Проект удосконалений стандарт українська мова як іноземна



Сторінка1/12
Дата конвертації03.06.2017
Розмір1,62 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

ПРОЕКТ
Удосконалений

стандарт


українська мова як іноземна
РІВНІ ЗАГАЛЬНОГО ВОЛОДІННЯ ТА ДІАГНОСТИКА


2016


Укладaчі:

Бондарєва Н. О

Дем’янюк А. А

Кочан І.М.

Кревс В.Є.

Мазурик Д.В.

Ніколаєва Н. С

Овдіюк В. В.

Шевченко М. В

Якубовська М. Ю.

Запропонований Стандарт покликаний стати основою системи стандартів з української мови як іноземної.

Передмова
Інтеграція України в міжнародний культурний та інформаційний простір, відкритість українського суспільства, можливість його громадян вільно подорожувати, брати участь у міжнародних мистецьких конкурсах, фестивалях, спортивних турнірах, а також збільшення кількості туристів з-за кордону посилили зацікавленість до вивчення української мови як іноземної, у тому числі на підготовчих факультетах вищих навчальних закладів. У зв’язку з цим підвищилася роль сертифіката, який засвідчує рівень мовної компетенції іноземного громадянина, тож назріла необхідність вироблення єдиного державного Стандарту рівнів володіння українською мовою, і розробки на його основі Державного Сертифіката єдиного зразка, що засвідчував би рівень володіння українською мовою, надаючи іноземцеві право навчатися і працювати в Україні.

Стандарт складається з трьох частин. Перша частина містить загальні положення, перелік нормативних документів, шкалу рівнів володіння українською мовою як іноземною, вимоги до організації сертифікаційного екзамену з української мови як іноземної та освітні вимоги до кожного з рівнів володіння. Опанування усього обсягу пропонованого мовного і комунікативного матеріалу є достатнім для отримання Державного сертифіката відповідного рівня володіння.

Друга частина Проекту містить зразки типових тестів елементарного (А1), базового (А2), рубіжного (В1), високого (В2), професійного (С1) та вільного володіння (С2) рівнів володіння українською мовою та опис процедури тестування й оцінювання. Розроблена модель типового тесту включає в себе п’ять підтестів для перевірки письма, граматики і лексики, аудіювання, читання та говоріння. Усі різновиди підтестів максимально уніфіковано для того, щоб усунути суб’єктивність в оцінці знань.

У третій частині стандарту представлені зразки типових тестів усіх рівнів.



ЗМІСТ
1. Передмова ………………………………………………………………………. 3
2. ЧАСТИНА І

2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ…………………………………………………… 5

2.2. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ ………………………………..6

2.3. РІВНІ ВОЛОДІННЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ ……………………………7

2.4. ДІАГНОСТИКА РІВНІВ ВОЛОДІННЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ ……………………………………………………………………………………….. 9

2.5. ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ СЕРТИФІКАЦІЙНОГО ЕКЗАМЕНУ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ ………………………………………… 9

2.6. НОРМИ ОЦІНЮВАННЯ ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ ЗАВДАНЬ …………...... 12
3. ЧАСТИНА ІІ

3.1. РІВЕНЬ А1 (ЕЛЕМЕНТАРНИЙ)…………………………………………… 13

3.2. РІВЕНЬ А2 (БАЗОВИЙ) …………………………………………………….. 21

3.3. РІВЕНЬ В1 (РУБІЖНИЙ) …………………………………………………… 27

3.4. РІВЕНЬ В2 (ВИСОКИЙ) ……………………………………………………. 38

3.5. РІВЕНЬ С1(ПРОФЕСІЙНИЙ) ………………………………………………. 44

3.6. РІВЕНЬ С2 (ВІЛЬНЕ ВОЛОДІННЯ)…………………………………………49
4. ЧАСТИНА ІІІ

4.1. Зразки тестів до РІВНЯ А1………………………………………………… .. 53

4.2. Зразки тестів до РІВНЯ А2

Варіант 1……………………………………………………………………… 57

Варіант 2……………………………………………………………………… 62

4.3. Зразки тестів до РІВНЯ В1

Варіант 1……………………………………………………………………… 68

Варіант 2……………………………………………………………………… 74

4.4. Зразки тестів до РІВНЯ В2

Варіант 1……………………………………………………………………… 81

Варіант 2……………………………………………………………………… 84

4.5. Зразки тестів до РІВНЯ С1

Варіант 1……………………………………………………………………….90

Варіант 2……………………………………………………………………….94

4.6. Зразки тестів до РІВНЯ С2

Варіант 1……………………………………………………………………….95



Варіант 2……………………………………………………………………….96


ЧАСТИНА І


  1. Загальні положення

    1. Державний стандарт з української мови як іноземної відповідає Конституції України, базується на Законах України «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про вищу освіту», відповідає Постановам Кабінету Міністрів України «Про затвердження положення про прийом іноземців та осіб без громадянства на навчання до вищих навчальних закладів» і «Про ліцензування освітніх послуг» та відповідає Наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України», а також вимогам і нормам, які містять Навчальні плани та програми (довузівська підготовка іноземних громадян) / Уклад.: Л.Г. Новицька, О.Ф. Гудзенко, М.І. Дудка та ін. – К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка»», 2003. – Ч.1 (Українська мова, Основи економіки, Біологія ...) та Навчальні мінімуми з української і російської мов для іноземців / Укл. Н.Ф. Зайченко, С.А. Воробйова – К., 1995, Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Наук. ред. укр. видання д-р пед. наук, проф. С. Ю. Ніколаєва. – К.: Ленвіт, 2003. – 273 с. У Державному стандарті УМІ також враховано нормативно-правові акти, які регулюють правовий статус іноземців та осіб без громадянства та реалізацію ними права на освіту: Закони України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про закордонних українців», постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 136 «Про навчання іноземних громадян в Україні», від 11 вересня 2013 року № 684 «Деякі питання набору для навчання іноземців та осіб без громадянства», наказ Міністерства освіти і науки України від 01 листопада 2013 року № 1541 «Деякі питання організації набору та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 листопада 2013 року за № 2004/24536 та наказ Міністерства освіти і науки України від 11.12. 2015 № 1272 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 01 листопада 2013 року» №1541.

    2. Прийняття Державного стандарту з української мови як іноземної веде до необхідності внесення змін та доповнень до низки нормативно-правових актів, якими регламентовано підстави та порядок організації набору та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства.

    3. Державний освітній стандарт УМІ (далі – Державний стандарт УМІ) це сукупність норм і положень, що окреслюють державні вимоги до володіння українською мовою для іноземців, осіб без громадянства, які вивчали українську мову як іноземну на рівні середньої і/або вищої освіти, та гарантії держави щодо можливості досягнення, сертифікації і застосування набутих знань.

    4. Державний стандарт УМІ визначає шкалу рівнів володіння українською мовою як іноземною, вимоги мовного і комунікативного характеру до кожного із рівнів та їхнє змістове наповнення, методи і форми сертифікації кожного із рівнів володіння українською мовою як іноземною.




  1. Основні терміни та їхні визначення

У цьому Державному стандарті УМІ наведені нижче терміни вжито в таких значеннях:

    1. Стандарт нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.

    2. Державний стандарт УМІ – це характеристика змісту володіння українською мовою як іноземною відповідного рівня, система вимог, що визначають обов'язковий для досягнення кожним претендентом рівень мовної компетенції і засоби діагностики рівня володіння українською мовою.

    3. Зміст володіння українською мовою як іноземною – це обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок з усіх видів мовленнєвої діяльності, що має забезпечити вільну комунікацію українською мовою у процесі навчання і праці.

    4. Загальний зміст володіння українською мовою як іноземною складається із базового, галузевого і кваліфікаційного компонентів.

    5. Система вимог до рівня володіння УМІ – це перелік (змістове наповнення) обов'язкового мінімуму мовленнєвих умінь і навичок та обов'язкові результати навчання, які відповідають різним рівням.

    6. Засоби діагностики рівня володіння українською мовою – це державний сертифікаційний екзамен.

    7. Державна сертифікація рівня володіння українською мовою як іноземною – це встановлення відповідності між рівнем мовної компетенції і вимогами Державного стандарту УМІ з видачею відповідного документа єдиного загальнодержавного зразка.

    8. Рівень володіння іноземною мовою – це описаний й документально підтверджений ступінь якості мовних, мовленнєвих та комунікативних умінь і навичок з іноземної мови, які дозволяють особі, що досягнула його, здійснювати іноземною мовою визначені види діяльності.

    9. Модельовані ситуації – це комунікативні моделі, в ході реалізації яких використовують особливі (специфічні) лінгвістичні елементи, що засвоєні послідовно на рівні автоматизму і сильно прив’язані до обставин спілкування, тобто за певної ситуації відповідні мовленнєві конструкції виринають у свідомості мовця в готовому вигляді (формі) і так забезпечують комунікацію.

    10. Структуровані ситуації – це комунікативні моделі, в яких контекст віддалений від стандартного і використання специфічних лінгвістичних елементів більш вільне й осмислене.




  1. Рівні володіння українською мовою як іноземною

    1. Державний стандарт УМІ визначає такі рівні володіння українською мовою як іноземною:

  • Елементарний – А1

  • Базовий – А2

  • Рубіжний – В1

  • Високий – В2

  • Професійний – С1

  • Вільне володіння – С2




    1. А1Елементарний рівень засвідчує часткове ознайомлення зі структурою і системою української мови та можливість обмеженого спілкування в прогнозованих стандартних ситуаціях.

    2. А2БАЗОВИЙ рівень визначає риси базового володіння українською мовою як іноземною для перебування на території України з туристичною, ознайомчою чи іншою культурологічною метою без проведення будь-якого виду діяльності (крім навчання) і засвідчує можливість вибіркового спілкування в прогнозованих стандартних ситуаціях.

    3. В1Рубіжний рівень визначає необхідний рівень володіння українською мовою як іноземною, досягнення якого є обов'язковим для всіх іноземних громадян та осіб без громадянства, щоб розпочати навчальну (крім факультетів до університетської підготовки), освітню, комерційну, консультативну та іншу легальну діяльність на території України. Рубіжний рівень засвідчує можливість розгорнутого спілкування в стандартних ситуаціях та в умовах комунікації з елементами непередбачуваності.

    4. В2високий рівень визначає ефективний рівень володіння українською мовою як іноземною, досягнення якого свідчить про можливість впевненого спілкування в україномовному професійному середовищі із усвідомленим використанням більшості мовних засобів та мовленнєвих навичок (рівень бакалавра за основним фахом (крім філологічних спеціальностей)).

    5. С1 ПРОФЕСІЙНИЙ рівень визначає активний рівень володіння українською мовою як іноземною, досягнення якого свідчить про можливість компетентного спілкування в україномовному середовищі (у т.ч. професійному) із осмисленим використанням переважної більшості мовних засобів та мовленнєвих навичок (рівень магістра за основним фахом) і підтверджує здатність викладати українську мову загального комунікативного спрямування та займатися перекладацькою діяльністю.

    6. С2ВІЛЬНЕ ВОЛОДІННЯ, цей рівень визначає досконале володіння українською мовою як іноземною, досягнення якого свідчить про можливість незалежного спілкування в україномовному середовищі (у т.ч. професійному) із вільним та творчим використанням усіх (більшості) мовних засобів і застосуванням мовленнєвих навичок та підтверджує здатність викладати українську мову професійного спрямування та займатися перекладацькою діяльністю.

    7. Визначені рівні володіння українською мовою як іноземною співвідносяться із прийнятими рівнями в системі європейської мовної освіти:

ALTE


Level 0

Beginner


Level 1

Elementary



Level 2 Intermediate

Level 3

Upper
Intermediate



Level 4

Advanced


Level 5 Upper Advanced

РРЄ

Рекомендації Ради Європи



А1 Breakthrough

А2

Waystage User



В1

Threshold



В2

Іndependent User



С1

Competent



С2

Good User



Велико

британія





English

Key English Test (KET)



English Preliminary English Test (PET)

English First Certificate in English (FCE)

English Certificate in Advanced English (CAE)

English Certificate of Proficiency in English (CPE)

РФ




Русский язык Базовый уровень (ТБУ)

Русский язык Первый Серти-фикационный уровень (ТРКИ-1)

Русский язык Второй Сертифи-
кационный уровень (ТРКИ-2)

Русский язык Третий Серти-фикационный уровень (ТРКИ-3)

Русский язык Четвертый сертификации-онный уровень (ТРКИ-4)

Франція

DELF
1er degre Unite A1

DELF1 er degre Unite A2

DELF 1 er degre Unites A3+A4

DELF 2 er degre Unites A5+A6

2 Unites du DELF

DALF complet Unites B1 a B4

Німеччи-на




GBS DaF (Grundbaustein Deutsch als Fremdsprache)

ZD – Zertifikat Deutsch




ZMP – Zentrale Mittelstufenprufung

ZOP – Zentrale Oberstufeprufung KDS (Kleines Deutsch. Sprachdiplom)

Італія




CELI 1 (Certificato di Conoscenza della Lingua Italiana, Livello 1)

CELI 2 – Certificato di Conoscenza della Lingua Italiana, Livello 2

CELI 3 – Certificato di Conoscenza della Lingua Italiana, Livello 3

CELI 4 – Certificato di Conoscenza della Lingua Italiana, Livello 4

CELI 5 – Certificato di Conoscenza della Lingua Italiana, Livello 5

Польща

A1

POCZĄTKUJĄCY OD "0"



A2

PODSTAWOWY ELEMENTARNY



B1

ŚREDNIO ZAAWANSOWANY



B2

PONAD ŚREDNIO ZAAWANASOWANY



C1

ZAAWANSOWANY



C2

BARDZO ZAAWANSOWANY



Україна

УМІ -1

Елементарний



УМІ -2

Базовий


УМІ -3

Рубіжний


УМІ -4

Високий


УМІ -5

Професійний



УМІ -6

Вільне володіння




3.9 Мінімальні обов’язкові вимоги до змісту навчання і реалізації комунікативних можливостей на кожному із рівнів володіння українською мовою як іноземною викладено у відповідних пунктах Державного стандарту УМІ.

4. діагностика рівня володіння українською мовою
4.1. Засобом визначення рівня володіння українською мовою є сертифікаційний екзамен, який складається з двох етапів: Письмового і Усного, що відбуваються в різні дні, але з інтервалом не більше 4 днів.
4. 2. Письмовий етап триває 2 години і 30 хвилин.
4. 3. Тривалість Усного іспиту визначається з розрахунку 15 хвилин на одну особу.
5. Вимоги до організації сертифікаційного екзамену з української мови як іноземної
5.1. Письмовий етап включає 4 підрозділи: Граматика, Письмо, Читання, Аудіювання.
5.1.1. Граматика. Тестові завдання одного рівня складності охоплюють увесь зміст граматичного матеріалу, передбаченого для визначеного рівня володіння мовою, і перевіряють знання структури української мови, розуміння системних зв’язків між одиницями одного або різних мовних рівнів, уміння за окремими компонентами формувати уявлення про ціле відповідно до словотвірних моделей української мови.
Час на виконання – 50 хв.

Норма оцінювання: 1 правильна відповідь = 0,5 бала (максимальна кількість балів – 40)


5.1.2. Письмо. Претенденти повинні дати письмові розгорнуті відповіді на питання до прочитаного тексту, написати міні-твір на задану тему, зробити тестові завдання змішаного типу. Запитання різного ступеня складності: а) просте відтворення інформації з тексту (1-3); б) ви­словлення власних роздумів і спостережень щодо описаної в тексті ситуації (4-5).
Час на виконання – 40 хв.

Норма оцінювання: Оцінювання згідно з вимогами до письмових робіт (орфографія, граматика, синтаксис, стиль – див. Табл.1). Максимальна кількість балів – 40 (10 – за відповіді на 5 запитань, 20 – за написаний текст, 10 – за тестові завдання).


5.1.2.1 Табл. 1.

Шкала оцінювання письмового завдання


№ з/п

Відповіді на питання

максимум

оцінка

№ з/п

Твір

максимум

оцінка

1.

Точність відповіді

2




1.

Відповідність між темою і змістом

6




2.

Повнота відповіді

2




2.

Послідовність викладу

4




3.

Будова речень

2




3.

Будова речень

4




4.

Словниковий запас

2




4.

Словниковий запас

3




5.

Граматична і орфографічна правильність

2




5.

Граматична й орфографічна правильність

3



5.1.2.2. Тестові завдання з письма складаються з двох видів роботи: вибрати правильний варіант послідовності слів у реченні (1 бал) і записати речення відповідно до обраного варіанта, застосувавши граматичні правила української мови (1бал). Максимум за тестові завдання 10 балів.


5.1.3. Читання. Перевіряє рівень сприйняття друкованої інформації, без читання вголос. Претендентам пропонують виконати 10 міні-завдань з альтернативними відповідями, прочитати два тексти (художнього, публіцистичного чи наукового стилю), після яких потрібно виконати 10 і 20 тестових завдань відповідно, що відображають ступінь розуміння прочитаного.
Час на виконання – 40 хв.

Норма оцінювання: 1 правильна відповідь = 1 бал. Максимальна кількість балів

– 40.
5.1.4. Аудіювання. Претенденти послідовно слухають два тексти, записані на аудіоносії, прочитані звичайним темпом мовлення по 2 рази кожен. Перед прослуховуванням кожного тексту ознайомлюються з матрицею, яка містить 20 опорних запитань. Під час прослуховування претенденти мають право робити позначки на чернетці. Після прослуховування тексту претенденти заповнюють матрицю з завданнями.
Час на виконання – 20 хв.

Норма оцінювання: 1 правильна відповідь = 2 бали. Максимальна кількість

балів – 40.
5.2. Усний етап складається з двох частин:


    • повідомлення на задану тему. Завдання повинні бути в межах таких тем: Біографія. Сім’я. Навчання і робота. Освітні заклади батьківщини і України (найвідоміші університети). Мотивація до вивчення української мови. Інші іноземні мови. Спосіб життя (праця, відпочинок, традиції, умови, спілкування з колегами). Дозвілля. Хобі, відпочинок, інтереси (спорт, мистецтво, життя, подорожі, зацікавлення). Рідне місто. Місто, в якому навчається (працює). Порівняння життя в різних регіонах, країнах, населених пунктах. Країни світу. Україна. Рідна держава: географія, економіка, історія, культура. Видатні діячі науки, культури, мистецтва, спорту, політики рідної країни і України.




    • діалог із викладачем. Діалог «претендент – екзаменатор» повинен складатися із не менше як десяти реплік.

Час на підготовку – 2 хвилини.

Час на виконання – 15 хв. на 1 особу.

Норма оцінювання: згідно з правилами оцінювання усних відповідей

(див. Табл.2).

Максимальна кількість балів – 40 (20 – за повідомлення і 20 – за діалог).


5.2.1. Табл. 2. Шкала оцінювання усного завдання


№ з/п

Монолог

максимум

оцінка

№ з/п

Діалог

максимум

оцінка

1.

Розкриття теми

4




1.

Розуміння реплік

4




2.

Послідовність викладу

3




2.

Точність відповідей

3




3.

Словниковий запас

3




3.

Словниковий запас

3




4.

Вимова

2




4.

Вимова

2




5.

Будова речень

2




5.

Будова речень

2




6.

Темп мовлення

2




6.

Темп мовлення

2




7.

Аргументація висновків

2




7.

Самовираження

2




8.

Граматична правильність

2




8.

Граматична правильність

2




5.3. Відповідно до специфікації сертифікаційного екзамену тестові завдання, тексти та теми для усного етапу оцінювання можуть містити інформацію спеціального змісту відповідно до фахового спрямування претендента.




6. норми оцінювання сертифікаційних завдань



К-сть балів

Обсяг виконаних завдань (у відсотках)

Результат

40 –32 бали


100 – 80 %



Відповідний рівень мовної компетенції підтверджений у повному обсязі (підрівень 2).

23 – 31 бал

79 – 60 %

Відповідний рівень мовної компетенції підтверджений у базовому обсязі (підрівень 1).


менше 23 балів

менше 60 %

Відповідний рівень мовної компетенції не підтверджений.



ЧАСТИНА ІІ

  1. вимоги до ЕЛЕМЕНТАРНОГО рівня володіння українською мовою як іноземною (А1)


1.1. Ситуації та теми спілкування
1.1.1. Під час розв’язання певних комунікативних завдань претендент повинен уміти вербально реалізовувати такі інтенції:

  • вступати в комунікацію (спілкування), знайомитися з будь-ким, представлятися або представляти іншу особу, вітатися, прощатися, звертатися до будь-кого, дякувати, вибачатися, відповідати на подяку або вибачення, просити вибачення;

  • ставити запитання і повідомляти про факт чи подію, особу, предмет, про наявність або відсутність предмета чи особи, про якість, належність предмета, про подію, дію, час і місце дії, її причину;

  • висловлювати бажання, прохання, запрошення, пропозицію, згоду або незгоду, відмову;

  • висловлювати своє ставлення: давати оцінку особі, предмету, факту, дії.


1.1.2.  Претендент повинен уміти реалізовувати елементарні комунікативні наміри в таких ситуаціях спілкування:

  • у магазині, касі, кіоску;

  • на пошті;

  • у банку, в пункті обміну валюти;

  • у ресторані, кафе, їдальні, буфеті;

  • у бібліотеці;

  • на заняттях;

  • на вулиці, у транспорті;

  • у поліклініці, лікарні, у лікаря, в аптеці.


1.1.3. Претендент повинен уміти здійснювати елементарне мовленнєве спілкування в усній формі в межах актуальної для цього рівня тематики:

  • розповідь про себе; eлементи біографії: дитинство, навчання, робота, зацікавлення;

  • мій друг (член родини);

  • сім’я;

  • мій робочий день;

  • вільний час, відпочинок, захоплення;

  • Україна, Київ (або інше місто, де навчається претендент).



1.2. Вимоги до мовленнєвих умінь
1.2.1. АУДІЮВАННЯ
A. Аудіювання монологічного мовлення

Претендент повинен уміти:



  • розуміти на слух інформацію, яка міститься в монологічному висловлюванні.


Тематика тексту актуальна для побутової, соціально-культурної і навчальної сфери спілкування.

Тип тексту: спеціально складені або адаптовані сюжетні тексти (на основі лексико-граматичного матеріалу, що відповідає початковому рівню).

Обсяг тексту: 120-150 слів.

Кількість незнайомих слів: 1%.

Темп мовлення: 80-120 складів за хвилину.

Кількість представлень: 2.
Б. Аудіювання діалогічного мовлення

Претендент повинен уміти:



  • розуміти на слух зміст діалогу, комунікативні наміри його учасників.


Тематика тексту актуальна для побутової сфери спілкування.

Обсяг міні-діалогу: від 4 до 6 реплік.

Кількість незнайомих слів: 1%.

Темп мовлення: 100-120 складів за хвилину.

Кількість представлень: 2.
1.2.2. ЧИТАННЯ
Претендент повинен уміти:

  • читати текст з настановою на загальне охоплення його змісту;

  • визначати тему тексту;

  • розуміти досить повно і чітко основну інформацію тексту, а також деякі деталі, що мають смислове навантаження.


Вид читання: читання із загальним охопленням змісту, навчальне читання.

Тип тексту: спеціально складені або адаптовані сюжетні тексти (на основі матеріалу, що відповідає початковому рівню).

Тематика тексту актуальна для побутової, країнознавчої та навчальної сфер спілкування.

Обсяг тексту: 250-300 слів.

Кількість незнайомих слів: 1-2%.

1.2.3. ПИСЬМО
Претендент повинен уміти створювати:

  • письмовий текст репродуковано-продукованого характеру на запропоновану тему відповідно до комунікативно поставленої мети і спираючись на запитання;

  • письмовий текст репродукованого характеру на основі прочитаного тексту відповідно до комунікативно поставленої мети.


Обсяг тексту, що подається: до 200 слів.

Кількість незнайомих слів у поданому тексті: 1%.

Письмові тексти, створені претендентами, повинні бути оформлені відповідно до норм сучасної української мови і містити не менше, ніж 7-10 речень.
1.2.4. ГОВОРІННЯ
А. Монологічне мовлення

Претендент повинен уміти:



  • самостійно продукувати зв’язне висловлювання відповідно до запропонованої теми і комунікативно поставленої мети;

  • будувати монологічне висловлювання репродукованого характеру на основі прочитаного тексту.


Обсяг висловлювання претендентів: не менше 7 фраз.

Тип тексту: спеціально складені або адаптовані сюжетні тексти, побудовані на основі лексико-граматичного матеріалу, що відповідає початковому рівню.

Обсяг тексту: 150-200 слів.

Кількість незнайомих слів у представленому тексті: 1%.
Б. Діалогічне мовлення

Претендент повинен уміти:



  • розуміти висловлювання співрозмовника, визначати його комунікативні наміри у межах мінімального набору мовленнєвих ситуацій;

  • адекватно реагувати на репліки співрозмовника;

  • ініціювати діалог, виражати комунікативні наміри у межах мінімального набору мовленнєвих ситуацій.


Висловлювання претендентів повинні бути оформлені відповідно до норм сучасної української літературної мови та загальноприйнятих норм мовленнєвого етикету.


2. ЗМІСТ МОВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ
2.1. Фонетика. Графіка

  • Алфавіт.

  • Співвідношення звуків і літер.

  • Голосні і приголосні звуки.

  • Тверді і м’які, дзвінкі і глухі приголосні.

  • Буквосполучення.

  • Склад і слово.

  • Наголос, ритміка.

  • Правила вимови.

  • Синтагматичне членування.

  • Інтонація.

  • Типи інтонаційних конструкцій: ІК-1 (завершене висловлювання), ІК-2 (спеціальне питання, звертання, прохання), ІК-3 (загальне питання, незакінчена синтагма), ІК-4 (порівняльне питання зі сполучником а, ІК-5 (оцінка).

  • Графічна система української мови.


2.2. Словотвір і морфологія
2.2.1. БУДОВА СЛОВА

  • Поняття про основу слова: основа слова і закінчення, корінь слова, суфікс (книга – книгарня, місто – міський, школяр – школярка), префікс (читати – прочитати).

  • Словотвірні характеристики: іноземець – іноземка, Київ – київський, писати – написати, викладач – викладачка, учень – учениця.

  • Основні чергування звуків у корені в формах дієслів І та ІІ дієвідмін (у мінімальному наборі дієслів): писати – пишу, пишеш …, бігти – біжу, біжиш … .


2.2.2. ІМЕННИК


  • Істоти і неістоти.

  • Власні і загальні назви.

  • Рід, число іменника.

  • Відмінкова система іменників.

  • Формотворення; значення і вживання відмінків.


Значення і функції відмінків:

1. Називний відмінок

– суб’єкт (Марія читає книгу.);



  • граматичний суб’єкт (У брата є телефон.);

– предикат (Мама – економіст.Ми студенти.);

– назва особи (предмета) (Це Роман. Ось зошит.);

– факти, події (Завтра заняття.);

– наявність предмета (В університеті є клуб.);

– ідентифікація особи (Мене звати Оксана.);

– кількість (після числівників один, два (дві), три, чотири) (Чоловік купив один журнал. Я купив два словники. Я маю дві ручки.).


2. Родовий відмінок

а) без прийменника:

– ознака предмета (особи) (Це столиця України. Ось книга сестри.);

– заперечення (відсутність) предмета або особи (Я не маю брата. У місті немає фабрики.);

– позначення кількості у сполученні з числівниками (5-10) в обмежених конструкціях (Тут пять студентів.);

– позначення тривалості дії (Я живу тут шість місяців.);

– назва місяця в даті (запитання Яке сьогодні число?) (Восьме березня.);
б) з прийменником:

з, із – початковий пункт руху (Звідки?) (Студент приїхав із Кореї. Я прийшла з університету.);

у – належність особі (У Сергія є автомобіль.);

після, до – час (Зайдіть після лекції.);

біля, навпроти, серед, коло (навколо), ліворуч від, праворуч від, недалеко від – місце (Я чекатиму тебе біля входу. Зупинка розташована недалеко від магазину.);

до – особа як мета руху (Андрій іде до викладача.).

3. Давальний відмінок

– адресат дії (Увечері я телефоную другові.);

– особа (предмет), про вік якої йдеться (Це моя сестра. Їй вісімнадцять років.);

– логічний суб'єкт у безособових реченнях зі словами потрібно, треба, повинен (повинна) (Мені треба піти у магазин.);

– логічний суб’єкт у реченнях зі словами подобатися – сподобатися (Йому подобається кава. Йому подобається ходити пішки.).
4. Знахідний відмінок

а) без прийменника:

– особа або предмет як об’єкт дії (Дайте, будь ласка, словник. Я вивчаю літературу.);

– логічний суб’єкт при дієслові звати (Мене звати Марина.);

– час, тривалість дії (Я навчаюся в університеті місяць.);
б) з прийменником:

в (у), на – напрям руху (Ми йдемо на балет. Завтра я їду у Львів.);

у – час (день тижня) (У вівторок у нас іспит.);

через – час (Тато приїде через тиждень.);

прооб’єкт розмови, думки (Брат розповів мені про Київ.).
5. Орудний відмінок

а) без прийменника:

– із дієсловами цікавитися, захоплюватися (Брат захоплюється спортом.);

– професія особи (із дієсловами бути, стати) (Андрій мріяв бути лікарем, а став юристом.);

– знаряддя дії (Я пишу ручкою);

– засіб пересування (із дієсловами руху) (Назад я полечу літаком.);

– місце руху (Ми гуляємо містом.);
б) з прийменником:

з (із) – спільна дія (Ми живемо разом із батьками.);

з (із) – ознака (Я люблю чай із цукром.).
6. Місцевий відмінок

в (y), на – місце (Він живе в селі. Зошит лежить на столі.);

у – час (Він приїхав у вересні.).
7. Кличний відмінок

– звертання (Привіт, друже! До побачення, Петре!).


2.2.3. ЗАЙМЕННИК


  • Значення, відмінкові форми, зміни і вживання особових займенників (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони).

  • Питальні (хто? що? який? чий? де? куди? звідки? коли? як? скільки? котрий? чому?), присвійні (мій, твій, наш, ваш, його, її, їхні), вказівні (цей), означальні (кожен, сам, весь) і заперечні (ніхто, ніщо) займенники. Відмінювання присвійних займенників.


2.2.4. ПРИКМЕТНИК


  • Прикметники (гарний, синій, безкраїй, український).

  • Узгодження прикметників з іменниками в роді й числі в називному відмінку.

  • Відмінкова система прикметників.


2.2.5. ЧИСЛІВНИК


  • Кількісні числівники (один, два, три …).

  • Вживання кількісних числівників у сполученні з іменниками (один зошит, два дні).

  • Порядкові числівники (перший, другий, третій …) у формі називного відмінка.


2.2.6. ДІЄСЛОВО


  • Інфінітив (читати, могти, йти, дивитися).

  • Доконаний та недоконаний вид дієслова (робити – зробити, писати – написати, говорити – сказати).

  • Теперішній, минулий, майбутній часи дієслова (читати, читав, буду читати, читатиму, прочитаю, прочитав).

  • І і ІІ дієвідміна дієслова (знати, говорити, вчитися).

  • Наказовий спосіб відомих дієслів (читай, читайте; пиши, пишіть).

  • Дієслівне керування (дивитися телевізор; познайомитися з викладачем).

  • Перехідні і неперехідні дієслова (зустріти студента; захоплюватися спортом).

  • Дієслова руху без префіксів і з префіксами по- (пі-), при-: ходити, йти, їздити, їхати, піти, прийти, поїхати, приїхати.


2.2.7. ПРИСЛІВНИК


  • Розряди прислівників за значенням: місця (далеко, близько), часу (вранці, влітку), способу дії (добре, погано), міри і ступеня (повільно, швидко).

  • Предикативні прислівники (можна, треба, потрібно, важливо) в обмежених структурах, питальні прислівники (як, коли, де, куди, звідки).


2.2.8. СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ


  • Прийменники (в (у), на, з, до, про та ін).

  • Сполучники і сполучні слова (і, або, а, але, не тільки …, але й …, коли, тому що, тому, що, де, куди, який, котрий, чи, як, щоб та ін).

  • Частки (ні, не, навіть).


2.3. Синтаксис
2.3.1. ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ
Типи речень за метою висловлювання:

– pозповідні (Вчора приїхав мій батько.);

– питальні (Що ви зараз робите?);

– cпонукальні (Ходімо до аудиторії.).


Типи речень за емоційним забарвленням:

  • окличні (Яка чудова погода!);

  • неокличні (Сьогодні дуже гарний день.);




  • стверджувальні речення (Сьогодні холодно. Максим читає книгу.);

  • заперечні речення (Друзі не прийшли.).


Двоскладні речення (Студент читає. Тато – інженер. Подруга вдома. У неділю буде вечірка. У мене є словник. У місті є театр.).
Односкладні речення без дієвідмінюваної форми дієслова (Спекотно. Читайте!).
2.3.2. СУБ’ЄКТ І ПРЕДИКАТ У РЕЧЕННІ
Способи вираження граматичного суб’єкта:

– іменник або займенник у формі називного відмінка (Олесь (він) відпочиває.);

– сполучення числівника й іменника у формі називного (два, три, чотири) або родового відмінка (п’ять, шість…) відмінка (Два брати разом приїхали до України.).
Способи вираження логічного суб’єкта:

– іменник або займенник у формі знахідного відмінка (Мене звaти Петро.);

– іменник або займенник у формі родового відмінка (У нього є автомобіль.);

– іменник або займенник у формі давального відмінка (Їй двадцять років.).


Способи вираження предиката:

– дієслово дійсного, умовного способу (Студент читає. Читайте!);

– сполучення особової форми дієслова з інфінітивом (Я люблю співати.);

– сполучення особової форми дієслова з іменником (Олег буде лікарем.);

– іменник або займенник у формі називного відмінка (Київ – це велике місто.);

– прикметник або займенник у формі називного відмінка (Ця книга – моя. Олена дуже красива.).


2.3.3. СПОСОБИ ВИРАЖЕННЯ ЛОГІКО-СМИСЛОВИХ ВІДНОШЕНЬ У РЕЧЕННІ
– oб’єктні відношення (відмінкові і прийменниково-відмінкові конструкції іменників: Я слухаю музику. Я думаю про батьків.);

означальні відношення:

– узгоджене означення (вродлива дівчина);

– неузгоджене означення (кава з молоком, словник студента, розповідь про Київ);

– просторові відношення (прийменниково-відмінкові конструкції іменників, прислівники: Тарас живе у Львові. Марія живе далеко.);

– часові відношення (прийменниково-відмінкові конструкції іменників, прислівники: Ми приїхали в серпні. Я довго вивчала українську мову.);

– відношення мети (сполучення особової форми дієслова з інфінітивом: Я йду відпочивати.).

– способу дії (прислівники: Вона добре читає українською.).


2.3.4. ПОРЯДОК СЛІВ У РЕЧЕННІ
– прикметник передує іменникові (Це цікава книга.);

– залежне слово стоїть після головного (Він живе у центрі міста. Сашко читає книгу.);

– прислівники на -о, -е передують дієслову (Він добре вчиmься. Вона гарно співає.);

– група підмета розташована перед групою присудка (Андрій спить на дивані.);

– детермінант, що позначає час або місце, стоїть на початку речення, за ним група присудка, а потім група підмета (У Києві є багато університетів.).
2.3.5. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ
Складносурядні речення зі сполучниками і, а, але.

Складнопідрядні речення, види складнопідрядних речень із різними сполучниками і сполучними словами:

– з’ясувальні (що, хто, як, який, чий, де, куди, звідки, чому, скільки, щоб);

– означальні (який, котрий) обмежено;

– часу (коли);

– причиново-наслідкові (тому що, бо).
2.3.6. ПРЯМА Й НЕПРЯМА МОВА
Сполучники та сполучні слова у прямій й непрямій мові: що, де, коли, скільки, чому … . (Викладач запитав: «Де Сашко?» Я відповів, що він захворів.).
2.4. Лексика
Лексичний мінімум початкового рівня становить 780 одиниць, що забезпечують спілкування у межах тематичного та інтенційного мінімуму цього рівня. Основний склад активного словника початкового рівня обслуговує побутову, навчальну, обмежено країнознавчу і соціально-культурну сфери спілкування.


  1. вимоги до БАЗОВОГО рівня володіння українською мовою як іноземною (А2)


2.1. вимоги до мовленнєвих умінь
2.1.1. Аудіювання.

Претендент повинен:



  • правильно і достатньо точно зрозуміти прослухану інформацію, що стосується повсякденних умов перебування в Україні (оголошення на залізничних та аеровокзалах, у магазинах, у ресторанах, офіційні повідомлення у публічних місцях);

  • на слух зрозуміти правильно тему, основну ідею повідомлення, виголошеного нормативною вимовою і середнім темпом мовлення, на актуальну тему загальної для нефахового спілкування соціально-культурної проблематики.

Тип тексту: адаптована розповідь (опис, повідомлення) у формі монологу.

Обсяг тексту: 300 слів.

Кількість нових слів: до 3 %.

Темп мовлення: 100 слів на хвилину.
2.1.2. Читання.

Претендент повинен:



  • в основному зрозуміти зміст тексту без читання вголос;

  • визначити тему та одну провідну ідею тексту;

  • точно зрозуміти окремі деталі тексту та зв’язок між ними;

  • правильно виокремити висновки автора;

  • виконати 20 тестових завдань із альтернативними відповідями.

Тип тексту: текст повинен бути частково адаптованим, описового та оповідного характеру, науково-популярного чи загальноосвітнього змісту.

Обсяг тексту: 300-400 слів.

Кількість нових слів: до 3 %.


2.1.3. Письмо.

Претендент повинен:



  • уміти конструювати і записувати текст (монологічне висловлювання) відповідно до комунікативної мети (оголошення, інформація про час і місце певної події, проста заява, автобіографія, приватний лист);

  • виражати власні думки у письмовій формі, використовуючи різні прості синтаксичні структури;

  • у письмовій формі відтворити інформацію з прочитаного тексту у формі

  • простого плану чи відповідей на питання.

Тема тексту повинна стосуватися загальної соціально-культурної проблематики.

Тип тексту: автентична розповідь, опис, повідомлення.

Обсяг прочитаного тексту: 300 слів. Кількість нових слів: до 3 %.

Обсяг продукованого тексту: 100-120 слів.
2.1.4. Говоріння.

Претендент повинен:



  • самостійно, відповідно до норм літературної мови будувати зв’язні висловлювання на задану тему;

  • в основному правильно передавати зміст прочитаної чи почутої інформації;

  • в загальному виражати власне ставлення до фактів, подій, дійових осіб та їхніх вчинків;

  • розуміти прості висловлювання співрозмовника і правильно визначати його комунікативні наміри;

  • правильно реагувати на прості репліки співрозмовника;

  • виступати ініціатором простого діалогу, виражати власні комунікативні наміри під час ситуацій, передбачених цим рівнем володіння мовою.

Усне повідомлення на задану тему повинно складатися не менше, ніж із 15 фраз. Діалог із екзаменатором повинен складатися із десяти реплік.
2.2. зміст мовної компетенції
2.2.1. фонетика. фонологія. графіка.

Поняття про український алфавіт. Загальне співвідношення між літерами та звуками.

Формування навичок письма кириличним шрифтом.

Особливості артикуляції українських голосних і приголосних. Наголос. Склад.

Орфоепія. Правила літературної вимови. Голосні [е], [и] під наголосом і в ненаголошеній позиції: весна – весни. Тверді і м’які приголосні: книжка, ніжний, теплий, сільський.

Інтонація. Різновиди інтонацій.





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Проект удосконалений стандарт українська мова як іноземна iconІнформаційний проект “Люди,які прославили мій край” Номінація: позашкільний проект Вид проекту
Я І україна”, українська мова, читання, трудове навчання, образотворче мистецтво, поетика
Проект удосконалений стандарт українська мова як іноземна iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ спеціаліст
Українська мова – державна мова України. Українська мова серед інших мов світу. Українська мова як національна мова українського...
Проект удосконалений стандарт українська мова як іноземна iconМетодичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни "основна іноземна мова: усна англійська мова" для студентів IІ курсу денної
Методичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни "Основна іноземна мова: усна англійська мова" для студентів ІI...
Проект удосконалений стандарт українська мова як іноземна iconМетодичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни "основна іноземна мова: усна англійська мова" для студентів І курсу денної
Методичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни "Основна іноземна мова: усна англійська мова" для студентів І...
Проект удосконалений стандарт українська мова як іноземна iconМетодичні вказівки до виконання контрольних робіт з дисципліни «Українська мова
«Українська мова (за професійним спрямуванням)» для студентів усіх спеціальностей
Проект удосконалений стандарт українська мова як іноземна iconМетодичні вказівки до організації самостійної роботи з дисципліни «Українська мова
«Українська мова (за професійним спрямуванням)» для студентів усіх спеціальностей
Проект удосконалений стандарт українська мова як іноземна iconКонспект лекцій із дисципліни «українська мова за професійним спрямуванням»
Лекція Українська мова – об’єкт соціолінгвістики. Міжкультурна комунікація в навчально-освітніх соціумах
Проект удосконалений стандарт українська мова як іноземна iconОсновна І старша школа Українська мова
Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім...
Проект удосконалений стандарт українська мова як іноземна iconПерелік питань до складання диференційованого заліку з навчальної дисципліни: „Іноземна мова за професійним спрямуванням

Проект удосконалений стандарт українська мова як іноземна iconМетодичні рекомендації 2016-2017 н р. Українська мова
Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка