Програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти, К. 2010 р



Скачати 150.22 Kb.
Дата конвертації27.01.2018
Розмір150.22 Kb.
ТипПрограма

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

Група: для всіх груп І курсу

Спеціальність: для всіх спеціальностей

ТЕМА: РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

НА ПОЧАТКУ ХХ століття

Мета:

Навчальна: дати загальне уявлення про модерністські тенденції в українській літературі наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст., з’ясувати особливості літературного процесу на зламі двох віків;

Розвиваюча: розвивати вміння працювати в малих групах, знаходити необхідну інформацію в довідкових виданнях, спостережливість;

Виховна: . виховувати любов до художньої літератури, повагу до її творців; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип заняття: вивчення нового матеріалу

Методи та прийоми проведення заняття: «місткий кошик», «ажурна пилка», лекція, асоціативна схема.

Міжпредметні зв’язки:

Забезпечуючи: історія України, географія;

Забезпечувані: культурологія, психологія, світова література.

Обладнання: мультимедійні засоби, презентація, виставка книжок художньої, навчальної, довідкової літератури, портретної галереї українських письменників, про творчість яких ітиме мова.

Література:

Обов’язкова:Українська література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів за ред. Г.Ф.Семенюка - К.: ”Освіта”, 2010р.

Українська література. Хрестоматія 10 клас. - Донецьк: ТОВ ВКФ „БАО”, 2005р.



Додаткова:

Авраменко О.М. Міні-конспекти для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання К.: «Грамота», 2012

Ковалевська Л.Б., Антонюк Т.М., Кабаненко А.М. Українська література. Навчальна програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти, К.- 2010 р.

Кубішін Л., Олійник Л. Українська література. Тестові завдання. Ключі.

Рудницька О. Літературні диктанти 9-11 класи К.: «А.С.К.» 2005

Усі уроки української літератури в 10 класі. Академічний та рівень стандарту/ О.П.Ващенко, С.М.Головатюк, Г.Д.Корнух, Л.В.Манян, В.Г.Сухенко, Н.І.Счастливцева/ Упоряд. О.М.Чхайло – Х.: Вид. група Основа» 2010

Уроки української літератури. Учитель року/ Упоряд. Є.І.Науменко, О.М.Чхайло.- Х.: Вид. група Основа»: ПП «Тріада+», 2007

http://metodichka.at.ua/interactiv_upr/17ajurna_pulka.html

http://www.coolreferat.com/Українська_культура_на_початку_XX_століття

ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційний момент

І.І. Привітання студентів

І.ІІ. Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів

ІІ. Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття (запис теми заняття в зошити)
ІІІ. Актуалізація опорних знань студентів

Вихід у 1798 році перших трьох частин «Енеїди» І.Котляревського знаменував початок нового етапу в історії української літератури, зародження нової української літератури з живою народною мовою.



  • Назвіть періоди розвитку нової української літератури.

  1. к. 18 ст. – п. 19 ст.

  2. 40-60-ті рр. 19 ст.

  3. 70-90-ті рр. 19 ст.

  4. к. 19 ст. – п. 20 ст.

  • Які характерні ознаки нової української літератури ? (додаток 1)

  • Який літературний напрям (течія) розвивався в другій половині 19 ст.? (Реалізм)

  • Дайте визначення «реалізм».

Реалізм (від лат. «річ, діло», «матеріальний») – літературний напрям, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ; провідний критерій художності – вірність дійсності, прагнення до безпосередньої достовірності, «відтворення» життя у формах самого життя.
Метод «місткий кошик» - Реалізм (Додаток 2)
ІV . Мотивація навчальної діяльності студентів

В усі часи митці намагалися осмислити навколишній світ і розповісти людині про неї саму. Але робили це по-різному.

Якби можна було при порівнянні ХІХ і ХХ століть обмежитись тільки однією відмінністю, то можна було б сміливо стверджувати, що ХІХ століття – як не парадоксально – було останнім коли людство ще жило без поспіху.

Звернімося до живопису – фотографії тієї доби. Художники прагнуть передати безпосереднє враження від певної миті.

Французький художник Огюст Ренуар зауважував: «Живопис створений для того,щоб прикрашати стіни, а значить він має бути розкішним. Картина має бути спокійною і приємною…»

Погляньте, які виразні обличчя, полотна поєднують в собі гамму яскравих фарб, дарують нам спокій, естетичну насолоду. (Демонстрація картин художників ХІХ ст.)

Але поступово спокій, впевненість порушуються тривожними передчуттями, пов’язаними зі зміною століть.

Кінець ХІХ — початок ХХ ст. — один із найцікавіших і найскладніших періодів не лише в мистецтві, а й у житті. Суспільство втрачає духовні орієнтири, не знає, у що вірити та куди йти. А література, не задовольняючись формами критичного реалізму, теж немовби опинилася на роздоріжжі. Перед письменниками постало завдання осмислити кризу в соціальному середовищі та мистецтві й віднайти шляхи подальшого розвитку культури. Сьогодні на занятті ми визначимо та проаналізуємо, якими шляхами пішов розвиток української літератури.


V. Сприйняття й засвоєння студентами нового матеріалу:

План


  1. Суспільно-політичні умови розвитку.

  2. Розвиток модернізму та його характерні риси.

  3. «Молода муза».

Лекція викладача

Літературний процес кінця ХІХ — початку ХХ століть припадає на період інтенсивного розгортання національно-визвольного руху в Україні. Так, ще на початку 1890-х років було створене «Братство тарасівців», програма якого передбачала повне об’єднання України, оскільки «жодні географічні межі не можуть роз’єднати одного народу».



1897 року в Києві заходами Володимира Антоновича та Олександра Кониського відбувся з’їзд представників Громад з метою координації діяльності усіх українських громадських угруповань. Того ж року в Києві організовано соціал-демократичний гурток Івана Стешенка за участі Лесі Українки та інших діячів, в університетах засновуються студентські громади. У Львові вийшла друком брошура Миколи Міхновського «Самостійна Україна» (1900), яка проголосила «єдину, нероздільну, вільну, самостійну Україну від гір Карпатських аж по Кавказькі». Брошура справила величезний вплив на українське громадянство по обидва боки Збруча.

Відкриття пам’ятника Іванові Котляревському в Полтаві, куди 1903 року з’їхалися сотні представників української інтелігенції з усіх куточків України, включаючи Галичину й Буковину, перетворилося на вельми представницьку маніфестацію української єдності й національної самосвідомості.

У 1903 році Микола Вороний видає альманах під характерною назвою «З-над хмар і з долин», поставивши завдання «хоч трохи наблизитись до нових течій і напрямків сучасних європейських культур». «Бажалося б творів,— писав Вороний,— хоч з маленькою ціхою [дещицею] оригінальності, з незалежною вільною ідеєю, з сучасним змістом; бажалося б творів, де було б хоч трішки філософії, де хоч клаптик яснів би того далекого блакитного неба, що від віків манить нас своєю недосяжною красою, своєю незглибинною таємничістю». Упорядник попереджав усіх, що «на естетичний бік творів буде звернена найбільша увага». Маніфест Вороного викликав гарячі суперечки в літературних колах.

Початок 1900-х років на Східній Україні позначений появою соціалістичних партій, що розгортають активну діяльність.

З 1905 року Росія була охоплена страйками та революційними виступами проти самодержавства. Під загрозою втрати влади цар Микола ІІ восени 1905 року підписує Маніфест, яким дає свободу слова, друку, віросповідання, зібрань.

Задекларовані свободи сприяли появі в Україні періодичної преси («Хлібороб», «Рідний край», «Громадська думка», Українська хата»). Редакцію «Літературно-наукового вісника», який з 1898 року друкували у Львові, переносять у 1907році до Києва, де його випуски виходять до 1914 року. Це тим більш прикметно, що таке функціонування вісника давало змогу розглядати твори письменників Східної і Західної України як єдине літературне явище. У І і ІІ Державних Думах (1906, 1907) чисельність українських представництв сягала понад чотири десятки членів. Однак дуже швидко царський уряд обмежив конституційні права українців: закриваються українські періодичні видання, припинено викладання українською мовою предметів з університетських кафедр, заборонено святкування Шевченкових роковин, закрито осередки «Просвіти» тощо. Оцінюючи ситуацію і політичний режим у Російській імперії періоду 1905—1907 років, Михайло Коцюбинський — у зв’язку з діяльністю «Просвіти» — висловлював обурення з приводу повальних заборон. Гнів письменника на «паперовість» російської демократії стосовно культурної діяльності національних меншостей вилився в образне порівняння, засноване на змісті відомого сатиричного твору Івана Франка: «Як бачите, наша конституція гірша, ніж навіть Ваша «свинська» (лист до Андрія Чайківського від 3 березня1907 року).

Політичне життя Галичини теж характеризувалось пожвавленням національно-визвольних змагань. Твір члена радикальної партії Юліана Бачинського «Ukraina irridenta» (тобто«Україна невизволена»; 1895, Львів) сприяв активному формуванню української державницької думки. Тезу цієї праці про потребу творення української соборної держави політичні партії Галичини прийняли як свою програму-максимум.

Слід також зазначити, що на початку XX ст. розрив у розвитку культури в Україні поглибився: якщо невеликий прошарок суспільства виходив у цьому плані на європейський рівень, то переважна більшість населення не була знайома навіть з найвідомішими досягненнями національної культури. Рівень письменності в Україні був нижчим від середнього для Європейської Росії показника — 4—10% проти 20% у Московській та Петербурзькій губерніях. Особливої шкоди русифікаторська політика завдавала освіті. Після поразки революції в університетах було заборонено викладати українською мовою. Влада не дозволяла брати на викладацьку роботу педагогів, які підозрювались у «мазепинстві», «українському сепаратизмі».

Захисників режиму царського самодержавства зовсім не бентежила наявність мільйонів неписьменних в країні, оскільки вони вважали, що освіта породжує небажане для властей вільнодумство. На 1000 чоловік населення в початкових, неповних середніх і середніх школах тут навчалося всього 67 учнів. Навіть початкову освіту вдавалося здобути лише незначній частині дітей трудящих. У Київському учбовому окрузі, до складу якого входили п'ять губерній, відвідувало школу лише 10 % дітей шкільного віку. Не кращим було становище і в інших навчальних округах.

Не кращим було становище народної освіти й на українських землях, що входили до складу Австро-Угорської імперії. Тут рівень її розвитку був набагато нижчим ніж в інших провінціях країни. На початку XX ст. з 6240 сіл Галичини 2214 не мали початкових, а 981— будь-яких шкіл. Середніх шкіл на всю Галичину налічувалося 49, і лише в чотирьох із них навчання велося українською мовою. На Буковині існувала лише одна українська гімназія. В Закарпатті ж навіть у початкових школах навчання велося угорською мовою.

На всій території України не було жодного вищого навчального закладу з українською мовою викладання, жодної української школи, що перебувала б на державному утриманні. Подібна політика царизму щодо української мови, як мови навчання, переслідувала далекосяжні цілі — душити розвиток української прогресивної культури в самому зародку. Навіть після скасування у буремні дні революції 1905-1907 рр. заборонних указів 1863, 1876, 1881 рр. щодо видання книг, показу театральних вистав та проведення інших культурно-освітніх заходів українською мовою, царизм так і не дав дозволу на запровадження навчання в школах України рідною мовою.

Розвиток науки і техніки на Україні стимулювався загальним політичним та економічним піднесенням. Зокрема, досить активно розвивалася історична наука, яка мала задовольнити духовні запити найширших народних мас. Зростання їхньої національної самосвідомості породжувало глибокий інтерес до свого історичного минулого. Назріла необхідність створення узагальнюючої популярної праці з історії України. 1904 р. в Петербурзі вийшов у світ російською мовою «Нарис історії українського народу» М. С. Грушевського (1866-1934). Пізніше ця книга перевидавалася ще тричі: в 1906, 1911 і 1913 рр. Україномовний варіант її під назвою «Ілюстрована історія України» там же виходив двічі: у 1911 і 1917 рр. Сам автор визначав ці праці як своєрідний конспект його ж фундаментальної багатотомної «Історії України-Руси», вихід у світ якої був подією не тільки науковою, а й політичною. Російські, австрійські та інші реакціонери, які не визнавали за українським народом права на власний розвиток, на свою національну культуру, зазнали відчутного удару. Разом з тим І. Я. Франко у спеціальній науковій розробці «Причинки до історії України-Руси» (1912 р.), високо оцінивши багатство та різнорідність фактичного матеріалу в праці Грушевського, водночас звернув увагу на схильність автора «заповняти прогалини історичних відомостей своїми розумуваннями та комбінаціями».

Незважаючи на відсутність сприятливих умов для науково-дослідної і винахідницької роботи на українських землях, талановиті ентузіасти, переборюючи всілякі перешкоди з боку офіційних властей, рухали науковий та науково-технічний прогрес. Чимало відомих вчених через політичні утиски та поліцейські переслідування змушені були емігрувати. Так, видатний біолог І. І. Мечников (1845-1916), який тривалий час працював в одеському Новоросійському університеті, переїхав до Парижа, де заснував лабораторію при славнозвісному Пастерівському науково-дослідному інституті. Український учений удостоївся найвищої світової наукової нагороди — Нобелівської премії (1908) за досягнення у новій галузі біології та медицини — імунології (вчення про захисні властивості живого організму від інфекційних захворювань). На пропозицію повернутися на Батьківщину І. І. Мечников відповів рішучою відмовою, підкресливши, що царизм здійснює цілеспрямовану політику руйнування вітчизняної науки.

«Знайомство з біографіями великих людей дуже повчальне для вивчення людської природи», — ці слова належать видатному ембріологу і бактеріологу, одному з засновників імунології, лауреату Нобелівської премії з фізіології і медицини Іллі Мечникову (1845—1916), який, народившись у маленькому селі на Харківщині, невдовзі виїхав за межі України і став ученим світового масштабу. Іще за його життя прізвище Мечников стало в один ряд з іменами таких світил науки, як Луї Пастер, Роберт Кох, Пауль Ерліх, Джозеф Лістер, Еміль Ру та інші. Саме Ілля Мечников одним із перших розкрив таємниці захисних сил людського організму і створив фагоцитарну теорію імунітету, за що і був удостоєний 1908 року Нобелівської премії. Він також боровся з такими хворобами, як холера, тиф, сифіліс, туберкульоз. Мечников створив власну науку про довголіття — «ортобіоз», а наприкінці життя став ще й філософом.

Початок ХХ століття засвідчив активізацію взаємин галицького і східноукраїнського громадянства, кристалізацію української політичної думки. Спільний визвольний рух засвідчив історичне самоусвідомлення українців як єдиної нації, що перебувала в очікуванні грядущих змін і перетворень.

Усе це визначило характерні тенденції розвитку української літератури. На межі ХІХ—ХХ століть українські письменники прагнуть передати пафос визвольної боротьби, зображують зростання як соціальної, так і національної свідомості народу. Розпочинається новий етап у розвитку новітнього українського письменства, відомий як епоха модернізму.


Метод «ажурна пилка» (Додаток 3)

Група № 1 «Історія розвитку модернізму (живопис, архітектура, музика)»

Група № 2 «Розвиток модернізму в літературі»

Група № 3 «Характерні риси модернізму»

Група № 4 «Модерністські течії в українській літературі»

Група № 5 «Молода муза»


Заповнення таблиці «Література ХХ століття»

Період

Течія

Представники


VІ. Закріплення знань студентів :

1. У чому виявляється відмінність українського модернізму від європейського? Чим вона зумовлена?

2. Чому Івана Франка зараховують і до декадентів, і до власне модерністів, і до реалістів?
Створення асоціативної схеми «Модернізм» (Спочатку схему створюємо на дошці, потім творча група отримує домашнє завдання перенести схему на ватман для подальшої роботи з нею на наступних заняттях)

VІІ. Коментар роботи студентів, оцінювання.

VІІІ. Підсумок заняття

Література кінця XIX — початку XX ст. — найвищий етап художнього розвитку нової української літератури. Він характеризується дальшим розвитком і водночас оновленням художніх засобів і прийомів дослідження людини (психологізм, натуралізм, посилення суб'єктивного авторського начала), активним стильовим пошуком, урізноманітненням художніх напрямів і течій, їх складною взаємодією і співіснуванням (реалізм, імпресіонізм, неоромантизм, символізм, модернізм).

У літературу приходить нова творча генерація, що започатковує нову літературну школу. Виховані на кращих зразках вітчизняної літератури, збагачені европейским художнім досвідом, письменники кінця XIX — початку XX ст. найбільшу увагу приділяють філософському осмисленню становища людини в суспільстві, взаємозв'язку особи і суспільства, одиниці й маси. Посилена увага до внутрішнього світу людини, її духовності зумовила такі визначальні риси, як філософічність, інтелектуалізм, ліризм оповіді. Найбільш відповідними жанрами для втілення нового матеріалу стали інтелектуальна, ідеологічна чи психологічна драма і драматична поема (Леся Українка) та психологічна повість і новела (М. Коцюбинський, Марко Черемшина, В. Стефаник, Лесь Мартович, О. Кобилянська та ін.). Найвищого свого розвитку досягає українська проза, явивши так звану «нову школу» письма.

«Коли старші письменники виходять від мальовання зверхнього світа — природи, економічних та громадських обставин і тілько при помочі їх силкуються зробити зрозумілими даних людей, їх діла, слова й думки, то новіші йдуть зовсім противною дорогою: вони, так сказати, відразу засідають у душі своїх героїв і нею, мов магічною лампою, освічують усе окруженє (...) Зверхніх подій в... зміст входить дуже мало, описів ще менше: факти, що творять... головну тему, се, звичайно, внутрішні, душевні конфлікти та катастрофи»,— так характеризував нову манеру письма І. Франко.
ХІХ. Домашнє завдання

Складіть резюме до теми «Література 10-х років ХХ століття та її представники»

Резюмé (фр. résumé), CV (лат. curriculum vitæ вимовляють курíкулюм вíте, що перекладається як «життєвий шлях») — це вид документа, в якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність та професійні успіхи й досягнення особи, яка його складає.

Основна вимога до такого документа — вичерпність потрібних відомостей і лаконічність викладу.


Додаток 1
Характерні ознаки нової української літератури

  • Розвиток шляхом народності;

  • вплив сентименталізму й романтизму – літературних течій, що прийшли із Заходу;

  • на першому плані – протест народу проти соціального й національного гноблення;

  • поява нових тем соціальної та національної неволі, спільної боротьби трудящих проти царату, запроданства частини козацької старшини;

  • поява нових образів народних месників, жінки-страдниці, сатиричні образи царів, панів-лібералів;

  • поява нових жанрів: ліро-епічна поема, віршована байка, балада, соціальна та історична повісті, реалістична драма, громадянська та інтимна лірика.


Характерні риси реалізму

  • Раціоналізм;

  • раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки і свідомості,недооцінка позасвідомих процесів);

  • правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах, правдивість деталей;

  • принцип точної відповідності реальній дійсності усвідомлюється як критерій художності, як сама художність;

  • характер і вчинки героя пояснюються його соціальним походженням та становищем, умовами повсякденного життя;

  • спрощеність образів, їх стандартизація;

  • особистість – частки певного соціального класу;

  • вторинність людської душі (пояснення усіх психологічних процесів як наслідку економічних і соціальних причин);

  • конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний спосіб формування художньої правди;

  • вільна будова творів;

  • перевага епічних, прозових жанрів у літературі (оповідання, повість, роман), послаблення ліричного струменя мистецтва;

  • розв’язання проблем на основі загальнолюдських цінностей;

  • послаблення ролі автора у художньому творі (розповідь переважно ведеться від третьої особи)


Додаток 2

Методичний прийом «Місткий кошик»

На аркуші паперу учні малюють кошик, на якому записують характерні риси та представників напряму реалізм. Головне, щоб «кошик» був заповнений доверху. Через 4-5 хв. викладач зупиняє гру і просить одного з учнів зачитати слова. Учні викреслюють назви, які повторюються в їх записах. Переможцем виявиться учень, у якого більше за інших записано термінів, тобто в якого найбільш місткий кошик для знань.



Додаток 3

Метод «Ажурна пилка»

Метод дозволяє учням працювати разом, щоби вивчити значну кількість інформації за короткий час, а також заохочує їх допомагати один одному вчитися, навчаючи.

Спершу кожен учень працюватимете в «домашній» групі. Завданням для кожного учня у домашній групі є аналіз та засвоєння певної порції інформації на такому рівні, щоб він був здатний чітко і зрозуміло викласти її з метою навчання інших учнів.

Потім в іншій групі, яка називається експертною, такі учні виступатимуть в ролі «експертів» із питання, над яким вони працювали в домашній групі, вчитимуть цій інформації інших та відповідатимуть на їхні питання. В експертній групі учні також повинні отримати інформацію від представників інших груп. Завдання експертної групи – здійснити обмін інформацією.

В останній частині уроку учні знову повертаються до своєї «домашньої» групи, щоби поділитися тією новою інформацією, яку їм надали учасники інших груп. Їхнім завданням тепер буде знов обмінятись інформацією, узагальнити її та виробити спільні рішення разом з учасниками «домашньої» групи.

Порядок роботи в «домашніх» групах:

В кожній групі обирається головуючий, спостерігач (тайм-кіпер) і той, хто ставить запитання, щоб переконатися, що кожний розуміє зміст матеріалу;

Кожна група отримує завдання, вивчає його та обговорює свій матеріал.

Порядок роботи в «експертних» групах:

Після об’єднання у нові групи, кожен учень стає «експертом» з тієї теми, що вивчалась у його «домашній» групі.

По черзі та за визначений час кожний має якісно і в повному обсязі донести інформацію учням з інших груп і сприйняти нову інформацію від кожного з них.

Під час повернення до «домашніх» груп:

Учні мають поділитися інформацією з членами своєї «домашньої» групи про нову інформацію, яку вони отримали від представників інших груп, узагальнюють її.

Учні виробляють спільні висновки та рішення.



Таким чином, за допомогою методу «Ажурна пилка» за короткий відрізок часу можна надати і опрацювати велику кількість інформації.

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти, К. 2010 р iconПрограма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти
Світова література навчальна програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів...
Програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти, К. 2010 р iconПрограма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Укладачі
Культурологія. Примірна програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації
Програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти, К. 2010 р iconМетодичні рекомендації для вищих навчальних закладів культури І мистецтв І-ІІ рівнів акредитації
Виробнича практика є невід’ємною складовою частиною процесу підготовки молодших спеціалістів у галузі культури спеціалізації „Народна...
Програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти, К. 2010 р iconПрограми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей зі зниженим слухом
Державного стандарту базової І повної середньої освіти, на основі навчальних програм початкової та основної ланок загальної середньої...
Програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти, К. 2010 р iconПрограма з дисципліни "Зарубіжна література" для спеціальностей
Робоча навчальна програма складена викладачем Матійчук О. М. на основі навчальної програми для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів...
Програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти, К. 2010 р iconРобоча програма навчальної дисципліни дерматологія, венерологія для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації
За редакцією чл кор. Намн україни, професора Зіменковського Б. С., – Львів, 2015р.; та типової програми навчальної дисципліни : Дерматологія,...
Програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти, К. 2010 р iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти, К. 2010 р iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти, К. 2010 р iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 Пояснювальна записка
Програма відображає засадничі ідеї Державного стандарту базової І повної загальної середньої освіти
Програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти, К. 2010 р iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка