Проблема особистості людини у творчості А. П. Чехова



Скачати 64.93 Kb.
Дата конвертації08.04.2017
Розмір64.93 Kb.

Азарова Наталія Петрівна

Смілянська загальноосвітня

школа І-ІІІ ступенів №4

Смілянської міської ради


Проблема особистості людини у творчості А.П.Чехова
У статті розкриваються особливості творчості Антона Павловича Чехова, її виховний потенціал. Узагальнюються риси індивідуального стилю письменника. Звернено увагу на ідеї, які актуальні для попередників, так і для сучасників.
А. П. Чехов говорив, що читати його будуть років сім, можливо сім з половиною, а потім забудуть. Але твори Чехова пройшли випробування часом, в десять раз більшим, ніж визначив сам Антон Павлович. Можливо, саме цим і обумовлена постійна зацікавленість до особистості письменника.

Чехов входить у нашу свідомість з дитинства, під час вивчення життєвого і творчого шляху у школі. Але первинне знайомство - інколи поверхневе, а інколи незрозуміле для сучасного читача - з часом змінюється. Наше уявлення про письменника стає більш різнобічним. Ми не просто читаємо його веселі оповідання, а й розуміємо міжрядкові життєві авторські роздуми. Рядки Чехова змушують нас задуматися в театрі, чуттєві інтонації голосів вже линуть по радіо, знайомство з героями відбувається в кіно і по телебаченню… Ми звертаємо увагу на одну, але найважливішу особливість чеховської творчості – моральну. Його книги прищеплюють високу духовність, очищають душу, змушують задуматися над життям, вчать відокремлювати добро від зла, істинно прекрасне від зовнішньої краси, щирість від фальші та інше. Адже його життєве кредо можна визначити словами: «В человеке должно быть все прекрасно: и лицо, и одежда, и душа, и мысли». Дійсно, життя Антона Павловича в поєднанні із літературною творчістю і лікарською практикою для багатьох є своєрідним прикладом виховання наших почуттів у найвищому розумінні. Одним словом, класик учить нас жити: «Тогда человек станет лучше, когда вы покажете ему, каков он есть… ». Як же це йому вдається?

Увагу привертає поєднання простоти чеховського стилю і звичайних подій, про які він розповідає, зі складним і глибоким змістом його творів. Ще одним із способів, з якими автор знайомить читача зі своїми уявленнями про ідеал, впливом на совість, є конкретна увага на життєвий досвід героя – духовна біографія, доля і життєва позиція. Все це поєднується із сучасною Чехову дійсністю.

Але для часу, який відображав Чехов, притаманний розквіт «міщанської психології» з думками про побут і якнайбільшого придбання, по суті непотрібних дрібниць. Багатогранний проникливий художник слова Чехов уважно вивчив цей страшний процес – своєкорисливий процес людини. Він прекрасно показав, як бездумна радість повсякденного існування може непомітно змінити навіть енергійну, життєрадісну людину до повної духовної деградації. З певністю можна сказати, що твори Чехова, змушували замислюватися його сучасників над вічними проблемами, котрих вони часто не помічали або не хотіли помічати.

У Чехова взагалі-то мало позитивних героїв, про яких можна сказати: ось цей зразок людини і громадянина. Цього не можна навіть сказати про Астрова, а він один із найулюбленіших героїв Чехова, дуже близький йому і за поглядами, і по відношенню до природи, і навіть професії … [3, C. 19]

Але Чехов все-таки бачив у житті сотні особистостей, які були варті уваги своєю діяльністю для інших і суспільства. Вони вміли критично оцінити дійсність, прагнули відшукати сенс життя. Такі люди і є головними героями Чехова. Наприклад, молодий учитель словесності і старий професор Микола Степанович із «Нудної історії»; Надя Шуміна із «Нареченої» і Анна із «Вишневого саду» та багато інших – кожен по-своєму осмислював проблему: як зробити своє життя більш осмисленим .найжахливішим є те, що героям, як би їм не хотілося вирватися зі свого середовища, йти нікуди – скрізь така сама нудна дійсність. І все-таки кращі чеховські герої не втрачають моральної принадності, в їхніх пошуках відчувається потяг до ліпшого, хоча й невідомого життя, до краси, до щастя. [4, c. 2]

Слід зазначити, що письменник зумів створити неординарну палітру художніх образів. Яка переливається різнобарв’ям класів і станів і здається безмежною складовою. Це і поміщики, і селяни, і чиновники, великі й маленькі, й інтелігенти (лікарі й учителі, актори, художники, юристи і т.д.). Це домовласники, гувернантки, лакеї, горничні. Це заможні люди і по-своєму революціонери. Вільні, заарештовані і в’язні. Хворі і здорові. Студенти, гімназисти і професора. І, нарешті, дорослі й діти.

Але хто є найближчим , найдорожчим із багаточисленних персонажів автору важко сказати. Вважають, що Чехову як письменнику близькі є хвилювання сучасної йому трудової інтелігенції. [3, c. 20] В певному розумінні, це так і є. Навіть коли, гортаючи сторінки чеховських оповідань, ми стає свідками комічних жанрових сценок, герої, які не відзначаються інтелігенцією, Чехов дає нам зрозуміти про зв'язок цих сценок з тими питаннями, якими переймалися тогочасна інтелігенція.

Дивна комічна ситуація відбувається у творі «Хамелеон». На базарній площі провінційного містечка порядок підтримує неосвічений, нерозумний поліцейський наглядач Очумєлов, який ніяк не може вирішити, кого йому покарати: собаку, який вкусив золотих справ майстра Хрюкіна, чи самого Хрюкіна – у тому випадку, якщо буде підтвердження: собака – генеральська. А у творі «Товстий і тонкий» на вокзалі зустрілися давні приятелі, однокласники з гімназії, і ось з’ясовується, що один із них став тайним порадником. Як швидко змінився при цьому другий, що залишився набагато нижчим у службі. Від трепету і шанобливості він зовсім втрачає людське обличчя, увесь «Тонкий вдруг побледнел, окаменел…». Коли читач захоплюється подібними до анекдотів сценками, на які Чехов був великим майстром, то не потрібно бути проникним, щоб зрозуміти, що думки автора вищі цих курйозів і направлені на дійсність.

Але в той же час не можна тільки сказати, що Чехов – автор про інтелігенцію. Головним є величина духовної цінності людини, чи герой - лікар, учитель, селянин, чиновник. Антон Павлович надає герою ту чи іншу професію не для того, щоб показати симпатію або антипатію, підкреслити його «плюси і мінуси», а для того, щоб переваги і недоліки виявлялися в конкретній діяльності людини. Чехова цікавить, за якими моральними законами живе людина, яке ставлення має до світу. Як висловлювався І. Рєпін про творчість Чехова: «…Даже просто непонятно, как из такого простого незатейливого, совсем даже бедного по содержанию рассказа вырастает в конце такая неотразимая, глубокая и колоссальная идея человечества».

Саме тим і сильна проза Чехова, що конкретні, начебто незначні події в ній майже непомітно для читача визначають загальну, завжди важливу ідею. Невидимий зв'язок між оповідачем і думками автора, який незримо проходить через увесь зміст оповідань – одна із найсильніших сторін мистецтва Чехова-оповідача. Неповторний стиліст, Чехов домігся стислості, вважаючи, що «стислість – сестра таланту». [1, c. 216]

Хоча письменник і не любить насичувати текст авторськими роздумами, не формулював читачу конкретну ідею, але саме цією ідеєю пронизано у творах все: і характери, і події, і композиційні елементи, і система художніх засобів, і навіть інтонації розповіді. Чехов вірить у самостійність свого читача і має надію щодо його здогадки. Наприклад, у творі «Палата №6» читачу необхідно прослідкувати, як розвиваються ці погляди, зрозуміти зміст полеміки героїв, і тільки тоді він зможе осягнути глибокий зміст, створений автором. Тісно пов’язуючи філософські погляди героя із подіями його особистого життя, Чехов умів по-справжньому хвилювати своїх читачів. Досліджуючи людську психологію, проникаючи в найпотаємніші куточки серця, він мріяв про духовне оновлення людства.

Але між протилежностями в душі чеховських героїв у більшій мірі немає такого мирного існування. Якщо людина потрапляє під вплив різних обставин і поступово втрачає бажання до спротиву, то нарешті і втрачає те найкраще, що було в неї від людини. Це своєрідна смерть людської душі, деградація - найстрашніша кара за пристосуванство.

Ось, наприклад, чиновник із твору «Аґрус» Микола Іванович Чимша-Гімалайський, добра людина, любив сільську природу. Але мрії про село перетворилися нав’язливу ідею – купить будиночок з аґрусом. Для досягнення своїх цілей витратив усю молодість, навіть одружився тільки із-зі грошей для покупки будинку. І ось результат – це вже «не пружний роб кий бідняга-чиновник, а настояний поміщик, барин». Він змінився і ззовні – «постаре, располнел, обрюзг», і внутрішньо – «стал неуживчив, высокомерен и говорил важно, точно министр». Бездуховність, на яку добровільно пішов Микола Іванович, викреслила його із духовно-багатих людей, вплинула на здібності думати і відчувати, мати емоційні почуття.

На очах у читача такі герої стають тупими, втрачають те людське, що було від природи. Але головне те, що самі вони зазвичай задоволені собою, їхня совість чиста: просто вони не бачать, що залишилися без живої людської душі. З вибраного життєвого шляху такі герої не відступають. Ці самовпевнені, егоїстичні бовдури найбільш не любимі Антоном Павловичем. Прекрасний психолог, Чехов завжди дає нам відчути різницю між тим, ким є насправді подібні люди і тим, про що вони думають. Найбільш болючим і неприємним є моральна ницість людини, коли вона змінюється під час особистого благополуччя і повного задоволення собою.

Персонажі, з якими ми зустрічаємося у творах Чехова, в наш час деяким читачам можуть здатися застарілими. Час змінюється, і ці зміни відображаються на особистостях. Але моральні цінності та ідеали, проблеми духовної реалізації людини є вічними. Тому його герої продовжують і зараз хвилювати нас цими моральними пошуками. Захоплюючись мистецтвом Чехова-психолога, ми аналізуємо не тільки те, як вміло він створював образи, а й те, які моральні вимоги ставилися до героїв, а значить і до нас. Щасливих героїв у світі Чехова немає, але є люди, які в пошуках, роздумують, і думки їх часто спрямовані до нас. Тому краще добре прочитати твори Чехова чи знову перечитати – це зцілює душу, змушує задуматися про життя.


Використана література


  1. А.П. Чехов у спогадах сучасників. - М.: Видавництво Художньої літератури, 1986. - 400 с. 

  2. Полоцька Е.А. П. Чехов. Рух художньої думки. - М.: Радянський письменник, 1979. - 256с. 

  3. Полоцька Е.А. Шляхи Чеховських героїв. - М.: Просвіта. - 1983. - 95с. 

  4. Чехов А.П. Вибрані твори. - К.: ШАНС, 2013. - 175 с.  




Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Проблема особистості людини у творчості А. П. Чехова iconШкільний театр як засіб формування креативної особистості богасевич Євгенія Вікторівна, вчитель світової літератури, керівник шкільного театру
Проблема розвитку творчих здібностей особистості є однією з пріоритетних в педагогіці, оскільки прогрес суспільства – це шлях постійної...
Проблема особистості людини у творчості А. П. Чехова iconІдейні джерела та проблема людини в філософській творчості М. О. Бердяєва Вступ
Духовнівитокита еволюція філософських поглядів російського філософа
Проблема особистості людини у творчості А. П. Чехова iconТестові завдання по творчості миколи хвильового
Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом І обов’язком наявна у творі
Проблема особистості людини у творчості А. П. Чехова iconАнтон Чехов “товстий І тонкий”, “Хамелеон”, “Зловмисник”. Біографія А. Чехова
Осколки П. А. Лейкин, що запрошує Чехова до постійного співробітництва. Гумористичні журнали 80-х років мали в основному розважальний,...
Проблема особистості людини у творчості А. П. Чехова iconС. Сковороди збереження здоров᾽я особистості у вальдорфській школі: управлінський аспект
Аналіз наукових джерел [1-10] свідчить про те, що проблема здоров’язбереження школярів у вальдорфській педагогіці вивчається. Так,...
Проблема особистості людини у творчості А. П. Чехова iconРоль музичної народної творчості у формуванні особистості майбутнього громадянина України
Сучасне суспільство потребує такої форми політичної організації, яке б забезпечувала розкриття творчого потенціалу людини. Це можливо...
Проблема особистості людини у творчості А. П. Чехова iconУрок №4 Тема: Абсурд І трагічний стоїцизм у романі «Чума». Проблема вибору людини в межовій ситуації та особистої
Тема: Абсурд І трагічний стоїцизм у романі «Чума». Проблема вибору людини в межовій ситуації та особистої відповідальності за цей...
Проблема особистості людини у творчості А. П. Чехова iconПроблема особистості
У психологічній спадщині в. В. Зеньковського спеціальність 19. 00. 01 загальна психологія, історія психології
Проблема особистості людини у творчості А. П. Чехова iconНауково – методичний центр Миколаївська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №56 Миколаївської міської ради Миколаївської області
Проблема творчого розвитку особистості в сучасному світі стоїть гостро. Для сучасної стратегії розвитку національної школи характерним...
Проблема особистості людини у творчості А. П. Чехова iconПрограма навчальної дисципліни психологія творчості галузь знань 0301 Соціально-політичні науки
Мета: сформувати у студентів цілісне уявлення про об’єкт, предмет, завдання, методи, структуру психології творчості; розвиток наукової...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка