Програма додаткового вступного випробування для вступу на навчання за спеціальністю 032 історія та археологія



Сторінка1/4
Дата конвертації13.03.2018
Розмір0.8 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

Історичний факультет





ПРОГРАМА

ДОДАТКОВОГО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ ДЛЯ ВСТУПУ НА НАВЧАННЯ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 032 ІСТОРІЯ ТА АРХЕОЛОГІЯ
ОСВІТНІЙ РІВЕНЬ «МАГІСТР»
Затверджено на

засіданні Вченої ради факультету


протокол № 9 від 5 лютого 2018 р.

Декан історичного факультету

_____________проф. Патриляк І.К.

Київ – 2018


Програма розроблена на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Автори-розробники програми – доктори історичних наук, професори: І.К.Патриляк, В.Ф.Колесник, Г.П.Савченко, О.П.Машевський, Н.Д.Городня, В.В.Ставнюк; до­центи: А.М.Пижик, О.Г.Сокирко, О.В.Чернишевич, Т.А.Грищенко, О.Ю.Комаренко.


Додатковий кваліфікаційний іспит з «Історії» для вступників у магістратуру, які не мають базової історичної освіти


Набір фахівців для підготовки за освітнім рівнем «магістр»:

освітні програми: Історія України, Всесвітня історія, Історичне туризмознавство, Історія мистецтв, Військова історія, Етнологія, Архівознавство, Археологія;

для заочної форми навчання - Історія

ПРОГРАМА

ДОДАТКОВОГО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

ІСТОРІЯ
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Історія України як складова частина загальноєвропейської історії. Новітні методологічні засади вивчення історії України. Методи історичного пізнання. Основні категорії й термінологічні поняття.

Загальна характеристика джерельної бази. Вітчизняна та зарубіжна історіографія. Методика роботи з джерелами та літературою.

Періодизація історії України. Сучасні концепції давньої історії України.

Антропогенез та першопочатки людського життя на території України (епоха каменю, міді та бронзи). Час та шляхи первісного заселення людиною території України. Заключні фази антропогенезу. Періодизація кам’яної доби. Культурно-історичні процеси періоду палеоліту на території України. Господарство, побут, духовна культура населення епохи палеоліту. Природні зміни та їх вплив на спосіб життя населення мезоліту. Неолітична революція та її вплив на розвиток первісного суспільства. Соціальна структура суспільств епохи каменю.

Трипільська культура, її феномен, етнічні аспекти і значення в історії України.

Епоха міді-бронзи: світ землеробів та скотарів. Еволюція родової організації, завершення формування структури людського суспільства. Духовна культура та світоглядна система. Проблеми походження та етногенезу індоєвропейців, пощуки індоєвропейської батьківщини. Сучасні версії індоєвропейських народів.

Населення території України за доби раннього заліза. Періодизація раннього залізного віку. Ранній залізний вік на теренах України. Кіммерійці та населення Лісостепу України за кіммерійської доби (IX – середина VII ст. до н.е.)

Населення України за скіфо-сарматської доби (друга половина VII ст. до н.е. – ІV ст. н.е.). Походження, рання історія скіфів. Етногеографія Геродотової «Скіфії» та суміжних територій. Основні риси матеріальної та духовної культури населення. Політична організація та соціальна стратифікація скіфського суспільства. Більське городище. «Малі Скіфії» на території України. Пізні скіфи. Перші протодержавні утворення. Економічні зв’язки з країнами Середземномор’я та Передньої Азії.

Сармати: проблеми походження, хронологія, соціально-економічний розвиток, духовна культура, історична доля.

Античні держави Північного Причорномор’я. Грецька колонізація Північного Причорномор’я: причини, етапи, характер, наслідки. Античні держави класичного та елліністичного періоду у Північному Причорномор’ї. Античні держави греко-римського періоду та пізньоантичного часу у Північному Причорномор’ї. Спільне та відмінне в економіці, побуті, військовій і морській справі, торгівлі, соціально-політичному житті, духовній культурі. Етапи розвитку релігії та культури, їх специфіка.



Давні слов’яни та їхні сусіди. Походження та рання історія слов’ян першої половини І тис. н.е. за писемними, археологічними, лінгвістичними та антропологічними джерелами. Проблема «прабатьківщини» слов’ян в історіографії. Місце території України у слов’янському етногенезі. Господарство, побут, матеріальна та духовна культура слов’ян першої половини І тис. н.е. Проблеми етнічної інтерпретації племен черняхівської культури. Готи на теренах України. Праця Йордана «Гетика». Україна і Велике переселення народів.

Слов’яни у добу Великого розселення слов’ян V-VII ст.: венеди, анти, склавіни. Анти та склавіни в контексті історії Європи. Колонізація слов’янами Подунав’я Балканського півострова, їх розселення на Східноєвропейській рівнині. Культурогенез на території України та сусідні народи. Слов’янські «гради», їх функції і значення. Еволюція духовної сфери давнього населення України.

Східні слов’яни у переддержавний період. Термін «літописні племена» та його історичний зміст. Перші державні утворення східних слов’ян. Економіка, суспільний лад та соціальні відносини слов’янського суспільства другої половини І тис. н.е. Формування ранніх міських центрів. Рання історія Києва. Світоглядна система та релігійні уявлення східнослов’янського суспільства. Відносини східних слов’ян з сусідніми народами – аварами, уграми, хозарами, Візантією.

Крим у ранньому середньовіччі (V-IX ст.).



Рання Київська держава. Історичні передумови утворення Київської держави. Київ – центр політичної, економічної та етнокультурної консолідації східнослов’янських племінних союзів у ІХ ст. Перші історичні постаті Київської держави – Аскольд і Дір.

Первинна територія та основні етапи територіальних змін східнослов’янської держави – Русь («Руська земля») у ІХ-Х ст. Формування політичної структури Київської держави. Етимологія і семантика терміну «Русь». Історичні версії та сучасні гіпотези походження Київської Русі.

Політична історія та соціально-економічний розвиток Київської Русі раннього періоду. Реформи княгині Ольги. Візантійський напрям зовнішньої політики Русі. Правління князя Святослава та оцінки його діяльності в історіографії.

Русь і Хозарія. Русь і Степ.



Київська Русь у період політичної єдності та розквіту (кінець Х – початок ХІІ ст.). Завершення формування Київської держави: князь Володимир Святославич та його доба (980-1115). Запровадження християнства на Русі. Правління Володимира в історіографії. Дипломатичні зв’язки Русі з Заходом та Візантією. Боротьба з кочовиками. Постать Володимира Святославича в історіографії.

Доба Ярослава Мудрого (1019-1054). Розбудова держави, посилення внутрішніх зв’язків та єдності земель. Кодифікація законодавства – «Правда Руська». Юридичне оформлення статусу, привілеїв, прав і обов’язків Церкви в державі і суспільстві.

Напрями зовнішньої політики Русі.

Розвиток культури, мистецтва, літератури, освіти.

Русь після Ярослава. Правління Ярославичів (тріумвірату): спільність дій у всіх сферах державного життя до поразки на р. Альті (1068р.). Конфлікт 1073р.

Відновлення одноосібної влади Київського князя за правління Всеволода Ярославича (1078-1093).

Русь за часів правління Святополка Ізяславовича (1093-1113). Об’єднавчий з’їзд князів у Любечі (1097). Запровадження вотчинного принципу князювання. Боротьба Русі з кочовиками.

Зміцнення і стабілізація Київської Русі за Володимира Мономаха (1113-1125) та Мстислава Володимировича (1125-1132). Устав та Повчання дітям В. Мономаха. Активізація боротьби з половцями.



Русь у період удільної роздробленості (30-ті рр. ХІІ – перша половина ХІІІ ст.). Удільна роздробленість як історичне явище у середньовічній Європі та Русі. Історіографія проблеми. Причини та наслідки дезінтеграції Київської Русі. Структура землеволодіння і землекористування на Русі. Формування і становлення князівських династій. Виникнення самостійних удільних князівств (Київське, Чернігівське, Переяславське, Володимир-Волинське, Галицьке та ін.). Їх політичний, соціально-економічний розвиток у ХІІ – першій половині ХІІІ ст.

Відмінності історичного та політичного розвитку Південно-Західної та Північно-Східної Русі.



Соціально-економічний розвиток Русі Х – ХІІІ ст. Соціальна структура давньоруського суспільства: основні верстви населення та система залежності й підпорядкування. Православне духовенство як окрема група населення Русі.

Економіка Київської Русі. Система землеволодіння та її еволюція. Типи князівських волостей на Русі – волості-тисячі, волості-сотні. Феодальні повинності. Сільське господарство та його провідна роль в економіці держави. Розвиток ремесла і торгівлі. Міжнародна торгівля Русі. Поширення грошового обігу на території Русі.

Давньоруське місто: теорії походження; періоди і шляхи його формування та функціонування. Класифікація і соціальна типологія міст Київської Русі. Характеристика міського населення. Демографічні процеси в Київській Русі.

Суспільно-політичне життя Київської Русі. Міжнародні відносини. Головні тенденції політичного розвитку Давньоруської держави. Законодавство та правова система Русі. Міжусобні князівські війни доби удільної роздробленості Русі. Віче. Соціальні рухи. Церква в політичній системі Київської Русі.

Поліцентричний характер міжнародних відносин Київської Русі. Русь і кочовий світ степів.



Галицько-Волинське князівство ХІІІ – середини ХІV ст. Історіографія та джерельна база вивчення історії Галицько-Волинського князівства. Основні тенденції його історичного розвитку. Специфіка організації та функціонування політичної влади. Державотворча діяльність галицьких князів Романа Мстиславича (1199-1205) та Данила Романовича (1238-1264). «Перше українське королівство» Данила Галицького та його значення в історії України.

«Данилова спадщина»: розподіл і збереження. Галицько-Волинське князівство за нащадків Данила Романовича.

Історичне значення Галицько-Волинського князівства у становленні української державності.

Українські землі за монгольської доби (40-і рр. ХІІІ – перша половина ХІV ст.). Навала Батия на Русь. Загарбання земель Південно-Західної Русі та встановлення золотоординського панування.

Українські землі за монгольської доби: проблеми реконструкції історичного процесу. Етапи залежності руських князівств від Золотої Орди, їх специфіка. Відмінності у становищі земель Південної і Західної Русі. Київ за монгольської доби, його значення і роль у суспільній свідомості.

Наслідки монгольської навали та подальший політичний розвиток українських земель. Оцінки монгольської доби в історіографії.

Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства ХІІІ – середини ХІV ст. Шляхи формування та розвитку давньоруської культури. Писемність, освіта, наукові знання. Літописання в Київській Русі. Київська писемна школа. Книгозбірні міст Русі. Література, писемні пам’ятки, епос. Напрями і стилі в архітектурі Київської Русі. Найдавніші зразки мурованого сакрального зодчества. Стильовий напрям та специфіка архітектури Галицько-Волинської Русі. Монументальний живопис. Музика. Театральні дійства. Декоративно-ужиткове мистецтво.

Давньоруське місто як осередок різноманітних культурно-цивілізаційних взаємовпливів.

Місце культурної спадщини Київської Русі та Галицько-Волинського князівства ХІІІ – середини ХІV ст. у скарбниці світової культури.

Білорусько-литовське та українське літописання ХІV - ХVІI ст. Загальні принципи й поняття літописання Три ранні білорусько-литовські літописи, система їх складання, джерела інформації, інформативний потенціал.

Чотири літописи XVI ст. другого зводу. Причини виникнення другого зводу. Можливе місце, час та особи його укладання. Замовними й завдання зводу. Його особливості в порівнянні з першим. Головні змістові блоки.



Основні праці дослідників літописання. Авторська схеми виникнення та еволюції літописання, їх слабкі та сильні сторони. Оцінка літописання в контексті сучасних знань

Вплив білорусько-литовських літописів на формування українського літописання XVI-XVII ст. Особливості українського літописання. Наукові дискусії щодо цієї проблеми.

П’ять головних українських літописів: Київський, Волинський, Острозький, Львівський, Густинський. Система їх складання, авторство, регіоналізм, інформаційний потенціал.

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої: загальна характеристика епохи. Історичні моделі. Загальна картина історичного процесу в українських землях від початку 14 до середини 17 ст. у контексті європейської історії. Головні історичні моделі, випрацьовані українською та зарубіжною історіографією.

Основні блоки та види джерел з української історії доби середньовіччя і раннього модерну. Особливості, методика опрацювання та професійне декодування інформаційних рядів різнорідних джерел.

Початок та еволюція творення Великого князівства Литовського. Особливості державної, ідеологічної, політичної та культурогенної структури ВКЛ. Поняття віротерпимості та адаптування й сприйняття місцевих культур. Явище політичного патріотизму. Українські землі й Литва. Три значення поняття «литва».

Кревська державна унія і доля українських земель наприкінці 14 – першій половині 15 ст. Складність процесів входження українських земель у склад ВКЛ і обставини об’єднання ВКЛ з Польським Королівством. Значення цих процесів для українського соціуму. Конкретний хід та основні документи Кревської унії, її персональний характер. Оцінки унії в історіографії.

Політична історія 16 ст. Люблінська унія. Обставини політичного життя України в складі різних державних утворень упродовж 16 ст. Процес укладання Люблінської державної унії 1569 г. та значення цього акту для історії України. Учасники Люблінського сейму від українських земель, їх позиція, дії, висловлювання. Головні документи унії. Концептуальні оцінки в історіографії та новітні дослідження унії.

Зародження та початкова історія запорозького козацтва. Основні концепції й теорії історіографії щодо походження, соціального складу, території та ін.. проблеми зародження українського козацтва в контексті подібних формувань Європи, Азії та Турецької імперії. Перші згадки слова/означення «козак», їх зміст і походження. Перші Січі на Запорожжі. Структура козацьких формувань. Основні ланки козацького керівництва: ватажки, гетьмани, курінні. Козацька атрибутика. Самосвідомість та ментальність козаків. Виборювання привілеїв козацького стану.

Українські землі в структурі Речі Посполитої. Річ Посполита: державне формування, образ, соціальний портрет, шляхетські вольності та інші стани суспільства. Історія українських земель у складі Речі Посполитої в 1569-1648 рр.: основні етапи, регіональні особливості, політичні й соціальні конфлікти, полонізація та збереження русинської само ідентичності. Церковне й релігійне життя. Повстання, їх причини, перебіг і наслідки. Визрівання кризи й початки Хмельниччини.

Законодавчі пам’ятки та записки іноземців з історії України XV – серед. XVII ст. Основні пам’ятки права ВКЛ, що діяли в Україні: Судебник Казиміра 1468р., І-й, 2-й та 3-й Литовські Статути, Устава на волоки 1557 р.

Польських хроніки та історичні трактати XV-XVIІ ст. Нотатки й мемуари подорожніх по українських землях XV-XVI ст. Українські землі XVI-XVII ст. в загальних описах та донесеннях іноземців.



Історія повсякденності, ментальності, інтелектуальна та регіональна, мікро- історія українського суспільства XIV – першої половини XVII ст. Структура українського соціуму за всіма антропологічними параметрами. Сучасні вітчизняні та зарубіжні моделі історичної антропології. Людина українського середньовіччя й ранньомодерної доби та її відмінності від сучасного індивіда.

Форми землеволодіння, їх еволюція та співвідношення з соціальними станами. Економічні можливості земельних угідь та системи їх використання. Надконцентрація землі в руках магнатів: основні етапи, причини та наслідки.

Система українських міст. Історіографічні схеми їх класифікації. Функціонування та особливості магдебурзького права в Україні. Міщанство як важлива соціальна складова українського суспільства. Міські юри дики. Ремісники, цехи, система їх функціонування. Купецтво, ярмарки, торги. Соціотопографія українських міст.

Статус та права української жінки різних соціальних станів. Три періоди й функції життєвого циклу жінки (дівчинка, наречена/дружина, вдова). Проблема дитинства в українському суспільстві, його основні вікові категорії, сприйняття дорослими. Дискусії в історіографії щодо категорії дитинства в середньовіччі та ранньомодерному часі.

Адміністративна структура українських земель означеної доби по вертикалі та горизонталі. Основні уряди державного, регіонального та місцевого рангу.

Групи та клани української шляхти, їх поведінкові моделі на місцевих сеймиках та державних сеймах. Політичні трактати та літературні пам’ятки. Основні складники кодексу честі шляхтича: теорія і практика.

Освітньо-виховні структури в Україні. Навчання української молоді в закордонних університетах Створення власної шкільної мережі. Біографії та конкретика діяльності визначних українських вчених, письменників, митців 14-17 ст. Внесок українців у світову скарбницю інтелектуальної та культурної історії. Збережені й втрачені пам’ятки.

Основні ознаки поліконфесійного релігійного середовища в Україні. Система релігійної свідомості та її прояви. Церковні структури та їх співжиття. Поширення протестантизму та унійної ідеї в Україні. Пам’ятки релігійної думки, церковного мистецтва та сакральні реліквії.



Українське козацтво та його роль в історії України до Хмельниччини. Роль окраїнних старост польського уряду в консолідації вільного хліборобства на межі Дикого поля та уходників на дніпровських островах. Князь Дмитро Вишневецький та його діяльність. Творення політико-соціального та військового устрою Запорозької Січі. Боротьба козацтва з іноземними загарбниками: походи проти турків і татар, молдавські походи Івана Підкови. Заснування козацького реєстру. Підтримка польської влади реєстровиками в міжнародних відносинах. Козацько-селянські повстання наприкінці XVI- в першій половині XVII ст. Вихід українського козацтва на міжнародну арену. Походи українських козаків на Крим і Туреччину. Петро Сагайдачний та його діяльність. Хотинська війна 1621 року. Історична роль Запорозької Січі в історії українського народу в другій половині XVI – першій половині XVII ст. Вплив козацтва на розвиток культури українського народу в другій половині XVI – першій половині XVII ст.

Хмельниччина. Причини, характер і рушійні сили національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Розгортання національно-визвольної боротьби в 1648-1649 рр. Зборівська угода. Утворення української гетьманської держави. Формування органів нової влади й адміністративно-територіального устрою та кордонів. Зміни у формах власності та їх вплив на економіку і суспільне життя.

Внутрішня і зовнішня політика гетьмана Б. Хмельницького в 1648-1649 роках. Бойові дії в 1650-1653 роках. Перший молдавський похід 1650 року. Битва під Берестечком 1651 року. Білоцерківський мирний договір. Битва під Батогом 1652 року. Другий молдавський похід 1653 року. Жванецька облога 1653 року.

Внутрішнє і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 року. Передумови воєнно-політичного союзу Гетьманщини з Московською державою. Переяславська рада і Березневі статті 1654 р. та їх наслідки.

Зовнішня політика гетьманської держави Б. Хмельницького після Переяславської ради. Перший поділ України між Москвою і Варшавою в 1656 році у Вільно. Значення постаті Богдана Хмельницького та його найближчих соратників в історії України.



Руїна в історії України. Обрання Виговського гетьманом і реакція Москви та Запорожжя. Зовнішньополітичні аспекти політики Виговського. Заколот Пушкаря і Барабаша. Переяславська рада 1658 року. Початок збройного конфлікту в Україні. Гадяцький трактат 1658 року. Початок московсько-української війни. Конотопська битва 1659 року. Кінець гетьманства Івана Виговського.

Гетьманування Юрія Хмельницького. Переяславський договір 1659 року. Чуднівська кампанія і Слободищенський трактат 1660 року. Боротьба старшинських угруповань за владу.

Закріплення розділу України в добу Руїни. Гетьман Павло Тетеря та його діяльність. Чорна рада 1663 року як перше розчленування України руками українців. Гетьман І. Брюховецький. Батуринські(1663) та Московські(1665) статті. Андрусівський договір 1667 року як другий поділ України між Москвою та Польщею.

Гетьманування П.Дорошенка. Продовження боротьби українського народу проти Польщі і Московії за повне національне визволення. Обрання Петра Дорошенка гетьманом. Воєнно-політична діяльність П. Дорошенка. Його союз з Туреччиною та Кримським ханством. Бучацький мирний договір 1672 року. Поразка Дорошенка і його зречення гетьманства.

Гетьманування Івана Самойловича. Дальше закабалення Лівобережної України після Глухівських статей(1669). Батуринський переворот 1672 року. Чигиринські походи та їх наслідки. Остаточний розподіл українських земель між Москвою та Польщею 1686 року. Відновлення влади Речі Посполитої над Правобережною Україною.

Гетьманщина у ХVІІІ ст. Гетьманування Івана Мазепи. Обрання гетьманом Івана Мазепи. Коломацькі статті. Суспільно-політичне і економічне життя України наприкінці ХУІІ - в першій половині XVIII ст. Правобережне українське козацтво. Семен Палій. Відносини Мазепи із Запорожжям. Договір Петрика з Кримом. Участь Мазепи у Азово-Дніпровських походах. Україна на початку Північної війни. Спроба І.Мазепи відновити незалежність. Українсько-шведський військовий союз. Полтавська битва в історії України. Роль Івана Мазепи в культурному відродженні України.

Політика Москви щодо України після Полтавської битви. Решетилівські статті 1709 року. Місія стольника Ізмайлова. Пилип Орлик і його Конституція 1710 року. Прутський похід та його наслідки. Наступ російського царизму на автономні права України. Лист Федора Салтикова Петру І щодо українства. Перша Малоросійська колегія. Боротьба П. Полуботка за відновлення прав України.

Гетьманування Данила Апостола. Правління гетьманського уряду. Участь українського козацтва в російсько-турецьких війнах. Гетьманування К. Розумовського – 2 години. Політичний розвиток Гетьманщини в 50-60-х роках. Зречення К. Розумовського з гетьманства. Створення Другої Малоросійської колегії.

Ліквідація Гетьманщини, Запорозької Січі, козацького самоврядування та адміністративного устрою. Запорожжя в 50-70-х роках 18 ст. Ліквідація Січі. Коліївщина. Опришки. Завоювання Росією Приазов’я, Північного Причорномор’я, Криму і Правобережної України. Загарбання Австрійською імперією Галичини. Поділи Польщі.



Культура України у 18 ст. Особливості розвитку української культури. Освіта. Вища школа. Літописи. Література. Усна народна творчість. Книгодрукування. Розвиток наукових знань та медицини. Театр і музика. Живопис. Архітектура і містобудування.

Західноукраїнські землі в ХVІІ – ХVІІІ ст. Участь західноукраїнського населення в козацьких походах а захід. Загарбання західноукраїнських земель Австрією після 3-ого поділу Польщі. Утворення коронного краю з центром у Львові. Суспільний лад. Магнати, рицарі та трудова шляхта. Кріпосні селяни. Скасування кріпосного права. Міське населення. Державний лад. Органи урядової адміністрації. Органи крайового і місцевого самоврядування. Повітові, міські і сільські ради.

Українські землі під владою двох імперій. Геополітичне становище українських земель на межі XVIII – XIX ст. Інкорпорація українських земель до складу Російської та Австрійської імперій наприкінці XVIII – на початку XIX не. Адміністративно-територіальний устрій українських земель. Політичне становище українських земель. Українські землі у складі Російської імперії першої половини 19 ст. Територіально-адміністративний устрій. Демографічна ситуація. Соціальна структура населення. Етно-конфесійна ситуація.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4

Схожі:

Програма додаткового вступного випробування для вступу на навчання за спеціальністю 032 історія та археологія iconПрограма додаткового вступного випробування з дисципліни Історія Київського університету

Програма додаткового вступного випробування для вступу на навчання за спеціальністю 032 історія та археологія iconПрограма для проведення додаткового вступного випробування при вступі на навчання на 2 курс за програмою освітнього рівня
Бачинська Н. А., канд пед наук, доцент, зав кафедри книгознавства І бібліотекознавства
Програма додаткового вступного випробування для вступу на навчання за спеціальністю 032 історія та археологія iconПрограма вступного випробування з української мови та літератури для вступників на навчання
Тестові завдання та програму вступного випробування розроблено викладачами кафедри філології Закарпатського угорського інституту...
Програма додаткового вступного випробування для вступу на навчання за спеціальністю 032 історія та археологія iconПрограма додаткового вступного випробування
Галузеві стандарти вищої освіти спеціальності специфічних категорій «Менеджмент організацій І адміністрування», ступеня «магістра»...
Програма додаткового вступного випробування для вступу на навчання за спеціальністю 032 історія та археологія iconПрограма вступного іспиту до аспірантури за спеціальністю 19. 00. 01 Загальна психологія; історія психології Львів 2013
Програма призначена для абітурієнтів, що мають намір вступити в аспірантуру за спеціальністю 19. 00. 01 Загальна психологія; історія...
Програма додаткового вступного випробування для вступу на навчання за спеціальністю 032 історія та археологія iconМіністерство культури україни
Додаткового фахового вступного випробування для отримання освітнього ступеня магістр
Програма додаткового вступного випробування для вступу на навчання за спеціальністю 032 історія та археологія iconПрограма фахового вступного випробування для вступників на навчання за ор

Програма додаткового вступного випробування для вступу на навчання за спеціальністю 032 історія та археологія iconРобоча програма навчальної дисципліни
Варіативної частини освітньо-професійної програми сво львівського національного університету імені Івана Франка галузі знань 03 «Гуманітарні...
Програма додаткового вступного випробування для вступу на навчання за спеціальністю 032 історія та археологія iconПрограма фахового вступного випробування для вступників на навчання за окр

Програма додаткового вступного випробування для вступу на навчання за спеціальністю 032 історія та археологія iconПрограма фахового вступного випробування при вступі на ІІІ курс для здобуття освітнього ступеня бакалавр
«Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» для здобуття ос бакалавра та здобули освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка