Проблема над якою працює вчитель: Особливості музичного сприймання І методи його розвитку в учнів підлітків. М



Скачати 107,95 Kb.
Дата конвертації23.09.2017
Розмір107,95 Kb.

Проблема над якою працює вчитель:
Особливості музичного сприймання і методи його розвитку в учнів - підлітків.

Музичне сприймання – основний вид музичної діяльності, оскільки саме воно передує всім іншим. Навіть коли діти на уроках зайняті здебільшого хоровим співом, то перш ніж розучувати пісню, її треба сприйняти.

Сприймання музики в педагогічній науці розуміється як естетичне осягнення музичного явища в єдності його змісту й форми. Це, насамперед, осягнення художніх образів музичного твору й виражених у ньому емоцій і почуттів.

Поряд з терміном «сприймання музики» вживають словосполучення «слухання музики» , яке використовують у двох значеннях: як синонім сприймання музики і як компонент уроку музики (на відміну від співів). Втім, якщо його застосовують у другому значенні, все одно воно «вбирає в себе» й перше.

Отже, сприймання і слухання – не одне й те саме, але в методиці музичного виховання обидва поняття вживають як ідентичні.

Проблема сприймання музики – одна з найскладніших внаслідок суб'єктивності цього процесу і остаточно не розв'язана. Головний компонент музичного сприймання – співтворчість – виявляється на рівні безпосередньої, емоційної чутливості до музики. Компоненти сприймання взаємозв'язані між собою.

В молодшому віці діти здатні прослухати і запам'ятати невеликий музичний твір, визначити його характер, настрій, найяскравіші засоби музичної виразності. У свідомості дітей художній образ музичного твору виникає здебільшого після бесіди вчителя про твір і має наочно – дійовий характер.

Вплив музики на особистість складається з численних художніх вражень, які накладаються одне на одне, поступово збагачуючись і поглиблюючись. Перші казки й пісні, почуті в дитинстві, переглянуті фільми і прочитані книжки – увесь цей потік естетичних вражень , спрямований на сучасного школяра з дитинства, готує його до сприймання художніх цінностей, насолоди ними.

Як зазначав С. Х. Раппопорт, вплив мистецтва здійснюється на трьох взаємопов'язаних рівнях. Перший рівень пов'язаний з авторським уявленням про дійсність. Осягаючи їх, ми виявляємося спостерігачами й співучасниками авторських ставлень до відображених у творі подій. Пригадаймо, наприклад, увертюру «Егмонт» Л. Бетховена. Перед слухачами розгортаються величні й героїчні картини боротьби, воля до перемоги, жорстокі битви, народний тріумф. Читач однойменної трагедії Й. Гете буде захоплений драматичними подіями боротьби нідерландського народу проти іспанських завойовників, яку очолив полководець Егмонт. Композитор і поет заражають нас своїм ставленням до цих подій, і це ставлення ніби присвоюється нами, стає нашим ставленням. Таким є другий рівень впливу. Третій рівень характеризується переживаннями й роздумами над почутим, прочитаним, побаченим. Названі рівні впливу мистецтва співвідносяться по – різному: подекуди їх не можна розрізнити, бо переживання й роздуми, які передаються твором і організуються в свідомості дітей, ніби зливаються.

Як забезпечити повноцінний розвиток музичного сприймання учнів за умов шкільного уроку музики? Ключ до вирішення цієї проблеми запропонував Д. Б. Кабалевський. Констатуючи той факт, що діти мають різну підготовку й неоднакові музичні здібності,він підкреслював, що у підході до учнів, слід виходити не з їхніх здібностей і підготовки, а з наявного досвіду.

У масовій практиці склалася така логічна послідовність дій вчителя при організації сприймання музики: вступне слово вчителя, власне сприймання музики, художньо – педагогічний аналіз твору, повторне сприймання музики. Ці етапи дістали досить глибоку розробку в науково – методичній літературі.



Основні етапи ознайомлення учнів з музичним твором.
Щоб зорієнтуватися в методиці слухання музики, розглянемо поетапність ознайомлення дітей з музичними творами. Цей процес порівнюється з формою сонатного алегро:

  1. вступ – вступне слово вчителя;

  2. експозиція – слухання твору;

  3. розробка – аналіз, розбір;

  4. реприза – слухання на новому, вищому рівні;

  5. кода – повторення, закріплення музики в пам'яті.



Вступне слово вчителя

Завдання вступного слова – зацікавити дітей, налаштувати на емоційне сприймання того чи іншого твору.

Вступне слово вчителя може бути різним за змістом:

Про життя і творчість композитора, про історію створення й особливості твору, про його популярність. Словесний матеріал має бути доступним і цікавим для учнів різного віку. Вступне слово може містити матеріали з мемуарної літератури, читання фрагментів літературних творів, декламацію віршів.

Наприклад, відчути настрій п'єси М. Римського – Корсакова «Море» (з опери «Казка про царя Салтана») допоможе слухання уривка з вірша Лесі Українки «Тиша морська»:

Тиша в морі… ледве – ледве

Колихає море хвилі;

Не колишуться од вітру

На човнах вітрила білі
З тихим плескотом на берег

Рине хвилечка перлиста;

Править хтось малим човенцем,

В'ється стежечка злотиста.


Розповідь учителя не слід перевантажувати малозначущими деталями, водночас бажано включати в неї цікаві факти. Його мова має бути яскравою, образною, інтонаційно виразною. Цьому сприятиме вдало дібраний матеріал. Наприклад:

  • Діти, у цій чверті ви послухаєте ще кілька творів П. Чайковського.

Петро Ілліч любив народні пісні й танці,і не тільки російські. Він багато мандрував; ви також любите мандрувати. Чи не так? Композитор побував у Франції, Німеччині, Італії, і скрізь він з інтересом прислухався до музики, що лунала навколо нього.

Ви,напевне, пам'ятаєте,яку п'єсу з «Дитячого альбому» ми недавно слухали?.. Так, «Старовинну французьку пісеньку». Цю мелодію він почув у Франції. Кажуть, її співала старенька,котра чула цю пісеньку ще від своєї бабусі. Уявляєте, як багато років тому люди знали цю мелодію?! А хто хоче ще раз послухати «Старовинну французьку пісеньку?»

Одного разу Чайковський поїхав до Італії. Чи був там хтось із вас , діти? Це дивна країна, її жителі дуже люблять співати. Співають дорослі й діти, співають удома й на вулиці. Здається, що співають вони частіше, ніж розмовляють. Уявляєте собі, як радісно стає на душі, коли звідусіль чути дзвінкі пісні? Одна пісенька Чайковському особливо сподобалась. Її виконував хлопчик, вуличний співак, і композитор використав цю мелодію для фортепіанної п'єси, яку вніс до «Дитячого альбому» й назвав «Італійською пісенькою».

Не всі питання в діалогізованій розповіді вчителя потребують відповіді учнів. Деякі з них розраховані на підвищення емоційності мови, що активізує дітей.

Чи треба перед прослуховуванням твору ставити учням запитання, на які вони мають відповісти після того, як почують його? З одного боку,так, оскільки запитання спонукають уважніше слухати музику. З іншого – робити це небажано, оскільки налаштовування на відповідь дещо знижує емоційність сприймання. Крім того, запитання про музику й подальша - це вже елемент аналізу, а за логікою, перш ніж аналізувати твір, його треба почути. Як же діяти в цьому разі? Очевидно, щоб спрямувати сприймання, доцільно поставити запитання, але воно повинно бути доступним. Можна запитувати, який характер має твір, або на якому інструменті його виконують.

Процес слухання музики можна будувати по – різному, а в узагальненому вигляді він має містити такі варіанти:



  • повідомлення у вступній бесіді про те, як називається твір;

  • налаштування дітей на сприймання музики з пропозицією придумати їй назву;

  • повідомлення про назву твору з пропозицією перед прослуховуванням розповісти про нього (характер, темп, динаміка, регістр тощо);

У першому випадку переважає пояснювально – ілюстративний метод навчання, у наступних – метод проблемного викладу, який іноді доцільно поєднувати з ігровим методом, організовуючи слухання музики у вигляді гри «Композитори». Наприклад:



«Діти, якби ви були композиторами, яку б назву придумали для цієї музики?» Або: «Якби ви були композиторами, в якому темпі написали б цей твір?»

Особливо корисні другий і третій варіанти, оскільки вони великою мірою сприяють розвиткові асоціативного мислення й уяви учнів.

Твори треба слухати в повній тиші. Можливі різні варіанти слухання: відтворення музики в грамзаписі, у виконанні вчителя або когось з учнів. Бажано чергувати ці варіанти, ураховуючи, що «живе» виконання краще сприймається і надовго запам'ятовується.

Важливо, щоб запропонований твір сподобався дітям. Аби викликати позитивне ставлення до того чи іншого твору, доцільно іноді застосувати сугестивний метод (навіювання). Наприклад, учитель звертається до дітей: «Зараз прозвучить музика, яку,послухавши один раз, не можна забути», або: «Зараз ми послухаємо музику, яка мені дуже подобається. Упевнена, що вона сподобається й вам». Якщо школярі поважають учителя й цінують його думку, то цей метод може дати позитивний результат.

У педагогічній літературі є багато методичних розробок, які можуть слугувати взірцем педагогічно доцільної і методично грамотної розповіді про музику. Особливо слід відзначити книги Д. Кабалевського «Про трьох китів та інші цікаві речі», «Як розповідати дітям про музику?», «Ровесники».

Що можна розповісти учням перед прослуховуванням «Місячної сонати» Бетховена. Можна, звичайно, проаналізувати її структуру, форму і фактуру; сказати, що в сонаті три частини, але на відміну від норм того часу перша частина не швидка, а повільна, що всі частини сонати написані у три частинній формі; пояснити, чим ці частини відрізняються одна від одної і навіть дати емоційну характеристику частин.

Але що дасть слухачам такий анатомічний аналіз твору? У кращому випадку діти чекатимуть, коли з'явиться побічна чи заключна партія, коли настане розробка чи реприза.

Д. Кабалевський зазначав: найкоротша розповідь про трагічне кохання великого композитора до його легковажної учениці графині Джульєтти Гвіччарді дасть слухачеві набагато більше, ніж будь – який найретельніший аналіз побудови форми і фактури.

Закінчити розповідь доцільно словами Кабалевського: «Вслухайтесь тепер у цю музику! Вслухайтесь у неї не тільки своїм слухом, але й усім своїм серцем! І, можливо,тепер ви почуєте в першій частині таку безутішну скорботу, якої ніколи досі не чули; у другій частині – таку світлу і водночас таку печальну посмішку, якої досі не помічали; і , нарешті , у фіналі – таке бурхливе кипіння пристрастей таке неймовірне бажання вирватися з кайданів смутку і страждань , яке під силою тільки справжньому титанові. Бетховен, приголомшений нещастям,не зігнувся під його тягарем, він був саме таким титаном».

Дана розповідь пов'язана з життям композитором розкриває одну з сторінок художньої біографії сонати

Наведені рекомендації й аналіз розповідей про музику не вичерпують усього розмаїття навчальних ситуацій, з якими вчитель стикається на уроці. Але вони можуть бути орієнтиром у надзвичайно складній роботі з формування музичного сприймання. Відмінності у підходах до цих рекомендацій визначають особливості організації навчального процесу, тобто методику формування музичного сприймання.
Методи розвитку музичного сприймання в процесі слухання й аналізу музики


  1. Метод вибору підхожих визначень.

В окремих класах учням пропонують вибрати одне – два визначення із складеного словникового ряду. Щоб використовувати метод вибору підхожих визначень, доцільно приготувати наочні посібники різних видів. Слова бажано виділяти різним кольором відповідно до їхнього емоційного змісту. Якщо слів небагато, можна написати їх на дошці (у ході уроку).

2. Метод порівняння.

Завдання на порівняння двох творів подобаються учням і сприяють розвитку їхньої пізнавальної активності. Порівнюючи, учні помічають те, на що в інших випадках не звернули б уваги.

Методом порівняння вчитель допомагає учням почути й тонші відміни. Якщо їм важко знайти спільне у двох різних явищах, бажано порівняти їх з третім об’єктом, контрастним. Наприклад, діти зіставляють дві польки, не знаходячи в них спільне. Тоді їм пропонують порівняти їх з вальсом, і вони виявляють характерні особливості польки: швидкий темп, дводольний розмір, легкість, уривчастий рух.


  1. Метод варіювання(метод руйнування)

Він полягає в тому, що вчитель виконує твір, змінюючи той чи інший засіб музичної виразності (темп, динаміка тощо), а діти визначають, що саме змінилося в знайомому творі. Нескладну дитячу пісеньку можна зіграти в ритмі маршу, вальсу, мазурки, інших танців. Метод варіювання не тільки планують заздалегідь, а й застосовують імпровізаційно.

4. Метод музичних колекцій.

Під час ознайомлення з кожним новим твором поповнюється колективна «колекція» маршів, вальсів, п’єс про тварин, птахів тощо. Він сприяє накопиченню музично – слухових вражень, формуванню вміння спостерігати, запам’ятовувати, узагальнювати. Водночас дає змогу порівнювати п’єси з кожної колекції.

Н. Гродзенська використовувала й метод співу фрагментів з твору, призначеного для слухання. Його застосування сприяє тому, що учні краще запам’ятовують основні темпи твору й можуть надалі простежувати за їхнім розвитком у процесі звучання музики. Крім того, метод співу допомагає розв’язувати завдання вокального виховання дітей.

5. Ігровий метод

Застосовують під час слухання музики. Так, перед виконанням п’єси «Ранок» Е.Гріга (з симфонічної соїти «Пер Гюнт») учитель говорить:



  • Діти, уявіть собі, що ми з вами, мандруючи, потрапили на казкову галявину, де звучать кожний кущик, кожна квітка. Хмарки на небі й сонечко також співають свою пісеньку. Спробуйте заплющити очі й уявити чарівну галявину, на якій звучить чарівна музика..

Використання творів образотворчого мистецтва
Кожний вид мистецтва відбиває життя в художніх образах за допомогою специфічних засобів виразності. Головними відмінами музичного та образотворчого мистецтва є: а) їхній вплив через різні аналізатори; музичне – через слуховий, образотворче – через зоровий; б) динамічність музики, для розгортання якої має значення часовий чинник; в) конкретність образотворчого мистецтва і абстрактність музики.

Завдяки специфічним особливостям музика і образотворче мистецтво взаємодоповнюють одне одного, що зумовлює доцільність використання творів образотворчого мистецтва на уроках музики в школі.

Будь – який вид мистецтва не тільки зображає, а й виражає. Так, в одному малюнку знайомий казковий персонаж може бути веселий, в іншому - сумний, у третьому – схвильований тощо. Ще більшою мірою виразність властива музиці. Та якщо зміну настрою живої істоти на одному малюнку показати неможливо, то музичні образи змінюються так, що в одному й тому самому творі зайчик може бути спочатку веселим, потім схвильованим, боягузливим, сміливим і знову веселим.

Малюнки, на яких зображено картини природи, викликають різні почуття й настрої. Як у природі, так і на малюнках осінь буває різна: яскрава, щедра, з багатим урожаєм, чепурна, з різнокольоровими листочками на деревах, похмура дощова. Неоднаковим може бути й дощ. Учитель допомагає дітям знайти емоційні характеристики картин природи, творів живопису, що сприяє глибшому сприйманню музики.

Розвиток музичного сприймання дітей – складне завдання вчителя, який повинен не лише яскраво виконати твір, а й словесно інтерпретувати його, вміло застосовувати методи розповіді й бесіди. Крім цих загально дидактичних методів , є й інші, що стосуються саме музичного виховання.

Потрібно враховувати специфіку різних видів мистецтва, суб’єктивність сприймання художніх творів. Слід уникати прямолінійних аналогій дітей треба вчити глибоко й тонко відчувати настрій твору, характер художніх образів.



Одним із шляхів розвитку музичного сприймання – проблемне навчання. Цей метод сприяє розвиткові мислення, уваги, активності в бесідах про музику. Ефективним є прийом провокування дискусій, а також різноманітні творчі та ігрові завдання.






Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Проблема над якою працює вчитель: Особливості музичного сприймання І методи його розвитку в учнів підлітків. М iconОпис досвіду роботи класного керівника
Проблема, над якою працює класний керівник в системі виховної роботи класного колективу: «Всебічне забезпечення соціального розвитку...
Проблема над якою працює вчитель: Особливості музичного сприймання І методи його розвитку в учнів підлітків. М iconВикористання інформаційних технологій на уроках музичного мистецтва
Тема, над якою працює наша кафедра: ( Слайд №3) Розвиток творчих та фізичних здібностей, формування пізнавальної активності учнів...
Проблема над якою працює вчитель: Особливості музичного сприймання І методи його розвитку в учнів підлітків. М iconКонкурсу «Учитель року 2013» в номінації «Світова література»
Проблема, над якою працюю «Інтерактивні методи навчання на уроках української мови та літератури, світової літератури»
Проблема над якою працює вчитель: Особливості музичного сприймання І методи його розвитку в учнів підлітків. М iconІ. Назва досвіду, адреса, авто Левицька Лілія Іванівна вчитель світової літератури Підволочиської гімназії імені Івана Франка
Проблема, над якою працюю : «Використання інформаційних технологій на сучасному уроці світової літератури»
Проблема над якою працює вчитель: Особливості музичного сприймання І методи його розвитку в учнів підлітків. М iconЩорська районна гімназія Творча робота на педагогічний ярмарок
Вирішується проблема зацікавленості школярів до навчання, над якою працюють провідні педагоги та психологи сучасності
Проблема над якою працює вчитель: Особливості музичного сприймання І методи його розвитку в учнів підлітків. М iconХід уроку I. Організаційний момент
Мета: ознайомити учнів із творчістю Тамари Коломієць; закріплювати навички роботи над художніми засобами поезії; спонукати учнів...
Проблема над якою працює вчитель: Особливості музичного сприймання І методи його розвитку в учнів підлітків. М iconПитання для розгляду Особливості музичного мистецтва
Мистецтво передавання художнього змісту музичного твору засобами співацького голосу
Проблема над якою працює вчитель: Особливості музичного сприймання І методи його розвитку в учнів підлітків. М iconВідділ освіти новомиргородської райдержадміністрації методичний кабінет
Творча група вчителів світової літератури та російської мови Новомиргородського району, яка працює над проблемою «Аналіз художнього...
Проблема над якою працює вчитель: Особливості музичного сприймання І методи його розвитку в учнів підлітків. М iconТема. Суд над тепловим двигуном
Методи (за характером пізнавальної діяльності учнів): частково-пошуковий, дослідницький
Проблема над якою працює вчитель: Особливості музичного сприймання І методи його розвитку в учнів підлітків. М icon1. Вступ. Феномен української історії та культури
Особливості вітчизняної історії. Значення історії України в житті суспільства. Форми І методи роботи над курсом. Проблеми викладання...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка