Пояснювальна записка Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її у світ книг. В. Сухомлинський



Сторінка1/12
Дата конвертації10.12.2017
Розмір1,12 Mb.
ТипПояснювальна записка
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Українська література

10- 11 класи (профільний рівень)

Пояснювальна записка
Щоб підготувати людину духовно

до самостійного життя,

треба ввести її у світ книг.

В. Сухомлинський
Пропонована програма з української літератури призначена для вивчення української літератури в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів за суспільно-гуманітарним напрямом (профіль – філологічний).

Програма розроблена на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11. 2011 р. № 1392), Концепції профільного навчання у старшій школі (наказ МОН України від 21.10. 2013 р. № 1456), з урахуванням ідей «Концептуальних засад реформування середньої школи «Нова українська школа»», «Основ стандарту освіти «Нова українська школа», експериментальної авторської програми з української літератури для 10-11 класів Інституту педагогіки НАПН України (2017 р.) з урахуванням положень оновленої програми Інституту літератури НАН України (2017 р.).

Програма є основою для календарно-тематичного і поурочного планування, у якому вчитель визначає кількість годин для розгляду конкретної теми, передбачає підготовку до уроків, присвячених вивченню оглядових тем, до уроків розвитку мовлення, позакласного читання і літератури рідного краю.

Авторський колектив:

Г.О. Усатенко, доцент Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка кандидат філологічних наук, (голова робочої групи);

А.М. Фасоля, провідний науковий співробітник відділу навчання української мови і літератури Інституту педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук.

Структура програми.


  1. «Пояснювальна записка», у якій визначено методологічні засади організації навчання української літератури в старшій профільній школі; окреслено мету, завдання, компетентнісний потенціал предмета, змістові лінії та їх реалізацію у програмі, основні принципи побудови курсу української літератури, схарактеризовано зміст навчального матеріалу, запропоновано перелік методів, прийомів, форм організації навчально-виховного процесу.

  2. Орієнтовний перелік кількості годин на кожний розділ і тему відповідно до діючого навчального плану (загальна кількість навчальних годин на рік, у т. ч. на текстуальне вивчення художніх творів, розвиток мовлення, позакласне читання, вивчення літератури рідного краю, резервний час).

  3. Зміст навчального матеріалу, очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності у формулюваннях компетентнісного підходу (предметні і ключові компетентності, емоційно-ціннісне ставлення до виучуваного матеріалу).

  4. Узагальнений перелік очікуваних результатів навчання (Додаток 1)

  5. Список творів для самостійного читання (Додаток 2).

  6. Матеріали на допомогу вчителеві: електронні ресурси (Додаток 3).

Організація літературної освіти в старшій профільній школі.

Потреба оновлення методологічних і методичних засад навчання української літератури в старшій школі пов’язана з необхідністю пошуку адекватної відповіді на виклики часу: урахування специфіки читання в епоху інформаційних технологій, залучення учня до читання, формування читацької (предметної і загальнонавчальної) та ключових компетентностей (спілкування державною мовою, інформаційно-комунікаційної, уміння вчитися впродовж життя та ін.), упровадженням профільного навчання.

Сутність пропонованих підходів до організації літературної освіти в старших класах полягає в тому, що:


  1. Художній твір вивчається насамперед як мистецьке явище, що репрезентує певний художній стиль та мистецький напрям, його аналіз відбувається, передовсім, з естетичних підходів.

  2. Історія літератури трактується як історія пошуку форм і засобів відображення змін у світогляді і світосприйманні людини певної епохи, осмислення нею свого місця в суспільстві, прагнення гармонії зі світом і з самою собою.

  3. Предметні знання і вміння розглядаються як засіб читацького й особистісного розвитку учня. Акцент зроблено на формуванні його читацької суб’єктності.

  4. У програмі виокремлено діяльнісну лінію, що реалізується через систему формування загальнонавчальних умінь.

Мета і завдання вивчення української літератури в профільній школі.

З огляду на специфіку літератури як мистецького явища, її можливостей в естетичному, розумовому, моральному розвитку особистості, визначено стратегічну мету літературної освіти: засобами предмета допомогти учневі у його самопізнанні, життєвому самовизначенні, саморозвиткові, самоздійсненні.

Стратегічна мета реалізується через досягнення головної мети літературної освіти – формування компетентного учня-читача як суб’єкта читацької діяльності, особистісного і читацького саморозвитку.

Такий учень володіє читацькою компетентністю – якістю, яка проявляється в готовності і здатності самостійно здобувати і застосовувати пов’язані з читацькою діяльністю знання і вміння для розв’язання актуальних завдань, здійснення читацького й особистісного саморозвитку.

Читацька компетентність є загальнонавчальною. На предметному рівні вона реалізується в художньо-читацькій, або літературній, та інформаційно-читацькій предметних компетентностях.

Художньо-читацька (літературна) компетентність – якість особистості, яка виявляється в готовності і здатності застосовувати і здобувати пов’язані з читацькою діяльністю знання і вміння для зрозуміння змісту художнього чи публіцистичного твору, налагодження діалогічної взаємодії з ним з метою розкриття авторського і творення особистих смислів.

Інформаційно-читацька компетентність має об’єктом науковий, науково-популярний, навчальний тексти, метою прочитання яких є визначення важливості викладеного матеріалу для суспільного й особистісного розвитку.

Компетентному читачеві притаманні: стійкий інтерес до читання, здатність уявляти і переживати прочитане, критично й рефлексійно мислити, вести діалог із текстом, інтерпретувати прочитане, знаходити авторські і творити власні смисли, відчувати естетичну насолоду від художнього слова, відкривати національні і загальнолюдські цінності, жити й творчо діяти в умовах глобалізаційних змін та полікультурного суспільства, цінувати надбання національної культури і поважати здобутки інших народів.



Компетентний учень-читач є суб’єктом навчальної діяльності, що передбачає усвідомлення власних психолого-фізіологічних особливостей, прагнень, мотивів, бажань тощо, здатність до самостійної організації, здійснення й оцінювання читацької діяльності, а також до самореалізації, самовдосконалення і самотворення. Саме рівень суб’єктності (сформованість згаданих умінь) є одним із показників особистісного розвитку школяра.

Завдання літературної освіти.

  1. Збагачення читацького досвіду, розширення кола читання, зміцнення потреби читати; усвідомлення ролі літератури як засобу самопізнання і самотворення; використання досвіду читацької діяльності для розв'язання життєвих проблем.

  2. Поглиблення розуміння художнього твору як результату світоглядних і мистецьких пошуків автора, художніх засобів – як засобу донесення до читача авторської ідеї.

  3. Розвиток набутих в основній школі вмінь і навичок в усіх видах читацької діяльності, оволодіння різноманітними читацькими стратегіями; удосконалення вмінь діалогічної взаємодії з текстом, інтерпретаційних, аналізу художнього твору; вироблення алгоритму прочитання художніх творів різних естетичних систем, напрямів, жанрів, стилів, опанування здатністю орієнтуватися у світі класичної і масової літератури.

  4. Оволодіння змістом української літератури, засвоєння й систематизація основних літературознавчих понять як засобу повноцінного сприйняття, прочитання й інтерпретації художнього тексту. Узагальнення і поглиблення знань про мистецтво слова, умінь розглядати художню літературу в контексті інших видів мистецтв. Формування на основі читацького досвіду переконаності в багатстві української художньої літератури і її значущості серед інших національних літератур.

  5. Розвиток культури художнього сприймання, емпатії, відтворювальної і творчої уяви, естетичних потреб, естетичного смаку, естетичних почуттів, читацької культури, установок, мотивів, здатності сприймати художній твір з естетичних позицій, розглядати його у єдності змісту і форми, розрізняти художньо вартісні і низькопробні твори.

  6. Формування цілісної картини розвитку української літератури, усвідомлення його закономірностей і тенденцій, здатності розглядати процес розвитку української літератури як складову загальноєвропейського і світового культурно-історичного процесу, систему історично й естетично обумовлених явищ у взаємозв’язку із зарубіжною та літературами національних меншин.

  7. Розвиток художнього мислення й образного мовлення, мовленнєвої культури, творчих здібностей, чуття художнього слова, жанру, форми, набуття досвіду літературно-творчої діяльності.

  8. Засвоєння відображених у художніх творах національних і загальнолюдських цінностей, формування світоглядних позицій, моральних якостей.

  9. Вироблення загальнонавчальних, зокрема, організаційно-діяльнісних умінь, здатності самостійно формувати індивідуальну навчальну траєкторію, керувати читацькою діяльністю, особистісним і читацьким саморозвитком.

  10. Розвиток умінь працювати з різними видами інформації, зокрема й електронними, здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність (знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, систематизувати, зіставляти різноманітні факти та відомості).

  11. Задоволення пізнавальних інтересів, потреб, розвиток нахилів і здібностей старшокласників, пов’язаних із майбутнім професійним самовизначенням.

Методологічні і методичні засади.

Методологічним підґрунтям організації навчання української літератури є положення діяльнісного, особистісно зорієнтованого, компетентнісного, культурологічного й аксіологічного підходів, вимоги виокремлених у Державному стандарті базової і повної середньої освіти (2011 р.) літературознавчої, загальнокультурної, компаративної, емоційно-ціннісної змістових ліній.



Діяльнісний підхід визначає пріоритетність самостійної роботи учня (в т. ч. проектної діяльності) в процесі здобуття знань і вироблення не лише предметних, а й загальнонавчальних, зокрема організаційно-діяльнісних, умінь, становлення його як суб’єкта навчальної діяльності.

Діяльнісний підхід реалізується через наскрізну діяльнісну лінію, що передбачає оволодіння загальнонавчальними вміннями, перелік яких подано в рубриці «Очікувані результати навчальної діяльності».



Особистісно зорієнтований підхід орієнтує вчителя на створення умов для розвитку особистості учня засобами предмета, формування його як суб’єкта життєдіяльності, читацького й особистісного саморозвитку.

Реалізацію ідей особистісно зорієнтованого підходу забезпечує варіативність змісту навчального матеріалу, зокрема, можливість вибору творів для вивчення напам’ять, текстів для оглядового і самостійного читання, цілей вивчення певної теми (твору), бажаного рівня навчальних досягнень.



Компетентнісний підхід покликаний забезпечити формування читацької предметної і загальнонавчальної компетентності, а також ключових компетентностей.

Компетентнісний підхід представлено в переліку предметних і загальнонавчальних знань, умінь і навичок (компетенцій) у рубриці «Очікувані результати навчальної діяльності».



Культурологічний підхід забезпечує реалізацію вимог загальнокультурної лінії: увагу до культурної самоідентифікації учня, орієнтацію його у світі національної та світової культури, розгляд художнього твору в широкому мистецькому контексті, у зв’язках з філософією, міфологією, фольклором, формування поваги до культурних надбань інших народів тощо.

Культурологічний підхід втілений у рубриці «Мистецький контекст», де представлено назви творів різних видів мистецтва, тематика і стиль яких співзвучні з виучуваним художнім твором.



Аксіологічний підхід передбачає введення учня у світ національних і загальнолюдських цінностей, реалізацію вимог емоційно-ціннісної лінії.

Представлено аксіологічний підхід у рубриці «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності» й однойменному розділі.

Вимоги рубрик «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності» і «Зміст навчального матеріалу» забезпечують реалізацію літературознавчої змістової лінії: оволодіння учнями основними теоретичними поняттями на рівні умінь і навичок, вивчення художніх творів у контексті літературного процесу в Україні і за її межами, з’ясування жанрово-стильових особливостей та ін.

Розгляд твору в контексті загальноєвропейському і світовому забезпечує компаративна змістова лінія, реалізована в рубриці «Міжпредметні зв’язки».

Ключовими принципами, на яких базується літературна освіта, є, окрім загальнодидактичних (емоційності, свідомості й активності, індивідуального підходу, природовідповідності, наочності, систематичності й послідовності, міцності засвоєння знань і вмінь, єдності навчання й виховання, науковості, доступності, зв'язку теорії з практикою та ін.), принципи означених підходів: ситуативності, особистісного цілевизначення і рефлексії, вибору індивідуальної навчальної траєкторії, опертя на суб’єктний досвід, цілісності, варіативності, системності, синергетичності, співтворчості, первинності учнівської продукції, культуровідповідності та ін.

Важливу роль відіграють і специфічні для предмета «література» принципи історизму, естетизму, емоційності, інтермедіальності, предметних і міжпредметних зв’язків, діалогічної взаємодії та ін.

Ураховуємо також літературознавчі принципи аналізу художніх творів: інтертекстуальності та діалогізму, світоглядно-філософського та естетичного історизму, ідейності та міфологізму, індивідуалізації художньо-історичного мислення автора, феноменальності та художньої історичності, урахування особливостей художньо-історичного моделювання.

Визначальну роль відіграє принцип вивчення літератури як мистецтва слова.



Компетентнісний потенціал предмета.

Концепція нової української школи подає таке трактування компетентності: «динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність».

Компетентності поділяють на предметні (формуються засобами одного навчального предмета), міжпредметні (виробляються під час вивчення кількох предметів) і ключові (формуються в процесі навчання й соціалізації і необхідні особистості для життєдіяльності загалом).

В освіті України виокремлено такі ключові компетентності:



  1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами.

  2. Спілкування іноземними мовами.

  3. Математична компетентність.

  4. Компетентності в природничих науках і технологіях.

  5. Інформаційно-цифрова компетентність.

  6. Уміння вчитися впродовж життя.

  7. Ініціативність і підприємливість.

  8. Соціальна та громадянська компетентності.

  9. Обізнаність та самовираження у сфері культури.

  10. Екологічна грамотність і здорове життя.

програма з української літератури поглиблює компетентнісну спрямованість навчання, що досягається шляхом:

  1. розкриття потенціалу предмета для формування ключових компетентностей;

  2. зменшення обсягу фактологічного матеріалу на користь практичної діяльності, що забезпечує відносно достатню кількість часу для формування предметних і ключових компетентностей;

  3. формулювання очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності термінами компетентнісного підходу: учень називає, формулює, записує, наводить приклади, розпізнає, розрізняє, описує, аналізує, порівнює, планує, усвідомлює, критично ставиться, оцінює, обґрунтовує, робить висновки, висловлює судження тощо;

  4. виокремлення в очікуваних результатах навчання тих, що стосуються оволодіння загальнонавчальними уміннями як основою формування суб’єктності учня;

  5. укладання переліку умінь, якими повинен оволодіти учень певного класу за рік навчання;

  6. уведення наскрізних змістових ліній.

Компетентнісний потенціал забезпечує можливість формування в процесі вивчення предмета всіх ключових компетентностей (див. подану нижче таблицю).

Компетентнісний потенціал предмета «Українська література»

№ п/п

Ключова компетентність

Уміння і ставлення,

формування яких можна забезпечити засобами предмета



1.

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою (К1)

Уміння:

  • розуміти україномовні тексти різних жанрів і стилів;

  • послуговуватися державною мовою в різноманітних життєвих ситуаціях;

  • застосовувати різноманітні комунікативні стратегії залежно від мети спілкування;

  • толерантно дискутувати, відстоювати власну думку.

Ставлення:

  • поцінування краси і багатства української мови;

  • усвідомлення ролі української мови як ключового чинника творення нації і держави, самоствердження особистості;

  • відстоювання права спілкуватися українською мовою в різноманітних сферах життя суспільства.

2.

Спілкування іноземними мовами (К2)

Уміння:

  • порівнювати оригінальні художні тексти та їх україномовні переклади;

Ставлення:

  • утвердження багатства української мови;

  • обстоювання можливості перекладу українською мовою будь-якого тексту іноземної мови;

  • розуміння ролі іноземної мови як засобу пізнання іншого світу, збагачення власного культурного досвіду.

3.

Математична компетентність (К3)

Уміння:

- розвивати абстрактне мислення;

- установлювати причинно-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію;

- чітко формулювати визначення і будувати гіпотези;

- перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема).

Ставлення:

- прагнення висловлюватися точно, логічно та послідовно.



4.

Компетентності у природничих науках і технологіях (К4)

Уміння:

- критично оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі, відображені у творах літератури.



Ставлення:

- готовність до опанування новітніми технологіями;



- оперативне реагування на технологічні зміни.

5.

Інформаційно-цифрова компетентність (К5)

Уміння:

  • діяти за алгоритмом;

  • працювати в різних пошукових системах для отримання потрібної інформації;

  • розпізнавати маніпулятивні технології і протистояти їм;

  • грамотно і безпечно спілкуватися в мережі Інтернет.

Ставлення:

  • прагнення дотримуватися етичних норм у віртуальному інформаційному просторі;

  • задоволення пізнавального інтересу в інформаційному середовищі;

  • критичне ставлення до медійної інформації.

6.

Уміння вчитися впродовж життя (К6)

Уміння:

  • визначати мету і цілі власної діяльності і розвитку, планувати й організовувати їх, здійснювати задумане, рефлексувати й оцінювати результат;

  • використовувати різноманітні стратегії навчання;

  • користуватися різними джерелами інформації;

  • знаходити, аналізувати, систематизувати й узагальнювати держану інформацію, перетворювати її з однієї знакової системи в іншу;

  • працювати в парі, групі;

  • читати, використовуючи різні види читання: ознайомлювальне, вибіркове, навчальне тощо;

  • постійно поповнювати власний словниковий запас;

  • застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети і ситуації спілкування.

Ставлення:

  • прагнення використовувати українську мову в різних життєвих ситуаціях;

  • готовність удосконалювати власне мовлення впродовж життя, розвивати мовну інтуїцію;

  • розуміння ролі читання для власного інтелектуального зростання.

7.

Ініціативність і підприємливість (К7)

Уміння:

  • аналізувати життєву ситуацію з певної позиції;

  • презентувати власні ідеї та ініціативи чітко, грамотно, використовуючи доцільні мовні засоби;

  • використовувати комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій, рішень і виявлення лідерських якостей.

Ставлення:

  • готовність брати відповідальність за себе та інших;

  • розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри.

8.

Соціальна та громадянська компетентності (К8)

Уміння:

  • толерантно відстоювати власну позицію в дискусії;

  • розрізняти маніпулятивні технології і протистояти їм;

  • аргументовано і грамотно висловлювати власну думку щодо суспільно-політичних питань;

  • уникати дискримінації інших у процесі спілкування;

  • критично оцінювати тексти соціально-політичного змісту.

Ставлення:

  • повага до різних поглядів, ідей, вірувань;

  • здатність співчувати, довіряти й викликати довіру;

  • поцінування людської гідності;

  • повага до закону та правових норм;

  • утвердження права кожного на власну думку.

9.

Обізнаність та самовираження у сфері культури (К9)

Уміння:

  • зіставляти специфіку розкриття певної теми (образу) в різних видах мистецтва;;

  • ідентифікувати себе як представника певної культури;

  • визначати роль і місце української культури в загальноєвропейському і світовому контекстах;

  • читати літературні твори, використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях;

  • створювати тексти, висловлюючи власні ідеї, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби.

Ставлення:

  • поцінування набутків інших культур, зацікавлення ними;

  • відкритість до міжкультурної комунікації;

  • потреба читання літературних творів для естетичної насолоди та рефлексії над прочитаним.

10.

Екологічна грамотність і здорове життя (К10)

Уміння:

  • ілюструвати екологічні проблеми прикладами з художніх творів;

  • бережливо ставитися до природи як важливого чинника реалізації особистості;

  • розуміти переваги здорового способу життя.

Ставлення:

  • усвідомлення людини як частини природи, незворотності покарання за зло, причинене довкіллю;

  • аналіз літературних текстів (епізодів) екологічного спрямування, усні / письмові презентації в рамках дослідницьких проектів;

  • готовність зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутнього.

Каталог: content -> Новини -> 2017
2017 -> Українська література проект програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10–11 класи
2017 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання 2017 Програму підготували
2017 -> Програма 1 для загальноосвітніх навчальних закладів
2017 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Зміст
2017 -> Історія України. Всесвітня історія 5–9 класи навчальна програма
2017 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 Пояснювальна записка
2017 -> Історія України. Всесвітня історія 5–9 класи навчальна програма
2017 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 Пояснювальна записка
2017 -> Перелік ключових стейкголдерів із впровадження Національної рамки кваліфікацій та список їх представників


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Пояснювальна записка Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її у світ книг. В. Сухомлинський iconПояснювальна записка Опис досвіду роботи Висновки
Краса нерозривна з добротою, вона облагороджує життя, надихає людину на добрі справи. Введення дитини в світ краси І гармонії є важливим...
Пояснювальна записка Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її у світ книг. В. Сухомлинський iconКнига супроводжує людину з раннього дитинства І до останніх днів, несучи їй світло розуму та знань, виховуючи та скеровуючи духовно, естетично. Книги, мов ріки, які наповнюють собою весь світ, це джерело мудрості
Значення книг у житті людини важко переоцінити. З дитячих років книги допомагають нам пізнавати світ, дають поради, засмучують І...
Пояснювальна записка Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її у світ книг. В. Сухомлинський iconПояснювальна записка Вступне випробування з фаху на освітній ступінь «бакалавр» (на базі диплому молодшого спеціаліста за спеціальностями: «Акторське мистецтво») складається з практичної та теоретичної частин
Виконання літературних творів. Вступник має самостійно підготувати
Пояснювальна записка Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її у світ книг. В. Сухомлинський iconПояснювальна записка >ІІ. Розробки уроків для навчально -методичного забезпечення викладання української літератури
Образи драми-феєрії «Лісова пісня». Неоромантичне утверд- ження духовно- естетичної сутності людини, її творчих можли
Пояснювальна записка Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її у світ книг. В. Сухомлинський iconПлан-конспект уроку Предмет зарубіжна література. Клас 6 (за програмою 12-річної школи. Розділ «Людина І світ».) Тема : «Розкриття основ духовно осмисленого життя. Проблема персональної
Тема : «Розкриття основ духовно осмисленого життя. Проблема персональної відповідальності за вчинок в казці-притчі А. де Сент- екзюпері...
Пояснювальна записка Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її у світ книг. В. Сухомлинський iconАнгелівська зош І – ІІІ ст. «Використання сопілки в процесі виховання вокально-хорових навиків у школі»
В. Сухомлинський – Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті,...
Пояснювальна записка Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її у світ книг. В. Сухомлинський iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка
України, здатна до життя в суспільстві І цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення І навчання впродовж...
Пояснювальна записка Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її у світ книг. В. Сухомлинський iconПояснювальна записка до дипломної роботи Методика виконання портрету в живописній техніці у старших класах
Людину в людині; формувати у неї механізми самореалізації, саморозвитку, саморегуляції, самозахисту, самовиховання, необхідні для...
Пояснювальна записка Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її у світ книг. В. Сухомлинський iconПояснювальна записка Вступ, мета та завдання профільного навчання з української мови
Випускаючи старшокласників у життя, вона відповідає на духовні, соціальні, культурні, господарські запити суспільства, нації, держави,...
Пояснювальна записка Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її у світ книг. В. Сухомлинський iconПояснювальна записка у контексті національного та культурного
Батьківщини, повага до вікових народних традицій – невичерпне джерело духовності, національної свідомості, високої моральності. А...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка