Програма екзамену з української мови та літератури /Укладачі: кандидати філологічних наук, доценти Г.І. Атрошенко, Л. Я. Дергаль, З. О. Митяй, О. Ф. Мінкова, Т. Г. Юрченко, О. В. Бабакова, Л. П. Копєйцева, кандидати педагогічних наук



Сторінка1/2
Дата конвертації10.10.2017
Розмір0,49 Mb.
ТипПрограма
  1   2



Програма екзамену з української мови та літератури /Укладачі: кандидати філологічних наук, доценти Г.І. Атрошенко, Л.Я.Дергаль, З.О.Митяй, О.Ф.Мінкова, Т.Г.Юрченко, О.В. Бабакова, Л.П. Копєйцева, кандидати педагогічних наук, доценти В.Г. Зотова, С.І. Єрмоленко. -Мелітополь: МДПУ імені Богдана Хмельницького, 2014. – 30 с.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Професійна підготовка фахівця – це формування розвиненої, компетентної, здатної швидко адаптуватися до динамічних умов діяльності особистості на основі удосконалення змісту й технологій навчання студента. Відтак глобалізація та демократизація сучасної вищої освіти вимагає широкого впровадження та використання новітніх освітніх технологій, які здійснюються в межах Болонського процесу.

На вступний екзамен винесено основні питання з теорії та історії української літератури, сучасної української літературної мови, шкільних методик викладання мови і літератури. Це дасть змогу перевірити стан підготовки майбутніх вчителів, виявити їхнє вміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися у швидкому потоці наукової інформації з питань літературознавства, мовознавства та методик викладання української мови і літератури.

Курсові “Історія української літератури” належить одне з найважливіших місць серед предметів, що вивчаються на філологічних факультетах ВНЗ України. Засвоєння історичного руху української літератури, еволюції її стилів та жанрів істотно збагачує загальнокультурний, інтелектуальний та естетичний рівень майбутніх філологів, формує в них концептуальний погляд на вітчизняне письменство.

Історія українського письменства простежена за періодами: усна народна творчість; історія української літератури першої половини ХІХ ст.; історія української літератури другої половини ХІХ ст.; історія української літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Вступний екзамен повинен виявити знання як основних, так і допоміжних лінгвістичних дисциплін, показати глибину розуміння суті мовних явищ; знання обов’язкової та додаткової спеціальної літератури, належне володіння практичними навичками різних видів розбору.

Передбачено висвітлення актуальних питань зі шкільних курсів української мови та літератури з методиками їх викладання.

Набуті знання та вміння оцінюються за критеріями:

Екзаменаційний білет з фахового вступного випробування містить 100 тестових питань з «Української мови та літератури». Тестові питання оцінюються в 100 балів (по 1 балу на кожне завдання).
ФОЛЬКЛОР
Зв’язок усної народної творчості з життям народу та літературою. Фольклор в оцінках видатних письменників. Відображення в народнопоетичній творчості різних епох суспільних поглядів трудового народу, його історії, моральних та естетичних ідеалів.

Календарно-обрядова та соціально-побутова поезія, її зв’язок з виробничою діяльністю людей.

Українські народні думи та історичні пісні, їх тематика, ідейна спрямованість і жанрові особливості. Відображення в історичних піснях спільної долі східнослов’янських народів.

Тематичне й образне багатство української народної родинно-побутової поезії. Використання її в художній літературі.

Пісні літературного походження.

Народні казки. Естетична та ідейна функція, ідейно-тематичний склад казок, їх образна система.

Основні види казкового епосу, відображення в ньому національних особливостей.

ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА



Праукраїнська література епохи зрілого Середньовіччя

Давня українська література. Вступ. Виникнення, розвиток і специфіка давньої української літератури. Періодизація давньої української літератури. Дослідники давнього українського письменства. Зв’язок давньої української літератури з іншими науками.

Література Київської Русі. Давньоруська література як культурне надбання Середньовіччя, її зв’язок з історією східнослов’янських народів. Перекладна та оригінальна література ХІ – І половини ХІІІ ст. Багатство жанрів і тем перекладної літератури (Біблія, апокрифічна література, агіографічне письменство, патристика і збірники афоризмів, природничо-наукова література. Хронографи, повісті та романи). Оригінальна давньоруська література (літописи, по учення, сказання, ораторсько-учительна проза, паломницька література, моління). Феномен “Слова о полку Ігоревім”: історична основа твору та художнє зображення подій у ньому; авторський задум (провідна думка) і його розкриття через сюжет, композицію, систему образів; жанрові особливості й стиль; “Слово о полку Ігоревім” і усна народна творчість. Значення „Слова о полку Ігоревім”.

Українська література епохи пізнього Середньовіччя

Українська література ІІ половини ХІІІ ст. Історичні умови й культурний розвиток українських земель у другій половині ХІІІ століття. Літописання цього періоду (Галицько-Волинський літопис). Ораторсько-проповідницька та агіографічна проза (“Повість про житіє Олександра Невського”, “Слово про загибель землі Руської” та ін.). Загальні висновки про розвиток української словесності в ХІ – ХІІІ століттях.

Українська література ХІV – першої половини ХVІ ст. Історичні умови і культурний розвиток українських земель у ХІV –першій половині ХVІ ст. Літописання ХІV – ХVІ ст. Західно-руський (Литовсько-руський) та інші літописи. Житійна література (нові редакції Києво-Печерського патерика). Творчість українських латиномовних письменників (Юрій Дрогобич, Павло Русин, Григорій Чуй, Станіслав Оріховський). Переклади з сербської літератури. „Александрія”.

Українська література епохи Відродження. Бароко в давній українській літературі.



Українська література ІІ половини ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Історичні обставини та культурно-освітній рух на Україні у ІІ половині ХVІ – першій половині ХVІІ ст. Полемічна література (виникнення, розвиток, твори видатних полемістів). Творчість Івана Вишенського – вершинне досягнення української полемічної літератури кінця ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Початки віршової літератури. Перші спроби висвітлення теорії віршування в граматиках Лаврентія Зизанія і Мелетія Смотрицького. Виникнення і розвиток української драматургії. Шкільна драма. Діалоги та інтермедії.

Українська література ІІ половини ХVІІ ст. Історичні обставини та культурні події в Україні другої половини ХVІІ ст. Прозова література: Нові редакції літературних пам’яток; творчість Дмитра Туптала. Ораторсько-проповідницька проза (Інокентій Гізель, Лазар Баранович, Іоникій Галятовський, Антоній Радивилівський). Історико-повістева проза (літописи – Густинський, Львівський, Київський; “Кройніка...” Феодосія Софоновича, “Синопсис”). Українське віршування. Поетики. Творчість Климентія Зіновієва, Лазаря Барановича, Івана Величковського. Драматична творчість (шкільні драми, інтермедії). Переклади.

 Українська література епохи Просвітництва: синтез стилів (бароко, класицизм, просвітительський реалізм, елементи сентименталізму)



Українська література ХVІІІ ст. Історичний та культурний розвиток України у ХVІІІ столітті. Козацькі літописи ХVІІ – ХVІІІ століть (твори Самовидця, Григорія Граб’янки, Самійла Величка). “Історія Русів”. Українська драматична творчість ХVІІІ століття (шкільна драма (“Милість Божа”), інтермедії, вертепні п’єси). Поезія (панегіричні вірші, духовна та громадська лірика, любовна поезія; художні особливості поетичних творів та їх історико-літературне значення).

Феофан Прокопович – один із найвидатніших державних і культурних діячів першої половини ХVІІІ століття (життєвий шлях і літературно-естетичні погляди, віршовані твори, трагікомедія “Володимир”).

Гумор та сатира в українській літературі ХVІІІ ст. Джерела українських гумористичних і сатиричних творів. Розвиток інтермедійного жанру. Бурлескна творчість мандрівних дяків (пародії; генезис і тематика віршів-травестій). Сатиричні вірші ІІ половини ХVІІІ століття (“Отець Негребецький”, “Пекельний Марко”, “Вірша про Кирика”, “Плач київських ченців”, “Доказательства Хама Данилея Кукси потомственні”, “Плач дворянина”).

Творчість Григорія Сковороди. Загальні висновки до курсу. Життєвий шлях. Г.Сковорода – філософ, письменник, педагог. Жанрове й тематичне розмаїття, художні здобутки поезії Г.Сковороди (зб. “Сад божественних пісень”, позазбіркові поезії). Г.Сковорода як байкар. Притчі Г.Сковороди. Значення творчості Г.Сковороди в історії української і світової культури й літератури. Сковорода і сучасність. Загальні висновки до курсу.
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.
Поняття “нова українська література”, її періодизація.

Просвітительський реалізм передшевченківського періоду. Бурлеск і твори, що стояли поза бурлескною традицією. Вияви сентименталізму, поєднання його з реалістичними тенденціями. Шляхи розвитку романтизму в обох його течіях. Жанрове, тематичне, образне і мовне збагачення літератури.



І.П.Котляревський - перший класик нової української літератури, видатний просвітитель. Близькість до декабристського руху. “Енеїда”, її зв’язки з національними традиціями, зарубіжною літературою. Ідейно-тематична основа і творчий метод поеми. Поняття про бурлеск і травестію. Силабо-тонічний вірш. Жанрове новаторство, народність.

Драматичні твори (“Наталка Полтавка”, “Москаль-чарівник”), їх художні особливості. Просвітительський реалізм письменника.

Творчість П.П.Гулака-Артемовського. Протипанська спрямованість його байки “Пан та Собака”. Особливості форми.

Г.Ф.Квітка-Основ’яненко, його українські повісті та оповідання. Гумористично-сатиричні твори (“Салдацький партрет”, “Мертвецький великдень”, “Конотопська відьма” та ін.). Сентиментально-реалістичні повісті (“Маруся”, “Сердешна Оксана”, “Козир-дівка”), їх ідейно-тематичне спрямування.

Драматичні твори письменника (“Шельменко-денщик”, “Сватання на Гончарівці” та ін.).



Творчість Є.П.Гребінки, особливості його реалізму. Є.Гребінка та І.Крилов.

Історична тема у творчості Є.Гребінки та М.Костомарова.



Романтизм в українській літературі. Місце і значення його в процесі становлення нової української літератури. Критика антинаукового протиставлення реалізму романтизмові. Взаємозв’язки українських романтиків з митцями зарубіжної літератури.

Творчість поетів-романтиків Л.Боровиковського, М. Костомарова, А.Метлинського, В.Забіли, М.Петренка.


ЛІТЕРАТУРА 40-60-Х РР. ХІХ СТ.
Літературний рух 40-60-х років ХІХ ст. на Україні. Подальший розвиток романтизму. Поняття про критичний реалізм як творчий метод художньої літератури. Утвердження критичного реалізму в творчості Т.Г.Шевченка.

Розширення творчих меж критичного реалізму 50-60-х років, збагачення темами, поява нових образів, жанрове зростання. Журнал “Основа” та його значення для активізації літературного процесу на Україні.



Т.Г.Шевченко – основоположник нової української літератури. Творчий шлях поета.

Лірика і балади раннього періоду. Соціально-побутові та історичні поеми раннього періоду. Романтизм і реалізм у поемі “Гайдамаки”.

Драматичні твори, їх зв’язок з розвитком літературного й театрального мистецтва. “Назар Стодоля”.

Лірика періоду “трьох літ”, її громадянський пафос і висока художня довершеність. Ідейно-естетичні погляди поета того часу.

Сатира письменника, її народний характер. Тематичне, жанрове і стильове багатство поем “Сон” (“У всякого своя доля)”, “Кавказ”, “І мертвим, і живим…”.

Соціально-побутові поеми “Сова”, “Наймичка”, “Відьма”. І.Франко про еволюцію образу матері в Шевченковій творчості.

Твори на історичні теми, історична концепція Т.Шевченка (“Холодний яр”, “Єретик”, “Сліпий” та ін.).

Творчість 1847-1857 років. Цикл поезій “В казематі”. Поет на засланні, його лірика, її мотиви, образи. Революційний пафос віршів і поем цього періоду (“П.С.”, “Княжна”, “Варнак”, “Марина” тощо). Їх композиція, образи і стиль.

Поезія пошевченківського періоду (С.Воробкевич, В.Шашкевич, В.Мова та ін.): шевченкова традиція та її переборення, пошуки нових тем, стилістичних прийомів, мотивів.



Творчість 1857-1861 років. Поема “Неофіти”, вірш “Юродивий”.

Творчість Марка Вовчка. Т.Шевченко про письменницю. “Народні оповідання” і “Рассказы из народного быта”. Оцінка їх російською революційно-демократичною критикою (М.Добролюбов. “Риси характеристики російського простолюду”). Поняття про характер та його типовість.

Повісті “Інститутка”, “Кармелюк”. Злободенність тематики, своєрідність жанру і стилю. Розповідна майстерність письменниці. Оповідання і повість як жанри епічного.



Байкарська творчість Л.Глібова. Ідейно-естетичний зв’язок її з творами попередників у російській та українській літературах (Є.Гребінка, І.Крилов). Новаторство байкаря. Образ оповідача в байці.

Реалізм і народність байок 40-60-х років, збагачення їх тематики й поетики. Байка як жанр епічного роду.



Життя і творчість С.Руданського, його новаторство у жанрі співомовок. Їх викривальний зміст, поетика.

Громадянська та інтимна лірика С.Руданського. Пошуки у жанрі епічної історичної поеми.



Творчість П.Куліша. Перший український роман “Чорна рада”: жанрово-художня своєрідність, особливості композиції, проблематика, система образів.

Творчість А.Свидницького. “Люборацькі” як перший зразок реалістично-соціального роману-хроніки в українській прозі. Система образів, прийомів їх творення, особливості стилю. Гумор і сатира як різновид комічного.

Творчість О.Стороженка. Відображення селянського побуту в оповіданнях “Закоханий чорт”, “Вуси”, “Голка”, “Межигірський дід” та ін. Незакінчена повість “Марко Проклятий”: особливості інтерпретації фольклорного сюжету, система образів, композиція.

Поетична спадщина Ю.Федьковича, використання Шевченкових традицій. Лірика, її мотиви і образи. Проза письменника.


ЛІТЕРАТУРНИИ РУХ 70-90-Х РОКІВ ХІХ СТ.
Українознавство 70-90-х років ХІХ ст. у контексті національно-визвольних змагань.

Вісники національної правди.

Журналістика. (“Зоря”, “Правда”, “Буковина”.) Збірники та альманахи.

Театр. (М.Кропивницький, М.Старицький, М.Лисенко, І.Карпенко-Карий). Театр в Галичині.



Розвиток української літератури. Боротьба І.Франка за демократичну літературу, посилення зв’язків з передовою російською літературою. Михайло Драгоманов у полеміці про українську літературно-національну справу 70-90-х років. Новий етап розвитку реалізму в 70-90-х роках. Тематичне, жанрове і стильове збагачення демократичної літератури.

Творчість І.Нечуя-Левицького (1838-1918 рр.). Життєвий і творчий шлях письменника-демократа. Тема села в ранній творчості Нечуя-Левицького. Повісті “Дві московки”, “Рибалка Панас Круть”. Соціально-побутові повісті: “Микола Джеря”, “Кайдашева сім’я”, “Бурлачка”. Їх образи, художні особливості, майстерність типізації й індивідуалізації в них. Твори про духівництво та інтелігенцію (“Старосвітські батюшки та матушки”, “Афонський пройдисвіт”, “Хмари”). Драматургія І.Нечуя-Левицького. Сатирична комедія “На Кожум’яках”, драма “Маруся Богуславка”. Значення творчості І.Нечуя-Левицького в розвитку української прози.

Життєвий і творчий шлях О.Кониського (1836 – 1900 рр.). Тематичне спрямування творів письменника. Актуальність порушених проблем у творчості письменника (“Хвора душа”, “Панська воля”, “Баба Явдоха”, “Семен Жук і його родичі”).

Життєвий і творчий шлях Панаса Мирного (1849-1920 рр.). Літературно-естетичні погляди письменника. Рання творчість, її зв’язок з традиціями М.Гоголя, Марка Вовчка (“Лихий попутав”, “П’яниця”). Твори з життя інтелігенції (“Лихі люди”, “Народолюбець”, “Пригоди з Кобзарем”). Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, його тематика, образи, засоби їх типізації, мова твору. Своєрідність композиції роману. Поняття про соціально-психологічний роман. Соціально-психологічний роман “Повія”. Композиція твору. М.Коцюбинський, І.Франко про роман “Повія”. Оповідання й повісті 80-90-х років (“Голодна воля”, “Морозенко”, “Серед степів”, “Лихо давнє й сьогочасне”). Ідейно-художні особливості творів. Драматичні твори (“Лимерівна”, “Перемудрив”).

Життєвий і творчий шлях Дмитра Марковича (1848 – 1920 рр.). Творча спадщина Д.Марковича (“Мій сон”, “Мої гріхи”, “Шматок”, “На Вовчому хуторі”).

Борис Дмитрович Грінченко (1863-1910 рр.). Багатогранність наукової, літературної і громадської діяльності Б.Грінченка. Поетична творчість; різноманітність жанрів: вірші, балади, поеми, байки. Тематика ліричних творів. (“Шматок хліба”, “До праці”). Художня майстерність поем письменника. Сатирична поезія (“Маніфест”). Байки. Мала проза Б.Грінченка. (“Без хліба”, “Хата”, “Олеся”, “Як я вмер”). Своєрідний характер реалізму у дилогії. “Сонячний промінь”, “Серед темної ночі”, “Під тихими вербами”. Драматичні твори письменника. Значення творчості письменника.

Життєвий і творчий шлях Наталі Кобринської (1855 – 1920 рр.). Риси творчої індивідуальності письменниці. Специфіка повістевої манери Н.Кобринської (“Пані Шумінська”, “Задля кусника хліба”). Мотиви і образи народної демонології у збірці “Казки” (“Хмарниця”, “Прости біг”).

Творчість Є.Ярошинської (1868 – 1904 рр.). Тематичне спрямування повістей (“Понад Дністром”, “Перекинчики”). Фольклорно-етнографічні розвідки письменниці.

Поезія 70-90-х років. Традиції Шевченка у поезії І.Франка, М.Старицького, Я.Щоголева, Б.Грінченка, Олени Пчілки, Василя мови (Лиманського), І.Манжури, П.Грабовського (М.Старицький: “Борцю”, “До молоді”).



Яків Іванович Щоголев (1823-1898 рр.). Політичні та естетичні погляди. Рання творчість. Збірки поезій “Слобожанщина”, “Ворскла”. Ідейно-художній аналіз поезій письменника. (“Ткач”, “Бурлаки”, “На могилі”, “Осінь”). Пісенність віршів Я.Щоголева. Героїчно-романтичні образи запорожців (“Орел”, “Воля”). Місце Я.Щоголева в українській поезії.

Іван Іванович Манжура (1851-1893 рр.). Громадська, етнографічна і літературна діяльність І.Манжури. Погляди на літературу і мистецтво. (“До музи”, “До Дніпра”). Образи знедолених трудящих у віршах “З заробітків”, “Бурлакова могила”. Соціальні і філософські ноти у ліриці. Сатира і сарказм у творах І.Манжури. Твори для дітей: поеми “Іван Голик” і “Трьомсин-богатир”. Переклади і переспіви І.Манжури. Значення творчості.

Павло Арсенович Грабовський (1864-1902 рр.). Життєвий і творчий подвиг П.А.Грабовського. Боротьба поета за реалізм, народність літератури проти теорій “чистого мистецтва” та “єдиного потоку”. Твори про роль митця в суспільстві (“Я не співець чудовної природи”, “До парнасців”, “До сіячів”). Тематичне багатство поезій (“Швачка”, “Веснянка”, “Не раз ми ходили в дорогу”, “До Н.К.С.”, “До України”, “До Русі-України”). Новаторство поета. Літературно-критичні твори (“Дещо про творчість поетичну”, “Пам’яті Т.Г.Шевченка”). Значення творчості поета.

Український професійний театр і драматургія другої половини ХІХ ст.

Театр корифеїв під керівництвом М.Старицького, М.Кропивницького. Театр галицького товариства “Руська бесіда”, його оцінка І.Франком, М.Кропивницьким. Перший Всеросійський з’їзд сценічних діячів.



Микола Петрович Старицький (1840-1904 рр.). Актуальність тематики і сценічність творів М. Старицького: “У темряві”, “Не судилось”, “Талан”. Новаторство письменника у створенні жанру історичної драми (“Б.Хмельницький”, “Маруся Богуславка”, “Оборона Буші”, “Остання ніч”). Художня проза. “Облога Буші”, трилогія “Богдан Хмельницький”. Роман “Разбойник Кармелюк”. Значення творчості М.Старицького.

Драматургія і театральна діяльність Марка Кропивницького (1840-1910 рр). Перша соціально-побутова драма. Продовження традицій І.Котляревського і Т.Шевченка у п’єсі “Дай серцю волю, заведе в неволю”. Психологізм драми “Доки сонце зійде, роса очі виїсть”. Актуальність проблематики драми “Глитай або ж Павук”. Художня цінність водевілю “По ревізії”. Твори для дітей: п’єси-казки “Івасик-Телесик”, “По щучому велінню”. Значення творчості драматурга.

Діяльність Івана Карпенка-Карого (1845-1907 рр.). Соціально-побутова драма “Бурлаки”. Соціальний характер конфлікту у драмі. Глибина психологізму у драмах “Безталанна” та “Наймичка”. Новаторство п’єс. Новаторство у жанрі соціальної комедії (“Розумний і дурень”, “Сто тисяч”, “Хазяїн”). Високі сценічні якості комедії “Мартин Боруля”, своєрідність конфлікту, особливості гумору п’єси. Дилогія “Суєта”, “Житєйське море”. Історична тематика в творчості І.Карпенка-Карого (“Бондарівна”, “Паливода 18 ст.”, “Гандзя”, “Сава Чалий” – як “архітвір нашої літератури” (І.Я.Франко)).

Життєвий і творчий шлях Івана Яковича Франка (1856-1916 рр.). Літературно-естетичні, філософські погляди письменника. Становлення І.Франка як поета, його роздуми про “секрети поетичні”. Збірка “З вершин і низин”, її новаторство, тематика, художня досконалість. Збірка “Зів’яле листя”. Мотиви інтимної лірики. Жанрова різноманітність і новизна збірки. Літературна критика про цю збірку. Ідейно-художній аналіз соціально-побутових, історичних і філософських поем (“Дума про Маледикта Плосколоба”, “Лис Микита”, “Іван Вишенський”, “Похорон”, “Мойсей”, “Страшний суд”). Місце художньої прози у спадщині письменника. Твори з робітничою тематикою (“Бориславські оповідання”, “Борислав сміється”). Оповідання, повісті з життя селянства (“Ліси й пасовиська”, “Добрий заробіток”). Сатиричні твори (“Свинська конституція”). Твори з життя інтелігенції (“Лель і Полель”, “Перехресні стежки”). Історична тема в прозі Івана Франка (“Захар Беркут”). Драматичні твори, їх тематика, жанри. Соціально-побутова драма “Украдене щастя”, її конфлікти, реалізм і типовість образів. Літературно-критична діяльність: “Література, її завдання і найважливіші ціхи”, “Слово про критику”, “Із секретів поетичної творчості”. Переклади Франка (О.Пушкін, М.Некрасов, А.Міцкевич, У.Шекспір, В.Гюго, Г.Гейне). Роль І.Франка у розвитку української фольклористики. І.Франко і наша сучасність.
ЛІТЕРАТУРНИИ ПРОЦЕС НА УКРАЇНІ

КІН. ХІХ – ПОЧ. ХХ СТ.
Суспільно-політичні умови життя країни кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Пошуки молодими митцями нових форм, стильових прийомів як виразу нового художнього світобачення. Розширення тематичного і жанрового діапазону літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст. Боротьба І.Франка, М.Коцюбинського та Лесі Українки за реалізм і народність. Новий етап у розвитку культури театрального, живописного, образотворчого і музикального мистецтва. Театр М.Садовського, М.Лисенка.

Михайло Коцюбинський (1864-1913 рр.) .Життєвий і творчий шлях письменника. Ранній період творчості (“Андрій Соловійко”, “Ялинка”, “Харитя”). Творчі пошуки у 80-90-х рр. (“Хо”, “Для загального добра”). Творчість М.Коцюбинського 1896-1902 рр. Нові актуальні проблеми і теми (“Відьма”, “Під мінаретами”, “На камені”). Майстерність психологічної характеристики в новелі “Лялечка”. Новели 1906-1912 рр.: “Сміх”, “Він іде”, “Невідомий”, “Подарунок на іменини”, “Intermezzo”, “В дорозі”. Повість “Fata morgana” – художня епопея часів революційного піднесення на селі. Особливості реалізму повісті, пізнавальне значення твору. Повість “Тіні забутих предків”. Зображення гуцульського села з його працею, звичаями, забобонами. Ідейно-художня спорідненість повісті з драмою Лесі Українки “Лісова пісня”. Романтична забарвленість повісті. Збагачення М.Коцюбинського ідейно-тематичних обріїв української прози.

Леся Українка (1871-1913 рр.). Суспільно-політичні погляди Лесі Українки. Боротьба за високу ідейність і народність мистецтва; виступи проти натуралізму, декаденства. Основні мотиви, образи, художня специфіка громадсько-політичної лірики Лесі Українки: “Невільничі пісні”, “Пісня про волю”. Інтимна і пейзажна лірика, її жанрове багатство. І.Я.Франко про письменницю. (“Красо України”, “Подолля”, “Кримські спогади”). Проблематика, жанрові і художні особливості поем “Роберт Брюс, король шотландський”, “Давня казка”, “Віла-посестра”, “Одно слово”. Драматургія, її тематика, жанрова різноманітність і новаторство. Драматичні поеми: “Одержима”, “На руїнах”. Проблематика, образи та художні особливості творів: “Осіння казка”, “У пущі”, “Камінний господар”. Драма-феєрія “Лісова пісня”. Філософська ідея, система образів, поетична символіка. Поняття про її жанр. Україна в драмі “Бояриня”. Новаторство Лесі Українки-драматурга. Місце письменниці в історії української драматургії.

Володимир Самійленко (1864-1925 рр.). Суспільно-політичні погляди В.Самійленка. Характеристика світогляду письменника І.Франком і Лесею Українкою. Ліричні поезії В.Самійленка (“Весна”, “Українська мова”, “Пам’ять Л.Глібова”, “На смерть Лесі Українки”). Гумористичні і сатиричні твори письменника (“Ельдорадо”, “Собаки”, “На печі”). Драматургія В.Самійленка (“Чураївна”). Перекладацька діяльність. Оцінка творчості поета І.Франком, М.Рильським.

Микола Вороний (1871-1942 рр.). Микола Вороний – український поет, театрознавець, перекладач. Основні біографічні дані. Знайомство і дружба з І.Франком. Громадянська лірика М.Вороного, особливості його поетичної творчості. Публіцистична та перекладацька діяльність. Традиції поезії М.Вороного у творчості П.Тичини.

Олександр Олесь (1878-1944 рр.). Суперечливість світогляду О.Олеся. Посилення громадянських мотивів у ліриці. Збірка “З журбою радість обнялась”. Оцінка збірки І.Франком. Збірка “Поезія. Книга”. Сатиричні та патріотичні вірші письменника (зб. “Перезва”, “Кому повім печаль мою”). Емоційність, мелодійність, музичність (романсовість) лірики. Місце О.Олеся в історії української літератури.

Ольга Кобилянська (1863-1942 рр.). Складність суспільно-політичних умов і їх вплив на формування світогляду письменниці. Творча дружба О.Кобилянської з І.Франком, Лесею Українкою, О.Маковеєм. Ранні повісті – “Людина”, “Царівна”. Протест проти нерівноправного становища жінки. Психологізм повістей. Новели письменниці: “Природа”, “Банк рустикальний”, “Битва”, “Valse mélancolique”. Проблема влади землі в повісті “Земля”. Звеличення художньої краси людини у повісті “У неділю рано зілля копала”. Роль О.Кобилянської в розвитку української художньої прози.

Василь Стефаник (1871-1936 рр.). Творчі шукання. Формування естетичних поглядів. Поезії в прозі (зб. “Синя книжечка”). Тематика, образи, художня специфіка новел (“Палій”, “Марія”, “Діточа пригода”, “Синя”, “Воєнні шкоди”). Іван Франко, Леся Українка про письменника. Світове значення творчості В.Стефаника.

Лесь Мартович (1871-1916 рр.). Лесь Мартович - представник покутської групи новелістів. Злободенність і актуальність тематики оповідань Мартовича (“Нечитальник”, “Стрибожий дарунок”). Сатиричні твори письменника (“Іван Рило”, “Хитрий Панько”, “Винайдений рукопис про руський край”). Повість Л.Мартовича “Забобон”. Особливості стилю письменника: поєднання трагічних і комедійних елементів, майстерне володіння народною мовою.

Марко Черемшина (1874-1927 рр.). Літературно-естетичні погляди письменника, знайомство з І.Франком, В.Стефаником. Ліризм прози Марка Черемшини. Збірка “Карби”. Ідейно-художній аналіз збірки “Село вигибає”. “Село потерпає”, “Зрадник”. Образи чесних, працьовитих гуцулів в оповіданнях збірки “Верховина”. Значення прози М.Черемшини.

Осип Маковей (1867-1925 рр.). Поетична творчість О.Маковея. Збірки “Поезії”, “Подорож до Києва”, їх тематика та проблематика. Сатиричні твори О.Маковея. Викриття міщанства, чиновників, забобонності, кар’єризму (“Клопоти Савчихи”, “Нові часи” “Три політики”). Антивоєнне спрямування збірки “Кроваве поле”. Історична повість “Ярошенко”. Значення творчості письменника.

Тимофій Бордуляк (1883-1936 рр.). Вплив Т.Шевченка, Ю.Федьковича, Лесі Українки, І.Франка, І.Тургенєва на літературно-естетичні погляди письменника. Рання творчість. Збірки “Ближні”, “Оповідання з галицького життя”. Тематика та мовностилістичні засоби в оповіданнях: “Бузьки”, “Іван Бразілієць”. Соціально-психологічні “образки” з життя селянства. “Жура”, “Передновок”. Оцінка творчості Т.Бордуляка.

Архип Тесленко (1882-1911 рр.). Реалістичні оповідання “Хуторяночка”, “За пашпортом”. Дитячі образи в оповіданні “Школяр”. Роль оповідача в новелах (“Немає матусі”). Повість “Страчене життя”. Художні особливості повісті. Особливості стилю оповідань А.Тесленка.

Степан Васильченко (1879-1932 рр.). Автобіографічні записи “Мій шлях”. Тематичне розмаїття оповідань, драматичних творів. “Мати” (“Чайка”, “Мужицька арихметика”, “Кармелюк”, “Недоросток”). Значення творів С.Васильченка.

Володимир Винниченко (1880-1951 рр.). Актуальна соціальна проблематика оповідань (“Біля машини”, “Голота”, “Голод”, “Малорос-європеєць”, “Студент”). І.Франко про оповідання збірки “Краса і сила”. Творчість років еміграції. Роман-утопія “Сонячна машина”. Психологічні новели В.Винниченка (“Намисто”, “Бабусин подарунок”). Значення творчості В.Винниченка.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна література

  1. Білоус П.В. Історія української літератури ХІ-ХVІІІ ст.: Навч. посіб. – К., 2009.

  2. Возняк М.С. Історія української літератури: В 2-х т. – Львів, 1992. – Т.1; – Львів, 1994. – Т. 2.

  3. Грицай М.С., Микитась В.Л., Шолом Ф.Я. Давня українська література: Підручник. – 2-е вид. – К., 1989.

  4. Гром’як Р. Давнє і сучасне: Вибрані статті з літературознавства. – Тернопіль, 1997.

  5. Грушевський М. Історія української літератури: В 6 т. – Т. 1 / Упор. В.Яременко; Авт. передм. Н.Кононенка; Приміт. Л.Дунаївської. – К., 1993.

  6. Гундорова Т. Проявлення слова. Дискусія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація. – Львів, 1997.

  7. Єфремов С. Історія українського письменства. Від початків до Костомарова. – К. – Лейпціг, 1919. Фотопередрук у Мюнхені 1989 р.

  8. Живиця: Хрестоматія української літератури ХХ століття. У 2 кн. / Упор. М.Конончук, Н.Бондар, Т.Конончук. – К., 1998.

  9. Історія української літератури (Перші десятиріччя ХІХ століття): Підручник / П.П. Хропко, О.Д.Гнідан, П.І.Орлик та ін. –К., 1992.

  10. Історія української літератури 70-90-х рр. ХІХ ст.: У 2 т. / За ред. О.Гнідан. – К., 1999.

  11. Історія української літератури ХІХ ст.: У 2 кн. / За ред. М.Г. Жулинського. – К., 2006.

  12. Історія української літератури. Кінець ХІХ – початок ХХ ст.: У 2 кн. / За ред. О.Д.Гнідан. – К., 2005.

  13. Історія української літератури. У 2 т. / За ред. І.Дзеверіна. – К., 1988.

  14. Історія української літератури. ХІХ століття: У 3 кн. / За ред М.Т.Яценка. – К., 1997.

  15. Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн. Підручник / За ред. В.Г.Дончика. – К., 1998.

  16. Кирилюк Є.П. Тарас Шевченко: Життя і творчість. – К., 1964.

  17. Кононенко П.П.Українська література: Проблеми розвитку. – К., 1994.

  18. Лановик М., Лановик З. Українська усна народна творчість: Підручник. – К., 2006.

  19. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – 2-е вид., перероб. і доп. – К., 1999.

  20. Павлюк М.М. Творчий метод і поетика Т.Шевченка. – К., 1980.

  21. Полєк В.Т. Історія української літератури Х–ХVІІ століть: Навч. посібник. – К., 1994.

  22. Сивачук Н. Український дитячий фольклор: Підручник. – Вид. 2-е, випр., – К., 2009.

  23. Сліпушко О. Софія Київська: Українська література Середньовіччя: доба Київської Русі (Х-ХІІІ століття). – К., 2002.

  24. Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.: У 3 кн. / Упор. В.Яременко, Є.Федоренко. – К., 1993 – 1994.

  25. Філоненко С.О. Усна народна творчість: Навч. пос. – К., 2008.

  26. Чижевський Д.І. Історія української літератури (від початків до доби реалізму). – Тернопіль, 1994.


Додаткова література

  1. Агеєва В.П. Українська імпресіоністична проза. – К., 1994.

  2. Бабишкін О. Володимир Самійленко. – К.: Держлітвидав України, 1963.

  3. Білецький О. Літературно-критичні статті. – К., 1990.

  4. Василь Стефаник – художник слова / Ред. В.В.Грещук, В.Л.Кононенко, С.І.Хороб. – Ів.-Франківськ: Плай, 1996.

  5. Гнідан О.Д. Василь Стефаник: Життя і творчість. – К., 1991.

  6. Грицюта М.С. Художній світ Василя Стефаника. – К., 1982.

  7. Демченко І. Особливості поетики Ольги Кобилянської. – К, 2001.

  8. Жулинський М. Наближення: Літературні діалоги. – К.: Дніпро, 1986.

  9. Жулинський М.Г.Із забуття – в безсмертя. – К., 1990.

10. Калениченко Н.Л. Михайло Коцюбинський: Нарис життя і творчості. –К.: Дніпро, 1984.

11. Коломієць В., Коломієць Т.Образ матері і дитини у творчості Тараса Шевченка // Українська мова та література: Посібник для вчителів – словесників, студентів – філологів, вступників до вузів. – К., 1996.

12. Костюченко В.А. Степан Васильченко: Життя і творчість. – К., 1978.

13. Кузнецов Ю.Б. М.Коцюбинський – імпресіоніст. – К., 1997.

14. Кузнецов Ю.Б. Поетика прози Михайла Коцюбинського. – К., 1989.

15. Матеріали до вивчення історії української літератури. В 5 т. – К., 1961.

16. Мишанич О. Повернення. Літературно-критичні статті і нариси . – К.,1993.

17. Нахлік Є.К. Українська романтична проза 20-60-х рр. ХІХ ст. – К., 1988.

18. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – 2-е вид., перероб. і доп. – К., 1999.

19. Пархомик Р.Я. По дорозі в казку українського модернізму. – К., 1997.

20. Погребенник Ф.П. Сторінки життя і творчості Василя Стефаника. – К., 1980.

21. Поліщук Ф.М. Український фольклор. Давня українська література. Практичні заняття: Навч. посібник. – К., 1991.

22. Проблеми історії та теорії української літератури кінця ХІХ – поч. ХХ ст. – К., 1991.


  1. Рисак О. Мелодії і барви слова: Проблеми синтезу мистецтв в українській літератури кінця ХІХ - початку ХХ століття. – Луцьк, 1996.

24. Українські поети-романтики 20-40-х рр. ХІХ ст. / Вступ. стаття І.Айзенштока. – К., 1968.

25. Федченко П.М. Літературна критика на Україні першої половини ХІХ ст. – К., 1982.

26. Хропко П. Анатолій Свидницький / Свидницький А. Роман. Оповідання. Нариси. – К., 1985.

27. Юрійчук М.І. Івашкевич З.А. Юрій Федькович: Семінарій. – К., 1981.


СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
Українська мова – національна мова українського народу. Єдність української національної мови в основних елементах фонетичної системи, граматичної будови та лексики при наявності діалектичних відмінностей.

Українська літературна мова як унормована форма загальнонародної мови. Норми літературної мови, типи літературних норм.

Українська мова як система систем. Взаємодія різних рівнів української мови та їхня структурна ієрархія.

Писемна й усна форма сучасної української літературної мови. Питання про функціональні стилі сучасної української літературної мови.

Значення творчості І.П. Котляревського в історії української літературної мови.

Значення Т.Г. Шевченка для розвитку української літературної мови.

Фонетика і фонологія української мови. Поняття фонеми, функції фонем. Інваріант і варіанти фонем.

Система голосних і приголосних фонем сучасної української літературної мови, їх класифікація. Артикуляційна і акустична характеристика фонем у її головних виявах. Варіанти голосних і приголосних фонем.

Основні фонетичні одиниці мовлення української мови. Склад як явище фонетичне. Основні закономірності складоподілу в українській мові. Типи складів. Морфемне членування слова і складоподіл.

Зміни звукового складу в мовленнєвому потоці.

Палаталізація приголосних. Асиміляція приголосних (різновиди асиміляції). Дисиміляція приголосних (різновиди дисиміляції). Спрощення в групах приголосних. Історичні пояснення цих явищ.

Морфологія як учення про регулярні фонологічні чергування у складі морфем, пов'язаних зі словотвором і словозміною української мови. Взаємозв'язок фонеми і морфеми. Морфи як варіанти однієї морфеми.

Чергування голосних фонем в українській мові. Синхронне розуміння їх чергування:

а) зумовлене найдавнішими фонетичними процесами (е-о, і-а, о-а, е-і, у-а );

б) зумовлене пізнішими фонетичними процесами (о, е-о, о-о, е-о після шиплячих), інші різновиди чергування голосних.

Чергування голосних фонем в українській літературній мові. Історичне пояснення цих явищ.

Наголос в українській мові. Роль наголосу в розрізненні слів та їхніх форм. Головний та побічний наголоси. Слова з рухомим і нерухомим наголосом. Проклітики і енклітики. Логічний і емфатичний наголоси. Норми українського наголошування.

Поняття орфоепії. Вимова та правопис. Орфоепія і культура усного мовлення. Суспільне значення орфоепічних норм. Сучасні орфоепічні норми української мови. Причини відхилень від орфоепічних норм.

Графіка української мови. Поняття графіки. Відомості з історії української графіки. Український алфавіт, співвідношення між буквами і фонемами. Позначення м’якості приголосних на письмі, фонема й.

Українська орфографія. Відомості з історії українського правопису. Співвідношення орфографії з графікою і орфоепією Принципи української орфографії. Поняття орфограми, різновиди орфограм. Принципи вживання великої букви. Правопис прізвищ і географічних назв. Огляд правопису слів іншомовного походження. Основні правила переносу. Графічні скорочення слів.

Слово як основна одиниця лексичної системи. Слово та поняття. Номінативна функція слова. Поняття лексеми, Типи лексичних значень слів в українській мові. Однозначні слова. Слова-терміни. Багатозначні слона.

Пряме й переносне значення слів. Основні типи переносних значень слів.

Омонімія. Розмежування омонімії і полісемії. Види омонімів. Міжмовні омоніми. Шляхи виникнення омонімів. Пароніми. Антоніми.

Морфологічні типи антонімів. Семантичні основи антонімічного протиставлення. Стилістичне використання антонімів і омонімів. Синоніми, їх класифікація. Групи синонімів, Функції синонімів у мові.

Лексика сучасної української мови з погляду її походження.

Лексика сучасної української літературної мови з погляду вживання.

Активна і пасивна лексика. Діалектизми, неологізми, архаїзми та історизми, їх стилістичне використання.

Лексика сучасної української літературної мови з погляду експресивно-стилістичного. Загальновживана, розмовно-побутова лексика. Книжна лексика. Термінологічна лексика. Експресивно-емоційна лексика. Жаргонізми, арготизми.

Видатні українські письменники й мовознавці про українську мову та культуру мовлення.

Поняття фразеологічної одиниці. Типи фразеологізмів у сучасній українській мові. Дилеми фразеологізмів. Вияв в українських ідіомах національної специфіки мови. Співвідношення між лексичним значенням слова та значенням фразеологізму. Лексико-фразеологічні зміни фразеологічних одиниць. Багатозначність фразеологізмів. Використання фразеологізмів у різних стилях мови. Найважливіші праці з української фразеології.

Українська лексикографія як теорія і практика укладання словників української мови. Типи словників. Історія української лексикографії. Характеристика найважливіших лексикографічних праць з української мови.

Морфемна будова слова. Слово і морфема. Типи морфем. Матеріально виражені та нульові морфеми. Поняття про інтерфікс. Основа і закінчення. Зміни в складі слова в процесі історичного розвитку української мови. Основні закономірності сполучуваності морфем у межах слова.

Словотвір як учення про творення слів і загальні питання їх мотивації. Твірна основа та словотворчий формант. Словотвірний тип, словотвірна модель і словотвірне значення. Основні способи творення слів у сучасній українській літературній мові. Словотвір як джерело збагачення лексичного складу української мови.

Основні граматичні поняття: граматичне значення, граматична категорія. Граматичне значення слова у його відношенні до лексичного значення. Способи вираження граматичного значення слова в сучасній українській літературній мові. Граматична форма слова. Система граматичних категорій в українській мові. Морфологічні, синтаксичні та лексико-граматичні категорії, історичні довідки про їхнє формування.

Принципи виділення частин мови в українській мові. Повнозначні та не повнозначні частини мови. Вигуки. Поняття про слова категорії стану та модальні слова як окремі лексико-граматичні розряди слів.

Іменник як частина мови. Семантико - граматичні ознаки його виділення. Лексико-граматичні розряди іменників. Перехід іменників з одного лексико-граматичного розряду до іншого. Граматичні категорії іменників.

Словозміна іменників. Поняття про парадигму іменників. Повна та неповна парадигма. Історичне пояснення варіантів відмінкових закінчень іменників сучасної української мови. Словотвір іменників.

Прикметник. Поняття про прикметник як частину мови. Специфіка граматичних категорій прикметника. Лексико-граматичні розряди прикметників. Перехід відносних прикметників у якісні, присвійних - у відносні та якісні. Короткі та повні прикметники, їх стилістичні функції. Стягнені і нестягнені форми повних прикметників. Лексико-граматичні особливості і походження форм прикметників (з історичним поясненням).

Ступені порівняння якісних прикметників, їхнє значення й утворення. Відмінювання прикметників, наголос при відмінювані прикметників. Словотвір прикметників, словотвірні засоби вираження міри вияву ознаки. Творення прикметників від географічних назв. Прикметники, утворені складанням основ, їх правопис. Перехід прикметників в іменники.

Числівник як частина мови. Походження числівників. Розмежування числівників та інших слів з кількісним значенням. Специфіка вияву граматичних категорій числівника Функціональні розряди числівників. Питання про порядкові числівники.

Морфологічні групи числівників. Відмінювання числівників, їхні синтаксичні функції. Наголос у числівниках.

Займенник як частина мови. Співвідношення займенників з іншими частинами мови, лексико-граматичні розряди займенників. Історія предметно-особових і неособових займенників. Граматичні категорії займенників. Явище прономіналізації. Перехід займенників у інші частини мови Стилістичні функції займенників.

Поняття про дієслово. Семантичні, морфологічні ознаки і стилістична роль дієслів. Система дієслівних утворень в українській мові. Місце інфінітива в системі дієслівних форм. Дві основи дієслова. Класи дієслів. Поділ дієслів на дієвідміни.

Категорія виду дієслова. Неперехідні і перехідні дієслова, їх значення і утворення в історії української мови. Вживання форм одного способу в значенні іншого. Категорія часу дієслова, її зв'язок з категорією способу і виду. Сучасна система часових форм дієслова, історія їх творення. Співвідносне вживання часових форм дієслів. Стилістичні властивості форм часу і способу дієслів.

Дієприкметник, активні і пасивні дієприкметники, історія їхнього творення і вживання. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники. Дієслівні форми на -но, -то, їх історія. Дієприслівник. Творення дієприслівників і синтаксична роль. Історія виникнення дієприслівника. Перехід дієприслівників у прислівники та прийменники.

Прислівник, його значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Групи прислівників за значенням. Ступені порівняння прислівників. Творення прислівників. Перехід у прислівники інших частин мови. Перехід прислівників у прийменники, сполучники, частки. Поняття про слова категорії стану.

Прийменники, їх функції у мові. Перехід самостійних слів і словосполучень у прийменники. Вживання прийменників з певними відмінками іменників. Полісемія, омонімія прийменників. Синонімія прийменників. Сполучники, їх функції. Розмежування сполучників і сполучних слів. Перехід повнозначних слів у сполучники.

Загальні питання синтаксису. Предмет, об’єкт синтаксичної науки. Синтаксичні зв’язки, семантико-синтаксичні відношення. Синтаксичні одиниці у сфері мови й мовлення.

Словосполучення – некомунікативна одиниця синтаксису. Відмежування синтаксичних словосполучень від лексичних і фразеологічних. Типи синтаксичних відношень у словосполученні;

Атрибутивні, об'єктні, обставинні словосполучення. Граматичні зв'язки слів у словосполученнях. Типи словосполучень за характером стрижневого слова.

Речення як комунікативна одиниця мови і як основна синтаксична одиниця. Основні ознаки речення. Класифікація речень за метою висловлювання. Окличні речення. Речення стверджувальні і заперечні.

Просте речення. Основи поділу речень на прості й складні. Двоскладні та односкладні прості речення (непоширені й поширені); повні й неповні. Поняття про актуальне членування речення.

Речення з однорідними членами. Способи вираження означення та їхні відмінності від неоднорідних. Узагальнені слова в реченнях з однорідними членами. Синтаксична роль узагальнених слів і словосполучень.

Речення з відокремленими членами. Поняття про відокремлення. Основні умови відокремлення другорядних членів речення. Відокремлення означень. Узгодженні відокремлені означення. Дієприкметникові й прикметникові звороти як типи поширеного відокремленого означення.

Неузгоджені відокремлені означення. Пунктуація при відокремлених означеннях.

Вставні слова і словосполучення. Типи вставних слів і словосполучень за будовою і значенням.

Вставлені компоненти речення.

Звертання. Значення і способи їхнього вираження.

Порядок слів у простому реченні. Прямий і непрямий порядок слів.

Складне речення. Визначальні структурно-семантичні ознаки складного речення в сучасній українській мові. Змістова та інтонаційна єдність частин складного речення. Засоби зв’язку частин складного речення: сполучники, сполучні слова, інтонація, порядок частин, співвідносність форм дієслів-присудків тощо. Сурядність і підрядність у складному реченні.

Складносурядні речення, їхня структура. Сурядні сполучники як один із засобів вираження синтаксичних і змістових відношень між компонентами складносурядного речення. Особливості пунктуації в складносурядному реченні.

Складнопідрядне речення. Синтаксичне значення термінів “головна частина” і “підрядна частина”, функції сполучних слів і сполучників у складнопідрядному реченні. Вказівні слова як компоненти головної частини. Підрядні частини, що залежать від головної частини в цілому або окремих його членів. Питання про принципи класифікації складнопідрядних речень у лінгвістичній літературі.

Функціональні типи складнопідрядних речень. Характеристика їхнього зв’язку з функцією підрядних частин.

Складнопідрядне речення з кількома підрядними. Супідрядність (однорідна й неоднорідна) і послідовна підрядність. Складні речення змішаного типу.

Безсполучникові складні речення, синонімічні до складносурядних і складнопідрядних речень; несинонімічні до сполучникових складних речень. Змістові відношення і засоби зв’язку між частинами безсполучникового речення. Складні речення із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком.

Період в українській мові; його структурні типи, особливості інтонації. Надфразні єдності як синтаксично-стилістичні одиниці літературної мови.

Пряма, непряма і невласне-пряма мова. Співвідношення форм прямої і непрямої мови. Різні типи зв’язку прямої мови з непрямою. Заміна прямої мови непрямою і навпаки.

Пунктуація. Основи сучасної української пунктуації. Система розділових знаків: видільні й віддільні. Структура речення і пунктуація. Інтонаційні особливості й пунктуація. Використання засобів пунктуації для вираження емоційно-змістових відтінків речення. Основи вживання розділових знаків у простому й складному реченнях.

Текст. Граматичні категорії тексту.

Період. Складне синтаксичне ціле: структура. Абзац.


СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Основна література

  1. Авксентьєв Г.Г., Калашнік В.С., Ужченко В.Д. Фразеологія сучасної української мови. – Харків, 1997.

  2. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології.  – Xарків, 1987. 

  3. Безпояско О.К., Городенська К.Г. Морфеміка української мови. – К., 1987.

  4. Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. Морфологія. – К., 1993.

  5. Ващенко В.С. Слово та його значення. Посібник з лексикології.  – Дніпропетровськ, 1976.

  6. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К., 1993.

  7. Горпинич В.О. Українська морфологія: навчальний посібник. – Дніпропетровськ, 2002.

  8. Горпинич В.О. Українська словотвірна дериватологія. –  Дніпропетровськ, 1998. 

  9. Грищенко А.П., Мацько Л.І. і ін. Сучасна українська літературна мова.  – К., 1997.

  10. Дятчук В.В., Пустовіт Л.О. Семантична структура і функціонування лексики української мови. – К., 1983.

  11. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Морфологія: Монографія. – Донецьк., 1996.

  12. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис: Монографія. – Донецьк, 2001.

  13. Каранська М.У. Синтаксис сучасної української літературної мови. – К., 1995.

  14. Карпенко Ю.О. Фонетика і фонологія сучасної української мови : навч. посібник для студентів філологічних факультетів.  –  Одеса, 1996.

  15. Клименко Н.Ф. Основи морфеміки сучасної української мови. – К., 1998.

  16. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української літературної мови. Семантична структура слова. – Харків, 1977.

  17. Лісняк Н., Бабій І. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. – К., 2006 г.

  18. Синтаксис СУЛМ: Проблемні питання: Навчальний посібник/ І.І. Слинько, Н.В. Гуйванюк, М.Ф. Кобилянська. – К., 1994.

  19. Словотвір сучасної української літературної мови. – К., 1999.

  20. Сучасна українська літературна мова / Ж.В. Колоїз, Н.М. Малюга, В.В. Явір. – К., 2006.

  21. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – К.: Вища шк., 1993.

  22. Сучасна українська літературна мова / За ред.. М.Я.Плющ. К., 1994.

  23. Сучасна українська літературна мова. Лексика і Фразеологія / За заг. ред. І.К.Білодіда. – К., 1973.

  24. Сучасна українська мова. Синтаксис: Підручник / За ред. О.Д. Пономаріва. – К., 1994.

  25. Теоретична морфологія української мови: Академ. граматика укр. мови / І.Вихованець, К. Городенська; За ред. І. Вихованця. – К., 2004.

  26. Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія. – К., 1981.

  27. Українська мова: Особливості практичного застосування/ Л.П. Гнатюк, О.В. Бас-Кононенко. – К., 2006.

  28. Форми навчання в школі / За ред. Ю.І. Мальованого. – К., 1992.

  29. Христіанінова Р.О. Просте речення в шкільному курсі рідної мови: Посібник для вчителя. – К., 1991.


Додаткова

  1. Арполенко Г.П., Городенська К.Г., Щербатюк Т.Х. Числівники української мови.  –  К., 1980. 

  2. Багмут А.Й. Семантика і інтонація в українській мові.  –  К., 1991.

  3. Вихованець І.Р. Прийменникова система української мови.  –  К., 1980. 

  4. Вихованець І.Р. Система відмінків української мови.  –  К., 1987.

  5. Возний Т.М. Словотвір дієслів в українській мові.  –  Львів, 1981.

  6. Гнатюк Г.М. Дієприкметник у сучасній українській літературній мові.  –  К., 1982. 

  7. Загнітко А.П. Дієслівні категорії в синтагматиці й парадигматиці.  –  К., 1990.

  8. Загнітко А.П. Система і структура морфологічних категорій сучасної української мови (проблеми теорії).  –  К., 1993. 

  9. Загнітко А.П. Функції граматичних форм роду // Укр. мова і літ. в шк.  – 1990.  –  № 6. – С.50-54.

  10. Клименко Н.Ф. і ін. Формалізовані основи семантичної класифікації лексики/ Н.Ф. Клименко, М.М.Пещак, І.Ф.Савченко.  –  К., 1982. 

  11. Клименко Н.Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові.  –  К., 1984.

  12. Коломієць М.П., Регушевський Є.С. Словник фразеологічних синонімів / За ред. В.О.Винника. –  К., 1988.

  13. Перебийніс В.С. Кількісні та якісні характеристики системи фонем сучасної української літературної мови.  –  К., 1970. 

  14. Русанівський В.М. Закономірності розвитку значення слова// Українська мова і література в школі.  –  1981.  –  №4.  –  С. 27 – 36.

  15. Стріха А.Л., Гуревич А.Ю. Цікава граматика: Посібник для вчителя. – К., 1991.

  16. Тоцька Н.І. Голосні фонеми української літературної мови. – К.,1973.

  17. Труб В.М. Явище «суржику» як форма просторіччя в ситуації двомовності // Мовознавство.  –  2000.  –  №1.  –  С. 46 – 58.

  18. Шевчук О.С. Семантичні можливості граматичних форм способу дієслова в сучасній українській літературній мові // Семантика і функції граматичних структур.  –  К., 1991. 

  19. Шевчук О.С., Юхименко О.В. Образно-експресивне вживання часових форм дієслова в українській мові // Українська мова. Теорія і практика.  –  К., 1993.

Словники

  1. Головащук С.І. Складні випадки наголошення. Словник-довідник.  –  К., 1995.

  2. Горпинич В.О. Будова слова і словотвір. – К., 1977.

  3. Демська О., Кульчицький І. Словник омонімів української  мови. – Львів, 1996.

  4. Етимологічний словник української мови: В 7 т. – К., 1982 – 2003.

  5. Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних  термінів (За ред. С.Я.Єрмоленко). – К., 2001.

  6. Жовтобрюх М.А. Українська літературна мова. – К., 1984.

  7. Караванський С. Російсько-український словник складної лексики. – К., 1998.

  8. Коваль А.П., Коптілов В.В. Крилаті вислови в українській мові. – К., 1975.

  9. Коломієць М.П., Регушевський Є.С. Короткий словник перифраз / За ред. В.О. Винника. – К.,  1985.

  10. Коломієць М.П., Регушевський Є.С. Словник фразеологічних синонімів / За ред. В.О.Винника. – К., 1988.

  11. Кочерган М.П. Словник російсько-українських міжмовних омонімів (“фальшиві друзі перекладача”). – К., 1997.

  12. Мазурик Д. Нове в українській лексиці: Словник-довідник. – Львів, 2002.

  13. Новий тлумачний словник української мови: В 4 т. – К., 1998.

  14. Новітній російсько-український  словник-довідник. –  К.,  1996.

  15. Обернений частотний словник сучасної художньої прози. – К., 1998.

  16. Олійник І.С., Сидоренко М.М. Українсько-російський і російсько-український словник. – К., 1978.

  17. Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок. – К., 1984.

  18. Орфоепічний словник / Укл. Погрібний М.І.  –  К., 1983.

  19. Орфоепічний словник української мови: В 2 т. / Уклад.: М.М.Пещак та ін. – К., 2001.

  20. Погрібний М.І. Словник наголосів української літературної мови.  –  К., 1964.

  21. Подольська Н.В. Словарь русской ономастической терминологии. – М., 1978.

  22. Полюга Л.М. Словник антонімів / За ред. Л.С. Паламарчука. – К., 1987.

  23. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. – К., 1973.

  24. Словник антонімів української мови / За ред. Л.С. Паламарчука. – Вид. 2, доп. і випр. – К., 2001.

  25. Словник іншомовних слів / За ред. О.С.Мельничука. – Вид. 2-е, випр. і доп. – К., 1985.

  26. Словник іншомовних слів / Уклад. Л.О.Пустовіт та ін. – К.: Довіра, 2000.

  27. Словотвір. Морфонологія. – К., 1999.

  28. Українська літературна вимова і наголос: Словник-довідник.  –  К., 1973.

  29. Українська мова. Словник-довідник / За ред. А.П.Загнітка.  –  Донецьк., 1998. 

  30. Українська мова: Енциклопедія. – К., 2000.

  31. Український орфографічний словник / Уклад.: М.М.Пещак та ін. – 3-є вид., переробл. і доповн. – К., 2002.

  32. Фразеологічний словник української мови: В 2 т. – К., 1993.

  33. Цыганенко Г.П. Этимологический словарь русского языка. – К., 1989.



МЕТОДИКА НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Своєрідність методики викладання літератури як науки, її складові частини і джерела розвитку. Зв’язок методики викладання літератури з іншими науками. Методи наукового дослідження.



Завдання навчального предмета “Українська література” і етапи літературної освіти. Шкільна програма як документ. Принципи побудови і структура програм. Календарний план вчителя. Навчально-методичний комплекс. Особистість вчителя-словесника. Літературна освіта в сучасній школі. Основні етапи літературного розвитку школярів.

Методи навчання на уроці. Поняття про методи навчання на уроці: словесні, наочні та практичні. Класифікація методів за М.І.Кудряшовим, О.Р.Мазуркевичем, Є.А.Пасічником. Взаємодія методів і прийомів у процесі вивчення художнього твору.

Урок літератури. Прогнозування й моделювання естетичних реакцій на уроках літератури.

Вимоги до уроків літератури: врахування принципів дидактики, мети навчання, змісту навчального матеріалу, методів, прийомів та форм навчання, розгляд оптимальної структури. Проблема типології уроків літератури. Підготовка вчителя-словесника до уроку.



Проблемне вивчення літератури. Сутність проблемного навчання. Шляхи створення проблемних ситуацій і рівні проблемності на уроці літератури. Основні методи проблемного навчання.

Розвиток зв’язного мовлення учнів. Мета, завдання, специфіка занять з розвитку мовлення. Принципи класифікації письмових робіт. Етапи роботи над письмовим твором на літературну тему. Норми оцінювання письмових робіт.
Позакласне читання. Мета, завдання, методика підготовки і проведення уроків позакласного читання. Сфери позакласного читання з літератури: програмові твори для самостійного читання, твори за позакласними списками; твори за власним вибором. Структура уроку з позакласного читання. Різновиди уроків з позакласного читання: конференція, уявна мандрівка, конкурс на кращого читця, урок запитань і відповідей, урок-диспут, урок-інсценізація…

Вивчення біографії письменника. Принципи вивчення біографії письменника. Джерела вивчення біографії: листи письменника, автобіографії, щоденники, спогади сучасників, художньо-біографічні твори. Форми і методи вивчення біографії: лекції, бесіди, “заочні екскурсії”.

Основні етапи роботи над художнім твором. Підготовка учнів до сприймання. Читання твору і його види. Аналіз художнього твору. Підсумкові заняття в системі вивчення твору чи творчості письменника. Специфіка вивчення підсумкових оглядів.

Методологія і методика аналізу художнього твору. Принципи аналізу: єдність змісту і форми; історичний підхід до аналізу художніх явищ; єдність думки і почуття; дидактичні принципи. Історико-генетичний та історико-функціональний підхід до вивчення твору. Прийоми аналізу: повторне перечитування епізодів, зіставлення творів; шляхи аналізу: цілісний (аналіз за розвитком дії), композиційний, пообразний, проблемно-тематичний, структурно-стильовий.

Вивчення епічних творів. Види роботи під час вивчення епічних творів: організація читання, робота над текстом. Аналіз його. Складання плану епічного твору. Переказ твору і його види, усне малювання, складання кіносценарію, інсценізація твору.

Робота над художнім образом. Образ-персонаж. Художній образ як основне поняття. Методика роботи над образом-персонажем (особливості зображення героя в епічному творі: показ персонажа у діях і вчинках, авторська характеристика персонажа, змалювання зовнішності героя, індивідуалізація мови персонажа, розкриття внутрішнього світу персонажа через показ його настроїв. Прийоми аналізу і шляхи аналізу. Порівняльна характеристика персонажів. Значення творчого підходу до аналізу художніх образів.

Особливості вивчення ліричних творів. Прийоми аналізу ліричних творів. Підходи до вивчення поезій. Шляхи аналізу ліричних творів.

Особливості вивчення драматичних творів. Специфіка вивчення драматичних творів: засвоєння теоретичних понять драми як літературного роду, роль конфліктів. Аналіз твору.

Особливості вивчення фольклорних творів. Особливості вивчення епічних фольклорних творів (казок, легенд, переказів, дум), ліричних (пісень), драматичних творів (п’єс). Специфіка вивчення прислів’їв, приказок, загадок.

Вивчення літературно-критичних статей. Поняття вивчення літературно-критичних праць. Шляхи вивчення, методи та прийоми роботи (реферування; коментоване читання; складання планів, тез; конспектування; самостійна робота).

Методика роботи над теоретико-літературними поняттями. Завдання, принципи, методи, прийоми, система вивчення, види робіт. Роль літературних ігор, письмових творів.

Позакласна робота з літератури. Мета, завдання, форми і зміст позакласної та позашкільної роботи з літератури. Літературні факультативи, тижні літератури, конференції, диспути, літературна творчість учнів, збирання фольклору, шкільний літературний музей, літературні екскурсії і походи.

Вивчення літератури рідного краю. Зміст програмного матеріалу(планування в 5,6 … класах). Вивчення регіональних та місцевих письменників: П.Ребро, Д.Ботушанська, О.Фесюк, І.Олексенко, В.Орлов, В. Харін та ін. Форми вивчення, принципи і особливості аналізу. Структура уроку літератури рідного краю. Типологія уроків: круглий стіл, заочна екскурсія, урок-диспут, літературний вечір, літературна вітальня.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Основна література

  1. Айзерман Л.С. Уроки литературы сегодня. – М.,1974.

  2. Активні методи навчання. – Режим доступу: http: // users. Kpi. Kharkov. Ua // active. Htm. – Заголовок з екрану.

  3. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. – К., 1981.

  4. Василюк А., Пахоцінський Р., Яковець Н. Сучасні освітні системи: Навч. посібник. – Ніжин, 2002.

  5. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої освіти: Підручник за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. – К., 2006.

  6. Волошина Н.Й. Методика літератури: проблеми, пошуки, здобутки, перспективи // Українська література в загальноосвітній школі. – 1999. –№1. – С. 2–4.

  7. Грабовська С.Л. Інтерактивне навчання у вузі: проблеми і перспективи // Вісник Льв. ун-ту. – Вип. 15. – 2004. – С. 171–176.

  8. Концепція літературної освіти (Волошина Н.Й., Пасічник Є.А. та ін.) – К., 1993.

  9. Кудряшов Н.И. Взаимосвязь методов обучения на уроках литературы. – М., 1981.

  10. Мазуркевич О.Р. Метод і творчість. – К., 1973.

  11. Матюшин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. – М., 1972.

  12. Неділько В. Я.Методика викладання української літератури в середній школі. – К., 1978.

  13. Пасічник Є.А. Методика викладання української література в середніх навчальних закладах. – К., 2000.

  14. Програми середньої загальноосвітньої школи з українською та російською мовою навчання. 5-11 класи. – К., 2005.

  15. Програми середньої загальноосвітньої школи з українською та російською мовою навчання. 5-12 класи. – К., 2005.

  16. Пультер С.Щ., Лісовський А.М. Методика викладання української літератури в середній школі. – Житомир, 2000.

  17. Степанишин Б.І Викладання української літератури в школі. – К., 1995.

  18. Токмань Г. Специфіка, структура, типологія уроків літератури // Дивослово. – 2003. – №10. – С. 31 – 35.

  19. Фасоля А. Мета, зміст, технологія уроку // Дивослово. – 2004. – № 8. – С. 19 – 25.

  20. Філіппова К. В. Варіанти уроку вивчення біографії письменника // Дивослово. – 1999. – №5. – С. 32 – 35.

  21. Шуляр В. Учитель літератури й учень-читач старшої школи в новому освітньому просторі: проблеми і перспективи // Дивослово. – 2008. – №11. – С.3 – 8.

  22. Щербина В.І. Інтерактивні технології на уроках української мови та літератури. – Харків, 2005.

  23. Яворська С.Т. Методичні пошуки і знахідки на початку ХХІ ст. // Вища школа, 2004. – № 2 – 3. С. 64 – 72.


Додаткова література

  1. Буяльский Б.А. Курс на мастерство. – К., 1974.

  2. Дробот В.М. Изучение биографии писателя в школе. – К.,1988.

  3. Приходченко К.В. Нестандартні форми роботи з розвитку творчих здібностей учнів // Українська література в загальноосвітній школі. – 1999. – № 5. – С. 52-54.

  4. Пастушенко Н. С. Нетрадиційне навчання і викладання української літератури // Дивослово. – 1998. – №2. – С. 43–47.

  5. Розин В. Инновационное педагогическое творчество / Alma mater. – 1997. – № 3. – С. 3– 8.

Каталог: new
new -> Урок позакласного читання в 2 класі за повістю-казкою В. Нестайка
new -> Дубовенко Ірина Володимирівна, Скремінська Світлана Миколаївна, класні керівники днз «Житомирське вище професійне технологічне училище»
new -> Я це хтось інший…
new -> Памятка для кожного учня (додаток ); листок з початками речень для гри «Продовж речення»(додаток 4); листки для роботи в парах (додаток 5); листочки з словами для складання розповіді (додаток 6), читанка клас, ІІ частина
new -> Світова література клас Усього – 0 годин; розвиток мовлення – години; позакласне читання – години; контрольних робіт – годин
new -> Тема: олександр олесь. Поезії з книги «Княжа Україна»
new -> Тема. Тема спадкоємності поколінь, вірності волелюбним традиціям народу, збереження світлої пам’яті про захисників І борців за волю рідної землі. Г. Могильницька «Цвіт неспалимий»
new -> «Семінар читачів» (знайомство з творчістю Олександра Олеся)
new -> Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році лист мон


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2

Схожі:

Програма екзамену з української мови та літератури /Укладачі: кандидати філологічних наук, доценти Г.І. Атрошенко, Л. Я. Дергаль, З. О. Митяй, О. Ф. Мінкова, Т. Г. Юрченко, О. В. Бабакова, Л. П. Копєйцева, кандидати педагогічних наук iconКараман Ольга Володимирівна, професор кафедри української мови, кандидат педагогічних наук; Удовиченко Лариса Миколаївна, доцент кафедри української літератури І компаративістики, кандидат педагогічних наук робоча програма
Робоча програма з «Методики профільного навчання української мови І літератури» для студентів за освітньою програмою: Українська...
Програма екзамену з української мови та літератури /Укладачі: кандидати філологічних наук, доценти Г.І. Атрошенко, Л. Я. Дергаль, З. О. Митяй, О. Ф. Мінкова, Т. Г. Юрченко, О. В. Бабакова, Л. П. Копєйцева, кандидати педагогічних наук iconВікова психологія за редакцією дійсного члена апн СРСР г. С. Костюка
Рукопис рецензували: кандидати педагогічних наук Г. П. Антонова, Г. Г. Викова, О. В. Неровня
Програма екзамену з української мови та літератури /Укладачі: кандидати філологічних наук, доценти Г.І. Атрошенко, Л. Я. Дергаль, З. О. Митяй, О. Ф. Мінкова, Т. Г. Юрченко, О. В. Бабакова, Л. П. Копєйцева, кандидати педагогічних наук iconІмені В. Г. Короленка Кафедра філологічних дисциплін
Ф. Баландіна – доктор філологічних наук, професор Н. С. Степаненко – кандидат філологічних наук, доцент Ю.І. Браїлко – кандидат філологічних...
Програма екзамену з української мови та літератури /Укладачі: кандидати філологічних наук, доценти Г.І. Атрошенко, Л. Я. Дергаль, З. О. Митяй, О. Ф. Мінкова, Т. Г. Юрченко, О. В. Бабакова, Л. П. Копєйцева, кандидати педагогічних наук iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи
Напн україни, кандидат педагогічних наук; В.І. Цимбалюк, учитель української мови та літератури нвк «Сквирський ліцей – зош І-ІІ...
Програма екзамену з української мови та літератури /Укладачі: кандидати філологічних наук, доценти Г.І. Атрошенко, Л. Я. Дергаль, З. О. Митяй, О. Ф. Мінкова, Т. Г. Юрченко, О. В. Бабакова, Л. П. Копєйцева, кандидати педагогічних наук iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів Програму підготували
М. П. Бондар, кандидат філологічних наук (Київ); О. М. Івасюк, кандидат філологічних наук (Чернівці); С. А. Кочерга, доктор філологічних...
Програма екзамену з української мови та літератури /Укладачі: кандидати філологічних наук, доценти Г.І. Атрошенко, Л. Я. Дергаль, З. О. Митяй, О. Ф. Мінкова, Т. Г. Юрченко, О. В. Бабакова, Л. П. Копєйцева, кандидати педагогічних наук iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів
М. П. Бондар, кандидат філологічних наук (Київ); О. М. Івасюк, кандидат філологічних наук (Чернівці); С. А. Кочерга, доктор філологічних...
Програма екзамену з української мови та літератури /Укладачі: кандидати філологічних наук, доценти Г.І. Атрошенко, Л. Я. Дергаль, З. О. Митяй, О. Ф. Мінкова, Т. Г. Юрченко, О. В. Бабакова, Л. П. Копєйцева, кандидати педагогічних наук iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою та мовами національних меншин Програму підготували
М. П. Бондар, кандидат філологічних наук (Київ); О. М. Івасюк, кандидат філологічних наук (Чернівці); С. А. Кочерга, доктор філологічних...
Програма екзамену з української мови та літератури /Укладачі: кандидати філологічних наук, доценти Г.І. Атрошенко, Л. Я. Дергаль, З. О. Митяй, О. Ф. Мінкова, Т. Г. Юрченко, О. В. Бабакова, Л. П. Копєйцева, кандидати педагогічних наук iconНавчальна Програма комплексного екзамену з практики усного та писемного мовлення першої іноземної мови, методики викладання іноземних мов, зарубіжної літератури та методики викладання світової літератури
Петрова Т. М., кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри англійської мови
Програма екзамену з української мови та літератури /Укладачі: кандидати філологічних наук, доценти Г.І. Атрошенко, Л. Я. Дергаль, З. О. Митяй, О. Ф. Мінкова, Т. Г. Юрченко, О. В. Бабакова, Л. П. Копєйцева, кандидати педагогічних наук iconУкраїнська література проект програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10–11 класи
Напн україни,кандидат педагогічних наук; В.І. Цимбалюк, учитель української мови та літератури нвк «Сквирський ліцей – зош І-ІІ ступенів»,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка