![]() Постанова Президії вак україни №1 05/8 від 22 грудня 2010 рокуПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
Отримані результати свідчать про загальну тенденцію зростання значущості кожного з двох основних компонентів (форм прояву) особистісної тривожності від першого до третього класу. Перше місце у цих класах посідає міжособистісна тривожність, друге – шкільна. Можна зробити висновок, що найзначущою системою, яка визначає емоційне самопочуття учня початкової школи і спричиняє виникнення в нього певних психічних станів, є система міжособистісної взаємодії, що включає стосунки з учителем, однокласниками, батьками. Якісний аналіз змістової сторони отриманих даних показав, що у молодших школярів виникнення і закріплення певних психічних станів зумовлюється емоційним неблагополуччям в основних системах навчальної взаємодії, зокрема, виникненням та тривалим чи постійним переживанням емоцій негативної модальності – таких як страх, хвилювання, напруга, роздратування тощо. Отримані дані дають змогу стверджувати, що неблагополуччя дитини навіть в одній системі навчально-соціальної взаємодії негативно впливає на всі інші сфери життєдіяльності молодшого школяра і зумовлює затримки чи певні відхилення в розвитку його особистості. Крім цього, ми порівняли результати, одержані за методикою експрес-діагностики рівня особистісної фрустрації (В.В.Бойко), учнів першого та третього класів. Виявилося, що учні першого класу мають значуще вищі показники фрустрації, ніж учні третього класу (табл. 2). Дані таблиці 2 показують, що високий рівень вираженості особистісної фрустрації є лише у 3,3% учнів першого класу, у третьому класі жоден учень не має високого рівня особистісної фрустрації. Виявлено відмінності і за середнім та низьким рівнем вияву особистісної фрустрації: в учнів третього класу переважає низький рівень, а 30% характеризуються середнім рівнем фрустрації. Учні першого класу теж у більшості своїй мають низький рівень особистісної фрустрації, але разом з тим 36,7% учнів мають середній рівень, а 3,3 % - високий рівень. існують певні відмінності між рівнями вираженості особистісної фрустрації у хлопчиків і дівчаток. Це стосується середнього рівня особистісної фрустрації в учнів першого класу: середнім рівнем характеризуються 34,2% хлопчиків та 35,9% дівчаток; а також низького рівня: у хлопчиків 62,6%, у дівчаток 59,3%. З’ясування рівня значущості відмінності неможливе через незначну кількість вибірки.
У третьому класі ні дівчатка, ні хлопчики не виявили високого рівня особистісної фрустрації. Визначено відмінності між хлопцями та дівчатами щодо середнього рівня особистісної фрустрації (24,0% у хлопців проти 33% у дівчаток), а також щодо високого рівня – у хлопчиків – 76% , у дівчаток – 67%. При інтерпретації тесту «Дім-Дерево-Людина» ми отримали дані за симптомокомплексами, які представлені у табл. 3.
Аналізуючи дані за симптомокомплексами, ми побачили деякий взаємозв'язок рівня тривожності, ступеня вираженості конфліктності і труднощів спілкування, а саме у дітей з високим і підвищеним рівнем тривожності спостерігаються труднощі в спілкуванні, які з'являються, можливо, в результаті конфліктності. За результатами нашого дослідження тривожності за методикою Тейлора встановлено, що у досліджуваних першого класу високий рівень і схильність до високого рівня тривожності (табл. 4). Як видно з таблиці 4, в досліджуваних першого класу переважає високий рівень тривожності і схильність до високого рівня. Дані показники характеризують загальну тривожність молодших школярів. Їхня тривожність може стосуватися навчання і стосунків у школі, а може бути проявом рис особистості. Але високий рівень тривоги може негативно впливати на успішність навчання, міжособистісні стосунки і становлення особистості. Це свідчить про те, що в класному колективі першого класу панує атмосфера напруження, страху, дискомфорту. Таблиця 4 - Рівні тривожності в досліджуваних (у %) (n = 60)
В обстежуваних третього класу також виявлено високий рівень тривожності. У них переважає високий і схильність до високого рівня тривожності. Порівняно з досліджуваними першого класу, в третьому класі жодної дитини не виявлено з середнім рівнем тривожності з тенденцією до низького і в 5,20% - низький рівень тривоги. Це означає, що 68,40% дітей відчувають напругу, страх в школі (виконання завдань, оцінювання) і вдома (стосунки з батьками, однолітками). Такий високий рівень тривожності може негативно впливати на всі сфери молодших школярів. Можливо, що більшість досліджуваних у класі приховує свій страх, намагається бути спокійним. Результати, що містяться в таблиці, свідчать про навність певних відмінностей між хлопчиками і дівчатками у вияві високого рівня тривожності. Такі самі відмінності виявлено і в проявах середнього (з тенденцією до високого) рівня тривожності у хлопчиків та дівчаток. Це означає, що дівчатка протягом навчання у школі мають вищий рівень тривожності, ніж хлопці. Разом з тим, існує тенденція до зростання рівня тривожності протягом навчання у школі, що можна пояснити зростанням значущості негативних чинників шкільного життя, а також негативних подій, що відбуваються в сім’ї і пов’язані з успішністю/неуспішністю навчання дітей у школі. Школа стає для дітей стресогенним чинником, а це, у свою чергу, може негативно впливати на всі сфери життя молодших школярів. У результаті дослідження рівня шкільної тривожності за методикою Філліпса, виявилось, що у більшості молодших школярів підвищений рівень тривожності пов’язаний із переживанням соціального стресу, проблемами і страхами у стосунках з вчителями. У 46,1% досліджуваних виявлено страх невідповідності очікуванням оточуючих (табл. 5). Як видно з таблиці 5, майже у 46,1% відчувають тривогу з приводу оцінок, які дають інші люди, дуже бояться негативних оцінок їхньої особистості, поведінки. 46,10% молодших школярів мають підвищений рівень тривожності в школі. Це означає, що діти знаходяться несприятливому емоційному стані, пов’язаному з різними формами включення в життя школи. Крім того, дані свідчать про те, що в колективі для більшості учнів немає сприятливих умов для соціальних контактів, особливо з однолітками. У 38,4% дітей підвищений рівень фрустрації потреби в досягненні успіху. Це означає, що ця частина учнів перебуває на несприятливому психічному тлі, яке заважає розвивати свої потреби до успіху, досягненню бажаних результатів. У 46,1% досліджуваних виявлено підвищений рівень страху самовираження. Діти можуть переживати негативні відчуття, які пов’язані з необхідністю саморозкриття, представленням себе іншим. Підвищений рівень страху ситуації перевірки знань виявлено в четвертої частини учнів. Це свідчить про те, що більшість дітей в класі не відчувають сильної тривожності з приводу перевірки їхніх знань. Низький рівень тривожності, пов’язаний з низьким фізіологічним протистоянням стресу, виявлено в 46,1% молодших школярів. Таблиця 5 - Рівень шкільної тривожності та її прояви в різних сферах життєдіяльності досліджуваних першого класу (n=30)
Це означає, що більшість учнів класу має нормальну пристосованість до ситуацій стресогенного характеру. В 61,5% дітей виявлено підвищений рівень тривожності, який стосується проблем і страхів у стосунках з вчителями. Це означає, що діти відчувають дискомфорт і страх у стосунках з вчителем, можливо, вчитель сам створив такі умови. Це може негативно впливати на успішність навчання в школі. В ході дослідження за даною методикою, виявилось, що в 42,1% учнів третього класу наявний підвищений рівень шкільної тривожності (табл. 6).
Як видно з таблиці 6, у 36,8% дітей виявлено підвищений рівень загальної тривожності. У 42,1% обстежуваних виявлено підвищений рівень тривожності в школі. Ця частина дітей переживає негативний емоційний стан, що пов’язаний із включенням до життя школи. У 31,5% учнів виявлено підвищений рівень переживання соціального стресу. Ці учні переживають емоційний стан, який є несприятливим для розвитку соціальних контактів. Також у 31,5% молодших школярів виявлено підвищений рівень фрустрації потреби в досягненні успіху. Дана частина дітей перебуває на психічному тлі, яке не дозволяє розвивати свої потреби в досягненні успіху. У 31,5% дітей виявлено високий рівень і ще в 31,50% підвищений рівень страху самовираження. Учні відчувають негативні емоційні переживання з приводу саморозкриття, демонстрації своїх здібностей. У 36,8% досліджуваних виявлено високий страх ситуації перевірки знань. Ці діти переживають тривогу з приводу перевірки їхніх знань, досягнень, можливостей. У 36,8% школярів виявлено страх невідповідності очікуванням оточуючих. Діти орієнтуються на значущість інших в оцінці своїх вчинків і думок, очікують негативних оцінок. Низький рівень тривожності, пов’язаний з фізіологічним протистоянням стресу, виявлено 42,1% обстежуваних. Це означає, що більшість учнів класу має пристосованість до ситуацій стресогенного характеру. У 31,5% дітей виявлено підвищений рівень тривожності, який стосується проблем і страхів у стосунках з вчителями. Більшість учнів третього класу з цього приводу не відчувають страхів. У ході статистичної обробки результатів ми використовували метод рангової кореляції за Спірменом для результатів за трьома методиками: між базовими шкалами опитувальників Прихожан і Філліпса та показниками рівнів особистісної фрустрації (В.Бойко). Зазначимо, що виявлено високий кореляційний зв'язок між показниками шкал опитувальника Прихожан (в межах 0, 58-0,67, при р < 0,05, р < 0, 01, р < 0,001) та Філліпса (в межах 0,47-0,65, при р < 0,05, р < 0,01, р < 0,001). Виявлені кореляційні зв’язки свідчать про особливості переживання тривожності в молодшому шкільному віці: загальна тривожність має високий кореляційний зв’язок з показниками проблем у стосунках з учителями, з міжособистісною тривожністю та страхом невідповідності очікуванням оточуючих. Це свідчить про значущість для молодшого школяра соціальної сфери життєдіяльності та спілкування з іншими людьми. Тривога пов'язана і з оцінюванням себе та свого місця в системі соціальних зв'язків. Одержані результати підтвердили припущення про те, що стан фрустрації пов'язаний зі страхом та тривожністю. Виключенням є відсутність зв'язків між загальною та шкільною тривожністю (за Прихожан); переживанням соціального стресу та фрустрацією потреби досягнення успіху, страхом ситуації перевірки знань, низьким фізіологічним спротивом стресу, проблемами в стосунках з вчителями (за Філліпсом); фрустрацією потреби досягнення успіху та страхом самовираження, низьким фізіологічним супротивом стресу, проблемами в стосунках з вчителями (за Філліпсом); страхом невідповідності очікуванням оточуючих та низьким фізіологічним супротивом стресу і проблемами в стосунках з вчителями та низьким фізіологічним спротивом стресу (за Філліпсом). Висновок. Результатів дослідження свідчать про те, що частіше за все у дітей молодшого шкільного віку виявляється підвищений рівень загальної тривожності в школі, страху самовираження, страху невідповідності очікуванням оточуючих, страхів у стосунках з вчителями. Рідше в дітей виявляється фрустрація потреби в досягненні успіху та низьке фізіологічне протистояння стресовим ситуаціям. Протягом навчання у початковій школі зберігається високий рівень тривожності, хоча рівень фрустрації дещо знижується. Схильнішими до вияву негативних психічних станів є дівчатка. Високий рівень тривожності викликаний: поганою підготовкою до уроків; страхом виразити свої можливості, оскільки діти вважають, що вони будуть оцінені нижче, ніж їх однолітки, які показують високий рівень знань і творчості; заниженою самооцінкою; пред'явленням з боку вчителя високих вимог; домашніми неприємностями; високими вимогами батьків; недостатньою увагою і підтримкою батьків. Таким чином, основними чинниками виникнення негативних психічних станів у молодших школярів є: загальне негативне емоційне самопочуття від перебування в школі; проблеми у взаємостосунках з учителем та однокласниками; незадоволеність власною навчальною діяльністю; незадоволеність собою як суб’єктом навчальної діяльності. Виявлено статеві відмінності у виявах негативних психічних станів: дівчатка більш фрустровані та тривожні, ніж хлопчики. Перспективи подальших досліджень полягають у пошуку психолого-педагогічних умов, спрямованих на гармонізацію особистості та корекцію негативних психічних станів у високотривожних дітей, які включатимуть зняття негативного впливу ситуації шкільного навчання та спілкування шляхом залучення їх до тих форм та видів соціальної активності, які дозволять підвищити самооцінку та прийняття себе, відчути власну учбову та соціальну компетентність. Список використаних джерел:
Отримано 17.04.2015 р. УДК 316.614 Соснюк О.П. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, факультет психології,кандидат психологічних наук, доцент Єфремова А.О. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, факультет психології, студентка 4 курс Каталог: sites -> default -> files -> newsfiles files -> Феномен свт. Петра могили: ідентичність І вселенськість у духовному досвіді могилянського києва files -> Бондарчук Андрій Іванович files -> Тов “Кіноманія” – ексклюзивний дистриб'ютор фільмів кінокомпанії Warner Bros. Pictures в Україні files -> Інформація про готелі для учасників конференції Адреса, контактні телефони 12 жовтня (вівторок) 10 00 13 00 Пленарне засідання files -> Худзік Марта newsfiles -> Т. Г. Шевченка ненчук ольга миколаївнa newsfiles -> Сергій Яремчук соціологія релігії в сучасній україні як науковий напрям І навчальна дисципліна newsfiles -> Смисложиттєва диспозиція особистості: теоретична інтерпретація в межах постструктуралістського підходу в соціології newsfiles -> Стрельник Олена Олександрівна материнство як соціальна практика: структурно-діяльнісна концепція newsfiles -> Бакалаврська спеціалізація «Соціологія особистості та ґендеру» опис спеціалізації a Поділіться з Вашими друзьями: Схожі: |