Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка



Сторінка4/6
Дата конвертації17.01.2018
Розмір0.92 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6



Розділ 7. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знати:

зміст понять: дивна війна, новий порядок, Рух Опору, Голокост, антигітлерівська коаліція, Другий фронт, “Велика трійка”, колабораціонізм;

хронологічні межі Другої світової війни та німецько-радянської війни, дати ключових битв/ військових операцій Другої світової війни, Нюрнберзького і Токійського судових процесів, утворення ООН;

характер, періодизацію, головні події, політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни;

внесок держав-членів антигітлерівської коаліції у досягнення перемоги над нацистською Німеччиною і її союзниками, створення ООН;

особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях;

рішення Нюрнберзького і Токійського процесів над воєнними злочинцями.

Уміти:

визничити (за допомогою історичної карти) основні театри воєнних дій, місця основних битв, зміни державних кордонів у Європі, передбачені домовленостями у межах Великої трійки;

охарактеризувати течії в Русі Опору;

визначити передумови і наслідки Голокосту, виклики, перед якими опинилося людство в умовах Другої світової війни;

обґрунтувати власні судження щодо наслідків і уроків Другої світової війни;

оцінити роль провідних представників світової політичної та військової еліти (Франкліна Рузвельта, Вінстона Черчіля, Йосифа Сталіна, Дуайта Девіда Ейзенгауера та ін.) у ключових подіях Другої світової війни.



Причини, характер, періодизація Другої світової війни. Характеристика основних періодів війни. Основні театри воєнних дій.

Дипломатія часів війни. Утворення антигітлерівської коаліції, її значення. Особливості окупаційного режиму і руху Опору.

Людина під час війни. Голокост. Праведники народів світу.

Капітуляція Німеччини та її союзників. Нюрнберзький і Токійський процеси над воєнними злочинцями.

Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни.


Орієнтовна тема для практичного заняття:

– Примусова праця у Третьому Райху. Трагедія ув’язнених у німецьких концтаборах та їх доля.



Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– Праведники народів світу: подвиг в ім’я людяності.

– Друга світова в об’єктиві кінокамери/на сторінках літературних творів.

Орієнтовна тема для написання есе:

– Моральний вибір у війні (досвід історичних та/або літературних героїв).



Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Громадянська освіта. Розділ: Людина в соціокультурному просторі. Тема: Конфлікти. (Учень/учениця знає та критично оцінює причини зародження конфліктів, аналізує шляхи подолання конфліктних ситуацій; формує навички ефективної комунікації та ненасильницького розв’язання соціальних конфліктів).

Узагальнення

Тематичний контроль



Розділ 8. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знати:

зміст понять: модерн, авангардизм, втрачене покоління, масова культура, джаз, мюзикл, олімпійський рух;

провідні наукові ідеї міжвоєнного періоду,

– мистецькі здобутки та напрями (течії) модернізму;

передумови виникнення масової культури, олімпійського руху;

вплив кінематографу на розвиток культури.



Уміти:

характеризувати зміни в повсякденному житті населення в першій половині ХХ ст.;

визначати тенденції в розвитку культури;

розповідати про досягнення науки і техніки періоду, пояснювати їхній вплив на повсякденне життя людей;

висловити аргументовані судження про наукову/мистецьку діяльність Сальвадора Далі, Альберта Ейнштейна, Чарлі Чапліна.


Найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей.

Основні ідеї й течії модернізму. Масова культура в міжвоєнний період. Суспільно значимі здобутки науки та мистецтва. Розвиток кінематографу. Олімпійський рух.




Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– Виставка творів у стилях модернізму (віртуальна екскурсія).

– “У передчутті війни…” (літературно-мистецька композиція з творів на антивоєнну тематику).

– Доля митців і мислителів в умовах протистояння демократії і тоталітаризму (дослідницький проект).

– Кіно: хитання між масовою культурою і мистецтвом (фестиваль кінотрейлерів).

Орієнтовна тема для написання есе:

– Кіно: від наукового експерименту до мистецтва.



Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Фізична культура. Тема: Олімпійська філософія та здоровий спосіб життя. (Учень/учениця розуміє фізичну культуру у сім’ї; олімпійську філософію та здоровий спосіб життя; вміння, навички та фізичні якості як необхідні умови для успішної самореалізації у майбутній професії).

Узагальнення

Тематичний контроль


Історія України (1945–2017 рр.)

11 клас
Структура курсу:
Повторення. Вступ

Розділ 1. Україна в перші повоєнні роки

Розділ 2. Україна в умовах десталінізації

Розділ 3. Україна в період загострення кризи радянської системи

Розділ 4. Відновлення незалежності України

Розділ 5. Становлення України як незалежної держави

Розділ 6. Творення нової України

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП


У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знати:

зміст понять: воєнний злочин, злочин проти людства, права людини, нформаційне (постіндустріальне) суспільство, науково-технічна революція, глобалізація, глобальні проблеми людства;

приреченість і безперспективність намірів установити світове панування;

особливості дослідження джерел залежно від способу виникнення та передачі інформації;

постання інформаційного суспільства, глобалізацію та загострення глобальних проблем людства як ключові тенденції світової історії;

основні етапи розвитку українського суспільства від другої половини ХХ століття до сьогодення;

фактори, які вплинули на перехід від одного етапу до іншого, та як це відбилося на повсякденні і свідомості людей.

Уміти:

застосувати знання про періодизацію світової історії та історії України як інструмент для розуміння особливостей суспільного розвитку в цей період;

співставити й узагальнити інформацію кількох карт, що відображають різні періоди історії сучасного українського суспільства;

визначити політичні й суспільні зміни, до яких спонукала Друга світова війна.



Уроки Другої світової війни. Післявоєнна карта світу. Друга світова війна в історичній пам'яті.

Загальні тенденції світової історії. Періодизація історії України другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Особливості курсу історії України 1945–2017 рр. Завдання і структура курсу.





Орієнтовна тема навчального проекту:

– Друга світова війна в історичній пам’яті українців та інших європейців: спільне і відмінне.



Узагальнення



Розділ 1. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знати:

зміст понять: відбудова, репатріанти, спецпоселення, космополітизм, лисенківщина, ждановщина, депортація, обмін населенням, операція “Вісла”, операція “Захід”;

вплив статусу УРСР як однієї із країн-засновниць ООН на її подальшу долю;

провідні рушії відбудови промисловості та сільського господарства;

причини, мотиви та наслідки ідеологічних кампаній та “чисток” активної інтелігенції радянською владою; їх вплив на культурно-освітній розвиток в УРСР;

основні методи радянізації західних областей УРСР;

депортаційні процеси повоєнних років як військово-політичні акції комуністичної влади та злочин проти українців;

причини та форми тривалого опору Української повстанської армії радянській владі на західноукраїнських землях;

протиріччя соціально-економічного, культурного, релігійного та повсякденного життя українців повоєнного часу.

Уміти:

встановити послідовність і синхронність подій, що відображають формування територіальних меж УРСР, масові депортації та обміни населенням, посилення радянізації та репресії у західних областях, український визвольний рух у 1944–1950-х рр., процеси відбудови господарства і культурне життя республіки, ідеологічні кампанії й чистки післявоєнного періоду;

визначити причини та наслідки депортацій українців із західних областей УРСР та південно-східних областей Польщі; масового голоду 1946–1947 рр.;

– за допомогою карти показати зміни в адміністративно-територіальному поділі УРСР;

– висловити аргументовані судження щодо трансформації методів укріплення тоталітарного режиму;

виявити особливості діяльності українського визвольного руху в 1945–1950-х рр.;

представити власну оцінку ролі УГКЦ на західноукраїнських землях і наслідків її примусової самоліквідації в СРСР;

визначити тенденції й суперечності розвитку освіти, науки, літератури;

охарактеризувати науковий/творчий доробок Катерини Білокур, Олександра Богомольця, Сергія Лебедєва, Андрія Малишка, Олександра Палладіна, Максима Рильського, Володимира Сосюри, Павла Тичини, Володимира Філатова, Юрія Яновського; діяльність Олеся Гончара, Василя Кука, Йосипа Сліпого.


Посилення радянізації та репресії у західних областях УРСР. Український визвольний рух у 1944–1950-х рр. Василь Кук.

Велика блокада. Обмін населенням між Польщею й УРСР. Масові депортації (1944–1946 рр.). Операції “Вісла” і “Захід”. Ліквідація УГКЦ у 1946–1949 рр.

Україна – співзасновниця ООН. Встановлення кордонів УРСР у міжнародних договорах. Обмін територіями 1951 р. Участь УРСР в міжнародних організаціях.

Внутрішньополітична й економічна ситуація УРСР. Масовий голод 1946–1947 рр. Ідеологічні кампанії. Чистки” творчої інтелігенції.

Культура в перші повоєнні роки. Відбудова системи освіти. Наука. Література. Володимир Сосюра. Максим Рильський. Образотворче мистецтво. Музика та кінематограф.

Повсякденне життя в перші повоєнні роки.



Орієнтовні теми для практичних занять:

– Людський вимір війни: демографічні зміни в УРСР.

– “Війна пішла, а горе залишилось…”: повсякденне життя повоєнних років.

– Вирвані з коренем. Депортації українців у 1944–1951 рр.: причини, етапи, наслідки (дослідження тематичних документів).



Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– Україна для ООН. ООН для України.

– Студії боротьби за незалежність: від УНР до УПА (продовження кейсу “Як трансформувався український визвольний рух у ХХ столітті?”).


Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Географія. Тема: Політична картина світу (Учень/учениця пояснює відмінність між поняттями “країна”, “держава”, “залежна територія”; основні вектори зовнішньої політики України).

Узагальнення. Тематичне оцінювання



Розділ 2. УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знати:

зміст понять: десталінізація, культ особи, відлига, лібералізація, реабілітація, шістдесятники, атеїзм, раднаргоспи, децентралізація управління, зросійщення, абстракціонізм;

причини та наслідки приєднання Кримської області до УРСР;

основні тенденції та протиріччя реформування промисловості і сільського господарства;

особливості функціонування репресивної машини часів сталінізму, її жертви та зміни у становищі бранців концтаборів із настанням відлиги;

суть хрущовських надпрограм;

природу зародження і форми проявів дисидентського руху в Україні;

зв’язок між розвитком культури, освіти, науки і внутрішньополітичними процесами в державі.



Уміти:

встановити послідовність подій, пов’язаних з десталінізацією і лібералізацією суспільного життя, соціальною переорієнтацією та модернізацією економіки, формуванням феномену шістдесятництва і розгортанням дисидентського руху, культурним життям республіки у цей період;

синхронізувати події історії України та всесвітньої історії, що відображають модернізаційні процеси в економіці;

використовувати карту як джерело інформації про адміністративно-територіальний устрій УРСР, його зміни;

визначити причини та наслідки посилення зросійщення українського суспільства;

оцінити темпи впровадження науково-технічної революції в господарське життя;

– обстоювати власні судження щодо тенденцій розвитку культури у період відлиги та зародження дисидентського руху й шістдесятництва;

– охарактеризувати громадську/ наукову/ мистецьку діяльність Віктора Глушкова, Алли Горської, Івана Драча, Ліни Костенко, Сергія Корольова, Левка Лук’яненка, Сергія Параджанова, Івана Світличного, Василя Стуса, Леся Танюка.



Внутрішньополітична ситуація в УРСР у першій половині 1950-х рр. Стан промисловості і сільського господарства. Військово-промисловий комплекс.

Участь українців у повстаннях у сталінських концтаборах. XX з’їзд КПРС. Десталінізація і лібералізація суспільного життя. Реабілітація жертв сталінських репресій.

Адміністративно-територіальні зміни. Входження Кримської області до складу УРСР. Зміни в управлінні господарством. Раднаргоспи. Соціальні наслідки економічної політики другої половини 1950-х – першої половини 1960-х рр.

Зародження дисидентського руху в Україні та його течії. Левко Лук’яненко. Антирадянські виступи 1960-х рр.

Науково-технічна революція: внесок українців. Сергій Корольов. Реформи освіти та процеси зросійщення. Антирелігійна кампанія. Відлига в мистецтві. Ліна Костенко. Іван Драч. Василь Стус. Розвиток спорту.


Орієнтовна тема для практичного заняття:

– Входження Кримської області до складу УРСР: міфи та реальність (дослідження документів).



Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– “В безсмерті холодно. І холодно в житті. О Боже мій! Де дітися поету?!” Творчість шістдесятників як закономірна реакція на виклики часу.

– Ті, хто відкрили шлях у космос (внесок українців в освоєння космічного простору).

Орієнтовна тема для написання есе:

– Відлига: зміни в суспільно-політичних настроях населення України.



Міжпредметні зв’язки: 11 клас. Українська література. Тема: Українська література другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Поети шістдесятники. (Учень/учениця розуміє явище “шістдесятництва” і причини пробудження національної свідомості в суспільстві, шістдесятництво як явище соціальне й культурологічне, його зв’язок із дисидентським рухом); — 11 клас. Українська література. Тема: Олесь Гончар “Собор”. (Учень/учениця розуміє роль духовного начала і краси в житті людини, осуд бездуховності, історичної пам’яті народу, добра і зла в житті, проблему національного нігілізму, моральної ницості); — 11 клас. Українська література. Тема: Василь Симоненко. Громадянська лірика. (Учень/учениця дискутує про патріотичні, громадянські мотиви, морально етичні проблеми, розуміє проблему почуття людської гідності, мотиви самоствердження людини в складному сучасному світі, її самодостатність, високохудожнє відтворення громадянського вибору поета).

Узагальнення

Тематичний контроль



Розділ 3. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знати:

зміст понять: застій, дефіцит, розвинений соціалізм, партійна номенклатура, системна криза, Українська гельсінська група, самвидав, правозахисний рух, командно-адміністративне управління;

взаємозалежність суспільно-політичного та економічного життя в добу застою;

суть спроб реформувати командну економіку в другій половині 1960-х рр.;

причини активізації дисидентського руху в другій половині 1960-х – на початку 1970-х рр. і репресій щодо учасників УГГ, застосування заходів примусового лікування, висунення звинувачень у кримінальних злочинах;

особливості основних течій дисидентського руху (національної, правозахисної, релігійної);

протиріччя розвитку культури, освіти, науки в період застою.

Уміти:

встановити хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають кризові явища доби застою, розгортання діяльності різних течій дисидентського руху в УРСР, культурне життя в УРСР та участь української діаспори у процесах національного відродження;

використовувати карту як джерело інформації про політичне, соціально-економічне життя УРСР у цей період;

визначити причинно-наслідкові зв’язки політико-ідеологічної кризи радянського ладу в УРСР;

порівнювати, аналізувати, робити аргументовані висновки щодо економічного розвитку УРСР у другій половині 1950-х – 1960-х рр. і в 1970-ті – на початку 1980-х рр.;

– оперувати ключовими поняттями теми для характеристики соціальної сфери;

– оцінити методи і засоби реалізації учасниками УГГ мети і завдань правозахисного руху, їхні здобутки у сфері захисту прав людини в СРСР;

виявити суперечливі процеси в розвитку освіти, науки, літератури;

охарактеризувати кримськотатарський національний рух, політичну діяльність Петра Шелеста і Володимира Щербицького, правозахисну – учасників УГГ;

– висловити аргументовані судження щодо громадської/ наукової/ творчої діяльності Миколи Амосова, Олега Антонова, Михайла Брайчевського, Петра Григоренка, Мустафи Джемілєва, Івана Дзюби, Роберта Конквеста, Платона Майбороди, Володимира Маняка, Джеймса Мейса, Івана Миколайчука, Євгенії Мирошниченко, Сергія Параджанова, Марії Приймаченко, Омеляна Пріцака, Миколи Руденка, Євгена Сверстюка, Василя Симоненка, Анатолія Солов’яненка, В’ячеслава Чорновола, Романа Шпорлюка, Тетяни Яблонської, Петра Яцика.



Економічна ситуація в УРСР. Продовольчі програми.

Ідеологічні орієнтири партійно-радянського керівництва. Конституція УРСР 1978 р. Зміни в соціальній та національній структурі населення.

Дисидентський рух: течії, форми і методи боротьби. Іван Дзюба: “Інтернаціоналізм чи русифікація”. Михайло Брайчевський: “Приєднання чи возз’єднання”.

Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ). Самвидав. “Український вісник”. “Смолосокип”. В’ячеслав Чорновіл.

Відродження пам’яті про Голодомор. Українська діаспора та її внесок у відродження України.

Кримськотатарський національний рух. Мустафа Джемілєв.

Розвиток освіти та науки. Формування опозиційних течій у культурі. Українське мистецтво. Досягнення українських спортсменів. Молодіжний неформальний рух в Україні.


Орієнтовні теми для практичних занять:

– Конституції УРСР: “сталінська” і “розвинутого соціалізму” (порівняння Основних законів 1937 і 1978 рр.).

– Український самвидав: теми, ідеї, автори.

– Повсякденне життя в місті та на селі (на прикладі кількох українських населених пунктів 1970–1980-х рр.).



Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– 49 сміливців проти режиму (дослідження діяльності УГГ).

– Студії боротьби за незалежність: від зброї до слова (продовження кейсу “Як трансформувався український визвольний рух у ХХ столітті?”).

– Права людини в СРСР: декларації та реальність.



Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Географія. Тема: Населення світу. (Учень/учениця пояснює значення понять “демографічна політика”, “демографічний вибух”, “урбанізація”, “субурбанізація”, “міграція”, “мегалополіс”); — 11 клас. Екологія. Тема 2. Природа і людина: системний підхід. (Учень/учениця розуміє місце природи у житті суспільства; досліджує особливості основних етапів взаємодії суспільства і природи; аналізує наслідки змін і перетворень природних процесів і компонентів природи антропогенною діяльністю).

Узагальнення

Тематичний контроль


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи пояснювальна записка

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 Пояснювальна записка
Програма відображає засадничі ідеї Державного стандарту базової І повної загальної середньої освіти
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи пояснювальна записка
Програма визначає концептуальні підходи до музичної освіти учнів початкових класів, конкретизує музично-освітні завдання, розподіляє...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 клас пояснювальна записка
Програма визначає концептуальні підходи до музичної освіти учнів початкових класів, конкретизує музично-освітні завдання, розподіляє...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка