Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка



Сторінка5/6
Дата конвертації16.03.2018
Розмір0.73 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6



Розділ 2. СВІТ У ПОШУКАХ НОВИХ МОДЕЛЕЙ РОЗВИТКУ

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знати:

  • час і передумови повалення авторитарних режимів у Греції («чорних полковників»), Португалії («Революція гвоздик»), переходу до демократії в Іспанії після смерті Ф. Франко, створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) і Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ), виникнення Руху неприєднання, руху афроамериканців за соціальні і політичні права, «студентської революції»;

  • час і результати ХХ з’їзду КПРС, революції в Угорщині, «Празької весни», Корейської війни, арабо-ізраїльських воєн, інтервенції СРСР в Угорщину, Чехословаччину, Афганістан, а США – у В’єтнам;

  • зміст понять: «маккартизм», «економічне диво», «ювеналізація», «контркультура», «десталінізація», «реабілітація», «волюнтаризм», «самоврядний соціалізм», «маоїзм», «деколонізація», країни «третього світу», «європейська інтеграція», «зона вільної торгівлі»;

  • причини, ознаки й наслідки німецького та японського «економічних див», кризи комуністичних режимів у Центрально-Східній Європі, реформування економіки та державно-партійного устрою СРСР і Китаю, процесу деколонізації;

  • склад, цілі й принципи діяльності ЄЕС і Руху неприєднання.

Уміти:

  • встановити послідовність і синхронність подій 50–70-х років ХХ ст., пов’язаних з «холодною війною», утвердженням у Західній Європі ліберальної демократії та соціальної ринкової економіки, лібералізацією комуністичних режимів і реваншем традиціоналістів, формуванням «третього світу»;

  • визначити хронологічні межі, етапи і прояви «холодної війни» і деколонізації;

  • використовувати карту як джерело інформації про геополітичний простір США і СРСР, регіони і масштаби міжнародних конфліктів 1950–1970-х рр. і перебіг деколонізації;

  • порівняти соціально-економічний і політичний розвиток держав – членів ЄЕС і РЕВ у 1950–1970-х рр.;

  • пояснити специфіку розвитку «окраїн» світових політичних полюсів (Японії, Китаю, Югославії, країн Латинської Америки);

  • охарактеризувати: а) демократичні рухи в країнах Західної Європи та США; б) економічні й суспільні проблеми країн «третього світу» та запропонувати способи (стратегії) їх вирішення; в) політичні, економічні та культурні зміни в СРСР у 1950–1970-х рр. та роль українців у цих змінах;

  • висловити обґрунтовані судження про діяльність Йосипа Броз Тіто, Джона Кеннеді, Мартіна Лютера Кінга, Джавахарлала Неру, Микити Хрущова, Мао Цзедуна.

2.1. «Холодна війна» і посилення консервативних тенденцій у США і СРСР. «Холодна війна». Гонка озброєнь. Локальні війни та міжнародні військово-політичні кризи. Джон Кеннеді. Відлуння «холодної війни» у внутрішньополітичному житті держав Заходу та «соціалістичного табору»: маккартизм у США, боротьба з «космополітизмом» і антисемітизм у СРСР, радянська концепція «українського буржуазного націоналізму».
2.2. Політична та економічна реконструкція Західної Європи. Утвердження в Західній Європі ліберальної демократії та соціальної ринкової економіки. План Маршалла. «Німецьке економічне диво»: причини та соціально-економічні результати. Падіння авторитарних режимів у Греції, Іспанії та Португалії. Перехід до демократії в Іспанії після смерті Ф. Франко. Створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС).
2.3. Демократичні рухи в Західній Європі та США в 1960–1970-х роках. Прояви неполітичного протесту: бітники і гіпі. Молодіжні виступи кінця 1960-х рр.: причини, прояви, наслідки. Ювеналізація і зародження контркультури. Рок-культура. Рух афроамериканців за соціальні та політичні права. Мартин Лютер Кінг. Боротьба за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин.
2.4. Лібералізація комуністичного режиму в СРСР. Повстання у сталінських концтаборах і крах ГУЛАГу. Участь українців у повстаннях. Ідейні основи посттоталітарного (післясталінського) режиму: між консервативним реформізмом і комуністичним фундаменталізмом. Спроби реформування економіки та державно-партійного устрою. ХХ з’їзд КПРС. Микита Хрущов. Суперечності постсталінського зовнішньополітичного курсу СРСР. Посилення бюрократичного централізму в СРСР у 1970-х рр.: реванш комуністичного традиціоналізму.
2.5. Антикомуністичні виступи у Східній Європі. Криза комуністичних режимів Центрально-Східної Європи в першій половині 1950-х рр. Революція та економічні реформи в Угорщині. «Празька весна» і радянська інтервенція в Чехословаччину. Економічна інтеграція «соціалістичного табору».
2.6. Особливості суспільного життя «на окраїнах» світових політичних полюсів. «Японське економічне диво». Будівництво комунізму в Китаї: ідеологія, методи, результати. «Самоврядний соціалізм» в Югославії. Латинська Америка: між «правим» і «лівим» авторитаризмом.
2.7. Деколонізація і виникнення «третього світу». Близькосхідна проблема. Деколонізація країн Азії та Африки: передумови, етапи, наслідки. Економічні й суспільні проблеми «третього світу» та пошук шляхів їх розв’язання. Вогнища військово-політичних конфліктів у країнах «третього світу». Радянська інтервенція в Афганістан. Близькосхідна проблема: арабо-ізраїльський конфлікт. Рух неприєднання.

Орієнтовні теми для практичних занять і навчальних проектів:

  • Молодіжні рухи і рок-культура як соціальне явище 1960–1970-х рр.;

  • Постаті української та світової культури (кінематографу, літератури, музики, мистецтва);

  • Конфлікт людини і системи: поширення явищ контркультури в СРСР;

  • Спільне і відмінне в розвитку країн Заходу і країн «соціалістичного табору»;

  • Модель інноваційного розвитку економіки (на прикладі країн Східної Азії).

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Громадянська освіта. Розділ: Людина в соціокультурному просторі. Тема: Стереотипи та упередження. Дискримінація. (Учень/учениця може назвати основи і принципи діалогу між соціальними групами: принцип соціальної рівності та справедливості, принцип згуртованості, принцип соціального партнерства; Наводить приклади дискримінації та ксенофобії; вміє протистояти проявам расизму; формує звичку проявляти емпатію).

Узагальнення

Тематичний контроль



Розділ 3. УКРАЇНА В ПЕРІОД «ВІДЛИГИ»

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знати:

  • зміст понять: «культ особи», «десталінізація», «реабілітація», «шістдесятництво», «дисидентство», «правозахисний рух», «раднаргосп», «госпрозрахунок», «радгосп», «самвидав», «стиляга», абстракціонізм;

  • дату, причини і правову підставу переходу Кримської області РСФРР до складу УРСР;

  • зміни в соціальному і національному складі населення УРСР;

  • час проведення і задум хрущовських реформ, «косигінської» економічної реформи;

  • порівнювати інтелектуальні та світоглядні орієнтири, творчість «шістдесятників» і представників «соціалістичного реалізму»;

  • ознаки формування контурів української політичної нації в УРСР.

Уміти:

  • встановити послідовність подій, пов’язаних з десталінізацією, спробами реформування директивно-планової економіки, формуванням української політичної нації (зокрема діяльністю «шістдесятників» і дисидентів); синхронність цих подій з подіями, пов’язаними з лібералізацією комуністичних режимів у Центральній та Південно-Східній Європі;

  • охарактеризувати: а) реформи 1950–1960-х рр. та їхній вплив на політичне, господарське і культурне життя в УРСР; б) позицію постсталінської республіканської номенклатури (партійно-радянської); в) повсякденне життя міського та сільського населення УРСР, його інтелектуальні та світоглядні орієнтири, духовне життя й моральні цінності; г) діяльність українських «шістдесятників» і дисидентів, їхній внесок у творення української політичної нації; д) молодіжну субкультуру періоду «розвиненого соціалізму»;

  • визначити: а) диспропорції в соціально-економічному розвиткові УРСР; б) передумови «шістдесятництва» і дисидентського руху; в) суперечності процесу реабілітації репресованих сталінським режимом жителів України;

  • спрогнозувати наслідки змін у національному складі населення УРСР під впливом русифікації;

  • висловити обґрунтовані судження щодо: а) впливу десталінізації і соціальних реформ 1950–1960-х рр. на економічний і суспільний розвиток України; б) спроб лібералізації комуністичного режиму і політики реформ у другій половині 1950-х і першій половині 1960-х рр.; в) поширення опозиційних настроїв в українському суспільстві; г) розвитку української освіти й мистецтв у другій половині ХХ ст.;

  • охарактеризувати діяльність: Віктора Глушкова, Алли Горської, Петра Григоренка, Івана Дзюби, Івана Драча, Ліни Костенко, Левка Лук’яненка, Євгена Сверстюка, Івана Світличного, Василя Симоненка, Василя Стуса, Василя Сухомлинського, В’ячеслава Чорновола.

3.1. Нові кордони. Входження Кримської області до складу УРСР. Соціально-економічне становище Криму в складі УРСР. Національна структура населення Криму.
3.2. Десталінізація в Українській РСР. Реабілітація комуністичних лідерів і частини діячів мистецтва й науки. Спроби нової «українізації». Хрущовська освітня реформа. Ставлення народу та партійної верхівки до лібералізації комуністичного режиму і політики реформ.
3.3. Спроби реформувати економіку. Диспропорції господарського розвитку УРСР і напрями реформування економіки. Створення раднаргоспів і повернення до централізованого управління народним господарством. Промисловий розвиток УРСР. Наслідки реформ у сільському господарстві України.
3.4. Опозиційний рух: «шістдесятники» і дисиденти. Передумови поширення опозиційних настроїв в українському суспільстві. Клуби творчої молоді. Українські «шістдесятники»: світосприймання, особливості діяльності, творчі здобутки. Дисидентський рух в Україні. Його ідейні засади, форми вияву й особливості. Боротьба комуністичного режиму проти дисидентства й «самвидаву».
3.5. Формування контурів української політичної нації. Територіальна, економічна та політична основи української нації в умовах посттоталітарного режиму. Позиція партійно-радянської номенклатури в Україні. Українсько-радянські концепції минулого. Історичні концепції українських дисидентів. Україна в мистецьких образах.
3.6. Етносоціальна структура населення і повсякденне життя. Національний склад населення УРСР. Соціальні реформи 1950–1960-х рр. та зміни у становищі основних верств населення України. Політика зросійщення. Повсякденне життя міського та сільського населення. Інтелектуальні та світоглядні орієнтири української радянської інтелігенції. Духовне життя і моральні цінності українського суспільства в умовах посттоталітарного режиму.

Орієнтовні теми для практичних занять:

  • Етносоціальна структура і повсякденне життя населення УРСР у повоєнне двадцятиліття;

  • «Розширювати творчі межі соціалістичного реалізму» (О. Довженко, 1955 р.): українська творча інтелігенція в добу хрущовської «відлиги»;

  • Шістдесятники: програмні орієнтири і досягнення.

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Громадянська освіта. Розділ: Особистість та її ідентичність. Тема: Я – людина. Самоідентифікація. (Учень/учениця вільно оперує поняттями ідентичність, самоідентичність; усвідомлює себе людиною, а людину – унікальною живою істотою на Землі, частиною людства; пишається своєю ідентичністю, поважає ідентичність інших); — 11 клас. Українська література. Розділ: Українська література другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Тема: Поети шістдесятники. (Учень/учениця розуміє явище «шістдесятництва» і причини пробудження національної свідомості в суспільстві, шістдесятництво як явище соціальне й культурологічне, його зв’язок із дисидентським рухом); — 11 клас. Українська література. Розділ: Українська література другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Тема: Олесь Гончар «Собор». (Учень/учениця розуміє роль духовного начала і краси в житті людини, осуд бездуховності, історичної пам’яті народу, добра і зла в житті, проблему національного нігілізму, моральної ницості); — 11 клас. Українська література. Розділ: Українська література другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Тема: Василь Симоненко. Громадянська лірика. (Учень/учениця дискутує про патріотичні, громадянські мотиви, морально етичні проблеми, розуміє проблему почуття людської гідності, мотиви самоствердження людини в складному сучасному світі, її самодостатність, високохудожнє відтворення громадянського вибору поета).

Узагальнення

Тематичний контроль



Розділ 4. ФОРМУВАННЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знати:

  • час початку та етапи НТР, «зеленої» й інформаційної революцій, світової енергетичної кризи, початку реформ Ден Сяопіна, відцентрових тенденцій в Югославії, створення «Солідарності»; хронологічні межі тетчеризму, рейганоміки, кризи комуністичних режимів, радянсько-афганської війни, періоду «розрядки», руху дисидентів у СРСР; дату підписання Заключного акта Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі, створення Української групи сприяння виконанню Гельсінських угод;

  • зміст понять: «інновації», «постіндустріальне (інформаційне) суспільство», «науково-технічна революція (НТР)», «зелена революція», «інформаційна революція», «транснаціональна корпорація (ТНК)», «тетчеризм», «рейганоміка», «депопоуляція», «соціальна стратифікація», «середній клас», «технократія», «держава загального добробуту», «системна суспільна криза», «нова економіка»;

  • вплив НТР, «зеленої» та інформаційної революцій на економіку та суспільство;

  • роль «середнього класу» і технократії в постіндустріальному суспільстві;

  • наслідки підписання Заключного акта НБСЄ для країн соціалістичного табору;

  • сутність концепції «радянського народу».

Уміти:

  • встановити хронологічну послідовність і синхронність фактів, що відображають формування постіндустріального суспільства, кризу комуністичних режимів, діяльність українських дисидентів;

  • охарактеризувати: а) економічне та соціальне становище, розвиток науки та освіти в США, демократичних країнах Західної Європи, у СРСР і країнах «соціалістичного табору»; б) демографічні, економічні й соціальні зміни у світі в 1960–1980-х рр.; в) морально-психологічний стан українського суспільства в 1980-х рр.;

  • визначити причини, ознаки й наслідки: а) науково-технічної революції (НТР); б) випереджуючого розвитку невиробничої сфери; в) посилення «вертикальної» та «горизонтальної» економічної інтеграції, обмеження ролі держави в економічному й соціальному регулюванні; г) утворення транснаціональних корпорацій; д) енергетичної кризи 1970-х рр.; е) масових міграційних рухів; є) старіння населення Європи й України; ж) розвитку систем соціального забезпечення і масової освіти; з) переходу до загальної середньої освіти в СРСР; и) політики «розрядки»; і) системної кризи комуністичних режимів;

  • порівняти: а) західну і радянську економічні системи, освітні системи та системи розподілу суспільних благ; б) політичний курс П. Шелеста і В. Щербицького в УРСР; в) морально-психологічний стан українського суспільства та постіндустріальних суспільств Заходу;

  • спрогнозувати наслідки посилення відцентрових тенденцій для Югославії, зростання впливів «Солідарності» для Польщі, реформ Ден Сяопіна для Китаю, введення військ до Афганістану для СРСР, втілення в життя концепції «радянського народу» для українського суспільства;

  • висловити обґрунтовані судження про політичні рішення Рональда Рейгана, Ден Сяопіна, Маргарет Тетчер, Петра Шелеста, Володимира Щербицького, громадсько-політичну діяльність Леха Валенси і Миколи Руденка.

4.1. Науково-технічна революція. НТР: ознаки, етапи та напрями. Роль науково-дослідних центрів: Кремнієва долина в США. Стівен Джобс і Стівен Возняк. «Зелена» та інформаційна революції. Посилення «вертикальної» та «горизонтальної» інтеграції. Транснаціональні корпорації. Випереджуючий розвиток невиробничої сфери. Зміни у змісті та характері праці.
4.2. Економічні та соціальні зміни у світі в 1960–1980-х рр. Економіка споживання. Зростання сфери послуг. Енергетична криза 1970-х рр. та її наслідки. Зміна ролі держави в економічному й соціальному регулюванні: тетчеризм, рейганоміка. Маргарет Тетчер і Рональд Рейган. Шведська соціальна модель. «Середній клас». Технократи в постіндустріальному суспільстві.
4.3. Урбанізація і зростання освіченості населення. Демографічні зміни в країнах Європи та Америки в 1970–1980-х рр. Емігранти та іммігранти. Проблема старіння населення. Розвиток освітніх систем і перехід до загальної середньої освіти. Університети як автономні осередки науки й освіти.
4.4. Західна і радянська системи розподілу суспільних благ. Розподіл суспільних благ у країнах Заходу і в СРСР. Платоспроможний попит і пропозиція в суспільстві споживачів. Зростання товарного дефіциту і зниження якості товарів у СРСР. Розвиток систем соціального забезпечення в 1960–1980-х рр.
4.5. Комуністичні режими. Економічні, соціальні та політичні ознаки кризи в СРСР. Леонід Брежнєв. Реформи Ден Сяопіна в Китаї. Посилення відцентрових тенденцій у Югославії. Виникнення «Солідарності» та запровадження військового стану в Польщі.
4.6. Україна в умовах наростання системної кризи комуністичного ладу. Петро Шелест і посилення автономного курсу керівництва УРСР. Володимир Щербицький: «чистка» партійно-державного апарату. Течії дисидентського руху: національна, релігійна, правозахисна. Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод. Арешти українських дисидентів.
4.7. Концепція «радянського народу». Суспільна атмосфера в Україні. Формування концепції «радянського народу». Мовне зросійщення України. Кампанія критики інтелектуальної діяльності в галузі української історії та літератури. Морально-психологічний стан українського суспільства в 1980-х рр. Інтелектуальні та моральні орієнтири українських дисидентів.

Орієнтовні теми для практичних занять:

  • «Середній клас» як соціальна основа демократичного суспільства;

  • Роль технократії в постіндустріальному суспільстві;

  • Формування постіндустріального суспільства: ознаки, процеси, наслідки;

  • Україна в 1960–1980-х рр.: демографічні, етносоціальні та ментальні зміни;

  • Концепція «радянського народу»: ідеологема й реальність;

  • Українська молодь 1960–1980-х рр.: інтелектуальні та моральні орієнтири.

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

  • Провладна й опозиційна інтелектуальна діяльність як чинник кризи комуністичного режиму;

  • Панівна культура і контркультура України періоду кризи комуністичного режиму;

  • Постаті української та світової культури (кінематографу, літератури, музики, мистецтва);

  • Винаходи ХХ століття, які скоротили відстані та змінили світ.

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Географія. Розділ: Загальна економіко-географічна характеристика світу. Тема: Географія населення світу. (Учень/учениця висловлює судження щодо здійснення демографічної політики у країнах світу загалом і зокрема в Україні; щодо способів вирішення міжетнічних проблем, врегулювання конфліктів, пояснює значення понять «демографічна політика», «демографічний вибух», «урбанізація», «субурбанізація», «міграція», «мегалополіс»); — 11 клас. Економіка. Розділ: Світова економіка та інтеграційні процеси. Тема: Світове господарство та основні закономірності розвитку світової економіки. (Учень/учениця знає, як формувалося світове господарство та в яких формах існують міжнародні економічні відносини, розуміє переваги, які отримує національна економіка за наслідками економічної інтеграції, пояснює переваги та загрози глобалізації, уміє ілюструвати наслідки глобалізації статистичними даними); — 11 клас. Географія. Розділ: Глобальні проблеми людства. Тема: Глобальні проблеми політичного і соціально-економічного характеру. (Учень/учениця розрізняє поняття «глобальні проблеми», «глобалістика», «глобалізація»; аналізує наслідки глобалізації; називає рівні вивчення глобальних проблем, характеризує проблеми; визначає шляхи вирішення глобальних проблем).

Узагальнення

Тематичний контроль


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи пояснювальна записка

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 Пояснювальна записка
Програма відображає засадничі ідеї Державного стандарту базової І повної загальної середньої освіти
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи пояснювальна записка
Програма визначає концептуальні підходи до музичної освіти учнів початкових класів, конкретизує музично-освітні завдання, розподіляє...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 клас пояснювальна записка
Програма визначає концептуальні підходи до музичної освіти учнів початкових класів, конкретизує музично-освітні завдання, розподіляє...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка