Практикум з української мови навчальний посібник Кривий Ріг 015 ’35(075. 8)(076. 5) Ббк 81. Укр 9



Скачати 372.63 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації21.12.2017
Розмір372.63 Kb.
ТипПрактикум
1   2   3

5. Перепишіть речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Підкресліть головні та другорядні члени речення, вкажіть на умови ускладнення речень:

1. Дорога спустилася у вогкий густо затемнений видолинок. 2. З очеретів чутно голос сопілки ніжний кучерявий. 3. Справді десята чи пятнадцята машина з міста зупинилася на узбіччі і взяла нас. 4. Луки гори пишні сади все зелене і принишкле. 5. Втомлена вона заснула голову поклавши на камінь. 6. Та серце вірить повне прохолоди дитячим неосіннім холодам. 7. І замкнені царські ворота й стовпи й хрести все пливе наді мною разом із банями церковними різьбленими наличниками вікон тонко й ажурно різаними.
6. Переписати речення, розставивши розділові знаки; встановити тип смислових відношень між предикативними частинами; зробити синтаксичний розбір речень:

1. Не сплять лиш цвіркуни і фонтан та кліпа очима-зорями небо.

2. У кінці лютого морози спали і Косачі почали готуватися до від’їзду в Париж на виставку.

3. Край неба на заході почервонів і незабаром швидко наближаючись звідти посунули важкі громаддя хмар.

4. Скоро хмари з’єднаються десь біля широкого межиріччя і нарешті над землею прошумить довгоочікувана тепла літня злива.

5. Біля школи зібрали всіх десятикласників але тільки двоє знали навіщо.

6. На гору доступитися нелегко зате з гори зручніше боронитись.

7. То хлюпає холодний осінній затяжних дощ то сіється рідка колюча мжичка то клубочиться туман густий важкий вологий.

8. Не тільки злива лила в ту ніч темну майже непроглядну а й блискавки звивистими зміями шмагали потріскані від спеки поля.

9. Погнали на випас худобу а я лежу посеред степу сам-один і тільки сира земля мені рани незагоєні студить.

10. Ти глянула поглядом владним безжалісна музо і серце моє затремтіло і пісня моя залунала а ти владарко горда втішалася піснею бранки і очі твої променіли вогнем переможним і вабив мене той вогонь і про все заставляв забувати.


7. Переписати речення, розставивши розділові знаки; пояснити вживання двокрапки і тире:

1. Тиша була наповнена всякими звуками і дзвінкою піснею жайворонка і дзижчанням польових мух і тихим мелодійним шелестом стиглого жита.

2. Сучасне виростає з минулого а майбутнє із сучасного.

3. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю і дитинство й розлука й твоя материнська любов.

4. Можновладців прославляє їхнє становище багачів багатство полководців перемоги вбивць жорстокість.

5. За високою скелею перед ним розгорнулась долина з вербами гребля Рось млин над Россю.

6. Усе відбивається в пісні як в морі і рожева зоря й червона кров і темна ненависть і ясна любов.

7. Свіжі живучі осінні квіти різнобарвні айстри гвоздики гарячий як кров королевий цвіт ясніли на городі та в саду.

8. Науці безперечно належить розум а поезії споконвіку душа.

8. Розставте розділові знаки в складних безсполучникових реченнях:

1. Дружба – як дзеркало розіб’єш не складеш.

2. У товаристві лад усяк тому рад.

3. Знає кума знає півсела.

4. Гроші – як вода крізь пальці протікають.

5. Не йдуть од хліба йдуть од кия. (Нар. тв.)

6. Оглянувся в порту вже кипить бій. (О. Гончар)

7. Хочещ зробити добро не відкладай його на той світ. (Нар. тв.)

8. Старі люди кажуть два хитрих мудрого не переважать. (Л. Глібов)

9. Там був звичай кожен із гостей садив дерево чи кілька дерев. (М. Рильський)

10. Ось послухай десь за гаєм соловей заплакав враз. (О. Олесь)
9. За поданими структурними схемами складіть складні безсполучникові речення:

1. […]: […]. (пояснення, доповнення)

2. […], […], […]. (одночасність чи послідовність подій)

3. [умова, час] – [наслідок].

4. […] – […]. (зіставлення, протиставлення)

5. […]: [причина].



6. […] – [результат].
ТЕКСТИ ДЛЯ ОРФОГРАФІЧНОГО Й ПУНКТУАЦІЙНОГО АНАЛІЗУ

Історія
Історія однаково сві(д/т)ч(е/и)ть про те що най(не)похит(ь)ніші для сучас(т)ників певної епохи реалії життя можуть зникати зовсім або переживати неймовірні метаморфози дивуюч(і/и) тих хто цікавиться д(е/и)вовижним кал(е/и)йдоскопом історичних подій. Так одні колись нікому (не)відомі міста й країни набувають великого значення й могутності інші ві(д/т)ходять у (не)буття або(ж) втрачають свою колишню вел(е/и)ч(ь) поступово стаюч(і/и) історичним м(е/и)нулим.

Скажімо (на)початку сімнадцятого століття на карті (С/с)віту (не)було такого міста як (Нью)(Й/й)орк що сьогодні є (Ф/ф)фінансовим (Ц/ц)ентром усього світу. Тільки тисяча шіст(ь)сот двадцять шостого року нікому (не)відома тоді (Г/г)о(л/лл)андська к(о/а)мпанія заснувала на те(р/рр)иторії племені (І/і)рокезів маленьке містеч(ь)ко майбут(ь)ній (Нью)(Й/й)орк. Хто тоді знав про нього? А приблизно в той самий час зійшла (на)нівец(ь) військова й торгова могут(ь)ніс(ь)ть В(и/е)неції блискучої володарки морів що мала (не)переможний флот і потужні переповнені золотом банки. Успіх тоді об(е/и)ртався на(в)коло Парижа, Лондона, Амстердама, Від(ь)ня міст що на той час були кожне (по)своєму економічними й культурними центрами. Останні два міста (на)жаль (не)збер(и/е)гли і (до)сьогодні свого тодішнього світового впливу.

У наш час усе т(и/е)че усе змінюється так швидко як ніколи раніше. Однак сучас(т)ники як правило (не)здатні помічати й адекватно оцінювати ці зміни швидкі й (не)м(е/и)нучі. А от згодом істор(е/и)ки майбут(ь)нього все оцінять (по)новому і ро(с/з)кладуть (по)полицях.

(За К. Ґудзик)

Батько нашої історії
Нестор прийшов до (К/к)иєво-(П/п)печерської (Л/л)аври сімнадцяти (-)літнім юнаком і (на) завжди залишився тут щоб стати не тільки монахом (-) чорноризцем а й за словами деяких учених батьком (У/у)країнської історії. Сучас(т)ні істор(е/и)ки сходять(ь)ся на тому що він був надзв(и/е)чайно осві(д)ченою людиною зокр(е/и)ма добре знався і на давньо(-) руських і на іноземних літописах які читав в ор(е/и)гіналі й ві(д/т)повідно мовою ор(и/е)гіналу.

Зазв(и/е)чай Нестора часто називають літописцем. Це так він справді вів літопис але мабу(т/д)ь усе(-)таки прав(е/и)льніше наз(е/и)вати його письме(н/нн)иком істор(е/и)ком. І (не) просто першим професійним істориком (Р/р)усі а батьком усієї нашої історії. Як засві(т/д)чують дослідники Нестор дотримувався літописних форм і хронологічного викладу подій але не(з)борне прагне(н/нн)я висловитися ширше й докладніше диктувало йому числе(нн/н)і вставні оповіді в («) (П/п)овісті минулих літ (»). Пригадаймо (на) приклад історію життя й смерті Віщого Олега або розправу княгині Ольги із жителями міста Іскоростень.

Безперечно однією з найбільших заслуг Нестора є те що він звів в одне ціле літописи створе(н/нн)і попередниками творчо опрацював їх і (з) під його невтомного пера вийшла ціліс(т)на тематично заверше(н/нн)а картина яка не тільки дає уявлення про те зві(д/т)ки пішла (Р/р)уська земля і хто в ній най(-)перший почав княж(и/е)ти а й читаєт(ь)ся як справді захоплюючий художній твір на теми нашої історії.

(За М. Слабошпицьким)

Сім п’ятн(и/е)ць на тиждень
Людину яка (не)вміє дотримувати свого слова часто з(ь)мінює погляди й ріше(н/нн)я (не)виконує обіцянок як правило (мало)хто поважає. Про таку людину кажуть що в неї сім п’ятн(и/е)ць на тиждень. Чому саме сім п’ятн(и/е)ць а не пон(е/и)ділків чи вівторків? Щоб відповісти на це запитання пов(е/и)рнімося на кільканадцять століть назад.

У ті часи п’ятн(и/е)ця була останнім днем тиж(д)ня вихідним і базарним. На базарах не лише продавали й купували а й в(и/е)рішували різні важливі питання. Хлібороб скажімо просив коваля щоб той викував йому серп чи косу гончареві замовляв десяток глеч(и/е)ків. Б(а/о)гатий господар який не міг упоратись із своїм господарством знаходив на базарі робочу силу бід(ь)няків які шукали до кого(б) піти (в)найми. Тут у присутності кількох сві(д/т)ків складалася своєрідна ус(т)на угода розірвати яку чи частково змінити можн(а/о) було лише при тих самих сві(д/т)ках і на базарі то(б/п)то в одну з п’ятн(и/е)ць. Про(те) траплялися й порушн(и/е)ки цього звичаю. Вони дуже часто відмовлялися від однієї угоди щоб укласти іншу вигіднішу саме про таких кор(и/е)столюбців і казали що в них сім п’ятн(и/е)ць на тиждень.

(За А. Конельським)

Культура слова
Як відзначають мовознавці одним із показн(е/и)ків людської шляхетності є культура мовлення поняття (не)тільки лінгвістичне але(й) психологічне естетичне та етичне. У б(о/а)гатому мовному арс(е/и)налі було вироблено й закріплено цілу систему словесних вітань «доброго ранку» доброго здоров’я» «добридень» «доброго вечора у вашій хаті» «бувайте здорові» тощо.

Хоч у побут увійшло багато словесних вітань проте люди завжди були обачл(и/е)вими з ними (до)кожного випадку викор(е/и)стовували далеко (не)весь арс(и/е)нал. (З)ранку (в)обід чи (в)вечері уживали лише ті що відповідали певному часові. Це(ж) стосується і кількості осіб їх віку статі навіть соціальної належності. Скажімо коли одинак вітався з гуртом людей неодим(н/нн)о вживав множи(н/нн)у форму «здоровенькі будьте» чи «доброго вам здоров’я».

На окрему розмову заслуговують і роди(н/нн)і звертання. Трад(е/и)ційно діти називали своїх батьків на «ви». Така форма була зумовлена високою повагою до найбли(щ/жч)их людей.

Не(аби)яке значення має тон розмови вміння вислухати ін(ь)шого вчасно і доречно підтримати тему. (В/вв)ічл(и/е)вість уважність і чемність основна в(е/и)мога мовного етикету. Від чемного привітання шляхетного потиску руки невимушеної й ненав(ь/’)язл(е/и)вої розмови виграш обопільний. Лихослів(ь/’)я лицемірність (не)вміння вислухати співрозмовника навпаки лише нервує псує настрій.

Вироблені віками й закріплені в побуті кращі форми словесних вітань-звернень це (не)звичайна людська забаганка а наш повсякденний етикет наша культура.
Велика таїна слів
Як відомо взаєм(и/е)ни між людьми можуть обмежуватися посмішкою к(и/е)вком голови чи іншим жестом але найчастіше це привітання а далі жвава розмова або поважна бесіда. Якщо художн(и/е)ки мислять образами музиканти звуками учені поня(т/тт)ями то всі разом а з ними і решта людства послуговуються мовою словом як основним засобом вияву наших думок.

Щ (ж) потрібно аби оволодіти вмінням говорити? Певно знати мову цього (за)мало треба ще усвідомлювати як і про що розмовляти. Опанувати мистецтво веде(н/нн)я бесіди людство намагається (з)давна. Ще стародавній філософ Епіктет пояснював що людина має слухати (в)двічі більше ніж говорити. Мудрець наголошував (К/к)раще слухати ніж говорити; (не)дарма нам (Б/б)ог дав один язик і пару вух.

(На)початку ХІІ століття на Русі було широко відоме “Повчання до дітей князя Володимира Мономаха” де дітям князів та дружи(н/нн)иків рекомендувалося вести бесіду таким чином: “У присутності старших мовчати; мудрих слухати; розмовляюч(и/і) якомога більше вдумуватися в те що говориш не шаленіти словом не засуджувати мовою...”.

У ХVІІ столітті у Франції побачила світ книжка яка згодом стала відомою у всій (З/з)ахідній(Є/є)вропі під назвою “Мистецтво галантних бесід”. (Не)одне покоління дотримуючись прип(и/е)сів подібних книжок оволоділо вмінням вести світську бесіду на теми які ні( до)чого не зобов’язували про погоду лови перегони тощо.

Сучас(т)ний (А/а)мериканський психолог Дейл Карнегі пропонує простий спосіб як стати цікавим співрозмовн(и/е)ком для цього потрібно бути уважним слухачем (з)початку і (до) кінця розмови заохочуюч(и/і) інших розповідати про себе бо їх (на)багато більше цікавлять свої проблеми ніж ваші. А охоч(и/і)м порозмовляти Карнегі дає поради (від)супротивного (Я/я)кщо ви хоч(е/и)те змусити людей уникати вас то ось вам простий рецепт ніколои нікого довго (не)вислуховуйте (без)перестанку говоріть тільки про себе. Підсумовуюч(и/) відомий психолог запевняє що такі люди нудні (не)виховані та самозакохані. Той хто (не)вміє слухати ніколи не стане добрим співрозмовн(и/е)ком.

От(д)же уважно слухати доречно відповідати та виявляти щи(і)ру зацікавле(н/нн)ість думкою співрозмовн(и/е)ка ось що потрібно робити щоб оволодіти вмінням говорити .

(За О. Корніякою)

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3

Схожі:

Практикум з української мови навчальний посібник Кривий Ріг 015 ’35(075. 8)(076. 5) Ббк 81. Укр 9 iconНавчально-методичний посібник Кривий Ріг, 2015 (075. 8) М 74

Практикум з української мови навчальний посібник Кривий Ріг 015 ’35(075. 8)(076. 5) Ббк 81. Укр 9 iconНавчальний посібник Вінниця внту 2015 (075) ббк 88я73

Практикум з української мови навчальний посібник Кривий Ріг 015 ’35(075. 8)(076. 5) Ббк 81. Укр 9 iconНавчальний посібник Вінниця внту 2013 (075) ббк 88я73

Практикум з української мови навчальний посібник Кривий Ріг 015 ’35(075. 8)(076. 5) Ббк 81. Укр 9 iconО. О. Пальчикова калейдоскоп культур кривий Ріг 2014 З. П. Бакум, О. О. Пальчикова калейдоскоп культур (рівень В1) Навчальний посібник
Бакум З. П. Калейдоскоп культур (рівень В1) : [навчальний посібник] / З. П. Бакум, О. О. Пальчикова. – Кривий Ріг, 2014. – 101 с
Практикум з української мови навчальний посібник Кривий Ріг 015 ’35(075. 8)(076. 5) Ббк 81. Укр 9 icon"19"(075. 8) Ббк 81. 411. 4-7я73 К61 Рецензенти
К61Український художній переклад та перекладачі 1920-30-х років: матеріали до курсу "Історія перекладу" : навчальний посібник
Практикум з української мови навчальний посібник Кривий Ріг 015 ’35(075. 8)(076. 5) Ббк 81. Укр 9 iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Улк 808 5(075. 8) Гриф надано Міністерством освіти ббк 83. 7я73 І науки України
Практикум з української мови навчальний посібник Кривий Ріг 015 ’35(075. 8)(076. 5) Ббк 81. Укр 9 iconНавчальний посібник Київ 2010 (075. 8) Ббк ш 141. 14 923 д 462 Т. М. Дячук, В. М. Варенкo Рецензенти
...
Практикум з української мови навчальний посібник Кривий Ріг 015 ’35(075. 8)(076. 5) Ббк 81. Укр 9 iconНавчальний посібник Київ 2011 (075. 8) Ббк ш 141. 14 923 д 462 Т. М. Дячук, В. М. Варенкo Рецензенти
...
Практикум з української мови навчальний посібник Кривий Ріг 015 ’35(075. 8)(076. 5) Ббк 81. Укр 9 iconОснови культури І техніки мовлення
Кравцова І. А. Основи культури І техніки мовлення: [навчальний посібник] / І. А. Кравцова, Л. Р. Шпачук. – Кривий Ріг: кпі двнз кну,...
Практикум з української мови навчальний посібник Кривий Ріг 015 ’35(075. 8)(076. 5) Ббк 81. Укр 9 iconА аберований, а, е. “Фальшиве, потворно абероване уявлення, як же то печально” (Дивослово, 1998, №10, с. 6). Аберація (помилка, відхилення від істини) + ований. Абіотичний
Словник новотворів української мови кінця ХХ століття. – Вип. – Кривий Ріг, 2002. 180 с


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка