Пояснювальна записка Опис досвіду роботи Висновки



Сторінка1/3
Дата конвертації03.06.2017
Розмір0.67 Mb.
ТипПояснювальна записка
  1   2   3

Відділ освіти Конотопської міської ради

Конотопський дошкільний навчальний заклад №5 «Сніжок»



Естетичне виховання дітей старшого дошкільного віку через класичну музику

з досвіду роботи

музичного керівника

Ошкало Л.С.

Конотоп

2014 р


Зміст

Вступ………………………………………………………………………………2

Пояснювальна записка……………………………………………………………4

Опис досвіду роботи....……………………………………………………………..6

Висновки…………………………………………………………………………17

Методичні рекомендації з естетичного виховання дошкільників ……………18

Бібліографічний список використаних джерел…………………………..………23

Додатки до матеріалів досвіду……………………………………………….……24

Додаток А. Методичні розробки свят та розваг ……………………….………29

Додаток Б. Фотоматеріали…………………………………………………………48



Вступ

Краса нерозривна з добротою, вона облагороджує життя, надихає людину на добрі справи. Введення дитини в світ краси і гармонії є важливим завданням естетичного виховання.

Естетичне (від грец. аisthetikos - почуттєвий) виховання - послідовне формування у дітей естетичного ставлення до життя, розвиток сприймання і розуміння прекрасного у мистецтві, природі, взаєминах людей, художніх потреб і здатності до художньої творчості.

Дитина прилучається до прекрасного з першим своїм поглядом на світ, що постає у враженнях від предметів, які вона відкриває для себе, у колисковій пісні, кожному відблиску материнських очей. З часом вона починає відокремлювати серед них ті, що їй найбільше подобаються і що не подобаються зовсім, а невдовзі починає усвідомлювати, що є предмети, явища красиві, які ваблять до себе дивною енергією, і такі, що не хвилюють її. Усе це відбувається у дошкільному віці і є свідченням того, що психіка, розум дитини з ранньої пори можуть сприймати педагогічні впливи щодо виховання здатності відрізняти прекрасне від потворного і відповідно ставитися до них. Тому одним із головних завдань дошкільної педагогіки є стимулювання, спрямування, коригування естетичного розвитку дитини, пробудження у неї прагнення до прекрасного, до його творення.

Естетичне виховання є масштабною, складною справою, яка передбачає залучення дитини в контекст прекрасного як універсуму, в систему загально цивілізаційних естетичних художніх цінностей, оскільки прекрасне є цілісним, єдиним у своїй всезагальності, втілює в собі естетичний, художній геній, який є однаково цінним для кожного народу.

Маючи загальнолюдську цінність, прекрасне втілює в собі особливості бачення його представниками конкретного етносу і народу. Спрямування дитини на пізнання й усвідомлення цих особливостей є надзвичайно важливим завданням естетичного виховання. Саме у складному вимірі цілісності, єдності прекрасного, у багатоманітності його національних вимірів особистість знаходить місце для реалізації свого художнього потенціалу. І до цього теж необхідно поступово готувати дітей, починаючи з дошкільної пори.

Виховуючи у дітей вміння сприймати красу і емоційно відгукуватися на неї, педагог поступово підводить їх до розуміння, оцінювання, формування естетичних уявлень і суджень. Формування елементарної естетичної свідомості у дошкільнят відбувається у процесі ознайомлення з еталонами правильного визначення прекрасного і потворного в житті і мистецтві. Дітям допомагають опанувати й усвідомити сенсорні еталони, необхідні для формування емоційних оцінок (радості, смутку, горя, подиву), знання про види і жанри мистецтва, особливості їх виражальних засобів, про діячів мистецтва (художників, музикантів), а також з'ясувати сутність естетичних оцінок (гарне, негарне, потворне, смішне).

Щоб дитина проявила творчість, необхідно її життєвий досвід доповнити яскравими художніми враженнями, надати необхідні знання і вміння. Чим багатіше досвід малюка, тим яскравішими будуть творчі прояви в різновидах діяльності. Тому так важливо з самого раннього дитинства заохочувати дитину до музики. Адже період 3-7 років – дошкільний, у цьому віці відбувається бурхливий психічний, фізичний розвиток дитини, формуються основи її особистості. Розвиток культури – важлива складова особистого зростання дитини. Вважаючи на зміст «Базового компонента дошкільної освіти України», особливими орієнтирами для педагога є показники розвитку дітей у старшому дошкільному віці, які акцентуються на результатах освітньо-виховної роботи протягом дошкільного дитинства. Музичні здібності у дітей проявляються дуже рано. Музика постійно викликає в дитини посмішку, рух, вона вся ніби перетворюється та пожвавлюється. Звукомемоційний відгук дитини на музику носить більш визначений характер. Музичне виховання є органічною складовою всього навчально-виховного процесу в дитячому садку. Музична практика дитини виявляється через сприйняття музики, її виконання та музично-освітню діяльність. У процесі музичного виховання діти ознайомлюються з різними музичними творами, набувають певні знання, виробляють уміння й навички слухання музики, співу, музично-ритмічних рухів.



Пояснювальна записка

Класична музика якнайкраще сприяє розвитку дітей старшого дошкільного віку, вихованню позитивних якостей особистості, естетичному вихованню. Діти вчаться слухати музику композиторів-класиків, сприймати та розуміти її, виконувати на цю музику різні рухи, співати, танцювати, грати на шумових музичних інструментах. Діти з задоволенням беруть участь у грі ансамбля. Рухи під музику сприяють не тільки корекційній роботі, але мають вплив як на фізичний розвиток, так і на розвиток мислення, пам’яті, уваги. Виконання під музику віршів, підспівок, інсценування пісень, музичних казок сприяє розвитку рухового апарата та речової моторики.

Музичні заняття з використанням класичної музики ефективні також для виховання позитивних якостей особистості. Вивчаючи гарні пісні, слухаючи класичну музику, рухаючись у колі, дитина набувають навички колективної діяльності, дисциплінованності, вони вчаться чемно поводитися одне з одним.

Щоб навчити дітей танцювати таночки ХVІІ-ХVІІІ століття, треба спочатку опанувати такі важливі елементи танцю, як пружинка, реверанс, українські «голубці», запрошення на танок, уклін звиведенням правої руки та правої ніжки. Завдання цього (розвитку) розділу носять також пізнавальний характер: діти знайомляться з назвами танців, назвами рухів. Передати танцювальний образ старовинних танців допомагає сама музика Поль Моріа, Боккерині, допомагає сама музика.

Гра на дитячих музичних інструментах допомагає розвитку дрібної мускулатури пальців, зняття напруги, чив’ялості, розвитку уваги, координації рухів.

Опис досвіду роботи

Спілкування з дітьми, які дарують мені свою любов і прихильність, дають можливість творчо працювати, постійно занурюючись у світ класичної музики, ігри та казки. Скільки себе пам'ятаю - ніколи не сумнівалася, що все моє подальше життя буде пов'язане з музикою і дітьми. Мене приваблює робота саме зі старшими дошкільнятами. Це найвдячніший вік, коли між дитиною і дорослим встановлюється найтісніший контакт і взаєморозуміння. Дитина, яка любить педагога, довіряє йому, полюбить і зрозуміє те, що той пропонує. За тридцять п’ять років роботи музичним керівником я зрозуміла, що дати знання про музику видатних композиторів-класиків таких як П.І. Чайковського, М. Глинки, Ф. Шопена,донести до дітей розуміння цієї музики - це не найголовніше.

Набагато важливіше пробудити інтерес до класичної музики, розуміти її . Головне завдання музичного виховання дітей дошкільного віку - розвивати емоційну чуйність, прищеплювати інтерес і любов до класичної музики, доставляти радість. На музичному занятті дитина повинна відчувати задоволення від виконання різноманітних видів музичної діяльності, самостверджуватися, вчитися творчо мислити. Я намагаємося закласти в дітях фундамент особистісної культури (краси, добра, чуйності). У провідній сфері дійсності-природі, яка малюється у музиці «Пори року» П. І. Чайковського, А. Вівальді; поглиблювати уявлення дітей про образотворчих можливостях музики; розвивати естетичні почуття дітей, почуття прекрасного у житті й мистецтві (через, зіставляючи образи природи, виражені різними видами мистецтв (живописом, поезією, музикою); розвивати образну мову в пошуках і застосувань епітетів, метафор, порівнянь, що характеризують образи природи, створені в музиці; спонукати до оцінки музики (емоційної і словесної, підтримувати прояви оцінного ставлення).

Музичне мистецтво, як і будь-яке інше, допомагає нашим дітям осягнути красу навколишньої природи, сприяє збагаченню їхнього життєвого досвіду, викликає різноманітні емоційні переживання. Враження, накопичені від сприйняття природних явищ, а так само музичні враження діти переносять в свою художню діяльність. На їх основі в дитини формуються художні інтереси, схильності, здібності, і розвивається естетичний смак.

Я визначила для себе, що в нашому дитячому садку важливо розвивати естетичне ставлення дітей до навколишнього, до природи. Це досягається різними засобами, в тому числі і засобами музичного мистецтва: малюнок, танок. Сприйняття музичних образів, що викликають у дітей різноманітні емоційні переживання, почуття радості, смутку, ніжності, доброти, я виховую таке ж відношення і до образів реальної природи. Формування у дитини уміння емоційно сприймати прекрасне в природі, в музиці, творчо переносити його елементи в художню діяльність залежить від освіти.

Я, як музичний керівник допомагаю дітям естетично сприймати і оцінювати навколишнє, пізнавати природний світ, осягати його красу і гармонію через красу і гармонію музичних звуків. Виховуючи емоційне ставлення до художніх образів природи, втіленим засобами музики, я тим самим спонукаю дітей до розуміння естетичної цінності природи для життя людей. Вирішуючи завдання естетичного виховання старших дошкільників, я враховую існуючі взаємозв'язки між природними явищами і їх художньому втіленні в музичному мистецтві, в практичній музичній діяльності дітей, а так само можливості впливу музики на розвиток у дітей естетичного смаку.

Перш за все, у дітей я розвиваю здатність сприймати і розрізняти емоційний зміст і характер музичних творів. Знайомлю дітей із засобами музичної виразності: темпом, динамікою, ритмом, регістрами, мелодією. Діти вчаться розрізняти їх за змістом музичного твору. Розвиваючи у дітей здатність визначати характер музики, її виразні особливості, яскравий музичний образ дозволяє встановити взаємозв'язок між естетичними якостями природи і художніми втіленнями її образів у музиці. Встановити тісний взаємозв'язок допомагає музичний репертуар. У нього входять твори різних жанрів, різних за тематикою, твори класичні та сучасні, народна музика, в яких містяться яскраві запам'ятовуються музичні образи, доступні дітям і викликають у них різні емоційні переживання.

Плануючи заняття з музичного виховання, я використовую у своїй роботі з дітьми такі методи і прийоми, які спрямовують увагу дітей на ті чи інші явища, відображені в музиці, розвивають здатність порівнювати реальні образи навколишнього з художніми образами музичних творів. Це - слухання, бесіда, малюнок, застосування дитячих музичних інструментів,аудіо запис.

Завдяки спостереженням і бесідам про природу у дітей накопичуються цікаві зорові і слухові враження, які дозволяють їм більш емоційно та свідомо сприймати музичні твори, в яких передані образи природи, а так само відображати ці враження в музичній діяльності при виконанні пісень, танців, ігор . Велику роль у вихованні у дітей естетичного ставлення до природи грають нетрадиційні заняття, свята та розваги, які дають уявлення про те, як один і той - же образ може бути виражений засобами різних видів мистецтв. Для проведення інтегрованого заняття необхідно, щоб був здійснений міжпредметний зв'язок, задана тема вивчалася в одні й ті - ж дні на музичних заняттях та інших естетичних заняттях. Заняття, на яких діти малюють під музику, виконують поробки з природного матеріалу, з пластиліну - є для них справжнім святом.

Звучання прекрасної, багатої оркестровими фарбами музики, аркуші паперу, різнокольорові фарби, різноманітний природний матеріал, яскравий пластилін, створюють особливу, емоційно-піднесену атмосферу. Діти, слухаючи музику і втілюючи її у своїх малюнках, виробах, відчувають себе творцями краси. Після заняття я розмовляю з кожною дитиною про те, що він намалював і зробив, питаю: «Чи допомогла йому в цьому музика?». Під час комплексних занять у дітей підвищується емоційна чуйність на музику, розвивається музичне мислення, уява, розвиваються сенсорні здібності, збагачується словниковий запас. Культурно-дозвільні заходи - невід'ємна частина діяльності дошкільного закладу. Організація свят, розваг та дозвіль сприяють підвищенню ефективності виховно-освітнього процесу, створює комфортні умови для формування особистості кожної дитини.

Головне моє завдання - викликати у дітей емоційний відгук, розвеселити, доставити радість, навчити ділитися цією радістю з оточуючими. Для того, щоб у дитини постійно підтримувався інтерес до самостійної музичної діяльності, потрібно час від часу оновлювати посібники в музичному центрі, вносити нові музично-дидактичні ігри, обладнання та саморобні шумові інструменти для естетичного розвитку через природу і музику.

Будь-яка робота дає позитивний результат в тому випадку, якщо вона проводиться в взаємодії музичного керівника, вихователя і батьків. Інформацію для батьків доводжу через батьківські стенди, в міні консультаціях, індивідуальних бесідах.

Батьки - бажані гості на святах, дозвіллях, розвагах; вони добре допомагають у підготовці костюмів і атрибутів до проведених заходів.

Щоб дитина проявила творчість, необхідно її життєвий досвід доповнити яскравими художніми враженнями, надати необхідні знання і вміння. Чим багатіше досвід малюка, тим яскравішими будуть творчі прояви в різновидах діяльності. Тому так важливо з самого раннього дитинства заохочувати дитину до музики. Адже період 3-7 років – дошкільний, у цьому відбувається бурхливий психічний, фізичний розвиток дитини, формуються основи її особистості. Розвиток культури - важлива складова особистого зростання дитини. Вважаючи на зміст «Базового компонента дошкільної освіти України», особливими орієнтирами для педагога є показники розвитку дітей у старшому дошкільному віці, які акцентуються на результатах освітньо-виховної роботи протягом дошкільного дитинства. Музичні здібності у дітей проявляються дуже рано. Музика постійно викликає в дитини посмішку, рух, вона вся ніби перетворюється та пожвавлюється. З віком емоційний відгук дитини на музику носить більш визначений характер. Музичне виховання є органічною складовою всього навчально-виховного процесу в дитячому садку. Музична практика дитини виявляється через сприйняття музики, її виконання та музично-освітню діяльність. У процесі музичного виховання діти ознайомлюються з різними музичними творами, набувають певні знання, виробляють уміння й навички слухання музики, співу, музично-ритмічних рухів.

Я, як і багато педагогів, протягом багатьох років своєї діяльності займалась пошуком цікавих і нетрадиційних шляхів у творчій взаємодії з дітьми. Мене хвилювали питання, як зробити, щоб кожне музичне заняття було цікавим для дітей, як не нав’язливо, легко і просто розповісти їм про музику, навчити їх чути, бачити, розуміти, фантазувати, відгадувати.

Для багатьох дітей гра на дитячих музичних інструментах допомагає передати почуття, внутрішній духовний світ. Це прекрасний засіб не лише їх індивідуального розвитку, а й розвитку мислення, творчої ініціативи, свідомих відносин між дітьми. Тому в своїй роботі я приділяю велику увагу навчанню дітей грі на музичних інструментах.

Гра на музичних інструментах додає дітям ще знань про музику: класичну, народну, сучасну. Спочатку заохочую дітей молодшого дошкільного віку грати на шумових інструментах: дзвоники, ложки, бубни, маракаси, барабани. Починаємо з українських або російських народних мелодій, котрі діляться на дві частини. Граємо на першу частину – на дзвониках , а на другу – на барабанах. У старшій групі слухаємо більш складніша музику: народну, класичну, сучасну. Вчимо назви нот першої октави, показуємо рукою висоту кожного наступного звуку - до, ре, мі, фа, соль, а потім - соль, фа, мі, ре, до. Далі дивимось ці ж ноти і звуки на металофонах. Наступним етапом даю дітям грати мелодію російської народної пісеньки «Как под. горкой под. горой» на дитячому інструменті, де застосовуються перші чотири ноти першої октави. Коли діти запам'ятають перші чотири ноти, вчимо мелодію української пісні «Ой, лопнув обруч» у ля – мінорі. Спочатку запам'ятовуть діти з музичним слухом, уважні ,а потім решта. Робота над вивченням нотного стану - це велика праця для дошкільнят. Класичні твори, як «Турецький марш» В. А. Моцарта, «Неаполітанська пісенька» П.І.Чайковського та інші, ми граємо тільки на дитячих шумових інструментах. І дітям це дуже подобається.

Про мистецьку активність у музично-естетичній атмосфері, як важливу складову особистої культури старшого дошкільного віку можна говорити за умов, якщо:



  • дитина радіє з власних і спільних театрально-музичних успіхів;

  • вміє співпрацювати з дітьми і дорослими в процесі музичної діяльності;

  • дістає задоволення від спілкування з музикою, від спільного переживання з іншими дітьми та дорослими культурно-мистецьких подій;

  • отримує задоволення від виконання танцювальних рухів у парі або у колективі.

Такі якості успішно формуються в усіх видах музично-естетичного виховання, зокрема в театралізованих дійствах на класичну музику.

Ознайомлення дітей із музикою вітчизняних і зарубіжних композиторів-класиків - М. Глинки, П. Чайковського, А. Мусоргського, М. Римського-Корсакова, І. Баха, У. Моцарта, А. Вівальді, Ф. Шуберта, Р. Шумана, Еге Грига і багатьох інших дозволяє поступово прилучати їх звернено до засад світовий досвід і загальнонаціональної музичної культури, що, безсумнівно, сприяє формуванню гармонійної особистості, здатної як любити дітей і розуміти мистецтво, а й чуйно й бережно ставитися до всього навколишнього, до світу природи, до світу людських стосунків.

Обов'язковою складовою музичного репертуару для дошкільнят є твори сучасних композиторів-класиків - Д. Шостаковича, З. Прокоф'єва, Р. Свиридова, А. Лядова, З. Майкапара, Д. Кабалевского та інших відомих дитячих композиторів - М. Філіленка, М. Красева, У. Витлина, Ю.Слонова, Т. Попатенко та інших. Інтонаційно-образний лад сучасної музики дозволяє розширити музичні враження дітей, сприяє розвитку інтересу до сучасної музики, виховує художній смак.

Розуміючи всю складність розвитку сприймання дитиною творів українських класиків, окреслимо, на наш погляд, пріоритетні напрями розвитку сприймання музики.

Передусім, це рівень сформованості художньо-естетичного розвитку дитини. Практика роботи з дітьми, спостереження, а також досвід колег доводять, що найкраще і найлегше молодші школярі сприймають твори, назви яких їм відомі і відповідають змісту музики. Прикладом можуть слугувати такі твори: «Пташка» композитора В.Сокольського, «Хвороба ляльки» та «Марш дерев’яних солдатиків» композитора П. Чайковський та ін.

Порівняно легким є сприймання як дітьми старшого дошкільного, так і молодшого шкільного віку, музики танцювального та пісенного характеру, з простою та легкою мелодією: наприклад, «Марш» композитора С. Прокоф’єва, «Гопак» український народний танок, «Ой є в лісі калина» українська народна пісня тощо.

Сприймання музики буде яскравішим і глибшим, якщо перед слуханням педагог дасть пояснення про композитора, умови виникнення ідеї написання музичного твору. Так, дітям подобається, коли педагог розповідає біографію композитора, але не сухі факти, а ті моменти життєдіяльності композитора, які б були цікаві та доступні розумінню дитини певного віку. Також дітям цікаво слухати розповіді про те, де мандрував композитор, в яких умовах було написано твір. Якщо розповідь буде підкріплена ще й ілюстративним матеріалом, то таке пояснення може відіграти роль поштовху, який спрямовує увагу дітей на п’єсу, дає роботу уяві та примушує їх із великою цікавістю слухати. Зацікавившись особистістю композитора, діти висловлюють бажання дізнатися ще більше про нього, познайомитися з його творами.

Ефективним для сприймання музичного твору є зв’язок між різними видами мистецтва. У процесі розвитку навичок музичного сприймання педагог користується переважно засобами свого предмета, не робить акценту на міжпредметних зв’язках, внаслідок чого ясне мислення та глибоке переживання обмежуються вузькими рамками музичної дисципліни.

Музика, образотворче мистецтво, література, запропоновані комплексно, є тими чинниками, які здатні сформувати певне музичне сприймання, відчуття, а також зародити у дитині потребу творчої діяльності.

Контрастне порівняння музичних образів у різних творах допомагає краще, яскравіше і наочніше їх сприймати: «Хвороба ляльки» та «Нова лялька» П. Чайковського; «Не хочуть купити ведмедика» та «Купили ведмедика» В. Косенко. Пропонуючи дітям такі твори, спочатку можна зосередити їх увагу на назві твору, дати можливість, ще до того як прозвучить музичний твір, за назвою охарактеризувати його. Використання цього прийому зацікавить дітей у прослуховуванні музичного твору, а також дасть можливість більш глибоко сприйняти цей твір і порівняти його з уже уявленим раніше характером.

Неабияке значення під час сприймання музичних творів має ознайомлення дітей із видами музичної виразності. Це може бути ритм у творі «Марш» С. Прокоф’єва, темп у творі «Козачок» українська народна музика; загальний характер у творі «Колискова» Я.Степового; форма побудови твору в Увертюрі до опери «Кармен» Ж. Бізе тощо.

Під час розбору твору, з’ясування й усвідомлення окремих елементів засобів музичної виразності, їх виражального значення ми використовували метод порівняння. Так, дітям другого класу після прослуховування веселого танку «Козачок» П. Чайковського пропонувалися такі запитання: Чому танок вийшов саме веселим? Якщо зіграти або проспівати повільно, чи залишиться танок таким же веселим? Якщо співати зовсім тихо, буде танок таким же веселим? Яке значення має супровід для характеру цього танцю? тощо. Аналіз наших спостережень доводить, що дитячі висловлювання про характер музичного твору, почуття, настрій, що виражені в ньому, не відрізняються різноманітністю. Висловлювання дітей бувають лексично бідними, що у подальшому заважає їх сприйманню.

Активне використання прийому контрастного порівняння музичного твору дало можливість пропонувати дітям музичні твори різні за характером або за іншими засобами музичної виразності, проте близькі за тематикою, або такі, що мали однакову назву (наприклад, «Зустрічний марш» С. Чернецький, «Футбольний марш» М. Блантер, «Марш дерев’яних солдатиків» П. Чайковського).

Слухання дітьми цих творів допомогло нам підвести їх до думки, що засоби вираження, які використано в цих творах, не випадкові, і що вони необхідні для того, щоб виразити у творі все так, як цього бажав композитор.

Краще сприймання творів можливе лише за умов їхньої повторюваності не лише тільки на одному занятті, але й у наступних. Як відомо, знайома музика сприймається з більшою охотою і краще запам’ятовується. Для того щоб повторення твору для дітей старшого дошкільного віку не було набридлим, бажано кожного разу показувати твір під новим кутом зору - це пояснення загального характеру твору, супровід, зміна частин твору.

Глибоке сприймання дитиною музики неможливе без гарно розвиненого музичного слуху. Слух, як і всі здібності, можна розвинути в діяльності, а саме - у процесі сприймання музики.

Музичне мистецтво - особлива форма відбиття дійсності, в якій найважливішу роль відіграють почуття та емоційна сфера. Пізнання, що відбувається у процесі сприймання музики, специфічне, воно не може зводитися лише до діяльності думки, але обов’язково повинно являти собою єдність емоцій та розуму, свідомості та почуттів.

У своїй науковій праці М.В. Субота пише: «Істотним моментом сприймання музики є емоційно-оцінні реакції, які відбивають глибинний процес освоєння слухачем твору, у ході якого твір співвідноситься з усіма сторонами особистості й індивідуальності слухача, з його психічною організацією, темпераментом, системою ідеалів, навіяних оточуючою його культурою суспільства, але індивідуально ним відбитою».

Дослідити і змоделювати процес розвитку сприймання музичних творів дітьми молодшого шкільного віку надзвичайно важливо, оскільки цей розвиток відбувається позасвідомо і в кожному випадку індивідуально. Для кожної дитини процес сприйняття однієї й тієї ж форми музичного твору викликає різні смислові відгуки. С. Шип так висловив ці смислові відгуки: «...для однієї групи слухачів зміст музики зводиться до емоційних переживань. До другої належать ті, хто слухаючи музику, «малює» у своїй уяві якісь зорові картини. У третьої – музика активізує понятійне мислення... Четверта група уявляє собі через музичне сприймання життєві події... Є й такі, хто зосереджує увагу на самому процесі розгортання форми і спостерігає з насолодою за грою звукових барв, розвитком мелодичного малюнка, тематичного матеріалу».

В Україні впродовж віків народна творчість була невід’ємною частиною культури народу і сприймання дитиною цієї культури починалося з сім’ї. Специфічні особливості і риси народної творчості згодом визначили її національний характер. Корені цієї творчості мали відбиття в музиці українських класиків.

Тому сприймання дітьми як старшого дошкільного, так і молодшого шкільного віку визначається змістом та близькістю тематики української класичної музики дитячим інтересам.

Діти, які відвідували дошкільні навчальні заклади, більш вигідно відрізняються від своїх одноліток у класі, коли йдеться про глибину сприймання творів української класичної музики під час навчання у початковій школі. На думку Л. Кузнєцової, «музика українських композиторів-класиків глибоко реалістична і народна,... проста формою і є хорошим матеріалом для початкового виховання дитини».

Велику роль мистецтва в розвитку духовності суспільства та окремої людини неможливо переоцінити. Важливим є те, щоб діти нового покоління не забували, а, насамперед, збагачували свої музичні уявлення про твори українського народного мистецтва, а також про твори українських класиків, з якими вони познайомилися ще під час перебування у дошкільному навчальному закладі.

Під час планування роботи з дітьми ми спиралися на ґрунтовну спадщину класика української музики М.Лисенка, який особливу увагу приділяв вихованню дітей і розвитку їх сприймання. Використані нами у роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку музичні опери «Коза-дереза», «Пан Коцький» , казка «Колобок» мали близьку до розуміння дітьми тематику, тому що уводили їх у світ казки.

Під час слухання цих творів діти вчилися розуміти й емоційно сприймати їх. У старшому дошкільному віці переважає образний характер мислення, конкретно пов’язаний із життєвим досвідом, досить розвинені асоціативно-зорові уявлення. Музика, яка складена з використанням казкових сюжетів, дає можливість педагогу ознайомити дітей із засобами музичної виразності та зі звуковою палітрою, що характеризує казкових персонажів. Отже, як свідчить проведений нами короткий аналіз педагогічної та музичної спадщини означених українських композиторів, своєю діяльністю вони не тільки заклали підвалини музично-естетичного виховання в Україні, але й окреслили шляхи музичної освіти дітей.

Музична діяльність в дошкільному навчальному закладі - синтез музики, танцю, пластики, мовлення. Все це позитивно впливає на емоційну сферу дитини, акумулює життєву мудрість, оптимізм, енергію.

Між природою та музикою можна провести паралель: у природі лише на удобреному ґрунті можливі сходи, так і музика, як унікальний вид мистецтва, створює умови для духовного розвитку дитини, спонукає до творчості. Фантазію та здібність до переживання слід розвивати в ранньому дитинстві. Все, що дитина переживає, все, що в ній пробуджено і виховано, відіграватиме провідну роль упродовж усього її життя. Ніколи дитина не втратить те, що було закладено в ці роки, ніколи в подальшому житті не проявить інтересу до того, що в ній не було розвинено.

Особиста дитяча творчість під час слухання класичної музики, навіть найпростіша, особиста дитяча знахідка, хай незначна, особиста дитяча думка, бодай наївніша - ось, що створює атмосферу радості, формує особистість, стимулює розвиток творчих здібностей дитини.

Я впевнена, мої малюки, які щороку залишають дитячий садок і йдуть до школи, ніколи не будуть байдужими до всього нового і цікавого і не втратять нагоди розвивати свої музичні здібності, вони виростуть творчими людьми, справжніми повноцінними всебічно розвиненими громадянами своєї країни. Ця віра допомагає мені в роботі. Знаю, що мої старання не будуть марні, і я з новими силами зустрічаю кожного року нові несміливі обличчя малюків, щоб з головою поринути разом з ними у незвіданий світ мистецтва і допомогти їм зробити багато нових цікавих відкриттів.

Сподіваюсь, що скориставшись прогресивними методами та прийомами, володіючи мистецтвом виховання, мистецтвом любові до дітей, маючи високий професійний запал, ми всі разом подолаємо непростий шлях від спів-буття до співтворчості як вершинної точки спільності дорослого й дитини.

Це і є наш найвищий пріоритет, наш педагогічний Олімп!

27 лютого 2014 року на базі Конотопського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №5 «Сніжок» відбулося засідання методичного об’єднання музичних керівників дошкільних навчальних закладів міста на тему: «Нетрадиційні форми роботи у світі музики з дітьми старшого дошкільного віку». Спочатку до уваги гостей був представлений музичний мюзикл «Спляча красуня» з використанням класичної музики XVII-XVIII століття. Діти старшого дошкільного віку виконували під музику видатних класиків П.І. Чайковського, Л.Боккерині, П. Моріа. Виконали танці ХVІІ-ХVІІІ століття: менует, мазурку, полонез. На згадку про мюзикл гостям було подаровано ляльок-фей, які були виготовлені руками дітей під час слухання класичної музики.



Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Пояснювальна записка Опис досвіду роботи Висновки iconОпис досвіду роботи учителя української мови та літератури
Тема досвіду. Використання інформаційних технологій як засобу активізації пізнавальної діяльності та розвитку творчої особистості...
Пояснювальна записка Опис досвіду роботи Висновки iconАпробовано в навчально-виховному просторі школи щодо розвитку творчої особистості. Опис досвіду роботи учителя української мови І літератури, вищої кваліфікаційної категорії, «Старшого вчителя»
Опис досвіду роботи учителя української мови І літератури, вищої кваліфікаційної категорії, «Старшого вчителя» Тернопільської спеціалізованої...
Пояснювальна записка Опис досвіду роботи Висновки iconОпис досвіду роботи класного керівника
Проблема, над якою працює класний керівник в системі виховної роботи класного колективу: «Всебічне забезпечення соціального розвитку...
Пояснювальна записка Опис досвіду роботи Висновки iconОпис досвіду роботи вчителя музики Кам'янківської зош I-III ступенів
В музично – естетичному вихованні велику роль відіграє розвиток сприйняття музики,виховання любові до прекрасного
Пояснювальна записка Опис досвіду роботи Висновки iconНавчально-методичний центр
Тернопільській області містить план роботи методичних секцій, методичні рекомендації, методичні розробки уроків педагогів, матеріали...
Пояснювальна записка Опис досвіду роботи Висновки iconВикористання елементів проектної технології на уроках української мови І літератури та в позаурочній роботі з метою формування комунікативної компетентності учнів
Опис досвіду роботи вчителя Тернопільської загальноосвітньої школи I-III ст. №10 Тернопільської міської ради Тернопільської області...
Пояснювальна записка Опис досвіду роботи Висновки iconРуденко С. В. Методичний посібник для роботи з батьками щодо створення ситуації успіху пояснювальна записка
...
Пояснювальна записка Опис досвіду роботи Висновки iconОпис досвіду вчителя початкових класів Буцнівської зош І-ІІІ ступенів Забояк Ганни Михайлівни
Особливо актуальною стала проблема розвитку читацької самостійності молодших школярів, оскільки саме сформованість навичок самостійної...
Пояснювальна записка Опис досвіду роботи Висновки iconТа заходів з досвіду роботи бібліотекаря
Нестандартні форми проведення бібліотечних уроків та заходів (з досвіду роботи бібліотекаря зош І-ІІІ ст. №5 Пальчевської О. М.):...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка