Постав у душах І граніті



Скачати 126,28 Kb.
Дата конвертації15.07.2017
Розмір126,28 Kb.


Надвірнянська центральна районна бібліотека

Відділ краєзнавчої літератури


Постав у душах і граніті

(пам’ятники Т. Г.Шевченку на Надвірнянщині)

(до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка
Пам’ятка користувачу

Надвірна


2014

Постав у душах і граніті (пам’ятники Т. Г. Шевченку на Надвірнянщині): пам’ятка користувачу/ Надвірнянська ЦРБ; уклад. М. Гринюк, відп. за вип. М. Кушнерчук. – Надвірна, 2014. - 12 с.


Укладач: Марія Гринюк – бібліограф відділу краєзнавчої літератури;

Відповідальна за випуск: Марта Кушнерчук – директор Надвірнянської ЦБС
Тираж: 50 прим.

Тобі пам’ятники світлі збудували люди

Твоя пісня – твоя слава, крилата навіки.

Облетіла усю землю – за моря, за ріки…

Наш великий сизий орле, праведний Бояне,

Не зів’яне твоє слово, бо із правди ткане.

(М.Нагнибіда)
У березні 2014 року минає 200 років від дня народження геніального сина українського народу Т. Г. Шевченка.
Безсмертна спадщина нашого Пророка Тараса Шевченка користується великою любов'ю усіх українців. Здавна бережуть у своїх серцях пам'ять про нього жителі Прикарпаття. Однією з найбільш популярних та дієвих форм вшанування поета на Прикарпатті, зокрема і на Надвірнянщині, було і є спорудження пам'ятників та встановлення меморіальних дощок.

Монументальний Шевченко


Перший народний пам'ятник Тарасові - у вигляді білої колони - вирубали на річницю смерті поета каменярі-гуцули над Черемошем на Сокільській скелі...

Хоча великий поет і художник Тарас Шевченко ніколи не перебував на Прикарпатті, лише на Івано-Франківщині йому встановлено понад 170 пам'ятників - найбільше в Україні. Упродовж майже півтораста років галичани увічнюють пам'ять про людину, яка ще за життя стала українським символом, важливішим за прапор, герб чи гімн.

Тарас Шевченко помер знаменитим. Наскільки була возвеличена та ідеалізована його постать тогочасною українського громадою, можна судити з того, що коїлося у Санкт-Петербурзі під час похорону "останнього кобзаря України".

Як відомо з опублікованого листування, петербурзькі студенти мало не розібрали домовину поета на сувеніри. Один з таких шанувальників Шевченка хвалився трьома лавровими листками, надірваними з вінка на чолі покійного, та нитками з китиць, якими була прикрашена труна. Українська громада Санкт-Петербурга на могилі Шевченка дала обіцянку вшанувати його пам'ять - відкрити школу його імені, видати твори, перевезти тіло на Україну та ще декілька пунктів.

Про пам'ятники Кобзареві тоді ще годі було говорити. У царській Росії навіть багато поезій Шевченка у той час були під забороною, а на його могилі постійно чергували жандарми, в обов'язки яких входило „пресекать сборища и вольнодумства". Пропольські урядовці в Австро-Угорщині також всілякими методами перешкоджали увічненню пам'яті „хлопського здрайці, схизмата і гайдамаки", заборонивши зокрема у 80-х роках 19-го століття встановлення погруддя Шевченка у Львові.

Проте саме на Галичині з'явився перший монумент Кобзареві. За переказами, зібраними краєзнавцями, первістком скульптурної шевченкіани був встановлений у річницю його смерті в 60-х роках 19-го століття пам'ятний знак біля Сокільської скелі, що височіє над Черемошем між селами Тюдів і Великий Рожин Косівського району. Монумент мав вигляд білої колони, на якій гуцули вирізьбили цитату з його поезії: "Схаменіться! Будьте люди, бо лихо вам буде. Розкуються незабаром заковані люди - Настане суд...".

Кажуть, у роки Першої світової війни австро-угорським військам необхідно було розширити дорогу в горах і цей обеліск Кобзареві потрапляв під знесення. Дізнавшись про це, десятки селян під керівництвом каменяра В. Марчука за допомогою колод і примітивного риштування пересунули шестиметровий пам'ятник убік від дороги. Пам'ятник пережив війну, але був знищений у 30-х роках поляками, які проводили тоді політику пацифікації і були стурбовані зібраннями гуцулів біля українського монумента. Через шістдесят років, незадовго до проголошення української незалежності на місці знесеного монумента з'явився новий пам'ятник Кобзареві роботи скульпторів Володимира і Василя Ондрехівських, споруджений за громадські кошти колгоспу «17 Вересня».

Через відсутність урядового дозволу на встановлення пам'ятників Шевченкові однією з перших форм вшанування пам'яті Кобзаря стали так звані Шевченкові могили, які насипали у галицьких селах за зразком могили поета в Каневі - листівки із зображенням канівського кургану широко розповсюджувалися в Галичині. Як свідчить тогочасна преса, у селі Балинці на Станіславівщині з ініціативи вчителя місцевої школи В. Барнича жителі висипали високу могилу, назвавши її іменем поета. На відкритті меморіалу виступав письменник Василь Стефаник. Ще однією традицією на Галичині стало висаджування у шевченківські дні лип та дубів, які називали Шевченковими.

На початку 20-го століття, у 1911-1914 роках, коли наближалися дві ювілейні дати - 50-річчя з дня смерті та 100-річчя від дня народження Шевченка - вимоги українців дозволити встановлення пам'ятників Кобзареві стають дедалі наполегливішими. Чималого розголосу у той час набув міжнародний конкурс на спорудження пам'ятника Шевченкові в Києві, на який було надіслано понад 60 проектів. Проте представники царського уряду, які входили до журі конкурсу, не дозволили затвердити жодну пропозицію, тож пам'ятник тоді так і не з'явився. Зате у значно ліберальнішій за Російську імперію Австро-Угорщині українцям часто таки вдавалося домагатися бажаного.

У 1911 році за ініціативою членів "Просвіти" та культурно-громадських діячів села Вовчинці поблизу Станіславова було відкрито пам'ятник Шевченку, складений з великих шматків каменю, привезеного з Бистриці, у формі піраміди. У верхній частині був вмурований барельєф поета, під ним напис: "В 50 річницю смерти Тараса Шевченка. 1861-1911". До 1914 року пам'ятники, барельєфи та меморіальні дошки на честь Шевченка з'явилися в багатьох селах та містах. На жаль, більшість із цих монументів так само, як і найдавніший пам'ятник у Вовчинцях, були зруйновані або пошкоджені під час Першої світової війни та в час українсько-польського протистояння. Окремі з них були відновлені у 80-90-х роках минулого століття.

З нагоди ювілейних дат на Галичині організовувалися спеціальні комітети, які поширювали листівки, медалі із зображенням Шевченка та невеликі погруддя Кобзаря. Відомою була медаль роботи галицького митця М. Паращука - нагрудний значок із портретом. Український скульптор М. Гаврилко, який після 1910 року мешкав у Болехові, створив барельєф Шевченка, який місцева торговельна кооперація "Надія" відливала і поширювала в краї. Цей же автор створив медальйон із зображенням Шевченка, виготовленням якого займалася майстерня львівського професора І. Левинського. У Львові також виникла спеціальна скульптурна майстерня "Достава", в якій виготовлялися невеликі статуї поета з бронзи, призначені для встановлення на підвищених місцях. А цілком унікальний випадок - виявлена декілька років тому краєзнавцями печатка війта села Заріччя (тепер - Надвірнянського району) із портретним зображенням Шевченка.

В серпні 1965 року без погодження з органами влади в селі Шешорах громада встановила погруддя Тараса Шевченка роботи київського майстра І. Гончара, після чого учасники цієї акції зазнали переслідувань з боку органів держбезпеки.

На хвилі національно-патріотичного піднесення напередодні проголошення української незалежності на Галичині почався справжній бум на пам'ятники Шевченкові. У 1989 році, коли святкували 175-ту річницю від дня народження Кобзаря, в Івано-Франківській області з'явилося близько двох десятків монументів та три пам'ятні дошки - в Богородчанах, Болехові та Івано-Франківську. Зрештою, пам'ятників стало так багато, що галичани вже навіть могли ними поділитися. У 1997 році, коли в Калуші було відкрито новий пам'ятник Шевченкові, старий монумент було вирішено передати в подарунок місту Сімферополю.

Богдан СКАВРОН, Степан БОЙКО
Пам’ятники Т. Г. Шевченку на Надвірнянщині
Пам’ятник Т. Г. Шевченкові в м. Надвірна встановлений з нагоди відзначення 180-річчя від дня його народження.

Автори – скульптор В. Гурмак (уродженець села Назавизів), архітектор В. Черкес. Розміри постаменту – 2 × 2 × 5,8 м. Висота скульптури – 4 м., жіночої фігури – 2,6 м., поводиря – 2 м. Бронзову фігуру поета у повний зріст встановлено на високому прямокутному постаменті.

Він стоїть у глибокій задумі, схиливши голову на груди. Композиція статична, постать застигла. Опущена голова та важкий погляд Т. Шевченка підкреслюють його глибоку задуму над долею України. На подіумі зліва від пам’ятника розміщена жіноча фігура, яка уособлює собою алегорично-символічний образ української матері, справа – постаті сліпого кобзаря з бандурою в руках і його поводиря. На головному боці постаменту викарбуваний напис:

«Т. Шевченко».

Площа перед пам’ятником вимощена клінкером, має стилізовану форму хреста.

В урочистому відкритті пам»ячника взяли участь тодішній голова районної державної адміністрації Богдан Березицький, президент фонду Всеукраїнського благодійного культурно-наукового товариства ім. Т. Шевченка Людмила Красицька, тодішній голова міської ради Михайло Капак.


Селище Битків
Пам’ятник побудований в 1964 році на кошти громадськості. Голова ініціативної групи – голова селищної ради І. Ломпас. Скульптор Л. Мороз. На пам’ятникові напис: «Тарас Григорович Шевченко. В честь 150-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка від громадськості с. Битків»

На початку 2013 року на сесії Битківської селищної ради місцеві депутати зініціювали належне облаштування центральної частини цього мальовничого гірського населеного пункту, де на центральній площі поблизу церкви задумали спорудити новий пам’ятник Тарасові Шевченку. Над ескізом пам’ятника Великому українському Пророкові працює відомий скульптор Василь Гурмак. Передбачається, що довкола постаті Шевченка на постаменті розташують персонажі з його творчості.


Село Білі Ослави
У 1990 році було відкрито пам’ятник Т. Г. Шевченку біля Зарічанського лісництва. Скульптор В. Римар. Пам’ятник збудовано на пожертвування селян та при допомозі тодішнього Делятинського лісокомбінату. Оригінальний пам’ятник створено за відомою картиною К. Трутовського «Тарас Шевченко з кобзою над Дніпром». Вважається одним з найбільших в області. На бронзовій плиті напис: «Думи мої, думи мої».

Село Гвізд
Пам’ятник Т. Г. Шевченку збудовано в 1989 році неподалік школи на кошти громадян села за ініціативою осередку Всеукраїнського товариства української мови ім. Т.Шевченка «Просвіта». Скульптор В. Довбенюк.
Селище Делятин
В 1959 році збудовано пам’ятник Т. Г. Шевченку біля стадіону в селищі Делятин. Скульптор А. Лендьєл. На пам’ятникові напис: «Тарас Григорович Шевченко. 1814-1861».

Пам’ятник збудовано на кошти комбінату комунальних підприємств. Голова ініціативної групи – директор цього підприємства М. Неільчук.


Присілок Луг
В присілку Луг Делятинської селищної ради в 70-ті роки збудовано пам’ятник Кобзареві. Без напису. Інші факти встановити важко.
Село Парище
Пам’ятник споруджено біля школи в 1974 році. Напис: «Т. Г. Шевченко». Скульптор А. Лендьєл. Відкритий на кошти місцевого тодішнього колгоспу ім. Т. Шевченка.

Село Перерісль
В жовтні 2013 року відкрили пам’ятник видатному українцю, Кобзарю, поету Тарасові Григоровичу Шевченку. Бюст на постаменті гармонійно вписався перед сільським будинком культури. Пам’ятник освятив парох села о. Андрій (УАПЦ). На відкритті був заступник голови ОДА Роман Іваницькій та тодішній голова ОДА М. Вишиванюк. Відкриття приурочили 200-літтю з дня народження Т.Г.Шевченка. На пам’ятнику є напис: «Т. Г. Шевченко 200. 1814-1861».

Пам’ятник зводили усім селом. До його відкриття долучився народний депутат України Ю. Дерев’янко, який теж надав кошти.



Село Пнів
Виготовлений пам’ятник в 1960 році, відкритий в 1989 році. Скульптор Л. Мороз. Напис:

«Учітеся, брати мої,

думайте, читайте,

і чужого научайтесь,

й свого не цурайтесь»

(Т.Шевченко)

Побудований на пожертви жителів села та кошти сільської ради. Голова ініціанованої групи 1960 року – В. Томин, 1989 року – М. Плитус.


Село Саджавка
Споруджено пам’ятник в 1990 році біля школи. Скульптор М. Тимків. Напис на пам’ятнику: «Тарас Григорович Шевченко». Кошти на пам’ятник виділив тодішній місцевий колгосп ім. Руднєва. Голова ініціативної групи – голова колгоспу Б. Мартиняк.

Село Чорні Ослави
На пожертвування жителів села та при допомозі тодішнього Делятинського лісокомбінату збудовано пам’ятник в 1992 році біля школи. Голова ініціативної групи – Ю. Лесюк. Скульптор В. Гурмак. На гранітній плиті напис: «Любітеся, брати мої, Україну любіте, і за неї, безталанну, Господа моліте».

Література:



  1. Арсенич П. Постав у душах і граніті: [пам’ятники Кобзареві на Прикарпатті] / П.Арсенич // Галицька просвіта. – 2007. – 1 берез.

  2. Арсенич П. Тарас Шевченко і Прикарпаття [Текст] / П. Арсенич. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2001. – С. 200.

  3. Будуємо пам’ятник: [Т.Шевченку в Надвірній] //Народна Воля. – 1992. – 2 жовт.

  4. Букатка-Чоланюк М.П. Символи свободи і єдності [Текст] / М.П.Букатка-Чоланюк. – Косів: Писаний камінь, 2008. – 67 с.

  5. Бурдуланюк В. Скульптурна Шевченкіана Івано-Франківщини: [сторінки історії] / В.Бурдуланюк // Рідна земля. – 1996. 8 берез. – С. 3.

  6. Гаврилів Б.. Гаврилів М. Пам»ятники історії та культури Івано-Франківщини (історико-краєзнавче дослідження) [Текст]/Б. Гаврилів. – Івано-Франківськ, 2001. – С. 60-65.

  7. Гандзюк Р. Шевченко і Надвірнянщина: [про пам’ятники Т.Шевченкові на Надвірнянщині] / Р. Гандзюк // Народна Воля. – 1994. – 9 берез.

  8. Грабовецький В., Грабовецький С. Скульптурна Шевченкіана Прикарпаття: путівник / В. Грабовецький, 1989. – 24 с.

  9. Гриджук І. Пророк. Предтеча. Національний вождь: [фоторепортаж із святкування Дня м.Надвірної 25 вересня 1994 р.] / І.Гриджук // Народна Воля. – 1994. – 30 верес.

  10. Гринів О. Прости, очисти і надихни нас, Тарасе: [виступ на відкритті пам’ятника Т.Шевченку в Надвірній 25 вересня 1994 р.] / О.Гринів // Народна Воля. – 1994. – 7 жовт. – С. 3.

  11. Дорошенко Т. Пам’ятник Кобзарю – у Перерослі / Т.Дорошенко // Народна Воля. – 2013. – 4 жовт. – С. 3.

  12. Заяць Т. Шевченкові з любов’ю: [про давні пам’ятники на честь Кобзаря: пам’ятник Шевченкові біля Сокільської скелі(1862 р., Косівськ. р-ну), печатка війта із зображенням Т.Шевченка (1910 р., с.Заріччя Надвірнянського р-ну), мемор. дошка на будинку нинішн. «Просвіти» (1914 р., м.Івано-Франківськ)] / Т. Заяць // Товариш Прикарпаття. – 2009. – 6 берез.

  13. Іванчук В. На сторожі історичної спадщини: [до 40-річчя Надвірнян. міськ. район. орг. Укр. т-ва охорони пам’яток історії та культури] / В.Іванчук // Народна Воля. – 2013. – 2 лют.

  14. Левицький В. «Любітеся, брати мої…»: [в с. Чорні Ослави Надвірнянського р-ну відкрито пам’ятник Т.Шевченку] / В.Левицький // Рідна земля. – 1992. – №34 (лип.).

  15. Левицький В. «Слава Тобі, Тарасе!»: [про відкриття у Білих ославах пам’ятника Т.Г.Шевченку] / В.Левицький // Світ молоді. – 1990. – 30 жовт.

  16. Левицький В. Білі Ослави. Село моє – колиска моя [Текст] / В.Левицький. – Надвірна, 2000. – С. 232.

  17. Лукомська Л. і все-таки – в центрі міста!: [пам’ятник Т.Шевченку] / Л.Лукомська // Галичина. – 2008. – 25 берез.

  18. Максим’юк М. Зберегти для нащадків: [на трибуну третьої сесії районної ради] / М.Максим’юк // Народна Воля. – 2002. – 12 листоп.

  19. Максим’юк М. Пам’ятник Кобзареві у Биткові / М.Максим’юк // Народна Воля. – 1994. – 13 верес.

  20. Надвірна житиме з Кобзарем: [про відкриття пам’ятника Т.Шевченку] // Народна Воля. – 1994. – 27 верес.

  21. Оригінальний задум битків чан [пам’ятник Т.Шевченку у с.Битків] // Народна Воля. – 2013. – 19 квіт. – С. 3.

  22. Пам’ятник Т.Шевченку у Надвірні: // Надвірна в світлинах [Текст]. – К.: Інститут народознавства НАН України, 1994. – С. 3.

  23. Пам’ятник: роботи тривають: [про спорудження пам’ятника Т.Г.Шевченкові у м.Надвірній] // Народна Воля. – 1993. – 11 трав.

  24. Пам’ятники історії та культури [Текст] / М.Максим’юк, відп. за вип. І.Білоган Надвірна, 2002. – С. 30.

  25. Паспорти населених пунктів Надвірнянського району [Текст]: довідник. – Надвірна ЗАТ «Надвірнянська друкарня», 2003. – С. 12, 16, 18, 31, 41, 62, 70, 72, 85.

  26. Переріслянці – Великому Кобзареві: [спорудження погруддя] // Народна воля. – 2013. – 19 квіт. – С. 3.

  27. Співак О. Оригінальний задум битківчан: [пам’ятник Тарасові Шевченкові] / О.Співак // Народна Воля. – 2013. – 19 квіт. – С. 3.

  28. Стефурак Н. «Він,ким зайнялось і запалало»: [роздуми про низьку якість пам’ятників Т.Шевченку в області] / Н.Стефурак // Галичина. – 2008. – 8 берез. – С. 10.

  29. У с. Саджавка Надвірнянського району в січні 1991 р., відкрито пам’ятник Т. Шевченку // Народна Воля. – 1991. – 22 січ.

Інтернет-ресурси

Монументальний Шевченко | Галицький Кореспондент
www.gk-press.if.ua/node/2554‎

Памятники Тарасу Шевченко — Википедия


ru.wikipedia.org/wiki/Памятники_Тарасу_Шевченко

З історії пам'ятників Тарасу Шевченку на Прикарпатті


www.uchni.com.ua/voennoe/52675/index.html





15

2



3



4



12

5



11

6



10

7



9

8

Каталог: wp-content -> uploads -> 2014
2014 -> Біографія: Максим Рильський
2014 -> Спортивна слава україни (довідково-інформаційний матеріал для лекторсько-просвітницьких груп народних домів про спортсменів Героїв України)
2014 -> Управління культури, національностей та релігій київської облдержадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва «Світлий шлях духовного прозріння»
2014 -> Святе Письмо Старого та Нового Завіту / перекл о. Івана Хоменка, Львів: «Місіонер» убт «Свічадо», 2007 (1-е вид.: Рим: видавництво оо. Василіян, 1963). Барщевський Т. П’ятикнижжя конспект
2014 -> Тема. Джон Кітс- англійський поет-лірик. Сонет «Про коника та цвіркуна»
2014 -> Програма навчальної дисципліни
2014 -> Конкурсу за обраним фахом Галузь знань 02 «Культура і мистецтво» Спеціальність 025 «Музичне мистецтво»
2014 -> При мзс україни


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Постав у душах І граніті iconСценарій до Дня Перемоги у граніті, у бронзі, у серцях Ніхто не забутий, ніщо не забуто
Позакласні заходи з історії: сценарії// Упорядник: Н.І. Дідичук – Переяслав-Хмельницький., 2011 22 с
Постав у душах І граніті icon«Сонечко в долонях» «Раз добром зігріте серце вік не прохолоне…»
Тут ви знайдете інформацію, яка допоможе вам зрозуміти, що добра справа залишає добрий слід у наших душах


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка