Пояснювальна записка Курс «Літературне читання»



Сторінка1/6
Дата конвертації15.10.2017
Розмір1.21 Mb.
  1   2   3   4   5   6

Міністерство освіти і науки України

Інститут спеціальної педагогіки НАПН України




Навчальні програми для підготовчого, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення

Літературне читання


2-4 класи
Укладач: к.пед.н, старший науковий співробітник лабораторії логопедії Бартєнєва Л.І.


Київ - 2014



Пояснювальна записка

Курс «Літературне читання» - органічна складова освітньої галузі «Мови і літератури». Його основною метою є розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності, формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентності, ознайомлення учнів із дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в школі.

Оскільки мовленнєва діяльність - є основним засобом пізнання та комунікації, література - є одним з провідних навчальних предметів у системі підготовки молодшого школяра, що сприяє загальному розвитку, виховання та соціалізації дитини. Успішність вивчення курсу літературного читання, багато в чому, визначає успішність навчання з інших предметів початкової школи. Формування читацьких умінь здійснюється в нерозривній єдності з мовленнєвими. Якщо система читацьких умінь відображає процес сприймання, осмислення твору, то мовленнєві уміння – процес створення власного висловлювання за прочитаним (прослуханим). При цьому діти не копіюють текст-зразок, а використовують для побудови власних висловлювань засоби, аналогічні тим, з якими ознайомились на уроках читання.

Запропонована програма розроблена з урахуванням вимог нового Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами.

Цілеспрямоване формування читацької діяльності молодших школярів знаходить своє продовження й розвиток в організації самостійної роботи з дитячою книжкою, роботи з інформацією як на спеціально відведених заняттях у класі, так і в позаурочний час.

Формування читацької компетентності учнів здійснюється з використанням міжпредметних зв’язків.

Основою структурування програми є змістові лінії Державного стандарту з читання: Коло читання. Формування й розвиток навички читання. Літературознавча пропедевтика. Досвід читацької діяльності. Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією. Розвиток літературно-творчої діяльності учнів на основі прочитаного.

Коло читання . Коло читання молодших школярів охоплює твори різних родів і жанрів для дітей цього віку з кращих надбань української і зарубіжної літератури. Твори усної народної творчості – малі фольклорні форми: загадки, скоромовки, прислів’я, приказки, ігровий фольклор, казки, легенди, міфи. Літературні казки українських та зарубіжних авторів. Твори українських і зарубіжних письменників-класиків, які ввійшли в коло дитячого читання. Твори сучасної дитячої української та зарубіжної літератури. Дитяча періодика: газети і журнали. Довідкова література: словники, довідники, енциклопедії для дітей.

За жанрово-родовими формами – це епічні твори: оповідання, байки, повісті, повісті-казки ліричні: твори різного змісту і форми драматичні: п’єси для дітей.

За тематичним спрямуванням – твори про природу у різні пори року твори про дітей, їхні стосунки, взаємини в сім’ї, школі ставлення до природи, людей, праці, сторінки з життя видатних людей твори, у яких звучать мотиви любові і пошани до рідної землі, мови, традицій українського та інших народів утверджуються (добро, людяність, працелюбність, честь, дружба) гумористичні твори науково-художні твори про живу і неживу природу пригодницькі твори, фантастика.

Перелік творів, які визначені цією змістовою лінією по класах, має рекомендований характер і може бути змінений укладачами підручників, учителями.



Формування і розвиток навички читання. Протягом навчання в початковій школі учні оволодівають повноцінною навичкою читання, яка характеризується злиттям технічної і смислової її сторін. Техніка читання охоплює такі компоненти, як спосіб читання, правильність, виразність, темп. Кожний з них окремо і в сукупності підпорядкований смисловій стороні читання, тобто розумінню тексту. Ця якість, що є провідною, передбачає розуміння учнями більшої частини слів у тексті, вжитих як у прямому, так і в переносному значеннях, змісту речень, смислових зв’язків між ними і частинами тексту, його фактичного змісту і основного смислу.

Під час навчання молодші школярі оволодівають двома видами читання – вголос і мовчки. Читання вголос – це чітке, плавне, безпомилкове, достатньо виразне читання цілими словами у відповідному темпі. Читання мовчки – читання “очима”, без зовнішніх мовленнєвих рухів, характеризується активізацією процесів розуміння, запам’ятовування і засвоєння прочитаного, а також зростанням темпу, порівняно з читанням уголос

Особливе значення стосовно учнів 2-4 класів із порушеннями опорно-рухового апарату має повноцінна реалізація соціально-педагогічних функцій початкового шкільного навчання, які, розв'язуючи ряд спеціальних проблем, покликані створювати надійну змістовно-операційну основу успішного навчання учнів.

Процес оволодіння шкільними знаннями та навичками у дітей з ТПМ відбувається вкрай повільно, і крім усного мовлення починає страждати і писемне. До поняття «писемне мовлення», у якості рівноправних складових, входить читання і письмо, які найтіснішим чином пов'язані один з одним як у своєму розвитку, так і в постійному вживанні.

Отже, дітям з ТПМ для отримання загальнонавчальних умінь і навичок необхідна спеціальна корекційна програма.

Курс “Літературне читання” – органічна складова освітньої галузі “Мови і літератури”. Його основною метою є розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності, формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентностей, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в основній школі.



Читацька компетентність є особистісно-діяльнісним інтегрованим результатом взаємодії знань, умінь, навичок та ціннісних ставлень учнів, що набувається у процесі реалізації усіх змістових ліній предмета «Читання».

У процесі навчання відбувається становлення і розвиток якостей дитини-читача, здатної до самостійної читацької, творчої діяльності; здійснюється її мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток; формуються морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується любов до мистецтва слова, потреба в систематичному читанні.

У процесі навчання читанню у дитини формуються вміння працювати з текстом твору та самостійно аналізувати прочитане. У II і III класах діти переходять до самостійного читання мовчки окремих уривків, коротких оповідань, під керівництвом вчителя, знаходять у тексті головну думку твору, слова і вирази, які характеризують дійових осіб, навчаються словесному малюванню, умінню відповідати на питання, передавати зміст казки або ілюстрації до неї. У IV класі завершується формування навички читання цілими словами, більше уваги приділяється самостійній роботі, осмисленню тексту: встановленню послідовності дій у розповіді, виявленню причинно-наслідкових зв’язків тощо. У 2-4 класах продовжується робота з корекції індивідуальних мовленнєвих порушень учнів, з подолання труднощів, пов'язаних із недостатньою сформованістю звуковимови і читанню слів складної складової структури. На уроках читання значна увага приділяється вмінню правильно викладати свої думки, оформляти їх у граматично правильні речення.

Кожен з розділів програми обов'язково включає систематичну і планомірну роботу з формування та розвитку самостійного мовлення учнів, оволодіння яким здійснюється різними шляхами, але веде до єдиної мети - ліквідувати в процесі навчання недоліки мовленнєвого розвитку дитини і сформувати в неї готовність до оволодіння шкільними знаннями навичками й уміннями.

Зміст програми з читання передбачає вирішення загальноосвітніх та корекційно-розвиткових завдань, що полягають у:

– навчанні свідомого правильного читання, в доступному для кожного учня темпі, вголос і про себе

– вдосконаленні навичок усного мовлення (подолання недоліків фонетико-фонематичної системи);

– формуванні умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого) відповідно до мовленнєвих можливостей учнів з ТПМ;

– формуванні потреби в отриманні інформації з літературних джерел, формування читацького кругозору і придбання досвіду самостійної читацької діяльності;

– розвитку позитивних особистісних якостей, художньо-творчих та пізнавальних здібностей, емоційної чуйності при читанні художніх творів, формування естетичного ставлення до мистецтва слова.

– вихованні інтересу до читання, потреби в спілкуванні зі світом художньої літератури; формуванні уявлень про добро і зло; розвиток моральних почуттів;

– формуванні загальнонавчальних умінь та навичок.

Основним завданням у початковій школі для дітей з ТПМ є навчання правильному злитному читанню цілими словами, враховуючи мовленнєві можливості учнів, а також, свідомому спрямованому на подальше відтворення і переказ (близько до тексту або "своїми" словами) прочитаного матеріалу. Зазначеній категорії дітей властиві фонетичні порушення мовлення, бідний словниковий запас, нерозуміння і змішування лексичного значення слів, аграматизм тощо. Отже, при читанні учні допускають такі види помилок: спотворення звуко-буквенного складу, пропуски букв, складів, слів і навіть рядків; перестановка одиниць читання (букв, складів, слів); вставка довільних елементів в одиниці читання; заміна одних одиниць читання іншими. Причиною подібних помилок є недосконалість зорового сприйняття або нерозвиненість апарату артикуляції, що обумовлено діагнозом ТПМ. Однак, причиною спотворень може стати і так зване «читання по здогадці». В основі цього явища лежить така властивість людини, як антиципація - здатність передбачати сенс ще не прочитавши тексту по тому змісту і стилю, який вже відомий з прочитаного попереднього уривка.

Наявність повторів. Такі помилки полягають у повторенні одиниць читання: букв, складів, слів, речень. Ці помилки дуже близькі до попереднього типу, проте їх причини полягають в іншому. Повтори, як правило, пов'язані з прагненням дитини утримати в оперативній пам'яті щойно прочитаний компонент. Це необхідно для осмислення прочитаного. Тому на аналітичному етапі становлення досвіду повтори неминучі і повинні сприйматися вчителем як явище закономірне і навіть позитивне. Надмірна квапливість вчителя, раннє припинення «повторів» в читанні учнів можуть перешкодити дитині вільно перейти на синтетичний етап читання.

Ще однією групою помилок є порушення норм літературної вимови:

- помилки власне орфоепічні; серед яких неправильний наголос - найпоширеніший вид. Такі помилки пов'язані з незнанням норм вимови або з незнанням лексичного значення слів, які читаються;

- помилки, пов'язані з так званим «орфографічним читанням»: одиниці читання озвучуються в суворій відповідності з написанням, а не з вимовою. Учитель повинен мати на увазі, що «орфографічне читання» - обов'язковий період становлення досвіду. Чим швидше учень навчиться синтезувати всі дії процесу читання (сприйняття, проголошення, осмислення), тим швидше відмовиться від «орфографічного читання». Тому робота, яка допомагає дитині осмислювати прочитане, сприятиме і усуненню «орфографічного читання»;

Інтонаційні помилки, найбільш характерні для дітей з ТПМ проявляються неправильним логічним наголосом, недоречними у смисловому відношенні паузами. Такі помилки допускаються учнем, якщо він не розуміє того, що читає. Однак процес читання вимагає не тільки інтелектуальних, а й фізичних зусиль, тому причиною інтонаційних помилок може бути і недостатня сформованість дихання і порушення мовно-рухового апарату. Правильно працювати над виправленням і попередженням помилок при читанні вчитель може тільки в тому випадку, якщо розуміє причини помилкового читання і знає методику роботи над помилками. Отже, помилки, що спостерігаються у процесі опанування читанням в учнів з ТПМ обумовлені такими факторами, як: недосконалість зорового сприйняття; недостатня сформованість артикуляційного апарату; дихання; незасвоєння орфоепічних норм; незнання лексичного значення слова тощо. Отже, робота з удосконалення техніки читання не закінчується початковою школою і продовжується в середній ланці.

Реалізація завдань програми відбувається в процесі ознайомлення молодших школярів з різноманітними літературними джерелами, які подано за певними темами, що відповідають їхнім віковим особливостям, пізнавальним можливостям, а також, мають високу художню цінність.

В учнів формуються найпростіші уявлення про сюжет і композицію твору (без уживання термінів), про художній образ-персонаж в епічному творі та художній образ – у ліричному, про деякі особливості жанрів художніх творів, засоби художньої виразності, авторську позицію (ставлення автора до зображуваних подій, до персонажів), тему та основну думку твору. Хоча у програмі літературознавчу пропедевтику виділено в окрему змістову лінію, відпрацювання зазначених понять здійснюється у процесі всіх видів читацької діяльності.

Програма структурована за основними вимогами, представленими в новому Державному стандарті. Зміст першої колонки відображає теми, за якими відбувається добір рекомендованих художніх творів для читання (коло подано без конкретизації назв творів та їхніх авторів).

У другій колонці подано інформацію про досягнення учнів в межах певної теми або підтеми за такими напрямками:

- послідовність формування навички читання, здійснення літературознавчої пропедевтики, смислового та структурного аналізу тексту, усвідомлення жанрової специфіки творів, засобів художньої виразності, розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного.

Третя колонка стосується особливостей корекційно-розвивальної роботи в процесі навчання дітей з ТПМ. В ній розміщено детальну інформацію щодо формування тих компонентів психологічної структури читання, загально-навчальної діяльності, особистісних якостей, які є основою якісного засвоєння всіх знань, умінь і навичок, що передбачені програмою, з урахуванням загальних та індивідуальних особливостей мовленнєвого розвитку учнів.



2 КЛАС

121 година



  1. семестр - 57 годин (3 години на тиждень);

  2. семестр - 64 години (4 години на тиждень)



Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Корекційна спрямованість

Коло читання

Твори дитячої літератури, доступної і цікавої школярам цієї вікової групи.

Усна народна творчість: малі фольклорні форми — загадки, скоромовки, лічилки, дитячий ігровий фольклор, казки про тварин, прислів'я.

Літературні казки. І. Франко, Олена Пчілка, Н. Забіла, О. Іваненко, Л. Костенко, В. Сухомлинський.


Загадки. Л. Глібов, Марійка Підгірянка, Т. Коломієць.

Скоромовки. Олена Пчілка, Г. Бойко. Поезія (сюжетний вірш, пейзажна лірика). Т. Шевченко, Леся Українка, Олена Пчіл­ка, П. Тичина М. Рильський, Олександр Олесь, Марійка Підгірянка, Д. Білоус, Микола Вороний, П. Воронько, С. Жупанин, Н. Забіла, Л. Забашта, А. Камінчук, Т. Коломієць, Л. Костенко, А. Костецький, В. Лучук, А. Малишко, А. М'ястківський, К. Перелісна, В. Самійленко, О. Сенатович, М. Сингаївський, В. Скомаровський, М. Стельмах, Г. Чубач.

Проза (оповідання, уривки з повістей). В Артамонова, О. Буцень, А. М'ястківський, В. Сенцовський, В. Струтинський, В. Сухомлинський, М. Трублаїні, В. Чухліб. Гумористичні твори. Д. Білоус, Г Бойко, А. Григорук, Т. Коломієць, В. Нестайко, І. Січовик, І. Світличний.

Науково-художня література. А. Коваль, О. Копиленко, Ю. Старостенко, Ю. Ярмиш, А. Волкова.
Зарубіжна література: казки народів Європи

Учень/учениця:

має уявлення про те, які твори за жанровим, тематичним спрямуванням опрацьовувалися на уроках літературного читання;

правильно називає (з опорою на портрети, отримані на уроках знання, та навідні питання педагог) кілька українських народних казок, прізвища українських письменників та їхні твори, з якими не одноразово зустрічалися під час навчання.



Формування уміння порівнювати та розпізнавати тематично схожі художні твори (вірші, віршовані казки, прислів’я тощо) з опорою на питання педагога Розвиток розумових операцій аналізу, порівняння, узагальнення;

Формування умінь аналізувати зміст тексту з метою відокремлення суттєвих відомостей від несуттєвих, робити висновки на основі здійсненого аналізу.

Збагачення словникового запасу новими словами, виразами. Розвиток короткочасної слухової пам’яті.

Розвиток слухового сприймання, уваги, пам’яті, контролю за мовленням педагога, що звучить, як еталон; інтегративної діяльності слухового та зорового аналізаторів.

Вдосконалення навичок правильної артикуляції звуків в процесі вільної розмови, шляхом здійснення контролю за власною вимовою.

Розвиток умінь будувати короткі власні усні висловлювання, дотримуючись певної послідовності слів у реченнях.

Розвиток умінь розуміти значення (в тому числі й переносне) слів, загальний зміст речень, тексту в процесі читання

Розвиток умінь розуміти послідовність подій, що мають місце у творах; визначати причинну та наслідок певних явищ з опорою на слухове сприймання мовлення педагога.

Формування навичок ймовірного прогнозування (уміння передбачати останнє слово рядка у віршах).

Формування уміння порівнювати та зіставляти жанрові особливості текстів, розпізнавати тематично схожі художні твори на основі питань педагога (вірші, віршовані казки, прислів’я тощо) передавати голосом жанрові особливості тексту.

Формування умінь простежувати логічні зв’язки та робити відповідні умовиводи.

Формування умінь аналізувати та узагальнювати отримані на слух відомості; розуміти їхнє значення для цілісного сприйняття тексту.

Розвиток умінь усно послідовно висловлювати свої думки з використанням наявного рівня мовнорухових можливостей.

Розвиток умінь розуміти запитання, виділяти головне, будувати відповідь з максимальним рахуванням індивідуальних мовленнєвих можливостей.

Вдосконалення навичок правильної артикуляції звуків у процесі вільної розмови шляхом здійснення слухового контролю за власною вимовою та зіставлення правильної вимови педагога, однокласників і власної.

Розвиток зорового сприймання послідовності букв та буквосполучень (розвиток одночасного охоплення цілих слів для дітей, які вже мають достатню підготовку), умінь запам’ятовувати, своєчасно перетворювати їх у звукосполучення та слова, здійснювати слуховий та зоровий контроль під час розпізнавання букв та артикуляції відповідних звуків з метою виправлення помилок.

Розвиток умінь розуміти значення (в тому числі й переносне) слів, загальний зміст речень, тексту в процесі читання.

Розвиток короткочасної зорової пам’яті.

Формування умінь зосереджувати увагу на основних відомостях, що мають місце в тексті; робити висновки на основі здійсненого аналізу; орієнтуватися у друкованому матеріалі.

Розвиток умінь орієнтуватися у структурі художніх, науково-художніх текстів з використанням засвоєних алгоритмів; розширення розумово-пізнавальної діяльності;



Поповнення словникового запасу, розширення знань про моральні і духовні цінності, закони життя людини. Ознайомлення з побутом і звичаями інших народів


Формування і розвиток навички читання

Спосіб читання.

Формування навичок усвідомленого, правильного, плавного читання цілими словами вголос.

Формування початкових умінь читати мовчки.



Темп читання.

Формування прийомів розвитку темпу читання вголос, розширення оперативного поля читання.

Формування уміння уповільнювати та пришвидшувати темп читання (за завданням учителя), співвідносити темп читання зі змістом твору.


Правильність читання

Удосконалення звукової культури мовлення: розвиток чіткої дикції на основі введення спеціальних вправ для розминки і тренування артикуляційного апарату, для відпрацювання правильної вимови звуків рідної мови у словах і фразах. Навчання правильної (за нормами орфоепії) вимови слів та правильного їх наголошування під час читання.

Усвідомленість читання

Смислове розуміння слів у тексті як у прямому, так і в переносному значеннях; усвідомлення смислових зв'язків між реченнями і частинами тексту.

Розвиток смислової здогадки (антиципації). Цілісне сприймання і розуміння тексту.

Виразність читання

Формування умінь дотримуватися пауз між реченнями, а також ритмічних пауз, зумовлених розділовими знаками і змістом тексту.


Формування найпростіших прийомів регулювання темпу читання, сили голосу, тону залежно від змісту та жанрової специфіки твору.

Учень/учениця:

читає наприкінці навчального року вголос правильно, свідомо, плавно цілими словами (допускається поскладове читання важких слів) враховуючи рівень сформованості мовленнєвих навичок

набуває початкових умінь читати мовчки;

користується прийомами розвитку темпу читання вголос (за завданням учителя виконує вправи з розвитку оперативного поля читання, зорового і смислового сприймання слів, вправляння читання у темпі, з опорою на наочність, схеми, малюнки);

читає вголос у темпі відповідному до можливостей моторно-мовленнєвого розвитку учня. Наприкінці I семестру 35-45 слів за хвилину; наприкінці II семестру — 50-60 слів за хвилину;

виконує за завданням вчителя спеціальні вправи, метою яких є тренування мовленнєвого апарату, відпрацювання правильної артикуляції звуків рідної мови (чітке вимовляння скоромовок, чистомовок (у власно доступному темпі); поєднання голосних та приголосних звуків, закінчення слів, багатоскладових слів та ін.);

вимовляє у процесі читання слова з дотриманням норм орфоепії та правильно їх наголошує (за винятком важких слів) з урахуванням можливостей моторного та мовленнєвого розвитку;
розуміє, може пояснити значення слів, ужитих у тексті у прямому та переносному значеннях (за винятком незнайомих, незрозумілих слів, а також слів з високим ступенем образності);

виявляє в тексті незрозумілі слова і вирази, користується виносками;

розуміє, що слова в реченні, речення і частини тексту пов'язані між собою за змістом; виявляє уміння смислової здогадки під час виконання спеціальних вправ, прогнозує орієнтовний зміст тексту, окремих його частин за заголовком, ілюстраціями та ін.;


виявляє розуміння цілісного змісту твору,

пояснює зв'язки між фактами, подіями.

користується найпростішими інтонаційними засобами виразності: дотримується пауз, обумовлених розділовими знаками у тексті, ритмікою тексту, правильно інтонує кінець речення; регулює темп читання, силу голосу (використовуючи необхідні опори та враховуючи можливості моторного та мовленнєвого розвитку).

Розвиток слухового сприймання, уваги, пам’яті, контролю за еталонним мовленням педагога та власним; інтегративної діяльності слухового, зорового та частково мовно-рухового (на вербальному матеріалі, що містить звуки з правильною артикуляцією, а також звуки, що автоматизуються) аналізаторів.

Розвиток зорового сприймання послідовності букв, умінь своєчасно перетворювати їх у звукосполучення та слова, здійснювати слуховий та зоровий контроль під час розпізнавання букв та артикуляції відповідних звуків з метою виправлення помилок.

Формування умінь співвідносити звук з буквою, володіти звуко-буквеним аналізом самостійно на практичному рівні, читати вголос плавно, цілими словами відповідно до мовленнєвих можливостей та мовчки (очима без зовнішніх мовленнєвих рухів).

Розвиток розумових операцій аналізу, порівняння, узагальнення.


Формування прийомів розвитку темпу читання вголос з урахуванням особливостей інтонаційно-просодичної сторони мовлення,

Формування уміння дотримуватися пауз при читанні тексту орієнтуючись на розділові знаки.

Формування розуміння логічного наголосу та свідомого, відповідно до перебігу подій, уміння прискорювати чи уповільнити темп читання з опорою на схеми, малюнки тощо.

Формування уміння контролювати темп читання відповідно до перебігу подій з опорою на наочність, схеми, малюнки та можливостей моторно-мовленнєвого розвитку.

Вдосконалення навичок правильної артикуляції звуків в процесі вільної розмови шляхом здійснення слухового контролю за власною вимовою та співставлення правильної вимови педагога і власної.
Формування умінь граматично правильно висловлювати свої думки (за допомогою простих, коротких речень), доводити правильність своєї відповіді за допомогою різножанрових прикладів, що мають місце під час вивчення теми.

Розвиток умінь розуміти значення (в тому числі й переносне) слів, загальний зміст речень, тексту в процесі читання.


Збагачення словникового запасу новими словами, виразами; актуалізація слів з пасивного словника.

Розвиток умінь розуміти значення окремих слів, загальний зміст речень, тексту в процесі читання.

Розвиток короткочасної зорової пам’яті.

Формування уміння дотримуватися пауз при читанні тексту орієнтуючись на розділові знаки.

Формування уміння читати виразно з дотриманням мовних і позамовних засобів виразності шляхом оволодіння психофізіологічним механізмом читання, а саме формування складної діяльності аналізаторів (мовленнєво-рухового, мовленнєво-слухового, зорового і загально рухового), поступового формування тимчасових зв’язків на яких ґрунтуються відповідні динамічні стереотипи, а саме - відбувається формування навички читання.

Розвиток короткочасної слухової пам’яті;

Формування уміння контролювати темп читання дотримуючись пауз, обумовлених розділовими знаками у тексті, ритміку тексту відповідно до перебігу подій враховуючи можливості мовленнєвого розвитку;

Збагачення словникового запасу новими словами, виразами; актуалізація слів з пасивного словника (в тому числі слів, що мали місце під час опрацювання попередньої теми).

Розвиток умінь будувати власні усні висловлювання, дотримуючись правильної послідовності слів у реченнях.

Вдосконалення навичок правильної артикуляції звуків у процесі вільної розмови шляхом слухового контролю за власною вимовою та зіставлення правильної вимови педагога, однокласників і власної.

Розвиток умінь усно послідовно висловлювати свої думки з використанням наявного рівня мовнорухових можливостей.



Літературознавча пропедевтика

Каталог: documents -> oippo.php -> 04%20ТЕМАТИЧНІ%20МАТЕРІАЛИ -> 1%20ІНКЛЮЗИВНА%20ОСВІТА -> Навчальні%20програми
documents -> Атестація з української літератури за курс 5 класу (ІІ семестр)
documents -> Українська література, 5-12 кл
documents -> 11 клас. Профільний рівень
documents -> Тема. Життєвий І творчий шлях М. Петренка. Поезія Петренка. Мета
documents -> Благослови мене, друже
documents -> Несвоевременная
Навчальні%20програми -> Програма спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня для дітей із затримкою психічного розвитку
Навчальні%20програми -> Музичне мистецтво


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Пояснювальна записка Курс «Літературне читання» iconПрограма Для загальноосвітніх навчальних закладів класи Пояснювальна записка Курс «Літературне читання»
...
Пояснювальна записка Курс «Літературне читання» iconЛітературне читання 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка
Його основною метою є формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної І пізнавальної...
Пояснювальна записка Курс «Літературне читання» iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів класи Літературне читання Пояснювальна записка
Читацька компетентність є особистісно-діяльнісним інтегрованим результатом взаємодії знань, умінь, навичок та ціннісних ставлень...
Пояснювальна записка Курс «Літературне читання» iconЛітературне читання 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою Пояснювальна записка
Читацька компетентність є особистісно-діяльнісним інтегрованим результатом взаємодії знань, умінь, навичок та ціннісних ставлень...
Пояснювальна записка Курс «Літературне читання» iconЛітературне читання 2-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою Пояснювальна записка
Читацька компетентність є особистісно-діяльнісним інтегрованим результатом взаємодії знань, умінь, навичок та ціннісних ставлень...
Пояснювальна записка Курс «Літературне читання» iconЛітературне читання
Календарне планування здійснено на основі підручника "Літературне читання" О. Я. Савченко. Крім підручника, використано навчальні...
Пояснювальна записка Курс «Літературне читання» iconПрограма факультативного курсу Літературне краєзнавство (Зарубіжні письменники І Україна) Пояснювальна записка
Заняття допоможуть глибше простежити взаємозв’язки та взаємовпливи, зробити зрозумілішими витоки запозичень у різних національних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка