Проект Актуальність проекту



Скачати 417.2 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації29.04.2017
Розмір417.2 Kb.
  1   2   3

Вивчення творчості сучасного американського фантаста Рея Дугласа Бредбері

(проект)

1. Актуальність проекту

Тема введена в програму нещодавно.

Проект містить більш ґрунтовні відомості про сучасного американського фантаста Рея Дугласа Бредбері .Читачі можуть познайомитися із творами цього поета, із маловідомими фактами біографії.

Адресується широкому колу вчителів та учнів.



2. Мета і завдання проекту

Надати допомогу вчителям і учням при вивчені творчості американського фантаста Р.Д.Бредбері . Головною метою проекту є залучення учнів до найвищих досягнень світової літератури і культури, загальнолюдських і національних духовних цінностей, виховання естетичного смаку, високої читацької та загальної культури.


Мета проекту конкретизується через систему завдань:

  • дослідження біографічних відомостей про письменника, епоху.

  • засвоєння даної теми

  • дослідження

  • дослідження


3.Характеристика проекту

За кінцевим результатом: практико-орієнтований

За змістом: міжпредметний

За кількістю учасників: колективний

За тривалістю:

За ступенем самостійності:

За характером контактів : внутрішній

4. База реалізації проекту

Квітневська загальноосвітня школа І-ІІІ ст., с.Квітневе, Білогірського району, Хмельницької області

.Учасники проекту: педколектив , учні.

Термін реалізації проекту:



5.Очікувані результати.

Реалізація проекту сприятиме:



  • розвитку певних умінь та навичок, необхідних для вирішення нестандартних завдань;

  • навчанню самостійному пошуку з′ясування істини;

  • отриманню школярами оптимальним обсягом літературознавчих понять і термінів;

  • розумінню головних закономірностей перебігу літературного процесу;

  • використання ідей проекту в практиці роботи учнів та вчителів;

  • створення та організація роботи творчої групи по реалізації проекту.


6.Ресурси
Людські: вчителі, вчитель інформатики.
Матеріально-технічні: комп′ютер , сканер, література.
Інформаційні: доступ до шкільної бібліотеки, мережа Internet/
Науково – методичний консультант: Добровольська Ольга Степанівна

Клас розділився на 3 групи: ,



1 група – «Краса людини» шукала відповіді на питання:

- Чи кожна людина може бути красивою?

- Що для цього потрібно?

2 група – « Краса мистецтва» працювала над проблемою:

- Яка людина може створити справжню красу мистецтва?



7.Експертиза та оцінювання проекту

Оформлені результати проекту:



Зміст

Форма представлення

Оцінка результату

1.Робочий план кожної групи

2.Додатки



1.Друкований або електронний матеріал

2.Друкований або електронний матеріал



1. Відповідає нормативам
2.Повна розробка теми.



8. Загальні висновки

В результаті проведеної роботи учні дізнались про історичну добу, в яку творили письменники, звернули увагу на ті напрями літературного процесу, що утвердилися в цей період.

Була проведена велика робота. Знання учнів значно поповнились.
Консультант: Добровольська Ольга Степанівна
Експерт: Навроцька Олена Вікторівна – вчителька зарубіжної літератури.

Дата________ Підпис_________

Плани роботи груп
Група « Краса людини»

  1. « Краса врятує світ, якщо світ урятує красу»

  2. Чи можна сказати , що посмішка- це надія на те, що вона врятує світ?

  3. Як пов’язана краса людии із природою?


Група «Краса мистецтва»

    1. « Джоконда – найзагадковіший твір Леонардо да Вінчі.

    2. Чому постіндустріальне суспільство допускає наругу над твором мистецтва?

    3. Хто створює красу мистецтва?


Додатки

Додаток 1

Невідомий Леонардо да Вінчі
Леонардо да Вінчі – найвидатніший вчений та живописець епохи Відродження, скульптор, інженер й архітектор, геній усіх епох.

Леонардо першим винайшов багато досягнень цивілізації, здійснити які вдалося тільки незадовго до наших днів. Йому належать перші креслення повітряно-літального апарату, рухомих механізмів, складна система подачі води у каналізації та багато іншого.


Великий учений за життя говорив загадками й осипав метафоричними пророцтвами, писав лівою рукою справа наліво, перевертаючи букви в дзеркальному відображенні. Леонардо не підписував своїх творів, але залишав на них пізнавальний знак – птаха, що злітає. По ньому його твори несподівано виявляються через століття.
Окрім численних загадок і ребусів Леонардо створив геніальний і неймовірно загадковий портрет – портрет Джоконди (Мони Лізи). Глядачі, дивлячись на нього, по-різному сприймають її відчуття, і неможливо однозначно охарактеризувати внутрішній стан зображеної жінки. Непояснимим залишається те, що криється за незвичайною технікою, вживаною в портреті – адже головна його загадка в непоясненному виразі обличчя, в незрозумілій усмішці, яка ніби вислизає.
Оскільки Мона Ліза була дуже красивою, то під час написання портрета він тримав людей, які грали на лірі або співали, і тут постійно були блазні, що підтримували в ній веселість та усували меланхолію”.
У Леонардо ж у цьому творі усмішка подана такою приємною, що здається, нібито споглядаєш скоріше божественну, ніж людську істоту; сам же портрет цінувався як твір надзвичайний, бо й саме життя не могло бути іншім”.

Припускається, що Леонардо використовував у своїй картині властивості людського зору, що створює дивовижні властивості виразу обличчя Джоконди. Зір у людини буває прямим та периферичним. Прямий – добре сприймає деталі, гірше – тіні. Професор Маргарет Лівінгстон із Гарвардського університету вважає, що усмішку Мони Лізи видно лише, якщо дивитися не на губи, а на інші деталі її обличчя.



Із погляду техніки виконання, Мона Ліза завжди вважалася чимось непояснимим. Леонардо використовував розроблену ним техніку ”сфумато” (італійське ”sfumato”, буквально – ”зниклий, як дим”). Прийом полягає в тому, що предмети на картинах не повинні мати чітких меж, все повинно бути плавно перехідним з одного в інше, контури предметів пом'якшені за допомогою світло-повітряного серпанку, що оточує їх.
Головна складність цієї техніки полягає в найдрібніших мазках (близько чотирьох міліметрів), не доступних для розпізнавання ні під мікроскопом, ні за допомогою рентгена. Таким чином, для написання картини да Вінчі було потрібно кілька сотень сеансів. Зображення Джоконди складається приблизно із 30 шарів рідкої, майже прозорої масляної фарби. Для такої ювелірної роботи художникові, мабуть, доводилося використовувати лупу. Можливо, застосування такої трудомісткої техніки пояснює тривалий час роботи над портретом – майже 4 роки.


Секрети Леонардо да Вінчі
Леонардо да Вінчі народився 15 квітня 1452 року в селищі Анкіано поблизу Вінчі, укріпленої фортеці за 30 км від Флоренції об «третій годині ночі», тобто о дев'ятій вечора (за сучасним відліком часу). В щоденнику діда Леонардо є такий запис: «В суботу, в три години ночі 15 квітня народився мій внук, син мого сина П'єро. Хлопчика назвали Леонардо. Його хрестив батько П'єро ді Бартоломео». Дід і прадід Леонардо були дуже заможними людьми, мали свої землі. Батьками митця були 25-річний нотаріус П'єро і його кохана, селянка Катерина. Перші роки життя Леонардо провів разом з матір'ю. Його батько незабаром одружувався з багатою і знатною дівчиною, але цей шлюб виявився бездітним, і П'єро забрав свого трирічного сина на виховання. Розлучений з матір'ю Леонардо все життя намагався відтворити її образ в своїх шедеврах.
Коли Леонардо було 13 років, його мачуха померла при пологах. Батько одружувався знову і залишився вдівцем. Він прожив 67 років, був чотири рази одружений і мав 12 дітей. Батько намагався залучити Леонардо до сімейної професії, але безуспішно: син не цікавився законами суспільства.
Коли Леонардо проживав з батьком у гарному маєтку, він прищепив собі любов до природи, особливо до птахів та коней.
Леонардо не мав прізвища в сучасному смислі: «да Вінчі» означає «(родом) з містечка Вінчі». Повне його ім'я – Leonardo di ser Piero da Vinci, тобто «Леонардо, син пана П'єро з Вінчі».
Приблизно з 15 років навчався у майстерні Вероккіо. Він вивчив креслення, хімію, металургію, роботу з металом, гіпсом і шкірою. Крім цього юний підмайстер займався малюванням, скульптурою і моделюванням. У майстерні часто бували такі відомі майстри, як Гірландайо, Перуджіно, Ботічеллі і Лоренцо ді Креді.
Саме у майстерні Вероккіо Леонардо почув розмови про багате життя, побачив, що вигідно товаришувати з багатими людьми. Тут він навчився коритись волі замовника.
У ті роки молодий Леонардо відчував, як замовники з пихою ставились до митців, вони вважали їх нижчим сортом. Леонардо не відчував підтримки і з боку багатих батькових друзів – і багатії, і бідняки не сприймали молодого митця. Так у молодого генія зародилось відчуття самотності та відчуженості, виникало бажання закритись у собі, показувати свою індивідуальність у творчості.

На перших картинах Леонардо змальовував природу, яку запам’ятав з батьківського дому. Пейзажі домінували у роботах юного художника.

Відомо, що Леонардо також незвично писав. Оскільки він був лівшею, то зручніше йому було писати справа наліво, так він хотів засекретити свої записи і підкреслити індивідуальність, оригінальність, несхожість з іншими. Таке письмо називають дзеркальним, щоб його прочитати, треба розглядати запис, що відображений у дзеркалі.

Відомо також, що Леонардо носив червоний плащ середньої довжини, хоча тоді дуже модними були довгі пальта.


Одного разу батько попросив розписати меча. Леонардо спочатку його вирівняв, а потім, щоб зобразити на мечі потворну і страшну тварину, позносив до хати різні неживі тварини – зміїв, кажанів, хамелеонів, ящірок. Так у закритій кімнаті він сидів кілька днів, охоплений невимовним бажанням створити шедевр, він навіть не відчував противного запаху від тварин, що вже почали розкладатися.
Леонардо був дуже скромним, але у всьому хотів зробити щось нове. Він вважав, що зображати – значить вивчати.

Вазарі говорить, що Леонардо дуже радів, коли бачив на вулиці цікаві обличчя, він міг малювати у блокнот певні риси різних людей, а потім з них робити одне єдине.

Леонардо да Вінчі втілив в собі ідеал людини Відродження: вмів все і у всьому був геніальним. У сфері мистецтва Леонардо був живописцем, скульптором, художником, музикантом, залишив безліч записів про мистецтво, які після його смерті видали під назвою «Книга про мистецтво». Він займався анатомією, фізіологією, зоологією, ботанікою, географією, геологією, механікою, гідравлікою, математикою тощо. Багато його ідей на сторіччя випередили свій час. Однак із скульптурних творів Леонардо не збереглося жодного. Пояснення криється в тому, що до всього Леонардо підходив як дослідник, сам процес вивчення, пізнання цікавив його більше, ніж результат.

Офіційно першим вчителем Леонардо вважають Вероккіо, справжнє ім'я якого Андреа дель Чоні .Вважають також,що батько Леонардо знав Вероккіо. Майстер був непростим а ні в житті, а ні в творчості. Підлітком з юрбою хуліганів убив 40-літню людину, за що сидів в тюрмі. З роками набрав майстерності і став ювеліром, скульптором, трохи художником.

1482 року Леонардо, будучи дуже талановитим музикою, створив срібну ліру у формі кінської голови. Лоренцо Медічі послав його як миротворця до Лодовіко Сфорца в Мілан, а ліру відправив з ним як подарунок. Цього ж року Леонардо почав роботу над кінним пам'ятником Франческо Сфорца, батька Людовика Моро. Протягом 10 років Леонардо да Вінчі працює над цим монументом, але не закінчує його.

У Леонардо було багато друзів і учнів

1487 року розробляє літальну машину — орнітоптер, заснований на пташиному польоті. 1489 року виконує анатомічні малюнки черепів. З 1490-х років зосередився на архітектурі і анатомії. 1495—1498 роках Леонардо працює над фрескою «Таємна вечеря» в монастирі Санта-Марія делле Граціє в Мілані. 1502 року Леонардо поступає на службу до Чезаре Борджіа, 1503 року повертається до Флоренції, де конкурує з Мікеланджело. Тут він створює картон до фрески «Битва в Анджарії « і картину "Мона Ліза".
1490 року у міланській майстерні з’явився новий помічник – десятилітній Джан Джакомо Капротті. Леонардо називав його «брехуном, злодюжкою і упертюхом», або «Салаі» (маленький демон). Попри те, Леонардо дуже любив хлопця і засипав його подарунками. Навіть заповів йому усі роботи.
Леонардо вмів гарно скласти композицію твору та виразити емоції через рух. Він писав: «Зображена фігура лише тоді цінна, коли її рухи передають стан душі». Вазарі згадує, що Леонардо міг цілий день простояти у роздумах біля фрески, яку тільки-но почав малювати. Саме так він малював «Тайну вечерю». На закиди замовників говорив, що ніяк не може знайти лиця з якого міг би намалювати лик Христа. Така ж історія з ликом Юди. Леонардо вирішив намалювати останнього з голови настоятеля монастиря. Деякі дослідники стверджують, що лики Христа та Юди майстер намалював з одної людини.
Леонардо писав повільно, тому надавав перевагу олії. Фрески ж тоді малювали на мокрій штукатурці, але це вимагало швидкості роботи, бо матеріал скоро висихав. А да Вінчі так працювати не вмів і не хотів. Тому він пробував розробляти нові методи настінного розпису, але через це усі його фрески були недовговічними.

Леонардо багато малював Мадонн, погляди його завжди змінювалися: на перших картинах він зображав молоду невинну жінку, у пізніших роботах добавилось зрілості, статичності, жінка більше нагадувала богиню, а не земне створіння. Переважали портрети і картини на релігійну тематику. Всі образи були дуже реалістичними, цього він досягав завдяки грі зі світлотінню. Він ретельно відпрацьовував кожну деталь.


1480 року Леонардо має «casa sua», тобто свою власну майстерню. Приблизно в тому ж році виникла картина «Мадонна Літта». Ця картина написана темперою, тобто фарбами, розведеними на яєчному жовтку. Цю техніку майстер використовував рідко.

Прихильники версії, що «Мона Ліза» має свого двійника вказують на той факт, що сучасники Леонардо, описуючи «Джоконду», відзначали, що вона не була закінчена.


Так, у своїй книзі «Життя художників» Джорджо Вазарі повідомляє, що Леонардо працював над «Моною Лізою» 4 роки, але так і не завершив її. Картина, що проте знаходиться в Луврі, повністю закінчена. Більш того, в 1504 р. Рафаель бачив «Джоконду» в майстерні Леонардо і залишив нарис картини. На ньому по обидві сторони від жінки розташовані грецькі колони. На луврській «Джоконді» їх немає. Збереглися також відомості, що картина, яку бачив Рафаель і Вазарі, була більшого розміру.

Але що ж за картина знаходиться в Луврі?

Ряд істориків мистецтва вважає, що насправді існують дві картини пензля Леонардо да Вінчі – «Джоконда» і «Мона Ліза». При цьому на луврській картині представлена коханка Джуліано Медічі – Констанца д’Авалос. Саме цю картину Леонардо привіз з собою до Франції 1516 року. Він тримав її в своїй кімнаті в маєтку під містом Амбуаз аж до самої смерті. Звідти картина 1517 року потрапила в колекцію короля Франциска I.


В Луврі знаходиться «Мона Ліза», а справжня «Джоконда» – зображення дружини Франческо Джокондо, і, можливо, таємної любові Леонардо, знаходилася до 1962 року в Лондоні, поки її не купили. Лондонська картина, відома також як «Айуорська Мона Ліза», була випадково куплена відомим британським антикваром 1914 року на речовому ринку англійського міста Бас за декілька гіней. Полотно повністю відповідає розповідям сучасників про картину Леонардо да Вінчі, включаючи вказані Рафаелем грецькі колони.
Канадські вчені виявили, що Мона Ліза, загадкова красуня, увічнена в однойменному шедеврі Леонардо да Вінчі, позувала художнику невдовзі після того, як народила свою другу дитину. Вони вважають, що картина була замовлена на ознаменування цієї урочистої події, і це дозволяє точно датувати картину 1503 роком

Усмішка Джоконди – «найдивніша Усмішка на світі», розтлумачити котру намагалося чимало



Джоконда була для нього лише засобом втілення художньої химери. Очі Джоконди мали живий блиск і вологість, які повсюдно спостерігаються в житті; ніс з його красивими рожевими і ніжними ніздрями, здавався живим; вуста... загалом заставляли забувати про живопис; у впадині шиї можна було розглянути биття пульсу. Однак передусім тут домінує думка. Портрет «Джоконди» — синтез усієї творчості митця. Але чи справді на портреті дружина флорентійського купця? Насторожує факт, що Леонардо тримав портрет дома аж до смерті і не віддавав роботу замовникові. Відомою є асиметрична усмішка, на якій не видно межі губ та шкірою лиця. Очі Мони Лізи дивляться на глядача, вони темні. Вазарі також згадує про брови і повіки, але на сучасних репродукціях їх чомусь нема. Існує також великий контраст між зображенням міської жінки та пустинним пейзажем гірських ландшафтів на задньому плані. Ніщо, крім дороги змійкою та мосту, не вказує на присутність людини в цій природі. Трошки повну ваті елегантні руки також зображені за принципом трикутної композиції – одна прикриває іншу. Вишивка, яку бачимо на сукні жінки, може бути зашифрованим підписом Леонардо, бо італійське слово «зав’язувати» (vinkolare) співзвучне з прізвищем митця.
Вазарі також стверджував, що Леонардо міг годинами бродити вулицями, щоб знайти потрібне йому гарне чи потворне обличчя. Потворне да Вінчі вважав також потрібним. Якщо він замітив на вулиці потрібне йому лице, то міг цілий день переслідувати цю людину. А коли повертався додому, то малював голову цієї людини так добре, ніби вона сидить перед ним. Леонардо також завжди носив з собою маленький кишеньковий блокнотик. Він і учням своїм радив мати його, бо коли на вулиці побачиш, як люди сваряться, сміються, зможеш швиденько це намалювати, а потім використати у картині. Блокнот має бути з кольорового паперу, вважав Леонардо, щоб ти не міг нічого стерти, а щоразу малював нове, бо пам’ять не може зберегти усі форми.
Майстер часто малював дефекти лиця. Він ретельно вивчав фізіономію з погляду психології. Майстер робив багато ескізів різних перехожих людей. У нього була феноменальна пам’ять. Часто, коли він лежав на ліжку в темноті, згадував риси обличчя людини, щоб краще їх запам’ятати. У своїх щоденниках він наполягав на тому, що митець має прожити життя в самотності, але сам не тікав від суспільства. Першим портретом Леонардо був рисунок молодої нареченої Джіневри Бенчі, з родиною якої він дружив. В Італії була традиція робити портрети дівчини перед весіллям, Леонарда попросили намалювати дочку. Вона зображена без усмішки, обличчя бліде, хоча дівчину вважали дуже веселою та вродливою. Можливо, що майстер побачив її горе – дівчина змушена виходити заміж через фінансові проблеми сім’ї.
Для «Поклоніння волхвів» Леонардо ретельно вивчав натовп, ходив на базари, празники. Передати емоції Леонардо вдається завдяки сильній жестикуляції рук. Він детально вивчив роботу м’язів і точно знав, які скорочення м’язів відповідають певним станам душі. Леонардо також говорив, що у всіх портретах художники частково зображають себе. Вазарі, на підтвердження, констатував, що усмішка Джоконди нагадувала усмішку Леонардо, а усмішка Леонардо була подібною до усмішки його вчителя.
Відомо, що да Вінчі захоплювався трьома книжками – сонетами Буркіелло, «Жартами» Поджіо та Манганелло. Він любив читати нецензурні вуличні вірші. Дослідники вважають, що холодна усмішка – це маска, завдяки якій митець ховався від світу.
Леонардо усвідомив і втілив нову живописну техніку. У нього лінія має право на розмитість, тому що так ми її бачимо. Він усвідомив явища розсіяння світла в повітрі і виникнення «ефу мато» — серпанки між глядачем і зображеним предметом, яке пом'якшує колірні контрасти і лінії. У результаті реалізм в живописі перейшов на якісно новий ступінь.
Важливим джерелом для вивчення поглядів Леонардо да Вінчі є його записні книжки і рукописи (близько 7 тисяч аркушів), написані розмовною італійською мовою.

Особливу увагу Леонардо да Вічні приділяв механіці, називаючи її раєм математичних наук і бачачи в ній головний ключ до таємниць світопізнання. Він зробив спроби встановити коефіцієнти тертя і сковзання, вивчав опір металів, займався гідравлікою. Численні гідротехнічні досліди допомогли Леонарду правильно писати рівновагу рідини у посуді.


Леонардо да Вінчі цікавили проблеми польоту. У Мілані він робив багато малюнків і вивчав літальний механізм птахів різних порід і кажанів. Окрім спостережень він проводив і досліди, але вони всі були невдалими. Леонардо дуже хотів побудувати літальний апарат. Він говорив: «Хто знає все, той може все. Аби дізнатися — і крила будуть!» Спочатку Леонардо розробляв політ за допомогою крил, що приводяться в рух м'язовою силою людини: ідея простого апарату Дедала і Ікара. Але потім він дійшов до думки про спорудження такого апарату, до якого людина не повинна бути прикріплена, а мала зберігати повну свободу, щоб управляти ним; приводити ж себе в рух апарат винен своєю власною силою. Це ідея аероплана. Для того, щоб успішно практично побудувати і використовувати апарат, Леонардо не вистачило тільки одного: ідеї мотора, що володіє достатньою силою. Вивчаючи стійкість людського ока Леонардо да Вічні висловив правильні догадки про природу біокулярного зору. В анатомічних дослідах його узагальнюючи результати розписів, в деталізованих малюнках заклали основи сучасної наукової ілюстрації. Леонарда да Вінчі вперше описав низку кісток та нервів, висловив пропозиції про антагонізм м'язів, особливу увагу приділяв проблемам ембріології і порівняльної анатомії. У дослідах з виділенням різних органів у тварин Леонардо да Вінчі прагнув ввести дослідницький експериментальний метод у біологію. Він вперше почав розглядати ботаніку, як самостійну біологічну дисципліну. Займаючись архітектурою він розробляє різні варіанти ідеального міста і центрально-купольного храму. На службі у правителя Мілану Людовіка Моро Леонардо да Вінчі виступає у ролі воєнного інженера гідротехніка, організатора придворних феєрій.
Єдиний його винахід, що здобув визнання за його житті, – коліщатковий замок для пістолета (що заводився ключем).
Величезна літературна спадщина Леонардо да Вінчі дійшла до наших днів в хаотичному вигляді, в рукописах, написаних лівою рукою. Хоча Леонардо да Вінчі не надрукував з них ані рядка, проте в своїх записах він постійно звертався до уявного читача і всі останні роки життя не залишав думки про видання своїх праць.
Вимагаючи від художника поглибленого вивчення зображених предметів, Леонардо да Вінчі заносив всі свої спостереження в записник, який постійно носив при собі. Підсумком став своєрідний інтимний щоденник. Малюнки, креслення і ескізи супроводжуються тут короткими замітками з питань перспективи, архітектури, музики, природознавства, військово-інженерної справи тощо; все це пересипано різноманітними висловами, філософськими міркуваннями, алегоріями, анекдотами, байками. У сукупності записи цих 120 книжок представляють матеріали для величезної енциклопедії. Для Леонардо да Вінчі добре говорити — означає правильно думати, тобто мислити незалежно, не визнавати жодних авторитетів.

1516 року переїжджає до Франції як придворний художник, інженер, архітектор і механік. Тут він створив серію рисунків на тему всесвітнього потопу. Але у Франції Леонардо майже не малював, у майстра оніміла права рука, і він насилу пересувався без допомоги. Третій рік життя в Амбуазе 67-річний Леонардо провів в ліжку. 23 квітня 1519 року він залишив заповіт, а 2 травня помер в оточенні учнів і своїх шедеврів в Кло-Люсе. За словами Вазарі, да Вінчі помер на руках короля Франциска І, свого близького друга. Леонардо да Вінчі поховалий в замку Амбуаз. На могильній плиті був напис: «У стінах цього монастиря покоїться прах Леонардо да Вінчі, найбільшого художника, інженера і архітектора Французького королівства». Його основним спадкоємцем був Франческо Мельці: окрім грошей, він отримав картини, інструменти, бібліотеку та інше майно. Салаі і його слузі дісталося по половині виноградників Леонардо.




Каталог: files
files -> Тема. Адам Міцкевич. «Кримські сонети». Тл: сонет Мета
files -> Наталія звольська
files -> Стиль романтизм. Архітектура романтизму. Скульптура романтизму. Неоготика. Невізантійський історизм. Наполеонівський ампір
files -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
files -> Для вчителів зарубіжної літератури
files -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
files -> Только мертвый, спокойствию рад. Только мертвый, спокойствию рад
files -> Талант людини це божий дар


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Проект Актуальність проекту iconДодаток 2 до Порядку конкурсного відбору кінопроектів для формування Програми виробництва та розповсюдження національних фільмів
Презентація, що розкриває актуальність проекту, чому він важливий для продюсера персонально, чому тема проекту є універсальною, який...
Проект Актуальність проекту iconІнформація про проект Назва проекту. «Невідомий Шевченко». Виконавці. Учні 10 класу. Термін реалізації березень 2014 р. II. Опис проекту
Проект розрахований на учнів 10 кл., які працюватимуть над маловідомими сторінками біографії Т. Шевченка. Результати досліджень узагальнюються...
Проект Актуальність проекту iconСвіт, що нас оточує, це світ геометрії. Тож давайте його пізнавати! І. Актуальність проекту
Даний проект сприяє формуванню креативної компетентності учнів, створює оптимальні умови для їх самореалізації, розкриття творчого...
Проект Актуальність проекту iconПроект «Інформаційна база даних „Міські голови Львова\"» Короткий опис проекту: Проект «Інформаційна база даних „Міські голови Львова\"
Цифрова візуалізація цієї бази даних у межах проекту Центру міської історії «Львів інтерактивний» дасть змогу показати не лише біографії...
Проект Актуальність проекту iconІнформаційний проект “Люди,які прославили мій край” Номінація: позашкільний проект Вид проекту
Я І україна”, українська мова, читання, трудове навчання, образотворче мистецтво, поетика
Проект Актуальність проекту iconОпис навчального проекту Назва проекту:«Діти Великої вітчизняної війни»
В наш час досить модно І перспективно займатися проектною діяльністю. Проект – це розвивальний метод навчання дітей історії
Проект Актуальність проекту iconТема проекту: Парк тіней незабутих предків Мета проекту
Кінцевий продукт: проект – альбом,,Ніхто не забутий,ніщо не забуте, в тому числі електронний варіант, слайд-презентація з супроводом...
Проект Актуальність проекту iconНавчальний проект за творчістю Юрія Винничука "Місце для дракона" Назва проекту
Ознайомлення учнів із суттю проекту та його завданнями подальшої діяльності. Розподіл учнів за проектними групами
Проект Актуальність проекту icon«Писанкарство в діаспорі» (робота членів гуртка «Юний художник» 9 клас) І. Стратегія проекту Тема проекту
Вчити спільно визначати цілі діяльності, планувати, розробляти, реалізовувати проект, брати на себе відповідальність за прийняття...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка