Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 Зміст



Сторінка2/6
Дата конвертації09.05.2018
Розмір1,37 Mb.
1   2   3   4   5   6

80 % : 20 %). У кожному класі запропоновано теми й твори для обов’язкового текстуального вивчення, зокрема поетичні твори для вивчення напам’ять. Варіативний компонент забезпечується можливістю вибору (вчителем та учнями) творів у межах обов’язкових тем, а також для уроків вивчення сучасної літератури, розвитку мовлення, позакласного читання і для уроків із резервного часу. Вибір учнів (в окремих розділах і темах програми) вимагає від учителя відповідного планування уроків, творчості, урахування читацьких інтересів молоді, здатності йти поруч зі своїми вихованцями, допомагати формуванню їхніх духовних потреб та естетичних смаків у сучасний період. Якщо твір, запропонований для альтернативного вивчення, не буде вибраний для текстуального вивчення, його можна вивчати на уроках позакласного читання.

Літературна освіта в основній школі спрямована на розвиток сформованих (у початковій школі) і формування нових компетентностей і компетенцій.

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти програма із зарубіжної літератури для 59 класів забезпечує розвиток ключових компетентностей (уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, інформаційно-комунікаційної, соціальної, громадянської, загальнокультурної), а також спрямована на формування літературної компетентності, яка передбачає:


  1. розуміння учнями літератури як невід’ємної частини національної і світової художньої культури;

  2. усвідомлення специфіки літератури як мистецтва слова, її гуманістичного потенціалу й місця в системі інших видів мистецтва;

  3. знання літературних творів, обов’язкових для вивчення, ключових етапів і явищ літературного процесу, основних світоглядних позицій видатних письменників, усвідомлення їхнього внеску в скарбницю світової культури;

  4. оволодіння основними літературознавчими поняттями й застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації творів;

  5. формування якостей творчого читача та розвиток читацького досвіду;

  6. уміння й навички створення усних і письмових робіт різних жанрів;

  7. уміння орієнтуватися у світі художньої літератури й культури (класичної та сучасної), оцінювати художню вартість творів, порівнювати їх (у різних перекладах; в оригіналах і перекладах, переспівах; утілення в інших видах мистецтва тощо).

Складниками літературної компетентності є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна, компаративна компетенції особистості, які мають бути сформовані поступово під час вивчення зарубіжної літератури.

Формування літературної компетентності та її складників тісно пов’язано з формуванням комунікативної компетентності, розвитком умінь і навичок володіння учнями українською мовою, а також іноземними мовами, видами мовленнєвої діяльності, основами культури усного і писемного мовлення.

Викладання зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах України здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників у курсі зарубіжної літератури вивчаються в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні. За наявності необхідних умов (достатнє володіння учнями мовою оригіналу, якою написаний художній твір; якісна підготовка вчителя, зокрема можливість дослідження образної системи, засобів виразності, стилістичних особливостей твору мовою оригіналу) бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовою оригіналу, наприклад, творів О. Пушкіна, А. Чехова – російською, О. Генрі, Дж. Лондона – англійською, Й.-В. Ґете, Ф. Шиллера – німецькою тощо. У такому разі предмет «Зарубіжна література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями україномовних шкіл іноземними мовами.

Компетентнісний підхід реалізовано у «Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів», які сформульовано комплексно – до кожного розділу програми з метою системного формування компетенцій і компетентностей учнів, актуалізації вивченого і постійного закріплення, поглиблення, розвитку набутих знань, умінь, навичок, підготовки до контрольного оцінювання.

У програмі із зарубіжної літератури для 59 класів реалізовано цілісний підхід до вивчення художніх творів, який відповідає специфіці художньої літератури як виду мистецтва. До програми кожного класу введено невеликий обсяг художніх текстів (відповідно до вікових особливостей учнів), які школярі мають прочитати повністю, маючи змогу осягнути їх як неподільну художню цілість. Художній твір, прочитаний у повному обсязі (повільно, уважно, творчо), дає можливість отримати цілісне естетичне та емоційне враження, спонукати роботу думки й уяви, сформувати вміння й навички читацької культури. Настанова на зменшення кількості художніх текстів і водночас на їхнє цілісне прочитання, сприймання й осмислення, що забезпечує програма, відповідає здоров’язбережувальним технологіям в освіті (уникнення фізичного перевантаження учнів, створення комфортного освітнього середовища, формування оптимістичних очікувань та їхня реалізація під час зустрічі з прекрасним).

Програма із зарубіжної літератури побудована на підставі діяльнісного підходу, що є ключовим для всієї базової і повної загальної середньої освіти. Досягнення належного рівня сформованості вмінь учнів у всіх видах читацької діяльності, якостей творчого читача, опанування сучасного світу з урахуванням здобутків художньої літератури, української та іноземної мов, культури різних країн і народів – основний результат вивчення зарубіжної літератури в школі.

У програмі відображено чотири змістові лінії літературного компонента Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти: емоційно-ціннісну, літературознавчу, культурологічну, компаративну.



Емоційно-ціннісна лінія забезпечує розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної цінності творів художньої літератури. Емоційно-ціннісна лінія спрямована на формування духовно-емоційного світу учнів, їхніх етичних позицій, світоглядних уявлень і переконань, а також на розвиток інтересу учнів до художньої літератури, розширення кола їхнього читання, орієнтування у світі класичної і сучасної літератури (зокрема в бібліотечних фондах, інтернет-ресурсах) із метою пошуку необхідної книжки, розвитку вмінь і навичок читацької діяльності.

Емоційно-ціннісна лінія втілена передусім у змісті навчального матеріалу. У програмі представлено популярні твори для дітей та юнацтва:



  • для 5–7 класів — актуального морального змісту, про національні події, характери, традиції; пригодницькі, детективні, фантастичні, казкові,

  • для 8–9 класів — художні твори різних родів і жанрів, які презентують ключові історико-літературні епохи (відповідно до вікових особливостей учнів);

  • у 10–11 класах — курс літератури має бути продовжений, де передбачається вивчення вершинних творів зарубіжної літератури, складніших за змістом і формою, що поглиблюють уявлення учнів про перебіг літературного процесу, репрезентують здобутки різних епох, країн і народів.

Зміст навчального матеріалу в програмі розподілено за розділами й темами, що є актуальними для учнів відповідно до їхніх вікових особливостей. У межах кожного розділу й теми виокремлено етичні й естетичні проблеми (аспекти), в анотаціях увиразнено ціннісні характеристики літературних творів (тематика і проблематика, зміст і засоби створення образів, художні особливості та ін.), підкреслено внесок письменників у скарбницю літератури й культури, популярність їхніх творів за різних часів.

Вивчення літератури в 5-7 класах завершує розділ «Сучасна література», у 8-9 класах — «Література XX–XXI ст.», де представлені твори різних жанрів, популярні в різних країнах і пов’язані з проблемами сучасної молоді, тенденціями розвитку сучасного літературного процесу й культури загалом. Розширення кола сучасної літератури в програмі відбувається поступово: від нескладних творів казкового, пригодницького, фантастичного змісту до творів складніших і за своїм обсягом, і за жанрово-стильовими особливостями, і за проблематикою (моральною, загальнокультурною, історичною, суспільно значущою тощо). Сучасна література має підготувати учнів до входження в сучасний світ, допомогти інтегруватися в соціокультурне середовище, знаходити спільну мову з однолітками різних країн і народів.

На вивчення творів сучасної літератури виділено достатню кількість годин для текстуального вивчення, за потреби можливе їхнє збільшення за рахунок годин для уроків позакласного читання та резервного часу. Розділ «Сучасна література» розрахований на живий діалог учителя й учнів, на постійне оновлення переліку творів з урахуванням тенденцій сучасної літератури й культури, розвитку зв’язків України з іншими країнами та орієнтацією на входження до світової спільноти.

Літературознавча лінія передбачає вивчення літературних творів у єдності змісту й форми, оволодіння учнями основними літературознавчими поняттями й застосування їх під час аналізу й інтерпретації художніх творів; розгляд літературних творів, явищ і фактів у контексті літературного процесу; виявлення специфіки літературних напрямів, течій; розкриття поетикальних (зокрема жанрово-стильових) особливостей художніх творів; ознайомлення учнів із загальними принципами художнього перекладу, необхідними для текстуальної роботи з перекладною літературою.

Літературознавча лінія втілена у змісті навчального матеріалу і в спеціальній рубриці «Теорія літератури» (ТЛ), що супроводжує кожний розділ програми і де зазначені основні поняття й терміни, які учні мають знати й використовувати під час аналізу й інтерпретації художніх текстів. Літературознавчі терміни й поняття подано в програмі за принципами науковості (відповідно до розвитку сучасного літературознавства), послідовності (від простих до складних) й концентричності (від елементарних уявлень до їхнього поглиблення, від загальних понять до їхніх різновидів тощо).



Культурологічна лінія сприяє усвідомленню художньої літератури як важливого складника мистецтва; ознайомленню учнів із фундаментальними цінностями світової художньої культури; розкриттю особливостей творів, літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті; висвітленню зв’язків літератури з філософією, міфологією, фольклором, звичаями, віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей; розширенню ерудиції учнів, вихованню їхньої загальної культури, поваги до національних і світових традицій, толерантного ставлення до представників різних культур, віросповідань, рас і національностей.

Культурологічна лінія втілена у відповідній рубриці програми «Література і культура» (ЛК), що супроводжує кожний розділ. У рубриці «Література і культура» розкрито зв’язки літератури з іншими видами мистецтва, філософією, міфологією; утілення літературних творів у живопису, музиці, кіно тощо; подано інформацію про літературні музеї, визначні культурні явища різних країн і народів та ін. Зміст цієї рубрики має орієнтовний характер, учитель може на власний розсуд використати запропонований культурологічний контекст, розширити його за рахунок іншого матеріалу.



Компаративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, явищ і фактів, що належать до різних літератур; установлення зв’язків між українською та зарубіжними літературами (генетичних, контактних, типологічних та ін.); розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літературах; зіставлення оригіналів та україномовних перекладів літературних творів; увиразнення особливостей української культури й літератури на тлі світової; демонстрацію лексичного багатства й невичерпних стилістичних можливостей української мови, а також поглиблення знань і розвиток навичок учнів з іноземних мов.

Компаративна лінія реалізована в програмі у рубриці «Елементи компаративістики» (ЕК), поданій до кожного розділу програми. Рубрика «Елементи компаративістики» забезпечує цілісність уявлень учнів про художню літературу та її місце в системі мистецтва й культури, міжпредметні зв’язки (української та зарубіжної літератур, зарубіжної літератури та історії (української, всесвітньої), зарубіжної літератури та мови (української, іноземної) та ін.). Зміст цієї рубрики програми може бути творчо використаний учителем на тих уроках, які, на його думку, якнайкраще сприяють компаративним студіям, формуванню в учнів відповідних умінь і навичок. Крім зазначених у програмі компаративних паралелей, учитель може вдатися й до інших, розширити зміст рубрики, але обов’язково з урахуванням вікових особливостей учнів, їхніх знань з інших предметів, фонових знань тощо.

Згідно з Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти всі освітні галузі повинні мати українознавче спрямування, що безпосередньо стосується літературного компонента галузі «Мови і літератури», до якого належить предмет «Зарубіжна література». З огляду на це у рубриці «Україна і світ» висвітлено взаємозв’язки української та зарубіжних літератур, зв’язки зарубіжних письменників з Україною, особливості втілення української теми в їхніх творах, літературні музеї України та інших країн, здобутки українських письменників та перекладачів творів зарубіжних авторів, багатство української мови й літератури на тлі світової культури. Рубрика «Україна і світ» сприятиме національній самоідентифікації учнів, усвідомленню ними національних цінностей та необхідності їх збереження й примноження в умовах глобалізації світу.

Етапи літературної освіти відрізняються принципами відбору літературних текстів, змістом навчального матеріалу, державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, але між ними існує тісний зв’язок і наступність.



Завдання вивчення літератури в 5–7 класах (прилучення до читання):

  • сформувати в учнів стійкий інтерес до літератури, прилучити їх до читання;

  • сприяти формуванню моральних якостей школярів засобами літератури, їхньої національної самоідентифікації, розумінню значення української мови та іноземних мов в опануванні здобутків світової культури;

  • дати уявлення про зміст і форму художнього твору, їхні складники;

  • сформувати в учнів основні вміння аналізу та інтерпретації художнього твору;

  • сформувати вміння характеризувати літературних персонажів, виявляти засоби виразності;

  • дати основні уявлення про оригінал і художній переклад, сформувати елементарні вміння та навички порівняння художніх творів в оригіналах і перекладах (за умови володіння учнями іноземними мовами);

  • розвивати вміння та навички зв’язного мовлення (усного й писемного) під час підготовки різних видів робіт (висловлення власної думки щодо прочитаного, характеристика образу, складання плану твору, написання твору на літературну тему тощо).

Завдання вивчення літератури у 8–9 класах (системне читання):

  • дати уявлення про основні літературні епохи, напрями, течії в контексті вітчизняної та світової культури;

  • розкрити жанрово-родовий поділ літератури, навчити розрізняти твори різних родів і жанрів у їхній специфіці;

  • поглибити вміння аналізу та інтерпретації творів літератури із застосуванням основних теоретичних понять;

  • сформувати в учнів уміння виокремлювати компоненти змісту й форми, установлювати зв’язки між окремими компонентами твору, визначати їхні функції в тексті;

  • навчити школярів зіставляти різні літературні твори, явища, визначати їхню художню своєрідність;

  • активізувати інтерес учнів до вивчення літератури в оригіналах і перекладах, розвинути вміння зіставляти оригінали й переклади (за умови володіння відповідною іноземною мовою);

  • сприяти самоствердженню учнів, виробленню в них моральних якостей, громадянської позиції;

  • розвивати вміння й навички зв’язного мовлення (із застосуванням аргументації, елементів дискусії, оцінки щодо прочитаного та ін.);

  • виховувати естетичні почуття та емоції, формувати здібність отримувати естетичне задоволення від прочитаного.

Літературні явища презентуються учням 8-9 класів у перебігу літературного процесу, у розвитку національних літератур та їхніх взаємозв’язках, у широкому контексті культури. У 8–9 класах учні ознайомлюються з основними етапами літературного процесу на тлі світової культури, зі специфічними особливостями різних родів і жанрів літератури в хронологічній послідовності, навчаються розрізняти різні жанри, аналізують та інтерпретують художні твори не тільки в аспекті їхньої проблематики, а й художньої вартості. Твори, запропоновані для вивчення в програмі із зарубіжної літератури, відповідають віковим особливостям учнів, вони не є надто обсяговими і складними для сприймання. Отримавши основні уявлення про перебіг літературного процесу у 89 класах із текстуальним вивченням окремих вершинних творів (доступних для їхнього віку), учні зможуть поглибити ці уявлення протягом наступного етапу навчання – у профільній школі.

У 8–9 класах вияскравлюється індивідуальність учнів, відбувається активний процес формування їхнього світогляду, громадянської позиції, національної ідентичності, пошуку місця в сучасному світі. Тому вивчення «золотого» фонду класики і сучасних зарубіжних творів актуального змісту сприятиме становленню особистісних якостей сучасної молоді.

Уміння й навички учнів, набуті протягом 5–9 класів, мають бути поглиблені під час подальшого вивчення зарубіжної літератури в старшій школі
(10–11 класи).

Викладання зарубіжної літератури в 59 класах здійснюється на підставі дидактичних, літературознавчих та методичних принципів:



  • традиційних (науковість, історизм, зв’язок навчання та виховання, доступність, спрямованість на розвиток учня, особистісний характер читацької діяльності, шкільний аналіз та інтерпретація твору, взаємодія мистецтва й дійсності в естетичній свідомості учня, комунікативність, репрезентативність, країнознавчий підхід та ін.);

  • нових (ціннісного підходу, нерепресивної свідомості, іманентності, вивчення літератури в контексті розвитку культури й мистецтва, використання знання різних мов і перекладів, компаративності, діалогізму та ін.).

Вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах – творчий процес, у якому вчитель та учні є повноправними партнерами й учасниками культурного діалогу, який має зробити книжку невід’ємною частиною життя нового покоління громадян України у XXI ст., прокласти їм шлях до цивілізованого світу через здобутки художньої літератури різних країн і народів, слугувати збереженню миру й загальнолюдських цінностей.


Навчальні програми 5-9 класів

5 клас



Усього – 70 годин;

текстуальне вивчення творів – 56 годин;

розвиток мовлення – 4 години;

позакласне читання – 4 години;

резервний час – 6 годин.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

(за розділами)



Зміст навчального матеріалу

1. Вступ (2 години)

Учень/учениця

Ключові компетентності

  • осмислює на прикладі малих фольклорних жанрів взаємозв’язок усього живого на світі, важливість збереження природи як середовища, необхідного для життя людини (НЛ-1);

  • використовує народну мудрість у повсякденному житті для уникнення конфліктних ситуацій (НЛ-2);

  • усвідомлює переваги здорового способу життя в ході вивчення прислів’їв, приказок, загадок, пісень народів світу (НЛ-3);

  • формує активну життєву позицію (НЛ-4).

Предметні компетентності

  • розуміє значення художньої літератури в сучасному житті людини й людства;

  • знає поняття «фольклор», «прислів’я», «приказка», «загадка», «пісня», розрізняє їх за будовою і художніми особливостями;

  • наводить приклади і розкриває значення (пряме і переносне) 2-3-х прислів’їв, приказок, загадок, пісень;

  • розкриває зміст фольклорних творів (малих жанрів) різних народів;

  • установлює подібність прислів’їв, приказок, загадок, пісень різних народів (зокрема з використанням іноземної мови)

Художня література – духовна скарбниця людства. Роль книжки в сучасному житті.



Фольклор, його характерні ознаки. Фольклорні жанри різних народів (при-слів’я, приказки, загадки, пісні). Гуманістичні цінності, втілені у фольклорних творах різних народів. Література і фольклор.

Теорія літератури (ТЛ). Фольклор, прислів’я, приказка, загадка, пісня.

Література і культура (ЛК). Звязок фольклорних жанрів із культурними традиціями різних народів і національностей.

Україна і світ (УС). Спільні для українського та зарубіжного фольклору (малих жанрів) теми, сюжети, образи.

Елементи компаративістики (ЕК). Порівняння малих жанрів фольклору різних народів (на рівні окремих компонентів тексту).

Міжпредметні зв’язки (МЗ).

Українська мова, українська література, історія, музичне мистецтво


2. Казки народів світу (18 годин)

Учень/учениця

Ключові компетентності

  • набуває досвіду спілкування з природою (НЛ-1);

  • навчається цінувати власну свободу, ініціативність, обстоює власні позиції; використовує народну мудрість у повсякденному житті для уникнення конфліктних ситуацій (НЛ-2);

  • навчається кмітливості й винахідливості (НЛ-4).

Предметні компетентності

  • виразно читає тексти казок;

  • визначає головну думку прочитаного;

  • переказує тексти казок (окремі фрагменти й цілісно);

  • висловлює власне ставлення до подій творів;

  • дає характеристику казкових персонажів, оцінює їхні вчинки, моральні якості;

  • називає основні ознаки фольклорної і літературної казки, наводить приклади з прочитаних творів;

  • виявляє елементи будови казок (зачин, основна частина, кінцівка, діалоги, повтори та ін.);

  • розкриває гуманістичний зміст казок, моральні цінності, утілені в них;

  • знає визначення понять «антитеза», «алегорія», вирізняє їх у прочитаних текстах, розкриває значення антитези й алегорії в казках;

  • розуміє поняття «автор літературного твору» (на початковому рівні);

  • розкриває національний колорит народних і літературних казок, окремі засоби його створення (деталі побуту, національні образи, мовні засоби та ін.);

  • називає відомих збирачів і авторів казок (Ш. Перро, брати Я. і В. Ґрімм, О. Пушкін та ін.);

  • називає твори мистецтва, у яких утілені казкові образи й сюжети (живопис, музика, мультиплікація, кіно тощо);

  • порівнює українські та зарубіжні народні казки, установлює в них окремі спільні елементи (образи, сюжети, особливості будови та ін.);

  • називає імена 2–3-х українських письменників – авторів літературних казок, їхні твори, а також імена 2–3-х українських перекладачів зарубіжних казок



Жанрова специфіка фольклорної і літературної казки. Різновиди казок (про тварин, чарівні, соціально-побутові та ін.), їхні характерні ознаки.



Індійська народна казка «Фарбований шакал». «Панчатантра» – перша у світі фольклорна збірка, книга про основи житейської мудрості.

Викриття в образах тварин негативних людських якостей. Повчальний зміст казки.



Японські народні казки «Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик», «Момотаро, або Хлопчик-Персик» (1 за вибором учителя). Відображення любові до праці, кмітливості, сміливості, ставлення до природи в образах Іссумбосі, Момотаро. Національний колорит японських казок.

Китайська народна казка «Пензлик Маляна». Поетизація мистецтва й уславлення образу митця в казці. Значення фантастичних елементів.

Арабська народна казка «Синдбад-Мореплавець» (третя подорож). Утвердження жаги відкриття світу, мужності й людяності в казці. Утілення в образі Синдбада-Мореплавця віри в перемогу людини над обставинами.

Брати Я. і В. Ґрімм. «Пані Метелиця», «Бременські музиканти» (1 за вибором учителя). Значення діяльності братів Я. і В. Ґрімм у збиранні й збереженні фольклору. Моральні цінності в казках. Характеристика образів персонажів. Антитеза.

Олександр Сергійович Пушкін (17991837). Вступ по поеми «Руслан і Людмила». «Казка про рибалку та рибку», «Казка про мертву царівну і сімох богатирів» (1 за вибором учителя). Синтез фольклорних і літературних елементів у творчості О. Пушкіна. Система образів. Автор.

Ганс Крістіан Андерсен (18051875). «Соловей», «Непохитний олов’яний солдатик», «Дикі лебеді», «Снігова королева» (1 за вибором учителя).

Протиставлення «справжнього» і «штучного» в казці «Соловей»; соловей як утілення сили природи й мистецтва. Утвердження сили кохання й відданості в казці «Непохитний олов’яний солдатик». Боротьба добра і зла в казці «Дикі лебеді». Змалювання протистояння щирих людських стосунків фантастичному світу зла в казці «Снігова королева».



Оскар Уайльд (18541900). «Хлопчик-Зірка». Казкові персонажі, їхня характеристика. Основний конфлікт. Символічний зміст назви твору. Еволюція образу головного героя.

(ТЛ) Антитеза, алегорія, початкове поняття про автора, початкові поняття про оригінал і переклад.

(ЛК) Національний колорит казок і засоби його створення. Казкові образи й сюжети у творах мистецтва (живопис, кіно, музика, мультиплікація та ін.).

(УС) Типологічно подібні образи в зарубіжних і українських казках (Іссумбосі – Хлопчик-Мізинчик; Фарбований Шакал – Фарбований Лис та ін.).

(ЕК) Спільні елементи зарубіжних казок (теми, образи, особливості будови). Зіставлення оригіналів (фрагментів) зарубіжних казок з їхніми українськими перекладами (за умови володіння відповідною іноземною мовою).

(МЗ) Іноземна мова, історія, музичне мистецтво, образотворче мистецтво, природознавство

3. Природа і людина (8 годин)

Учень/учениця

Ключові компетентності

  • пізнає красу навколишнього середовища, усвідомлює взаємозв’язки людини і природи (НЛ-1);

  • усвідомлює відповідальність за свої вчинки (НЛ-2);

  • осмислює цінність життя (НЛ-3);

  • цінує ініціативність та особистісну позицію (НЛ-4).

Предметні компетентності:

  • виразно читає і емоційно сприймає віршовані й прозові твори;

  • дає визначення термінів «тема», «ідея», розкриває їх у прочитаних творах, наводить відповідні цитати;

  • визначає ставлення автора до світу природи, знаходить і коментує відповідні цитати;

  • дає визначення понять «епітет», «метафора», вирізняє їх у прочитаних текстах, визначає роль у розкритті авторського задуму;

  • виявляє специфіку літературного пейзажу порівняно з іншими творами мистецтва (живопису, музики);

  • установлює зв’язок прочитаних літературних творів із фольклором на рівні окремих образів, художніх засобів, жанрових рис (пісня)


Джон Кітс (17951821). «Про коника та цвіркуна». Поетизація образу природи у вірші, його ідея («Поезія землі не вмре ніколи…»).

Йоганн Вольфганг Ґете (17491832). «Нічна пісня подорожнього». Зображення взаємозв’язку різних сфер природи й людини в поетичному творі.

Генріх Гейне (17971856). «Задзвени із глибини…». Утілення краси весняної природи у вірші. Зв’язок із фольклором (пісня).

Ернест Сетон-Томпсон (18601946). «Снап», «Лобо», «Доміно» (1 за вибором учителя). Авторські спостереження за світом природи. Утвердження любові до всього живого. Зображення художніх образів, їхнє розкриття в подіях твору.

(ТЛ) Початкове поняття про вірш. Пейзаж, тема, ідея, епітет, метафора.

(ЛК) Пейзаж у літературі та інших видах мистецтва.

(УС) Українські переклади творів зарубіжних авторів про природу.

(ЕК) Елементи фольклору в літературних творах про природу (Г. Гейне).

(МЗ) Іноземна мова, музичне мистецтво, образотворче мистецтво, природознавство


Завершення І семестру

4. Світ дитинства (10 годин)

Учень/учениця

Ключові компетентності

  • розуміє необхідність розв’язання проблем довкілля (НЛ-1);

  • розуміє важливість вияву ініціативи в суспільному житті (НЛ-2);

  • усвідомлює переваги позитивного мислення для збереження здоров’я (НЛ-3);

  • характеризує героїв творів щодо їхньої винахідливості, підприємливості та кмітливості (НЛ-4).

Предметні компетентності

  • виразно читає фрагменти текстів (зокрема читання в особах, коментоване читання);

  • має початкові уявлення про «сюжет» (як художню послідовність подій);

  • називає елементи сюжету (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка), визначає їх у творах;

  • розповідає про основні події прочитаних творів Марка Твена й Е. Портер;

  • переказує окремі розділи (фрагменти) прозових текстів;

  • знає й розуміє поняття «портрет», знаходить у тексті портрети персонажів;



  • характеризує образи персонажів, оцінює їхні моральні якості, вчинки;

  • визначає окремі художні засоби створення образів персонажів (портрет, учинки, мова, ставлення до інших тощо);

  • має початкові уявлення про поняття «повість», «роман», визначає їхні жанрові ознаки на прикладі прочитаних творів;

  • порівнює образи Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна, Тома Сойєра і Полліанни, визначає схожість і відмінність між ними (на рівні рис характеру);

  • знає українських перекладачів творів Марка Твена та Е. Портер


Марк Твен (18351910). «Пригоди Тома Сойєра». Світ дорослих і світ дітей у повісті. Том Сойєр і Гекльберрі Фінн. Ставлення автора до своїх героїв. Провідні ідеї твору (дружба, кохання, людяність та ін.).

Елеанор Портер (18681920). «Полліанна». Щирість, мужність і оптимізм героїні твору, її вплив на життя міста. Полліанна та її друзі. Художні засоби розкриття образу Полліанни. Ідея радості життя й відкриття світу у творі.

(ТЛ) Портрет. Початкові поняття про сюжет, повість, роман.

(ЛК) Утілення сюжетів творів Марка Твена і Е. Портер у кіно, живопису, графіці та інших видах мистецтва.

(УС) Українські переклади творів Марка Твена, Е.Портер.

(ЕК) Том Сойєр і Гекльберрі Фінн. Том Сойєр і Полліанна.

(МЗ) Іноземна мова, музичне мистецтво, образотворче мистецтво


5. Сила творчої уяви (8 годин)

Учень/учениця

Ключові компетентності

  • усвідомлює важливість знаходити спільну мову з природою (НЛ-1);

  • розрізняє поняття «добро» і «зло» (НЛ-2);

  • розуміє необхідність здорового способу життя (НЛ-3);

  • осмислює важливість лідерських ініціатив (НЛ-4).

Предметні компетентності

  • знає основні відомості про письменника Льюїса Керролла, переклади його книжок;

  • розповідає про творчу історію книжки «Аліса в Країні Див»;

  • переказує зміст основних епізодів твору Льюїса Керролла;

  • описує і характеризує образ Аліси, а також персонажів, що її оточують;

  • визначає ознаки казки й повісті у творі Льюїса Керролла;

  • виявляє особливості художньої мови повісті-казки «Аліса в Країні Див» на підставі фрагментів оригіналу (за умови володіння іноземною мовою) або на підставі перекладу;

  • дає визначення поняття «фантастика», виявляє фантастичні елементи у творі Льюїса Керролла;

  • розуміє особливості розвитку сюжету в ліричному творі М. І. Цвєтаєвої (як плин почуттів, спогадів, роздумів, образів);

  • характеризує образ ліричної героїні вірша «Книги в червоній палітурці», світ її захоплень;

  • розповідає про свої улюблені книжки, мистецькі вподобання




Льюїс Керролл (18321898). «Аліса в Країні Див». Творча історія книжки, її зв’язок із біографією письменника та життям Англії «вікторіанської» доби. Образ Аліси, світ її уяви і захопливі пригоди. Персонажі, які оточують героїню. Особливості художньої мови твору. Організація казки як гри (гра з часом і простором, гра зі словами (назвами), гра з правилами).

Марина Іванівна Цвєтаєва (18921941). «Книги в червоній палітурці». Чарівний світ літератури й мистецтва у вірші М. І. Цвєтаєвої. Знайомі образи з прочитаних книг (Том Сойєр, Гекльберрі Фінн та ін.). Образ ліричної героїні, котра любить читати. Роль літературних і музичних асоціацій у творі.

(ТЛ) Початкові поняття про фантастику. Поглиблення понять про казку (літературну), повість, вірш.

(ЛК) Утілення сюжету повісті-казки Льюїса Керролла «Аліса в Країні Див» у різних видах мистецтва (кіно, мультиплікація, музика та ін.).

(УС) Переклади й видання книжок Льюїса Керролла.

(ЕК) Елементи казки у творі.

(МЗ) Музичне мистецтво, образотворче мистецтво, природознавство, математика, іноземна мова


6. Сучасна література. У колі добрих героїв (8 годин)

(1-2 твори за вибором учнів і вчителя)

Учень/учениця

Ключові компетентності

  • усвідомлює взаємозв’язок усього живого на землі (НЛ-1);

  • розуміє важливість сімейних зв’язків (НЛ-2);

  • осмислює необхідність дотримання здорового способу життя, важливість ненасильницького розв’язання конфліктів (НЛ-3);

  • оцінює креативність як важливу рису людського характеру (НЛ-4) .

Предметні компетентності

  • називає імена популярних сучасних письменників, їхні твори для дітей;

  • переказує близько до тексту зміст прочитаних творів;

  • розкриває особливості сюжету;

  • визначає актуальні ідеї творів;

  • характеризує образи персонажів у їхніх вчинках, ставленні до інших;

  • висловлює власне судження щодо подій і вчинків героїв;

  • розрізняє поняття «персонаж» (як утілення загального в конкретному, дійова особа у творі) і «герой» (персонаж із яскравими індивідуальними рисами, рушій сюжету, центр твору);

  • розповідає про свої улюблені твори сучасної літератури, пояснює, чому саме вони привернули увагу




Роальд Дал (19161990). «Чарлі і шоколадна фабрика». Цікаві пригоди хлопчика Чарлі та його друзів на казковій шоколадній фабриці містера Вонкі. Доброта і щирість головного героя.

Туве Янсон (19142001). «Комета прилітає», «Капелюх Чарівника», «Зима-чарівниця» (1 за вибором). Чарівність художнього світу твору. Його персонажі, утілення в них ідей доброти, щирості, сімейних цінностей.

Пауль Маар (нар. 1937). «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу». Яскравість художнього світу твору. Оптимістичний образ Суботика, його віра в силу думки й фантазії. Реальне і фантастичне у творі. Елементи фольклору (казки) та їхнє значення для розкриття головної ідеї – реалізації мрій, бажань і прагнень особистості.

(ТЛ) Персонаж і герой літературного твору.

(ЛК) Твори сучасного мистецтва (кіно, театр та ін.) для дітей і про дітей.

(УС) Сучасні книжки українських та зарубіжних письменників для дітей.

(ЕК) Дитячі персонажі в класичній і сучасній літературі: динаміка змін.

(МЗ) Природознавство, образотворче мистецтво



7. Підсумки (2 години)

Учень/учениця

Ключові компетентності

  • розуміє взаємозв’язки людини і навколишнього середовища (НЛ-1);

  • орієнтується на ненасильницьке розв’язання конфліктів (НЛ-2);

  • осмислює переваги здорового способу життя та безпечної поведінки (НЛ-3);

  • усвідомлює роль інініціативності та підприємливості в суспільстві (НЛ-4).

Предметні компетентності

  • знає імена авторів та українських перекладачів творів зарубіжних письменників, що вивчалися протягом року;

  • розкриває ідейно-художній зміст прочитаних творів;

  • виявляє набуті вміння й навички елементів аналізу та інтерпретації окремих компонентів тексту (сюжету, персонажів, художніх особливостей тощо)




Узагальнення і систематизація навчального матеріалу.

(МЗ) Українська література


Завершення ІІ семестру (+ 6 год. резерв)

Для вивчення напам’ять

  • О. С. Пушкін. Вступ по поеми «Руслан і Людмила».

  • Й. В. Ґете. «Нічна пісня подорожнього».

  • Г. Гейне. «Задзвени із глибини…».

Каталог: doc -> files -> news -> 561
news -> Я це хтось інший…
news -> Памятка для кожного учня (додаток ); листок з початками речень для гри «Продовж речення»(додаток 4); листки для роботи в парах (додаток 5); листочки з словами для складання розповіді (додаток 6), читанка клас, ІІ частина
news -> Світова література клас Усього – 0 годин; розвиток мовлення – години; позакласне читання – години; контрольних робіт – годин
news -> Тема: олександр олесь. Поезії з книги «Княжа Україна»
news -> Тема. Тема спадкоємності поколінь, вірності волелюбним традиціям народу, збереження світлої пам’яті про захисників І борців за волю рідної землі. Г. Могильницька «Цвіт неспалимий»
news -> «Семінар читачів» (знайомство з творчістю Олександра Олеся)
news -> Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році лист мон


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 Зміст iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів
Програма з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин створена відповідно...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 Зміст iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів К.: Ірпінь: Перун, 2005
Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 Зміст iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 Зміст iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка