Програма додаткового вступного випробування для вступу на навчання за спеціальністю 032 історія та археологія



Сторінка4/4
Дата конвертації13.03.2018
Розмір0.8 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4

Франція та Європа під владою Наполеона. Конституція 1799 р. Бонапартистський режим. «Кодекси Наполеона». Конкордат. Аграрна політика. Зовнішня політика Франції в період Консулату. Франція і Європа в період наполеонівських війн. Антифранцузькі коаліції.

Криза першої імперії. Друга реставрація Бурбонів.



Віденський конгрес та діяльність Священного союзу. Віденський конгрес 1815 р. та перебудова політичної карти Європи. Територіальні надбання Австрії, Пруссії, Росії. Створення Німецького союзу. Колоніальна проблема.

Створення Священного союзу (1815). Ідеологічні принципи. Еволюція політики Священного союзу у 1818 – 1823 рр.

Революції 1830 та 1848 рр. та криза Віденської системи. Східне питання в розвитку взаємовідносин провідних європейських держав (20 – 30-ті рр. ХІХ ст.). Проблема Чорноморських проток.

Революції в Європі 1848 – 1849 рр. Революція у Франції. Лютнева революція, її результати. Проголошення республіки. Політика уряду Л. Блана. Революційні клуби. О. Бланкі. Установчі збори та їх діяльність. Червневе повстання в Парижі. Вплив монархістів. Утворення партії «порядку». Бонапартистський переворот 2 грудня 1851 р. Встановлення Другої імперії.

Революція в Німеччині. Початок революції в західних регіонах країни. Березнева революція в Пруссії. Створення ліберальних міністерств. Уряд Л. Кампгаузена – Д. Ганземана. Прусські установчі збори і аграрна проблема. Наступ контрреволюції. Державний переворот в Пруссії. Виборчий закон. Парламент і національне питання. Імперська конституція 1849 р.

Діяльність К. Маркса, Ф. Енгельса.

Революція в Австрійській імперії. Соціально-економічні проблеми Габсбургської монархії. Повстання у Відні. Піднесення демократичного руху. Скликання рейхстагу та його рішення.

Національно-визвольний рух у слов’янських землях імперії. Слов’янський конгрес і Празьке повстання в червні 1848 р. Міністерство Шварценберга. Конституція 1849 р.

Революція в Італії. Повстання в Сицилії. Революційна боротьба в інших італійських держав. Прихід до влади лібералів. Введення конституцій в Тоскані, Сардинському королівстві та в Папській державі. Повстання в Мілані та Венеції. Національно-визвольна боротьба проти Австрії. Поразка італійських військ.

Другий етап революції. Піднесення революційного руху в Венеції, Тоскані, Римі. Республіканський рух. Друга війна за незалежність, причини її поразки. Інтервенція Франції проти Римської республіки.

Становлення індустріального суспільства в провідних країнах Заходу та розвиток робітничого руху. Особливості розвитку західноєвропейської економіки. Засоби початкового накопичення капіталу. Колоніальна експансія. Технічний прогрес та його наслідки. Торгівля. Фабричне виробництво та формування нових соціальних сил. Промислова буржуазія та робітники.

Зростання соціальної напруженості. Ліберали, демократи та їхні реформи. Соціалістичні вчення: сенсімонізм, фур’єризм, прудонізм, бланкізм. Комуністичні погляди Р. Оуена, К. Маркса та Ф. Енгельса. Робітничий рух та його особливості.



Об’єднавчі процеси в Європі: Німеччина, Італія, створення Австро-Угорщини. Промислове піднесення в 50 – 60-ті роки. Аграрні відносини. Формування єдиного національного ринку.

Австро-прусська боротьба за лідерство в Німеччині. Оломоцька угода 1853 р. Піднесення ліберального руху.

Конституційний конфлікт у Пруссії та прихід до влади О. Бісмарка. Робітничий рух у 50 – 60-ті роки, роль Ф. Лассаля. Загальний німецький союз. Створення соціал-демократичної робітничої партії.

Початок об’єднання Німеччини під проводом Пруссії. Війна за Шлезвіг – Гольштейн. Австро-прусська-війна. Створення Північнонімецького союзу та його конституція. Франко-прусська війна і завершення об’єднання Німеччини. Неабсолютистський режим в Австрії, його соціальна опора.

Зовнішня політика. Канцлерство Ф. Шварценберга. Французько-італійсько-австрійська війна. Політична криза в Австрійській імперії на рубежі 50 – 60-х рр. Кабінет А. Шмерлінга, Г. Кайзерфельда.

Угорська проблема. «Міністерство трьох графів». Угорський сейм 1865 р. Австрійсько-угорська угода 1867. Створення дуалістичної імперії Австро-Угорщини. Слов’янські народи під владою Австро-Угорщини.

Політичне й економічне становище Італії після революції1848 – 1849 рр. Два напрямки в італійському визвольному русі. Місця Сардинського королівства (П’ємонту) в об’єднанні Італії. К. Кавур, Д. Манін і утворення «Італійського національного товариства». Посилення ліберально-монархічного напрямку в процесі об’єднання. Д. Мадзіні і створення «Партії дії». Союз П’ємонту з Францією. Французько-італійсько-австрійська війна 1859 р. і визволення Ломбардії. Національний рух у Центральній Італії. Похід «Тисячі» Дж. Гарібальді. Приєднання Неаполітанського королівства до П’ємонту. Створення Італійського королівства.

Громадянська війна в США 1861 – 1865 рр. Передумови громадянської війни. Господарський розвиток Півночі і Півдня. Особливості промислового перевороту. Плантаційне рабство. Збройний конфлікт в Канзасі. Повстання Джона Брауна.

Президентські вибори 1860 р. Сецесія Південних Штатів. Початок громадянської війни, її конституційний період (1861 – 1862). Акт про гомстеди. Ліквідація рабства. Хід війни в 1863 – 1865 рр. Перемога Півночі. Громадянська війна в США і міжнародне становище. Реконструкція Півдня, її завдання.

Демократичні реформи на Півдні. Роль афроамериканців. Поворот до реакції.

Міжнародні відносини та колоніальна політика європейських держав в 50 – 60-ті рр. ХІХ ст. Міжнародні суперечності у зв’язку з переозброєнням Італії та Німеччини. Протиборство між Пруссією та Австрією. Створення Австро-Угорщини та слов’янські народи. Французько-прусський антагонізм.

Американський фактор в системі міжнародних відносин. Доктрина Монро. Позиція європейських держав в період розгортання національно-визвольного руху в Латинській Америці. Зовнішня політика США в епоху громадянської війни. Позиція США в китайському питанні. Опіумні війни в Китаї (1839, 1842, 1859 – 1860). Проблема Гонконгу. Британсько-іранська війна 1856 р. Участь Британії в мексиканській експедиції 1862 р.

Основні тенденції розвитку провідних країн Західної Європи і США в економічній, суспільно-політичній, інтелектуально-культурній сферах.

Розвиток культури країн Європи та США в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Освіта. Розвиток природничих наук. Електротехнічна революція. Фізика. Хімія. Біологія. Революція в сфері комунікацій. Розвиток гуманітарних наук. Історія, філософія, соціологія. Провідні напрямки в художній культурі й мистецтві.

Французько-прусська війна 1870 – 1871 рр. Причини і привід війни. Її перебіг. Революція 4 вересня 1870 р. і проголошення Третьої республіки. Уряд національної оборони. Результати війни. Її внутрішні (для Франції й Німеччини) і міжнародні наслідки

Французька республіка в 1871 – 1914 рр. Франція по завершенні французько-прусської війни. Повстання 18 березня 1871 р. і утворення Паризької комуни. Особливості політичного устрою Паризької комуни. Соціально-економічна політика комуни. Її падіння, оцінки суті й ролі в історії. Політична боротьба у Франції після франко-прусської війни. Конституція 1875 р. «Військова тривога» 1875 р. Суспільно-політичне становище Франції у 1880-1890-ті рр. Соціалісти. Французько-німецькі відносини. Колоніальна політика Франції у 1880-ті рр. Відносини Франції з Англією. Буланжизм. Панамська афера. Справа Дрейфуса. Зовнішня політика Франції у 1890-ті рр. Французько-російський союз. Суспільно-політичне життя у Францїї на початку ХХ ст. Утворення політичних партій. Президентство Р.Пуанкаре і підготовка Франції до війни. Особливості економічного розвитку Франції в останній третині ХІХ ст. і на початку ХХ ст.

Німецька імперія в 1871-1914 рр. Створення Німецької імперії. Її державний і політичний устрій. Зміни в економічному житті Німеччини після об’єднання. “Грюндерство” й економічна криза 1873 р. Канцлерство О. фон Бісмарка. Внутрішня та зовнішня політика Бісмарка в 70-80-ті рр. Упровадження протекціонізму. “Культуркампф”. Робітниче питання в політиці О.Бісмарка.

Європейська політика Бісмарка в 1870-1880-ті рр. Колоніальна політика. Економічний розвиток Німецької імперії в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Внутрішня і зовнішня політика Німеччини у “вільгельмівську епоху”. Німеччина в міжнародних кризах початку ХХ ст. Підготовка до війни.



Велика Британія в 1870-1914 рр. Особливості розвитку Великої Британії в останній третині ХІХ ст. Економічний розвиток Великої Британії в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Демократизація політичної системи в останній третині ХІХ ст. Політичні партії. Політика урядів лібералів в останній третині ХІХ ст. Розгортання ірландського національно-визвольного руху в кінці 1870-х – 1880-ті рр. Політика консервативних кабінетів останньої третини ХІХ ст. Утворення Лейбористської партії. Парламентські вибори 1906 р., повернення до влади лібералів. Соціальний реформізм ліберальних урядів – “ллойд-джорджизм”. Зовнішня політика Великої Британії в останній третині ХІХ ст. Колоніальна експансія. Англо-бурська війна. Зовнішня політика на початку ХХ ст. Англо-німецьке суперництво. Кінець політики “блискучої ізоляції”. Антанта.

Австро-Угорська монархія (1867-1914). Система дуалізму. Роль національних проблем у внутрішньому житті. Економічний розвиток Австро-Угорщини після встановлення дуалізму, його особливості в різних областях імперії. Суспільно-політичний розвиток Цислейтанії. Суспільно-політичний розвиток Транслейтанії. Криза дуалізму кінця ХІХ – початку ХХ ст. Виборча реформа початку ХХ ст., її наслідки. Зовнішня політика Австро-Угорщини.

Італія (1870-1914). Об'єднання Італії. Державний лад і політичний розвиток Італії після об'єднання. Правління “правої” та “лівої”. Відносини між державою і папським престолом. Економічний розвиток Італії після об’єднання. Сільське господарство і промисловість в останній третині ХІХ - на початку ХХ ст. Прихід до влади «лівої», її політика. «Криваве десятиліття» у 1890-ті рр. Внутрішня політика Ф. Кріспі. Зовнішня політика в останній третині ХІХ ст. Іредентизм. Робітничий та соціалістичний рухи в останній третині ХІХ ст. Анархізм. Італійська соціалістична партія. Поворот до лібералізму. «Ліберальна ера» початку ХХ ст. Економічний розвиток Італії на початку ХХ ст. Зовнішня політика на початку ХХ ст. Італо-турецька війна, її наслідки.

Сполучені Штати Америки (1877-1914). Особливості економічного розвитку після громадянської війни і Реконструкції. Внутрішньополітичний розвиток США в останній третині ХІХ ст. Функціонування двопартійної системи. Основні проблеми внутрішньої політики. Соціальні рухи. Виступи фермерів. Соціалісти. Зовнішня політика в останній третині ХІХ ст. Американсько-іспанська війна. Особливості економічного розвитку США на початку ХХ ст. Новий етап соціального протесту на початку ХХ ст. Ліберальний реформізм, його соціальні та ідейні витоки. Діяльність урядів Т.Рузвельта, У.Тафта, В.Вільсона Президент В. Вільсон, його економічна політика. Зовнішня політика на початку ХХ ст.

Міжнародні відносини 1871–1914 рр. Нові риси міжнародного розвитку в останній третині ХІХ ст. Результати і міжнародні наслідки французько-прусської війни. Система “озброєного миру” в Європі. “Союз трьох імператорів”. Франко-німецька “військова тривога” 1875 р. Міжнародні ускладнення у зв’язку з російсько-турецькою війною 1877 – 1878 рр. Австро-німецький союз (1879). Троїстий союз (1882). Австро-німецько-російська угода (1881).

Колоніальна експансія європейських держав у 70-90-і рр. і загострення суперечностей між ними. Англо-німецькі колоніальні протиріччя. Фашодський інцидент.

Балканська проблема і посилення напруженості в Європі в кінці 80-х років. “Договір перестраховки” (1887). Загострення російсько-німецьких відносин. Франко-російський союз (1891-1893). Перші війни за переділ колоніального світу – американо-іспанська (1898), англо-бурська (1899-1902), російсько-японська (1904-1905).

Загострення англо-німецьких протиріч на початку ХХ ст. Англо-французька Антанта. Перша марокканська криза (1905-1906). Англо-російська угода (1907).

Протистояння країн Троїстого союзу й Антанти в міжнародних кризах. Боснійська криза (1908-1909). Агадирський інцидент і друга марокканська криза (1911). Балканські війни (1912-1913). Зростання воєнної небезпеки. Розстановка сил на міжнародній арені до літа 1914 р.

Перша світова війна. Привід до війни. Сараєвське вбивство і липнева криза 1914 р. Розв’язання світової війни. Цілі воюючих держав. Військово-стратегічні плани противників. Військові дії й дипломатична боротьба в 1914 р. Східний і Західний фронти. Вступ у війну Японії. Боротьба коаліцій за нейтральні країни. Вступ у війну Османської імперії. Воєнні події в 1915 р. на Східному і Західному фронтах. Вступ у війну Італії, Болгарії. Розгром Сербії. Близькосхідні театри воєнних дій. Військово-морські операції. Спроба Німеччини досягти вирішальних успіхів у 1916 р. на Західному фронті. Верденська битва. Вступ у війну Румунії. Операції на Італійському, Салонікському, Кавказькому, Месопотамському, Сирійсько-Палестинському фронтах. Дії на морі в 1916 р. Секретні угоди про умови територіального переділу світу. Хід війни в 1917 – 1918 рр. і її завершення. Лютнева революція в Росії і ситуація на Східному фронті. Вступ у війну США. Військові дії на Західному фронті. Військові дії на інших фронтах і на морі. Кампанія 1918 р. Брест-Литовський і Бухарестський мирні договори. Військові дії на Західному фронті. Поглиблення кризи в країнах німецького блоку. Капітуляція Болгарії, Туреччини, Австро-Угорщини. Капітуляція Німеччини, умови перемир’я. Результати і наслідки І світової війни.

Основні держави Європи та США в період світової війни. Політична ситуація у воюючих країнах. Війна і державне регулювання господарського життя. Політичне й економічне становище і внутрішня політика Німеччини, Австро-Угорщини і країн Антанти (Великої Британії, Франції, Італії). Соціальні проблеми воюючих країн. Нейтралітет США до 1917 р., його причини. Політична боротьба в США з питання вступу у війну. Продовження ліберального курсу реформ. Вступ США у війну. Державне регулювання економіки і трудових відносин. Політичні, економічні й соціальні наслідки війни для Німеччини, Австро-Угорщини, Великої Британії, Франції, Італії, США.
Новітня історія країн Західної Європи і США
Поняття “новітня історія” в сучасній історичній науці. Методологічні принципи визначення новітнього періоду розвитку людського суспільства. Періодизація новітньої історії та загальна характеристика її періодів.

Вплив Першої світової війни 1914-1918 рр. та її наслідків на країни-переможниці та переможені країни. Післявоєнний устрій світу. Міжнародно-політичні наслідки приходу до влади в Росії більшовиків та створення СРСР.

Нові тенденції в економіці, політиці, соціальній сфері та духовному житті провідних держав Заходу після Першої світової війни, їх порівняльний аналіз та значення для подальшого історичного розвитку людства. Світове економічне піднесення 1920-х рр., його масштаби і специфіка. Світова економічна криза кінця 1920-х – початку 1930-х рр. і шляхи її подолання. Демократичний і тоталітарний шляхи розвитку західних країн в 1930-і роки. Фашизм і націонал-соціалізм.

Феномен Другої світової війни та її вплив на подальшу історію людства.


Створення Версальсько-Вашигтонської системи.

Позиції держав-переможниць на кінець Першої світової війни. Паризька мирна конференція 1919 р. Утворення Ліги Націй, її Статут. Вироблення Версальського мирного договору 1919 р. з Німеччиною, узгодження його змісту, підписання. Укладення мирних договорів з іншими учасниками Четверного союзу – Австрією (Сен-Жерменський ), Болгарією (Нейїський), Угорщиною (Тріанонський) та Туреччиною (Севрський, а потім Лозаннський). Сучасне бачення характеру Версальської системи в Європі та її історичних наслідків.

Подальше зміцнення економічних та політичний позицій США в світі і суперечності між державами-переможницями в азіатсько-тихоокеанському регіоні після Першої світової війни. Вашингтонська конференція 1921-1922 рр., її рішення та історичні наслідки. Визначення характеру версальсько-вашингтонської системи повоєнного устрою світу.

США в 1918 – 1939 рр. Наслідки Першої світової війни для США. Перетворення країни на економічно найпотужнішу державу світу. Внутрішня і зовнішня політика уряду В.Вільсона. Дипломатична поразка США на Паризькій мирній конференції і відмова Конгресу ратифікувати Версальський договір. Посилення ізоляціоністського руху в США.

Післявоєнна економічна криза в США в 1920-1922 рр. Соціально-економічне та політичне життя в США на початку 1920-х рр. Післявоєнна соціальна напруга і шляхи її пом’якшення. Афроамериканський рух. Рух за “третю” політичну силу. Р.Лафоллет.

Економічний підйом в США в 1922-1929 рр., його кількісні та якісні показники. “Революція доходів” та її складові. Політика урядів В.Гардінґа та К.Куліджа. Панування принципу “твердого індивідуалізму” в державній політиці та суспільній свідомості. Прихід до влади уряду Г.Гувера.

Нові риси в розвитку американської культури. “Поп-культура”. Формування американського способу життя та соціальної психології “середнього американця”. Освіта й наука в США. Релігія в політичному і духовному житті Америки. Поширення консерватизму в житті США в 1920-і рр.

Особливості розвитку американської економіки з середини 1929 р. Початок великої економічної кризи. “Чорний вівторок”. Масштаби і глибина кризи 1929-1933 рр., її особливості. Спроби уряду Г.Гувера подолати наслідки кризи. Вимушений відхід від “твердого індивідуалізму” і поступове запровадження елементів етатизму. Наростання кризи і перетворення її у “велику депресію” на початку 1930-х рр. Посилення загальнонаціонального розчарування та невдоволення. Радикалізація політичних настроїв в США.

Президентські вибори 1932 р. та прихід до влади уряду Ф.Д.Рузвельта. “Новий курс” Ф.Д.Рузвельта, його теоретичні засади та практичне втілення в законодавстві, промисловості, сільському господарстві, соціальній сфері і політичному житті США. Ф.Рузвельт: людина і політик. Соціально-політичне життя США в 1930-і роки. Американське суспільство в роки кризи і “нового курсу”. Наступ справа на “новий курс”. Консолідація більшості американців навколо демократичної партії і перемога Ф.Рузвельта на виборах 1936 р. Внутрішня політика уряду США в 1936-1939 рр.

Основні напрями зовнішньої політики Ф.Рузвельта в 1933-1939 рр. Нові підходи США до стосунків з СРСР і встановлення дипломатичних відносин. Політика “доброго сусіда” щодо країн Латинської Америки. “Інтернаціоналісти” та “ізоляціоністи” в США, їх вплив на практичні дії уряду США на міжнародній арені в 1930-і рр. Американське суспільство в роки Другої світової війни.

Велика Британія в 1918 – 1939 рр. Економічне і політичне становище Великобританії після Першої світової війни. Парламентські вибори 1918 р. Уряд Д.Ллойд-Джорджа та його політика. Становище і життєвий рівень основної маси британців на початку 1920-х рр. Економічна криза 1920-1922 рр., її причини та наслідки.

Особливості становища британської колоніальної системи після Першої світової війни. Національно-визвольна боротьба Ірландії за незалежність під керівництвом партії Шинфейн в 1918-1921 рр. І. де Валера. Англо-ірландська угода 1921 р. і перетворення Ірландії на британський домініон. Громадянська війна в Ірландії 1922-1923 рр., поразка республіканців. Піднесення антиколоніального руху в азіатських та африканських володіннях Великобританії.

Зовнішня політика Великобританії після Першої світової війни.

Розрив консервативно-ліберальної коаліції, відставка уряду Д.Ллойд-Джорджа і прихід до влади консерваторів. Внутрішня і зовнішня політика консерваторів в 1922-1923 рр. Зміцнення лейборизму.

Соціально-політична стабілізація у Великобританії та її особливості.

Перший лейбористський уряд, його внутрішня і зовнішня політика. Р.Макдональд.

Прихід до влади консерваторів. Уряд С.Болдуіна і його внутрішня та зовнішня політика в 1924-1929 рр. Загальнонаціональний страйк 1926 р. і його значення. Вибори 1929 р. і прихід до влади лейбористів. Британське суспільство 1920-х рр.

Особливості світової економічної кризи у Великобританії. Загострення соціальних конфліктів і британський досвід їх розв’язання. Внутрішня, зовнішня і колоніальна політика другого лейбористського уряду. Вестмінстерський статут. Дефіцит бюджету і урядова криза 1931 р. Криза лейбористської партії.

Створення “національного уряду” на чолі з Р.Макдональдом і його політика в 1931-1935 рр. Шляхи і засоби стабілізації економічного, політичного та соціального життя Великобританії. Британське суспільство 1930-х рр.

Зовнішня політика Великобританії в 1931-1935 рр. Оттавська імперська економічна конференція 1932 р. Великобританія і встановлення націонал-соціалістичної диктатури в Німеччині. Англо-німецькі стосунки в 1933-1935 рр., морська угода 1935 р.

Великобританія напередодні Другої світової війни. Посилення економічної ролі держави та зростання військового виробництва. Перемога консерваторів на виборах 1935 р. “Плебісцит миру”. Консервативні уряди С.Болдуіна та Н.Чемберлена в 1935-1939 рр. Коаліційний уряд В.Черчилля (1940). Посилення відцентрових тенденцій в Британській імперії. Зовнішня політика Великобританії напередодні Другої світової війни. Британське суспільство в роки Другої світової війни.

Італія в 1918 – 1939 рр. Наслідки Першої світової війни для Італії. “Переможена серед переможців”. Особливості економічного та соціально-політичного становища Італії. Радикалізація італійського суспільства, її причини та наслідки. Лівий рух в Італії.

Зародження фашистського руху в Італії, його програма, соціальна база та специфіка. Діяльність фашистів в 1919-1921 рр., зростання їх впливу. “Пакт умиротворення”.

Прихід фашистів до влади: “похід на Рим” або “революція в спальному вагоні”. Початковий період фашистського правління в Італії. Економічна політика уряду Б.Муссоліні в 1920-х рр.

Вбивство Д.Матеотті та політична криза 1924 р. в Італії. “Авентинський блок”. Встановлення тоталітарної фашистської диктатури в Італії та її особливості. Беніто Муссоліні. Латеранська угода. Зовнішня політика Італії в 1920-х рр.

Італія в роки світової економічної кризи 1929-1933 рр. Політика етатизму та “автаркії”. Запровадження фашистської “корпоративної системи”, її сутність. Роль військового виробництва в італійській економіці 1930-х рр. Латеранські угоди з Ватіканом (1929).

Італійське суспільство в 1930-і рр. Фашизація усіх сфер життя. Масштаби і реальний вплив опозиції режиму Б.Муссоліні в Італії 1930-х рр. Підготовка Італії до війни. Італійська агресія проти Ефіопії. Участь італійських збройних сил в громадянській війні в Іспанії на боці Ф.Франко. Зближення Італії з Німеччиною. Італія і Мюнхенська угода. Агресія Італії проти Албанії.

Економічне, політичне і військове становище Італії напередодні Другої світової війни. Участь італійських підрозділів у військових діях на Африканському і Східному фронтах. Висадка союзницьких військ на Півдні Італії, скинення режиму Б.Муссоліні (1943). Республіка Сало. Уряд Бадольйо. Оголошення Італією війни Німеччині. Збройне повстання на півночі країни (1945 р.).

Іспанія в 1918 – 1939 рр. Іспанська монархія після Першої світової війни. Соціальна структура іспанського суспільства і економічне становище його основних верств. Основні іспанські політичні партії та їх діяльність. Післявоєнна економічна криза. Колоніальна війна в Марокко.

Встановлення диктатури М.Прімо де Рівера, її характер та особливості. Політика уряду М.Прімо де Рівера. Економічна та політична стабілізація в Іспанії в друг. пол. 1920-х рр.

Іспанія в роки світової економічної кризи. Загострення соціально-економічної та політичної ситуації в Іспанії на початку 1930-х рр. Поширення республіканських настроїв в іспанському суспільстві. Добровільна відмова Альфонса ХІІІ від влади та встановлення республіки в Іспанії.

Буржуазно-демократична революція в Іспанії 1931-1939 рр. Основні періоди і рушійні сили революції. Республікансько-соціалістичні уряди в Іспанії 1931-1933 рр., їх економічна, соціальна та національна політика. Аграрне питання і політика щодо католицької церкви в Іспанії 1931-1933 рр. Невідповідність між сподіваннями основної маси іспанців щодо революції і її реальними здобутками.

Перемога правоконсервативних сил на виборах 1933 р. Початок другого етапу революції. “Чорне дворіччя”. Ліві та лівоцентристи Іспанії в 1934-1935 рр. Боротьба за створення Народного фронту, його програма. Перемога Народного фронту на парламентських виборах. Діяльність уряду Народного фронту в лютому-червні 1936 р.

Ставлення основних верств іспанського суспільства до уряду Народного фронту. Військовий заколот і початок громадянської війни в Іспанії, її основні етапи. Політичні і соціально-економічні перетворення в Іспанії в ході громадянської війни.

Проблема інтернаціоналізації громадянської війни в Іспанії. Збройна підтримка Італією і Німеччиною заколоту на чолі з Ф. Франко. Політика “невтручання” провідних західних країн світу в події громадянської війни в Іспанії, її позитивні та негативні аспекти. Еволюція позиції СРСР щодо подій в Іспанії та його допомога Республіканському уряду.

Причини поразки Іспанської Республіки. Встановлення диктатури Ф.Франко, її політична і соціальна природа. Франкізм.



Франція в 1918 – 1939 рр. Наслідки Першої світової війни для Франції. Внутрішня та зовнішня політика уряду Ж.Клемансо. “Національний блок” і вибори 1919 р. Економічне та соціально-політичне становище французького суспільства на початку 1920-х рр.

Подальше послаблення зовнішньополітичних позицій Франції в 1920-х рр. Окупація Рура і дипломатична поразка Франції. Негативні наслідки плана Дауеса для Франції.

Соціально-політична стабілізація у Франції та її особливості. Створення “лівого” блоку та його перемога на виборах. Внутрішня і зовнішня політика уряду “лівого” блоку. Падіння уряду “лівого” блоку та створення уряду “національного єднання”, його склад і політика. Французьке суспільство і його духовне життя в 1920-і роки.

Світова економічна криза кінця 1920-х - початку 1930-х рр. у Франції та її особливості. Відродження “лівого” блоку і його прихід до влади. Внутрішня і зовнішня політика уряду “лівого” блоку. Посилення соціальної напруги у французькому суспільстві в роки кризи. Особливості лівого руху у Франції в кінці 1920-х – початку 1930-х рр. Боротьба за єдність лівих сил. Криза соціалістичної партії.

Зростання впливу та активізація ультраправих сил в країні. Спроба профашистського путчу 1934 р. та її провал. Створення єдиного робітничого та Народного фронту. Програма Народного фронту. Укладення франко-радянського договору про взаємодопомогу.

Парламентські вибори 1936 р. та перемога Народного фронту. Політика уряду Л.Блюма та її критика “справа” і “зліва”. Розкол Народного фронту.

Франція і агресивна політика фашистських держав. Мюнхенська угода 1938 р. Політика уряду Е.Даладьє напередодні Другої світової війни.

Французьке суспільство в роки Другої світової війни.



Німеччина в 1918 – 1939 рр. Листопадова революція 1918 р. і поразка у першій світовій війні. Вплив війни на внутрішнє становище країни. Назрівання революційної кризи. Початок Листопадової революції, створення тимчасового революційного уряду. Підписання Комп’єнського перемир’я. Боротьба за остаточне вирішення питання про владу. Радянський рух і лівий радикалізм в Німеччині. Вибори до установчих зборів і проголошення Веймарської республіки. Президенство Ф. Еберта.

Веймарська республіка (1919-1933 рр.). Прийняття Веймарської конституції, її основні риси. Партійно-політична система Веймарської республіки. Правий радикалізм та його прояви (терористичні акти). Каппівський заколот. Зародження націонал-соціалізму.

Підписання Версальського договору і ставлення до нього в Німеччині. Стосунки Німеччини з державами-переможницями. Проблема “західної” та “східної” орієнтації в зовнішній політиці Німеччини. Рапалльський договір та розвиток стосунків з Радянською Росією. Окупація Рура і політика “пасивного опору”. Наслідки рурської кризи для Німеччини. “Пивний заколот”. План Дауеса. Локарнські угоди. Президентство П. фон Гінденбурга.

Економічна стабілізація і становище німецького суспільства в друг. пол. 1920-х років. Настрої “втраченого покоління”. Здобутки в галузі науки і культури.

Прояви світової економічної кризи в Німеччині. Загострення репараційної проблеми. План Юнґа. Соціальна напруженість і поляризація політичних сил. Криза парламентаризму і перехід до президентського правління. Прихід А.Гітлера до влади.

Нацистська диктатура в Німеччині (1933-1939 рр.). Формування тоталітарної системи нацистської диктатури. Розпуск рейхстагу 1 лютого 1933 р. і нові вибори. Підпал рейхстагу, початок масових репресій, встановлення однопартійної диктатури. Ліквідація федеративного устрою. Ніч “довгих ножів”.

Внутрішня політика нацистського режиму. Уніфікація профспілок. Система соціального контролю. Фашизація культурного життя. Боротьба з церквою. Політика антисемітизму. “Кришталева ніч”. Економічне життя. “Битва за працю”. Чотирирічний господарський план. Мілітаризація економіки і подолання кризи.

Зовнішня політика А.Гітлера. Вимога ревізії Версальської угоди і “здобуття нового життєвого простору”. Відкидання колективної безпеки і укладання двосторонніх угод. Конкордат з Ватиканом (1933). Пакт про ненапад з Польщею. Англо-німецька морська угода. Вступ військ у Рейнську демілітаризовану зону. Зближення з Японією (Антикомінтернівський пакт) та Італією (вісь Берлін-Рим). Аншлюс Австрії. Мюнхенська угода. Радянсько-німецький пакт про ненапад.



Друга світова війна 1939 – 1945 рр. Походження Другої світової війни, її причини, характер та періодизація. Основні напрями історіографії проблеми.

Напад Німеччини на Польщу. “Білий план”. Оголошення Великою Британією та Францією війни Німеччині, перетворення війни на світову. Поразка Польщі. “Дивна війна” на Західному фронті, початок бойових дій на Атлантиці. Вступ радянських військ в Західну Україну та Західну Білорусію і включення їх до складу СРСР. Радянсько-німецький договір про дружбу, радянсько-німецька економічна угода 1940 р. і їх вплив на перебіг війни.

Радянсько-фінська війна 1939-1940 рр., реакція на неї провідних держав світу. Укладення радянсько-фінського мирного договору. Приєднання до складу СРСР Бессарабії, Північної Буковини, держав Балтії.

Економічне і соціально-політичне становище Німеччини, Великобританії, Франції, Італії та США в 1939-1941 рр. Перебудова економіки на потреби війни і посилення ролі держави у західних демократіях.

Розробка Німеччиною планів агресивної війни на Заході. Напад гітлерівської Німеччини на Данію і Норвегію. “Копенгагенізація”. Дії німецьких збройних сил проти норвезьких та британських військ, загарбання Норвегії. Остаточне затвердження плану військових дій Німеччини проти Франції.

“Жовтий план”, “Розріз серпом”. Напад Німеччини на Францію, захоплення Бельгії, Голландії та Люксембургу. Дюнкерк: катастрофа англо-французьких військ чи перша перемога? Наступ німецьких військ вглиб Франції. Вступ Італії у війну. Утворення “Вільної Франції” на чолі з генералом Ш. де Ґоллем. Капітуляція Франції, умови Комп’єнської угоди. Утворення уряду А.Петена у Франції. “Режим Віши”. Історичні наслідки мюнхенської політики західних демократій та її краху.

В.Черчилль на чолі уряду Великої Британії. Початок “Битви за Англію”, її етапи, складові та наслідки. Остаточне визначення Німеччиною напрямку подальшої агресії і початок підготовки до нападу на СРСР. Розробка плану “Барбаросса”.

Позиція США на початку війни. Проголошення нейтралітету. Принцип “плати і вези”. США як “невоюючий союзник” Великої Британії в 1939-1941 рр. Угода “Есмінці в обмін на бази”. Запровадження “ленд-лізу”. Небажання США вступати у війну в 1939-1941 рр. Бойові дії в Північній Африці.

Ініціатива Німеччини щодо створення Берлінського пакту, приєднання до нього Угорщини, Болгарії та Румунії. Напад Італії на Грецію, греко-італійська війна. Допомога Греції з боку Великої Британії, поразка італійських військ. Зміна уряду в Югославії і підписання радянсько-югославського пакту. Напад Німеччини на Югославію і Грецію та його наслідки для подальшого ходу світової війни.

Німецький окупаційний режим в Європі, його структура і характерні риси. Феномен колабораціонізму. “Новий порядок”. Голокост. Політика етноциду щодо слов’янських народів. Зародження Руху Опору, особливості керівництва ним та його діяльність в 1939-1941 рр.

Безпосередня підготовка Німеччини до нападу на СРСР. Укладення радянсько-японського договору про ненапад. “Місія Гесса” та її провал.

Напад Німеччини на СРСР, початок Великої Вітчизняної війни радянського народу. Бойові дії Німеччини проти СРСР в червні-листопаді 1941 р. Розгром німецько-фашистських військ під Москвою і крах гітлерівського плану “блискавичної війни” проти СРСР. Англо-радянські відносини в другій половині 1941 р. Початок створення антигітлерівської коаліції.

Напад Японії на Перл-Харбор, вступ США в другу світову війну. Початок війни на Тихому океані. Японська агресія в Південній Азії. Розвиток та зміцнення союзницьких відносин між Великобританією, СРСР та США. Атлантична хартія. Проблема другого фронту.

Німецький наступ на Сході в 1942 р. Сталінградська битва та її значення для подальшого перебігу Другої світової війни.

Бойові дії на Тихому океані. Вирішальна перемога військово-морських сил США над японським флотом біля атолу Мідвей. Зміна співвідношення сил в азіатсько-тихоокеанському регіоні на користь США. Бойові дії в Північній Африці, битва при Ел-Аламейні. Завершення бойових дій в Північній Африці, поразка німецько-італійських військ. Висадка англо-американських військ на Сицилії і Півдні Італії.

Перемоги радянських військ на Орловсько-Курській дузі. Початок розвалу фашистського блоку. Крах італійського фашизму. Капітуляція Італії. Воєнні дії в Італії.

Подальше зміцнення антигітлерівської коаліції. Московська конференція міністрів закордонних справ. Тегеранська конференція.

Економічне і соціально-політичне становище Великобританії, Італії, Німеччини та США в 1942-1943 рр. Успішний розвиток американської та британської економіки. “Тотальна війна” з боку Німеччини.

Зростання сил та активізація дій руху Опору в Європі в 1942-1943 рр. Збройна боротьба з окупантами, її регіональні особливості.

Перемоги радянських військ в 1944 р. та їх міжнародне значення. Відкриття другого фронту в Європі. Бойові дії у Франції. Конференція в Бреттон-Вудсі.

Загострення внутрішньополітичного становища в Німеччині. Змова проти А.Гітлера та її провал. Розпад фашистського блоку. Спроби представників вищого керівництва Німеччини налагодити таємні контакти з урядами США та Великобританії з метою укласти сепаратний мир на Західному фронті.

Рух Опору на вищому етапі розвитку: національні збройні повстання.

Визволення Франції. Радянсько-французький договір 1944 р. Наступ англо-американських військ у Бельгії і Голландії. Контрнаступ німецьких військ в Арденнах. Визвольна боротьба у Східній та Південно-Східній Європі на заключному етапі війни.

Кримська (Ялтинська ) конференція.

Бойові дії на заключному етапі війни в Європі. Берлінська операція. Просування військ західних союзників по Німеччині. Зустріч на Ельбі американських і радянських військ. Взяття Берліну радянськими військами. Беззастережна капітуляція фашистської Німеччини.

Берлінська (Потсдамська) конференція.

Азіатсько-тихоокеанський театр військових дій на заключному етапі війни. Національно-визвольний рух у Східній та Південно-Східній Азії: хід воєнних операцій. Застосування США ядерної зброї проти Японії. Вступ СРСР у війну з Японією, розгром японської Квантунської армії. Беззастережна капітуляція Японії. Закінчення Другої світової війни.

Всесвітньо-історичне значення перемоги над антигітлерівської коаліції у другій світовій війні. Уроки Другої світової війни.


США у 1945 – 2014 рр. Наслідки ІІ світової війни для США і зміни у світовій ролі країни. Початок «холодної війни» у міжнародних відносинах і зовнішня політика адміністрації Г. Трумена. Створення «держави національної безпеки». Дж. Ф. Кеннан і його погляди. Посилення консервативних тенденцій у внутрішньополітичному житті США. Президентські вибори 1948 р. Маккартизм. Виборча кампанія 1952 р., кінець ери партійного перегрупування, «консервативна консолідація»

США на міжнародній арені в період розпалу холодної війни. Дж.Ф. Даллес. Ідейно-концептуальні засади політики Вашингтона щодо комуністичного табору. Погляди Д. Ейзенхауера на міжнародну політику. Президентські вибори 1960 р.

Взаємозв’язок між внутрішньополітичним життям США і міжнародною політикою.

Соціально-економічні й демографічні тенденції 1950-х рр. «Сабурбія», бейбі-бум, консумеризм, становище жінки, расові відносини, суспільна мораль, життєвий стиль, проблема масової бідності у країні. Антисегрегаційні ухвали Верховного Суду. Вступ США у ракетно-космічну добу.

Дж. Ф. Кеннеді. Концепція «нових рубежів». Феномен «кеннедизму». Зовнішньополітичні орієнтири адміністрації Дж. Ф. Кеннеді, політика «наведення мостів». Кубинська ракетна (Карибська) криза. «Союз в ім’я прогресу». Зовнішньополітичний курс адміністрацій Л. Джонсона і втягнення США у військово-політичний конфлікт на Індокитайському півострові.

Загибель президента Дж. Ф. Кеннеді. Л. Джонсон як національний лідер. Програма «Великого Суспільства». США і новий етап НТР. Підйом рухів соціального протесту. Боротьба афроамериканців за громадянські права. М.-Л. Кінг. Виборча кампанія 1968 р.

Соціокультурні зрушення і зміни в життєвих стилях американців. «Сексуальна революція». Гіппі.

Зовнішньополітичні орієнтири адміністрацій Р. Ніксона і Дж. Форда. Курс на «детант». «Доктрина Ніксона». Г. Кіссінджер. Зміни у відносинах США з СРСР і КНР. Завершення участі США у військово-політичному конфлікті в Індокитаї.

Внутрішньополітичні проблеми в перш. пол. 1970-х р. «Вотергейт». Соціально-психологічна криза в американському суспільстві. Виборчі кампанії 1972 і 1976 рр.

Дж. Картер. Зовнішньополітичні орієнтири його адміністрації. Політика захисту прав людини у світі. З. Бжезінський. Зміни у міжнародній політиці і міжнародних настановах Вашингтона в кін. 1970-х рр. «Доктрина Картера».

Неоконсервативні суспільні настрої другої половини 1970-х рр. Виборча кампанія 1980 р.

Р. Рейган, його політичне оточення й суспільна база. Радикальна корекція парадигми державної соціально-економічної політики. Неоконсерватори. Вплив політики Р. Рейгана на американську економіку. Нові досягнення НТР і американське суспільство. Зміни у суспільних вартостях і життєвих стилях. Виборча кампанія 1992 р.

Зовнішня політика адміністрацій Р. Рейгана. «Новий глобалізм» і доктрина знищення «імперії диявола». Еволюція настанов Вашингтона стосовно Москви у друг. пол. 1980-х рр.

Дж. Г. В. Буш. Міжнародно-політичні настанови його адміністрації в період розпаду ялтинсько-потсдамського міжнародного порядку. США і Кувейтська криза й війна з Іраком. США і об’єднання Німеччини. США і розпад СРСР.

Б. Клінтон, його політичне оточення і суспільна база. «Крайній центризм» Б. Клінтона. Соціально-економічне становище США у 1990-х рр. Імпічмент президента.

Зовнішня політика адміністрацій Б. Клінтона. Пошуки США свого місця у новій архітектурі міжнародної політики. Курс на розширення атлантичного простору і підтримання «геополітичного плюралізму» на пострадянському просторі. Президентські вибори 2000 р.

Дж. В. Буш і його «співчутливий консерватизм». Терористичний напад на США 11 вересня 2001 р. антитерористична операція очолюваної США коаліції в Афганістані і військова операція в Іраку. Курс адміністрацій Дж. В. Буша на одноосібне лідерство США у світі.

Економічна політика адміністрацій Дж. В. Буша «кредитний обвал» 2008 р. Виборча кампанія 2008 р.

Б.Обама. Зовнішньополітичні настанови і внутрішньополітичні пріоритети його адміністрацій. Подолання фінансово-економічної кризи. Суперечності зовнішньої політики адміністрацій Б. Обами. Виборча кампанія 2012 р.

Німецький народ після закінчення Другої світової війни. ФРН і НДР. Політичні, соціально-економічні, демографічні і психологічні наслідки ІІ світової війни для німецького народу. Рішення Берлінської (Потсдамської) конференції щодо Німеччини. Підходи великих держав щодо здійснення окупаційної політики. Повсякденне життя німців. Нюрнберзький процес.

Берлінська криза 1948 – 49 рр. і німецький народ. Державно-конституційна підготовка поділу Німеччини на дві держави. Проголошення ФРН і НДР.

Конституційні основи ФРН, її партійно-політична система. Шлях ФРН до набуття повноти державного суверенітету та її інтеграція до атлантичних структур співпраці.

Зовнішньополітичний курс християнсько-ліберальної коаліції. Доктрина Гальштейна.

Внутрішня політика урядів К. Аденауера (1949 – 63): побудова соціально орієнтованої ринкової економіки і політичний центризм. Німецьке «економічне диво». Уряд Л. Ерхарда (1963 – 66). Велика коаліція (1966 – 69) і утворення позапарламентської опозиції.

Основи політичної і соціально-економічної системи НДР. Народне повстання 1953 р. Вступ НДР до Варшавського пакту і набуття нею державного суверенітету. Наслідки для німецького народу Берлінської кризи 1958 – 61 рр. Вибори 1969 р. у ФРН.

Внутрішньополітичні й зовнішньополітичні орієнтири соціально-ліберальної коаліції. В. Брандт. Нова східна політика урядів В. Брандта – В. Шееля (1969 – 74). Соціальні реформи. Проблема ліво-радикального тероризму. Економічна криза 1973 р. Внутрішня і зовнішня політика урядів Г. Шмідта – Г.Д. Геншера (1974 - 1982).

Економічна криза 1981р. і прихід до влади християнсько-ліберальної коаліції на чолі з канцлером Г. Колем. зовнішня політика і соціально-економічний розвиток ФРН у 80-ті рр.

Криза політичного режиму в НДР у кінці 80-х рр. Масовий громадський рух за суспільно-політичні перетворення, втрата монополії влади СЄПН. Падіння берлінського муру. Перші вільні демократичні вибори (березень 1990 р.). угода про входження НДР до складу ФРН і відновлення єдності.

Перші загальнонімецькі вибори до бундестагу 1990 р. і перемога християнсько-ліберальної коаліції. Досягнення і проблеми об’єднаної Німеччини та пошук шляхів їх вирішення урядом Г. Коля.

Прихід до влади в результаті парламентських виборів 1998 р. уряду червоно-зеленої (СДПН та Союз90/Зелені) коаліції. Особливості внутрішньополітичного і зовнішньополітичного курсів уряду Г. Шредера. Місце і роль об’єднаної Німеччини в європейському інтеграційному процесі та в сучасному світі.

Формування уряду великої коаліції на чолі з А. Меркель (2005). Вибори 2009 р. і формування уряду християнсько-ліберальної коаліції (А. Меркель – Г. Вестервельде). Вибори 2013 р. і формування демохристиянсько-соціалістичного уряду (А. Меркель – Ф.В. Штайнмаєр).



Франція в 1945 – 2014 рр. Політичне і соціально-економічне становище Франції після Другої світової війни. Зміни в позиціях Франції на світовій арені. Початок розпаду французької колоніальної імперії. «Тимчасовий режим» і політичне життя країни в його роки.

Четверта республіка. Конституція Четвертої республіки. Політична боротьба в роки Четвертої республіки. Франція і виникнення військово-блокової системи в Європі. Політика Франції в німецькому питанні. Розпад французької колоніальної імперії. Війна в Індокитаї (1945 – 1954). Війна в Алжирі. Соціально-економічні здобутки Франції в роки Четвертої республіки. Початок «славного тридцятиліття». Падіння четвертої республіки.

Конституція П’ятої республіки. Ш. де Голль.

Зовнішньополітичні настанови Ш. де Голля. Надання незалежності Алжиру. Розпад французької колоніальної імперії. Відносини Франції з Німеччиною. Політика Парижу щодо великих держав. Французька ядерна програма.

Внутрішня політика Ш. де Голля, режим особистої влади. Голлізм. Французьке суспільство в 1960-х рр. Президентські вибори 1965 р. Червоний травень 1968 р. Криза П’ятої республіки 1968 – 69 рр. Відставка Ш. де Голля.

Президентські вибори 1969 р. Ж. Помпіду і його концепція поміркованого голлізму. Президентські вибори 1974 р. В. Жискар д’Естен. Кінець «славного тридцятиліття», стагфляція і зміна суспільних настроїв в країні. Зовнішня політика Франції в умовах детанту і його кризи.

Президентські вибори 1981 р. Ф. Міттеран. Соціально-економічна політика урядів соціалістів. Парламентські вибори 1986 р. Уряд Ж. Ширака. Зовнішньополітичний консенсус провідних політичних сил.

Президентські вибори 1988 р. і переобрання Ф. Міттерана. Ф. Міттеран – «президент всіх французів». Соціально-економічна політика соціалістичних урядів 1988 – 93 рр. Парламентські вибори 1993 р. Правоцентристський уряд Е. Баладюра.

Президентські вибори 1995 р. Ж. Ширак. Перемога лівих на парламентських виборах 1997 р.: чергове «коабітсьйон». Скандали і розслідування стосовно представників вищих політичних верств.

Президентські вибори 2002 р. Зовнішня політика Франції в період розпаду ялтинсько-потсдамського порядку і поглиблення європейської інтеграції (кін. 1980-х – поч. 1990-х рр.).

Франція постіндустріальна: соціокультурні тенденції, демографічні зміни, інновації у життєвих стилях (ост. чверть ХХ ст. – перш. Десятиліття ХХІ ст.).

Президентські вибори 2007 р. Н. Саркозі. Проблеми суспільного життя і економічного розвитку. Президентські вибори 2012 р. Ф. Олланд. Соціально-економічний розвиток Франції та її міжнародні позиції.



Велика Британія в 1945 – 2014 рр. Політичні, соціально-економічні й геополітичні наслідки ІІ світової війни для Великої Британії.

Перемога лейбористів на виборах 1945 р. «Лейбористська революція» 1945 – 50 рр. Поглиблення кризи Британської імперії та початок її розпаду.

Консерватори при владі (1951 – 1964), їх внутрішня та зовнішня політика. Лейбористські уряди 1964 – 1970 рр. Виникнення стагнаційних тенденцій в британській економіці. Науково-технологічний поступ і його наслідки для Великої Британії (1950 – 60-і рр.).

Лондон й інтеграційні процеси в Європі. Подальша дезінтеграція колоніальної імперії. Британська монархія за нових історичних умов.

Консервативний уряд Е. Гіта (1970 – 74). Виникнення кризової ситуації в Північній Ірландії. Вступ країни до ЄС. Лейбористські уряди Г. Вільсона і Дж. Каллагена (1974 – 79), криза лейборизму. Діяльність консерваторів у опозиції (1975 – 79).

Соціокультурні трансформації у британському суспільстві в 1950 – 70-х рр. Формування постімперської суспільної свідомості. Британська культурно-стилістична революція 1960 – 70-х рр.

Соціально-економічні й суспільно-політичні чинники перемоги консерваторів на виборах 1979 р. М. Тетчер. Внутрішня політика урядів Тетчер: денаціоналізація, антиетатизм, перегляд структури державних видатків, новий індивідуалізм, технологічне оновлення. Шахтарський страйк1984 р. Зовнішня політика урядів М. Тетчер: атлантизм, євро-скептицизм, постколоніальний прагматизм. Фолклендська війна 1982 р. Позиція Лондона щодо об’єднання Німеччини і розпаду СРСР. Криза політичного лідерства М. Тетчер та її відставка. «Тетчеризм» і його наслідки для країни. Британське суспільство в роки прем’єрства Дж. Мейджора.

Перемога лейбористів на виборах 1997 р. Феномен «нового лейборизму». Внутрішня і зовнішня політика урядів Т. Блера і Г. Брауна (1997 – 2010).

«Особливі стосунки» Лондона і Вашингтона й участь Великої Британії у американських військово-політичних ініціативах в Іраку та Афганістані.

Британська монархія і суспільство в кін. ХХ – на поч. ХХІ ст. Парламентські вибори 2010 р. Коаліційний консервативно-ліберальний уряд Д. Кемерона – Н. Клегга.



Головні тенденції розвитку країн Заходу після ІІ світової війни: постіндустріальне суспільство. Інтенсифікація НТП і посилення впливу нових технологій на суспільне життя і політику. Формування постіндустріальної структури західних суспільств. Еволюція партійно-політичних систем західних країн. «Деідеологізація». Політичне лідерство в сучасному Заході.

Зміни в міжнародних відносинах і зовнішній політиці: глобалізація, посилення координаційно-керівних тенденцій, трансформація функції військової сили.

Соціокультурні зміни друг. пол. ХХ – поч. ХХ ст.: нові тенденції у життєвих стилях й способах життя, їх уніфікація. Настання епохи постмодернізму. Феномен «стану постмодерну». Формування в повному обсязі феномену масової культури, поп-культури, комерціалізація культурного життя. Нові технології поширення інформації й мистецького продукту.

Набуття Заходом більшої цивілізаційної гомогенності, формування західної цивілізації як глобального явища, вступ класичного Заходу в цивілізаційне змагання з низкою інших цивілізаційних спільнот.



Література


  1. Газін В.П., Копилов С. А. Новітня історія країн Європи та Америки 1918-1945 рр.: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / В. П. Газін, С. А. Копилов; Міністерство освіти і науки України. - Вид. 2-е, доп., перероб. - К. : Слово, 2008. - 472 с.

  2. Газін В.П., Копилов С. А. Новітня історія країн Європи та Америки на початку XXI ст.: навч. посіб. / Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка. - Кам'янець-Подільський : К-ПНУ ім. І. Огієнка, 2015. - 283 с.

  3. Іваницька О.П. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2013): навч. посіб. для студентів ВНЗ / Вінниц. держ. пед. ун-т ім. Михайла Коцюбинського. - Київ : Слово, 2014. - 1052 с.

  4. Історія України (з найдавніших часів до початку ХХ століття): навч. посіб. для студ. гуманіт. ф-тів вищ. навч. закл. / [В. М. Литвин та ін.]; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - К. : ВПЦ "Київський університет", 2012. - 671 с.

  5. Історія України: Новітня доба: навч. посіб. / [В. М. Литвин та ін.]; за ред. акад. НАН України В. М. Литвина; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - К. : Академвидав, 2012. - 479 с.

  6. Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу: підруч. для студ. іст. спец. вищ. навч. закл. - Вид. 4-е, стереот. - К. : Либідь, 2009. - 592 с.

  7. Крижанівський О.П., Крижановська О.О. Історія середніх віків. Вступ до історії західноєвропейського Середньовіччя: курс лекцій: Навч. посіб. для студ. гуманіт. спец. вищ. навч. закл. - К. : Либідь, 2004. - 366 с.

  8. Литвин В.М. Історія України: підручник - 4-те, доопр. та допов. вид. - К. : Наукова думка, 2010. - 829 с. 

  9. Нова історія країн Європи та США (1870-1918): підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Б. М. Гончар, Н. Д. Городня; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К. : Київ. ун-т, 2008. - 414 с.

  10. Нова історія країн Західної Європи й Північної Америки, XVII - 60-ті роки XIX століття: підруч. для студентів ВНЗ / [Б. М. Гончар та ін. ; за ред. Б. М. Гончара] ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - Київ : Київський університет, 2013. - 735 с.

  11. Новітня історія України. (1900-2000): підручник для студ. іст. спец. вищих навч. закл. / А. Г. Слюсаренко [та ін.]; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - 2. вид., перероб. і доп. - К. : Вища школа, 2002. - 719 с.

  12. Озимчук О. Б. Історія Стародавньої Греції та Риму в термінах, іменах та назвах: [навч. посіб.] - Рівне : ПП ДМ, 2012. - 220 с.


Структура завдання додаткового вступного випробування з історії для вступників у магістратуру, які не мають базової історичної освіти та критерії оцінювання


  1. Вступники в магістратуру за спеціальністю 032 Історія та археологія освітні програми: «Історія України», «Всесвітня історія», «Історія мистецтв», «Військова історія», «Історичне туризмознавство», «Етнологія», «Архівознавство», «Археологія», для заочної форми навчання – «Історія», які не мають базової історичної освіти, складають додаткове вступне випробування з історії у тестовій формі.




  1. Знання продемонстровані абітурієнтом на додатковому вступному випробувані з історії оцінюються за 100-бальною шкалою.




  1. На виконання екзаменаційної роботи відводиться 30 хвилин.




  1. Відповідь на тестові завдання екзаменаційної роботи (у тому числі чернетка) виконується ручкою синього або чорного кольору на бланках письмової роботи. Вступник заповнює бланк, у якому вказує: своє прізвище, ім’я та по батькові; факультет, спеціальність та освітню програму на яку вступає; номер екзаменаційного білету; записує варіант відповіді на запитання екзаменаційного білету. Бланк відповіді, підписаний вступником, здається членам атестаційної комісії, які проводять іспит.




  1. Екзаменаційний білет додаткового вступного випробовування містить 20 запитань. Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно відповівши на всі запитання – 100.




  1. За кожне запитання тестової частини абітурієнт одержує 0 або 5 балів:

5 балів – правильна відповідь на питання. Завдання вважається виконаним правильно, якщо абітурієнт вибрав одну правильну відповідь із кількох можливих.

0 балів – відсутність відповіді чи неправильна відповідь.




  1. Оцінка за додаткове вступне випробування – це сума балів, одержаних за відповіді на тестові запитання з екзаменаційного білету.




  1. Мінімальна позитивна оцінка з додаткового вступного випробування складає 60 балів. Особи, які набрали на додатковому вступному випробуванні з історії менше ніж 60 балів, позбавляються права участі в конкурсі за спеціальністю (магістерською програмою).



Голова атестаційної комісії І.К.Патриляк

Зразок екзаменаційного білету з додаткового вступного випробування для вступників на історичний факультет ОР «магістр»

Затверджую

Проректор__________ В.А.Бугров

“ 20 “ травня 2017 р.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ОР «Магістр» Спеціальність: 032 Історія та археологія

ДОДАТКОВЕ ВСТУПНЕ ВИПРОБУВАННЯ З ІСТОРІЇ
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1
Завдання 1—20 мають кілька варіантів відповідей, з яких одна правильна.

Позначте на окремому листку письмової відповіді: цифрами — номер завдання; буквами — правильні відповіді.
1. Вкажіть назву кургану, де археологами було знайдено золоту пектораль скіфського царя:

А. Чортомлик. Б. Товста Могила. В. Солоха. Г. Гайманова Могила.

Вірна відповідь Б


2. З якої події розпочалася Англійська революція XVII ст.:

А. скликання Довгого парламенту;

Б. початку Громадянських війн;

В. страти Карла І;

Г. формування О.Кромвелем армії «нового зразка»

Вірна відповідь А


3. Вкажіть прізвище лідера Української партії соціалістів-федералістів у 1917 р.:

А. В. Винниченко. Б. Д. Дорошенко. В. М. Грушевський. Г. С. Єфремов.

Вірна відповідь Г



….

Голова атестаційної комісії І.К. Патриляк

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4

Схожі:

Програма додаткового вступного випробування для вступу на навчання за спеціальністю 032 історія та археологія iconПрограма додаткового вступного випробування з дисципліни Історія Київського університету

Програма додаткового вступного випробування для вступу на навчання за спеціальністю 032 історія та археологія iconПрограма для проведення додаткового вступного випробування при вступі на навчання на 2 курс за програмою освітнього рівня
Бачинська Н. А., канд пед наук, доцент, зав кафедри книгознавства І бібліотекознавства
Програма додаткового вступного випробування для вступу на навчання за спеціальністю 032 історія та археологія iconПрограма вступного випробування з української мови та літератури для вступників на навчання
Тестові завдання та програму вступного випробування розроблено викладачами кафедри філології Закарпатського угорського інституту...
Програма додаткового вступного випробування для вступу на навчання за спеціальністю 032 історія та археологія iconПрограма додаткового вступного випробування
Галузеві стандарти вищої освіти спеціальності специфічних категорій «Менеджмент організацій І адміністрування», ступеня «магістра»...
Програма додаткового вступного випробування для вступу на навчання за спеціальністю 032 історія та археологія iconПрограма вступного іспиту до аспірантури за спеціальністю 19. 00. 01 Загальна психологія; історія психології Львів 2013
Програма призначена для абітурієнтів, що мають намір вступити в аспірантуру за спеціальністю 19. 00. 01 Загальна психологія; історія...
Програма додаткового вступного випробування для вступу на навчання за спеціальністю 032 історія та археологія iconМіністерство культури україни
Додаткового фахового вступного випробування для отримання освітнього ступеня магістр
Програма додаткового вступного випробування для вступу на навчання за спеціальністю 032 історія та археологія iconПрограма фахового вступного випробування для вступників на навчання за ор

Програма додаткового вступного випробування для вступу на навчання за спеціальністю 032 історія та археологія iconРобоча програма навчальної дисципліни
Варіативної частини освітньо-професійної програми сво львівського національного університету імені Івана Франка галузі знань 03 «Гуманітарні...
Програма додаткового вступного випробування для вступу на навчання за спеціальністю 032 історія та археологія iconПрограма фахового вступного випробування для вступників на навчання за окр

Програма додаткового вступного випробування для вступу на навчання за спеціальністю 032 історія та археологія iconПрограма фахового вступного випробування при вступі на ІІІ курс для здобуття освітнього ступеня бакалавр
«Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» для здобуття ос бакалавра та здобули освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка