Про проведення III етапу та підготовку до ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2013/2014 н р



Сторінка2/4
Дата конвертації16.03.2018
Розмір0.58 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4

Практичний тур

Завдання практичного туру виявились доступними для учасників олімпіади, що дозволило набрати їм достатню кількість балів. Перевірка робіт здійснювалася згідно із запропонованими авторами питань алгоритмами у відповідності до числа і суті питань, наявної кількості балів, як також розробленими самостійно членами журі критеріями.



Перше завдання вимагало від учнів заповнити пропуски в історичному тексті щодо історії Поділля. Учні добре справились із поставленим завданням, а восьмеро з них отримали максимально можливий бал (середній бал — 3,8 = 9,0). Деякі труднощі виникли лише із встановленням першої згадки назви Поділля, формуванням у XIV ст. саме Подільського князівства (а не воєводства, як зустрічалось у деяких роботах).

У другому завданні учасники мали заповнити пропуски в поданій таблиці (вказавши історичних діячів, місто або рік заснування столиць певних держав, що існували на території України в різні часи) та встановити ознаку, яка поєднує її складові. Необхідно було також дати назву таблиці. Це завдання виявилося також нескладним для учнів (середній бал – 3,9 = 9.4). Окремі помилки зустрічались із визначенням гетьманських столиць. Крім того, не всі учасники подали назву таблиці, деякі ж неправильно визначили об’єднуючу ознаку.

У третьому завданні учні повинні були продемонструвати знання спеціальних історичних дисциплін, правильно визначивши об’єкт та предмет їх дослідження. Для цього вони повинні були або ж погодитись із поданою дефініцією певного поняття, або ж, у випадку незгоди, навести свою. Учні виконали завдання на достатньому рівні (середній бал – 2,1 = 5,1). Серед найбільш типових помилок — незнання змісту таких спеціальних історичних дисциплін, як дипломатика, маргіналістика, папірологія.

Четверте завдання передбачало роботу учасників олімпіади з контурними картами. Традиційно такий вид діяльності сприяє активізації навчальної діяльності учнів та значно розширює їх пізнавальний потенціал. Олімпійцям було запропоновано позначити на контурній карті колишні

Продовження додатка 3


союзні республіки СРСР — нинішні незалежні держави, які входять до СНД, Митного союзу, ЄврАзЕС, ЄС, скласти легенду карти.

Перевірка робіт учасників олімпіади встановила, що більшість учнів правильно позначила на карті незалежні держави — колишні союзні республіки, окремі учні вказали також їхні столиці (середній бал – 3,6 = 8,7). Учні найкраще обізнані із тим, які держави входять до СНД, Митного союзу, ЄС. Частина учнів справилась із завданням зі складання легенди карти. Однак майже половина учасників допустила суттєві помилки у позначенні окремих країн на карті, особливо Закавказзя та Середньої Азії. Учні мають слабкі знання про таку міжнародну організацію, як ЄврАзЕС.

У пятому завданні учням необхідно було викреслити зайвий елемент у поданих логічних ланцюжках та пояснити свій вибір.

Учасники загалом справились із поставленим завданням, а п’ятеро з них за його виконання отримали максимально можливу оцінку (середній бал – 3,7 = 8,8).



Шосте завдання було спрямоване на перевірку знання учнями подій всесвітньої історії та історії України 1970—1980-х рр. Вони повинні були з поданого переліку вибрати лише ті з них, які відбулись за часів президентства Рональда Рейгана (1981—1989). Завдання було нескладним для олімпійців, що засвідчили результати перевірки робіт (середній бал – 3,9 = 9,3).

У сьомому завданні необхідно було з’ясувати подію, про яку йдеться в наведених текстах, коротко охарактеризувати суспільно-політичні реалії, в яких вона відбувалась та дати відповідь на сім запитань. Хоча учні в цілому справились із завданням, журі відмітило низку фактичних та фактологічних помилок; відповіді на запитання здебільшого мали неповний характер; перевірку ускладнювала хаотичність та непослідовність викладу. Не всі учні змогли пов’язати представлені фрагменти текстів із відзначенням 150-річчя з дня народження Тараса Шевченка (середній бал – 1,9 = 4,6).

У восьмому завданні вимагалось заповнити таблицю, визначивши причини утворення та наслідки діяльності молодіжних історичних організацій та рухів. Працюючи над цим завданням учасники показали належний рівень підготовки (середній бал – 2,9 = 7,0). Певні труднощі в учнів викликало встановлення причин виникнення руху хунвейбінів та, як не дивно, причин утворення та наслідків діяльності комсомолу. До загальних помилок віднесемо ототожнення причин події із її наслідками; превалювання загальних суджень, позбавлених конкретики.

Девяте завдання було націлене на перевірку знань учнів в галузі історії мистецтв. Було представлено три картини, необхідно було визначити їх назву та авторство, історичні події, покладені в основу їх сюжетів, вказати, як ці події або ж автори картин пов’язані з Україною, визначити жанр живопису. Середній бал виконання цього завдання – 3,1 = 7,5.

Загалом журі відзначило високий рівень підготовки та ерудиції більшості учасників ХVІІІ Всеукраїнської учнівської олімпіади, що виявилось і у кількості набраних ними балів.

Продовження додатка 3
Стосовно зауважень та пропозицій, які виникли у процесі роботи, зазначимо такі з них:

1. Хоча цього разу не було помічено суттєвої різниці у рівні знань з історії України та всесвітньої історії, однак деякі теми (наприклад, історія країн Латинської Америки) учням відомі гірше.

2. При підготовці учасників олімпіади необхідно звернути більшу увагу на ознайомлення їх з основами окремих спеціальних історичних дисциплін.

3. Члени журі у своїх звітах відмічали той факт, що частина учасників часто не могла визначити головне в потоці загальновідомого чи другорядного; для деяких робіт була характерна слабкість аналізу та аргументації думки, нездатність до глибинного аналізу та синтезу.

4. Укладачам питань рекомендовано передбачити у зошитах практичного туру більше місця для розв’язання завдань, котрі вимагають поширених відповідей.
10 клас

Теоретичний тур

У першому завданні учням пропонувалось охарактеризувати процес Великої грецької колонізації, визначити її хронологічні межі, причини, напрямки, наслідки. Для оцінки виконання завдання був розроблений алгоритм, який передбачав виокремлення таких критеріїв: визначення хронологічних меж та змісту поняття «Велика грецька колонізація»; характеристика причин колонізації; з’ясування напрямів колонізації та назв міст, заснованих греками; дослідження наслідків колонізаційних процесів.

Загалом учні дали відповідь на питання, проаналізувавши причини та наслідки колонізації (середній бал – 3,3 = 8,0). Більш проблемним виявилось з’ясування напрямків колонізаційних процесів. У багатьох роботах також відсутні чіткі хронологічні межі та з’ясування сутності грецької колонізації.

Друге завдання вимагало визначення причин, основного змісту та характерних рис еллінізму. Критерії оцінювання були такими: визначення та обґрунтування хронологічних меж; характеристика причин появи еллінізму; визначення основного змісту еллінізму; його характерних рис; узагальнення проблеми.

Перевірка робіт показала, що значна частина учнів не розуміє сутності елліністичного періоду в історії античності, не розрізняє його особливостей. У багатьох роботах відсутні хронологічні межі та узагальнення проблеми (середній бал – 1,9 = 4,5).



Третє завдання передбачало написання історичного нарису, у якому учні мали показати місце і роль Поділля в історії України. При оцінці виконання учнями завдання був розроблений алгоритм, який базувався на наступних критеріях: хронологія подій; знання подільської персоналістики; знання причинно-наслідкових зв’язків між подіями; знання історичної географії; логічність і послідовність викладу; повнота висвітлення матеріалу; грамотність і акуратність; культура мовлення.
Продовження додатка 3
Перевірка робіт виявила, що значна частина учнів не розрізняють терени Поділля і Волині. Більш детальніше розкрито новітній період в історії Поділля, значні прогалини в знаннях стосуються найдавнішого періоду та

ранньомодерного часу. Окремі роботи мали неохайний вигляд, а також містили граматичні та фактологічні помилки (середній бал – 2,7 = 6,4).

У четвертому завданні від учасників вимагалось охарактеризувати Віденський конгрес і показати його значення для модифікації міжнародних відносин у ХІХ ст.

Для оцінки виконання завдання був розроблений алгоритм, який базувався на розподілі 20 балів за двома комплексними частинами запитання: А) характеристика Віденського конгресу; Б) характеристика його значення для модифікації міжнародних відносин ХІХ ст.

Перший комплекс балів ділився на такі складові: А.1. Передумови Віденського конгресу; А.2. Хронологічні межі Віденського конгресу; А.3. Мета міжнародного дипломатичного заходу; А.4. Головні дійові особи (або країни); А.5. Рішення Віденського конгресу.

Другий комплекс балів був розподілений на таким чином: Б.1.Історичне значення Віденського конгресу; Б.2. Вплив рішень Віденського конгресу на подальший розвиток історії міжнародних відносин у ХІХ ст. Б.3. Згадка про Священний Союз; Союз трьох імператорів; Троїсту спілку.

Відзначимо, що більшість учасників продемонстрували непогані залишкові знання з всесвітньої історії за 9-й клас (середній бал – 3,0 = 7,2). П’ятеро учасників спробували провести більш-менш вдале порівняння рішень Віденського конгресу 1814—1815 рр. з рішеннями Паризької конференції 1919—1920 рр. Один учасник олімпіади вийшов на характеристику Віденської системи міжнародних відносин.

У п’ятому завданні олімпійцям було запропоновано проаналізувати висловлювання історика Ігора Гирича щодо історіософської й історіографічної проблеми української історії, яку образно формулюють як «український слід у російській історії» та відстежити цей «слід» на історичному відтинку, обмеженому ХІХ — початком ХХ ст.

Журі намагалось встановити, як учасники олімпіади розуміють термін «український слід»; обґрунтовують хронологічні межі та вказують актуальність досліджуваного періоду; визначають та обґрунтовують напрямки «українського сліду»; характеризують його в сфері політики, економіки та духовній культурі; чи вміють вони робити узагальнення.

Перевірка робіт показала, що більша частина учасників зрозуміла суть завдання. Однак, школярі недостатньо з’ясували, чому саме цей період (ХІХ — початку ХХ ст.) був визначений для розгляду, що таке «український слід» і не змогли акцентувати увагу його візії в російській історії. В ряді робіт є фактологічні та граматичні помилки (середній бал – 2,0 = 4,9).



Практичний тур

Перше завдання передбачало заповнення пропусків в історичному тексті щодо історії Поділля. Переважна більшість учнів виконали його добре (середній бал – 3,1 = 7,4). Складності виникли тільки з визначенням

Продовження додатка 3

державного утворення, яке існувало на цій території в ХІV ст., династичного роду, який його очолив та століття, з якого започаткувалася назва «Поділля».

Друге завдання було пов’язане зі встановленням логіки послідовності запропонованого переліку українських міст. Навпроти кожного з міст

потрібно було зазначити історичну подію (факт), що ілюструвала б цю послідовність. Тільки 5 учнів виконали завдання повністю (середній бал – 2,2 = 5,3). Частина учасників не зрозуміла, що у завданні вказані міста, де перебували органи державної влади і управління УНР та Української Держави («столиці» українських державних утворень 1917—1919 рр.).



Третє питання вимагало пояснення зображення на аверсі і реверсі монети, нещодавно випущеної Національним банком України. Більшість учнів правильно відповіли, що монета присвячена 200-річчю з дня народження С.С.Гулака-Артемовського, охарактеризували цю історичну особу та позначили аверс і реверс монети (середній бал – 3,1 = 7,5).

Четверте питання стосувалося історії України початку ХХ ст. і передбачало конкретні відповіді на три запитання. Варто зазначити, що формулювання питань містило своєрідну підказку для учнів, задаючи алгоритм відповіді на нього. Щоправда, чимало учнів нею не скористалися.

Більшість учасників правильно визначили подію та державу, про які йдеться у наведених текстах — відзначення 100-річчя з дня народження Тараса Шевченка в 1914 р. у Російській імперії. Проте в учнів викликало утруднення правильно визначити авторство висловів.

Позитивними рисами у відповідях є спроба подати авторське осмислення фактичного матеріалу і логічна мотивація власного бачення. Негативні — відсутність або недостатня глибина знань фактичного матеріалу; нелогічність мислення та аргументації (середній бал – 2,7 = 6,4).

У п’ятому завданні учні мали встановити, до якого жанру живопису належать зображені картини, вказати автора і назву кожної з картин, назвати історичні події, покладені в основу їх сюжетів, а також з’ясувати, які з цих подій та хто з авторів цих творів пов’язані з Україною.

Максимально можливу кількість балів за виконання цього завдання отримали 2 учасники олімпіади (середній бал – 2,5 = 5,9). Щодо більшості робіт, то складається враження, що учні не дуже уважно прочитали завдання, а тому у низки школярів виявились невисокі бали.

Шосте завдання було картографічним, учні мали назвати країни, які в різний час були членами Ліги Націй (вони були позначені на карті цифровими індексами) і країни, які не були членами цієї міжнародної організації, а також території, що мали колоніальний чи підмандатний статус.

Як показує аналіз результатів учнівських робіт, найскладнішим для них було визначити точну кількість країн-членів Ліги Націй (справилися з цим завданням лише 4 учасники). Назву карти точно встановили 16 учнів, ще в 6 роботах Ліга Націй згадується побіжно. Тільки в трьох роботах точно вказано роки існування Ліги Націй. Серед незалежних країн, які не були членами цієї міжнародної організації зазначено лише США, а от Хіджаз — лише в одній


Продовження додатка 3
роботі. Крім того, лише в 10 роботах правильно зазначені колоніальні та

підмандатні території, а в 9 роботах школярі ухилялися від будь-якої конкретної відповіді (середній бал – 2,3 = 5,6).



Сьоме завдання водночас було першим, яке стосувалося античної історії і передбачало конкретні відповіді на 10 питань.

Більшість учнів дали частково правильні відповіді на них. Не викликали особливих труднощів питання № 1 і 2; дещо гірше учні орієнтувалися у питаннях № 4, 6, 8, 9, 10. Жодної правильної відповіді не було на питання № 5, що стосується історичної географії.

Виконання учнями завдання із античної історії засвідчило недостатні знання ними як конкретних історичних фактів, так і понятійного апарату (середній бал – 1,9 = 4,5).

Восьме завдання (друге із блоку завдань з античної історії) мало виявити знання учнями висловів, що належать відомим історичним особам: Теренцію, Юлію Цезарю, Цицерону, Овідію, Тіту Флавію.

Варто зазначити, що завдання виявилося складним для учасників олімпіади. Найбільш прогнозованою (вирішуваною для школярів) була цитата, що стосувалася Юлія Цезаря; тільки дехто з учнів правильно вказав авторів решти висловлювань.

Отже, результати виконання учнями цього завдання засвідчили недостатнє знання біографій, характеру діяльності відомих представників античної цивілізації (середній бал – 1,6 = 3,9).

Девяте (третє) завдання було присвячене візуальному розпізнаванню історичних постатей (на основі поданих зображень), як грецького, так і римського періодів античності та подання характеристики цих історичних постатей.

Найбільше труднощів в учнів викликало розпізнавання ілюстрацій, на яких були зображені Фемістокл (його правильно ідентифікував лише один школяр) та давногрецька поетеса Сапфо. Очевидним є факт, що діти краще ідентифікували та описали постаті римської історії — Гай Юлія Цезаря та Октавіана Августа. Отже, результати виконання цього завдання засвідчили, що в учнів існують певні труднощі в співставленні ілюстрованого та фактологічного матеріалу (середній бал – 2,1 = 4,9).



9 клас

Теоретичний тур

Перше завдання передбачало підготовку учасниками від імені губернатора Подільської губернії кінця 1830-х років огляду соціально-економічної та політичної ситуації в губернії для імператора за розробленим планом. При написанні слід було використати терміни: рекрут, урочна система, ярмарок, мануфактура, генерал-губернатор.

Були визначені наступні критерії оцінювання цього питання: аналіз соціально-економічної ситуації; аналіз політичної ситуації; наявність у відповіді плану та його змістовність; дотримання жанру та відповідність визначеним хронологічним межам; логічність, грамотність викладу.

Продовження додатка 3
Перевірка продемонструвала, що учасники впоралися з завданням, проте його виконання викликало певні ускладнення. Більшість учнів зосередили увагу на огляді соціально-економічній ситуації, але при цьому наводили узагальнену інформацію з підручника щодо розвитку українських земель загалом, не враховуючи особливостей розвитку Поділля. Як наслідок,

запропоновані умовами завдання терміни використані без їх тлумачення і поза контекстом Подільської губернії, а інколи і просто помилково. Зустрічаються в роботах твердження про завершення наприкінці 1830-х рр. промислового перевороту на українських землях, хоча у цей період він тільки розпочинається.

Огляд політичної ситуації у Подільський губернії, наданий учасниками олімпіади здебільшого поверховий. Учасники не вважали за потрібне надавати відомості про адміністративно-територіальний устрій губернії, часто поза увагою залишалися події та наслідки польського повстання 1830-1831 рр.

Жанр, обраний учасниками, нагадує не стільки «огляд», скільки «прохання» або навіть рекомендації імператорові. При цьому використовувалися терміни та форми звернення, не притаманні ХІХ ст.

Більшість учасників відкладали виконання цього завдання наостанок, тому здебільшого не встигали його виконати на належному рівні, що у свою чергу призводило до втрати логіки викладу, змішування політичних, економічних та соціальних аспектів розвитку Поділля у зазначений період (середній бал – 1,9 = 4,6).

За умовами другого завдання учні мали порівняти, наводячи аргументи та факти, два судження істориків (М. Грушевського та І. Гирича) про Кирила Розумовського та висловити власну думку щодо того, ким же більше була ця історична особистість – українським гетьманом чи російським графом.

Для перевірки другого завдання були виокремлені такі критерії: обґрунтування на підставі фактичного матеріалу думки М. Грушевського; підбір фактів та обґрунтування позиції І. Гирича; порівняння обох суджень та аргументація власної позиції; наявність висновку (загалом – 20 балів).

Аналіз перевірки дозволив дійти таких висновків. Більшість учасників, на жаль, не до кінця зрозуміли зміст завдання, «забувши» наводити факти з життя К. Розумовського при аналізі висловлювань М. Грушевського та І. Гирича. Відтак, в цілому адекватно продемонструвавши загальні знання хронологічних меж питання та зв’язків К. Розумовського з царським двором, учасники не спромоглися послідовно, логічно та аргументовано, на конкретних прикладах, порівняти точки зору науковців.

Так само, обираючи висловлювання І. Гирича поміж двох запропонованих суджень, учні, в кращому випадку, наводили нечисленні, відомі за текстом підручника приклади, не виходячи за їх межі. Як наслідок, власна думка учасників олімпіади зводилася до непідтверджених фактичним матеріалом, а відтак неаргументованих оціночних суджень (середній бал – 2,1 = 5,0).

Продовження додатка 3


Третє завдання передбачало розкриття учасниками чотирьох головних особливостей розвитку США у першій половині ХІХ ст. та визначення впливу даних чинників на хід історичного розвитку країни до початку 1860-х рр.

Для оцінювання відповідей було опрацьовано наступний критерій – визначення впливу кожного з чотирьох аспектів на подальший розвиток США. Для досягнення максимального результату учасники мали визначити

не менше трьох наслідків по кожному запропонованому аспекту, не забуваючи про розкриття причинно-наслідкового зв’язку.

Для першого чинника (значне розширення території країни) критерії оцінювання передбачали урахування таких наслідків/впливів: розширення сировинно-ресурсної бази розвитку економіки; перетворення країни на трансокеанську з усіма вигодами географічного становища; бурхливий розвиток транспортної мережі та промисловості.

Другий чинник (відсутність сильних супротивників на континенті) обумовлював: відсутність значних військових витрат та виснажливих війн з сусідами за сфери впливу тощо; додатковий стимул до подальшої зовнішньої експансії; проголошення «доктрини Монро» як претензії на загальне домінування у західній півкулі.

Третій (наявність «вільних» земель на заході країни) призводив до: загострення протиріч між фермерським та плантаційним типами аграрного розвитку; можливості зняття потенційної соціальної напруги шляхом переселення на «вільні» землі; вирішення індіанської проблеми.

Нарешті четвертий (швидке зростання населення, у тому числі за рахунок іммігрантів) визначав: появу великої кількості дешевої робочої сили; формування місткого внутрішнього ринку; різноманітний етноконфесійний склад американського суспільства з усіма похідними явищами.

Аналіз робіт дозволив зробити висновки, що абсолютна більшість учасників добре впоралася з цим завданням. Учні продемонстрували задовільне володіння фактичним матеріалом, прагнення визначити причини формування означених особливостей та їх наслідки. Щоправда спостерігається певна тенденція до зведення усіх наслідків до передумов Громадянської війни у США. Проте, майже для усіх робіт характерне змішування чинників та їх наслідків, слабка структурованість викладу. (середній бал – 3,0 = 7,1).

У четвертому завданні туру учням пропонувалося надати характеристику греко-перським війнам, визначити їх причини, основні етапи, їх зміст, результати та історичне значення цих війн. З огляду на формулювання завдання критерії оцінювання були визначені таким чином: характеристика причин греко-перських війн; визначення основних етапів, їх змісту та історичного значення, історичне значення воєн загалом.

Перевірка виконання продемонструвала, що учні орієнтуються у проблематиці греко-перських війн, знають їх основні причини і наслідки, мають уявлення щодо головних битв та найбільш яскравих подій,


Продовження додатка 3
меж тощо. Нарешті, більшість учнів згадали про Каллієв мир 449 р. до Р.Х., яким завершилося це протистояння. Утім, поза увагою учнів залишилися майже усі історичні особистості, за винятком перських правителів Дарія та Ксеркса, значна частина фактичного матеріалу зокрема похід персів на Мілет, а греків на Сарди (середній бал – 2,5 = 5,9).

П’яте завдання передбачало порівняння культури Давньої Греції та Давнього Риму і визначення їх загальних та особливих рис. Критерії оцінювання передбачали: характеристику основних рис культури Давньої

Греції; характеристику основних рис культури Давнього Риму; визначення відмінних рис обох культур; визначення їх спільних рис.

Аналіз робіт продемонстрував, що виконали завдання, надавши логічні, послідовні, аргументовані відповіді, лише близько 20% учасників. Абсолютна більшість учнів знехтувала фактичним матеріалом і не звернула увагу на періодизацію розвитку культури Давнього Риму та Давньої Греції. Це унеможливило порівняльний аналіз культур та виділення їх спільних та особливих рис, призвело до сумбуру та плутанини у викладі (середній бал –2,1 = 5,0).

Практичний тур

Практичний тур передбачав виконання учасниками загалом 9 завдань, з яких три були присвячені історії античності.

У першому завданні вимагалось продовжити логічний ряд історичних термінів, явищ, особистостей, пам'яток. Учні мали заповнити 10 пропущених назв, відповідно кожна вірно відповідь оцінювалася у один бал (загальна кількість балів – 10). Учасники в цілому впоралися з цим завданням, проте більшість з них не спромоглися навести назви творів Мелетія Смотрицького та Памви Беринди, а також ототожнювали античну назву Істр з сучасним Дністром (середній бал – 3,4 = 8,1).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4

Схожі:

Про проведення III етапу та підготовку до ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2013/2014 н р iconКвнз «Харківська академія неперервної освіти» Рекомендації щодо підготовки та проведення ІІ етапу всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2012/2013 н р
Аналіз виконання завдань учасниками ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2011/2012 н р
Про проведення III етапу та підготовку до ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2013/2014 н р iconІ. Рекомендації щодо організації та проведення ІІ етапу олімпіади
Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури у 2013/2014 навчальному році
Про проведення III етапу та підготовку до ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2013/2014 н р iconПро проведення ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади 2012-2013 навчального року з дисципліни «Політологія» інформаційний лист
Павла Тичини призначено базовим навчальним закладом для проведення ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з навчальної дисципліни...
Про проведення III етапу та підготовку до ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2013/2014 н р iconКвнз «Харківська академія неперервної освіти» Рекомендації щодо проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з російської мови І літератури у 2010-2011 навчальному році
Аналіз виконання завдань учасниками ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з російської мови та літератури у 2011/2012...
Про проведення III етапу та підготовку до ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2013/2014 н р iconМетодичні рекомендації щодо виконання окремих типів олімпіадних завдань ІІІ етапу та завдання ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії

Про проведення III етапу та підготовку до ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2013/2014 н р iconМетодичні рекомендації щодо виконання окремих типів олімпіадних завдань ІІІ етапу та завдання ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії

Про проведення III етапу та підготовку до ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2013/2014 н р iconЗавдання ІІ (районного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури 2013/2014 н р
«Якщо пошукаєш у книгах мудрості уважно, то знайдеш велику користь для душі своєї»
Про проведення III етапу та підготовку до ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2013/2014 н р iconЗавдання обласного етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології розміщені на сайті
Комплекти завдань ІІІ етапу олімпіад підготовлені комісією фахівців. До її складу увійшли працівники Чернігівського
Про проведення III етапу та підготовку до ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2013/2014 н р iconМетодичні рекомендації щодо організації та проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури у 2014/2015 навчальному році
Кротова І. В., методист Центру методичної та аналітичної роботи квнз «Харківська академія неперервної освіти»
Про проведення III етапу та підготовку до ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2013/2014 н р iconЗавдання ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії 8 клас 2013-14 н р. Завдання І
Розташуйте назви історико-географічних об’єктів, де відбувалося підписання різносторонніх угод періоду Руїни у хронологічній послідовності,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка