Програма для загальноосвітніх навчальних закладів



Сторінка4/5
Дата конвертації11.04.2017
Розмір0.64 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5




8 клас


(70 годин, 2 години на тиждень,

резервний час – 7 год.)




Кількість годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої

підготовки учнів

1

ХУДОЖНЯ ЛІТЕРА­ТУ­РА ЯК ВІДОБРА­ЖЕН­НЯ ІСТОРИЧ­НИХ ПО­ДІЙ ТА ДУХОВНОГО ЖИТТЯ НАРОДУ.

Учень:
називає особливості усної народної творчості, три основні її роди: народна лірика, народна драма, народний епос. Знає визначення народної лірики як окремого роду усної словесної народної творчості, характеризує жанри (види) та піджанри (підвиди). Називає першу фіксацію української народної пісні. Аналізує ліричну пісню як жанр родинно-побутової лірики, розповідає про родинно-побутову пісню „Віє вітер на долину”. Характеризує соціально-побутову пісню „Розлилися круті бережечки”, художні особливості пісні (порівняння, повтори). З’ясовує особливості чумацької лірики („Ой ясне сонечко високо ходить”) та стрілецької пісні „Ой та зажурились стрільці січовії”. Зіставляє та узагальнює характерні риси та відмінності кожного підвиду народної лірики.

З’ясовує, як народна лірика служить для характеристики етносу. Характеризує зміст статті О. Кошиця „Про українську пісню й музику”.



3

Усна народна творчість. Народна лірика. „Дунаю, Дунаю, чему смутен течеш?”, „Віє вітер на доли­ну”, „Розлилися круті бережечки”, „Ой ясне сонечко високо ходить”, „Ой та зажурились стрільці січовії”.
Теорія літератури: Поглиблення понят­тя про народну ліри­ку та її основні жанри.

Стаття Олександ­ра Кошиця „Про українську пісню й музику”.


2

ІЗ ПРАДАВНЬОЇ УКРАЇН­СЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

Із „Ізборника Свя­тослава” (1076) – „Слово про почи­тання книжне”.

Із „Повісті врем’я­них літ” – „Опові­дання про благо­словення апостола Андрія і заснування Києва”.
Теорія літератури: Літопис як історична і літературна пам’ят­ка.

Знає про прадавню українську культуру (освіту, літературу, ремесла, архітектуру, малярство, музику) періоду Київської Русі. Називає основні літописи як історичні та літературні пам’ятки. Характеризує „Ізборник Святослава” як пам’ятку цієї доби (уривок „Слово про почитання книжне”). Пояснює характер і обґрунтовує значення пам’ятки „Повість врем’яних літ”. Визначає історичну осно­ву „Оповідання про благословення апостола Андрія і заснування Києва”, називає основну думку, розповідає про розвиток писемності, значення книг, визначає особливості композиції оповідання, аналізує художні засоби пам’ятки, характеризує образи.

2

ІЗ ДАВНЬОЇ УКРАЇН­­СЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХVІ–ХVІІІ СТ.

Кири­ло Транквіліон-Ставровецький.

Геральдичні вірші.

Лазар Баранович. „Млинарське каміння дасть різне меління”.

Іван Максимович.

Епіграми.
Теорія літератури:

Поняття про бароко­ву літературу. Про геральдичні вірші. Жанр епіграми.



Знає про епоху давньої української літератури ХVІ–ХVІІІ ст., про твори, писані латин­ською, польською та книжною староукраїн­ською мовами. Характеризує творчість Кирила Транквіліона-Ставровецького, Лазаря Барановича, Івана Максимовича. Знає особливості барокової літератури. Аналізує твір К. Транквіліона-Ставровецького „На герб ясно­вельможної її милості Ірини Могилянки, княж­ни Вишневецької, Михайлової Корибутової”, роздумуючи над вічністю люд­ських чеснот. Аналізує вірш Лазаря Барановича „Млинарське каміння дасть різне меління”. Розповідає зміст та називає головну думку епіграм Івана Максимовича.

Дає визначення жанру епіграми та називає характерні особливості геральдичних вір­шів.



2

ІЗ НОВОЇ ЛІТЕРА­ТУРИ ХІХ СТ.

ВСТУП. Розвиток нової української літератури.
Теорія літератури:

Поняття про літературні стилі і напрями: сентименталізм, романтизм, реалізм (оглядово).



Знає про умови становлення нової української літератури наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст., визначає її роль у духовному житті української нації. Знає про зачинателя нової української літератури Івана Котляревського. Розпізнає художнє відображення у творах нової української літератури суспільних подій та духовного життя народу. Характеризує значення усної народної творчості для становлення і розвитку нової української літератури. Називає письменників, які, наслідуючи І. Котляревського, писали твори народною мовою (Петро Гулак-Артемовський, Григорій Квітка-Основ’яненко, Євген Гребінка). Визначає основоположника нової української літератури – Тараса Шевченка, характеризує його роль у розвитку української літератури і нової україн­ської мови. Знає про переслідування російським царизмом української культури, літератури і мови в другій половині ХІХ ст. Називає провідних письменників ХІХ ст. (Марка Вовчка, Пантелеймона Куліша, Леоніда Глібова, Павла Грабовського, Івана Нечуя-Левицького, Михайла Коцюбинського, Архипа Тесленка, Івана Карпенка-Карого, Панаса Мирного, Михайла Старицького, Івана Франка, Бориса Грінченка, Лесю Українку) та їх основні твори.

З’ясовує зміст понять літературні стилі і напрями: сентименталізм, романтизм, реалізм.



4

Іван Котляревський. „Наталка Полтавка”.
Теорія літератури: Драма. Соціально-побутова драма.

Знає короткі відомості про життєвий і твор­чий шлях І. Котляревського.

З’ясовує мотиви написання драми „Наталка Полтавка”, відзначає, що п’єса – перший твір нової української драматургії. Аналізує соціально-побутовий конфлікт, який лежить в основі драми, народну етику, характери і вчинки персонажів, характеризує образи Наталки, Петра, Миколи, Горпини Терпилихи, Возного та Виборного. З’ясовує будову п’єси, її композицію, простежує розгортання драматичного конфлікту. Аналізує мовні засоби розкриття внутрішнього світу Наталки, поетичного образу дівчини з народу; зіставляє гумористично-викривальні характеристики Ви­борного і Возного. Визначає поняття про соціально-побутову драму, характеризує роль пісенних фрагментів у творі; з’ясовує значення п’єси „Наталка Полтавка”, пояснює, чому твір має таке тривале сценічне життя. Розкриває значення творчості Івана Котляревського для української літератури і мови. Розповідає про вшанування Івана Котляревського в Україні.



2

Петро Гулак-Арте­мовський. „Пан та Собака”, „Рибалка”.
Теорія літератури: Загальне визначення сатири. Гумор і сатира. Жанрові особливості байки.



Знає основні факти з життя письменника, найпопулярніші його твори. Характеризує внесок Петра Гулака-Артемовського в україн­ську літературу. Знає зміст байки „Пан та Собака”. Визначає головні сюжетні елементи байки та композицію (експозицію, зав’язку, кульмінацію, розв’язку). Характеризує образи Пана і Рябка. Пояснює, чому письменник назвав свій твір „казкою”. Визначає жанрові особливості байки. Знаходить у тексті елементи гумору і сатири, знає основні відмінності між ними. Визначає роль пейзажу в тексті байки. Наводить приклади прислів’їв та приказок, які використав письменник у байці. Характеризує монологи Явтуха, які розкривають його образ. Вміє виразно читати і переказувати байку, висловлює свої міркування щодо зображуваного. Пояснює, в чому проявилася громадянська мужність письменника при зображенні подій у байці „Пан та Собака”.

Аналізує баладу „Рибалка”, звертає увагу на її романтичний характер та національний колорит. Характеризує образи Рибалки та Русалки. З’ясовує причини звернення письменника до жанру балади.



2

Євген Гребінка.

Ведмежий суд”,

Човен”.
Теорія літератури: Поглиблення відо­мостей про жанри байки та балади.


Знає основні факти з життя Євгена Гребінки, про його захоплення усною народною творчістю, про зустріч з Тарасом Григоровичем Шевченком, знайомство з російськими письменниками. Називає основні твори Євгена Гребінки, їх жанри. Виразно читає й аналізує байку „Ведмежий суд”, характеризує образи Вола, Ведмедя, Вовків, Лисички. Пояснює окремі фрагменти змісту байки, які розкривають несправедливість, крутійство судових чиновників, безсоромне приниження і пограбування трудового народу, беззахисність невинного підсудного, безглуздість звинувачень проти Вола. З’ясовує, які саме вади тогочасного устрою критикує письменник-байкар. Характеризує жанрові та художні особливості твору. Узагальнює зображення письменником життєвих подій, окреслює його роль у розвитку української літератури, у становленні національного, самобутнього жанру байки.

Виразно читає й аналізує баладу „Човен”, розкриває її алегоричний зміст. Висловлює судження про вплив народних пісень на зміст та образну систему твору. Характеризує жан­рові особливості балади.



3

Тарас Шевченко.

Гамалія” (скорочено).


Теорія літератури: Жанр ліро-епічної поеми.

Знає основні факти з життя Тараса Шевченка, розкриває його роль як основоположника нової української літератури. Називає обставини, під впливом яких формувався світогляд письменника (соціальні умови, суспільні ідеї, дружні зв’язки з іншими культурними діячами, письменниками, знайомство з творами інших письменників, з розповідями кобзарів про історичне минуле українського народу тощо). Знає твори Тараса Шевченка про козацьку славу України („Іван Підкова”, „Гамалія”, „Гайдамаки”). Називає риси вдачі запорожців, знаходить у тексті місця, що засвідчують волелюбність козаків, їх мужність та військову вправність. Знає зміст ліро-епічної поеми „Гамалія” (у скороченому варіанті), її глибокопатріотичну ідею, характеризує образ козацького ватажка Гамалії. З’ясовує своєрідність побудови поеми, роль риторичних запитань і повторів, епітетів, порівнянь у тексті поеми. Визначає ставлення поета до зображуваних подій. Знає напам’ять уривок з поеми (за вибором учителя).



2

Степан Руданський.

Пісня” („Повій, віт­ре, на Вкраїну…”), „Наука”.


Теорія літератури: Пісня як жанр ліри­ки. Поняття про антитезу.


Знає основні події життя Степана Руданського, його суспільно-політичні переконання. Називає основні твори письменника, їх жанрові особливості. Аналізує вірш „Пісня” („Повій, вітре, на Вкраїну…”), характеризує почуття і переживання поета, виражені у творі, простежує мовні особливості. Знає, чому твір став народною піснею. Декламує „Пісню” напам’ять.

Аналізує вірш „Наука”, зіставляє монологи матері й батька, що дають поради синові. Доводить, що в основі композиції вірша лежить антитеза. З’ясовує прийом антитези. Обґрунтовує, чому батьківська наука – це основа сімейного виховання.



3

Іван Франко. „Каме­нярі”, „Притча про життя”.
Теорія літератури: Поглиблене поняття про алегорію. По­няття про притчу.


Знає основні фрагменти з життя Івана Франка, його дитячі та юнацькі роки, розповідає про громадську та суспільно-політичну діяльність письменника. Пояснює роль Тараса Шевченка та Івана Франка у розвитку української літератури. Знає зміст, основну тему та головну думку вірша „Каменярі”. Пояснює алегоричність образів каменярів. Характеризує працю каменярів. Аналізує алегоричне відображення боротьби народу проти самодержавства. Зіставляє звучання двох перших і трьох останніх рядків п’ятої строфи, пояснює їх відмінність. Характеризує особливості будови різновиду строфи у вірші „Каменярі”, вперше використаної Іваном Франком. Обґрунтовує, чому Івана Франка називають Каменярем. Знає уривок з вірша „Каменярі” напам’ять.

Аналізує зміст „Притчі про життя”, формулює визначення притчі як літературного жанру. Переказує зміст „Притчі про життя”, виділяє головну думку, наводить паралелі з влас­ного досвіду. Характеризує символіку образу меду, з’ясовує значення символів у художній літературі. Висловлює судження про алегорично-повчальний характер „Притчі про життя”.



2

Борис Грінченко.

Доки?”, „До праці”.


Теорія літератури: Поняття про художній синтаксис. Фігури-повтори.


Знає основні відомості про життєвий і твор­чий шлях Бориса Грінченка, обставини, в яких формувався його демократичний світо­гляд, про педагогічну та видавничу діяльність. Називає основні твори письменника. Аналізує вірш „Доки?”. Визначає, підтверджуючи словами та виразами з тексту, настрій, яким пройнята поезія. Пов’язує зміст вірша з назвою твору. Обґрунтовує власні міркування.

Аналізує вірш „До праці”. Пояснює важливість праці для людини. З’ясовує, до кого звертається поет і до чого він закликає. Характеризує тему й основну думку, композиційні та художні особливості вірша (анафора, повтори, риторичні запитання). З’ясовує, у чому полягає національне відродження народу.



4

Михайло Коцюбинський.

Дорогою ціною” (скорочено).


Теорія літератури: Пролог та епілог. Поняття про літературні типи.

Знає основні фрагменти з життя Михайла Коцюбинського, умови, в яких жила сім’я Коцюбинських. З’ясовує, якою людиною постає в його уяві письменник. Називає основні твори М. Коцюбинського, оповідання для дітей. Аналізує оповідання „Дорогою ціною”, визначає тему і головну думку твору, характеризує образи Остапа та Соломії. З’ясовує, у чому полягає трагізм тогочасної долі волелюбного трудового народу. Характеризує мужність, стійкість і волю до життя головних персонажів твору, красу стосунків між Остапом та Соломією. Пояснює алегоричність назви оповідання – „Дорогою ціною”. Знаходить у тексті й аналізує художні засоби змалювання героїв твору, окреслює значення пейзажу. З’ясовує поняття прологу та епілогу, формує визначення типовості образів-персонажів, наводить приклади із оповідання „Дорогою ціною” Михайла Коцюбинського та творів інших письменників.

2

Володимир Самійленко.

Українська мова”.


Теорія літератури: Поняття про ритмомелодику та римування. Риторичні фігури.

Знає основні факти життя Володимира Самійленка. Характеризує обставини, за яких почав писати свої твори письменник. З’ясо­вує значення творчості поета для розвитку української літератури. Аналізує вірш „Україн­ська мова”, розкриває алегоричний зміст першої частини вірша, підкреслює роль Тараса Шевченка в утвердженні української літературної мови. Характеризує римо-ритмічні та художні особливості вірша, використання прийому поетичного паралелізму в композиційній будові вірша. Вивчає вірш „Українська мова” напам’ять. З’ясовує значення україн­ської мови як державної в Україні.

4

Леся Українка.

Красо України, Подолля!”, „Скрізь плач і стогін, і ридання”, „Давня казка” (скорочено).


Теорія літератури: Поема як ліро-епічний жанр.

Знає основні факти життя Лесі Українки і сім’ї Косачів, з’ясовує, що сприяло літературному розвитку поетеси. Називає риси характеру Лесі Українки, визначальні для її особистої і творчої долі (мужність і силу волі). Знає основні твори її багатогранної діяльності. Характеризує роль письменниці в розвитку української літератури. Аналізує вірш „Красо України, Подолля!” як поетичну перлину пейзажної лірики, художнє втілення високого патріотизму Лесі Українки. Характеризує худож­ні засоби пейзажів, особливості віршової фор­ми у зв’язку зі змістом поезії.

Аналізує вірш „Скрізь плач і стогін, і ридання”. З’ясовує ставлення поетеси до своїх сучасників. Пояснює зміст і актуальність закликів Лесі Українки.

Знає й аналізує зміст поеми „Давня казка” (скороченого варіанту), розкриває назву вірша, визначає жанр, тему й головну думку твору. Порівнює образи Поета і лицаря Бертольда. Пояснює втілення ідей вільної творчості митця в суспільстві. Характеризує художні особливості поеми „Давня казка”, строфічну будову та ритміку. Дає визначення синтаксичних засобів (поетичних фігур) – анафори, антитези, риторичного запитання, риторичного звертання та ін., з’ясовує їх стилістичне призначення у художньому творі.


2

Євгенія Ярошин­ська. „Двір життя”.
Теорія літератури:

Поглиблене поняття про алегорію та символи.



Знає основні факти біографії письменниці, розповідає про її педагогічну, громадську та фольклористичну діяльність. Називає твори письменниці для дітей. Характеризує оповідання „Двір життя”, визначає основну думку твору – про плинність людського життя, вміння людини вистояти перед спокусою примарного щастя, багатства і слави, виділяє авторську концепцію розуміння змісту життя – гідно пройти шлях своєї долі до пізнання істини. Характеризує художні особливості оповідання, з’ясовує значення алегоричних образів та символів.

1

ІЗ НОВІТНЬОЇ ЛІТЕ­РАТУРИ ХХ СТ.

ВСТУП. Історичні умови розвитку художньої літера­тури ХХ ст.



Знає суспільно-політичні умови розвитку художньої літератури ХХ ст. Характеризує поняття успадкування кращих традицій і мистецьких надбань попередніх епох, нові художні здобутки. Називає основні твори Миколи Куліша, Григорія Косинки, Тодося Осьмачки, Павла Тичини, Максима Рильського, Андрія Малишка, Олеся Гончара, Василя Стуса, Олега Чорногуза, Євгена Гуцала, Ірини Жи­ленко, Віталія Чимериса, Анатолія Дімарова та ін., визначає тематику їх творів та жанрову різноманітність української літератури ХХ ст.

2

Тодось Осьмачка. „Україна”, „Лист”, „Казка”.
Теорія літератури:

Фольклорні елемен­ти у мові творів письменника.



Називає етапи життєвого і творчого шляху письменника, з’ясовує, як „ходіння по муках” 30-х років вплинуло на подальшу долю Т. Осьмачки. Характеризує змістову та естетичну цінність його поезії. Аналізує своєрідність віршової форми поезії „Україна”, описує персоніфікований образ Вітчизни. Пояснює автобіографічну основу твору „Лист”. Характеризує казковий світ дитинства, зображений у вірші „Казка”. Обґрунтовує багатство образів-символів, з’ясовує особливості художньої мови поезії Т. Осьмачки, її символізм, фольк­лоризм, експресивність. Знає вірш „Казка” напам’ять.

2

Андрій Малишко.

Прометей” (скорочено).


Теорія літератури: Поглиблення понят­тя про композицію. Про ліричний від­ступ.

Знає фрагменти з життя Андрія Малишка, його родовід, про роль матері в розвитку поетичного таланту сина. Відзначає вплив народної пісні на художню творчість Андрія Малишка. Називає основні твори та поетичні збірки. З’ясовує поняття поетичного новаторства Андрія Малишка. Знає твори поета періоду Великої Вітчизняної війни. Аналізує поему „Прометей” (скорочено). Розкриває тему й головну думку твору, знаходить у тексті ряд­ки на підтвердження хоробрості воїнів, ста­влення людей до воїна-розвідника, пояснює символізм образу Прометея (символ мужності, нескореності, любові до людей). Характеризує образ Прометея, порівнює його з образом героя давньогрецької міфології. Обґрунтовує особливості композиції поеми (обрамлювальної композиції), її елементів. Характеризує роль ліричних відступів у тексті твору. Знає напам’ять уривок з поеми (за вибором учителя). З’ясовує розуміння необхідності об’єднати сили проти будь-яких проявів тероризму.

2

Олег Чорногуз. „Веселі поради”: „Як поводитись в кіно”, „Як дивити­ся в очі”, „Як дізнати­ся про походження свого прізвища”, „Як вітатися”, „Як користуватися те­лефоном” (на вибір)
Теорія літератури:

Фейлетон як жанр.



Розповідає про життєвий і творчий шлях Олега Чорногуза, називає відомі твори письменника. Аналізує зміст „Веселих порад”, характеризує складні соціальні явища, зображені письменником через призму комічного, з’ясовує типовість життєвих ситуацій та психологію поведінки людей у найрізноманітніших комічних ситуаціях. Розкриває мовні засоби комічного та приховану іронію. Аналізує фейлетон як жанр гумору.

2

Анатолій Дімаров. „Тирлик”.
Теорія літератури:

Поняття про типізацію та індивідуалізацію у художньому творі.



Знає основні біографічні відомості про письменника, називає твори Анатолія Дімарова. Розповідає сюжет оповідання „Тирлик”. Аналізує особливості повоєнного часу, коли відбуваються події у творі. Характеризує образ Тирлика. Відзначає роль авторської характеристики, дає визначення типізації образів та подій, аналізує мовні засоби індивідуалізації персонажів у художньому творі.

2

Ірина Жиленко. „Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна”, „Осінь. Копання картоплі”, „Кульбабки”, „Похвала грошам” (із циклу „Ярмарок чудес”).
Теорія літератури:

Поняття про гротеск та фантасмагорію.



Знає основні факти життя сучасної української поетеси Ірини Жиленко, називає збірки її творів, їх тематику. Характеризує вірш „Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна”. Простежує дві змістові лінії твору – ліро-епічну та казково-фантасмагоричну. Визначає основну тему творів поетеси (радість буття) у творах „Осінь. Копання картоплі” та „Кульбабки”. Аналізує вірш „Похвала грошам” (із циклу „Ярмарок чудес”). Дає визначення гротеску та фантасмагорії, наводить приклади із вивчених творів.

2

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ.

Знайомиться з творами письменників-земляків, які працювали у виучуваний період.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів К.: Ірпінь: Перун, 2005
Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів
У45 Програма «Українська література» для 5–12 класів загальноосвітніх навчаль­них закладів з навчанням мовами національних меншин....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка