Проблема лідера І нації у поемі Івана Франка



Скачати 171,62 Kb.
Дата конвертації09.10.2017
Розмір171,62 Kb.

Тема: Проблема лідера і нації у поемі Івана Франка «Мойсей»

Мета: з’ясувати місце поеми „Мойсей” у творчій спадщині Івана Франка, ознайомити учнів із історією написання, змістом, образами та проблематикою твору; поглибити відомості з теорії літератури про жанр поеми, про терцини як класичну строфу; висвітлити прихований філософський зміст поеми, зробити проекцію на сучасність, з’ясувати актуальність твору; обмінятись досвідом із застосування новітніх методів і прийомів творчого розвитку учнів на уроках літератури; ефективно реалізувати міжпредметні зв’язки відповідно до теми заняття;

розвивати навички аналізу художнього твору, мистецтво декламувати та виразно відтворювати художній текст;

виховувати в учнів почуття патріотизму, причетності до історичного шляху своєї нації; виховувати небайдужість до долі Батьківщини; формувати естетичні та літературні смаки.
Тип уроку: комбінований
Обладнання, методичне і технічне забезпечення уроку:


  1. Текст поеми Івана Франка «Мойсей» (збірки творів І.Я. Франка, хрестоматії).

  2. Мультимедійний проектор, ПК та екран для демонстрації слайдів:

а) презентація для вступної частини заняття: висвітлення теми, основних напрямків роботи (презентація 1);

б) репродуктивні зображення скульптури Мікеланджело «Мойсей» у різних ракурсах (презентація 2);

г) світлини вулиці та будинку в Івано-Франківську, в якому читав свою поему Каменяр (презентація 3).
Випереджувальні завдання:


  1. Підготувати розповідь про життя пророка Мойсея за Біблією.

  2. Вивчити напам’ять притчу про дерева із поеми «Мойсей», пролог до поеми.

Хід уроку

1. Організація класу, налаштування дітей на роботу.

2. Слово вчителя:

На сьогоднішньому уроці ми з вами підемо сторінками Франкової поеми «Мойсей». Ця унікальна художня річ настільки універсальна, що до сьогодні викликає різні трактування, і довкола неї ведуться суперечки. «Мойсей», безперечно, один із найвідоміших і найскладніших творів Івана Франка. Ця поема – наче айсберг: читач бачить текст, як маленьку вершину, а вся велич і могутність поетової ідеї схована «у водах» знаменитої біблійної легенди. І сьогодні ми з вами на сторінках поеми будемо шукати те, що великий Франко залишив нам у спадок.



Під час вступного слова на проекторі демонструється тема заняття (Презентація 1, слайди 1, 2)

Поему «Мойсей» Іван Якович написав у 1905 році. Це був час суспільного неспокою, час передреволюційних «вибухів», і твір був надзвичайно вчасним у тогочасному наелектризованому суспільстві. Адже тоді, як ніколи, актуальною була тема національної ідеї, національної свідомості і готовності народу до рішучих дій.

Поетові на той час було 50 літ. Вже багато було передумано, осмислено, багато пережито. І посеред особистих тривог і сумнівів, у час хвороби і тяжкої скрути Франко породив свого «Мойсея» - найвищий злет його поетичної думки. Твір став своєрідним підсумком роздумів поета про націю, про національного лідера, про національну свідомість і дух народу.

М. Коцюбинський залишив вражаючий спогад про працю Франка над поемою: «В своїй вбогій хаті сидів він за столом босий і плів рибацькі сіті, як бідний апостол. Плів сіті й писав поему «Мойсей». Не знаю, чи попалася риба в його сіті, але душу мою він полонив»

І мені б дуже хотілося, щоб сьогодні на уроці і ваші душі потрапили в полон до Франкового поетичного слова.
3. Історія створення поеми.

У 1904 році, за рік до написання поеми, Франко побував у Італії. Там він відвідав знамениті музеї, мистецькі галереї, тішив своє око і душу, споглядаючи знамениті світові шедеври. Особливе враження на поета справила всесвітньо відома скульптура Мікеланджело Буонаротті «Мойсей». (презентація 1, слайд 3)

Друзі поета, котрі були з ним в Італії, пізніше згадували, що Іван простояв перед Мойсеєм добру годину, все вдивлявся в грізне мармурове обличчя, очі його горіли, і здавалось, він цілковито потрапив у полон цієї величної постаті. Може, саме тоді, в той момент, загорілась іскра в поетовому серці, і з’явилась ідея увіковічнити цей образ у своєму поетичному слові?
Мікеланджело створив свого дивовижного Мойсея для надгробку папи Юлія ІІ. У скульптурний ансамбль входять ще 2 статуї – Лія і Рахіль. Зараз цей мистецький шедевр знаходиться у Римі в церкві Сан П’єтро ін Вінколі. Робота створювалась протягом 1513-1516 років, виконана в мармурі, висота її 2м 35см.

Подивитись скульптуру: презентація 1, слайди 4, 5, 6


Очевидно, саме цей монументальний шедевр і надихнув Франка на створення такого ж титанічного образу, тільки вже в художній літературі.



Ми повернемось з вами сьогодні ще до цієї скульптури.
4. Історія життя біблійного Мойсея.

Вчитель: І перед тим, як перейти до обговорення самого тексту поеми, нам залишилось одне – звернутися до самої постаті пророка Мойсея. Хто ж він, ця велична фігура Старого Завіту? Якою була його місія і яким був його шлях? У нашій поемі дія розпочинається, коли Мойсей вже старенький, ми бачимо останній і найтяжчий відрізок його життя. А що залишилось у Франка «поза кадром»? Якою була біографія Мойсея до того моменту, з якого починається поема? Без цього ми не зрозуміємо весь трагізм переживань Франкового героя. Тому окремі учні отримали перед заняттям індивідуальне завдання – підготувати із Біблії нам коротку розповідь про життя Мойсея.

Розповідь учня про Біблійного Мойсея, повтор 10 заповідей Божих.

Випереджувальне завдання – виступ учня (подаю орієнтовні тези життєпису Мойсея за Старим Завітом)

Мойсей – це одна із центральних постатей у Старому завіті. Життю цього великого пророка в Біблії відведено чимало місця.

На момент народження Мойсея ізраїльський народ перебував у Єгипті в рабстві. Люди жили в статусі рабів, були безправними і нещасними.

Єгипетський фараон видав жорстокий указ: убивати всіх новонароджених хлопчиків у ізраїльських сім’ях. Для того, щоб хлопчики не виростали патріотами свого народу і не змогли у майбутньому організувати армію і піднятись на повстання.

Якраз у цей час у молодої ізраїльської жінки народжується син. Мати дуже боялась за долю своєї дитини і ховала новонародженого, а коли переховуватись більше стало неможливо, вона вирішила все одно не віддавати свою дитину у руки вбивць. Вона сплела з очерету кошик, просмолила дно, поклала туди свого сина і пустила на води ріки Ніл, надіючись, що він все-таки врятується.

Якраз у той момент у ріці купалась дочка фараона. Вона помітила кошик, витягнула його з води, і побачила там маленького хлопчика, який усміхався їй. Дитина настільки сподобалась дочці фараона, що вона вирішила забрати її до себе в палац. І дала йому ім’я - Мойсей, що означає витягнений, врятований із води.

Нещасна мати дізналась, куди потрапив її син, і прийшла найматись до палацу годувальницею і нянькою. Дочка фараона взяла її на роботу, і таким чином Мойсей виховувався у палаці фараона рідною матір’ю.

У розкошах і в багатствах виростав Мойсей, але мати виховувала в ньому душу справжнього ізраїльтянина, навчала сина любові до рідного народу і ненависті до поневолювачів.

За розкішшю і високими стінами палацу фараона Мойсей і не уявляв собі, як страждає його ізраїльський народ у рабстві. Аж одного разу він побачив, як єгипетський воїн знущається із ізраїльського раба, тяжко його б’є. Мойсей заступився за нещасного і вбив єгиптянина. Через це йому доведеться тікати із палацу і переховуватись.

Він оселиться у віддаленому краї, одружиться, і буде працювати пастухом.

І вже в дуже зрілому віці він отримає перший знак від Бога Єгови. Коли він випасатиме вівці, побачить палаючий кущ, неопалиму купину. Із куща буде доноситись могутній голос Бога, який і сповістить Мойсею його місію:

Він повинен піти до Єгипту, у палац фараона і зажадати. Щоб той випустив усіх ізраїльтян із єгипетської неволі. А потім повинен вивести багатотисячний народ, перевести його через пустелю і допровадити до обіцяної Богом обітованої землі, яка призначена для цього народу і в якій він нарешті буде щасливим.

Мойсей не одразу повірив і засумнівався, але Бог наділив його силою творити чуда.

Пророк піде до фараона, виконає волю Голосу, але фараон не захоче відпускати тисячі рабів. Тоді Єгова нашле на Єгипет десять знаменитих кар, які до смерті перелякають фараона. Він відпустить ізраїльтян, але коли вони покинуть Єгипет, правитель пожалкує про зроблене, і відправить навздогін військо. Воїни доженуть ізраїльтян біля Червоного моря. Тоді Мойсей зробить одне з перших і великих своїх див: за його молитвою море розступиться, і між стінами із хвиль утвориться простора дорога, по якій і перейдуть ізраїльтяни, а коли туди ж кинуться воїни, хвилі зімкнуться, і військо фараона загине у водах.

І сорок років Мойсей буде водити пустелею ізраїльтян у пошуках обітованої землі. За цей час він зробить багато див: зішле манну з неба, добуде воду зі скелі. Також Господь дасть йому на скрижалях (двох кам’яних таблицях) 10 заповідей Божих.

Вчитель: Пригадаймо, будь ласка, ті 10 заповідей Божих, які отримав Мойсей і якими до сьогодні керуємось ми у своєму житті. Також саме на них будуються всі моральні і суспільні закони.

Показати на проекторі презентацію 2.



Але на сороковий рік у племені ізраїльтян настане своєрідна криза: народ зневіриться у Мойсеєві, перестане його слухати і вірити у святу землю. Розчаровані люди зроблять собі божка – золоте теля, якому будуть поклонятися. У житті Мойсея почнеться найважче – зневіра його народу у його слова і у його справу…

Слово вчителя:

І тепер ще раз повернемось до скульптури Мікеланджело, що так надихнула Франка. (Презентація 1, слайд 3) Тепер, коли ви знаєте про життя Мойсея, вдивіться уважно у цей шедевр. Мистецькі критики кажуть нам, що біблійного пророка Мікеланджело зобразив в той момент, коли, спустившись зі скрижалями із гори Сінай, він побачив, що народ за час його відсутності вилив золотого тільця і поклоняється цьому ідолу. Стриманий гнів Мойсея передає і напруження могутньої фігури, і вираз красивого владного обличчя, в якому є щось жорстке. Він пристально дивиться вдаль, готовий кинутись туди, де люди вершать неправедну справу. Одна рука його на скрижалях, а друга перебирає пасма бороди, зображеної в мармурі так шедеврально, що це волосся здається легким і живим.




5. Обговорення тексту поеми, проблематики, образів.

А у Франка Мойсей - це не гнівний, не грізний, а змучений душевними терзаннями позабутий пророк. Поет розпочинає свою розповідь на сороковому році блукання ізраїльтян із Мойсеєм по пустелі. То ж звернемось до самої поеми і попрацюємо із текстом, розглянемо зміст, побачимо Франкове трактування Біблійної історії.



Подаємо питання до тексту поеми та орієнтовні цитати-відповіді учнів для організації ефективної роботи з текстом твору.

Яка ситуація зараз у ізраїльському племені, після 40 років блукання по мертвій пустелі?

По моавських долинах марних

Ось Ізраїль кочує:

За ті голі верхи перейти

Він охоти не чує.
Під подертими шатрами спить

Кочовисько ледаче,

А воли та осли їх гризуть

Осети та будяччє.
Сорок літ говорив їм пророк

Так велично та гарно

Про обіцяну ту вітчину,

І все пусто та марно.
І зневірився люд, і сказав:

«Набрехали пророки!

У пустині нам жить і вмирать!

Чого ще ждать? І доки?»
І покинули ждать, і бажать,

І десь рваться в простори,

Слать гінців і самим визирать

Поза ржавії гори.
Чи втратили люди віру у обітовану землю, в те, що проповідував Мойсей? Де це є в тексті?

Сорок літ говорив їм пророк

Так велично та гарно

Про обіцяну ту вітчину,

І все пусто та марно.

І зневірився люд, і сказав:

«Набрехали пророки!

У пустині нам жить і вмирать!

Чого ще ждать? І доки?»
І покинули ждать, і бажать,

І десь рваться в простори,

Слать гінців і самим визирать

Поза ржавії гори.
Хто тепер здобув авторитет у племені? Хто керує ізраїльтянами?

Серед них Авірон і Датан

верховодять сьогодні;

На пророцькі слова їх одвіт:

«Наші кози голодні!»
І на поклик його у похід:

«Наші коні не куті».

На обіцянки слави й побід:

«Там войовники люті».
На принади нової землі:

«Нам і тут непогано».

А на згадку про божий наказ:

«Замовчи, ти, помано!»

До чого закликають Авірон і Датан? На чому вони будують свою політику?

Яка різниця між прагненнями Мойсея і Авірона й Датана?

У кого у племені ще залишилося прагнення до волі, до чогось свого, власного?

Та дрібна дітвора по степу

Дивні іграшки зводить:

То воює, мурує міста,

То городи городить.
І не раз напівсонні батьки

Головами хитають.

«Де набрались вони тих забав? –

Самі в себе питають. –
Адже в нас не видали того,

Не чували в пустині!

Чи пророцькі слова перейшли

В кров і душу дитині?»
А яке становище зараз посідає у племені Мойсей? Перша зустріч із героєм.

Лиш один з-поміж сеї юрби

У шатрі не дрімає

І на крилах думок і журби

Поза гори літає.
Се Мойсей, позабутий пророк,

Се дідусь слабосилий,

Що без роду, без стад і жінок

Сам стоїть край могили.
Все, що мав у житті, він віддав

Для одної ідеї,

І горів, і яснів, і страждав,

І трудився для неї.
Та тепер його голос зомлів

І погасло вітхніння,

І не слухає вже його слів

Молоде покоління.

Який присуд винесли Мойсею Авірон і Датан?

Чи виконав Мойсей вирок Авірона й Датана? Чи мовчав? І чому не боявся?

Що спершу намагається донести до людей пророк?

Яку притчу розповідає пророк народу?

Притчу читає учень напам’ять.

Як пояснює сам пророк цю притчу?

Дерева – се народи землі,

А король у їх колі –

Божий вибранець, син і слуга

Господевої волі.
Так і вибраний Богом народ

Між народами вбогий,

Де пишнота і честь, там йому

Зависокі пороги.
Між премудрими він не мудрець,

У війні не войовник,

У батьківщині своїй він гість

І всесвітній кочовник.
Проаналізуємо притчу і ми. Якщо говорити про те, як обирали дерева короля, яким має бути лідер, вождь нації?

Як сприймали промову Мойсея нові лідери, Авірон і Датан?

Який присуд виносять Мойсеєві? Як принижують пророка?

Бить камінням руїну стару?

Шкода заходу й труду.

Дечим може ще він послужить

Ізраїльському люду.
Майстер він говорити казки,

Миляну пускать баньку,

Тож приставим його до дітей

За громадськую няньку.
Так сказав він, і регіт піднявсь,

А з тим реготом в парі

По народі йшов клекіт глухий,

Мов у градовій хмарі.

Одинокий Мойсей іде з табору. Хто його проводжає?

Чи вчить чогось востаннє Мойсей молоде, підростаюче покоління ізраїльтян? Чого?

Що сталось із самим Мойсеєм? Зневірився його люд, але що ж мучить самого пророка?

І ворушиться в серці грижа:

Може, я тому винен?

Може, я заповіти твої

Не справляв, як повинен?

Блукаючи по пустелі, Мойсей в якусь мить розуміє, що він не один. З ким він розмовляє?

Як ви думаєте, хто є той Азазель?

Як оцей демон сумнівів мучить Мойсея? Якими шляхами він намагається його здолати?

Які ще підступні шляхи знаходить Азазель, щоб зламати Мойсея?

Після моменту цього духовного падіння Мойсея хто одразу озветься до Мойсея?

Як покарає Єгова пророка за зневіру?

А що ти усомнивсь на момент

Щодо волі моєї,

То, побачивши сю вітчину,

Сам не вступиш до неї.
Тут і кості зотліють твої

На взірець і для страху

Всім, що рвуться весь вік до мети

І вмирають на шляху!»
Слово вчителя:

Ізраїльтяни прокинуться зранку і не побачать на горі Мойсея. Напевне, доки вони не прогнали його, доти не розуміли, наскільки він їм дорогий. Він став для них повітрям, без якого вони не можуть існувати, душею і серцем цього народу. І, навіть вигнавши його з табору, очима водили по пустелі і шукали там знайому до болю рідну фігуру. І коли одного ранку того силуету на горі не стало, табір завмер…

У гебрейському таборі ніч

Проминула в тривозі:

Скоро світ, всі глядять: він ще там?

На скалистій віднозі?


Ні, нема! І було те «нема»,

Мов жах смерті холодний,

Чули всі: щезло те, без чого

Жить ніхто з них не годний.


Те незриме, несхопне, що все

Поміж ними горіло,

Що давало їм смисл життєвий,

Просвітляло і гріло.


І безмежна скорбота лягла

На затвердле сумління,

І весь табір мов чаром попав

В отупіння й зомління.


Одні одним у лиця бліді

Поглядали без впину,

Мов убійці, що вбили у сні

Найдорожчу людину.

Лише смерть пророка змучить ізраїльтян прокинутись. Лише ця найдорожча втрата поверне їм віру в себе, в свою мрію і місію.
Що станеться в таборі після смерті Мойсея?

Так, поема закінчується оптимістично. Ізраїльтяни відродили віру і знялись на нову стежку боротьби за свою мрію.

Ще момент – в прокинуться всі

З остовпіння тупого,

І не знатиме жаден, що вмить

приступило до нього.


Через гори полинуть, як птах,

Йордан в бризки розкроплять,

Єрихонськії мури, мов лід,

Звуком трубним розтоплять.


І підуть вони в безвість віків,

Повні туги і жаху,

Простувать в ходу духові шлях

І вмирати на шляху…


6. Обговорення актуальності поеми, її завуальованого підтексту.

І ось повернімось до початку заняття і пригадаймо, що темою нашої сьогоднішньої розмови є проблема лідера і нації. Розглянувши художній текст, проаналізувавши притчу про дерева, обговоривши образ Мойсея, можемо сказати, що ця проблема і є центральною у поемі.



То якими рисами повинен бути наділений лідер, провідник, щоб нація бачила в ньому керівника і йшла за ним?
Що робить народ істинною нацією, а не «кочовиськом ледачим»?
І тепер поміркуйте, чому Франко, цей великий українець, котрий щиро болів долею свого народу, звернувся до цієї складної, суперечливої теми?
Якщо подивимось уважно в глибину тексту, що ми побачимо за біблійною історією блукаючих ізраїльтян і Мойсея?
Які паралелі можемо провести між ізраїльським народом і українським?
Чому саме постать Мойсея так полонила Франка, чому саме його він ставить українцям за приклад?

В якому стані свого розвитку була українська нація, коли Франко писав свою поему?
А в якому стані ми є зараз, якщо спроектувати зміст поеми Франка на сучасність?

Вчитель: Так, сьогодні ми вже не блукаємо по пустелі, ми нарешті дійшли до своєї землі обітованої, ми здобули кров’ю батьків і новітніх героїв заслужену вільну країну, а віру втрачаємо. Втрачаємо віру в себе, у свою ідею, не віримо у світле майбутнє своєї нації. Будуємо собі золотих тільців, спрямовуючи всі сили на здобуття матеріальних благ (будинків, квартир, машин), і не думаємо про те, яку ж «землю обітовану» залишимо своїм нащадкам.

В чому особлива актуальність поеми саме сьогодні?

Чи бачите ви серед сучасних провідників гідного і достойного, як Мойсей?

Україна, напевне, ще чекає свого Мойсея, який доведе її до світлої майбутньої обітованої землі. Але ви, як майбутнє нашої держави, повинні бути нацією єдиною і вірною своїм ідеалам, гідними того, щоб в України з’явився нарешті свій Мойсей.


7. Вчитель:

Іван Франко неодноразово приїздив до нашого міста, і тут він навіть читав свою поему «Мойсей», про що свідчить меморіальна дошка на будинку. Прогляньмо і пригадаймо місця в нашому місті, які пам’ятають Івана Яковича і в яких він живе і досі…



Перегляд презентації 3 із «Франковими» місцями м. Івано-Франківська




8. Вступ до поеми «Мойсей»

Свідченням того, що поема все-таки звернена до українців, є вступ, пролог до «Мойсея». Ми свідомо залишили його на закінчення нашого обговорення, бо він сприймається як окремий твір, і сам Франко любив його читати перед публікою в самому кінці.

Пролог має унікальну історію написання. При друці поеми сталась помилка: видавець випадково залишив першу сторінку перед текстом порожньою і просив автора чимось її заповнити. Так народився вступ до поеми «Мойсей», знаменитий пролог.

Учень читає напам’ять

Звичайно, що вступ цей можна розглядати як звернення Мойсея до своєї нації, ізраїльської. Але правдивіше буде його трактувати як послання-звернення Франка до свого українського народу.


9. Творча лабораторія.

Складання асоціативних павутинок і сенканів для творчого закріплення обговореного матеріалу, для виявлення творчих здібностей учнів.

Довідка:

Асоціативна павутинка – це розписування всіх можливих асоціацій довкола заданого поняття ( в даному випадку – постать Мойсея). Це творче завдання дозволяє оперативно узагальнити все сказане на занятті, виявити оцінку учнями образу, найважливіші віхи, що їм запам’ятались у обговоренні.

Сенкан – п’ятирядковий вірш, що складається за схемою:

1 рядок – 1 іменник;

2 рядок – 2 прикметники;

3 рядок – 3 дієслова;

4 рядок – фраза (4-5 слів)

5 рядок – 1 іменник, синонім, асоціація до першого.
Наприклад:

Мойсей

Сильний, пристрасний

Бореться, веде, шукає

Прагне для ізраїльтян кращої долі

Пророк
9. Підведення підсумків заняття, оцінювання знань учнів, домашнє завдання.

Домашнє завдання: виписати 3 цитати до характеристики образу Мойсея, написати до них коментар (щоденник подвійних нотаток).



Література:


  1. Адамчик Н. Сторінками творчості І.Франка: Літературна вікторина // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2000. – №6. – С.150-153.

  2. Багінська Ю. Поема І.Франка «Мойсей» як заповіт українському народові // Дивослово. – 1996. – №8. – С. 22-28.

  3. Бондаренко Ю. Релігійна модель історії в поемі Івана Франка «Мойсей» // Дивослово. – 2004. – № 11. – С. 19-24.

  4. Горак Р. «Мойсей»: до 95-річчя виходу однойменної поеми І.Франка // Дзвін. – 2000. – № 5-6. – С. 137-144.

  5. Горак Р. Феномен І.Франка // Українська мова та література. – 2001. – Ч. 23-24. – С.1-2.

  6. Грабович Г. Вождівство і роздвоєння: тема «валленродизму» в творах Івана Франка // Сучасність. – 1997. – № 11. – С. 113-138.

  7. Лесик В. Поема І.Франка «Мойсей» : художня структура твору // Дивослово. – 1999. – № 7. – С 7-9.

  8. Павличко Д. Поетичний вступ до поеми «Мойсей» І. Франка // Розбудова держави. – 2001. – № 7-12. – С. 35-43.

  9. Салига Т. Іван Франко: Погляд із третього тисячоліття // Науковий світ. – 2001. – № 12. – С. 12-14.

  10. Франко І. «Мойсей» // Франко І. Гримить. – К. :Радянська школа, 1986. – С. 576-625.

Каталог: wp-content -> uploads -> 2016
2016 -> Рекомендована література
2016 -> Літературна вікторина Т. Г. Шевченко – великий син України Коли І де народився Т. Г. Шевченко?
2016 -> Тема. Життєвий І творчий шлях французького письменника Альбера Камю; його філософські та естетичні погляди. А. Камю й екзистенціалізм
2016 -> Поетика національного міфу в романній творчості Пола Остера
2016 -> Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"
2016 -> Замилування переплітається зі смутком. Ганна Чубач «Зупинюся над рікою» Мета
2016 -> Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"
2016 -> Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст"


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Проблема лідера І нації у поемі Івана Франка iconПроблема Чорнобиля в творчості поетів-шістдесятників
Художнє осмислення Чорнобильської трагедії в поемі Івана Драча Чорнобильська Мадонна
Проблема лідера І нації у поемі Івана Франка iconБіографія Івана Франка та вірші зі збірки "Зів'яле листя"
Народився Франко 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичах (тепер Івана Франка) Дрогобицького району Львівської області
Проблема лідера І нації у поемі Івана Франка icon1916 світи івана франка
Академія в одній особі”, виданий 2001 р бібліотекою імені Івана Франка, яка з 1943року носить його ім’я, відкривається літературним...
Проблема лідера І нації у поемі Івана Франка iconТ імені івана франка людинознавчі студії збірник наукових праць ддпу випуск двадцять четвертий фiлософiя дрогобич редакційно-видавничий відділ ддпу імені івана франка 2011

Проблема лідера І нації у поемі Івана Франка iconЯ. Франка (до 160-річчя від дня народження)
Президент України Петро Порошенко підписав Указ №687/2015 Про вшанування пам’яті Івана Франка у зв’язку з 160-річницею від дня народження...
Проблема лідера І нації у поемі Івана Франка iconІ. Назва досвіду, адреса, авто Левицька Лілія Іванівна вчитель світової літератури Підволочиської гімназії імені Івана Франка
Проблема, над якою працюю : «Використання інформаційних технологій на сучасному уроці світової літератури»
Проблема лідера І нації у поемі Івана Франка iconДо 160 річчя від дня народження Івана Франка
На сцені портрет І. Франка, прикрашений вишитим рушником, живими квітами. На видних місцях залу – цитати з творів Франка, висловлювання...
Проблема лідера І нації у поемі Івана Франка iconНаказ №18 м. Олександрія Про вшанування пам’яті Івана Яковича Франка
Кіровоградської обласної державної адміністрації від 12. 01. 2016 року №6 «Про вшанування пам’яті Івана Франка у навчальних закладах...
Проблема лідера І нації у поемі Івана Франка icon1. Значення публіцистики Івана Франка для України
Значення публіцистики в житті Івана Франка
Проблема лідера І нації у поемі Івана Франка iconРезультати наукової роботи кафедри світової літератури факультету іноземних мов за 2014 рік
Кушнір І. Б. Ш. Ф. Рамюз, співець свого краю Во: проблема національної ідентичності у франкомовній швейцарській літературі : навчальний...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка