Програма для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою



Сторінка1/6
Дата конвертації15.10.2017
Розмір1,52 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6


літературне ЧИТАННЯ

програма для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою

1-4 класи

Пояснювальна записка

Програма з літературного читання для 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою відповідає Державному стандарту початкової загальної освіти, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. №462 та розроблена на виконання Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 р. № 60. Програма для дітей із затримкою психічного розвитку укладена на основі адаптації державних вимог до загальноосвітньої підготовки учнів та у відповідності з навчальною програмою «Літературне читання» для 2-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів1.

Навчальний предмет «Літературне читання» – органічна складова освітньої галузі „Мови і літератури” він охоплює класне і позакласне читання. Його основною метою є формування читацької компетентності у молодших школярів із затримкою психічного розвитку (далі ЗПР), яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентностей, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в основній ланці школи.



Читацька компетентність є особистісно-діяльнісним інтегрованим результатом взаємодії знань, умінь, навичок та ціннісних ставлень учнів, що набувається у процесі реалізації усіх змістових ліній предмета «Літературне читання». У процесі навчання відбувається становлення дитини-читача, здатної до самостійної читацької, творчої діяльності; здійснюється її мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток; формуються морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується потреба в систематичному читанні. На уроках читання вирішуються як спільні із загальноосвітньою школою завдання, так і специфічні, корекційні завдання, які реалізуються у процесі навчання дітей із ЗПР.

Для досягнення мети виконуються такі завдання:



  • формування в учнів із ЗПР повноцінної навички читання як базової у системі початкового навчання;

  • ознайомлення учнів із ЗПР з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності; формування у дітей соціальних, морально-етичних цінностей через художні образи літературних творів;

  • формування у школярів із ЗПР умінь сприймати, розуміти, аналізувати літературні і навчальні тексти різних видів з використанням початкових літературознавчих понять;

  • розвиток мовлення учнів із ЗПР; формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);

  • розвиток творчої літературної діяльності школярів із ЗПР;

  • формування у школярів із ЗПР прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок, довідковим матеріалом, умінь здійснювати пошук, відбір інформації для вирішення навчально-пізнавальних завдань;

  • виховання потреби в систематичному читанні як засобові пізнання світу, самопізнання, загальнокультурного розвитку;

  • подолання недоліків у розвитку мовлення учнів;

  • формування у дітей фонематичного сприймання, звукового аналізу й синтезу;

  • уточнення і збагачення словникового запасу шляхом розширення й диференціації безпосередніх вражень і уявлень, отриманих при читанні;

Навчальний предмет «Літературне читання» – багатофункціональний. Уміння і навички – складова читацької компетентності, які формуються на уроках літературного читання, мають не лише предметний, а й загальнонавчальний характер, є засобом вивчення практично всіх навчальних предметів, забезпечують їх подальше засвоєння у наступних ланках загальноосвітньої школи.

Зміст початкового навчання літературного читання молодших школярів із ЗПР визначається на основі таких принципів: тематично-жанрового, естетичного, літературознавчого, комунікативно-мовленнєвого та корекційного принципів.

Тематично-жанровий принцип є визначальним у виборі творів для читання. Коло читання охоплює доступні для учнів із ЗПР жанрово-родові форми художніх, науково-художніх, науково-пізнавальних, фольклорних творів української та зарубіжної літератури, періодики, довідкової літератури.

Тематика і зміст творів покликані відображати різні сторони життя і діяльності дитини, сприяти розширенню їх світогляду, поповненню їхніх знань, засвоєнню найважливіших загальнолюдських цінностей, вихованню найкращих почуттів: любові до рідної землі, мови, природи, шанобливого ставлення до батьків, людей старшого покоління, національних традицій українського народу та культур інших народів.



Естетичний принцип передбачає відбір художніх творів словесного мистецтва за критеріями естетичної цінності. Зміст відібраних творів розкриває перед читачем різноманітність навколишнього світу, людських взаємин, сприяє розвитку почуттів гармонії і краси, формуванню особистісного ставлення до дійсності.

Літературознавчий принцип передбачає введення до системи підготовки дитини-читача елементарних літературознавчих понять, які засвоюються учнями практично, на рівні уявлень. Він реалізується в процесі практичного елементарного аналізу літературного тексту. Об’єктом уваги читача стає слово, що осмислюється ним як засіб створення словесно-художнього образу, за допомогою якого автор виражає свої почуття, ідеї, ставлення до світу. Впровадження цього принципу передбачає усвідомлення учнями на практичному рівні таких понять, як тема, ідея, жанрові особливості твору, його персонажі, засоби художньої виразності.

Визначальним у мовленнєвому розвитку учнів із ЗПР, у формуванні у них досвіду міжособистісної взаємодії є комунікативно-мовленнєвий принцип. Під час навчання відбувається інтенсивний розвиток усіх характеристик навички читання вголос і мовчки при провідній ролі смислового читання; учні оволодівають прийомами виразного читання, умінням будувати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого), виявляти готовність уважно слухати та розуміти співрозмовника, брати участь у діалозі. Впровадження комунікативно-мовленнєвого принципу досягається діалоговою взаємодією читача з текстом, автором, героями його твору, застосуванням технологій інтерактивного навчання, створенням спеціальних навчальних ситуацій (робота в парах, групах, колективне обговорення змісту прочитаного (прослуханого), участь у літературній бесіді, рольових літературних іграх, декламація, драматизація тощо), у процесі яких формується культура спілкування.

Формування читацьких умінь здійснюється в нерозривній єдності з мовленнєвими. Якщо система читацьких умінь відображає закономірності процесу сприймання твору, то мовленнєві уміння – закономірності процесу створення власного висловлювання за прочитаним (прослуханим). При цьому діти не копіюють текст-зразок, а використовують для побудови власних висловлювань засоби, аналогічні тим, з якими ознайомились на уроках читання.

Цілеспрямоване формування читацької діяльності молодших школярів знаходить своє продовження й розвиток в організації самостійної роботи з дитячою книжкою, роботи з інформацією як на спеціально відведених заняттях у класі, так і в позаурочний час.

Корекційний принцип передбачає реалізацію напрямів навчально-реабілітаційної роботи з дітьми із ЗПР, які визначаються індивідуальними особливостями їх психофізичного розвитку та забезпечують створення умов для засвоєння учнями навчального матеріалу. Основними напрямами корекційно-розвиткової лінії, яка запроваджується на уроках літературного читання є наступні: розвиток пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, мовлення, особистості дитини в цілому.

Основою структурування програми є змістові лінії Державного стандарту з читання.

  • Коло читання.

  • Формування й розвиток навички читання.

  • Літературознавча пропедевтика.

  • Досвід читацької діяльності.

  • Робота з дитячою книгою; робота з інформацією.

  • Розвиток літературно-творчої діяльності учнів на основі прочитаного.

  • Корекційно-розвиткова лінія.

Коло читання

Коло читання молодших школярів із ЗПР охоплює твори різних жанрів для дітей цього віку з кращих надбань української і зарубіжної літератури.

Твори усної народної творчості – малі фольклорні форми: загадки, скоромовки, прислів’я, приказки, легенди, казки, міфи.

Літературні казки українських та зарубіжних авторів.

Твори українських письменників-класиків, які ввійшли в коло дитячого читання.

Твори сучасної дитячої української та зарубіжної літератури.

Дитяча періодика: газети і журнали.

Довідкова література: словники, довідники, енциклопедії для дітей.

За жанрово-родовими формами – це епічні твори: казки, легенди, міфи, байки, оповідання, повісті, повісті-казки ліричні: пейзажна лірика, сюжетна лірика, вірші-роздуми драматичні: дитячі п’єси.

За тематичним спрямуванням – твори про природу у різні пори року твори про дітей, їхні стосунки, взаємини в сім’ї, школі ставлення до природи, людей, праці, сторінки з життя видатних людей твори, у яких звучать мотиви любові і пошани до рідної землі, мови, традицій українського та інших народів утверджуються (добро, людяність, працелюбність, честь, дружба) гумористичні твори науково-художні твори про живу і неживу природу пригодницькі твори, фантастика.

Формування й розвиток навички читання

Протягом навчання в початковій школі учні оволодівають повноцінною навичкою читання, яка характеризується злиттям технічної і смислової її сторін.

Техніка читання охоплює такі компоненти, як спосіб читання, правильність, виразність, темп. Кожний з них окремо і в сукупності підпорядкований смисловій стороні читання, тобто розумінню тексту. Ця якість, що є провідною, передбачає розуміння учнями більшої частини слів у тексті, вжитих як у прямому, так і в переносному значеннях, змісту речень, смислових зв’язків між ними і частинами тексту, його фактичного змісту і основного смислу.

Під час навчання молодші школярі оволодівають двома видами читання – вголос і мовчки. Читання вголос – це чітке, плавне, безпомилкове, достатньо виразне читання цілими словами у відповідному темпі. Читання мовчки – читання “очима”, без зовнішніх мовленнєвих рухів, характеризується активізацією процесів розуміння, запам’ятовування і засвоєння прочитаного, а також зростанням темпу, порівняно з читанням уголос2.

У молодших школярів із ЗПР внаслідок характерних особливостей їхньої психічної діяльності навичка читання формується уповільнено. Це обумовлено специфікою мисленнєвих процесів, своєрідністю у встановленні зв’язків між зоровим та слуховим сприйманням і звуковимовою. Ці особливості затримують процес автоматизації читання, що перешкоджає розумінню прочитаного тексту. З одного боку, труднощі в розумінні прочитаного гальмують удосконалення швидкості та правильності читання. З іншого боку, недоліки техніки читання (велика кількість помилок, низький темп) обумовлюють труднощі розуміння тесту для читання. Такий взаємовплив призводить до різкого відставання швидкості читання в учнів із ЗПР та передбачає розвиток навички читання шляхом удосконалення усіх його компонентів.

Тому увага учнів 1-2 класів зосереджується на інтенсивному формуванні якостей читання вголос, а з другого півріччя для учнів 2 класу застосовується методика навчання читати мовчки. У цей період доцільним є напівголосне читання як перехідна форма до мовчазного читання. У 3–4 класах провідне місце у сприйманні й засвоєнні навчального матеріалу належить мовчазному читанню. В роботі з текстом відповідно збільшується кількість вправ і завдань на розвиток смислової сторони читання.

Усвідомленість, як один із важливих компонентів навички читання закладається на першому етапі навчання. Внаслідок особливостей пізнавальної діяльності дітей із ЗПР навчання розуміння прочитаного є складним завданням. Тому з самого початку букварного періоду повинна проводитися різноманітна робота, спрямована на розуміння дітьми змісту прочитаного. З цією метою корисно, складаючи слова, що включають прочитані склади, пояснювати значення окремих слів, придумувати з ними прості речення, знаходити належні до них ілюстрації у вигляді сюжетних або предметних малюнків.

У процесі організації корекційно-розвиткової роботи на уроках читання вчитель, повинен пам’ятати, що зростає значення словникової роботи. При проведенні словниково-фразеологічного аналізу текстів з’ясовується, що значна кількість слів не зрозуміла дітям із затримкою психічного розвитку. Це слова – назви абстрактних понять, які віддалені від повсякденного життя дітей, слова – ознаки предметів, особливо епітети, метафори, деякі дії та їх обставини, ідіоматичні вирази.

Для пояснення значень слів і виразів використовують різні засоби. В одних випадках, для правильного співвіднесення слова з предметом, учитель показує конкретний предмет, муляж або макет, звертає увагу учнів на їхні ознаки та демонструє потрібний рух або замінює їх показом зображення на малюнку. В інших випадках доцільно використовувати для пояснення слів синоніми, а іноді й антоніми, які знайомі дітям; доцільно звертатися до контексту, вводячи незрозуміле слово в доступну фразу; можна використати родове визначення чи простий опис. Іноді можливе тлумачення слова через значення його кореня.

Необхідно привчати дітей із ЗПР виділяти в тексті незрозумілі слова та обов’язково з’ясовувати їхнє значення. Для введення нових слів у активне мовлення учнів, необхідно спонукати дітей складати з цими словами речення, включати їх у переказ, використовувати у розповідях за картинками.

Розвиток та вдосконалення правильності, швидкості, виразності й усвідомленості читання здійснюється у процесі систематичного читання й перечитування цілих творів, окремих уривків з них, в ході аналізу прочитаного з використанням прийому вибіркового читання.

При роботі з текстом діти спочатку вчаться відповідати на запитання за його змістом, розповідати про свої спостереження у зв’язку з прочитаним; у наступні роки у них формується вміння порівнювати те, про що вони дізналися з тексту, із власним досвідом, спостереженнями та прочитаними творами.

Школярі оволодівають умінням спочатку за допомогою вчителя, а далі й самостійно визначати головну думку твору. Їх слід поступово, поетапно переводити від уміння працювати з текстом за допомогою вчителя до самостійної роботи над ним. Так, спочатку програма вимагає сформувати у дітей уміння ділити текст на частини за запитаннями, далі ділити текст на закінчені за смислом частини і колективно добирати до них заголовки для складання плану. Після цього у школяра має з’явитися вміння самостійно ділити текст на частини з допомогою вчителя, а потім самостійно складати план прочитаного.

Робота над літературним текстом передбачає також поступове формування у школярів із ЗПР уміння спочатку за запитаннями вчителя, а далі самостійно передавати зміст прочитаного, виконувати короткий вибірковий переказ.

Враховуючи те, що діти із ЗПР мають труднощі в розумінні смислу художнього твору, в установленні причинно-наслідкових та часових зв’язків, не вміють самостійно дізнатися із тексту нову для них інформацію, обмежено сприймають засоби художньої виразності, вчителеві необхідно спиратися на детальний і глибокий аналіз змісту, виявляти в ньому різноманітні взаємозв’язки та взаємозалежності, допомагати дітям здобувати нові знання, знаходити значуще та суттєве в тексті.

Правильне сприймання тексту пов’язане з функціонуванням творчої і відтворюючої уяви, оцінним ставленням до прочитаного, із емпатійним відгуком щодо описаних у тексті подій. Для розвитку цих якостей у молодших школярів із ЗПР використовують «словесне малювання картини» до тексту, творче доповнення і зміну сюжетних ліній твору, створення казок. Дітей навчають умінню елементарно оцінити вчинки героїв, що сприяє глибшому переживанню змісту прочитаного, формує емоційну чутливість.

На уроках читання постійна увага приділяється культурі мови учнів, збагаченню й активізації словника. Дітей навчають використовувати мову автора (цитування), прислів’я, стійкі фразеологічні звороти, граматично правильно будувати висловлювання, дотримуватись літературної вимови.



Літературознавча пропедевтика

Передбачає ознайомлення школярів із ЗПР (на елементарному рівні, практично) з окремими літературознавчими поняттями, необхідними їм під час аналізу твору. В учнів формуються найпростіші уявлення про сюжет і композицію твору (без уживання термінів), про художній образ-персонаж в епічному творі та художній образ – у ліричному, про деякі особливості жанрів художніх творів, засоби художньої виразності, авторську позицію (ставлення автора до зображуваних подій, до персонажів), тему та основну думку твору.

Хоча у програмі літературознавчу пропедевтику виділено в окрему змістову лінію, відпрацювання зазначених понять здійснюється у процесі всіх видів читацької діяльності.

Методика опрацювання літературного матеріалу, його відбір в початкових класах здійснюється з поступовим ускладненням способів його прочитання, усвідомлення, відтворення.

Аналіз літературного твору ґрунтується на особливостях сприймання молодшими школярами із ЗПР. Діти зазначеної категорії не вміють самостійно взяти з тексту нові для себе відомості, нову інформацію, пов’язати її з тими знаннями, які вони вже мають; нові враження знаходяться у відриві від набутих раніше знань, асоціативні зв’язки формуються з уповільненням, а ослаблена пам’ять не стимулює спогадів про знайомі явища та події, пережиті почуття. У зв’язку з цим, з метою активізації уваги та мисленнєвої діяльності, при першому чи повторному прослуховуванні творів корисно давати школярам установку, яка пов’язана з подальшим аналізом тексту (наприклад, чому так називається оповідання, хто дійові особи, чим сподобався герой, чим схожі та чим відрізняються ті чи інші явища і т.п.). По завершенню роботи над аналізом твору необхідно ставити перед дітьми питання про те, що нового вони дізналися в процесі опрацювання матеріалу, вчити пов’язувати його з попередніми знаннями.

Оскільки основною формою аналізу тексту є бесіда, при підготовці її необхідно продумувати запитання, які максимально стимулюватимуть мисленнєву активність дітей, сприятимуть виникненню уявлень, що склалися у їхньому власному життєвому досвіді, допомагатимуть появі нових уявлень про прочитане, формуватимуть необхідні асоціації, встановлюватимуть різноманітні зв’язки та залежності.

В результаті систематичного вправляння в аналізі текстів школярі із ЗПР умітимуть встановлювати послідовні часові зв’язки частин тексту, за допомогою вчителя визначати тему та основну думку твору, орієнтуватися в структурі художніх текстів, складати простий план (за допомогою вчителя та самостійно) невеликого за обсягом і нескладного за змістом, будовою тексту; зіставляти вчинки персонажів, визначати за допомогою вчителя мотиви їхньої поведінки, авторське ставлення до подій і персонажів, висловлювати своє ставлення до вчинків героїв, давати найпростішу морально-етичну оцінку ситуацій, спираючись на власний досвід.

Досвід читацької діяльності (опрацювання текстів різних видів: художніх, науково-художніх)

Особливості опрацювання художнього твору

Усвідомлення жанрових особливостей творів

Під час навчання молодші школярі із ЗПР ознайомлюються зі значущими одиницями художніх творів, оволодівають практичними уміннями впізнавати, розрізнювати та називати окремі літературні жанри: казка (народна і літературна), оповідання, повість, вірш, байка, малі фольклорні форми (загадка, прислів’я) ігровий фольклор (скоромовка, лічилка, календарно-обрядова поезія тощо).

Засвоєння школярами літературних форм, їх жанрових особливостей організовується з урахуванням пізнавальних можливостей дітей із ЗПР. Так, учні 1-го та 2-го класів ознайомлюються з найпростішими жанровими особливостями казки на матеріалі казок про тварин, оскільки вони є найпростішими для сприймання і розуміння порівняно з іншими видами. Героїко-фантастичні казки, які мають складнішу будову, більші за обсягом, складаються з багатьох епізодів, відзначаються особливою вигадливістю, містять потужний фантастичний елемент, доцільно починати вивчати з 3 класу. Лірична поезія доступніша учням 4-х класів.



Смисловий і структурний аналіз твору

Аналіз художнього твору ґрунтується на особливостях сприймання молодшими школярами літератури як мистецтва слова.

Основне завдання смислового і структурного аналізу художнього тексту – це сприймання художнього образу, усвідомлення художньої ідеї твору. Ці завдання зумовлюють вибір засобів для їх розв’язання, тобто визначають, які літературознавчі знання і в якому обсязі будуть потрібні учням, які спостереження за жанровою специфікою того чи іншого твору варто зробити, які прийоми аналізу тексту виявляються найбільш доцільними тощо.

Аналіз творів охоплює такі рівні: первинний, поглиблений, структурний. Аналізу тексту передує первинне цілісне, безпосереднє, емоційне сприймання учнями твору, цілеспрямоване перечитування змісту та окремих його фрагментів. У процесі первинного аналізу учні розмірковують над тим, як починається твір, яким чином далі розгортаються події, чим він закінчується. Предметом поглибленого аналізу стає виявлення смислових зв’язків між персонажем, місцем дії і подіями в епічному творі, складання характеристик дійових осіб, аналіз їх вчинків, мотивів поведінки. Усвідомлення цих зв’язків складає основу початкового уявлення про сюжет і композицію художнього твору, виділення теми та основної думки прочитаного тощо.

Аналізу підлягають не всі елементи тексту, а лише ті, які найбільш яскраво виражають ідею твору, що вивчається. Структурний аналіз змісту твору має на меті орієнтування учнів із ЗПР у логічній структурі тексту, відтворення його з опорою на різні види плану, малюнки тощо. Прийоми самостійного осмислення змісту незнайомого тексту включають уміння виділяти в тексті складні для розуміння слова, з’ясовувати їхнє значення, ставити різного виду запитання до тексту, користуватися додатковою інформацією (ілюстрацією, схемою, таблицею, запитаннями, завданнями), знаходити в тексті ключові (опорні) слова, важливі для розуміння змісту, розрізнювати пряме і переносне значення слів, встановлювати зв’язки.



Засоби художньої виразності, емоційно-оцінне ставлення

до змісту прочитаного (прослуханого) твору

Цілісне сприймання змісту твору, усвідомлення його ідеї нерозривно пов’язане з умінням сприймати засоби художньої виразності відповідно до їх функцій у художньому творі. Основою такого сприймання й оцінки зображуваного є формування в учнів уявлення про слово як засіб створення художнього образу.

Під керівництвом учителя молодші школярі із ЗПР навчаються помічати особливості авторського вибору слів, засобів вираження емоцій, почуттів, ставлення до зображуваних подій, героїв.

Усвідомлення ролі засобів виразності у творі дає учням змогу повніше сприймати і відтворювати в уяві картини життя, змальовані письменником, встановлювати зв’язок між ними, розуміти авторську позицію, що в свою чергу сприяє проникненню в емоційну тональність твору.

Оволодіння цими читацькими уміннями створює умови для розвитку у школярів здатності емоційно реагувати на зміст прочитаного (прослуханого) твору, виявляти й усвідомлювати свої почуття, освоєння умінь висловлювати власні оцінні судження, використовуючи адекватні мовленнєві засоби.

Робота з науково-художніми творами

Науково-художній твір – це різновид дитячої пізнавальної літератури. У науково-художньому творі пізнавальна інформація розкривається за допомогою сюжету, характеристики (опису) образів, подій, явищ.

За жанровою та тематичною різноманітністю – це вірші, оповідання, пізнавальні казки, повісті про явища природи, історичні події, техніку, географію.

Робота з науково-художнім твором спрямовується на формування в учнів із ЗПР умінь знаходити пізнавальну інформацію, визначати істотні ознаки, встановлювати зв’язки тощо.

Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією

Основними завданнями уроків роботи з дитячою книжкою, роботи з інформацією у 1-4 класах є розширення кола дитячого читання, формування читацької самостійності учнів, сприяння розвитку інформаційної культури молодших школярів із ЗПР.

На кожному етапі навчання визначаються завдання, які враховують особливості кожного вікового мікроперіоду, вони обумовлюються методикою роботи та організацією читацької діяльності учнів, вимогами до навчального матеріалу, видами бібліотечно-бібліографічної допомоги, типами, структурою уроку (заняття) тощо.

Так, у 1 та 2 класі вчитель спрямовує школярів на широке ознайомлення зі світом доступних їм книжок з власної ініціативи, на пошук серед них тих, які найбільшою мірою можуть задовольнити пізнавальні інтереси кожного з учнів.

Враховуючи об’єктивні обставини все ще недостатнього рівня сформованості повноцінної навички читання учнів, рівня їхнього літературного розвитку, особливого значення набуває індивідуалізація самостійної читацької діяльності дітей. Учитель визначає навчальні завдання з урахуванням індивідуальних можливостей кожного, поступово ускладнюючи навчальний матеріал, а також способи його опрацювання.

Учні із ЗПР за допомогою вчителя вчаться визначати зовнішні показники змісту кожної книжки, вибирати потрібну за окресленими педагогом показниками, співвідносити їх і на цій основі робити загальний висновок про тематику, орієнтовний зміст, характер, кількість уміщених у ній творів. Така діяльність сприяє швидшому входженню дитини в текст, який вона читатиме самостійно.

У 3-4 класах самостійна читацька діяльність також має свої особливості. Одним з пріоритетних завдань у цей період є формування і розвиток у школярів із ЗПР продуктивних способів самостійного опрацювання змісту різних типів і видів дитячих книжок, не надто значних за обсягом, довідкової літератури, дитячої періодики, а також умінь здійснювати пошук, добір, систематизацію, узагальнення навчально-пізнавальної інформації, користуючись засобами бібліотечно-бібліографічної допомоги, довідково-інформаційним апаратом книжки, а також Інтернет-ресурсами дитячої бібліотеки.

Набуті у попередніх класах практичні уміння, способи роботи з дитячою книжкою дозволяють школярам із ЗПР самостійно та з допомогою вчителя розв’язувати спеціальні завдання, які складають сутність читацької діяльності.

Визначаючи твори для позакласного читання, вчитель враховує умови забезпечення дитячою літературою районних (міських) шкільних, домашніх бібліотек.

Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Програма для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою iconПрограма спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня для дітей із затримкою психічного розвитку
Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 р. №60. Програма для дітей із затримкою психічного розвитку укладена на основі адаптації...
Програма для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою iconПрограма з української літератури для 5 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного
«Українська література» для 5 класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою та мовами навчання національних меншин...
Програма для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою iconНавчальні програми для 5-9 (10) класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку зарубіжна література
...
Програма для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою iconПрограми для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку) іноземна мова (англійська) – клас Київ 2009 пояснювальна записка
Нова освітня система в Україні вимагає суттєвих змін у підході до викладання, оновлення змісту та методів навчання іноземних мов...
Програма для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою iconЗбірник корекційних вправ для розвитку психічних процесів у дітей із затримкою психічного розвитку Підготувала: Психолог школи Омельченко О. В
...
Програма для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою iconПрограми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей зі зниженим слухом
Державного стандарту базової І повної середньої освіти, на основі навчальних програм початкової та основної ланок загальної середньої...
Програма для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою iconПрограми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції
Програми з української літератури та англійської мови розроблені для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної...
Програма для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013
У 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів − за програмою: Українська мова. 5-12 класи. − К. Ірпінь: Перун, 2005


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка