Про проведення III етапу та підготовку до ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2013/2014 н р



Сторінка3/4
Дата конвертації16.03.2018
Розмір0.58 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4

Друге завдання – розв’язання кросворду та пошук ключового слова «модернізм» – повністю виконали четверо учасників. Решта також показали високі результати (середній бал – 4,1 = 9,7). Найбільше утруднень викликало розуміння терміну «сепаратизм» та правильна інтерпретація терміну «модрнізація».

Третє завдання полягало у доборі подіям всесвітньої історії найближчих у часі подій з історії України. Окрім цього, необхідно було вказати роки зазначених подій. Результати перевірки засвідчили належний рівень хронологічної компетенції олімпійців. Серед типових помилок –плутанина з датою заснування І.Федоровим друкарні у Львові та часом видання «Апостола» і «Букваря», наведення різних дат руйнування Запорізької Січі та Початку війни за незалежність США. Через це бездоганно виконаними виявилися лише дві роботи (середній бал – 3,9 = 9,5).

У четвертому завданні учасникам олімпіади пропонувалося з наведеного переліку вписати у таблицю терміни, що зустрічаються в «Енеїді» І. Котляревського і позначають назви одягу, страв і напоїв, посуду. Абсолютна більшість учнів впоралася з поставленим завданням

Продовження додатка 3
(середній бал – 2,6 = 6,2), що свідчить про належну увагу до питань з історії повсякдення та залучення літературних джерел у навчанні історії.

П’яте завдання передбачало обрання з наведеного переліку персоналій трьох пар сучасників, пов’язаних між собою певними подіями. Завдання не було важким для виконання і абсолютна більшість учасників без особливих утруднень впоралася з ним (середній бал – 3,3 = 7,9).

Шосте завдання було картографічним. Учням слід було позначити місця і дати п’яти битв часів наполеонівських війн, заповнити таблицю з зазначенням наслідків кожної битви і зробити загальний висновок. Виконання завдання продемонструвало, що в абсолютній більшості учасники

правильно вказали дати проведених битв. Меншою мірою учні впоралися з визначенням місця проведення баталій – близько 20% учасників взагалі не спромоглися вказати їх на карті. Певні утруднення виникли щодо з’ясування наслідків кожної битви – замість наслідків учні зосереджувалися на результатах битви. Так само при написанні загальних висновків учасники приділяли зловживали фразами про територіальні зміни або абстрактними міркуваннями про економічні і соціальні зміни в тогочасній Європі. (середній бал – 3,1 = 7,4).

Періодові античності були присвячені сьоме, восьме та дев’яте завдання.

У сьомому завданні учасникам пропонувалося правильно завершити 10 тверджень. Більшість учнів спромоглися правильно завершити лише два з десяти запропонованих речень (щодо назви міфічного народу в «Одіссеї» та часу заснування Риму). Ще п’ять завдань правильно виконали лише 10-20% учасників. Відповіді на три завдання (про очільника колоністів під час Великої грецької колонізації, ім’я зрадника батьківщини, яке стало для римлян називним, ім'я персонажа однойменної трагедії В. Шекспіра, та час побудови у Римі Пантеону) не знав ніхто (середній бал – 1,1 = 2,7).

Порівняно легшим для учасників було восьме завдання, в якому йшлося про встановлення відповідності між п’ятьма крилатими фразами та їх авторами. 14 учасників спромоглися здобути за його виконання максимальну кількість балів (середній бал – 3,2 = 7,6).

За умовами дев’ятого завдання необхідно було визначити, хто з видатних представників греко-римської цивілізації зображений на ілюстраціях і розкрити, чим насамперед була відома кожна з цих особистостей.

Учасники олімпіади добре впоралися з завданням, хоча особу Цицерона не ідентифікував жоден з них. Утруднення викликала також ідентифікація особи Марка Аврелія, якого упізнали лише 5 учнів. Утім, коли видатна особистість минулого була визначена правильно, проблем з родом її занять в учасників, попри певні неточності, не виникало. Частина учасників, у випадках неправильного визначення персони, демонстрували ґрунтовні знання щодо інших видатних особистостях минулого (середній бал – 2,2 = 5,2).

Продовження додатка 3


Аналіз виконання завдань теоретичного та практичного туру дозволяє дійти певних висновків. По-перше, роботи учасників в цілому продемонстрували порівняно високий рівень підготовки учнів до олімпіади. З більшістю завдань учасники впоралися. Проте простежується стійка тенденція щодо нехтування учнями вивчення фактичного матеріалу. Нестача базових знань, а у деяких випадках незнання матеріалу підручників, у тому числі за попередні класи, призводила до плутанини, відсутності логіки та структурованості у відповідях. Часто при виконанні завдань теоретичного і

практичного турів учні намагалися замінити чітку відповідь на розлогі, позбавлені змістового навантаження міркування на базі уривчастих знань підручника. Особливо це було помітно при виконанні першого та другого завдань теоретичного туру, завдання 6 практичного туру. Із деякими

завданнями, які передбачали ґрунтовне володіння фактичним матеріалом, учасники просто не впоралися.

По-друге, сказане цілком справедливе щодо завдань, які вимагали більших за обсяг підручника знань. На жаль, частина учасників не вражає ерудицією.

По-третє, найбільші утруднення викликали завдання, тематично орієнтовані на історію культури.

З іншого боку, і особливо це стосується теоретичного туру, запропоновані завдання виявилися занадто складними для виконання. Вони, в цілому, збігаються з шкільною програмою, проте є дуже змістовними і вимагають більшого часу для розв’язання. Як наслідок, майже половина учнів не впоралася з одним із завдань.

Загалом, запропоновані учасникам завдання мають творчий характер, учні продемонстрували спроможність їх розв’язати, а висловлені зауваження мають здебільшого характер рекомендацій.
8 клас

Теоретичний тур

У першому завданні пропонувалося у формі інтерв’ю висвітлити внутрішню та зовнішню політику британської королеви Єлизавети I. Переважна більшість учнів (крім восьми) дотримались формату відповіді. Аналізуючи зовнішню політику, основна увага зверталась на конфлікт Англії з Іспанією, а також на подорож Ф. Дрейка. Внутрішня політика висвітлювалась на прикладі боротьби Єлизавети з Марією Стюарт. У декількох роботах зверталась увага на особливості характеру королеви, культуру епохи тощо (середній бал – 2,3 = 5,4).

Відповідь на друге завдання щодо історії Поділля до середини XVII ст. мала бути написана у вигляді невеликої статті для довідника з історії України. У більшості учнів не виникло проблем із дотриманням жанру та висвітленням історичних подій. Основною помилкою стало те, що учасники олімпіади ототожнювали Поділля з сучасною Хмельницькою областю, забуваючи про те, що її північна частина є Південною Волинню (середній бал – 2,8 = 6,8).

Продовження додатка 3


Третє завдання стосувалось написання розширеного плану енциклопедичної статті «Володимир Великий» із зазначенням джерел. Із завданням впорались усі учні. Водночас, під час перевірки було виявлено, що не всі учасники вміють складати розгорнутий план історичної теми, а також не розуміють поняття «історичні джерела» (середній бал – 3,0 = 7,1).

У четвертому завданні потрібно було аргументувати власну точку зору стосовно запропонованих двох оцінок українсько-московського договору 1654 р. 80% восьмикласників справились із завданням. Найбільшими проблемами у відповідях були такі: 1) не вказувались причини укладення договору, а саме вони дають підґрунтя для пояснення і роздумів стосовно оцінки того чи іншого підходу; 2) подавався звичайний виклад матеріалу, а не висвітлення й аргументація своєї позиції (середній бал – 2,6 = 6,3).



Практичний тур

У першому завданні потрібно було розв’язати чайнворд. Найбільші труднощі виникли із запитанням «Чоловіча верхня накидка з білої вовняної тканини, очевидно, етруського походження». Загалом же учні розв’язали чайнворд, що засвідчило володіння ними необхідними знаннями з античної історії (середній бал – 3,1 = 7,4).



Друге завдання складалося із малюнка корабля, за яким учні мали встановити його тип та вказати щонайменше два елементи конструкції, завдяки яким кораблі такого типу відіграли важливу роль у Великих географічних відкриттях наприкінці XV – на початку XVI ст. Всі учні правильно вказали тип корабля – каравела. Переважна більшість впоралась і з другою частиною завдання. Проте учні помилялися у визначенні елементів конструкції. Зокрема вказувалося, що корабель оснащувався штурвалом, веслами і т.п. (середній бал – 1,5 = 3,5).

У третьому завданні потрібно було за представленими портретами ідентифікувати діячів Реформації, а потім з-поміж наведених варіантів ті, що відповідають їх ідеям. Майже всі учасники впорались із завданням. Найбільшу складність викликала ідентифікація портрету Томаса Мюнцера (середній бал – 4,2 = 10,1).



Четверте завдання полягало у тому, щоб за допомогою наявної карти проаналізувати два торгові шляхи – «Із варяг у греки» та «Волзько–Каспійський» – та, використовуючи власні знання, заповнити таблицю. Загалом всі олімпійці показали хороші знання з історичної географії та уміння працювати з картою, набравши більше 50% можливих балів. Типовими помилками були такі: а) жоден із учасників не назвав давню назву р. Волга – Ітиль; б) більшість правильно не назвали початок Волзько–Каспійського шляху; в) у багатьох роботах відсутні назви морів та річок (є або лише давні, або, як правило, сучасні); г) при встановлені початку або кінця торгового шляху країна ідентифікувалась за сучасною, а не давньою назвою (середній бал – 3,3 = 8,0).

Продовження додатка 3


Виконуючи п’яте завдання учні на основі короткої біографічної довідки мали вказати історичну особу. Практично всі учасники виконали це завдання. Водночас, лише три роботи були оцінені максимально можливим балом (середній бал – 3,8 = 9,0).

У шостому завданні пропонувалося назвати трьох відомих історичних діячів – сучасників Першого хрестового походу, які не були католиками, та зазначити, чим вони прославились у світовій історії. Більшість учасників називали та характеризували історичних діячів Київської Русі. Серед постатей всесвітньої історії називались: візантійський імператор Олексій І Комнін та його дочка Анна, поет і математик Омар Хайям. Найтиповішою помилкою стало хронологічно неправильне визначення історичного діяча.

Крім цього, були випадки, коли особа не підходила за критерієм віросповідання. Зокрема, Євпраксія Всеволодівна, онука Ярослава Мудрого, була сучасником Першого хрестового походу, однак ставши дружиною німецького імператора Генріха IV, прийняла католицизм. Загалом відмітимо, що це було одне із найскладніших завдань практичного туру. Однак восьмеро

олімпійців за його виконання змогли отримати максимально можливий бал (середній бал – 2,6 = 6,2).

У сьомому завданні необхідно було розв’язати хронологічне рівняння, яке складалося із дев’яти історичних подій. У разі правильного розв’язання отримувалась дата початку морського походу на Синоп на чолі із прославленим українським гетьманом. Потрібно було також вказати, завдяки чому він прославився в історії України. Більше половини учасників повністю справились із завданням (середній бал – 3,4 = 8,2).

Загалом, завдання повністю відповідали шкільній програмі, а учні 8-го класу показали досить високі результати. Критерії оцінювання завдань були максимально диференційованими, що дало змогу максимально об’єктивно провести перевірку робіт.



Загальні висновки

Загалом журі відзначило високий рівень підготовки учасників XVIII Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії. (У наведених нижче таблицях показана динаміка виступу школярів у Всеукраїнських учнівських олімпіадах з історії у 2011-2013 рр.)

Як видно з наведених нижче таблиць, середній бал, отриманий учнями 8-11-х класів за виконання олімпіадних завдань, обрахований за п’ятибальною шкалою, залишається незмінним упродовж двох останніх олімпіад і складає 2,8 бала (задовільно) (див. таблиця 1). Несуттєве зменшення цього балу спостерігаємо на прикладі показників, обрахованих за дванадцятибальною шкалою (6,7 бала у Хмельницькому проти 6,8 бала в Івано-Франківську), котрі, як в одному, так і в другому випадках, наближаються до вищої позначки середнього рівня навчальних досягнень учнів (див. таблиця 2). Зрозуміло, що, аналізуючи середні олімпіадні бали, ми повинні мати на увазі високий рівень складності олімпіадних завдань.
Продовження додатка 3
Водночас різниця між середніми показниками результатів теоретичного і практичного турів олімпіади зросла за останній рік з 0,1 до 0,2 бала за п’ятибальною і з 0,3 до 0,6 бала за дванадцятибальною шкалою. Якщо виходити із загальної суми балів, яку може зібрати кожен учасник олімпіади в теоретичному і практичному турах (по 100 балів), то у Хмельницькому кожен з учнів 8-11-х класів у середньому отримав на 1,7 бала менше в теоретичному турі і на 0,8 бала більше в практичному турі, ніж в Івано-Франківську. Таким чином, різниця між результатами теоретичного і практичного турів зросла з 2,5 до 5 бала на користь останнього. Ця тенденція є сталою впродовж кількох років, виявившись прогнозованим наслідком запровадження зовнішнього незалежного оцінювання в загальноосвітній школі. Знаходимо одне – об’єктивність і транспарентність оцінювання знань учнів, проте втрачаємо інше – сформованість їх

предметних компетенцій (перш за все інформаційної, мовленнєвої, логічної, аксіологічної), що для історії, як однієї з головних суспільствознавчих і світоглядних дисциплін, є особливо актуальним.

З таблиць бачимо, що переважання результатів теоретичного туру над практичним збереглося лише в десятому класі (2,6 і 2,4 бала відповідно за

п’ятибальною шкалою). Тут варто зауважити, що на ХVІІІ олімпіаді до комплекту завдань для учнів 9-го і 10-го класів уперше окремим блоком були включені питання з історії Стародавньої Греції і Риму, результати виконання яких стали основою для відбору учасників міжнародної історичної олімпіади. Якщо вичленити результати виконання цих завдань із загального підсумку, то отримуємо таку картину.

Для 9-го класу: теоретичний тур – середній бал за блоком завдань з історії Давньої Греції і Риму – 2,3 (див. таблиця 3, питання 4 і 5), за блоком інших завдань – ті самі 2,3 бала; практичний тур – 2,1 (див. таблиця 3, питання 7, 8 і 9) і 3,4 бала відповідно.

Для 10-го класу: теоретичний тур – середній бал за блоком завдань з історії Давньої Греції і Риму – 2,6 (див. таблиця 3, питання 1 і 2), за блоком інших завдань – ті самі 2,6 бала; практичний тур – 1,9 (див. таблиця 3, питання 7, 8 і 9) і 2,7 бала відповідно.

Тобто, коли не брати до уваги виконання завдань з історії Давньої Греції і Риму, то результат практичного туру в десятикласників, як і в усіх інших класах, перевищить теоретичний тур (2,7 проти 2,6 бала), а в дев’ятикласників різниця між турами збільшиться на 0,2 бала на користь практичного, що додатково засвідчує окреслену нами тенденцію.

Нижчий середній рівень результатів практичного туру за виконання завдань з історії Давньої Греції і Риму, очевидно, став наслідком неготовності учасників до виконання цих завдань (на попередніх олімпіадах окремого блоку таких завдань не було). Що ж до теоретичного туру, то, думається, тут учасники змогли «підтягнути» середній бал з античної історії за рахунок загальноісторичної підготовки і володіння предметними компетенціями (зокрема, мовленнєвою і логічною).

Продовження додатка 3
Висловимо спостереження, що оволодіння предметними компетенціями в навчанні історії домінує в основній школі, поступаючись місцем засвоєнню фактичних знань, у старшій школі. Штрихом до ілюстрації цього процесу є результати виконання учнями 10-го і 11-го класів однакових завдань практичного туру. Такими були перше завдання практичного туру в 10-му і перше завдання в 11-му класах (середній бал – 3,1 і 3,8 відповідно) та п’яте завдання в 10-му і дев’яте завдання в 11-му класах (з незначними змінами, середній бал – 2,5 і 3,1 відповідно, див. таблицю 3). Завдання торкалися середньовічної і нової історії, що хронологічно ближче десятикласникам, кращі ж результати, продемонстровані учнями 11-их класів, віднесемо на рахунок посиленої підготовки до ЗНО, яку провадять останні.

Цікавими, з точки зору пріоритетів шкільної історичної освіти, є абсолютні середні мінімуми і максимуми у відповідях на питання теоретичного і практичного турів. Якщо порівняємо дві останні олімпіади, то отримаємо такий підсумок (див. таблиця 5).

Мінімуми. Івано-Франківськ: всесвітня історія – 4 (3 теоретичний тур + 1 практичний), завдання загальноісторичного характеру – 3 (1+2), регіональні

історія – 1 (0+1). Хмельницький: всесвітня історія – 3 (2+1), історія Давньої Греції і Риму – 3 (1+2), регіональна історія – 1 (1+0), гендерна історія – 1 (1+0), історія України – 1 (0+1).

Максимуми. Івано-Франківськ: історія України – 3 (2+1), всесвітня історія – 3 (2+1), завдання загальноісторичного характеру – 2 (0+2). Хмельницький: історія України – 3 (2+1), всесвітня історія – 3 (1+2), історія Давньої Греції і Риму – 1 (1+0), завдання загальноісторичного характеру – 1 (0+1), регіональна історія – 1 (0+1), спеціальні історичні дисципліни – 1 (0+1).

Таким чином, безсумнівне лідерство серед середніх мінімумів належить відповідям на питання зі всесвітньої історії – 7, до неї в Івано-Франківську долучились загальноісторичні завдання, а у Хмельницькому завдання з історії Давньої Греції і Риму – по 3. Лідерство серед максимумів утримують результати відповідей з історії України і всесвітньої історії – по 6.

Щодо типології завдань, відповіді на які склали мінімуми чи максимуми, то тут якусь певну тенденцію спостерегти складно. Варто відзначити хіба те, що серед відповідей, які отримали максимуми (і не отримали мінімумів) другу олімпіаду поспіль знаходимо розв’язування історичних кросвордів.

Усі одинадцятикласники – переможці олімпіади успішно склали ЗНО не тільки з історії (результати з історії України – від 196 до 200 балів, з всесвітньої історії від 189 до 200 балів), а й з інших предметів. Абсолютна більшість з них стали студентами факультетів історії, політології, філософії, права провідних українських університетів - Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, Національних університетів – «Києво-Могилянська Академія» та «Академія імені Ярослава Мудрого», один олімпієць продовжує навчання за кордоном - в Чехії.



Продовження додатка 3

Таблиця 1

Порівняльна таблиця результатів ХVІІ і ХVІІІ Всеукраїнських учнівських

олімпіад з історії за п’ятибальною шкалою


Клас

ХVІІ олімпіада,

м. Івано-Франківськ

ХVІІІ олімпіада,

м. Хмельницький

Т*

П**

Р***

Т

П

Р

8

3,3

2,7

3,0

2,7

3,1

2,9

9

2,6

3,0

2,8

2,3

3,0

2,7

10

2,5

3,0

2,8

2,6

2,4

2,5

11

2,6

2,8

2,7

3,0

3,2

3,1

Загалом

2,8

2,9

2,8

2,7

2,9

2,8

Примітка. Т* – теоретичний тур, П** – практичний, Р*** – разом

Таблиця 2

Порівняльна таблиця результатів ХVІІ і ХVІІІ Всеукраїнських учнівських

олімпіад з історії за дванадцятибальною шкалою


Клас

ХVІІ олімпіада,

м. Івано-Франківськ

ХVІІІ олімпіада,

м. Хмельницький

Т

П

Р

Т

П

Р

8

7,9

6,4

7,2

6,4

7,5

7,0

9

6,2

7,2

6,7

5,5

7,1

6,3

10

6,0

7,3

6,7

6,2

5,7

6,0

11

6,3

6,7

6,5

7,3

7,7

7,5

Загалом

6,6

6,9

6,8

6,4

7,0

6,7


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4

Схожі:

Про проведення III етапу та підготовку до ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2013/2014 н р iconКвнз «Харківська академія неперервної освіти» Рекомендації щодо підготовки та проведення ІІ етапу всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2012/2013 н р
Аналіз виконання завдань учасниками ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2011/2012 н р
Про проведення III етапу та підготовку до ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2013/2014 н р iconІ. Рекомендації щодо організації та проведення ІІ етапу олімпіади
Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури у 2013/2014 навчальному році
Про проведення III етапу та підготовку до ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2013/2014 н р iconПро проведення ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади 2012-2013 навчального року з дисципліни «Політологія» інформаційний лист
Павла Тичини призначено базовим навчальним закладом для проведення ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з навчальної дисципліни...
Про проведення III етапу та підготовку до ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2013/2014 н р iconКвнз «Харківська академія неперервної освіти» Рекомендації щодо проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з російської мови І літератури у 2010-2011 навчальному році
Аналіз виконання завдань учасниками ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з російської мови та літератури у 2011/2012...
Про проведення III етапу та підготовку до ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2013/2014 н р iconМетодичні рекомендації щодо виконання окремих типів олімпіадних завдань ІІІ етапу та завдання ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії

Про проведення III етапу та підготовку до ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2013/2014 н р iconМетодичні рекомендації щодо виконання окремих типів олімпіадних завдань ІІІ етапу та завдання ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії

Про проведення III етапу та підготовку до ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2013/2014 н р iconЗавдання ІІ (районного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури 2013/2014 н р
«Якщо пошукаєш у книгах мудрості уважно, то знайдеш велику користь для душі своєї»
Про проведення III етапу та підготовку до ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2013/2014 н р iconЗавдання обласного етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології розміщені на сайті
Комплекти завдань ІІІ етапу олімпіад підготовлені комісією фахівців. До її складу увійшли працівники Чернігівського
Про проведення III етапу та підготовку до ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2013/2014 н р iconМетодичні рекомендації щодо організації та проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури у 2014/2015 навчальному році
Кротова І. В., методист Центру методичної та аналітичної роботи квнз «Харківська академія неперервної освіти»
Про проведення III етапу та підготовку до ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2013/2014 н р iconЗавдання ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії 8 клас 2013-14 н р. Завдання І
Розташуйте назви історико-географічних об’єктів, де відбувалося підписання різносторонніх угод періоду Руїни у хронологічній послідовності,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка