Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка



Сторінка3/6
Дата конвертації16.03.2018
Розмір0.73 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6



Розділ 4. ТОТАЛІТАРНІ РЕЖИМИ ЯК ВИКЛИК ЛЮДСТВУ

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знати:

  • хронологічні межі «Великої депресії» і «Нового курсу» Ф. Д. Рузвельта, громадянської війни в Іспанії, Голодомору в Україні, час приходу до влади фашистів в Італії та нацистів у Німеччині, встановлення авторитарних режимів у країнах Центрально-Східної Європи, утвердження сталінського режиму в СРСР, утворення ОУН;

  • зміст понять: «Велика депресія», «форсована індустріалізація», «суцільна колективізація», «Голодомор», «Новий курс», «тоталітаризм», «фашизм», «націонал-соціалізм», «інтегральний націоналізм», «санація», «геноцид», «антисемітизм», «осадництво», «пацифікація», «гандизм»;

  • політично-правовий статус західноукраїнських теренів у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини;

  • територіальний розподіл України, етнічний склад її населення, політичні сили, наукові й мистецькі здобутки українців у 1930-ті рр.;

  • причини і прояви світової економічної кризи 1929–1933 рр.;

  • передумови утвердження тоталітарних і авторитарних режимів у країнах Європи;

  • суперечливий характер національної політики режиму «санації» в Польщі;

  • сутність соціального вчення католицької Церкви; позицію Церков щодо викликів світової політики;

  • теоретичні засади інтегрального націоналізму;

  • специфіку комуністичного режиму і завдання політики «великого перелому» в СРСР.

Уміти:

  • встановити хронологічну послідовність і синхронність фактів, що відображають перебіг світової економічної кризи 1929–1933 рр., спланованої модернізації в УСРР, боротьби за демократію у Франції та Іспанії, зосередження влади фашистами в Італії, нацистами в Німеччині, більшовиками-сталіністами в СРСР, діяльність легального і підпільного секторів українського руху, громадську активність українців, модернізаційні процеси поза межами Європи;

  • використовувати карту як джерело інформації про протиборство демократичних і диктаторських режимів, індустріальні новобудови в УСРР, локалізацію і масштаби масових розстрілів, Голодомору, репресій та антибільшовицьких повстань в УСРР;

  • розрізнити демократичні, авторитарні й тоталітарні режими, зокрема в країнах Центральної та Східної Європи;

  • обстоювати правову оцінку Голодомору як геноциду українського народу;

  • охарактеризувати: а) світогляд «радянської» людини і моральний клімат «соціалістичного» суспільства в СРСР; б) програми подолання світової економічної кризи в країнах Америки та Європи;

  • визначити причини, регіональні відмінності та наслідки світової економічної кризи 1929–1933 рр., спланованої модернізації в СРСР, модернізаційних процесів у неєвропейському світі;

  • установити причини і наслідки: а) радикалізації політичного життя в країнах Європи, Азії та Латинської Америки; б) зламу демократичних систем у країнах Центрально-Східної Європи; в) розгортання антиколоніального руху;

  • висловити аргументовані судження щодо: а) суспільної ролі Греко-католицької церкви в міжвоєнний період; б) громадської активності українського суспільства міжвоєнного періоду; в) становища української інтелігенції в умовах комуністичного тоталітаризму і панування класової ідеології;

  • визначити тенденції економічного та суспільного розвитку країн Європи, Азії, Африки та Латинської Америки, міжнародних відносин;

  • представити аргументовану оцінку поглядів і політики Йосифа Сталіна, Беніто Муссоліні, Адольфа Гітлера;

  • висловити аргументовані судження про діяльність Кемаля Ататюрка, Махатми Ганді, Чан Кайші, Миколи Скрипника, Дмитра Донцова, Євгена Коновальця, Василя Мудрого, українських митців епохи «соціалізму, який переміг» (на вибір учителя/учительки).

4.1. Велика депресія. Світова економічна криза 1929–1933 рр.: причини, перебіг, регіональні відмінності, наслідки. «Новий курс» Ф. Д. Рузвельта. Європа: політика економії та протекціонізму, встановлення державного контролю над економікою.
4.2. Комунізм, фашизм і нацизм. Ідейні засади та соціальна база комуністичного режиму, фашизму і нацизму. Прихід до влади в Італії фашистів. Утвердження нацистського режиму в Німеччині. Соціально-економічна політика урядів Б. Муссоліні та А. Гітлера. Знищення політичної опозиції. Встановлення державного контролю над публічним життям і суспільною свідомістю. Роль пропаганди. Антисемітизм у нацистській Німеччині.
4.3. Виникнення авторитарних режимів. Боротьба за демократію. Радикалізація політичного життя в 1930-х рр. Народні фронти у Франції та Іспанії. Громадянська війна в Іспанії. Політичні режими в країнах Центрально-Східної Європи. Становище українців у Румунії, Угорщині, Чехословаччині, Австрії.
4.4. Режим «санації» в Польщі. Національна політика «санаційного» режиму. Влада і українське суспільство. Українські політичні, професійні, кооперативні, просвітні, релігійні, жіночі та молодіжні організації. Митрополит Андрей Шептицький. Радикалізація суспільних настроїв. Дмитро Донцов. Організація українських націоналістів (ОУН). Євген Коновалець.
4.5. Утвердження комуністичного тоталітарного режиму в СРСР. Встановлення режиму сталінської диктатури: передумови і методи. Форсована індустріалізація. Директивна економіка. Суцільна колективізація сільського господарства. Опір селянства. Комуністичний тоталітаризм. «Культурна революція». Масові репресії. Конституція СРСР 1936 р.
4.6. Репресії та Голодомор в Україні. Результати політики «великого перелому» в УСРР. Політичні процеси. Голодомор 1932–1933 рр. як геноцид українського народу. Позиція світової спільноти щодо Голодомору. Великий терор. Українці в таборах ГУЛАГу. Нищення української наукової і творчої інтелігенції («Розстріляне відродження»).
4.7. Людина в умовах тоталітаризму: приклад України. Суспільство радянської України. Партноменклатура. Микола Скрипник. Олександр Шумський. Світогляд «радянської» людини та способи його формування. Українська інтелігенція. Олександр Довженко.
4.8. Країни Азії, Африки та Латинської Америки. Японська експансія в Китаї. Антиколоніальний рух в Індії. Махатма Ганді. Акції громадянської непокори. Модернізація Туреччини та Ірану. Північна Африка у сфері англійських, французьких та італійських інтересів. Протиборство демократичних сил і диктаторських режимів у Латинській Америці.

Орієнтовні теми для практичних занять:

  • Людина в умовах тоталітаризму: приклад України;

  • Конституція УРСР 1937 року: основні положення та їх практичне втілення;

  • Пропагандистський ідеал радянської людини та реалії її повсякденного життя;

  • Настрої західноукраїнської молоді міжвоєнного періоду: між радянофільством та інтегральним націоналізмом;

  • Історія рідного краю на тлі історії України 1920–1930-х років.

Орієнтовні теми навчальних проектів:

  • Дилеми інтелігенції в умовах авторитарних і тоталітарних режимів;

  • Українці у складі СРСР і країн Центральної-Східної Європи в міжвоєнний період: обмеження і можливості;

  • Образ Азії, Африки та Латинської Америки в уявленнях українців;

  • Політичні/національні лідери на тлі епохи: Кемаль Ататюрк, Махатма Ганді, Франклін Делано Рузвельт, Андрей Шептицький.

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Географія. Розділ: Регіони та країни світу. Тема: Країни Азії. (Учень/учениця порівнює особливості господарства різних за рівнем економічного розвитку країн Азії; оцінює роль країн Азії в світі); — 10 клас. Географія. Розділ: Регіони та країни світу. Тема: Країни Латинської Америки. (Учень/учениця називає історико-політичні процеси, що відбуваються в регіоні; аналізує: специфіку складу населення та системи розселення); — 10 клас. Географія. Розділ: Регіони та країни світу. Тема: Країни Африки. (Учень/учениця визначає особливості галузевої структури, територіальної організації господарства та роль країн Африки в світі; аналізує причини економічної відсталості та бідності багатьох країн Африки, розуміє роль провідних країн Африки на континенті); — 10 клас. Мистецтво. Розділ: Мистецтво європейського культурного регіону. Україна. (Учень/учениця знає та розуміє внесок українського мистецтва у скарбницю світової культурної спадщини; називає найхарактерніші здобутки – «візитівки» українського мистецтва у світі; видатних представників українського мистецтва (зокрема, української діаспори); наводить приклади визначних творів різних видів мистецтва, художніх явищ, створених у різні часи в українському мистецтві;усвідомлює необхідність збереження національної мистецької спадщини).

Узагальнення

Тематичний контроль



Розділ 5. УКРАЇНА І СВІТ НАПЕРЕДОДНІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ПОЧАТОК ВІЙНИ

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знати:

  • дати проголошення незалежності Карпатської України, підписання пакту Молотова-Ріббентропа, вторгнення німецьких військ і Червоної армії в Польщу; хронологічні межі Другої світової війни;

  • зміст понять: «мілітаризація», «політика умиротворення», «аншлюс», «анексія», «нейтралітет», «таємна дипломатія», «дивна війна», «радянізація»;

  • основний зміст Мюнхенської угоди, пакту Молотова- Ріббентропа і таємного додатку до нього;

  • факти, що відображають німецько-радянську співпрацю в 1939–1941 рр.;

  • різницю між зовнішньополітичними цілями і пропагандистською риторикою урядів країн-агресорів;

  • ідею системи колективної безпеки в Європі та призначення Ліги націй;

  • специфіку «українського питання» в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни;

  • аргументи щодо відповідальності тоталітарних режимів за розгортання Другої світової війни.

Уміти:

  • встановити хронологічну послідовність і синхронність фактів, що відображають передвоєнну військово-політичну кризу і перебіг Другої світової війни у 1939–1941 рр., зокрема на теренах України;

  • визначити причини і сутність європейської військово-політичної кризи напередодні Другої світової війни;

  • використати карту як джерело інформації про розмежування сфер впливу в Європі між Німеччиною і СРСР, військово-політичні конфлікти міжвоєнного періоду і перебіг Другої світової війни у 1939–1941 рр.;

  • охарактеризувати: а) передвоєнну військово-політичну кризу в Європі; б) радянізацію західних областей України в 1939–1941 рр.; в) політичне та соціально-економічне становище в Україні напередодні німецько-радянської війни; г) правовий статус громадян на анексованих СРСР територіях;

  • аргументувати судженння щодо: а) політичних орієнтацій в українському русі передвоєнного періоду і на початку Другої світової війни; б) політичних позицій українського руху на початку Другої світової війни;

  • визначити причини і наслідки: а) краху системи колективної безпеки; б) політики «умиротворення»; в) проголошення та окупації Карпатської України; г) укладення пакту Молотова-Ріббентропа; д) «дивної війни»; е) політики «радянізації» західних областей України;

  • порівняти: а) зовнішньополітичні цілі СРСР і Німеччини напередодні війни; б) політику радянізації УСРР і західних областей УРСР;

  • підібрати правові аргументи на користь висновку про анексію Радянським Союзом частини території Польщі та Румунії;

  • висловити аргументовані судження про політичну діяльність Степана Бандери, Августина Волошина, Андрія Мельника.

5.1. Європейська військово-політична криза. Вісь «Рим – Берлін». Зовнішньополітичні пріоритети Європи в другій половині 1930-х рр. Утворення вогнищ війни на Далекому Сході, в Африці та Європі. Порушення умов Версальського договору і введення німецьких військ у Рейнську зону. Діяльність Ліги Націй. Укладення союзу між Німеччиною та Італією.
5.2. Політика «умиротворення». Карпатська Україна. Причини та цілі політики «умиротворення». Аншлюс Австрії. Судетська криза. Мюнхенська угода й розчленування Чехословаччини. Український рух на Закарпатті. Карпатська Україна: від автономії до проголошення незалежності. Августин Волошин.
5.3. Німецько-радянські переговори й пакт Молотова-Ріббентропа. Німецькі територіальні претензії до Польщі та Литви. Територіальні претензії СРСР до Польщі, Румунії, Фінляндії, країн Балтії. Англо-франко-радянські переговори 1939 р. Німецько-радянський пакт про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа) і таємний додаток до нього: мотиви укладення і зміст.
5.4. Початок Другої світової війни. Радянська окупація Західної України. Вторгнення Німеччини і СРСР в Польщу. Реакція світу і місцевого населення. Українці в польській армії. «Договір про дружбу та кордон» між СРСР і Німеччиною. Включення до СРСР Західної України, Північної Буковини та частини Бессарабії.
5.5. «Дивна війна». Поразка Франції. Причини «дивної війни». Основні театри воєнних дій у Європі в 1939–1940 рр.: перебіг подій. Радянсько-фінська війна. Військова поразка Франції. Шарль де Ґоль і Філіп Петен. Вісь «Рим – Берлін – Токіо». Укладення Троїстої угоди та пакту про нейтралітет між СРСР і Японією. Німецько-радянська співпраця в економічній і військовій сферах.
5.6. Радянізація західних областей України. Адміністративно-територіальна реформа. Радянські партійні та громадські організації. «Націоналізація» промисловості. Економічні та соціальні зміни в сільському господарстві. «Українізація». Влада і західноукраїнське суспільство. Політичні репресії. Депортації.
5.7. Українська еміграція на початку війни: вибір політичної позиції. Осередки української еміграції. Політичні орієнтації в українському русі. Розкол в Організації Українських Націоналістів (ОУН). Степан Бандера. Український Центральний Комітет у Кракові. Володимир Кубійович. Український рух у Закарпатті в умовах угорського панування.

Орієнтовні теми для практичних занять:

  • Вісь «Рим – Берлін – Токіо»: історія формування й краху;

  • Срібна земля: Карпатська Україна в міжвоєнний період і спроба державотворення;

  • Приєднання до СРСР Західної України, Північної Буковини, частини Бессарабії: політичні цілі та пропагандистська риторика;

  • Західна Україна: зміни в повсякденному житті населення після анексії СРСР;

  • Українська еміграція на початку війни: вибір політичної позиції.

Орієнтовні теми для написання есе:

  • Радянський чиновник сталінської доби: історичний та художній образи;

  • Як початок Другої світової війни вплинув на життя моєї родини.

Міжпредметні зв’язки: 11 клас. Українська література. Розділ: Під чужим небом. Тема: Література письменників-емігрантів. «Празька школа» української поезії та її представники. (Учень/учениця знає й розповідає про історичні умови і функціонування української літератури за кордоном, про «празьку школу» української поезії та її представників; Усвідомлення того, що життєва позиція кожної людини впливає на загальний стан розвитку всієї країни).

Узагальнення

Тематичний контроль


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи пояснювальна записка

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 Пояснювальна записка
Програма відображає засадничі ідеї Державного стандарту базової І повної загальної середньої освіти
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи пояснювальна записка
Програма визначає концептуальні підходи до музичної освіти учнів початкових класів, конкретизує музично-освітні завдання, розподіляє...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 клас пояснювальна записка
Програма визначає концептуальні підходи до музичної освіти учнів початкових класів, конкретизує музично-освітні завдання, розподіляє...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка