Пояснювальна записка Українська література 5 клас, учні з тпм



Скачати 297.56 Kb.
Дата конвертації26.09.2017
Розмір297.56 Kb.

Міністерство освіти і науки України

Інститут спеціальної педагогіки НАПН України




Навчальні програми для 5-9 (10) класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА


5 клас
Укладач: к.пед.н., старший науковий співробітник лабораторії логопедії Бартєнєва Л.І.


Київ - 2014

Програму розроблено з урахуванням нового Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами (від 21 серпня 2013 р. № 607. Київ), Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392, Типового навчального плану (ІІ ступеня) для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із тяжкими порушеннями мовлення з українською мовою навчання, Типових навчальних планів середньої школи для дітей з тяжкими порушеннями мовлення (далі ТПМ) з навчанням українською мовою та з мовами навчання національних меншин, Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів.

До курсу з «Української літератури» для 5-го класу учнів з ТПМ внесено корекційний блок і змінено розподіл годин.

Упорядник: старший науковий співробітник Інституту спеціальної педагогіки лабораторії логопедії Бартєнєва Л.І.



Зміст

Пояснювальна записка 3

Програма. 5 клас 8
Пояснювальна записка

Українська література 5 клас, учні з ТПМ

Літературна освіта являє собою базу для розвитку всебічно розвинутої особистості, виховання громадянина-патріота України, а її зміст базується на засадах загальнолюдських і національних цінностей, принципах гуманізму й демократії.

Українська література, також, є потужним носієм ідентичності нації, її генетичного коду. Тому в контексті світових процесів глобалізації, в індивідуальному національному самоусвідомленні, самозбереженні й самоствердженні її роль незаперечна й важлива. Виховання свідомого українця повинно базуватися на історичних і культурних знаннях, традиціях, на переосмисленні сучасного досвіду на основі загальнолюдських цінностей. Ознайомлення з художнім твором, всебічний аналіз змістової, жанрової та естетичної специфіки наблизять учнів до розуміння літератури як вияву мистецтва, потужного чинника світосприйняття та самоідентифікації.

Пріоритетною метою навчання літературного читання у середній школі є різнобічний розвиток учнів з ТПМ, формування життєтворчої особистості майбутнього громадянина України – людини, яка здатна: брати на себе відповідальність за своє майбутнє і, усвідомлюючи власні можливості і потреби, досягати життєвого успіху та реалізовувати сенс свого буття в різних сферах своєї життєвої активності; самостійно, незалежно і достойно адаптуватись в суспільстві, орієнтуючись в соціокультурному контексті, вільно спілкуючись, поважаючи культуру і цінності Українського народу та інших народів і націй; усвідомлюючи життя як найвищу цінність; свідомо дбати про своє здоров’я; шанобливо ставитись до світу природи рідної землі та різноманіття її форм.

Мета формування компетентного ставлення особистості дитини з ТПМ до життя передбачає здійснення навчальної, розвивальної і виховної функцій освітнього змісту навчальних предметів основної ланки загальноосвітньої школи і реалізується через створення психолого-педагогічних умов (змісту знань, методів і форм навчання) для вирішення наступних завдань:

− вироблення в учнів комунікативних мовних компетенцій (вміння комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях) на основі взаємопов’язаного мовленнєвого, соціокультурного, соціолінгвістичного і мовного розвитку дітей відповідно до їхніх вікових особливостей та інтересів, що забезпечує оволодіння: мовними засобами реалізації усного і писемного мовлення (мовна або лінгвістична компетенція);

− особистісний розвиток школяра, з урахуванням його специфічних закономірностей у дітей з ТПМ; розвиток потреб дитини до активного пізнання власного внутрішнього світу, соціокультурного і природного середовища; задоволення її природних потягів до спілкування та творчого самовираження;

− формування загальнонавчальних компетенцій (вміння вчитися), що сприяють оволодінню учнями процесуальним змістом курсу, тобто: розвиток умінь виконувати різні види пізнавальної діяльності (перцептивної, мислєннєвої, імажинативної, мнемічної), управляти власною навчальною діяльністю, працювати з навчальною інформацією; розвиток всіх сторін мовленнєвої діяльності і стратегій мовленнєвої діяльності, спрямованої на розв’язання навчальних завдань і спілкування в спільній навчально-пізнавальній діяльності з учителем та іншими учнями; оволодіння навчальними стратегіями; формування вмінь пізнання дійсності науковими методами і прогнозувати її зміни (спостереження, опис, експеримент) та досвіду творчої діяльності.

Програмою передбачено оволодіння різними формами мовлення (діалогічним і монологічним), а також різними типами і стилями (повідомлення, розповідь, опис, міркування).

У 5-у класі значна роль належить усвідомленому читанню. Таким чином, програма включає систематичну роботу над текстом, яка тісно пов’язана з словниковою роботою, розумінням лексичного і граматичного значення слів та вживання їх у зв’язному мовленні, правильною звуковимовою тощо. Отже, словникова робота спрямована на активізацію словника учня, його збагачення й уточнення. Активізувати словник – це означає не тільки навчити розуміти прочитане, а й свідомо користуватися словом у власному мовленні. Пояснення слів пропонується, безпосередньо, перед читанням, а закріплення їх у мовленні учнів відбувається в процесі аналізу змісту прочитаного і при перевірці засвоєного змісту.

Наявні відхилення у розвитку мовлення учнів потребують спеціальної корекційної роботи з їх подолання. Отже, корекційний блок в програмі «Українська література» передбачає систематичну і планомірну роботу з формування і розвитку самостійного мовлення учнів, яка здійснюється різними шляхами, але веде до єдиної мети – подолання мовленнєвих недоліків у процесі навчання читання.

Отже, метою вивчення української літератури в 5-у класі загальноосвітньої школи для дітей з тяжкими порушеннями мовлення є:

− підвищення загальної освіченості громадянина України, досягнення належного рівня сформованості уміння читати й усвiдомлювати прочитане, прилучатися до художньої літератури, а через неї − до фундаментальних цінностей культури, розширення їхніх культурно-пізнавальних інтересів;

− сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації людини в сучасному світі;

− виховання національно свідомого громадянина України;

− формування й утвердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей.

Складові цієї стратегічної мети реалізуються через такі конкретні завдання навчального предмету «Українська література», які відповідно до Державного стандарту ґрунтуються на емоційно-ціннісній, літературознавчій, загальнокультурній, компаративній змістових лініях:

1. Зацікавлення учнів художнім твором як специфічним «інструментом» пізнання світу і себе в ньому − прищеплення і стійкого утримання бажання читати.

2. Розвиток уміння сприймати літературний твір як явище мистецтво слова.

3. Підняття рівня загальної освіченості учнів: набуття ними базових знань з української літератури, необхідних для повноцінної інтеграції в суспільство на різних рівнях. Ознайомлення з найвизначнішими і найпоказовішими взірцями української народної творчості та художньої літератури.

4. Формування загальної читацької культури учнів, розвиток естетичного смаку, вміння розрізняти явища класичної (як високого мистецтва) і популярної (як низькопробної) культури.

5. Формування стійкого інтересу до української літератури як вагомого духовного спадку народу, повноцінного оригінального мистецтва.

6. Виховання майбутнього читача й шанувальника української літератури.

7. Формування гуманістичного світогляду, принципів патріотизму й толерантності, розвиток духовного світу, утвердження загальнолюдських морально-етичних орієнтирів і цінностей.

8. Сприяння національному самоусвідомленню і стійкому відчуттю приналежності до культурної світової спільноти.

9. Вивчення української літератури в національному і світовому культурологічному контекстах.

10. Розвиток творчих і комунікативних здібностей учнів, їхнього самостійного і критичного мислення, культури полеміки, уміння аргументовано доводити власну думку.

11. Вироблення вміння компетентно і цілеспрямовано орієнтуватися в інформаційному і комунікативному сучасному просторі.

12. Вироблення вміння застосовувати здобуті на уроках літератури знання, навички у практичному житті.

13. Подолання недоліків мовленнєвого розвитку учнів.

14. Розвиток навичок самоосвіти, бажання і спроможності постійно вчитися.

При укладанні програми було зазначено, що українська література, в загальному світовому контексті, є свідченням високої духовної та цивілізаційної розвиненості українського народу, невід’ємною складовою його національної культури. Як мистецтво слова вона є носієм потужного заряду духовної енергії, здатна передавати загальнолюдські й національні цінності від покоління до покоління, культивувати їх у людській душі. Засобами мистецтва слова вона допомагає формувати, збагачувати внутрішній світ людини, формувати сильний, комунікабельний характер, широкий світогляд, особисту культуру, спрямовувати морально-етичний потенціал, розвивати інтелект, творчі здібності, естетичний смак.

Разом з тим, програма з «Української літератури» для дітей з ТПМ має свої особливості, які долаються за рахунок вирішення задач корекційного спрямування.

Кожен з розділів програми для учнів з ТПМ включає окрім вирішення загальноосвітніх задач систематичну роботу з усунення проявів мовленнєвої патології. Шкільний курс предмету «Українська література» передбачає подолання прогалин у мовленнєвому розвитку учнів, надання їм практичної мовленнєвої підготовки, розвиток і збагачення уявлень про навколишній світ, підвищення рівня їх загального розвитку, а також допопомагає навчитися усвідомлено читати, переказувати прочитане, зв’язно висловлювати свої думки, мати елементарні уявлення про літературу.

У ній наскрізно втілено ключові компетентності, які сприятимуть розвитку особистості та її повноцінній самореалізації в сучасному житті. Вивчення в загальноосвітній школі предмету «Українська література» забезпечує реалізацію цих компетентностей у таких напрямах:

− соціальні компетентності (активна участь у суспільному житті; здатність знайти, зберегти і розвинути себе як особистість; розвиток комунікативних якостей; здатність розв’язувати проблеми; формування світоглядних і загальнолюдських ціннісних орієнтирів);

− мотиваційні компетентності (розвиток творчих здібностей, здатності до навчання, самостійності мислення);

− функціональні компетентності: естетична, культурологічна, мовна, комунікативна (вміння оперувати набутими знаннями, сформованими навичками, використовувати їх у практичному житті).

Отже, у програмі враховано діючі вимоги Державного стандарту до змісту і рівня навчальних досягнень учнів спеціальної загальноосвітньої школи. Зміст запропонованого до вивчення літературного матеріалу спроектовано на очікувані результати навчання, що дає можливість більш цілеспрямовано і стратегічно зорієнтовано організувати навчальний процес, а також проконтролювати його. Результати навчання передбачають формування такого покоління молоді, яке буде здатним робити особистісний, духовно-світоглядний вибір; матиме необхідні знання та навички.

Відповідно до Державного стандарту, зміст літературного компоненту в основній школі, зокрема з предмету «Українська література», спрямовано на досягнення належного рівня сформованості вміння читати й усвідомлювати прочитане, на розвиток інтересу до художньої літератури, до читання загалом, розкриття за допомогою літератури національних і загальнолюдських цінностей, на формування гуманістичного світогляду особистості, розширення її культурно-пізнавальних інтересів; на виховання поваги до звичаїв, традицій українського народу, толерантного ставлення до культури інших народів.

Концептуальна структура програми, її змістове наповнення передбачають: втілення ключових компетентностей, урахування вікових особливостей учнів, психології сприйняття дитиною творів художньої літератури, особливості сучасного навчального процесу в середній школі, право вибору (для вчителя і учня), особливості сучасного інформаційно-комунікативного простору, національних процесів державотворення, загальносвітових процесів глобалізації тощо.

Отже, навчально-виховний процес уроків української літератури передбачає формування цілісного уявлення про неї як про важливий складник національної культури, підвищення загального рівня культури майбутнього національно свідомого покоління, розвиток його творчого, інтелектуального потенціалу, вироблення здорового, повноцінного світогляду, у якому переважатимуть критерії толерантності й патріотизму.

Викладання цього предмету відбувається у форматі загального мистецького контексту, в якому створювався художній твір, а також міжпредметних зв’язків (українська мова, історія, світова література, образотворче мистецтво, музика, природознавство, географія, естетика, етика).

Програмою передбачається засвоєння певного кола усвідомлених літературних знань (змісту творів, авторів, окремих фактів біографії письменників тощо), умінь і навичок оперувати ними в процесі читання творів та їх текстового аналізування.

Тому, художні твори для текстового розгляду добиралися за принципами: естетичних критеріїв, жанрово-тематичної розмаїтості, врахування вікової психології, осучаснення змістового матеріалу.

Отже, українська література в основній школі вивчається за своєрідним цілісним сюжетом, у якому кожен із митців має свою «нішу» в тій чи тій темі, відповідно його твір виконує певну естетичну й морально-етичну функцію. При цьому біографія письменника загалом не вивчається, вона згадується лише вибірково, диференційовано, тобто так, як того потребує основна тема, заявлена в назві тематично-проблемного блоку, до того ж фрагмент з біографії має зацікавлювати й бути доступним дитині певного віку.



5-й клас
Усього — 105 год. На тиждень —- 2 год.

Повторення та узагальнення — 3 год.

Текстуальне вивчення творів — 80 год.

Позакласне читання — 4 год.

Виразне читання — 3 год.

Резервний час — 12 год.




К-ть год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до

рівня загальноосвітньої

підготовки учнів

Корекційна спрямованість і очікувальні результати

Додатки

3

ВСТУП

Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово — першоелемент літератури. Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи. Художня література як мистецтво слова. Види мистецтва. ТЛ: образне слово, епітет, порівняння, персоніфікація, фольклор.



Учень:

Знає і розуміє значення термінів «образне слово», «фольклор». Розуміє роль художнього слова в житті людини, специфіку художнього образу. Називає види мистецтва. Вміє відрізняти художню творчість від інших видів діяльності людини.


Удосконалення звуковимови у процесі читання тексту, робота над чіткістю і розбірливістю мовлення та підвищення культури мовлення; формування правильного дихання та дикції;

розширення культурно-пізнавальних інтересів учнів;

сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню;

усвідомлення образності словесного мистецтва засобами суміжних видів – малювання, музики інсценування тощо; формування здібності до повноцінного сприйняття художнього слова.


Образотворче мистецтво, музичне мистецтво, які вивчаються у школі.

5


СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ. Міфи і легенди українців «Про створення землі», «Чому буває сумне сонце?», «Про зоряний Віз», «Про вітер», «Про вогонь», «Про дощ», «Чому пес живе коло людини?», «Лісова панна», «Берегиня», «Дажбог», «Неопалима купина» (на вибір).

Первісні уявлення про всесвіт і людину, реальні та фантастичні елементи людської поведінки, добро і зло. Їхня роль у житті. ТЛ: міф, легенда.



Розуміє, що таке міф. Знає зміст українських міфів і легенд. Розуміє роль і місце реального та фантастичного в житті. Вміє розповідати про виникнення міфів і легенд. Переказує міфи і легенди, розуміє їхній зміст.

Розширення «оперативного поля читання» за рахунок читання «пірамідок»: вітри, урагани, заметіль, розігрався, заморозить тощо;

формування здібності до антиципації, що забезпечить правильність і швидкість читання;

розвиток слухової уваги, пам’яті та контролю за звуковим оформленням мовлення;

формування повноцінного сприйняття художнього твору за рахунок розвитку уміння сприймати виразно-зображувальні засоби мови і відтворювати у своїй уяві образи, адекватні авторському тексту, уміння бачити авторську позицію та розуміти ідею твору



Розвиток допитливого, шанобливого ставлення до світоглядних уявлень наших предків.





6

Народні казки. «Про правду і кривду», «Мудра дівчина», «Про Жар-Птицю та Вовка», «Красний Іванко і закляте місто» (на вибір). Тематика народних казок, їхні різновиди (про звірів, фантастичні, пригодницькі тощо). Побудова казки (зачин, кінцівка). Її яскравий нацiональний колорит. Народне уявлення про добро і зло в казці. Аналіз фантастичного і реального, смішного і страшного, красивого і потворного в казках. ТЛ: казка.

Знає зміст українських казок. Розуміє особливість побудови народної казки, роль у ній фантастичного елементу. Вміє виразно і вдумливо читати казки, переказує їх. Характеризує казкових героїв, аналізує реальне і фантастичне в казках. Переказує народні уявлення про добро і зло, красиве і потворне, смішне і страшне (на основі текстів казок). Вміє висловлювати власні міркування про зміст казок, проводити аналогії з сучасним життям.

Розвиток повноцінного сприйняття казки;

проведення роботи над мовою казки (епітети - Красний Іванко, весна – красна, дівчина - зміївна; порівняння – виріс наче грибочок).

Формування уміння диференціювати на слух речення з різним інтонаційним оформленням та уміння передавати інтонацію запитання, розповіді, заклику, захоплення, звертання у власному мовленні.

Формування уміння диференціювати за смислом речення з однаковим словесним складом, але з різним логічним наголосом, вимовляти та читати такі речення.

Розвиток творчих здібностей (уяви, фантазії прагнення експериментувати).


Спорідненість українських казок з казками народів світу («Пані Метелиця» братів Грімм, «Василина Прекрасна», «Розумна жінка» тощо).

4

Літературні казки. І. Франко. «Фарбований Лис»

Дитинство письменника. І. Франко-казкар (зб. «Коли ще звірі говорили»). Зміст казки, головні персонажі, другорядні. Образ Лиса, риси його характеру. Особливості літературної казки, її відмінність від народної. ТЛ: літературна казка. Інтонація читання. Мова автора і мова персонажів (дійових осіб).



Вміє розповідати про дитинство письменника, про І. Франка-казкаря. Знає зміст казки, вміє переказати її фрагменти. Виразно і вдумливо читає казку в дійових особах. Розповідає про Лиса. Розрізняє головних персонажів від другорядних. Дає власну оцінку вчинкам і поведінці дійових осіб. Вміє пояснити особливість літературної казки.

Розвиток темпу читання (читання невеличкого уривку в різному темпі – повільному, протяжному, швидкому, скоромовному).

Розвиток умінь зосереджувати увагу на художньому означенні, що підкреслює характерну рису портрету.

Формування творчого ставлення до змісту прочитаного.

Формування умінь граматично правильно висловлювати свої думки (з опорою на план).



Осмислення негативної ролі лицемірства, зазнайства і хвалькуватості в житті людини.

Хитрі та кмітливі тварини в казках «Рейнеке-Лис» Й. В. Ґете, «Кіт у чоботях» Ш. Перро (зарубіжна лiтература).

2

Василь Королів-Старий. «Хуха-Моховинка»

Короткі відомості про письменника і його фантастичні казки. Образи фантастичних істот, створені уявою автора на основі українського фольклору. Добро і зло в цих казках. Світлий, життєствердний погляд на світ. Аналіз зовнішності (портрета) казкових істот. Наскрізний гуманізм казок.



ТЛ: портрет.

Знає народне уявлення про Домовика. Розуміє авторське трактування «нечистої сили» у порівнянні з українським фольклором.

Вміє вдумливо і виразно читати казки, переказувати їхній зміст. Знаходить описи зовнішності фантастичних істот, аналізує їх.

Оцінює вчинки персонажів з позицій гуманізму. Розрізняє персонажів — носіїв добра і зла. Коментує прояви добра і зла, зображені в цих казках і в сучасному житті.


Удосконалення артикуляційної моторики (точних, диференційованих рухів органів артикуляції, необхідних для правильної вимови відповідних звуків).

Диференціація звуків, вимова яких була порушеною в учнів.

Розвиток контролю та самоконтролю за вимовою звуків у словах (у власному мовлені та мовленні оточуючих).

Формування уміння описувати портрет.

Розвиток уміння розрізняти добро і зло.

Розвиток уміння переказувати казку близько до тексту з використанням усіх слів та висловів, що їй притаманні.



Усвідомлення повчального впливу цих казок. Прищеплення бажання робити добро як спонуку до позитивної життєдіяльності. Усвідомлення важливої потреби уважного ставлення до ближнього, любові до нього.

Добро і зло у «Снiговій Королеві» Г. К. Андерсена, «Попелюшці» Ш. Перро (зарубіжна лiтература). Українські народні казки про нечисту силу

Учнівські малюнки до творів (образотворче мистецтво).



3

Іван Липа. «Близнята»

Цікавий епізод із біографії письменника.

Висока ідейність, естетика, народна мораль та етика його казок. Умовна, вигадана ситуація. Дарунок Долі та вміння ним скористатися як основна думка казки. Поведінка братів-близнят — різні життєві шляхи, взірці власного вибору.

ТЛ: прозова мова.


Знає зміст казки, вміє виразно читати і переказувати фрагменти, звертаючи увагу на особливість авторської оповіді.

Вміє пояснити сенс дарунків Долі кожному з синів-близнят.

Простежує за текстом, як дарунки Долі хлопці використали в житті й на кого вони покладалися у своїх діях. Коментує особливості вдачі братів.

.


Розвиток уміння висловити власну думку та відстояти її.

Закріплення правильної звуковимови і слів різної складової структури. Розвиток уміння аналізувати описувані автором ситуації, аргументовано висловлювати власні судження про них.

Розвиток діалогічного та описового мовлення.

Розвиток уміння висловити власну думку та відстоювати її, давати оцінку подіям, героям твору.

Формування уміння давати оцінку подіям, героям творів, правильно передавати (за допомогою інтонації), думки та відчуття героїв.

Усвідомлення індивідуального призначення кожної людини, великої цінності людського життя. Формування активної життєвої позиції.


«Гаррі Поттер і фiлософський камінь2 Дж. К. Ролінг (зарубіжна література).

3

Василь Симоненко. «Цар Плаксій та Лоскотон»

Цікава сторінка з життя митця.

Різні життєві позиції царя Плаксія і Лоскотона (песимістична і оптимістична). Казкова історія і сучасне життя. ТЛ: віршована мова, рима, строфа.


Виразно й осмислено читає казку, звертаючи увагу на ритм, риму, особливий порядок слів віршованої казки. Визначає основні риси характеру дійових осіб твору. Простежує різні способи життя та поведінки дійових осіб. Розуміє значення для розкриття змісту твору назви казкової країни, імен персонажів казки. Виділяє основні епізоди. Пояснює відмінність прозової і віршованої мови казок. Висловлює особисте ставлення до зображуваного. Проводить аналогії з сучасним життям.


Розвиток уміння керувати своїми емоціями.

Збагачення словника новими словами, казковими назвами.

Розвиток умінь диференціювати прозове і віршоване мовлення.

Формування уміння добирати риму.

Усвідомлення значення для людини та її життя оптимістичного погляду на світ.





2

Загадки (на вибір).

Загадка як вид усної народної творчості. Розгляд змісту і форми загадок. Види загадок (про людей, їхнє життя, про природу та її явища, про рослин, тварин). Художні засоби в них (метафора).



ТЛ: загадка, метафора.

Вміє називати види загадок. Вміє відгадувати загадки. Пояснює логіку їх відгадування. Розглядає і пояснює особливості будови загадки, роль у ній метафори. Знає напам’ять: кілька загадок (на вибір).


Розвиток допитливості, спостережливості, уважності, кмітливості як важливих елементів розумової діяльності людини.

Розвиток логічного мислення.



Математичні загадки (математика).

3

Леонід Глібов. «Химерний, маленький...», «Що за птиця?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?», «Квіткове весілля».

Відомий український поет і байкар. Фольклорна основа його віршованих загадок. Життєствердний пафос віршів Л. Глібова. Особливості його поетичної мови. ТЛ: акровірш.



Виразно, осмислено читає загадки, пояснює способи їх відгадування. Розглядає і коментує особливості поетичних загадок Л. Глібова, роль у них казкових елементів, гумору, пестливих слів. Аргументує алегоричність вірша «Квіткове весілля».


Розвиток кмітливості, розумових здібностей, пам’яті, творчої уяви, основних прийомів інтелектуальної діяльності.

Удосконалення техніки читання на матеріалі байок.

Розвиток логічного мислення, причинно-наслідкових зв’язків.

Усвідомлення життєствердної сили радісного, піднесеного настрою, викликаного дотепним, доброзичливим жартом.


Байки Л. Глiбова, вивчені у попередніх класах («Лебідь, Щука і Рак», «Чиж та Голуб», «Коник-стрибунець»).

3

Прислів’я та приказки. Народне уявлення про довколишній світ та його оцінка в прислів’ях і приказках. Краса і мудрість цього жанру усної народної творчості

ТЛ: прислів’я, приказка.

Називає види прислів’їв і приказок. Розуміє їхню дотепність і мудрість. Уміє відрізняти прислів’я від приказки та пояснювати їх, проектуючи на ситуації сучасного життя. Знає напам’ять: прислів’я і приказки (на вибір).


Розвиток антиципації. Розвиток розумових операцій (порівняння, співставлення, узагальнення, аналізу тощо).

Формування темпу читання на матеріалі прислів’їв.



Формування шанобливого ставлення до кмітливості та мудрості нашого народу. Осмислення ролі в сучасному світі цих якостей, розвиток афористичності й точності думки, уваги до вибору лексики власних суджень.

Аналогічні прислів’я і приказки інших народів світу (зарубіжна література).

2


ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ. Літописні оповіді: про заснування Києва, про князя Олега, про княгиню Ольгу, про хрещення Києва князем Володимиром (подавати на основі «Повісті минулих літ» у переказі В. Близнеця).

«Повість минулих літ» — найдавніший літопис нашого народу. Значення літописання для нащадків. Казкові та історичні мотиви літописних сюжетів. Любов руських князів до своєї землі, їхня сила духу, воля, благородство, сміливість, рішучість, вірність тощо. ТЛ: літопис.



Знає про історичну і літературну пам’ятку «Повість минулих літ».

Розуміє значення давнього літописання для нащадків. Розповідає про легендарного Нестора Літописця. Усвідомлено переказує оповіді. Аналізує риси характерів руських князів. Вміє розрізняти казкові та історичні мотиви літописних сюжетів.




Формування уміння ділити текст на частини, давати назву цим частинам, складати план, ставити запитання до кожної з частин. Продуктивно переказувати текст.

Удосконалення уміння читати складні за структурою слова (збіг приголосних тощо).

Активізація словника учня. Усвідомлення душевної краси і сили наших предків, любові руських князів до своєї землі як достойного прикладу для нащадків.


Народна казка «Микита Кожум’яка».

Історико-архітектурні пам’ятки м. Києва часів Київської Русі.



2

Іван Нечуй-Левицький. «Запорожці» (фрагмент). Цікава сторінка з біографії митця. Літературна казка про запорожців. Показ письменником лицарства, гуманності, патріотизму, сміливості, відваги запорозьких козаків. Роль художніх засобів у творі (гіперболи та ін.), пейзажу, портрета. ТЛ: пейзаж.

Знає про побут, культуру, спосіб життя запорожців. Вміє переказувати зміст твору, знаходити і коментувати описи природи, Запорозької Січі, портрети персонажів. Характеризує образ Карпа Летючого. Аналізує напружені ситуації, роздуми запорожців про долю України. Дає власну оцінку лицарським чеснотам запорожців. Розглядає реальне і фантастичне у творі. Пояснює роль художніх засобів у ньому. Вигадує власну версію закінчення твору або продовження небезпечних пригод хлопця.

Розвиток уміння самостійно мислити, аргументувати власну думку.

Формування уміння розрізнювати реальне і фантастичне у творі.



Усвідомлення поняття лицарства і гуманних спонук до сміливих, рішучих вчинків.

Побут і культура запорожців (історія України).

С. Васильківський «Козаки у степу» (образотворче мистецтво).



2

Олександр Олесь (Кандиба). «Заспів», «Україна в старовину», «Наші предки — слов’яни», «Початки Києва», «Аскольд і Дір», «Поход на Царгород», «Княгиня Ольга», «Ярослав Мудрий», «Микита Кожум’яка». Поезії з книги «Княжа Україна». Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів давньої України-Руси, їхню мудрість, благородство, хоробрість, любов до рідної землі. ТЛ: віршований ритм, драматичний твір і його побудова, гіпербола.

Уміє виразно і усвідомлено читати поезії. Визначає засоби поетичної мови. Розповідає про давньоруських князів. Висловлює власні міркування про зміст заповіту Ярослава Мудрого і його актуальність сьогодні. Виразно в особах читає драму-казку «Микита Кожум’яка». Вміє виділяти в ній найнапруженіші епізоди. Розглядає своєрідність побудови драматичного твору. Розуміє зв’язок історичного минулого з сучасністю.

Формування уміння розрізнювати засоби поетичної мови.

Розвиток мовленнєвого дихання на матеріалі віршованих творів.



Зацікавлення історичним минулим українського народу, шанобливе ставлення до заповітів наших предків. Осмислене виконання цих заповітів.

Народна казка «Микита Кожум’яка». Історико-архітектурні пам’ятки м. Києва часів Київської Русі.

4


РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ.

Тарас Шевченко. «За сонцем хмаронька пливе...», «Садок вишневий коло хати...».

С. Васильченко. «В бур’янах».

Україна часів Т. Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство (на основі повісті С.Васильченка).

Картини довколишнього світу, природи у поезіях Т.Шевченка − інша, художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови.

ТЛ: персоніфікація, ліричний твір.


Пригадує відомості про Україну часів Т. Шевченка.

Уміє розповісти про дитинство поета і його родину. Відтворює настрої пейзажних поезій, описує власні відчуття, викликані художнім словом. Виразно читає поезії. Знаходить в них порівняння, персоніфікацію.



Знає напам’ять: «За сонцем хмаронька пливе...», «Садок вишневий коло хати...».


Розвиток уміння висловити власні відчуття, емоції.

Розвиток виразного читання на матеріалі поезії.

Уміння порівнювати.

Розвиток пам’яті.



Виховання почуття прекрасного, усвідомлення етичної насолоди від твору мистецтва, спонукання до оптимістичного, життєствердного погляду на світ.

Картина Т. Шевченка «Селянська родина». Кріпаччина в історії України. Я. Степовий, «Садок вишневий коло хати» (хор), П. Чайковський, «Вечір» (романс) (музичне мистецтво).

2

Олена Пчілка (Ольга Косач). «Сосонка».

Розповідь про письменницю, що творила і для дітей, та її родину. Ідея притягальної, захисної сили рідного дому (дому-фортеці). Сосонка як його символ для хлопчика Івася. Дивовижна пригода з ним. Художні засоби твору, особливість його жанрової побудови. ТЛ: оповідання, експозиція.



Знає основні відомості про письменницю та її родину. Вміє розповідати про Івася та його пригоду, складає план твору. Визначає в ньому час і місце дії. Тлумачить назву. Виділяє головних героїв і основну думку (ідею). Вміє коментувати особливості побудови оповідання, поєднання в ньому реального і казкового, висловлювати роздуми про пригоду з хлопчиком.

Розвиток творчих здібностей, удосконалення навичок аналізу художнього тексту; розширення словникового запасу.

Розвиток уміння диференціювати реальне і казкове в тексті. Усвідомлення притягальної сили рідного дому.



Дерева, що ростуть на території України (природознавство).

3

Павло Тичина. «Не бував ти у наших краях!», «Гаї шумлять...», «Блакить мою душу обвіяла...».

Коротко про поета і край, де він народився. Майстерне відтворення краси природи, вираження життєрадісності, патріотичних почуттів засобами художнього слова. Мелодійність віршів П. Тичини.



ТЛ: метафора, епітет.

Виразно і вдумливо читає поезії. Уміє відчувати поезію, усвідомлювати та висловлювати свої відчуття. Розглядає кольорову палітру віршів. Відтворює в уяві аналогічні картини природи, спостережені в житті. Вміє висловлювати міркування про способи вираження любові до рідної землі, дискутувати про це.

Знає напам’ять: 1 вірш (на вибір).


Розвиток естетичного смаку, відчуття краси образного слова.

Розвиток абстрактного мислення, спостережливості, уміння доводити власну думку.



«Соловей» Г. Х. Андерсена (зарубіжна література). Птахи, які живуть на території України (природознавство).

3

Євген Гуцало. «Лось», «Зірка», «Чарівники», «Журавлі високі пролітають…»

Основні відомості про письменника. Вічне протистояння добра і зла − наскрізна тема світового мистецтва. Порушення цієї теми в оповіданні «Лось». Співчуття, милосердя − шлях до перемоги добра. Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань. Дивовижний світ рідної природи в поезіях митця.



ТЛ: оповідання.

Уміє переказувати оповідання, визначати його тему та жанрові особливості, виокремлювати в ньому і пояснювати найбільш вражаючий фрагмент. Характеризує образи. Дає власну оцінку зображуваному. Вміє міркувати про великий світ природи і людини в ньому, про добро і зло, любов і милосердя і висловити своє ставлення. Вдумливо читає поезії, пояснювати в них художні засоби.


Розвиток умінь будувати короткі власні усні висловлювання.

Вдосконалення навичок правильної артикуляції звуків в процесі вільної розмови шляхом здійснення контролю за власною вимовою.

Формування умінь аналізувати негативні та кумедні ситуації, що виникають у процесі шкільного навчання.

Формування уміння порівнювати, співставляти на матеріалі сюжетів зла і добра.

Формування уміння порівнювати художні засоби.

Усвідомлення турботи про світ природи і рідних людей як неодмінна риса гуманної, гідної поведінки.


Тварини, які живуть у лісах України (природознавство).Твори про світ природи «Лобо» Е. Сетон-Томпсона, «Мауглі» Р. Кіплінга (зарубіжна література).

3

Григір Тютюнник. «Дивак». Коротко про письменника. Ідея неповторності й багатства внутрішнього свiту людини. Паралельність і єдність двох світів — природи і людини, зображені в оповіданні. Точність і лаконізм описів природи. Допитливий, чуйний, добрий хлопчик Олесь, його жага пізнати загадковий світ природи, вміння фантазувати, уявляти. Гідна поведінка Олеся як позиція особистості.

Переказує цікавий епізод із дитинства письменника. Розглядає точність і лаконізм описів природи, їхню роль в оповіданні. Розповідає про особливості характеру Олеся, його обдарованість. Складає план до характеристики цього образу. Висловлює власні міркування про характер хлопчика і його незвичну поведінку. Пояснює назву оповідання. Вчиться порівнювати літературного героя із собою. Вміє написати твір про нього.

Формування умінь аналізувати зміст тексту з метою відокремлення суттєвих відомостей від несуттєвих, робити висновки на основі здійсненого аналізу.

Розвиток розумової операції узагальнення на основі співставлення головної думки та теми тексту з його назвою.

Розвиток умінь розуміти послідовність подій, що мають місце у творах; визначати причину та наслідок певних явищ з опорою на слухове сприймання мовлення педагога

Усвідомлення особливого призначення на землі кожної людини. Формування і збереження індивідуальних особливостей людини як важливих чинників її майбутньої максимальної самореалізації.


А. Ліндгрен, «Пеппі Довгапанчоха» (зарубіжна література).

Твори Гр. Тютюнника, вивчені в попередніх класах («Степова казка», «Лісова сторожка»).



4

Микола Вінграновський. «Перша колискова», «Бабунин дощ», «Сама собою річка ця тече...», «Сіроманець».

Поезія − особливий спосіб вираження почуттів людини. Висловлення поетичною мовою любові до дитини і турботи про неї, батьківського заповіту Художні описи природи як вияв патріотичних почуттів автора. Захоплююча і драматична історія про хлопчика й вовка як приклад гармонії людини й природи («Сіроманець»). Гуманізм повісті. Доброта, вигадливість, рішучість Сашка, його здатність на самостійні вчинки, особливо у відстоюванні своєї позиції.



Розуміє, що таке патріотичне почуття. Виразно і вдумливо читає поезії. Коментує художні описи природи. Виділяє і пояснює епітети і порівняння, наявні в поезіях. Розуміє поняття «батьківщина».

Удосконалення уміння переказувати текст.

Усвідомлення значення патріотизму в житті людини, значення образного слова для висловлення почуттів. Розуміння того, що батьки — найрідніші люди для дитини.



Твори М. Вінграновського, вивчені в попередніх класах («Ішов кіт», «Грім», «На рябому коні», «Наша річка», «Гусенятко» та ін.).

4

(упродовж року)



ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ.

Ознайомлення з доступними для сприймання й цікавими для п’ятикласників творами письменників-земляків.




Знає про письменників-земляків, їхні твори. Розуміє зміст цих творів. Виразно читає і висловлює власну думку про них.

Формування інтонаційної забарвленості шляхом виразного читання

Виховання шанобливого ставлення до митців свого краю як до особливо обдарованих людей, співців рідної землі..




2

УРОК-ПІДСУМОК.

Бесіда про твори, що вивчалися упродовж року й викликали найбільше роздумів, суперечок, зацікавлення.



Згадує про письменників і твори, що вивчалися упродовж року. Уміє висловлювати власні міркування про найулюбленіші твори.

Усвідомлення того, що власна думка і власна позиція − важливі риси характеру особистості.






Каталог: wp-content -> uploads -> 2017
2017 -> Українська музична література
2017 -> Українська музична література
2017 -> Програма вступних випробувань з англійської мови для навчання за освітньо-кваліфікаційною програмою
2017 -> Конспект лекцій з дисципліни „Історія театру України для студентів 3 курсу спеціальності 02020101 «Театральне мистецтво» спеціальності «Актор драматичного театру»
2017 -> Галузь знань 101 Педагогічна освіта Спеціальність 010101 Дошкільна освіта І семестр – 32 год. (іспит) дитяча література з методикою навчання теми І плани лекцій (середа, пара
2017 -> Програма фахового вступного випробування для вступників на навчання за окр
2017 -> №1 Ф. Стендаль (1783-1842). “ Червоне і чорне ”


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Пояснювальна записка Українська література 5 клас, учні з тпм iconПояснювальна записка Програма вступного екзамену складена на основі програми зовнішнього незалежного оцінювання 2012 року «Українська мова І література»

Пояснювальна записка Українська література 5 клас, учні з тпм iconЗі змінами, внесеними у 015 році для класів пояснювальна записка
Відповідно, у сьогоднішній загальноосвітній системі предмет “українська література” набуває особливої актуальності
Пояснювальна записка Українська література 5 клас, учні з тпм iconЗі змінами, внесеними у 2015 році для 8-9 класів пояснювальна записка
Відповідно, у сьогоднішній загальноосвітній системі предмет “українська література” набуває особливої актуальності
Пояснювальна записка Українська література 5 клас, учні з тпм iconПояснювальна записка предмет «Українська література»
України, досягнення належного рівня сформованості вміння прилучатися через художню літературу до фундаментальних цінностей, культури,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка