Програма 1 для загальноосвітніх навчальних закладів



Скачати 340.81 Kb.
Дата конвертації09.02.2018
Розмір340.81 Kb.
ТипПрограма

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
5–9 класи





Програма1 для загальноосвітніх навчальних закладів

Авторський колектив:


Р. В. Мовчан, доктор філологічних наук (керівник групи); К.В. Таранік-Ткачук, кандидат педагогічних наук, головний спеціаліст Міністерства освіти і науки, мо-лоді та спорту України; М. П. Бондар, кандидат філологічних наук (Київ);
О.М. Івасюк, кандидат філологічних наук (Чернівці); С. А. Кочерга, доктор філо-логічних наук (Ялта); Л. І. Кавун, доктор філологічних наук (Черкаси);
О. І. Неживий, кандидат педагогічних наук (Луганськ); Н. В. Михайлова, учитель-методист (Київ).

Робоча група, яка здійснила розвантаження програми відповідно до наказу № 100 Міністерства освіти і науки України від 6.02.2015 р. та відповідно до наказу № 617 Міністерства освіти і науки України від 3.06.2016 р:
Н. І.
Шинкарук, завідувач сектору відділення науково-методичного забезпечення загальної середньої освіти Інституту модернізації змісту освіти; Р. В. Мовчан, старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України, доктор філологічних наук; Л. Т. Коваленко, викладач кафедри методики мов та літератури Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського уніве-рситету імені Бориса Грінченка, заступник директора Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка;
Н. М. Логвіненко, старший науковий співробітник Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук;

Н. В. Ілясевич, учитель української мови і літератури Слов'янської гімназії м. Ки-єва, учитель-методист;
Н. В. Михайлова, учитель української мови і літератури ліцею «Наукова зміна» м. Києва, учитель-методист;
Г. О. Усатенко, голова Громадської ради при МОН України, доцент Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Н. М. Панасенко, старший науковий співробітник лабораторії вікової психофізіо-логії Інституту психології імені Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України. 

Робоча група, яка здійснила оновлення програми відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України № 52 від 13.01.2017 р та №201 від10.02.2017 р.:С. Р. Молочко, старший викладач кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання, методист відділу суспільно-гуманітарних дисциплін Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, учитель-методист (голова робочої групи); Н. В. Михайлова, учитель-методист лі-цею «Наукова зміна» м. Києва (модератор); О. Ю. Котусенко, головний спеціа-ліст департаменту загальної та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки Ук-раїни; А. М. Фасоля, провідний науковий співробітник відділу навчання україн-ської мови і літератури Інституту педагогіки НАПН України, кандидат педагогіч-них наук, старший науковий співробітник; Д. І. Дроздовський, докторант, науковий співробітник Інституту літератури
ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України, кандидат філологічних наук;
О. М. Ратушняк, доцент кафедри української літератури Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, кандидат педагогічних наук;
В. Р. Півторак, учитель української мови і літератури Калуської гімназії імені Дмитра Бахматюка;
А. В. Білоус, учитель української мови і літератури комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 54» Дніпровської міської ради; Т. В. Стус, методист Національного Центру «Мала академія наук України».

Пояснювальна записка

Оновлена програма з української літератури для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів підготовлена на основі чинної програми з урахуванням змін, внесених у 2015 році.

Програма базується на вимогах Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р.
№ 1392, ідеях «Концептуальних засад реформування середньої школи «Нова українська школа»».

Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування в них національної самосвідомості, культури, світоглядних орієнтирів, навичок практичного використання досвіду, здобутого за допомогою читання, усвідомлення важливості читання як чинника власного становлення й соціалізації, екологічного мислення й поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник основної школи – це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережливо ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.

Програма з української літератури для 5–9 класів спрямована на утвердження серед школярів культури читання. У середній школі важливо сформувати уявлення про читання як соціокультурну практику, важливий елемент повсякдення учнів та учениць. Для цього програма має бути захопливою, відповідати очікуванням сучасної молоді, яка живе в динамічному інформаційному світі. Нинішні школярі перебувають у полоні віртуального середовища, якому притаманна «кліповість», «клаптиковість», фрагментарність. Зрештою, сучасне життя постає світом «коротких» повідомлень, швидкоплинних новин. Не лише дитині, а й дорослому непросто розібратися в інформаційному огромі сьогодення. Тому настільки важливо навчити школярів читати, допомогти їм усвідомити, що читання – запорука успішного становлення в житті, чинник саморозвитку впродовж життя. Читання –не марнування часу, а можливість здобути безцінний психологічний, соціокультурний, зрештою, життєвий досвід. Крім того, читання творів у 5–9 класах дає естетичне задоволення й художню насолоду від спілкування з героями пропонованих творів.

Завдання предмета «Українська література» – сприяти формуванню ціннісного ставлення до того, що відбувається навколо, розуміти, що події важливо пропускати через себе. У пам’яті лишається те, що має емоційне позначення.

Програма з української літератури для 5–9 класів спрямована на виявлення в учнів та учениць справжніх щирих емоцій у відповідь на прочитані твори. Пропоновані в програмі тексти репрезентують і класичні зразки, і сучасний літературний процес, здатний викликати неудавані емоції, рефлексії, спонуки до розмислів над сьогоденням.

Учням 5–7 класів запропоновано твори, спрямовані на розвиток уяви. Такі тексти спонукають школярів фантазувати над життям персонажів, переживаючи за них, виявляючи симпатію до мешканців художнього світу. Здатність до фантазування — початковий етап у розвитку креативності, що є запорукою подальшої успішної соціалізації, здатності до розв’язання непростих життєвих питань.

Учням 8–9 класів запропоновано художньо виразні твори, які дають можливість поміркувати над сучасним життям, прищеплюючи соціальну активність, важливість громадянської позиції, екологічне мислення, морально-етичну відповідальність, толерантність, емпатію, повагу до іншого та здатність до творчого мислення.

Попри те, що в основі предмета «Українська література» — естетичні феномени, які дають можливість пережити насолоду від прочитаного, ці тексти також допомагають дітям в ігровій формі підготуватися до життя, поміркувати над учинками персонажів, подискутувати з приводу моральних і світоглядних колізій, наявних у художньому світі. У невимушених текстах сховано важливі соціальні проблеми, над якими на уроках української літератури замислюються учні 5–9 класів.

Нормативні освітні документи визначають ключовими для розвитку української школи загалом і літературної освіти зокрема ідеї діяльнісного, особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів. Це зумовлено потребою відповісти на виклики сьогодення, коли неможливо навчити учня «всього на все життя», і ключовим умінням стає здатність і готовність діяти залежно від поставлених завдань і вчитися протягом усього життя. Відповідно мета літературної освіти: засобами предмета допомогти учневі в його самопізнанні, життєвому самовизначенні, самоздійсненні, формуванні предметної (літературної) і ключових компетентностей, здатності до читацького й особистісного саморозвитку. Основне завдання сучасної загальноосвітньої школи полягає в наданні змоги учневі осягнути внутрішню логіку предмета, що вивчається, у ретельному доборі навчального матеріалу за принципом життєвої доцільності й функціональності, в активізації ролі самостійного навчання. Варто також ураховувати, що для успішної діяльності сьогодні недостатньо знань і вмінь, необхідні ще віра в себе, у свої сили, здатність ухвалювати рішення, жити й працювати в колективі й зосереджувати свої зусилля на конкретних завданнях, виявляти проблему, формулювати припущення й вести самостійний чи спільний пошук способів розв’язання її, брати на себе відповідальність за результати дій і вчинків.

Реалізація поставлених завдань передбачає: зміщення акцентів у навчанні з процесу накопичення предметних знань на вироблення умінь автономно застосовувати їх у ситуації невизначеності; становлення учня як суб’єкта навчальної діяльності й особистісного саморозвитку; посилення ролі загальнонавчальних умінь; необхідності забезпечення формування не лише предметної (літературної), а й ключових компетентностей. Важливими стають уміння, які допомагають учневі діяти, і знання, що необхідні для цих умінь.

Оновлена програма покликана стати одним із інструментів упровадження засадничих ідей особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів у повсякденну практику.

Концепція нової української школи подає таке трактування компетентності: «динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність».

Компетентності поділяють на предметні (формуються засобами одного навчального предмета), міжпредметні (виробляються під час вивчення кількох предметів) і ключові (формуються в процесі навчання й соціалізації і необхідні особистості для життєдіяльності загалом).

В освіті України виокремлено такі ключові компетентності:


  1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами.

  2. Спілкування іноземними мовами.

  3. Математична компетентність.

  4. Компетентності в природничих науках і технологіях.

  5. Інформаційно-цифрова компетентність.

  6. Уміння вчитися впродовж життя.

  7. Ініціативність і підприємливість.

  8. Соціальна та громадянська компетентності.

  9. Обізнаність та самовираження у сфері культури.

  10. Екологічна грамотність і здорове життя.

Стосовно української літератури предметною компетентністю, за Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, буде літературна. Її трактуємо як готовність і здатність працювати з текстами різних художньо-естетичних систем, культурно-історичних епох, світоглядних орієнтирів, традицій і стилів: розуміти зміст прочитаного, з’ясовувати авторську позицію і художні засоби донесення її до читача, творити на основі прочитаного власні смисли щодо порушених проблем, висловлювати власну (подеколи критичну) позицію стосовано прочитаного, сприймати художній твір як чинник формування життєвого досвіду та соціально-психологічного й соціокультурного становлення.

Відповідно, учня, який володіє такою здатністю, вважаємо компетентним читачем.

Йому притаманні такі риси: стійкий інтерес до читання, здатність уявляти й переживати прочитане, критично й рефлексійно мислити, інтерпретувати прочитане, знаходити авторські і творити власні смисли, відчувати естетичну насолоду від художнього слова, відкривати національні й загальнолюдські цінності, жити й творчо діяти в умовах глобалізаційних змін та полікультурного суспільства, цінувати надбання національної культури й поважати здобутки інших народів.

Компетентний учень-читач є суб’єктом навчальної діяльності, що передбачає усвідомлення власних психолого-фізіологічних особливостей, прагнень, мотивів, бажань, таких, як здатність до самостійної організації, здійснення й оцінювання читацької діяльності, а також до особистісних самореалізації, самовдосконалення і самотворення. Саме рівень суб’єктності (сформованість згаданих умінь) є одним із показників особистісного розвитку школяра.

Загальна мета навчання української літератури конкретизується в таких завданнях предмета:

1. Поглиблення інтересу до читання, зміцнення потреби читати; усвідомле-ння ролі літератури як засобу самопізнання і самотворення; використання досвіду читацької діяльності для розв’язання життєвих проблем. 2. Розвиток емпатії, відтворювальної і творчої уяви, художнього мислення

й образного мовлення, чуття жанру, форми.

3. Розвиток здобутих у початковій школі вмінь і навичок в усіх видах читацької діяльності, оволодіння різноманітними читацькими стратегіями; удосконалення вмінь діалогічної взаємодії з текстом, умінь аналізувати й інтерпретувати художній твір; збагачення читацького досвіду, розширення кола читання, вироблення алгоритму прочитання художніх творів різних естетичних систем, напрямів, жанрів, стилів, опанування здатністю орієнтуватися у світі класичної і масової літератури, розрізняти явища високого мистецтва і низькопробної культури. 4. Оволодіння змістом української літератури, засвоєння й систематизація

основних літературознавчих понять як засобу повноцінного сприйняття, прочитання й інтерпретації художнього тексту. Усвідомлення літературного процесу як цілісної системи, що має свої природні закономірності й тенденції. Узагальнення і поглиблення знань про мистецтво слова, умінь розглядати художню літературу в контексті інших видів мистецтв. Формування на основі читацького досвіду переконаності в багатстві української художньої літератури та її значущості серед інших національних літератур.

5. Формування культури художнього сприймання, естетичних потреб, смаку, почуттів, читацької культури, установок, мотивів, здатності сприймати художній твір з естетичних позицій, розглядати його в єдності змісту і форми, розрізняти художньо вартісні та низькопробні твори.

6. Розвиток чуття художнього слова, мовленнєвої культури, творчих здібностей, набуття досвіду літературно-творчої діяльності.

7. Вироблення загальнонавчальних, зокрема організаційно-діяльнісних умінь, здатності самостійно формувати індивідуальну навчальну траєкторію, керувати читацькою діяльністю, особистісним і читацьким розвитком.

8. Розвиток умінь працювати з різними видами інформації, зокрема й електронними, здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність (знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, систематизувати, зіставляти різноманітні факти та відомості).

Оновлена програма з української літератури поглиблює компетентнісну спрямованість навчання, що досягається шляхом:



  1. розкриття потенціалу предмета для формування ключових компетентностей; 2)зменшення обсягу фактологічного матеріалу на користь практичної діяльності, що забезпечує відносно достатню кількість часу для формування предметних і ключових компетентностей;

3) формулювання очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності термінами компетентнісного підходу: учень називає, формулює, записує, наводить приклади, розпізнає, розрізняє, описує, аналізує, порівнює, планує, усвідомлює, критично ставиться, оцінює, обґрунтовує, робить висновки, висловлює судження тощо;

4) виокремлення в очікуваних результатах навчання тих, що стосуються оволодіння загальнонавчальними вміннями як основою формування суб’єктності учня;

5) укладання переліку умінь, якими повинен оволодіти учень певного класу за рік навчання;

6) уведення наскрізних змістових ліній.

Під час оновлення програми враховувався пізнавальний, виховний, компетентнісний потенціал предмета.

Загальновизнано, що українська література в загальному світовому контексті є свідченням високого духовного та цивілізаційного розвитку українського народу, невід’ємним складником його національної культури. Як мистецтво слова вона є носієм потужного заряду духовної енергії, здатна передавати загальнолюдські й національні цінності від покоління до покоління, культивувати їх у людській душі. Засобами мистецтва слова вона допомагає збагачувати внутрішній світ людини, формувати сильний характер, широкий світогляд, особисту культуру, спрямовувати морально-етичний потенціал, розвивати інтелект, творчі здібності, естетичний смак.

Літературна освіта є важливим чинником створення оптимальних передумов розвитку всебічно освіченої особистості, виховання громадянина-патріота України, а її зміст базується на засадах загальнолюдських і національних цінностей, принципах гуманізму й демократії.

Українська література також є потужним носієм ідентичності нації, її генетичного коду, тому в національному самоусвідомленні, самозбереженні й самоствердженні її роль незаперечна й важлива. Виховання свідомого українця повинно базуватися на історичних і культурних знаннях, традиціях, на переосмисленні сучасного досвіду на основі загальнолюдських цінностей. Ознайомлення з художнім твором, усебічний аналіз змістової, жанрової та естетичної специфіки наблизять учнів до розуміння літератури як вияву мистецтва, потужного чинника світосприйняття та самоідентифікації.

Компетентнісний потенціал забезпечує можливість формування в процесі вивчення предмета всіх ключових компетентностей (див. подану нижче таблицю).


Компетентнісний потенціал предмета «Українська література»

п/п

Ключова компетентність

Уміння і ставлення, формування яких можна забезпечити засобами предмета

1.

Спілкуван-ня держав-ною (і рід-ною у разі відмінно-сті) мовою

Уміння:

  • розуміти україномовні тексти різних жанрів і стилів;

  • послуговуватися державною мовою в різно-мунітних життєвих ситуаціях;

  • застосовувати різноманітні комунікативні стратегії залежно від мети спілкування;

  • толерантно дискутувати, відстоювати власну думку.

Ставлення:

  • поцінування краси і багатства української мови;

  • усвідомлення ролі української мови як ключового чинника творення нації і держави, са-моствердження особистості;

  • відстоювання права спілкуватися українською мовою в різноманітних сферах життя суспільства

2.

Спілкуван-ня інозем-ними мова-ми

Уміння:

  • порівнювати оригінальні художні тексти та їх україномовні переклади.

Ставлення:

  • утвердження багатства української мови;

обстоювання можливості перекладу українською мовою будь-якого тексту іноземної мови;

  • розуміння ролі іноземної мови як засобу пізнання іншого світу, збагачення власного культурного досвіду

3.

Математи-чна компе-тентність

Уміння:

– розвивати абстрактне мислення;

–  установлювати причиново-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію;

– чітко формулювати визначення і будувати гіпотези;



  • перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема).

Ставлення:

  • прагнення висловлюватися точно, логічно та послідовно

4.

Компетентності у природни-чих науках і технолог-гіях

Уміння:

  • критично оцінювати результати людської дія-льності в природному середовищі, відображуні у творах літератури.

Ставлення:

– готовність до опанування новітніми технологіями;



  • оперативне реагування на технологічні зміни.

5.

Інформаційно-цифрова компетент-ність

Уміння:

  • діяти за алгоритмом;

  • працювати в різних пошукових системах для отримання потрібної інформації;

  • розпізнавати маніпулятивні технології і про-тистояти їм;

  • грамотно і безпечно спілкуватися в мережі Ін-тернет.

Ставлення:

  • прагнення дотримуватися етичних норм у вір-туальному інформаційному просторі;

  • задоволення пізнавального інтересу в інфор-маційному середовищі;

  • критичне ставлення до медійної інформації

6.

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:

  • визначати мету і цілі власної діяльності й роз-витку, планувати й організовувати їх, здійнювати задумане, рефлексувати й оцінювати результат;

  • використовувати різноманітні стратегії навчання;

  • користуватися різними джерелами інформації;

  • знаходити, аналізувати, систематизувати й узагальнювати держану інформацію, перетворювати її з однієї знакової системи в іншу;

  • працювати в парі, групі;

  • читати, використовуючи різні види читання: ознайомлювальне, вибіркове, навчальне тощо;

  • постійно поповнювати власний словниковий запас;

  • застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети й ситуації спілкування.

Ставлення:

  • прагнення використовувати українську мову в різних життєвих ситуаціях;

  • готовність удосконалювати власне мовлення впродовж життя, розвивати мовну інтуїцію;

  • розуміння ролі читання для власного інтелектуального зростання

7.

Ініціатив-ність і під-приємли-вість

Уміння:

  • аналізувати життєву ситуацію з певної позиції;

  • презентувати власні ідеї та ініціативи чітко, грамотно, використовуючи доцільні мовні засоби;

  • використовувати комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій, рішень і виявлення лідерських якостей.

Ставлення:

  • готовність брати відповідальність за себе та інших;

  • розуміння ролі комунікативних умінь для ус-пішної професійної кар’єри

8.

Соціальна та грома-дянська компетент-ності

Уміння:

  • толерантно відстоювати власну позицію в ди-скусії;

  • розрізняти маніпулятивні технології і протистояти їм;

  • аргументовано й грамотно висловлювати вла-сну думку щодо суспільно-політичних питань;

  • уникати дискримінації інших у процесі спіл-кування;

  • критично оцінювати тексти соціально-полі-тичного змісту.

Ставлення:

  • повага до різних поглядів, ідей, вірувань;

  • здатність співчувати, довіряти й викликати двіру;

  • поцінування людської гідності;

  • повага до закону та правових норм;

  • утвердження права кожного на власну думку

9.

Обізнаність та само-вираження у сфері ку-льтури

Уміння:

  • зіставляти специфіку розкриття певної теми (образу) в різних видах мистецтва;

  • ідентифікувати себе як представника певної культури;

  • визначати роль і місце української культури в загальноєвропейському і світовому контекстах;

  • читати літературні твори, використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях;

  • створювати тексти, висловлюючи власні ідеї, спираючись на досвід і почуття та використо-вуючи відповідні зображувально-виражальні засоби.

Ставлення:

  • поцінування набутків інших культур, зацікав-лення ними;

  • відкритість до міжкультурної комунікації;

  • потреба читання літературних творів для есте-тичної насолоди та рефлексії над прочитаним

10.

Екологічна грамот-ність і здо-рове життя

Уміння:

  • ілюструвати екологічні проблеми прикладами з художніх творів;

  • бережливо ставитися до природи як важливого чинника реалізації особистості;

  • розуміти переваги здорового способу життя.

Ставлення:

  • усвідомлення людини як частини природи, не-зворотності покарання за зло, причинене дов-кіллю;

  • аналіз літературних текстів (епізодів) еколо-гічного спрямування, усні / письмові презентації в рамках дослідницьких проектів;

  • готовність зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутнього

Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.

Для наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» – це формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.

Метою вивчення наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи; ґрунтується у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку держави.

Вивченням наскрізної лінії «Здоров’я і безпека» прагнемо сформувати учня духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінним членом суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя, допомагати у формуванні безпечного здорового життєвого середовища.



Вивчення наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Кінцевим, «матеріальним» результатом роботи над темою найчастіше буде певний «надпредметний» проект, для реалізації якого будуть задіяні знання і вміння, одержані на заняттях з окремих предметів. Однак навіть якщо кінцевий результат буде «предметним» (наприклад, написання сценарію на екологічну проблематику), у ньому учні використають знання, одержані на уроках природничих дисциплін, історії тощо.

Українська література як навчальний предмет має досить значний потенціал для реалізації наскрізних ліній:

«Екологічна безпека та сталий розвиток» (НЛ–1):

Уміння:

  • наводити приклади з художніх творів, у яких порушені проблеми екологічної безпеки;

  • формулювати зв’язне висловлювання про проблеми навколишнього середовища;

  • дискутувати з цього приводу.

Ставлення:

  • сприймання природи як цілісної системи;

  • усвідомлення взаємозв’язку людини і природи;

  • розуміння важливості екологічної безпеки;

  • готовність долучитися до захисту навколишнього середовища.

«Громадянська відповідальність» (НЛ–2):

Уміння:

  • наводити приклади з художніх творів, де герої проявляють активну громадянську

позицію; висловлювати ставлення до порушених проблем;

  • твердо, але толерантно відстоювати свої погляди в дискусії;

  • працювати в парі, групі, виконувати доручену роль;

  • приймати спільне рішення.

Ставлення:

  • відчуття себе членом спільноти;

  • усвідомлення важливості активної громадянської позиції;

  • готовність брати на себе відповідальність;

«Здоров'я і безпека» (НЛ–3):

Уміння:

  • знаходити необхідну інформацію про здоров’я, критично оцінювати її;

  • використовувати набуті знання і вміння для забезпечення безпеки своєї й інших;

  • наводити приклади з художніх творів, де порушені ці проблеми;

  • діяти в ситуаціях, загрозливих для здоров’я.

Ставлення:

  • усвідомлення власного здоров’я як цінності не лише особистої, а й суспільної;

  • ведення здорового способу життя й пропаганда його;

  • усвідомлення залежності й впливу власної поведінки на здоров’я і безпеку свою й оточення.

«Підприємливість і фінансова грамотність» (НЛ–4):

Уміння:

  • наводити приклади з художніх творів, де порушені ці проблеми;

  • використовувати набуті знання і вміння з метою реалізації задуманих проектів.

Ставлення:

готовність проявляти ініціативу. У навчальній програмі ці аспекти відображено в переліку очікуваних резу-льтаттів навчально-пізнавальної діяльності учнів із зазначенням тієї чи іншої наскрізної лінії (НЛ–1, НЛ–2, НЛ–3, НЛ–4).

Концептуальна структура програми, її змістове наповнення передбачають: забезпечення можливостей для формування предметної (літературної) і ключових компетентностей, урахування вікових особливостей учнів, психології сприйняття дитиною творів художньої літератури, особливості сучасного навчального процесу в середній школі, право вибору (для вчителя і учня), специфіку сучасного інформаційно-комунікативного простору, національних процесів державотворення, загальносвітових процесів глобалізації тощо. Художні твори для текстового розгляду добиралися за принципами: ощадливості, естетичних критеріїв, жанрово-тематичної розмаїтості, урахування вікової психології, осучаснення змістового матеріалу.

Курс української літератури в 5–8 класах структуровано за такими взаємопов’язаними тематично-проблемними блоками:

5 клас («Світ фантазії, мудрості», «Історичне минуле нашого народу», «Рідна Україна. Світ природи»);

6 клас («Загадково прекрасна і славна давнина України», «Я і світ», «Пригоди і романтика», «Гумористичні твори»);

7 клас («Із пісенних скарбів», «Про далекі минулі часи», «Ти знаєш, що ти — людина…», «Ми – українці»);

8 клас («Усна народна творчість», «Світ української поезії», «Національна драма», «З української прози», «Український гумор і сатира»).

До кожного з них відповідно до вікових особливостей учнів підібрані тексти, які за своїм змістом дають можливість максимально репрезентувати ту чи іншу тему. Ураховано також і важливість тематично-стильової різноманітності пропонованих для розгляду творів, їхні ідейно-ціннісні пласти, які втілюють ключові компетентності.

Отже, українська література в 5–8 класах вивчається за своєрідним цілісним сюжетом, у якому кожен із митців має свою «нішу» у визначеній темі, відповідно його твір виконує певну естетичну й морально-етичну функції. При цьому біографія письменника загалом не вивчається, вона згадується лише вибірково, диференційовано, тобто так, як того потребує основна тема, заявлена в назві тематично-проблемного блоку, до того ж фрагмент із біографії має зацікавлювати й бути доступним дитині певного віку.

Із 9-го класу розпочинається системне вивчення української літератури, тобто до змісту навчального матеріалу застосовано історико-хронологічний підхід як основний, ураховано історико-літературний контекст. Також зміст цього навчального матеріалу доповнено розглядом біографій письменників, хоча й у доступних межах.

Вивчення української літератури в кожному класі має також рубрику «Література рідного краю», на яку виокремлено години, які вчитель упродовж року має розподіляти самостійно. Це сприятиме додатковому індивідуальному вибору вчителем текстів для розгляду. На уроках літератури рідного краю пропонуємо також включати художню творчість ровесників.

Отже, навчально-виховний процес уроків української літератури передбачає формування цілісного уявлення про неї як про важливий складник національної культури, вагомий чинник підвищення загального рівня освіченості юних читачів, розвиток їх творчого потенціалу.

Вивчення цього предмета відбувається із залученням широкого мистецького контексту (МК), а також міжпредметних зв’язків МЗ (українська мова, історія, зарубіжна література, іноземні мови, образотворче мистецтво, музика, природознавство, географія, естетика, етика тощо).

Задля осучаснення змістового компоненту програми та актуалізації компетентнісного підходу запропоновано рекомендаційні рубрики: «Мистецький контекст» (МК), у якій подано зразки різних видів мистецтв, з якими вчитель, на власний розсуд, може ознайомити учнів; «Сучасна українська дитяча й підліткова література» (СЛ), у якій запропоновано сучасні твори, які ідейно та тематично пов’язані із запропонованими для текстуального вивчення. Учитель може використати їх задля зацікавлення учнів сучасним літературним процесом, проведення паралелей між класичним і сучасним творами (за рахунок резервних годин; на уроках позакласного читання; літератури рідного краю тощо).

Підкреслимо демократичне спрямування всіх компонентів програми. Запропонована кількість часу на вивчення кожного розділу, теми є орієнтовною, учитель може її змінювати (у межах 70 годин). Резервний час можна використовувати для збільшення кількості годин на вивчення окремого твору, для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів тощо), ознайомлення із творами сучасної української дитячої та підліткової літератури, уведеними в рубрику «Сучасна українська дитяча й підліткова література» (СЛ), – на вибір учителя.

Ознайомлення з літературою рідного краю відбувається впродовж року.

У рубриці «Зміст навчального матеріалу» пропонуються вступні тези до кожного розділу чи теми, коротка характеристика творчості письменника, анотації до творів, що враховують сучасні літературознавчі оцінки (у доступних для школярів межах); уводяться необхідні під час розгляду та аналізу художніх творів нові теоретичні поняття. Водночас ураховано навчально-методичні особливості шкільного літературознавства, виховну, естетичну мету вивчення художнього твору.

Однак ця рубрика не повинна сприйматися догматично. Учитель пропонує лише стартові знання, висловлює певні судження як зразок (своєрідний ключик розуміння), що заохочувало б до пізнання, роздумів, висловлення власної думки, зацікавило, скорегувало, спрямовувало до розкриття теми й підтеми. Програма не вимагає прийняття єдиної думки, єдиного прочитання тексту, навчальний матеріал повинен подаватися так, щоб спонукати до власних оціночних висновків. Учень учиться їх робити самостійно, так само, як і самостійно мислити, оцінювати, порівнювати, проводити аналогії з сучасним життям, власним досвідом тощо.

Важливо звернути увагу, що текстово вивчаються лише твори, виокремлені в тексті програми півжирним шрифтом, інші ж лише називаються. Це саме стосується й коротких оглядів перед підтемами. Наприклад, перед вивченням «Слова о полку Ігоревім» учитель має лише назвати пам’ятки оригінальної літератури княжої Руси-України, коротко, узагальнено їх охарактеризувавши, а не розглядати їх детально.

Програма передбачає подальшу модернізацію шкільного літературознавства. Вона полягає у відході від ідеологічного чи соціально заангажованого прочитання-аналізу художнього твору, від невиправданого критерію міметичності (тобто буквального сприйняття його як відображення реального факту історичної чи просторової дійсності), що зовсім не виключає потрібного історико-літературного і соціокультурного контексту; урізноманітненні інтерпретування художнього твору, тобто розуміння його не лише згідно із задумом автора, а й із виявленням тих смислів, які твір набуває в процесі історичного функціонування; урахуванні значної ролі читача як співтворця тексту; пріоритетній ролі творчих підходів під час аналізування творів, тобто в руйнуванні усталених застарілих схем.

Особливу увагу варто звернути на підрубрику ТЛ (теорія літератури). У шкільному вивченні вона означає лише початкові, доступні дітям знання про художні засоби, жанри, літературознавчі поняття тощо, необхідні під час розгляду художнього твору як явища мистецтва слова. До того ж кожне з них зазначається лише один раз, надалі вони лише повторюються, закріплюються – відповідно до вибору й фахової компетентності вчителя, підготовленості учнів.

Рубрика «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності» містить перелік умінь, навичок, ціннісних ставлень, які передбачено сформувати в результаті вивчення теми, і коло необхідних для цього знань.

Стосовно емоційно-ціннісної сфери – це передбачення морально-етичних цінностей, які можуть формуватися в учня в процесі вивчення художнього твору. Звісно, це гіпотетичний результат, адже вплив мистецтва на людину індивідуальний, а тому часто непередбачуваний. Однак такий прогноз значною мірою увиразнює навчання на уроках літератури, надає йому цілісності, робить потужним націє- та людинотворчим чинником.

Програма кожного класу завершується узагальненим переліком очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності. Перераховані в ньому предметні уміння і навички взято зі списку кожної навчальної теми. Вони в сукупності складають основу предметної (літературної) компетентності. Загальнонавчальні уміння й навички (ключові компетентності) забезпечують становлення суб’єктності учня-читача, його автономності, яка є осердям компетентнісного навчання. Їх учитель, дбаючи про послідовність і наступність, сам «розписує» у календарно-тематичному плані з урахуванням індивідуальних особливостей учнів конкретного класу.

Демократична орієнтація програми спрямована на постійну творчу співпрацю, діалог учителя, учня з художнім твором, дає широкий простір для самостійного сприйняття й осмислення літератури як явища мистецтва.



ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ЧИТАННЯ (на вибір)

5 клас

БЛИЗНЕЦЬ В. «Земля світлячків»

БУРБЕЛО О. «Первоцвіт: казки, легенди, вірші, смішинки та загадки»; «Золота росинка: поезії, казки»

ВІНГРАНОВСЬКИЙ М. «Первінка»; поезії «Бабунин дощ», «Сама собою річка ця тече»

ГАВРОШ О. «Пригоди тричі славного розбійника Пинті»

Галина РИС. «Подорож до Котанії»

ГРИДІН С. «Федько − прибулець з інтернету», «Федько у віртуальному місті», «Федько у пошуках чупакабри»

ГУЦАЛО Є. «Сім’я дикої качки»

ДЕРМАНСЬКИЙ Сашко. «Король Буків, або Таємниця Смарагдової книги»

ІЛЬЧЕНКО О. «Загадкові світи старої обсерваторії»,


«Зернятко надії. Художні твори для дітей» (серія «Життя видатних дітей»)

КОРОЛІВ-СТАРИЙ В. «Мавка Вербинка», «Потерчата»

КОСТЕЦЬКИЙ А. «Пригоди славнозвісних книг»

ЛІРНИК Сашко. Цикл казок «Моя Україна»

МАЛИК Г. «Подорож до країни Сяк-Таків»

МЕНЗАТЮК З. «Київські казки», «Український квітник», «Макове князювання», «Ангел Золоте Волосся»

НЕСТАЙКО Вс. «Чарівний талісман», «Неймовірні детективи», «Казкові пригоди і таємниці»

ПОЛОНСЬКИЙ Р. «Таємниця країни суниць»

ПРОХАСЬКО М., ПРОХАСЬКО Т. «Куди зникло море»

ПЧІЛКА Олена. «Сосонка»

РИС Галина. «Подорож до Котанії»

СВІДЗІНСЬКИЙ В. «Чудесна тростка», «Кий», «Сопілка»

СЕНАТОВИЧ О. «Малий Віз»

ТКАЧУК Г. «Тринадцять історій у темряві»

УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ КАЗКИ, ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ

ФАЛЬКОВИЧ Г. Поезії

ФОЗЗІ. «Гупало Василь. П’ять з половиною пригод»

ФРАНКО І. «Коли ще звірі говорили»

ЦІЛИК І. «Місторія однієї дружби»

ЧЕМЕРИС В. «Аравійська пустеля»

ШЕВЧУК Вал. «Панна квітів»
6 клас

АНДІЄВСЬКА Е. Казки

АНДРУСЯК І. «8 днів з життя Бурундука»

БАГМУТ І. «Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним самим»

БЛИЗНЕЦЬ В. «Звук павутинки», «Золота гора до неба», «Женя і Синько»

БУРБЕЛО О. «Я лиш струна на арфі України»

ВИННИЧЕНКО В. «Кумедія з Костем»

ВОРОНИНА Л. «Таємне Товариство Боягузів та Брехунів»

ГЛІБОВ Л. Байки.

ГУЦАЛО Є. «У гаї сонце зацвіло»

ІВАНЕНКО О. «Тарасові шляхи»

КОКОТЮХА А. «Таємниця козацького скарбу», «Таємниця зміїної голови»

поезії САВКИ М., АНДРУСЯКА І.

КАЛИНЕЦЬ І. «Казки зі Львова», «Хлопчик-фіґурка, який задоволений собою»

ЛУЩЕВСЬКА О. «Вітер з-під сонця»

МАЙДАНСЬКА С. «Чарівна шабля-веселка з гаптованої хмарки»

МОРОЗЕНКО М. «Іван Сірко – великий характерник», «Іван Сірко – славетний кошовий»

НЕСТАЙКО Вс. «Таємниця Віті Зайчика», «Чарівний талісман», «Неймовірні детективи»

ПАГУТЯК Г. «Втеча звірів, або Новий бестіарій»

ПІДГІРЯНКА Марійка. «В чужому пір’ю»

РЕБРО П. «Козацькі жарти»

РУДАНСЬКИЙ С. Співомовки: «Окуляри», «Чуприна», «Почому дурні?», «Розумний панич», «Слабий зуб», «Торбин брат», «Лінивий»

СТЕЛЬМАХ Яр. «Найкращий намет», «Вікентій Прерозумний»

 УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ ТА ЛЕГЕНДИ: «Скелі Мангупа», «Шандровський соляний колодязь»

 ШТАНКО К. «Дракони, вперед!»

7 клас

АРСЕНИЧ-БАРАН Г. «Ти – людина?»

ВАСИЛЬЧЕНКО С. «Приблуда»

ГУЛАК К. «Перекличка»

ДЕВЯТКО Н. «Легенда про юну Весну»

ДІМАРОВ А. «Друга планета», «Блакитна дитина»

ДОРОЖОВЕЦЬ О. «Старий будинок»

ЗАРЖИЦЬКА Е. «Як козак у морського царя служив», «Легенди про козаків»

ЗАХАРЧЕНКО О. «Вертеп. Роман про Майдан»

КАЩЕНКО А. «Над Кодацьким порогом»

 КОКОТЮХА А. «Гімназист і Чорна Рука»; збірники «Мисливці за привидами», «Колекція гадів», «Подвійний капкан»

КОРОЛІВ-СТАРИЙ В. «Потороча Хрипка»

 ЛУЩЕВСЬКА О. «Друзі за листуванням», «Задзеркалля», «Інший дім»

МАЛИК В. «Таємний посол»

МАЛИК Г. «Злочинці з паралельного світу»

МАРЧЕНКО М. «Місто тіней»

МАТІЯШ Д. «День Сніговика»

МУЛЯР М. «Гра»

ОПІЛЬСЬКИЙ Ю. «Золотий лев», «Ідоли падуть»

ПАВЛЕНКО М. Про Павла Тичину, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ірину Жиленко та ін. (серія «Життя видатних дітей»)

ПАВЛЕНКО М. «Русалонька із 7-В проти Русалоньки з Білокрилівського лісу», «Русалонька із 7-В. В тенетах лабіринту», «Русалонька із 7-В та загублений у часі (Кн. 2)», «Русалонька із 7-В плюс дуже морська історія», «Миколчині історії»

ПРОЦЮК С. «Марійка і Костик», «Залюблені в сонце», «Аргонавти»

РАДУШИНСЬКА О. «Метелики у крижаних панцирах»

РОЗДОБУДЬКО Ірен. «Арсен»

РУТКІВСЬКИЙ В. «Потерчата»

СТЕЛЬМАХ М. «Щедрий вечір»

СТОРОЖЕНКО О. «Закоханий чорт», «Голка», «Вуси»

ТРУБЛАЇНІ М. «Шхуна „Колумб”» , «Лахтак»

ТЮТЮННИК Г. «Вогник далеко в степу»

ХАРЧУК Б. «Діана»

ЧАЙКОВСЬКИЙ А. «Богданко», «Сагайдачний»

8 клас

АРЄНЄВ В. «Порох з драконячих кісток»

ГОНЧАР Олесь. «Берег любові», «Бригантина»

ВИННИЧУК Ю. «Легенди Львова»

ВОВЧОК МАРКО. «Ведмідь»

ДІМАРОВ А. «На коні й під конем»

ДЕРМАНСЬКИЙ Сашко. «Стонадцять халеп Остапа Квіточки»

ДРОЗД В. «Білий кінь Шептало»

ДУМАНСЬКА О. «Школярка з передмістя»

ДУМИ НАРОДНІ: «Дума про козака Голоту», «Самарські брати», «Хмельницький та Барабаш», «Втеча трьох братів з города Азова», «Самійло Кішка», «Буря на Чорному морі»

«ЖИТТЯ ВИДАТНИХ ДІТЕЙ» (Анна Багряна про Марію Заньковецьку, Марію Приймаченко та ін.).

КОРОЛЕВА Наталена. «Легенди старокиївські», «Предок», «Без коріння»

КІЯНОВСЬКА М. Поезії

ЛОГВИН Ю. «Таємна перлина», «Танці Шайтана»

МАЛЕТИЧ Н. «Щоденник ельфа»

МАЛИК В. «Черлені щити»

МАТІЯШ Б. Поезії

МЕНЗАТЮК З. «Як я руйнувала імперію»

МОСКАЛЕЦЬ К. Поезії

ОКСЕНИК С. «Лісом, небом, водою»

ПАГУТЯК Г. «Королівство»

РУДЕНКО М. «Ковчег всесвіту»

САНЧЕНКО А. «Левантійські канікули»

СЕНЧЕНКО І. «Діамантовий берег», «Руді вовки», «Чорна брама»

СТАРИЦЬКА-ЧЕРНЯХІВСЬКА Л. «Діамантовий перстень»

ФРАНКО І. «Лис Микита» (поема)



9 клас

АРЄНЄВ В. «Душниця»

БАЧИНСЬКИЙ А. «140 децибелів тиші»

 ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ І. «Зегар цілий і полузегарок»

 ВИШЕНСЬКИЙ І. Твори (в перекладі В. Шевчука)

 ВОВЧОК МАРКО. «Народні оповідання», «Маруся»

 ВОРОБКЕВИЧ С. «Турецькі бранці», «Вісім чи дев’ять? Смiховинки про Безглуздів»

 ГОРАК Р. «У сутінках», «Тричі мені являлася любов»

 ГРЕБІНКА Є. «Чайковський» (роман)

  ДЕВЯТКО Н. Фентезійна трилогія «Скарби Примарних островів»

 ДЕРЕВО ПАМ’ЯТІ. Книга українського історичного оповідання

ЗАБУЖКО О. Оповідання зі збірки «Сестро, сестро»

 ЗАЙЦЕВ П. «Життя Тараса Шевченка»

ЗАХАРЧЕНКО О. «Вишивані гарбузи»

ЗУБЧЕНКО О. «Перемагаючи долю»

  ІВАНЕНКО О. «Марія»

 ІВАНЧЕНКО Р. «Гнів Перуна»

 ІВЧЕНКО М. Напоєні дні [повість про Г. Сковороду]

 «ІСТОРІЯ РУСІВ» (у перекладі І. Драча)

 КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Г. «Салдацький патрет», «Конотопська відьма»

 КОНИСЬКИЙ О. «Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя»

 КОРОЛЮК Н. «Маленькі історії про українських


композиторів ХVІІІ—ХХ ст.»

КОСАЧ Ю. «Володарка Понтиди»

КОСТОМАРОВ М. «Сава Чалий», «Чернігівка»

КУЛІШ П. «Жизнь Куліша», «Дівоче серце»

ЛУЩЕВСЬКА О. «Інший дім»

ОГНЕННИЙ ЗМІЙ. Антологія української фантастики ХІХ ст.

ПАВЛЕНКО М. «Моя класнюча дівчинка»

РУТКІВСЬКИЙ В. «Сині води»

СВИДНИЦЬКИЙ А. «Люборацькі»

СЕМКІВ Р.«Як писали класики»

СКЛЯРЕНКО С. «Святослав», «Володимир»

СКОВОРОДА Г. Листи до Михайла Ковалинського, поезії, байки, філософські трактати

ТУРЧИНОВСЬКИЙ І. «Моє житіє і страданіє»

ФЕДЬКОВИЧ Ю. «Довбуш» (трагедія)

ЦІЛИК І. «МІСТОрія однієї дружби»

ШЕВЧЕНКО Т. «Кобзар», «Автобіографічний нарис», «Щоденник», «Художник», «Назар Стодоля», «На пащині пшеницю жала…», «Марія».




1 Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Програма 1 для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів
Програма з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин створена відповідно...
Програма 1 для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма 1 для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів К.: Ірпінь: Перун, 2005
Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013
Програма 1 для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма 1 для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма 1 для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма 1 для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма 1 для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма 1 для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма 1 для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка