Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка



Сторінка2/6
Дата конвертації16.03.2018
Розмір0.73 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6



Розділ 1. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знати:

  • хронологічні межі Першої світової війни, час утворення Головної Української ради та легіону Українських січових стрільців, періоди російської окупації Галичини і Буковини;

  • зміст понять: «світова війна», «окупаційний режим», «національне військове формування», «військове генерал-губернаторство», «військова стратегія», «позиційна війна», «репарація», «контрибуція»;

  • політичні й військові механізми переростання локального конфлікту в світову війну;

  • зміст «українського питання» під час Першої світової війни, вплив війни на українське суспільство.

Уміти:

  • встановити хронологічну послідовність і синхронність подій Першої світової війни;

  • використовувати карту як джерело інформації про основні події Першої світової війни, зокрема на українських теренах;

  • висвітлити, зібравши джерельну інформацію, бойовий шлях легіону Українських січових стрільців;

  • систематизувати, узагальнити та інтерпретувати відомості про економічне і суспільне життя під час війни в Україні, країнах Європи і світу;

  • охарактеризувати геополітичну ситуацію напередодні Першої світової війни, національну політику Російської імперії та Австро-Угорщини в період війни, повсякденне життя населення на фронті й у тилу;

  • висловити аргументовані судження про: а) ставлення до світової війни провідних політичних сил у країнах Антанти і Центральних державах; б) стратегії провідних українських політичних сил в умовах війни та роль лідерів у їх формуванні;

  • визначити причини: а) розколу українських політичних сил у ставленні до війни; б) створення українських добровольчих військових формувань; в) сплеску доброчинного руху в Україні;

  • узагальнити політичні, економічні й світоглядні наслідки Першої світової війни;

  • спрогнозувати зміни геополітичного простору з урахуванням результатів Першої світової війни.

1.1. Початок Першої світової війни. Політичні програми та орієнтації українців у зв’язку з початком війни. Початок світової війни. Головна Українська рада. Українці в арміях воюючих сторін. Легіон Українських січових стрільців. Український рух у Російській імперії: між заявами про лояльність і переслідуваннями. Союз визволення України. Галицькі «москвофіли».
1.2. Воєнні кампанії 1914–1916 років. Театри бойових дій у 1914 р. Російська окупація Галичини та Буковини. Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців. Вступ у війну Італії. Західний фронт у 1915–1916 рр. Брусиловський прорив. Воєнні операції на морях.
1.3. Повсякденне життя: на фронті й у тилу. Сприйняття війни. Людина на фронті: «будні» окопної війни. Влада й організація життя в тилу. Жінка на війні. Національне питання в ході війни. Опіка над пораненими, біженцями й полоненими.
1.4. Завершення та наслідки війни. Вступ у війну США. «14 пунктів» Вудро Вілсона. Бойові дії на Західному фронті в 1917–1918 рр. Вихід із війни Росії. Комп’єнське перемир’я. Наслідки війни: політичний, матеріальний, соціальний («втрачене покоління») і духовний виміри.

Орієнтовні теми для практичних занять:

  • Українські січові стрільці в мистецьких і літературних образах;

  • Повсякденне життя під час Першої світової війни (на прикладі українських теренів);

  • «Велика війна» в історичній пам’яті та культурі.

Орієнтовні теми для написання есе:

  • «Велика війна» 1914–1918 років: збіг обставин чи вияв кризи європейської цивілізації?

  • Зумовлені Першою світовою війною наукові й технічні винаходи, які змінили життя людства.

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Захист Вітчизни. Розділ: Історія розвитку українського війська. Тема: Українські військові формування та участь українців у військових подіях ХХ століття. (Учень/учениця називає основні історичні етапи розвитку українського війська; називає видатних військових лідерів українського народу; наводить приклади визначних воєнних подій, битв українського війська).

Узагальнення

Тематичний контроль



Розділ 2. СОЦІАЛЬНІ Й НАЦІОНАЛЬНІ РЕВОЛЮЦІЇ В ЄВРОПІ. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знати:

  • час початку революцій у Росії, Чехословаччині й Угорщині, утворення УНР і ЗУНР, проголошення державної незалежності Польщі та Фінляндії;

  • зміст понять: «національна революція», «національно-територіальна автономія», «федералісти», «самостійники», «ультиматум», «інтервенція», «отаманщина», «націонал-комунізм», «воєнний комунізм», «державний терор», «продовольча розкладка», «реквізиція»;

  • передумови краху монархічних режимів у Центральних державах і в Росії, розпаду імперій Центральної та Східної Європи, відновлення державності Польщі, Фінляндії та утворення Королівства сербів, хорватів і словенців;

  • причини радикалізації суспільно-політичних настроїв в Україні у 1918–1919 рр., боротьби між «червоними» і «білими» за контроль над українськими теренами;

  • значення Української революції та Акту злуки УНР і ЗУНР для української державності;

  • утопічний характер більшовицького плану «світової пролетарської революції».

Уміти:

  • встановити хронологічну послідовність і синхронність революційних подій у Центрально-Східній Європі в 1917–1923 рр.;

  • визначити хронологічні межі та етапи Української революції;

  • описати, використовуючи карту: а) геополітичні зміни в Європі після Першої світової війни, б) перебіг збройної боротьби за збереження української державності;

  • визначити, на основі аналізу універсалів УЦР та інших документів періоду революції, зміни в стратегії й тактиці українського державотворення;

  • простежити зміни державного устрою України в період революції та визначити причини цих змін;

  • порівняти: а) програмні засади, внутрішню і зовнішню політику урядів УНР (з часу Центральної Ради і Директорії), Української Держави і ЗУНР; б) національну політику більшовиків та українських держав;

  • охарактеризувати: а) ставлення національних меншин в Україні до української державності; б) стратегію боротьби більшовиків за владу і за відновлення Росії в імперських кордонах;

  • встановити причини і наслідки: а) Української революції і боротьби українців за збереження національної держави; б) російсько-українських воєн; в) польсько-української війни; г) української отаманщини; д) втрати Україною національно-державного суверенітету;

  • висловити аргументовані судження про політичну діяльність Володимира Винниченка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Симона Петлюри, Євгена Петрушевича, Павла Скоропадського, Нестора Махна, Юзефа Пілсудського, Володимира Ульянова (Леніна).

2.1. Російська революція 1917 року. Падіння монархії в Росії. Тимчасовий уряд: склад і політика. Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів. Володимир Ульянов (Ленін). Жовтневий переворот. Війна між «червоними» й «білими». Розпад Російської імперії. Проголошення державної незалежності Польщі та Фінляндії.
2.2. Українська революція: від автономії до незалежності. Причини та рушійні сили Української революції 1917–1921 рр. Українська Центральна Рада і Генеральний Секретаріат. Михайло Грушевський і Володимир Винниченко. Універсали Центральної Ради: від автономії до самостійності. Боротьба політичних організацій за вплив на армію та населення. Формування українського війська: здобутки і прорахунки. Перша російсько-українська війна. Кримськотатарський національний рух. Конституція Української Народної Республіки (УНР).
2.3. Українська революція: національний і соціальний аспекти. Українська Держава. Павло Скоропадський. Антигетьманська опозиція. Утворення Директорії. Відновлення УНР. Симон Петлюра. Друга російсько-українська війна та окупація УНР більшовиками й білогвардійцями. Політика «воєнного комунізму». Отаманщина. Нестор Махно. Холодноярська республіка. Зимові походи Армії УНР.
2.4. Революції в Центральній Європі. Крах монархічних режимів у Центральних державах. Розпад Габсбурзької монархії. Національні революції в Чехословаччині й Угорщині. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців.
2.5. Проголошення Західно-Української Народної Республіки. Українсько-польські відносини. Утворення Української Національної Ради. «Листопадовий зрив» і проголошення Західно-Української Народної Республіки. Євген Петрушевич. Польсько-українська війна. Акт Злуки УНР і ЗУНР. «Трикутник смерті» й Варшавська угода 1920 р.: здобутки і втрати українців. Юзеф Пілсудський.
2.6. Українська державність та питання національних меншин. Міжнаціональні відносини на теренах України. Закон УНР «Про національно-персональну автономію». Національна політика гетьманського уряду і Директорії. Питання національних меншин у ЗУНР.

Орієнтовні теми для практичних занять:

  • Стратегія і тактика боротьби Української Центральної Ради за створення національної демократичної держави (на основі аналізу універсалів і конституційних актів);

  • Українська державність і питання національних меншин (на основі аналізу універсалів УЦР і конституційних актів українських держав).

Орієнтовні теми для написання есе:

  • Жовтневі (1917 року) події в Росії: державний переворот чи соціалістична революція?

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Громадянська освіта. Розділ: Людина в соціокультурному просторі. Тема: Конфлікти. (Учень/учениця знає та критично оцінює причини зародження конфліктів, аналізує шляхи подолання конфліктних ситуацій; формує навички ефективної комунікації та ненасильницького розв’язання соціальних конфліктів).

Узагальнення

Тематичний контроль



Розділ 3. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ: МІЖ ДЕМОКРАТІЄЮ Й АВТОРИТАРИЗМОМ

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знати:

  • час роботи Паризької і Вашингтонської конференцій, створення Ліги Націй, утворення СРСР, хронологічні межі непу, голоду в Україні, політики «коренізації», епохи «проспериті» в США, Веймарської республіки в Німеччині;

  • зміст понять: «система колективної безпеки», «нова економічна політика (неп)», «продподаток», «коренізація (українізація)»;

  • місце і роль Ліги Націй у повоєнному світі;

  • статус Української СРР у складі Радянського Союзу (СРСР);

  • тоталітарний характер більшовицького (комуністичного) політичного режиму, інструменти його політики;

  • місце і вагу «українського питання» в планах і дискусіях лідерів великих держав про повоєнне облаштування Європи;

  • проблематику становлення національних держав у Центрально-Східній Європі;

  • звязок між економічним потенціалом і політичними впливами держав;

  • сутність більшовицької «нової економічної політики» і політики «коренізації» в СРСР, їх особливості в УСРР;

  • модернізм як противагу «класичному мистецтву» XIX ст.;

  • роль інтелігенції в осмисленні наслідків Першої світової війни і революційного періоду;

  • відображення в мистецтві та літературі результатів світової війни, подій Української та інших революцій;

  • культурну єдність політично розколотої Європи.

Уміти:

  • встановити хронологічну послідовність і синхронність подій, пов’язаних з політичним облаштуванням повоєнного світу;

  • описати, використовуючи карту: а) геополітичні зміни в Європі внаслідок Першої світової війни та національних революцій; б) територіальні межі СРСР, УРСР; в) регіони компактного проживання українців та інших національних меншин у державах Центрально-Східної Європи; г) осередки української політичної й трудової еміграції;

  • систематизувати, узагальнити й інтерпретувати відомості про політику, економіку, побутову культуру і повсякденне життя в УСРР і країнах Європи в 1920-х рр.;

  • визначити наслідки: а) ухвалених Антантою в «українському питанні» рішень; б) ставлення влади і населення УСРР до політики «коренізації/українізації»;

  • обґрунтувати судження про сильні та слабкі сторони Версальсько-Вашингтонської системи договорів щодо повоєнного устрою світу;

  • охарактеризувати (на прикладах європейських держав): а) стратегію подолання економічної й соціальної нестабільності, обрану політичними силами, що були при владі у 1920-х рр.; б) результати економічного розвитку країн Західної Європи та Північної Америки в 1920-х рр.; в) структурні зміни в економіці цих держав; г) вплив непу та українізації на політичну орієнтацію української культурної й політичної еміграції; д) досягнення українського суспільства в літературі та мистецтві в 1920-х рр.;

  • проаналізувати суспільно-політичний розвиток країн Західної Європи та Північної Америки в 1920-х рр., встановити політичні тенденції цього періоду;

  • висловити аргументовані судження про діяльність Томаша Масарика, Миколи Скрипника, Миколи Хвильового, Олександра Шумського.

3.1. Паризька мирна конференція. «Українське питання». Система мирних договорів з переможеними. Встановлення кордонів у Європі. Поділ української території. Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР). Утворення Радянського Союзу. Статус Української СРР у складі Радянського Союзу. Українська політична та культурна еміграція. Спроби формування системи колективної безпеки в Європі. Ліга Націй.
3.2. Економічний і суспільно-політичний розвиток країн Західної Європи та Америки. Епоха «проспериті» в США. Економіка західноєвропейських держав: структурні зміни і стабілізація. Англійська та французька демократії в умовах соціальних конфліктів і політичної конкуренції. Німеччина в період Веймарської республіки. Репараційне питання. Німецько-радянське зближення 1920-х рр.
3.3. Держави Центрально-Східної Європи. Економічне і політичне становище Королівства сербів, хорватів і словенців, Болгарії, Румунії, Угорщини, Австрії, Чехословаччини, Польщі. Томаш Масарик. Становище українців у Польщі, Чехословаччині, Румунії: національна політика влади, соціальні зміни, господарська, культурна і політична активність.
3.4. Українська СРР в умовах «нової економічної політики». Політико-економічна криза більшовицького режиму. Голод 1921–1923 рр. «Нова економічна політика»: запровадження, реалізація, економічні та соціальні результати. Людина в період непу.
3.5. Політика «коренізації» більшовицького режиму. «Українізація». Курс на «коренізацію» компартійно-державного апарату СРСР. «Українізація»: форма і зміст. Ставлення влади і населення УСРР до «українізації». Радянська українізація в баченні української політичної та культурної еміграції. Розвиток української освіти, науки і мистецтва в УСРР.
3.6. Соціальні зміни та культурне життя. Повернення Європи до мирного життя. Зміни в побуті: одязі, харчуванні, облаштуванні житла, організації відпочинку. Повсякдення і життєвий рівень населення в СРСР (на прикладі України). Суспільна роль інтелігенції. Новий образ жінки у суспільстві: жінка на виробництві, в освітніх закладах і громадському житті. Масова культура. Модернізм. Культурна єдність політично розколотої Європи.

Орієнтовні теми для практичних занять:

  • «Українське питання» на Паризькій мирній конференції і в міжнародних угодах 1920-х рр.;

  • Побутова культура і повсякденне життя населення Європи першої третини ХХ ст.;

  • Новий образ жінки в українському суспільстві міжвоєнного періоду.

Орієнтовні теми для написання есе:

  • Осмислення наслідків Першої світової війни та революційного періоду в європейській та українській культурі;

  • Ідея Пан’Європи: витоки, спроби реалізації й причини невдач.

Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Художня культура. Розділ: Основи художньої культури. Тема: Художні напрями мистецтва ХХ століття: від модернізму до постмодернізму. Полістилістика. (Учень/учениця вміє толерантно вести дискусію з питань культури, знаходити джерела для художньої самоосвіти); — 10 клас. Географія. Розділ: Регіони та країни світу. Тема: Країни Європи. Держави-сусіди. (Учень/учениця характеризує особливості розміщення та формування населення країн та регіонів, урбанізаційні процеси, обґрунтовує галузеву структуру господарства країн Європи).

Узагальнення

Тематичний контроль


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи пояснювальна записка

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 Пояснювальна записка
Програма відображає засадничі ідеї Державного стандарту базової І повної загальної середньої освіти
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи пояснювальна записка
Програма визначає концептуальні підходи до музичної освіти учнів початкових класів, конкретизує музично-освітні завдання, розподіляє...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 клас пояснювальна записка
Програма визначає концептуальні підходи до музичної освіти учнів початкових класів, конкретизує музично-освітні завдання, розподіляє...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка