Програма для загальноосвітніх навчальних закладів



Сторінка2/5
Дата конвертації11.04.2017
Розмір0.64 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5


6 клас


(70 годин, 2 години на тиждень,

резервний час – 7 год.)




Кількість годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

3

КАЛЕНДАРНО-ОБРЯ­ДОВІ ПІСНІ

(відповід­но до пори року). „Весняночка-паня­ночка”, „Пісенька житнього віночка”, „Ой хто, хто Миколая любить”, „Добрий вечір тобі, пане господарю!”, „Щед­рик, щедрик, щедрі­вочка”.

Теорія літератури: Народні пісні, їх види. Календарно-обрядові пісні, колядки та щедрівки.

Учень:

характеризує народну пісню як жанр фольк­лору, визначає види народних пісень. Знає про народних співців – лірників та кобзарів (бандуристів). Розповідає про пісні літератур­ного походження, про зв’язок літературних пісень з народними. Класифікує календарно-обрядові пісні (веснянки, купальські, жниварські, колядки та щедрівки), визначає їх ознаки. Пояснює, чому більшість обрядів та обрядових пісень пов’язані із землеробською працею.

Виразно читає й аналізує тексти календар­но-обрядових пісень.

Висловлює судження про головні календарні обряди українців, про святкування Різдва, Нового року, Святого Миколая, про підготовку до величних народних свят. Називає свої улюблені народні пісні.



2

Павло Чубинський, Михайло Верби­цький. „Ще не вмерла України...”.

КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА...

Богдан Лепкий. „Журавлі”

(„Видиш, брате мій...”).
Теорія літератури: Гімн як різновид пісні.

Розповідає про пісні літературного похо­дження, їх авторів. З’ясовує, що таке гімн, знає історію створення національного гімну України. Декламує гімн. Порівнює гімн з іншими видами пісень.

Висловлює судження про значення національного гімну в житті народу.


Пояснює зміст пісні „Журавлі”, визначає її головну думку – тему відданості рідній землі, характеризує ставлення автора до загальнолюдських цінностей. Висловлює власні су­дже­ння про значення Батьківщини у житті людини.

4

Микола Вінграновський. „Грім”, „Що робить сонце уночі”, „Гусенятко”.
Теорія літератури:

Література і дійсність. Образотворче мистецтво і література.



Знає окремі фрагменти біографії М. Вінграновського. Виразно читає вірші, акцентуючи увагу на засобах художньої виразності мови. Пояснює, за допомогою яких художніх засобів створено образи-персонажі поезій: грому, сонця.

Читає й переказує текст оповідання „Гусе­нятко”. Визначає головну думку твору – відновлення єдності живого світу. Аналізує привабливе і малознайоме пташине життя, що є часточкою природи. Висловлює судження про необхідність співчувати слабшому та бережно ставитись до довкілля. Висловлює су­дження про взаємозв’язок літературних творів та творів образотворчого мистецтва.



3

Леонід Глібов. „Вовк і кіт”, „Щука”.

Акровірші: „Хто доня?”, „Що за птиця?”.

Журба”.


Теорія літератури: Літературна байка та акровірш. Алегорія.



Знає короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії). Аналізує поняття байки, її структуру. Пояснює особливості байки як гумористичного жанру. Характеризує зміст байок „Вовк і кіт”, „Щука”. Виразно й усвідомлено читає і переказує зміст байок „Вовк і кіт”, „Щука”, визначає головну думку байок, характеризує викривальну і повчальну їх спрямованість (мораль). Вивчає одну з байок напам’ять.

Висловлює судження про алегоричне зображення у байках реальних подій та люд­ських вчинків, про зв’язок прочитаного з власними життєвими спостереженнями. Визначає поняття акровірша, знайомиться зі змістом творів, висловлює судження про власне враження від прочитаного. Виразно читає поезію „Журба”, спостерігає за настроями ліричного героя, пояснює, чому поетичні рядки стали улюбленою народною піснею.



3

Степан Рудан­ський. „Вовки”, „Козак і король”, „Запорожці у короля”, „Окуляри”.
Теорія літератури: Поняття про гумор. Співомовка.


Знає короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії). Характеризує жанри гумору (байки, усмішки, гуморески, співомовки, анекдоти), дає їх визначення. Аналізує зміст співомовок „Вовки”, „Козак і король”, „Запорожці у короля”, „Окуляри”.

Виразно читає й переказує зміст співомовок, визначає їх головну думку, характеризує зв’язок серйозних історичних фактів з їх гумористичним відображенням у співомовках.

Висловлює судження про роль гумору в житті людини, обґрунтовує власні спостереження над смішними ситуаціями в житті.


1

Яків Щоголів.

Листопад”.


Теорія літератури:

Про словесний малюнок, словесну деталь.




Знає зміст вірша. Виразно читає вголос, знає вірш напам’ять. Описує зображену у вірші картину осінньої пори. Аналізує змалювання змін природи у літературному творі. Пояснює, якими художніми засобами поет створює осінній пейзаж. Пояснює зміст поняття „словесний малюнок”. Порівнює літературний пейзаж із образотворчим та музичним.

4

Спиридон Черкасенко. „Маленький горбань”.
Теорія літератури: Поняття про епічний твір. Поняття про героя художнього твору.



Знає короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії). Виразно й усвідомлено читає й переказує оповідання „Маленький горбань”, складає план твору. Характеризує образ головного героя Павлика, оцінює образ хлопчика через його вчинки, з’ясовує його стосунки з іншими дітьми. Робить висновок про ставлення автора до свого персонажа.

Висловлюється про своє сприйняття твору. Має поняття про епічний твір, зокрема оповідання як літературний жанр.



3

Микола Вороний. „Євшан-зілля”.

Легенда про євшан-зілля (із Галицько-Волинського літопису).
Теорія літератури: Поняття про поему.


Знає короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії). Виразно й усвідомлено читає й переказує зміст поеми М. Вороного „Євшан-зілля”, визначає його історичну основу, зв’язок з народною легендою (за літописом). Характеризує тему та головну думку. Розповідає про життя ханського сина у полоні і пояснює, чому він забув рідний край.

Висловлює судження про історичну па­м’ять як усвідомлення приналежності людини до свого народу.






ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ.

Богдан-Ігор Антонич. „Різдво”, „Коляда”.



Розповідає фрагменти біографії письменника. Знає про народні колядки та щедрівки. Виразно читає поезії. Аналізує, які художні засоби використав автор у поезії для відображення свята Різдва. Визначає у вірші тропи.

Висловлює судження про значення традиційних свят і духовну суть, яку вони мають, форми їх побутування, про дотримання традицій у батьківському домі.



4

Олександр Олесь. „Печенізька облога Києва”, „Метелиця чи дівчина...”.
Теорія літератури: Поняття про історичну поему.


Знає короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії), акцентує увагу на натхненній творчій праці впродовж всього життя, називає опоети­зовані народні казки, поеми. Пояснює історич­ну основу поеми „Печенізька облога Києва”.

Виразно та вдумливо читає й переказує зміст поеми, визначає тему, головну думку твору. Характеризує образ хлопчика та його героїчні вчинки.

Висловлює судження про героїзм, героїчні вчинки дітей у різних життєвих ситуаціях. Виразно читає вірш „Метелиця чи дівчина”, визначає його тему, знає вірш напам’ять. Розповідає про образ зими у творчості відомих йому письменників. З’ясовує особливість жан­ру історичної поеми, її змістову та мовну специфіку.


3

Дніпрова Чайка.

Дівчина-чайка”, „Морське серце”.


Теорія літератури: Поняття про легенду, поезію в прозі.

Знає зміст творів, визначає їх тему та ідею.

Аналізує головні алегорично-символічні образи-персонажі. Пояснює, які життєві явища та події спричинилися до появи циклу „Морські малюнки”. З’ясовує відмінність вірша від поезії у прозі, наводить приклади. Розмірковує про мовні засоби відтворення мариністичного пейзажу, порівнює його з творами образотворчого мистецтва.

Виносить судження про мариністику в літературі.


3

ПРИКМЕТИ ВЕСНИ.

Максим Рильський. „Пісні”, „Порада”, „Ознаки весни”.
Теорія літератури: Віршові розміри: ямб, хорей.



Знає короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії). Декламує вірші, дотримуючись піднесеного настрою, пояснює зміст образних висловів творів, виявляє ставлення ліричного героя до пісень інших народів. Знаходить і пояснює рядки, що розкривають ставлення автора „до братніх на землі пісень”, а також до народів, які їх створили. Визначає віршові розміри поезії „Пісні”.

Висловлює судження про значення пісні як вияву культури, традиції кожного народу.

Розмірковує про образне значення віршів „Порада”, „Ознаки весни”. Практично засвоює способи розрізнення віршових розмірів, взаємозв’язок між ритмічною будовою твору та його змістом.


2

Віктор Кава. „Пирі­жок з калиною”.

Знає короткий біографічний нарис про письменника. Переказує зміст оповідання. Визначає його головну думку: добро і щедрість – основа людського життя.

З’ясовує риси характеру героїв оповідання, вирізняючи ті, які викликають прихильність і симпатію. Висловлює судження про мотиви поведінки героя та власне ставлення до його вчинків.



3

Остап Вишня. „Пер­ший диктант”, „Як ми колись учились”.
Теорія літератури: Поняття про гумореску.



Знає короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії).

Переказує зміст гуморесок „Перший диктант”, „Як ми колись учились”, називає головних та другорядних персонажів, описує їх зовнішність, риси характеру, коментує їх ставлення один до одного, знаходить мовні засоби творення комічного. Аналізує зміст гуморески, зупиняється на образі вчительки, акцентуючи увагу на її ставленні до учнів. Висловлює судження про ліричного героя гуморесок, його вік, зовнішність, ставлення до рідних людей. Пояснює слова та вирази жартівливого характеру. Визначає поняття комічного, характеризує засоби його вираження в художньому тексті.




4

Всеволод Нестайко. „Тореадори з Васюківки” (уривок).
Теорія літератури: Поняття про повість.



Знає короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії). Виразно та вдумливо читає уривки з повісті, переказує зміст, аналізуючи вчинки, поведінку героїв у різних життєвих ситуаціях. Аналізує зв’язок пригодницького і звичайного, комічного і нейтрального. Має поняття про повість як епічний жанр.

Висловлює судження про зв’язок змісту твору з дійсністю, роль пригодницьких творів, про зв’язок прочитаного з власними життєвими спостереженнями.



2

Ігор Калинець. „Писанки”, „Стежечка”, „Блискавка”, „Веселка”.
Теорія літератури: Поняття про верлібр, метафору.



Знає короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії). Виразно й вдумливо читає, аналізує поезії І. Калинця. Розпізнає особливості поетичної мови.

Знаходить у поетичних текстах порівняння та метафори. Знає визначення метафори.

Висловлює судження про поетичне (образ­не) відображення дійсності („дивосвіт пое­зії”), про почуття, навіяні поезіями (образ матері, рідної природи). Виражає своє відчуття Великодніх свят, ролі писанки у світосприйнятті українця. Знає вірш „Писанки” напа­м’ять.


4

КРАСНЕ ЛІТЕЧКО ПРИЙШЛО.

Ярослав Стельмах. „Химера лісового озера, або Митькозавр з Юрківки” (фрагмент).
Теорія літератури: Поняття про пригодницький твір.



Знає короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії). Аналізує зміст фрагмента повісті, з’ясовує поняття про пригодницький твір (повість, роман, оповідання).

Виразно та вдумливо читає уривки з повісті „Химера лісового озера”, знаходить у тексті реальні (звичайні) та фантастичні (пригод­ницькі) події, визначає кульмінаційний момент у тексті, характеризує образи Сергія та Митька.

Висловлює судження про роль фантазії, фантастичних творів у житті людей, про зв’язок прочитаного з власними життєвими спостереженнями (ставлення до навколишнього світу).


1

Тарас Шевченко.

Тече вода з-під явора”.


Теорія літератури:

Лірика у різних родах літератури.



Виразно читає вірш, аналізує його образну систему. Розповідає, які асоціації виникають при читанні цього твору. Пояснює, яка пора року описана у вірші, та відшуковує її ознаки у тексті.

Знаходить у творі тропи і пояснює, з якою метою вони вжиті. Знає вірш напам’ять.






Костянтина Малицька. „Чом, чом, чом, земле моя...”.
Теорія літератури: Поглиблене поняття про метафору.


Визначає головну думку поезії.

Виразно декламує вірш, пояснює значення рідної землі для кожної людини. Виділяє художні засоби твору. Визначає актуальність теми для сучасної молоді.

Висловлює судження про те, чим є для людини рідна земля, як треба любити її; окреслює значення поетичних засобів вираження патріотичних почуттів. Порівнює поетичний текст із музичним твором на його слова.


2

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ.

Знайомиться з творами письменників-земляків.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів К.: Ірпінь: Перун, 2005
Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів
У45 Програма «Українська література» для 5–12 класів загальноосвітніх навчаль­них закладів з навчанням мовами національних меншин....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка