Професійно-технічна освіта України



Сторінка8/12
Дата конвертації17.01.2018
Розмір2.16 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Особливості підготовки сліпих та слабозорих дітей за професією «оператор комп»ютерного набору»

Коваль О.А. – викладач

Міжрегіонального вищого професійного училища зв»язку м. Києва
І. Актуальність деталізації характерних методичних особливостей підготовки сліпих та слабозорих дітей за професією «Оператор комп’ютерного набору»

Як свідчить практика, для ефективної роботи незрячі користувачі повинні вивчати комп’ютерні системи набагато глибше, навіть не тому, що вони повинні мати перевагу в знаннях, а тому що наявна тифлотехніка недосконала і потребує використання таких систем, які не застосовуються в загальнокористувацькому плані. Так, операційна система DOS в звичайних школах практично не вивчається, тому що вона непотрібна, але усі брайлівські принтери, більшість брайлівських строк і речових синтезаторів працюють тільки під DOS, тобто для нас ця система залишається життєво необхідною. Однак, не дивлячись на дані особливості, рівень незрячих ні в якому разі не повинен бути нижчим за загально користувацький. Через об’єктивні причини зрячі і незрячі користувачі комп’ютером досягають цього рівня різними шляхами: зрячі спираючись на візуальні відчуття, на аналогії з буденним життям, незрячі – більшою частиною за допомогою аналітичного мислення, більш глибокого знання основ. Так, «необхідне» більш глибоке вивчення DOS, файлової структури допомагає незрячому краще розібратися у принципі дії «вікон», «кнопок» та інших структур загальновживаної системи Windows.

Навчання дітей з вадами зору роботі за комп’ютером є одним з важливих завдань, які стоять на сучасному етапі перед спеціальними школами та навчально-реабілітаційними центрами. Потреба в оволодінні комп’ютерною технікою є багатогранною. Це, насамперед, необхідно для молоді і, особливо, для тієї її частини, що має намір вступити до навчальних закладів освіти та здобути обрану спеціальність. По-друге, залучення такої молоді до перспективних професій, таких як: програміст, юрист, перекладач, викладач тощо. По-третє, така потреба обумовлюється необхідністю забезпечення конкурентоспроможності молодих спеціалістів що, є інвалідами по зору, під час працевлаштування за спеціальністю. По-четверте, досвід роботи з комп’ютерною технікою необхідний також спеціалістам-інвалідам по зору, з метою забезпечення їм можливості самостійно, переважно без залучення секретарів працювати в обраній ними галузі.

Як свідчить досвід роботи, користування комп’ютерною технікою значно полегшує людям з проблемами зору підготовку до семінарських занять, екзаменів, написання контрольних, реферативних, курсових, дипломних й інших письмових робіт. У порівнянні з використанням магнітофонів, диктофонів, друкарських машинок, шрифту Брайля й інших засобів, людині з проблемами зору значно легше і скоріше відшукати і користуватися необхідною для цього літературою (потрібні глави, сторінки у підручниках, статті законодавчих актів і таке інше) в комп’ютері.

Саме у дітей с патологією зорового аналізатора було виявлено ряд особливостей розвитку процесу навчання роботи з комп’ютером, а саме: наявність початкової фази «на підготовчому етапі навчання», на якій уявлення про дії, вміння, поняття неадекватні об’єкту. Насамперед діти взагалі не мають поняття про значення і можливості комп’ютера. Тобто формування знань та вмінь роботи за комп’ютером носить фазовий характер. Перша фаза є підготовчою. На цій фазі діти не мають чіткого поняття взагалі. Друга фаза є ввідною – діти починають розуміти призначення комп’ютера та деякі дії на ньому чи з ним. Наступні фази такі самі як і у зрячих, але вони затягнуті у часі.

Так, встановлено, що виникають і дуже повільно долаються труднощі у порівнянні «дія-озвучення», коли учні працюють з додатками «Windows» за допомогою голосового інтерфейсу JAWS. Ці труднощі викликані: 1) недоліками сенсорного сприймання, малим досвідом оперування з необхідними предметами (клавіатурою, мишкою, сканером), недостатність сформованості предметно-практичних дій; 2) відсутністю необхідних заходів навчання (брайлівських дисплеїв, рельєфних зображень екранів, схем діалогів); 3) стереотипами, що формуються при використанні рельєфно-крапкового шрифту Брайля (бо текст читають у напрямку вправо, а пишуть навпаки, вліво).

Як показує аналіз сучасного стану інформатизації освіти в Україні, у системі спеціальної корекційної освіти ще недостатньо уваги приділяється формуванню комп’ютерної грамотності сліпих дітей і таких що погано бачать. Водночас, вміння користуватися комп’ютером є однією з вимог, яку висуває інформатизоване суспільство до тих хто пропонує себе на ринку праці. Саме тому є необхідним своєчасне ознайомлення такої дитини із засобами інформаційних і комунікаційних технологій, їх програмним забезпеченням. Розвиток необхідних навичок користувача названими засобами має забезпечити учнів спеціальних шкіл потрібними життєвими знаннями. Використання комп’ютера в навчанні дітей з ушкодженим зоровим аналізатором в подальшому забезпечує наступність в навчанні між всіма ланками освіти, адаптує їх до вимог сучасного життя, позбавляє можливих труднощів при навчанні у вищих навчальних закладах, де використання засобів інформаційних і комунікаційних технологій є обов’язковим. Все це визначає актуальність досліджень у галузі педагогічних та психологічних вимог до формування системи методичних підходів до навчання сліпих і слабозорих дітей використанню засобів інформаційно-комунікаційних технологій.

ІІ. Досвід у підготовці сліпих та слабозорих дітей за професією «Оператор комп’ютерного набору» у МВПУ зв’язку

Комп’ютерне навчання дітей з проблемами зору вимагає великої уваги викладача до кожного учня. У даному випадку групи учнів змішані, тобто складаються з слабозорих і тотально сліпих. Група повинна бути не більше 8 учнів, в ідеалі - 5. В іншому випадку виробниче навчання (практичні уроки) не дають потрібного результату.



Існує два варіанта навчання учнів інвалідів по зору роботі на ПК:

  • З використанням тактильного дисплея і мовного синтезатора (тотально сліпі учні);

  • З програмами збільшення екрану на стандартному відеодисплеї (слабозорі учні).

Нам доводиться використовувати суміш з цих двох методів.

На початку співпраці МВПУ зв’язку зі школою-інтернат № 5 була створена творча група, яка, ознайомившись з методикою викладання, психологією спілкування з дітьми, які не мають можливості бачити оточуючий світ, розробила дві навчальні експериментальні програми. Зараз ми працюємо за трирічною програмою, яку треба суттєво доопрацювати і де в чому спростити. Починали навчання з вивчення операційної системи MS DOC, зараз вже перейшли до більш поглибленого вивчення мережі Інтернет. Треба підкреслити, що навчання проводиться на звичайних комп’ютерах, які адаптуються до специфіки їх використання. Результат досягається завдяки наполегливості, працездатності і жаги до навчання дітей.

Також кожного року з’являються нові версії нових озвучувальних програм і спеціалізованих розмовних програм. Це все змушує викладачів постійно підвищувати свій рівень володіння комп’ютером. На протязі трьох років навчання підготовка ведеться за такими предметами: «Історія виникнення і розвитку комп’ютерної техніки», «Основи ІВМ РС», «Машинопис», «Комп’ютерний набір текстових документів», «Спецтехнологія», «Виробниче навчання».

Основними цілями курсу навчання є:


  • формування у учнів навичок використання засобів інформаційних і комунікаційних технологій для досягнення власних навчальних цілей;

  • виховання у дітей відповідного ставлення до засобів інформаційно-комунікаційних технологій і інформаційних систем;

  • навчати учнів працювати з інформацією з використанням засобів інформаційних і комунікаційних технологій;

  • сформувати в учнів початкові знання про поняття в галузі інформаційно-комунікаційних технологій.

Основними завданнями навчання дітей-інвалідів по зору професії «Оператор комп’ютерного набору» на нашу думку є:

  • Навчання учнів інвалідів по зору основам комп’ютерної грамотності та поглибленим засвоєнням спеціальних комп’ютерних технологій;

  • Початкова професійна підготовка і підвищення рівня професіоналізму при використанні комп’ютерних технологій;

  • Надання консультативної допомоги та комп’ютерного часу незрячим учням;

  • Підготовка та накопичення методичних матеріалів, спеціальних програм і зручних програм для незрячих учнів, з метою забезпечення ефективної роботи учнів за ПК.

Глянемо у минуле, перші тактильні пристрої вводу почали використовуватись досить рано.

Спочатку вони були розраховані на один знак, потім на більш розширені – брайлівські – монітори. Швидкому розвитку даних апаратів заважало – і на даний момент заважає – їх велика ціна. Однак наприкінці 70-х – початку 80-х років були сконструйовані спеціальні комп’ютери для сліпих.

Іншими посередником між сліпим користувачем і комп’ютером є синтезатор мови. Введення синтезатора у часі запізнилось ніж тактильні засоби. Ціна їх значно нижче, але проявились недоліки в порівнянні з Брайлем. Найнеприємний з них мовна обмеженість. Скільки буде використовуватись мов, стільки потрібно мовних систем, у той час як система Брайля є практично інтернаціональною, особливо якщо користуватись шестикрапковою (тобто не комп’ютерною) брайлівською системою.

Але все ж таки на мовній основі були створені декілька спеціальних комп’ютерів для сліпих.

Пройшло багато часу поки з’явились перші програми, які наближають, якоюсь мірою, багатовіконну систему до сліпого користувача. Зараз мовні програми-посередники випередили брайлівські, прийшовши до нас з США раніше за інших.

Програма аудіодоступу Jaws озвучує меню, повідомляє про те, які з пунктів активні, вимовляє всі системні повідомлення, повідомляє про кнопки та радіокнопки, які на даний час є на екрані і дозволяє обрати потрібну. Jaws достатньо зручний у системі, однак русифікована версія не досить зручна для редагування текстів. Одною з брайлівських програм доступу до Windows – є Virgo з Німеччини.

Відмінні зчитувальні програми для Windows дозволяють незрячому рухатися системним меню і обирати бажані розділи, служби. Це перш за все стосується основних додатків Microsoft. Зовнішні додатки Windows, нажаль, не завжди відповідають нормам, в наслідок чого зчитувальна програма потребує налагодження або просто замовкає. Ці налагодження високоякісних зчитувальних пристроїв іноді може зробити сам користувач, але найчастіше потрібна допомога зрячого.

Тепер можна зупинитись на питанні навчання і перейти до досвіду підготовки операторів комп’ютерного набору тільки з брайлівським дисплеєм і мовним синтезатором. Для багатьох незрячих достатньо важко розрізняти процес управління комп’ютером і вікном брайлівського дисплею, тобто коли потрібно користуватись клавішами переміщення курсору ПК, а коли – клавішами переміщення вікна брайлівського дисплея. Витрачається багато часу на огляд всього екрану, так як рядок складає 40 символів. Але все ж учні поступово звикають до розподілу цих функцій. Окремий час на заняттях відводиться для вивчення латинської та української клавіатури та оволодінню методом десятипальцевого друку. Діти спеціалізованої школи завдяки наполегливості і в силу того, що в них життя сприймається на дотик, оволодівають сліпим десятипальцевим методом друкування швидше і помилок роблять значно менше. Для цього є навчальна програма, однак вона орієнтована на розвиток високої швидкості друку і не узгоджена з програмою збільшення екрану, мовним синтезатором та тактильним дисплеєм. Тому необхідно розробити нову програму, яка б відповідала новим вимогам. Зараз вже є програма-тренажер для друку англійських і російських текстів зі звуковим сигналом у випадку помилки. Існує також програма для підвищення швидкості друку. Учень читає одне речення, запам’ятовує його та друкує протягом 5 хвилин. Коли інтервал часу закінчується програма повідомляє середню швидкість та кількість помилок.

Вірогідно, ці неприємності пов’язані з труднощами, які лягають на плечі учнів. А труднощів багато.

По-перше, спочатку потрібно оволодіти клавіатурою ПК латиницею, а за короткий час не вдається досконало оволодіти нею, що сильно уповільнює роботу. По-друге, необхідно вивчити комп’ютерний Брайль, який відрізняється від літературного, в позначенні розділових знаків і цифр, а також багатьох інших спеціальних символів. По-третє, звичне читання двома руками доведеться замінити читанням однією рукою, оскільки друга зайнята клавішами ПК, що значно уповільнює працю, особливо у випадку коли володіння Брайлем не особливо вільне. По-четверте достатньо складним є для початківця правильне натискання клавіш без зачіпання інших, так як замість однієї літери при затриманні пальця на клавіші постійно з’являється дві різних або три-чотири однакові, що дуже псує настрій. Однією зі складностей є те, що доводиться запам’ятовувати дуже багато спеціальних незвичних термінів, назв англійською мовою, багато незрозумілого. Це сильно розсіює увагу і заважає засвоєнню матеріалу.

Наступним етапом в оволодінні комп’ютером є читання за допомогою комп’ютера різноманітних текстів, навчальних посібників, спеціальної та художньої літератури.

Незрячі користувачі ПК забезпечуються спеціальними навчальними програмами, а також програмами необхідними їм для роботи на власних ПК.

Основна проблема – це «зависання» ПК. Тому користувачу рекомендується частіше зберігати введену інформацію та як найбільше параметрів налагодження записувати у файли конфігурування, щоб при «зависанні» ПК як найшвидше поновити потрібний режим роботи. При налагодженні мовного синтезатора встановлюємо вікна для читання так, щоб отримувати максимум необхідної інформації та мінімум непотрібної, що заважає роботі та сповільняє її.

За допомогою стандартних засобів можливо вирішити ще одну серйозну проблему для інвалідів по зору: читання плоского тексту. Сучасні планшетні сканери дозволяють отримувати придатні для розпізнання зображення для широкого діапазону шрифтів без додаткового налагодження сканеру на середніх значеннях його параметрів. У більшості випадків достатньо тільки відсканувати лист і запустити розпізнання. Для розпізнання використовуємо, наприклад Fine Reader Professional. Достовірно розпізнаний текст можна прочитати вголос за допомогою програми Говорящая мишь (стандартна програма написана для незрячих). Що дає змогу учням використовувати тексти для подальшої обробки та створення на їх основі доповідей, курсових робіт і рефератів.



Первинне ознайомлення учня з функціональними кнопками брайлівського принтера

Для слабозорих при роботі на комп’ютері використовується мовний синтезатор. На даний момент він є найбільш доступним технічним засобом для незрячих користувачів комп’ютером через малу ціну у порівнянні з брайлівським дисплеєм.

При роботі слабозорих учнів на ПК виникають наступні труднощі:


  1. Необхідність дивитись на екран з близька, що вимагає від учня знаходження у незручній позі, яка призводить до швидкої втоми;

  2. Зайнята рука у тих учнів, які використовують лупу при роботі з плоскодрукованими матеріалами, що сповільняє роботу на клавіатурі;

  3. Якщо слабозорий учень не володіє методом «сліпого» десятипальцевого друку, необхідність дивитись на клавіатуру підвищує втому і уповільнює його роботу, так як нижча швидкість пошуку потрібних клавіш;

  4. При роботі з графічними програмами, зокрема у Windows, ускладнений пошук курсору миші на екрані.

Використовування програми збільшення екрану дозволяє вести навчання на відео дисплеї при гостроті зору від 2 %, найчастіше без додаткових оптичних засобів. Достатньо щоб учень мав мінімальні навички читання плоского тексту.

Суттєві ускладнення виникають при вивченні середовища Windows: дрібний шрифт текстів, пошук курсору миші на екрані. Часто стверджують, що засобами самої графічної оболонки в системі Windows можна легко збільшити всі елементи екрану. Нажаль це не відповідає дійсності. Засобами самої Windows можна змінити розмір шрифту лише для окремих видів текстової інформації, але не можливо збільшити текст в діалогових панелях, розмір курсору миші. До того ж кратність збільшення часто буває недостатньою. Крім того деякі налагодження діють тільки в самій оболонці Windows і не стосуються Windows-додатків.

Не менш важливим пізнавальним критерієм в оволодінні комп’ютером є ознайомлення та опрацювання офісних додатків: редактору текстів (Word), табличного редактору (Excel). Цей напрямок дає можливість самостійно складати листи, заяви та інші документи, необхідні в побуті і на роботі.

Сьогодні в Інтернет можна отримати найрізноманітнішу інформацію будь-якою мовою. Це як можливість отримати освіту методом дистанційного навчання, так і інформація про лікувальні заклади всього світу з переліком послуг, різноманітна навчальна та наукова інформація, політичні новини сьогодення, розклади потягів та літаків, інформацію про наявність білетів і можливості замовлення їх мережею та багато іншого.

З підключенням до мережі Інтернет акценти змінилися і в програмі підготовки. Більша увага приділяється роботі у всесвітньому «павутинні». Це і робота з електронною поштою, і відпрацьовування навичок з пошуковими системами.

Робота в мережі Інтернет розширює доступ до необмеженої інформації, дозволяє використовувати її як для роботи, так і для навчання, підвищення кваліфікації, і, що важливо для дітей позбавлених зору, інформація, отримана з Інтернету, дає можливість відчувати себе рівними з іншими дітьми. Таким чином вони ознайомлюються з періодикою, художньою літературою, прогнозами погоди, спортом, довідковою інформацією й таке інше. А все це разом значно підвищує шанси на працевлаштування в майбутньому.

Поява русифікованої програми Jaws дала можливість незрячим вивчати Windows і користуватися Інтернетом. Вона дозволяє користуватись програмою Internet Explorer, зчитує тексти українською, російською та англійською мовами.

Після завершення навчання тільки одна людина користується ПК з брайлівським дисплеєм на роботі (міської бібліотеці для сліпих), інші використовують на роботі або вдома програму збільшення зображення на екрані відеодисплея або мовний синтезатор.

Перевага даної курсової підготовки полягає в тому, що використовується матеріально-технічна база школи (дітям не потрібно їхати до МВПУ зв’язку через усе місто). Викладач чи майстер виробничого навчання училища виїжджає до школи. Співпраця училища зі школою є запорукою успішного результату в навчанні.

На даний час основне навчання проходить у комп’ютерному класі оснащеному, нажаль, комп’ютерами для зрячих, які до того ж дуже давно не поновлювалися. З 2007 - 2008 навчального року у школі-інтернат обладнаний спеціалізований сучасний комп’ютерний тифлокабінет. Використовуємо його в контексті ознайомлення учнів з спеціалізованою технікою (брайлівські монітори (строки), брайлівські клавіатури, брайлівські принтери), адже повний перехід на даний вид техніки неможливий. Оскільки, в громадських місцях по Україні комп’ютерів обладнаних такою технікою налічуються одиниці.

ІІІ. Висновки

Сьогодні людина з вадами зору може працювати з Windows, але можливості її обмежені. У той час коли зрячий користувач рідко використовує клавіатуру, адже все легше і швидше робити мишею, сліпий залишається обмеженим клавіатурою і повинен терпляче «прогулюватися» доступними йому меню. У всякому разі сліпий, який прагне до співпраці зі зрячими, повинен прийняти нову систему.

Ефективність розвитку алгоритмічного мислення, збагачення понятійного апарату з навчального предмета залежить головним чином від рівня пізнавальної активності учнів, обумовленої використанням засобів інформаційних і комунікаційних технологій.

Одним з висновків є те, що для реалізації можливостей інформаційних та комунікаційних технологій у процесі навчання, їх потрібно розглядати як елемент цілісної структури навчальної діяльності, який не може входити в протиріччя з методиками традиційного навчання. Особливо актуальним є не епізодичне, а систематичне включення засобів інформаційно-комунікаційних технологій в процес навчання. Отже, необхідним є розробка системи навчання із залученням засобів інформаційно-комунікаційних технологій, цілеспрямована підготовка вчителів спеціальних шкіл до використання названих технологій у навчальному процесі.

Навчання з застосування засобів інформаційних і комунікаційних технологій – це якісно новий різновид навчання, можливості якого ще далеко не розкриті. Водночас, у процесі розробки комп’ютерних програм навчального призначення варто враховувати і негативні сторони використання комп’ютера. Так спостереження свідчать, що по-перше, перебільшення часу використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій може призвести до деякого збідніння мови. Це обумовлене тим, що у процесі роботи (діалогу) з недосконалими програмними засобами від учня вимагаються однотипні відповіді, спрощені конструкції пропозицій. По-друге, інколи в учнів виникає прагнення замінити спілкування з навколишнім світом тільки спілкуванням з комп’ютером.

Надалі представляється цікавим вивчити, як залежить успішність оволодіння навчальним матеріалом від індивідуальних особливостей учнів з особливими потребами, зокрема при використанні різного виду та типу педагогічних програмних засобів.

Для успішної курсової підготовки сліпих дітей за професією «Оператор комп’ютерного набору» потрібна суттєва спеціалізована методична підготовка, видання методичних посібників, співпраця з європейськими центрами, які мають на озброєнні і кращу техніку і практичних педагогів у галузі навчання.

Держава повинна суттєво змінити своє ставлення до цієї проблеми: за прикладом Центрів зайнятості населення створити Центри професійної підготовки дітей-інвалідів. Також завдання забезпечити навчання сліпих дітей комп’ютерній грамотності не на адаптованих комп’ютерах, а на спеціально сконструйованих. Нехай їх буде не десять, а один, але результат від цього буде в десять разів кращим, ніж від десяти адаптованих, хоча вони значно дорожчі за звичайні.

Особливо важливим є оволодіння комп’ютером як засобом компенсації сліпоти для учнів з метою їх успішної інтеграції до громадянського суспільства. Це дає їм змогу самостійно готувати курсові роботи та багато інших документів.

Набуття досвіду роботи з комп’ютером є необхідним для дітей з вадами зору та дорослих спеціалістів різних професій з названими проблемами – юристів-практиків, викладачів, перекладачів та інших, оскільки це значно полегшує, вдосконалює, підвищує рівень виконання ними своїх завдань та професійних обов’язків. Навчаючи дану групу осіб необхідно виходити з того, що для них є необхідним не лише засвоїти навички роботи з комп’ютером, а й набути досвід роботи, зокрема, з нормативною, довідковою та іншою спеціальною літературою. Юристи, зокрема, мають навчитися вести юридичну документацію, викладачі – до лекційних, семінарських та інших занять, виконувати наукову роботу і таке інше, використовуючи комп’ютер. Саме на вирішення зазначених завдань та розв’язання проблем, що виникають у процесі навчання, і повинні спрямовувати свої зусилля викладачі, програмісти, а також повинні допомагати у цьому учні, багато з яких бачать дану проблему зсередини.

Проте, не можна таку справу перекладати на особистості. Цим повинна опікуватись держава. Так, навчання професії коштує дорого, а навчання дітей-інвалідів потребує ще більших затрат. І дуже шкода, що така співпраця не підтримується державою.
Психолого-педагогічний супровід професійної підготовки учнів з обмеженими психофізичними можливостями

Попович О.М. – практичний психолог Київського вищого професійного училища швейного та перукарського мистецтва
Вступ

Інтеграція молоді з особливими потребами в освітнє середовище, а в тім, і у суспільство – актуальна проблема, сутність якої визначається самим суспільством рівнем його розвитку. Цивілізований світ на даному етапі розвитку переходить до нової парадигми – починає формуватися нова культурна норма – повага до людей з фізичними та розумовими вадами, що фіксує міжнародне законодавство на рівні ООН.

Справжні Рамки дій з освіти осіб з особливими потребами були прийняті на Всесвітній конференції з освіти осіб з особливими потребами, організованою урядом Іспанії у співробітництві з ЮНЕСКО та проведеної в Саламанці з 7 по 10 червня 1994 року її мета полягає в тому, щоб служити основою для розробки політики і орієнтувати діяльність урядів, міжнародних організацій, національних установ з надання допомоги, неурядових організацій та інших органів, спрямовану на виконання Саламанкської декларації про принципи, політики та практичної діяльності у сфері освіти осіб з особливими потребами. Рамки дій головним чином спираються на національний досвід країн-учасниць, а також резолюції, рекомендації і публікації системи Організації Об'єднаних Націй та інших міжурядових організацій, особливо Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів.

Основний принцип інклюзивної освіти полягає в тому, що всі діти повинні навчатися спільно у всіх випадках, коли це є можливим, незважаючи ні на які труднощі або відмінності, які існують між ними. Інклюзивні школи повинні визнавати і враховувати різні потреби своїх учнів шляхом приведення у відповідність різних видів і темпів навчання та забезпечення якісної освіти для всіх шляхом розробки належних навчальних планів, прийняття організаційних заходів, розробки стратегії викладання, використання ресурсів та партнерських зв'язків з їхніми громадами. Необхідно на безперервній основі надавати підтримку і надавати послуги для забезпечення задоволення на постійній основі особливих потреб, з якими стикається кожна школа.

У рамках інклюзивної освіти діти з особливими освітніми потребами повинні отримувати будь-яку додаткову допомогу, яка може їм знадобитися для забезпечення їх ефективної освіти. Інклюзивні школи є найефективнішим засобом, що гарантує солідарність між дітьми з особливими потребами та їхніми однолітками.

Як і в інших країнах, в Україні існує велика кількість людей з обмеженими можливостями. Статистика показує, що існує тенденція до їх зростання. Це висуває низку проблем, пов’язаних з їх соціалізацією, зокрема з отриманням освіти і працевлаштуванням.

Уряд України відповідно до Закону України від 6 жовтня 2005 року № 2961 – IV « Про реабілітацію інвалідів в Україні», Указу Президента України від 27 грудня 2005 року № 1845 « Про заходи щодо створення сприятливих умов для забезпечення соціальної, медичної та трудової реабілітації інвалідів», Конвенції 159 і Рекомендації 168 Міжнародної Організації Праці, здійснює державну політику щодо соціального захисту інвалідів їх професійної реабілітації та зайнятості.

У Київському вищому професійному училищі швейного та перукарського мистецтва з 2001 року навчаються діти з різними психофізичними вадами: вадами слуху та вихованці із різних інтернатних закладів столиці. Це – спеціальні загальноосвітні школи-інтернати для розумово відсталих дітей (№2, №16, № 17, №26); гімназія-інтернат №13 з санаторними класами для дітей із захворюванням серцево-судинної системи; спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №15 для дітей з наслідками поліомієліту і церебральним паралічем; спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №9 для дітей зі зниженим слухом; загальноосвітня школа-інтернат №23.

Як бачимо, діагнози учнів досить складні. До того ж у таких дітей різноманітні психологічні проблеми: замкненість, пов'язана із вибірковістю у спілкуванні, здебільшого вони недостатньо підготовлені до життя, характеризуються підвищеною чутливістю, тривожністю. Для них протипоказані втоми, нервова система не в змозі витримати великих психічних та фізичних навантажень. Такі учні потребують індивідуального підходу у своєму розвитку та навчанні. Вони навчаються значно повільніше, їм необхідно більше часу для переосмислення учбового матеріалу, який варто багаторазово повторювати.

В КВПУ ШПМ учні з особливими потребами опановують спеціальності "Швачка, кравець" та "Вишивальниця, кравець" з терміном навчання 2 роки.

Завдяки наполегливій праці та високій кваліфікації педагогів, на завершальному етапі навчання, діти з психофізичними розладами і розумовими обмеженнями, показують високу якість швейних та вишитих виробів і дипломних робіт.

Значну роль в професійній підготовці та особистностній самореалізації учнів з особливими потребами відіграє психолого – педагогічний супровід навчально –виховного процесу.

Метою психолого-педагогічного супроводу є надання можливостей кожній дитині проявити себе, реалізувати свої здібності, навчитися спілкуванню у групі, розвинути творчий потенціал, навчитися методам самодопомоги та взаємодопомоги, а також сприяти соціальній та психологічній підтримці, скерованої на розвиток самоповаги, довіри. Таким дітям прищеплюється впевненість у тому, що вони можуть бути потрібними для суспільства, їх праця є соціально значимою та потрібною іншим людям.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Схожі:

Професійно-технічна освіта України iconВесняні обласні семінари з нттум
Технічна творчість розвиває у вихованців відчуття форми, гармонії, композиції, симетрії, розуміння того, що художнє начало присутнє...
Професійно-технічна освіта України iconДержавний стандарт професійно-технічної освіти дспто 7344. 74. 81-2014
Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Миколаївській області
Професійно-технічна освіта України iconМета курсу – формування професійної компетентності, забезпечення фахової підготовки майбутніх педагогів до здійснення професійно-мовленнєвої діяльності в умовах навчання дітей другої української мови. Завдання курсу
Програма для студентів 3 курсу спеціальності 010101 дошкільна освіта з навчальної дисципліни: Методика навчання української мови...
Професійно-технічна освіта України iconНауково-технічна бібліотека Біобібліографія науковців Національного авіаційного університету Володимир Петрович харченко біобібліографічний покажчик Київ 2012

Професійно-технічна освіта України iconЗакон України "Про загальну середню освіту" стверджує: "Завдання загальної середньої освіти є формування особистості учня, розвиток його здібностей І обдарувань". Освіта ХХІ ст освіта для людини
Одним з найважливіших чинників формування життєво творчих компетенцій є вивчення історії в школі
Професійно-технічна освіта України iconМетодичні рекомендації для навчальних закладів: загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних навчальних
Рижкова Р. В. – Голова Комісії по роботі з молоддю Ради Організації ветеранів України, учасниця бойових дій у роки Великої Вітчизняної...
Професійно-технічна освіта України iconДержавний стандарт професійно-технічної освіти дспто 5312. Ок. 74. 40-2012

Професійно-технічна освіта України iconДержавний стандарт професійно-технічної освіти дспто 8112. N. 82. 11 2016

Професійно-технічна освіта України iconEuropean credit transfer system ects інформаційний пакет галузь знань: 01 Освіта Спеціальність: 014 Середня освіта Спеціалізація: Українська мова І література

Професійно-технічна освіта України iconОсвіта Освіта Науково – методична проблема Обгрунтування проблеми
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка