Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка



Сторінка6/6
Дата конвертації17.01.2018
Розмір0.92 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6



Розділ 2. ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ТА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ: ФОРМУВАННЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знати:

зміст понять: маккартизм, неоконсерватизм, рейганоміка, тетчеризм, неолібералізм, економічне диво, соціальне ринкове господарство, брексіт;

час рейганоміки та тетчеризму, падіння авторитарних режимів у Греції, Португалії та Іспанії, виступів афроамериканців за громадянські права у США; “червоного травня” у Франції; укладення Римських угод та Маастрихтського договору;

– основні тенденції розвитку політичних систем країн Заходу у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.;

причини утвердження США як провідної держави “вільного світу”;

значення об’єднання Німеччини й утворення Європейського Союзу;

внесок українцської діаспори в науково-технічну революцію.

Уміти:

встановити послідовність і синхронність подій, пов’язаних з утвердженням у Західній Європі ліберальної демократії та соціальної ринкової економіки;

використовувати карту як джерело інформації про процеси економічної інтеграції Західної Європи;

охарактеризувати шведську соціальну модель, процеси зміцнення демократії та формування соціального ринкового господарства на Заході в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.; етнонаціональні проблеми Заходу та оцінити шанси на їх розв’язання у найближчому майбутньому;

визначити причини та наслідки тривалого економічного зростання в ФРН та Італії; руху афроамериканців за громадянські права, боротьби за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин у країнах Заходу;

визначити причини та ознаки кризових явищ в ЄС, розробити стратегію їх подолання;

визначити роль США та ЄС в сучасних міжнародних відносинах;

висловити обґрунтоване судження про політичну діяльність Конрада Аденауера, Сильвіо Берлусконі, Тоні Блера, Шарля де Голя, Джона Кеннеді, Ангели Меркель, Франсуа Міттерана, Барака Обами, Рональда Рейгана, Маргарет Тетчер, Дональда Трампа, П’єра Трюдо.



Концепція постіндустріального (інформаційного) суспільства.

Зміцнення демократії на Заході після Другої світової війни: розширення прав людини.

Падіння авторитарних режимів у Південно-Західній Європі в 1970-х рр. Утвердження принципів громадянського суспільства. Тенденції повоєнного розвитку партійних систем.

Рух афроамериканців США за громадянські права. Мартин Лютер Кінг.

Молодіжні виступи кінця 1960-х рр. Рух хіппі. Прояви етнонаціоналізму (проблеми Квебеку, Ольстеру, баскське питання). Боротьба за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин.

Транснаціональні корпорації. НТР і зростання ролі професійних фахівців і техніків. Перехід від виробництва товарів до виробництва послуг. Політика зменшення соціальної нерівності. “Німецьке економічне диво”. Рейганоміка. Тетчеризм. Соціальне ринкове господарство. Шведська соціальна модель.

Об’єднання Німеччини. Від Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) до Європейського союзу (ЄС). Проблема брексіту.

Роль США та ЄС у сучасних міжнародних відносинах.



Орієнтовні теми для практичних занять:

– Процеси демократизації в країнах Західної Європи і Америки у другій половині ХХ –

початку ХХІ ст.: причини, специфіка і наслідки.

– Молодіжна контркультура: вплив на формування постіндустріального світу.



Орієнтовна тема для навчального проекту:

– Українська діаспора в державах Північної Америки та Західної Європи.



Орієнтовна тема для написання есе:

– Яким має бути сучасний політичний лідер?



Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Громадянська освіта. Розділ: Людина в соціокультурному просторі. Тема: Стереотипи та упередження. Дискримінація. (Учень/учениця може назвати основи і принципи діалогу між соціальними групами: принцип соціальної рівності та справедливості, принцип згуртованості, принцип соціального партнерства; Наводить приклади дискримінації та ксенофобії; вміє протистояти проявам расизму; формує звичку проявляти емпатію); — 10 клас. Громадянська освіта. Розділ: Людина в соціокультурному просторі. Тема: Я і ми. Соціокультурна багатоманітність. (Учень/учениця тлумачить полікультурність як основу добросусідства культур; усвідомлює факт існування різноманіття культур; може назвати основні принципи діалогу між соціальними групами в полікультурному суспільстві: принцип соціальної рівності та справедливості, принцип згуртованості, принцип соціального партнерства); — 10 клас. Мистецтво. Розділ: Мистецтво американського культурного регіону (північно-американський, латино-американський). (Учень/учениця називає визначні мистецькі явища, що характеризують американський культурний регіон; бере участь у дискусіях щодо ролі мистецтва американського культурного регіону у світовій мистецькій спадщині).

Узагальнення

Тематичний контроль



Розділ 3. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ: ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знати:

зміст понять: Празька весна, оксамитова революція, перебудова, гласність, самоврядний соціалізм, соціалізм з людським обличчям, Солідарність, шокова терапія;

час Угорської революції, “Празької весни”, утворення РЕВ; перебудови в СРСР, “оксамитових революцій”, розпаду СРСР, Югославії та Чехословаччини;

вплив на розвиток регіону Центрально-Східної Європи політичних процесів в СРСР та Холодної війни;

особливості втілення сталінської моделі соціалізму в країнах Центрально-Східної Європи;

Уміти:

визначити роль СРСР у формуванні соціально-економічної і політичної ситуації у країнах Центрально-Східної Європи у період сталінської диктатури та постсталінські часи; роль етнічних проблем у дестабілізації ситуації в колишній Югославії;

використовувати карту як джерело інформації про процес трансформації держав соціалістичного табору наприкінці 80-х років ХХ ст.;

встановити причини революції в Угорщині, Празької весни, розпаду СРСР і падіння комуністичних режимів у Східній Європі.

порівняти трансформаційні процеси в країнах Центрально-Східної Європи;

визначити роль країн Центрально-Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах;

висловити аргументовані судження щодо діяльності Олександра Дубченка, Йосифа Броз Тито, Леха Валенси, Вацлава Гавела.


Результати Другої світової війни для народів Центрально-Східної Європи.

Сталінська модель соціалізму та її втілення в Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччині. Особливості розвитку Югославії. Доля українців у країнах Центрально-Східної Європи. Операція “Вісла”.

Спроба економічної інтеграції соціалістичного табору. Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ).

Криза комуністичних режимів країн Центрально-Східної Європи. Антикомуністичні виступи: Угорська революція 1956 р. і “Празька весна” 1968 р. Спроби модернізації суспільно-політичного устрою та радянська інтервенція в Чехословаччину.

Завершення епохи Сталіна. “Хрущовська відлига”. Наростання системних кризових явищ у країнах регіону в 70–80-х рр. ХХ ст. Перебудова в СРСР. “Оксамитові революції” в країнах Східної Європи. Розпад Радянського Союзу, Югославії та Чехословаччини. Політичні, економічні, соціальні та національні трансформації.

Країни Центрально-Східної Європи на початку ХХІ ст., їх роль у сучасних міжнародних відносинах. Політична, економічна та ідеологічна експансія Росії в регіоні.



Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– “Празька весна” 1968 року.

– Роль лідерів у трансформаційних процесах у країнах Східної Європи на зламі 1980–1990-х рр. (на прикладі Вацлава Гавелла, Леха Валенси, інших).


Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Громадянська освіта. Розділ: Людина в соціокультурному просторі. Тема: Конфлікти. (Учень/учениця знає та критично оцінює причини зародження конфліктів, аналізує шляхи подолання конфліктних ситуацій; формує навички ефективної комунікації та ненасильницького розв’язання соціальних конфліктів).

Узагальнення

Тематичний контроль



Розділ 4. ДЕРЖАВИ АЗІЇ, АФРИКИ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ: ВИБІР ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знати:

зміст понять: Рух неприєднання, Рік Африки, апартеїд, Арабська весна, ісламська революція, ісламський фундаменталізм, деколонізаці;

час японського економічного дива, реалізації курсу “трьох червоних знамен” і культурної революції Мао Цзедуна, здобуття незалежності народами Індії, утворення Ізраїлю та Пакистану, ісламської революції в Ірані, початку “Арабської весни”, формування ІДІЛ, деколонізації Африки, ліквідації апартеїду, революції на Кубі;

причини й особливості “культурної революції” в Китаї, конфесійного протистояння в Південній Азії; Ісламської революції в Ірані, революції на Кубі; деколонізаційних процесів у світі; “японського економічного дива”, “чотирьох модернізацій” Ден Сяопіна, близькосхідної проблеми, “Арабської весни”, конфлікту в Сирії;

вплив конфлікту в Сирії та терористичної діяльності ІДІЛ на розвиток регіону і світу.

Уміти:

встановити послідовність і синхронність подій, що відбулися в країнах Азії, Африки та Латинської Америки;

використовувати карту як джерело інформації про процес деколонізації Азії та Африки, геофактори, що сприяли формуванню тут військово-політичних союзів й економічних регіонів;

визначити можливі способи врегулювання близькосхідної проблеми; подолання наслідків апартеїду; особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн Латинської Америки;

порівняти “японське економічне диво” з аналогічними явищами в Німеччині та Італії; основні тенденції розвитку країн Азії, Африки та Латинської Америки;

– висловити аргументовані судження щодо діяльності Індіри Ганді, Фіделя Кастро, Нельсона Мандели, Джавахарлала Неру, Ден Сяопіна, Хірохіто, Мао Цзедуна.



Японія. Повоєнне реформування держави. Хірохіто. Джерела та наслідки економічного піднесення. Внутрішньо- та зовнішньополітичні пріоритети.

Китай. Проголошення КНР. Культ особи Мао Цзедуна. Великий стрибок, комуни, культурна революція. Трансформаційні процеси в Китаї на зламі ХХ–ХХІ ст. Ден Сяопін.

Утворення Індійської республіки та Пакистану. Конфесійне протистояння в регіоні. ІНК. Індіра Ганді. Індія на зламі ХХ–ХХІ ст.

Утворення Ізраїлю. Близькосхідна проблема та шляхи її врегулювання. Ісламська революція в Ірані. “Арабська весна”. Конфлікт у Сирії. Терористична діяльність. Ісламська держава Іраку і Леванту.

Деколонізація Африки. Крах апартеїду. Країни регіону на зламі ХХ–ХХІ ст.

Латинська Америка: особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн регіону. Революція на Кубі. Фідель Кастро. Проблеми політичного та економічного життя латиноамериканських держав на зламі ХХ–ХХІ ст.




Орієнтовна тема для практичного заняття:

– Моделі інноваційного розвитку нових азійських незалежних держав.



Орієнтовна тема для написання есе:

– Сучасні країни Азії: діалог західної та східної цивілізацій.



Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Географія. Розділ: Регіони та країни світу. Тема: Країни Азії. (Учень/учениця порівнює особливості господарства різних за рівнем економічного розвитку країн Азії; оцінює роль країн Азії в світі); — 10 клас. Географія. Розділ: Регіони та країни світу. Тема: Країни Латинської Америки. (Учень/учениця називає історико-політичні процеси, що відбуваються в регіоні; аналізує: специфіку складу населення та системи розселення); — 10 клас. Мистецтво. Розділ: Мистецтво далекосхідного культурного регіону. (Учень/учениця називає види мистецтва/художні явища – “візитівки” далекосхідного культурного регіону; бере участь у дискусіях щодо впливу мистецтва далекосхідного культурного регіону на розвиток сучасного мистецтва, аргументовано відстоює свою позицію); — 10 клас. Мистецтво. Розділ: Мистецтво арабо-мусульманського культурного регіону. (Учень/учениця орієнтується у характерних ознаках мистецтва арабо-мусульманського культурного регіону; наводить приклади взаємовпливів різних культур у сучасному мистецтві; виявляє здатність дискутувати про вплив мистецтва арабо-мусульманського культурного регіону на розвиток сучасного мистецтва, аргументувати свою позицію); — 10 клас. Мистецтво. Розділ: Мистецтво індійського культурного регіону. (Учень/учениця називає види мистецтва, що яскраво репрезентують індійський культурний регіон; усвідомлює взаємовпливи різних культур у сучасному мистецтві).

Узагальнення

Тематичний контроль



Розділ 5. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знати:

зміст понять: Берлінська криза, Карибська криза, розрядка, нове політичне мислення, багатополярний світ, міжнародний тероризм;

час Холодної війни, Берлінської і Карибської кризи, війн у Кореї, В’єтнамі, Афганістані, проведення Гельсінської конференції;

причини, ознаки, динаміку та наслідки Холодної війни, міжнародного тероризму; політики розрядки, Гельсінської конференції.



Уміти:

використовувати карту як джерело інформації про події Холодної війни: Берлінську кризу, Карибську кризу, війну у Кореї та В’єтнамі, в Афганістані, сучасну геополітичну ситуацію у світі;

пояснити вплив Гельсінської конференції на міжнародні відносини на зламі ХХ–ХХІ ст.;

охарактеризувати Берлінську кризу, війну в Кореї, Карибську кризу, війни у В’єтнамі та Афганістані як прояви загострення міжнародних відносин в умовах Холодної війни;

пояснити процеси переходу від біполярності до багатополярного світу; вплив “нового політичного мислення” та розпаду СРСР на міжнародні відносини кінця ХХ ст.


Динаміка Холодної війни. Протистояння НАТО і ОВД.

Прояви міжнародної напруженості (Берлінська криза, війна в Кореї, Карибська криза, війни у В’єтнамі й Афганістані).

Період “розрядки” в міжнародній політиці. Гельсінська конференція 1975 р. Рецидиви Холодної війни на зламі ХХ–ХХІ ст.

Від біполярного до багатополярного світу.

Проблема міжнародного тероризму.

Агресія Росії проти України в 2014 р. Російсько-українська війна.



Орієнтовні теми для практичних занять:

– Міжнародні відносини другої половини ХХ – початку ХХІ ст.: точки перетину інтересів.

– Демонтаж результатів періоду “розрядки”: причини і наслідки.


Міжпредметні зв’язки: 11 клас. Зарубіжна література. Розділ: Із літератури кінця ХХ – початку ХХІ століття. Тема: Постмодернізм – одне з найяскравіших літературних явищ другої половини ХХ ст. Соціоісторичні, культурно-філософські та естетичні чинники розвитку постмодернізму в художній літературі. (Учень/учениця розповідає про соціоісторичні, культурно-філософські та естетичні чинники розвитку постмодернізму в художній літературі, наводить приклади втілення елементів постмодерністського мистецтва в масовій культурі. висловлює власне судження про особливості літератури постмодернізму); — 11 клас. Англійська мова. Тема: Моє місце в світі. (Учень/учениця знає про зразки здорового способу життя в Україні та англомовних країнах, вміє презентувати Україну в міжнародному контексті).

Узагальнення__Тематичний_контроль____Розділ_6._ПОВСЯКДЕННЕ_ЖИТТЯ_І_КУЛЬТУРА'>Узагальнення

Тематичний контроль



Розділ 6. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ І КУЛЬТУРА

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знати:

зміст понять: науково-технічна революція (НТР), високі технології, неореалізм, функціоналізм, постмодернізм, соціальний реалізм, абстракціонізм, поп-арт;

динаміку, напрямки і здобутки НТР;

діяльність видатних представників науки, літератури, мистецтва і спорту другої половини ХХ – початку ХХІ ст;

базові художні принципи провідних мистецьких течій сучасності.

Уміти:

охарактеризувати зміни у змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства;

визначити вплив основних досягнень НТР на життя суспільства; сучасні тенденції в освіті, літературі, образотворчому мистецтві, архітектурі, музиці, театральному мистецтві, кінематографі й спорті;

порівняти зміст і характер праці, а також соціальну структуру модерного (індустріального) та постмодерного (інформаційного) суспільства;

визначити і пояснити різницю в умовах розвитку культури на теренах ЄС та в інших регіонах світу (на вибір);

визначити соціальні наслідки НТР.



Науково-технічно революція: наукові відкриття, нові галузі наук, високі технології, інтеграція науки і виробництва.

Зміни у змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства, якості життя людей країн світу. Розвиток систем соціального забезпечення.

Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства. Культура “віртуальної реальності”.

Освітні системи. Університети як автономні осередки науки й освіти. Розвиток літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту: домінуючі тенденції.




Орієнтовні теми практичних занять:

– Модерне (індустріальне) та постмодерне (інформаційне) суспільства: тяглість та зміни.



Орієнтовні теми навчальних проектів:

– Людина другої половини ХХ і початку ХХІ ст.: творець, митець, захисник.

– Винаходи ХХ століття, які скоротили відстані та змінили світ.

– Галерея сучасного мистецтва / Олімпійські ігри в сучасному світі (на вибір учителя/учительки або учня/учениці).

– Визначні пам’ятки сучасної архітектури (створення інтерактивної карти).


Міжпредметні зв’язки: 11 клас. Зарубіжна література. Розділ: Із літератури кінця ХХ – початку ХХІ століття. Тема: Постмодернізм – одне з найяскравіших літературних явищ другої половини ХХ ст. Соціоісторичні, культурно-філософські та естетичні чинники розвитку постмодернізму в художній літературі. (Учень/учениця розповідає про соціоісторичні, культурно-філософські та естетичні чинники розвитку постмодернізму в художній літературі, наводить приклади втілення елементів постмодерністського мистецтва в масовій культурі. висловлює власне судження про особливості літератури постмодернізму).

Узагальнення

Тематичний контроль



УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО КУРСУ

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знати:

основні етапи світового суспільного розвитку в ХХ і на початку ХХІ ст.;

взаємозалежність подій, явищ і процесів у сучасному світі;

Уміти:

визначити основні тенденції розвитку світу в другій половині ХХ і на початку ХХІ ст.; роль незалежної України у світових політичних, економічних і культурних процесах;

охарактеризувати зміни в колективній свідомості населення України в умовах незалежності.


Основні тенденції розвитку світу в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. Національні та глобальні виклики.

Виміри цінностей людського буття в сучасному світі.



Україна у світовому співтоваристві.



Укладачі програми (відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 24.02.2017 № 310 “Про розроблення навчальних програм для старшої школи”):
Мудрий Мар’ян Михайлович, доцент кафедри новітньої історії України ім. М. Грушевського Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат історичних наук (голова Робочої групи); Байкєніч Ганна Василівна, завідувачка сектору методичної роботи Українського інституту національної пам’яті, кандидат педагогічних наук; Баханов Костянтин Олексійович, професор кафедри педагогіки вищої школи, управління навчальним закладом та методики викладання суспільствознавчих дисциплін Бердянського державного педагогічного університету, доктор педагогічних наук; Бурлака Олена Вікторівна, учителька історії Городищенського економічного ліцею Черкаської області; Гирич Ігор Борисович, завідувач відділом Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАНУ, доктор історичних наук; Євтушенко Раїса Іванівна, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України; Кендзьор Петро Іванович, доцент кафедри суспільних дисциплін Львівського інституту післядипломної педагогічної освіти, доктор педагогічних наук; Ксьондзик Тетяна Миколаївна, учителька історії ЗОШ І–ІІІ ступенів № 5 м. Житомира; Майданик Олена Геннадіївна, учителька історії та правознавства Чернівецького ліцею № 1 математичного та економічного профілів Чернівецької міської ради; Митрофаненко Юрій Станіславович, старший викладач Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат історичних наук; Осмоловський Сергій Олександрович, завідувач, професор кафедри всесвітньої історії Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, кандидат економічних наук; Пастушенко Роман Ярославович, завідувач кабінету розвитку освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; Руккас Андрій Олегович, доцент історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук; Скальський Віталій Валерійович, науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, кандидат історичних наук; Хлипавка Леся Миколаївна, учителька історії та правознавства Черкаського навчально-виховного об’єднання “Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 36” імені Героїв-прикордонників; Черевко Оксана Степанівна, доцент кафедри всесвітньої історії Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, кандидат історичних наук; Щупак Ігор Якович, директор Українського інституту вивчення Голокосту “Ткума”, музею “Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні”, кандидат історичних наук.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи пояснювальна записка

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 Пояснювальна записка
Програма відображає засадничі ідеї Державного стандарту базової І повної загальної середньої освіти
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 клас пояснювальна записка
Програма визначає концептуальні підходи до музичної освіти учнів початкових класів, конкретизує музично-освітні завдання, розподіляє...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи пояснювальна записка
Програма визначає концептуальні підходи до музичної освіти учнів початкових класів, конкретизує музично-освітні завдання, розподіляє...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка