Про патріотизм, віру та самоідентичність поляків, або «Bóg honor I Ojczyzna»1



Скачати 128,45 Kb.
Дата конвертації08.09.2017
Розмір128,45 Kb.

Про патріотизм, віру та самоідентичність поляків, або «Bóg honor i Ojczyzna»1


Орел – вид, представлений у Національному Гербі Польщі
Поза різними практичними аспектами і рішеннями більш і менш важливих питань у випадку Польщі хотілося б зосередитися на двох її крилах – вірі та патріотизмі, єдністю яких бачу самосвідомість (принаймні важливу її частину) та вираженням яких є вільність і самостійність.2

У статті прагну розкрити деякі практичні способи формування патріотизму поляків і його прояви (хоча це, в принципі, взаємопов’язані та взаємовипливаючі дійсності).

Можу сказати тільки про вибрані прояви віри і самосвідомості поляків.




Лех Валенса – після офіційної реєстрації «Солідарності» в суді 24.09.1980.

Під свободою маю на увазі досить активне самоврядування, профспілковий рух, який, об’єднаний у Незалежну самоврядну профспілку «Солідарність», спричинився до мирної революції, кінцем якої стала політико-економічна трансформація країни, повалення комунізму та обрання Президентом Леха Валенси - колись звичайного електрика Гданської суднобудівної верфі ім. Леніна, пізніше - активного профспілкового діяча і засновника «Солідарності», тепер - лауреата Нобелевської премії миру.

Отже, почну з патріотизму, бо він якось найбільш наочно пропагується, проникає суспільне життя поляків, а особливо - мешканців столиці.






У Варшаві можна побачити багато червоно-білих (національні кольори Польщі) клумб, національну символіку на предметах одягу простих перехожих (моє фото, на задньому плані - гуртожиток, в якому жила).






Ні, це не Павлік Морозов (бо у мене, якщо чесно, власне така перша асоціація була). Таким способом поляки поширюють історію і патріотизм серед найменших - гра «111».

У міському транспорті, наприклад, крім безпосередньо комерційної реклами звучать анонси найближчих (як правило - безплатних) культурних заходів столиці, історичних патріотичних фільмів, ігор для дітей, ненав’язливе пропагування краси рідної природи, що пліч-о-пліч іде з її охороною...

Уявіть собі - їдеш собі в автобусі на роботу, наприклад, невиспаний, може, і чуєш: «Рік 1605-ий. Ми саме здобули Москву!» - І це на фоні лязкоту мечів та бойових вигуків. Таким способом ця історична подію ніби уприсутнюється, робиться реальною зараз. Один штрих, а характерний. І таких багацько. Чи не будується поступово національна самосвідомість такими простими способами?
Мені навіть здається, що тут жінки частіше носять червоні пальта і жакетики, ніж в інших державах…





На варшавському трамваї часто є напис «Zakochaj się w Warszawie» на фоні сучасного варіанту гербу міста. Теж просто. Але чим не спосіб поширення того, що вони вважають гідним поширення?











А ось у вагонах столичного метро є схожі на Київські екранчики. Із зацікавленням подивилась - такий самий, наприклад, історичний огляд сьогоднішнього дня передають - що і в якому році сталося в історії в цей день. Пригадала собі як у нас,наприклад, показується, що ось, сьогодні народилась Бріджит Бардо, або Чарлі Чаплін десь знявся… Безперечно, це важливі особистості світової кіноматографії. Думаю, що ж у них? Я була вражена - сторінки власної історії (до того ж останніх сторіч) - славної і трагічної - Своєї! Просто? Результативно? Відомо, що на такі екранчики рідко хто дивиться, але, якщо я знаю, що показують у нас, то це так чи інакше діє :)




Напис на екрані: «22 листопада 1940 року в концтаборі Аусхвіц вперше було здійснено розстріл. Як покарання за діяльність руху спротиву на Сьльонску (Польща) вбили 40 поляків. Наймолодшому із вбитих було 21 рік, найстаршому - 63».Так і «кидається в око» слово «Поляк» з великої літери. Теж штришок - «у них» всі національності так пишуться за правилами правопису. Дрібниця? Повага і пошана до нації у ній?

На державному рівні у цій сфері діє Інститут національної пам’яті (dzieje.pl).

Є також, наприклад, портал pamiec.pl.


Ще такий цікавий момент щодо столиці - є у ній досить масштабний пам’ятник Варшавського повстання (на фото).

Бачите жінку з немовлям з лівого боку фото? Звідки взятий прототип? З фантазії архітектора? З гарної моделі?

Зустріла якось чоловіка, який мені просто, з гордістю і насправді великим почуттям причетності сказав, що це - … його мати на руках виносить його брата з варшавських катакомб. І історія моментально оживає - не треба знімати коштовних голлівудських фільмів чи наймати супер-екскурсоводів. Людина була настільки захоплена пошануванням до його родини з боку властей, що мало не до самого пам’ятника мене провела (хоча це було не по дорозі), розказуючи, що він також із друзями з іншого міста недавно там був. По суті - яка різниця, «з кого взяті» особи на пам’ятнику, який зображає історичні події - головне, щоб він відображав історичну правду. А таким способом влада поширює ні, не знання історії, щось більше, ґрунтовніше - пам'ять народу та національну самоідентичність.

Мене особисто захоплює рівень поширення знання про видатних поляків.

Ось-ось і кажуть (на офіційному рівні, в музеях, навчальних закладах), що, ось, такі й такі люди отримали нагороди Нобеля.

У цьому плані ніяк не можу не сказати про «культ» Йоана Павла ІІ.

В цьому плані знов слід зробити «скидку» на те, що я сама - католичка і це все набуває для мене особливого значення, але цікавим є методичний підхід до поширення «культу». Опишу тільки те, з чим сама зіштовхнулася (тобто, могло бути ще щось і щось).

1. Після беатифікації (оголошення блаженним) Йоана Павла ІІ його мощі розповсюдилися по багатьом святиням, складена спеціальна молитва (Літанія) до Бога за його заступництвом. Можна побачити ікони, статуетки, які зображають папу-поляка, вулиці та площі, названі на його честь.

2. Діють Фундація Йоана Павла ІІ, Інститут ІІІ тисячоліття (заснований Понтифіком та покликаний допомагати фінансово здібним студентам з бідних родин), є однойменні музей, заснований чи запропонований ним санктуарій, …

3. Із дрібніших прикладів - у Ченстохові - відомій католицькій святині - у внутрішньому дворику готелю для паломників є гарний зразок садово-паркового мистецтва, де кущі вистрижені так, що утворюють літери «Totus Tuus» - «Увесь Твій» - девіз Йоана Павла ІІ.

4. Або чого вартий портрет Йоана Павла ІІ (49 нa 24 метрів, на фото зліва) - мозаїка, зроблена з фото всіх бажаючих, який був розміщений на великій сучасній, хоча поки що недобудованій католицькій святині Божого Провидіння.

Ще один штрих - у цій Святині знаходиться «Пантеон Великих Поляків». Якщо чесно, не чула про щось таке у Вітчизні.



На хресті: Герб Польщі та напис: «Віра, честь, батьківщина»

Цікаво, що в костелах варшавських дуже часто можна почути проповіді, зв’язані з історією Польщі, закликається шанувати і пам’ятати власну історію, повторюються конкретні історичні події; часто зустрічається національна символіка.

Взагалі не знаю статистики ні у нас, ні у них, але мені здалося, що поляки більш релігійні.

Костели тут насправді монументальні, величезні і страшенно красиві. Заходиш - і так і навіюється думка, що з «цим» Богом треба рахуватися.


Слід також зазначити, що багато з них, як і інших пам’яток культури, були реставровані за кошти ЄС.


Релігійність також проникає багато сторін суспільного життя. Наприклад, як історики кажуть, католицька Церква була активною у звергненні комунізму, польському підпіллі часів Валенси.

Одна з речей сучасного життя поляків, які мене найбільше здивували, - у Кракові є площа Святого Духа, не рахуючи численних вулиць у, певно, всіх населених пунктах, названих на честь різних Святих.

Цікаво, що під час пробігу - абсолютно світського заходу - бажаючі (переважно чоловіки) бігли собі осіннього дня вулицями Варшави (у Києві теж щось таке є - «Пробіг заради життя» називається). І обов’язковим пунктом цього пробігу була святиня Божого Провидіння, про яку була мова вище (на фото нижче її проект).



На фото: елемент оздоблення Храму Відвідин Святої Єлизавети (Варшава) - білий орел, символ Польщі, на фоні вівтаря.

Інша цікавинка - бачила рекламу вистави гастролюючого по всій Польщі театру «Ale! TEATR» під назвою „Siostrunie” - «Сестрички» - комедійна вистава, сюжет якої розгортається навколо життя монахинь. Не знаю суть спектаклю і не думаю, що він якось поширює релігійність, але це якось так природньо для них виглядає - виступати із спектаклем по всій Польщі на таку тематику. У мене з цього приводу була асоціація з фільмом, який показувався в кінотеатрах України, - «Їсти, любити, молитися». Але там із Християнством, Православ’ям - найбільш поширеною та історичною релігією Вітчизни - зв’язку не було жодного. Інших популярних театральних або кіно-творів, які б були схожі на такі, що мають зв'язок із християнством, та показувалися б на Україні, не пам’ятаю.

Інший подібний приклад (моє фото) - реклама використання мотоциклів (теж задумувалася, чого вони їх рекламують - певно, все ж «еколгічніше», ніж машини) - то на рекламі з написом «Мотоциклісти серед нас» - священик. Якщо не помиляюся, там навіть написано: «чи може твій сповідник бути мотоциклістом?». Ой, як би це було дивно на Україні!

Відволікшись на еко-транспорт, слід сказати, що моя перша зустріч з вело-доріжками у місті в такій кількості була саме у Варшаві. «У них» теж просто на вулиці стоять велосипеди, які можна брати на прокат. Міський транспорт комфортний і швидкий, хоча дорогий - 1 поїздка автобусом - 8-9 грн. Не рахувала, але думаю, що місячний (є й на більший термін) проїзний на всі види транспорту - 270 грн. - все ж був би дешевший або більш-менш такий самий, як наші рідні маршруточки (з сумом передчуваю, що маршруточники на це не одразу погодяться).

Справа в тому (а це, дорогі, мене найбільш-найбільш вразило під час попередньої - першої свідомої - поїздки до Польщі), що «їх» транспорт (у тому числі і міський!) ходить п о г р а ф і к у !

Це значить, що на зупинці (і в Інтернеті!) висить розклад - прихожу вчасно - можу бути в п е в н е н а: транспорт буде (!); прихожу на хвилину пізніше - упс… Краса для шанувальників планування! Згадую морозні пізні вечори непевності на Троєщині - чи ж ще буде маршрутка, чи вже ні.

«Пробки» зустрічала д у ж е рідко, але «місцеві» жаліються на них - тому не впевнена у достовірності мого досвіду, хоча можу сказати - їх значно менше, ніж у моєму рідному місті - Києві. Була свідком небувалої події. «Пробка». Я в автобусі (спішу, як відомо). І - о, диво, з боку проїжджої частини така особлива смуга для транспорту (на ній ще написано «для автобусу») - п у с т а ! - тобто, у водіїв не досить нахабства (або досить страху перед штрафом), щоб не поїхати там, де не можна. Задую як у Києві, буває, по тротуару в час-пік їздять машини - не дивно - ці «пробки» набридають. Одним словом, особисто я готова платити більше за підвищений комфорт у міському транспорті (це й екологічніше).

Цікаво - в кінці вересня в столиці був «День без авто» - власники машин могли безплатно користуватися міським транспортом (із серії «спробуй - може, сподобається»).

Декілька слів про Конституцію Польщі. Безперечно, в першу чергу вона являється нормативним актом, прийнятим законодавчим органом. Але також - віддзеркаленням (звісно, з рядом похибок, неточностей, бо не в тому головна її роль) культури, буття народу, його цілей, пріоритетів, цінностей, спрямованості і т.д. Тож, Конституція Польщі, судячи з її Преамбули, приймалася в турботі за Батьківщину. Цікаво, що звергнення комунізму, про яке була мова вище - під час опису трансформації часів «Солідарності», було настільки важливе, що про «відновлення можливості прийняття рішень державного значення суверенним і демократичним способом у 1989 році» згадується у Конституції.

При цьому також неочікувано було, що на рівні з фашизмом і нацизмом в Основному Законі заборонений комунізм.

В іншій статті міститься зобов’язання держави проявляти особливу опіку ветеранам війн за незалежність. Багато про це говориться в різних сфера суспільного життя поляків.

До речі, поляки ще мають трохи дивний для мого українського розуму обов’язок - бути вірним Польщі і турбуватися про спільне благо.

У нас із подібних обов’язків - тільки захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів (зрозуміло - якщо злочинці до дому підійдуть - хто буде таким нерозумним, щоб не захищати дому - так само і Батьківщину).



Мене особисто іще здивували норми про «зв'язок та єдність зі співвітчизниками, розсіяними по світі» (навіть у Преамбулі). В іншій статті Конституції говориться, що культура - «джерело самосвідомості польського народу, його існування і розвитку». І знову, у цій же статті, «Польща допомагає полякам, які мешкають за кордоном, підтримувати зв’язки з національним культурним здобутком».

І саме так робиться - діють осередки польської культури (Інститут Адама Міцкевича, загальновідомі «Доми польські», Польський Інститут в Києві (polinst.kiev.ua).

Також у Конституції є норми про те, що «особа, польське походження якої встановлено у передбаченому законом порядку, може постійно проживати на території Польщі». На мій погляд, як юриста, дещо занадто конкретні норми для Конституції, яка покликана визначити основи державного ладу, прав і свобод людини і громадянина…

А реалізується це конституційне право осіб польського походження за допомогою «Карти поляка». Вона значно спрошує отримання візи, надає можливість вчитися та провадити бізнес на території Польщі на правах польських громадян, гарантує суттєву знижку на проїзд у поїздах, (о, диво!) безкоштовне відвідання музеїв, і обіцяє надати такій особі першу медичну допомогу. Певно це зв’язано з бажанням створити умови для приїзду на історичну Батьківщину «блудних синів». Цікаво нам в Мінзакордонних справ це пояснили - все ж українці ближчі за головними ознаками (віра, мова, навіть риси обличчя) до поляків, ніж деякі інші народи - легше співпрацювати (і міліції легше контролювати, що теж важливо).

Конституція РП також містить з одного боку зрозуміле, але теж дещо специфічне формулювання «Адміністративно-територіальний устрій забезпечує децентралізацію влади».



Для порівняння, у нашій рідній Конституцій міститься норма: «Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади...».

Не вдаючись у подробиці, можу сказати, що місцевим органам влади тут надані значно ширші повноваження, ніж на Україні. Це сприяє громадській активності на місцевому рівні, де, власне, і вирішується ряд питань їхнього щодення. А громадський контроль





Карта Польщі із поділом на гміни (найменші адміністративно-територіальні утворення). Станом на 01.01.2013 у Польщі нараховується 2479 гмін.

стимулює краще виконання владою своїх обов’язків. У цій сфері діють такі портали, як, на приклад, konsultacje.um.warszawa.pl.

На останок - штрих профспілкового руху. Це вже наші часи. А точніше, у вересні 2013 року біля 30 000 осіб вийшло (а точніше - приїхало) на вулиці Варшави, щоб заявити про свої права і домагатися підвищення зарплати і т.д.



Профспілковий рух та громадська активність - це прояви вільності свідомих громадян із (як хотілось би вірити) міцною самоідентичністю - впевнена в собі особа скоріше стане домагатися реалізації власних прав. Що таке впевненість? Думаю, що важливими її елементами є знання і прийняття власної історії (що відповідає на питання «хто я?») і позитивний досвід («що я можу?»).

Поляки і історію пропагують, і про свої досягнення не забувають (і видатні поляки, і звергнення комунізму, і «що ми вдосконалили в інфраструктурі за часи Унії»).

Отже, на мою думку, Польща справляється із пропагандою патріотизму досить сучасними способами.

У відповідь на це так і хочеться сказати: «Дорогі співвітчизники, давайте будемо себе Любити! І пишатися своєю національністю і Батьківщиною».

Цікаво і трохи з викликом порадив нам, українцям, Пан Лєшек Кєнєвич (Leszek Kieniewicz), директор Бюро Зовнішніх Справ та ЄС Сейму РП: «Треба, щоб іншим людям хотілося бути українцем». Спочатку я сприйняла це в першу чергу в матеріальному плані, проте в ході написання статті сама для себе також відкрила ту невидиму, духовну привабливість, яка теж є і, хто знає, може навіть бути ключовою (феномен «кому хочеш гарний рекламодавець може продати слона»). Тож, безперечно, формування позитивного іміджу держави всередині держави є важливим елементом внутрішньої політики.

Однією з причин Любити себе є таке (хоча загалом для цього не потрібні причини, але це для початку, або щоб себе похвалити, що теж є виразом любові :)

Полякам з усією їх красою і великою кількістю добрих людей, яких зустріла тут, є чого у нас повчитися. Для мене, як приїжджого, ця річ була однією з ключових. Протягом майже трьох місяців не знайшлася людина, яка хотіла б мене просто вислухати - присвятити мені свою увагу і час. І - не люблячи узагальнень - скажу, що «вони», на певно, трошечки менш гостинні, відкриті на людей, емоційні, щирі, ніж…



МИ!!!
Тим, хто дочитав до цього моменту, дякую за терпеливість! 


1 «Бог, честь і Батьківщина» - офіційний девіз польських збройних сил.

2 Відразу прошу зробити скидку на те, що описую не стільки реальну країну, скільки мої особисті враження від неї, які базуються на досить обмеженому досвіді перебування у ній. Тому описую деяку модель, яку помітила, або хотіла б помітити, що в будь-якому разі, є спрощенням, адже жодну реально існуючу мінливу дійсність не можна звести до сталої моделі. Тож спробувала описати явища, які для мене виглядають важливими і помітити зв’язки між ними. Теж хочу закцентувати увагу, що ні в якому разі дане дослідження не можна трактувати як будь-яке узагальнення чи абсолютизацію, ствердження непомильності поляків чи щось подібне. Моєю метою є показати цікаві особливості і поставити питання їх розумного впровадження. Щиро сподіваюся, що це скромне дослідження стане у пригоді, особливо тим, хто буде будувати новий суспільний лад нашої Батьківщини, України, у тому числі – майбутнім дослідникам самої Польщі.




Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Про патріотизм, віру та самоідентичність поляків, або «Bóg honor I Ojczyzna»1 iconКрилаті вирази вислови цитати Про Батьківщину та патріотизм. Про рідну мову, українську пісню

Про патріотизм, віру та самоідентичність поляків, або «Bóg honor I Ojczyzna»1 iconАфоризми про Батьківщину та патріотизм, про рідну мову та українську пісню
Свою Україну любіть. Любіть її Во врем'я люте. В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть
Про патріотизм, віру та самоідентичність поляків, або «Bóg honor I Ojczyzna»1 iconПро віру та милосердя в оповіданні Ф. М. Достоєвського Хлопчик у Христа на ялинці
Мета: Формувати вміння аналізувати прозовий твір, використовуючи отримані раніше знання аналізу
Про патріотизм, віру та самоідентичність поляків, або «Bóg honor I Ojczyzna»1 iconВислови та афоризми про Батьківщину та патріотизм
В. Бєлінський Усвідомлена любов до свого народу не поєднується з ненавистю до інших
Про патріотизм, віру та самоідентичність поляків, або «Bóg honor I Ojczyzna»1 iconВислови відомих людей про Батьківщину, патріотизм
Для нас дорогі батьки, дорогі діти, близькі, родичі; але всі уявлення про любов до чого-небудь поєднані в одному слові
Про патріотизм, віру та самоідентичність поляків, або «Bóg honor I Ojczyzna»1 iconАфоризми з історії
Щоб писати історію гідним чином, потрібно забути про свою віру, свою вітчизну, свою партію. П. Буаст
Про патріотизм, віру та самоідентичність поляків, або «Bóg honor I Ojczyzna»1 iconРозробка уроку з теми
«Розвиток зв’язного мовлення (усно). Власні роздуми про сенс людського буття,патріотизм,романтичний максималізм,почуття власної гідності...
Про патріотизм, віру та самоідентичність поляків, або «Bóg honor I Ojczyzna»1 icon«Шевченко великий поет України»
Розвивати пам'ять, увагу, спостережливість, збагачувати словник дітей образними словами. Виховувати патріотизм, любов до української...
Про патріотизм, віру та самоідентичність поляків, або «Bóg honor I Ojczyzna»1 iconТема. «На шлях я вийшла ранньою весною І тихий спів несміливий заспівала». Леся Украінка. Розповідь про письменницю. Мета
Мета. Поглибити знання учнів про життєвий та творчий шлях Лесі Українки, у процесі роботи над поезією розкрити патріотизм письменниці,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка