Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка



Сторінка4/6
Дата конвертації16.03.2018
Розмір0.73 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6



Розділ 6. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА: ПЕРЕБІГ І РЕЗУЛЬТАТИ

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знати і розуміти:

  • дати початку і завершення німецько-радянської війни;

  • зміст понять: «держави-сателіти», «бліцкриг», «тактика випаленої землі», «окупаційний режим», «евакуація», «новий порядок», «Голокост», «остарбайтери», «концентраційний табір», «табір смерті», «колабораціонізм», «рух Опору», «антигітлерівська коаліція», «воєнний злочин»;

  • хід бойових дій на фронтах Другої світової війни, зокрема на території України;

  • причини поразок Червоної армії на першому етапі німецько-радянської війни;

  • передумови і наслідки Голокосту, економічної експлуатації та масового винищення в’язнів концтаборів, депортацій за етнічною або соціальною ознаками, масових розстрілів цивільного населення;

  • вплив окупаційного режиму на повсякденне життя і свідомість населення окупованих територій;

  • колабораціонізм та рух Опору як реакції на окупаційну політику нацистської Німеччини і держав-сателітів;

  • передумови для розбіжностей у політичних позиціях держав антигітлерівської коаліції;

  • вплив війни на суспільно-культурні процеси.

Уміти:

  • встановити хронологічну послідовність і синхронність подій Другої світової війни, що визначили її перебіг і результати;

  • використовувати карту як джерело інформації про стратегії ворогуючих сторін, зміни на фронтах війни, адміністративно-територіальні одиниці, що були утворені на окупованих нацистами теренах України;

  • охарактеризувати окупаційний режим («новий порядок»), встановлений Німеччиною і державами-сателітами на окупованих територіях;

  • визначити причини та наслідки розгортання руху Опору на окупованих Німеччиною та державами-сателітами територіях, військово-політичного протистояння основних течій цього руху;

  • висловити обґрунтовані судження: а) про внесок України в перемогу над нацизмом; б) роль і місце українців у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй у роки Другої світової війни; в) про руйнівні наслідки для України та Європи Другої світової війни;

  • установити внесок у перемогу над нацизмом Тараса Бульби (Боровця), Шарля де Голля, Олександра Довженка, Дуайта Ейзенгауера, Георгія Жукова, Сидора Ковпака, Івана Кожедуба, Олега Ольжича, Кирила Осьмака, Франкліна Рузвельта, Йосифа Сталіна, Амет-Хана Султана, Вінстона Черчіля, Романа Шухевича.

6.1. Напад Німеччини на Радянський Союз. Німецький план «блискавичної війни». Бойові дії влітку–восени 1941 р. Розгром німецькими військами радянського Південно-Західного фронту. Мобілізаційні заходи та проведення евакуації на території України. Битва під Москвою і спроби контрнаступу радянських військ у Криму й під Харковом. Блокада Ленінграда та облога Севастополя. «Тактика випаленої землі» та інші злочинні дії комуністичного режиму під час війни.
6.2. Нацистський окупаційний режим: приклад України. Нацистський «новий порядок» в окупованій Європі: загальна характеристика. План «Ост». Зони окупації України: особливості режиму. Становище військовополонених і цивільного населення на окупованих територіях. Остарбайтери. Національні військові формування в німецькій армії. Прояви колабораціонізму.
6.3. Голокост: знищення нацистами єврейського населення Європи. Політика «остаточного вирішення єврейського питання»: нацистська расова теорія та методи її реалізації. Ґетто, концтабори, табори смерті. Трагедія Бабиного Яру в Києві. Опір Голокосту. Праведники народів світу. Діяльність митрополита Андрея Шептицького.
6.4. Український національно-визвольний, комуністичний партизанський та інші рухи опору на теренах України. Ідеологія, соціальна база, тактика і стратегія рухів опору в Україні. Акт відновлення Української Держави. Українська повстанська армія (УПА). ІІІ Надзвичайний великий збір ОУН(б): еволюція програмних засад українського національно-визвольного руху. Українська головна визвольна рада (УГВР). Радянські партизанські загони і з’єднання. Розгортання в Західній Україні осередків польського руху опору. Польсько-українські відносини.
6.5. Вступ у війну США і формування антигітлерівської коаліції. Англо-радянський договір про взаємодопомогу і Атлантична хартія. Військово-технічне та інформаційне співробітництво. Ленд-ліз. Вінстон Черчіль. Напад Японії на Перл-Гарбор і початок війни на Тихому океані. Декларація Об’єднаних Націй (1942 р.). Тегеранська конференція.
6.6. Воєнні перемоги союзників у 1942–1945 рр. Докорінний перелом у ході німецько-радянської війни: битви під Сталінградом і на Курській дузі. Битва за Дніпро. Вигнання військ гітлерівської коаліції з України. Поразки німців та їхніх союзників у Північній Африці, Італії, на Тихому океані. Відкриття Другого фронту в Європі. Бойові дії в Центральній та Західній Європі в 1944–1945 рр. Українці у військових формуваннях держав антигітлерівської коаліції. Внесок українського народу в перемогу над нацизмом. Ялтинська конференція. Битва за Берлін і капітуляція Німеччини. Потсдамська конференція. Атомне бомбардування Хіросіми й Нагасакі. Капітуляція Японії.
6.7. Економічне і суспільне життя під час війни. Наслідки Другої світової війни для України. Переорієнтація економік воюючих держав на воєнні потреби та її соціальні наслідки. Жінки та підлітки на фронті й у тилу. Міграції, матеріальні й демографічні втрати внаслідок війни. Відновлення в Україні комуністичного режиму. Депортація з Південної України і Криму татар, німців, болгар, греків і вірмен. Злочини проти людства. Література й мистецтво воєнного часу: теми і герої.

Орієнтовні теми для практичних занять:

  • Друга світова війна: сценарії та стратегії воюючих сторін;

  • Економічне і суспільне життя в Європі: зміни під впливом війни;

  • Рух Опору в Україні: ідеологія, соціальна база, тактика і стратегія;

  • Світові війни ХХ ст.: спільне та відмінне;

  • Рідний край у роки Другої світової війни.

Орієнтовні теми для написання есе:

  • Українська література й мистецтво воєнного часу: теми й герої;

  • Наукові й технічні винаходи зумовлені Другою світовою війною, які змінили життя людства.

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Українська література. Розділ: Воєнне лихоліття. Тема: Олександр Довженко «Щоденник» (періоду війни). (Учень/учениця розглядає «Щоденник» як джерело вивчення біографії митця в контексті його доби; особливості авторського бачення й оцінки історії України й українського народу, розкриття національних і загальнолюдських проблем; розуміє особливості світовідчуття українців, національного характеру, народної моралі та етики; усвідомлення важливості культурної самоідентифікації особистості; розуміння взаємозв’язку конкретного із загальним); — 10 клас. Географія. Розділ: Загальна економіко-географічна характеристика світу. Тема: Міжнародні організації, їх функціональний і просторовий розподіл. Загальнополітичні та спеціальні організації. Роль міжнародних організацій у врегулюванні конфліктів.(Учень/учениця називає й характеризує міжнародні організації та їхні функції, розкриває значення міжнародних організацій у сучасному світі показує на карті країни, що відрізняються рівнем розвитку, країни з різними формами державного устрою; зони етнічних конфліктів); — 10 клас. Громадянська освіта. Розділ: Мої і твої права. Тема: Людина і держава. (Учень/учениця визначає роль держави та державних інституцій із питань захисту прав людини; може довести, що зневажання та нехтування правами людини може привести суспільство аж до злочинів проти людяності; добирає з різних джерел додаткову інформацію щодо функціонування міжнародних та європейських механізмів захисту прав людини; оцінює перспективи й основні загрози розвитку прав людини у майбутньому).

Узагальнення

Тематичний контроль


Історія: Україна і світ (від 1945 р. до сучасності)

11 клас

Структура курсу:
Вступ. Уроки Другої світової війни

Розділ 1. Повоєнне врегулювання

Розділ 2. Світ у пошуках нових моделей розвитку

Розділ 3. Україна в період «відлиги»

Розділ 4. Формування постіндустріального суспільства

Розділ 5. Революційні зміни в Європі. Проголошення незалежності України



Розділ 6. Україна в сучасному світі

Вступ. УРОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знати:

  • зміст понять: «злочин проти людства», «права людини»;

  • Другу світову війну як найбільшу за своїми проявами і наслідками трагедію в історії людства;

  • масштаби людських і матеріальних втрат під час Другої світової війни;

  • історичну ціну політичних рішень, пов’язаних з долями держав і народів;

  • приреченість в історії претензій на світове панування.

Уміти:

  • обґрунтувати думку про Другу світову війну як складне політичне і соціальне явище, в якому переплелися амбіції творців тоталітарних режимів, жертовність борців за свободу, жорстокість і людяність;

  • визначити політичні і суспільні зміни, до яких спонукала війна (соціальні, національні, антиколоніальні та інші визвольні рухи, демократизація ряду європейських країн тощо);

  • охарактеризувати наявні в сучасному українському суспільстві зразки пам’яті про Другу світову війну.

Ціна війни: людські і матеріальні втрати. Зміни політичної карти світу. Переосмилення під впливом війни цінності людського життя й формування сучасної концепції прав людини. Відповідальність людини за наукові й технічні досягнення. Друга світова війна в історичній пам’яті.

Орієнтовна тема для написання есе:

  • Друга світова війна: чи можлива «людяність в нелюдяний час»?

Узагальнення



Розділ 1. ПОВОЄННЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знати:

  • хронологічні межі періоду «двополюсного світу» і поділу Німеччини, час заснування Організації Об’єднаних Націй (ООН), проведення Нюрнберзького і Токійського судових процесів; дати та мету утворення Північноатлантичного союзу (НАТО) і Варшавського блоку (ОВД);

  • зміст понять: «конфронтація», «двополюсний світ», «залізна завіса», «міжнародний трибунал», «соціалістичний табір», «доктрина», «репатріація», «ждановщина», «лисенківщина», «спецпоселення», «безрідний космополітизм»;

  • результати домовленостей лідерів «Великої трійки» про післявоєнне облаштування світу;

  • історичне значення Нюрнберзького і Токійського судових процесів;

  • мету, принципи, механізми діяльності ООН та її спеціалізованих організацій;

  • історичне значення участі УРСР у заснуванні ООН, «Загальної декларації прав людини» (1948 р.), Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (1948 р.), міжнародних пактів про права людини (1966 р.) як основ сучасного міжнародного права;

  • методи і результати: а) радянізації західних областей УРСР; б) ліквідації Української Греко-католицької церкви; в) діяльності націоналістичного підпілля та загонів УПА; г) операцій «Вісла» і «Захід»; д) ідеологічних кампаній в УРСР періоду «ждановщини»;

  • соціальну та національну структуру населення повоєнної УРСР з урахуванням результатів радянізації західних областей;

  • вплив: а) ідеологізованої інтерпретації Другої світової війни та російсько-українських відносин на історичну пам’ять українців; б) «плану Маршалла» на відбудову повоєнної Європи і формування «двополюсного світу».

Уміти:

  • встановити послідовність і синхронність подій, пов’язаних з деконструкцією фашизму і нацизму, формуванням «двополюсного світу», відновленням в Україні комуністичного режиму, діяльністю націоналістичного підпілля і загонів УПА;

  • визначити хронологічні межі й етапи політики «радянізації» західних областей УРСР, збройної боротьби національних сил за українську державу;

  • використовувати карту як джерело інформації про: а) територіальні зміни в Європі за підсумками війни; б) адміністративно-територіальне переоблаштування території УРСР;

  • описати, використовуючи карту: а) процес формування «двополюсного світу»; б) міграційні процеси в повоєнні роки в межах Європи (у т.ч. обміни населенням між Україною й суміжними державами, депортації українців);

  • охарактеризувати на основі джерел: а) процес розгортання «холодної війни» і поляризації євроатлантичного простору; б) політичне, економічне, культурне і повсякденне життя в Україні; в) соціальну структуру, національний склад, умови й рівень життя населення УРСР; г) діяльність у повоєнні роки націоналістичного підпілля і загонів УПА; д) польський варіант «народної демократії»; е) долю людини в умовах тоталітаризму (сталінського режиму);

  • охарактеризувати політичну діяльність Гаррі Трумена, Вінстона Черчіля;

  • висловити аргументовані судження про діяльність Романа Шухевича, Йосипа Сліпого.

1.1. Підсумки війни: деконструкція фашизму і нацизму. Ялтинська та Потсдамська конференції: домовленості лідерів «Великої трійки» про післявоєнне облаштування світу. Нюрнберзький і Токійський судові процеси. Організація Об’єднаних Націй (ООН). Спеціалізовані організації під егідою ООН. «Загальна декларація прав людини» (1948 р.), Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (1948 р.), міжнародні пакти про права людини (1966 р.).
1.2. Політичний статус і міжнародне становище УРСР. Політика «вдосконалення радянської федерації і розширення прав союзних республік»: мотиви, суперечності, результати. Українська РСР як член-засновник ООН та інших міжнародних організацій. Узгодження кордонів України з сусідніми державами. Приєднання Закарпаття та обмін населенням.
1.3. Утворення «двополюсного світу». Радянська окупація Східної Європи. Початок «холодної війни». Меморандум Дж. Кеннана. Доктрина Г. Трумена і «План Маршалла». Репатріації. Доля військовополонених і «переміщених осіб». Поляризація євроатлантичного простору: утворення Північноатлантичного союзу (НАТО) і Варшавського блоку (ОВД), поділ Німеччини.
1.4. Відновлення комуністичного режиму в Україні. Повстанська боротьба. Відновлення компартійно-державних структур в Українській РСР. Політика радянської влади щодо колишніх мешканців окупованих територій, «остарбайтерів» і військовополонених. «Радянізація» західних областей УРСР. Ліквідація Української Греко-католицької церкви. Депортації. Операція «Захід». Український визвольний рух у 1944–1950-х рр. Роман Шухевич.
1.5. Українсько-польські відносини. Польський варіант «народної демократії». Формування українсько-польського кордону. Обмін населенням між Польщею і УРСР. Збройні дії УПА на Закерзонні. Операція «Вісла». Події Другої світової війни і перших повоєнних років в історичній пам’яті українців і поляків.
1.6. Відновлення ідеологічного контролю в СРСР. Перемога у війні: ідеологічні інтерпретації. «Ждановщина» та її прояви в Україні. «Лисенківщина». Боротьба з «безрідним космополітизмом». Російсько-українські відносини в радянській історичній уяві.
1.7. Повоєнне місто й село. Демографічні зміни в повоєнній Україні: соціальна та національна структура. Відбудова промислових підприємств та міської інфраструктури. Умови та рівень життя міського населення. Радянське село: колгоспи і колгоспники. Голод 1946–1947 рр.

Орієнтовні теми для практичних занять і навчальних проектів:

  • Повоєнне повсякдення в Україні та країнах Західної Європи;

  • Права людини в СРСР: між деклараціями і реальністю;

  • Проблема цінності людини в роки «холодної війни» (порівняння правового становища та рівня життя населення в Україні й країнах Заходу).

Орієнтовна тема для написання есе:

  • Доля людини, яка пережила війну.

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Географія. Розділ: Загальна економіко-географічна характеристика світу. Тема: Політична картина світу. (Учень/учениця пояснює відмінність між поняттями «країна», «держава», «залежна територія», називає і характеризує основні форми державного устрою та правління країн світу, характеризує особливості сучасної соціально-економічної типології країн світу, етапи формування політичної карти світу, обґрунтовує основні вектори зовнішньої політики України); — 11 клас. Зарубіжна література. Розділ: Із літератури другої половини ХХ ст. Тема: Двополюсність світу після Другої світової війни та її зв’язки із розвитком культурного і літературного процесу. Поява «країн соціалістичної співдружності» та їхніх літератур; запровадження в них «соціалістичного реалізму» та опір йому в польській, угорській, чеській та інших літературах. Література Західної Європи і США. (Учень/учениця висловлює судження про реалізацію теми Другої світової війни й руху Опору в повоєнні десятиліття, а також поширення екзистенціалізму в літературі цього періоду; визначає як помітні явища літературного процесу другої половини ХХ століття).

Узагальнення

Тематичний контроль


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи пояснювальна записка

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 Пояснювальна записка
Програма відображає засадничі ідеї Державного стандарту базової І повної загальної середньої освіти
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи пояснювальна записка
Програма визначає концептуальні підходи до музичної освіти учнів початкових класів, конкретизує музично-освітні завдання, розподіляє...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 клас пояснювальна записка
Програма визначає концептуальні підходи до музичної освіти учнів початкових класів, конкретизує музично-освітні завдання, розподіляє...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка