Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ магістр



Скачати 165,86 Kb.
Дата конвертації29.09.2017
Розмір165,86 Kb.
ТипПрограма

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

«Затверджую»

Ректор ЧНУ_______С.В. Мельничук

„____” ____________ 2014 р.


ПРОГРАМА ФАХОВОГО ІСПИТУ

для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень

магістр”



(повна форма навчання)

напрям підготовки 0305 Філологія

спеціальність 8.02030302– „Румунська мова та література”

Схвалено Вченою радою філологічного факультету

Протокол № 6 від „10” лютого 2014 р.

Голова ради проф. Бунчук Б. І.



Чернівці - 2014

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
За роки незалежного розвитку освіта України зробила відчутні кроки вперед. Зокрема затверджено Національну державну програму "Освіта. Україна XXI століття", здійснюються добре відомі кожному реформи в організації навчального процесу: заохочення нових форм, оновлення змісту та методики навчання, забезпечення національно-освітніх потреб усіх громадян країни різної національної приналежності. Для того, щоб всі ці засади набули практичного змісту, потрібно забезпечити сучасну школу висококваліфіко­ваними спеціалістами.

Перевірити знання румунської мови та літератури покликані поточні іспити при завершенні курсів сучасної румунської мови та літератури та державний іспит для випускників філологічного факультету університету, що проводиться в усіх вищих навчальних закладах України.

Державний іспит з румунської мови та літератури випускники складають в усній формі. Він вимагає від студента:


  • ґрунтовних знань з сучасної румунської мови та літератури (знання теоретичного матеріалу, правил та вміння підкріпити їх прикладами);

  • виявлення обізнаності з проблемами розвитку румунської мови і літератури на сучасному етапі;

  • володіння методикою лексичного, фонетичного, морфемного, словотвір­ного, морфологічного розборів виділених у тексті слів та аналізу художніх творів;

  • навичок аналізу явищ сучасної румунської мови та літератури з огляду на історію їх становлення і розвитку.

При підготовці до екзамену випускник повинен вдумливо опрацювати значний за обсягом теоретичний матеріал, користуючись Програмою з румунської мови та літератури до державних іспитів.
РУМУНСЬКА МОВА

Румунська мова як внормована і опрацьована форма загальнонаціональної мови, її писемна й усна форми. Мовна норма та її соціальне значення. Основні тенденції розвитку румунської літературної мови на сучасному етапі.

Функція мови. Мова ієрархічна система. Синтагматичні та парадигма­тичні відношення мовних одиниць. Сучасна румунська мова як об’єкт наукового вивчення. Специфічні риси румунської мови в галузі фонетики, лексики, морфології та синтаксису.

Історія румунського правопису.


ФОНЕТИКА І ФОНОЛОГІЯ

Предмет фонетики і фонології, зв’язок з іншими лінгвістичними дисциплі­нами. Загальна характеристика фонетичної системи сучасної румунської мови.

Основні звукові одиниці мови: лінійні (сегментні) звуки та нелінійні (суперсегментні) наголос, інтонація. Акустичні властивості мовних звуків. Три аспекти вивчення звука.

Голосні та приголосні звуки (загальна характеристика). Акустико-артикуляційна класифікація голосних звуків. Акустико-артикуляційна класифікація приголосних звуків: за способом і місцем творення, за ступенем палаталізації, за участю голосу і шуму. Асиміляція і дисиміляція приголосних у потоці мовлення. Спрощення в групах приголосних.

Виникнення нових голосних (â, î, ă). Дифтонги і трифтонги.

Виникнення дифтонгів і трифтонгів в румунській мові.

Виникнення приголосних (ţ, ş, dz(z), gi, ge, ci, ce) в румунській мові.

Система фонем сучасної румунської літературної мови. Поняття про фонему. Диференційні ознаки та функції фонем. Поняття позиції у фонології Головні вияви і варіанти фонем.

Фонетична і фонематична транскрипції.

Склад як одиниця фонетичної системи. Румунський складоподіл. Морфем­не членування і складоподіл. Орфографічний і фонетичний складоподіл.

Румунський наголос, його функції та ознаки.

Інтонація її функції.


ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА Й ОРФОГРАФІЯ

Поняття орфоепії. Основні риси румунської літературної вимови. Випадки порушення орфоепічних норм. Деякі особливості вимови слів іншомовного походження.

Графічні засоби румунської мови. Основні вимоги до алфавітного письма.

Принципи румунського правопису. Основні правила вживання дефісу. Правопис слів іншомовного походження. Правопис прізвищ. Правопис складних слів.


ЛЕКСИКОЛОГІЯ І ФРАЗЕОЛОГІЯ

Предмет лексикології. Зв’язок лексикології з іншими мовознавчими дисциплінами. Слово в лексико-семантичній системі мови. Ознаки слова як мовної одиниці. Слово і поняття. Знакова природа слова. Структурні ознаки слова: фонетична оформленість, внутрішньоструктурна цілісність, відокрем­лено-оформленість. Лексика румунської мови як система. Однозначність і багатозначність слів в румунській мові. Пряме і переносне значення слова. Типи переносних значень. Конототивна функція слова. Прямі і непрямі запозичення в румунський мові. Наявність румунських слів в інших мовах.

Явище омонімії. Типи омонімів і шляхи їх виникнення. Питання про критерії розрізнення омонімії та полісемії. Відмежування лексичних омонімів (повних і часткових) від омофонів, омографів і омоформ.

Синонімія як тип лексико-семантичного відношення. Поняття синоні­мічного ряду. Класифікація та стилістичні функції синонімів.

Антонімія. Семантична та структурна класифікація антонімів. Антитеза й оксюморон як стилістичні фігури. Явище паронімії. Стилістичне використання паронімічної лексики.

Активний і пасивний склад лексики сучасної румунської мови. Застарілі слова, їх типи. Неологізми, їх типи. Функції застарілих слів і неологізмів.

Предмет фразеології. Джерела фразеології. Фразеологізм – основна одиниця фразеологічної системи. Фразеологічне значення. Його відмінність від лексичного. Типи фразеологізмів. Ідіоматика. Джерела ідіоматики.

Стилістичний аспект слова. Класифікація стилів.

Характеристика румунської лексики з етимологічної точки зору. Етимологічні принципи, етимологічна стратифікація.

Лексикографія як мовознавча дисципліна. Типи словників, їхні кращі зразки. Короткі відомості щодо історії становлення і розвитку румунської лексикографії.



Словотворення та його різновиди. Префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний, постфіксальний, неафіксальні різновиди морфо­логічного способу словотворення. Основа та словоскладання як різновиди морфологічного способу словотворення. Абревіація – різновид морфологічного способу словотворення. Типи абревіатур та стилістичні можливості їх вживання.

Субстантивація, ад’єктивація, адвербіалізація – різновиди морфолого-синтаксичного способу словотворення.


МОРФОЛОГІЯ

Основні поняття і предмет морфології. Зв’язок морфології з іншими лінгвістичними дисциплінами. Слово, словоформа, парадигма у морфології. Поняття граматичної категорії. Типи граматичних категорій. Поняття граматичної форми. Способи й засоби вираження граматичного значення.

Система частин мови в сучасній румунській мові. Критерії визначення частин мови та історія їх становлення в румунському мовознавстві.

Повнозначні частини мови і службові слова (аналітичні синтаксичні морфеми). Іменник і дієслово як центральні (основні) частини мови. Взаємозв’язок іменникової та дієслівної семантики.



Іменники. Визначення іменника як частини мови. Взаємна обумовленість лексичного значення та граматичних ознак іменника.

Лексико-граматичні категорії іменника. Іменники – власні і загальні назви. Іменники конкретні і абстрактні назви, особливості семантики і відмінювання. Іменник – збірні та речовинні назви, особливості семантики та відмінювання.

Категорія роду іменника. її реальна та формальна семантика, засоби вираження. Історичні зміни у формуванні категорії роду іменників. Рід невідмінюваних іменників та абревіатур.

Категорія числа іменника, її обумовленість зовнішньою семантикою, засоби вираження. Історичні зміни у формуванні категорії числа іменників. Іменники pluralia tantum, особливості їх відмінювання. Іменники singularia tantum.

Категорія відмінка іменника, граматичний зміст та засоби вираження. Система відмінків сучасної румунської мови. Історичні зміни в системі відмінювання іменників. Особливості відмінювання іменників І відміни. Особовості відмінювання іменників II відміни. Особливості відмінювання іменників III та IV відмін.

Визначення прикметника як частини мови. Морфологічна будова та граматичні ознаки прикметника. Короткі і повні, членні і нечленні, стягнені і нестягнені форми прикметників (з історичними коментарями). Розряди прикметників та принципи їх розмежування. Проміжні розряди прикметників. Семантико-морфологічні особливості якісних прикметників. Співвідносна та неспіввідносна міра вияву ознаки якісних прикметників. Лексико-семантичні категорії відносних прикметників. Присвійні прикметники, їхні ознаки. Відмінювання прикметників. Субстантивація прикметників.

Визначення числівника як частини мови. Погляди мовознавців на числівник. Граматичні ознаки числівника. Класифікація числівників за морфологічною будовою (з історичними коментарями). Класифікація числівників за семантикою. Відмінювання числівників. Синтаксичні параметри числівників.

Займенник як частина мови. Місце займенника у системі частин мови (історія питання). Поділ займенників на розряди за значенням. Особливості займенникових парадигм (з історичними коментарями).

Дієслово як самостійна частина мови і як система дієслівних форм. Граматичні особливості інфінітива (з історичним коментарем). Поділ дієслів на класи (з історичними коментарями).

Загальнодієслівні граматичні категорії дієслова. Типи дієслівних утворень. їхні граматичні ознаки та синтаксичні функції. Загальнодієслівна категорія виду, засоби її вираження. Одновидові та двовидові дієслова. Загальнодієслівна категорія стану, способи та засоби її вираження. Загальнодієслівна категорія перехідності-неперехідності, способи та засоби її вираження.

Дієслівна категорія способу, засоби її вираження. Історія утворення форм умовного та наказового способів. Дієслівна категорія часу, засоби її вираження. Значення часових форм. Історія форм майбутнього та минулого часу. Дієслівна категорія особи, засоби її вираження. Дієслівні парадигми (з історичними коментарями).

Визначення прислівника як частини мови. Розряди прислівників. Кла­сифікація прислівників за синтаксичною функцією. Загальна характеристика атрибутивних прислівників. Загальна характеристика предикативних прислів­ників. Загальна характеристика модальних прислівників.



Прийменник як службова частина мови. Погляди мовознавців на прийменник. Розряди прийменників за структурою.

Сполучник як службова частина мови. Основні підходи до визначення статусу сполучника. Сурядні і підрядні сполучники. Розряди сполучників за структурою.

Вигук як особливий лексико-граматичний розряд слів. Звуконасліду­вальні слова.



СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
Синтаксис як розділ граматики. Зв’язок синтаксису з іншими мовознав­чими дисциплінами.

Основні одиниці синтаксису: синтаксема, словосполучення, речення. Питання про синтаксичні одиниці, більші за речення. Текст. Типи зв’язного мовлення. Речення і словосполучення як окремі синтаксичні одиниці. Речення і висловлювання. Речення і фраза.



Словосполучення. Граматичне значення і структурні схеми та типи словосполучень. Класифікація словосполучень за лексико-граматичним принципом. Функції словосполучення.

Прислівні та неприслівні зв’язки в синтаксисі. Координація. Тяжіння. Типи підрядного зв’язку. Засоби вираження підрядних зв’язків. Узгодження і кореляція. Керування як тип підрядного зв’язку. Сильне і слабке, варіативне і неваріативне, посереднє і безпосереднє керування. Відмінкове прилягання та власне прилягання як типи підрядного зв’язку.



Речення. Визначення речення. Предикативність і модальність. Спів від­ношення об’єктивної і суб’єктивної модальності в реченні. Аспекти вивчення речення, формально-граматичний, семантико-синтаксичний, комунікативний.

Класифікація речень типи речень за комунікативною настановою (розповідні, питальні, спонукальні речення), за характером предикативних відношень. Стверджувальні та заперечні речення. Окличні речення. Класи­фікація речень за будовою.

Просте речення як монопредикативна одиниця. Поняття про мінімальну структурну схему речення та парадигму простого речення. Дієслівні, субстантивні, ад’єктивні, партиципні, адвербіальні, інфінітивні речення. Типи речень за способом вираження предикативності. Двоскладні та односкладні речення. Типи речень за повнотою реалізації структурної схеми. Контекстуальне та ситуативно неповні речення. Еліптичні речення. Комунікати як еквівалент речень. Основні типи комунікатів.

Головні члени простого речення. Номінативні підмети, засоби їх вираження. Підмети-словосполучення, їх класифікація й засоби вираження. Інфінітивні підмети. Простий дієслівний присудок – координований і некоординований. Простий дієслівний ускладнений присудок. Субстантивні, ад’єктивні та партиципні двоскладні речення, особливості їх граматичної будови. Іменний складений присудок. Типи зв’язок. Засоби вираження іменної частини. Складений дієслівний присудок. Поняття про суб’єктний та об’єктний інфінітив. Засоби вираження допоміжних компонентів складеного дієслівного присудка. Ускладнені форми складених дієслівного та іменного присудків.

Односкладні речення. Питання про односкладні речення та їх класифікація в мовознавчій науці. Типи дієслівних односкладних речень. Безособові речення. Інфінітивні речення. Односкладні речення іменного класу номінативні, генітивні та квантитативно-генітівні.

Поняття про просте ускладнене речення. Речення з сурядними рядами словоформ, основні правила пунктуації таких речень. Речення з напівпреди­кативними зворотами, пунктуація у таких реченнях. Речення з поясювально уточнюючими зворотами. Розділові знаки при уточнюючих зворотах. Речення зі звертаннями. Речення зі вставними і вставленими конструкціями. Функціонально-семантичні групи вставних компонентів.



Складне речення. Загальна характеристика складного речення. Засоби зв’язку предикативних частин. Питання класифікації складних речень.

Складносурядні речення в сучасній румунській мові. Складносурядні речення відкритої структури. Складносурядні речення закритої структури.

Складнопідрядні речення особливості їх будови. Класифікація складно­підрядних речень. Складнопідрядні речення нерозчленованої структури. Займенниково-співвідносні речення. Складнопідрядні речення з прислівним зв’язком. Складнопідрядні речення з підрядними присубстантивними. Складні речення з підрядними з’ясувальними. Складнопідрядні речення розчленованої структури. Складні речення з підрядними мети. Складні речення з підрядними умови. Складнопідрядні речення часу. Складнопідрядні порівняльні речення. Складнопідрядні речення причини. Складнопідрядні допустові речення. Складнопідрядні наслідкові речення. Складнопідрядні зіставлювальні речення.

Складні безсполучникові речення. Питання їх класифікації. Складні безсполучникові речення відкритої та закритої структури.

Складні багатокомпонентні речення. Основні їх типи. Складнопідрядні речення ускладненої структури (з кількома підрядними). Складні синтаксичні конструкції з сурядним, підрядним та безсполучниковим зв’язком.

Пунктуація. Принципи румунської пунктуації. Система розділових знаків.


РУМУНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Література як мистецтво слова. Художній образ та його функції. Принципи та методи аналізу художнього твору. Історична еволюція художніх засобів (у т.ч. у румунській літературі). Різноманітні структури художніх творів. Основні літературознавчі школи (біографічна, культурно-історична, психологічна та психоаналітична, структуралізм). Сучасні засоби комплексного аналізу худож­ніх творів. Застосування ЕОМ у літературознавчих дослідженнях. Румунська культура у регіональному, європейському та всесвітньому контекстах. Проблеми порівняльного вивчення румунської літератури.

Фольклор як перша фаза цивілізації етносу (Ал.Руссо). Фольклористика –етнографія – етнологія. Специфічні риси усної народної творчості. Система жанрів румунського фольклору. Фольклор та філософія культури румунського народу. Основні міфи румун. Румунський фольклор Дністровсько-прикарпат­ського регіону. Румуно-українські фольклорні зв’язки (обрядовий фольклор, усна проза, народна драма та інші жанри).

Проблеми періодизації румунської літератури. Румунська література старослов’янською мовою. Гуманізм у румунській літературі. Літописи Грігоре Уреке, Мирона Костіна, Іона Некулче та їх внесок у розвиток румунської літератури. Дмітрій Кантемір і "європеїзація" румунської літератури.



Румунська література кінця XVIIIпоч. XIX ст. Трансільванська школа: основні культурологічні принципи та філологічні концепції.

Байка у румунській літературі: традиційні сюжети, мотиви та національні художні засоби. Ал.Доніч та інші автори байок. Внесок Георгія Асакі у розвиток румунської культури 10-30 років XIX ст.

Сентименталізм та преромантизм. К.Конакі, І.Векереску та ін. Синхронізація різноманітних елементів класицизму, романтизму та реалізму у творах К.Стамати, Ал.Гіждеу та ін. Розвиток літературної преси у Молдові та Мунтенії у 20-30 роках XIX ст. Іон Хеліаде Редулеску – енциклопедична постать румунської літератури.

Журнал "Дачія літераре" та проблеми розвитку національної самосвідомості румунів; Літературний маніфест М.Когелнічану, Румунська література 40-60 років та усна народна творчість. "Романтична школа" та її специфічні риси у румунській літературі. Розвиток основних жанрів прози (К.Негруці). Письменники – меморіалісти, історична проза (Н.Белческу). Модернізація художніх засобів поезії цього періоду (Васіле Александрі). Васіле Александрі та румунська література на Буковині. Публіцистичний характер творчості В.Александрі, Алеку Руссо та ін.

Розвиток драматургії у 40-60 p.p. XIX ст. Комедії В.Александрі: проблема, характери, художні засоби. Історичні драми В.Александрі. В.Александрі та Буковина.

Роман "бальзаківського" типу (Ніколае Філімон та ін.) Розвиток реалізму у румунській літературі 50-60 pp. XIX ст.

Епоха великих класиків (70-80 pp. XIX ст.) та її основні характеристики. "Жунімя" та жунімізм. Розвиток "естетичної критики" Тіту Майореску. Роль преси для розвитку румунської літератури ("Конворбірі літераре", "Контемпо­ранул" та ін.)

Проблеми періодизації та вивчення творчості Міхая Емінеску. Монографії про М.Емінеску, твори поета українською та іншими мовами світу. Філософська проблематика творчості М.Емінеску ("Memento mori", "Послання" та ін.). Фольклорний субстрат поезії М.Емінеску ("Келін", "Лучафер"). Поема "Лучафер" у контексті європейського романтизму (Байрон, Леопарді, А. де Мюссе, Лєрмонтов, Т.Шевченко, Леся Українка та ін.). Інтимна лірика М.Емінеску, художня майстерність поета. Проза та публіцистика М.Емінеску. М.Емінеску і Буковина.

Народний характер прози Іона Крянге. Своєрідність фантастичних образів І.Крянге. Проблема слов’янських паралелей казок І.Крянге. Новаторський характер прози І.Л.Караджале. Комедії І.Л.Караджале і театр абсурду. Актуальність творчості І.Л.Караджале.

Символізм у румунській літературі. Ал.Македонскі. Традиціоналізм та модернізм у творчості М.Македонського, Г.Кожбука, О.Гогі.

Румунська література на Буковині у XIX ст.

Періодизація румунської літератури XX ст. Георге Баковія та румунський символізм. Поезія "екзистенціальної сутності" Лучіана Блага. Внесок Міхаіла Садовяну у розвиток історичного роману. Широкі епічні полотна Лівіу Ребряну, Каміла Петреску та ін.: їх проблематика та своєрідність у контексті європейської літератури XX ст.

Румунська література у Бесарабії та на Буковині (Іконопісці: Т.Келаріу, М.Стреіну, Ю.Веспер та ін.).

Творчість письменників румунської діаспори (Мірчя Еліаде, Еуджен Іонеску та ін.). Розвиток модерністської лірики від Іона Барбу до Нікіти Стенеску; 60-роки у румунській поезії: художні пошуки та здобуття. Проб­лематика та художні засоби прози Каміла Петреску, Хортензії Пападат-Бен­жеску, М.Преда, Іона Друце, Ал.Івасюк, Д.Р.Попеску, Ф.Нягу, Н.Бребан та ін.

Гімни рідної мови (А.Матеевич, Гр.Віеру та ін.).

Художні здобутки румунської поезії другої половини XX ст.: М.Сореску, Ана Бландіана, Іон Александру, Л.Даміан, Н.Дабіжа та ін.

Румунська література на Буковині (Чернівецька обл.) у національному та міжетнічному контекстах; румуно-українські зв’язки (переклади румунської літератури українською мовою).

Принципи порівняльного вивчення фольклору та літератури.

Компаративізм на Україні, у Румунії та Молдові. Історико-типологічне вивчення румунського фольклору та літератури. Класицізм, сентименталізм, романтизм, реалізм, модерністські течії у румунської та в інших літературах. М.Емінеску у контексті європейського романтизму. Іон Крянге та "фольклорна проза" у світовій літературі. І.Л.Караджале. Новаторство творів.

Румуно-українські фольклорні та літературні зв’язки. Взаємозбагачення усної народної творчості у контактних зонах (Буковина, Молдова, Одеська та Закарпатська області). Вивчення національних особливостей фольклору у контексті паралельних явищ. Актуальна тематика порівняльного вивчення фольклору та літератури у Чернівецькому національному університеті.
Основна література


  1. Bostan Gr., Bǎieşu N., Botezatu Gr. Creaţia popularǎ. Curs teoretic de folclor românesc; Chişinǎu, 1991.

  2. R.Wellek, A.Warren. Teoria literaturii, Bucureşti, 1987.

  3. George Cǎlinescu. Istoria literaturii române de la origini pânǎ în prezent, Bucureşti, 1988.

  4. Ion Rotaru. Istoria literaturii române în 5 volume, Galaţi, Bucureşti, 1989-2000.

  5. Literatura românǎ postbelicǎ, Coordonator M.Dolgan, Chişinǎu, 1997.

  6. G.Munteanu. Istoria literaturii române. Epoca marilor clasici, Bucureşti, 1980.

  7. Grigore C.Bostan, Lora Bostan. Pagini de literaturǎ românǎ, Bucovina, reg.Cernǎuţi, 1775-2000, Cernǎuţi, 2000.

  8. George Cǎlinescu. Opera lui M.Eminescu. în G.Cǎlinescu. Opere, v. 12-13.

  9. Eugen Simion. Proza lui M.Eminescu, Bucureşti, 1968.

  10. Vladimir Streinu. Ion Creangǎ. Bucureşti, 1971

  11. Cioculescu Şerban. Caragialiana, Bucureşti, 1987.

  12. Tomuş Mircea. Opera lui I.L.Caragiale, Bucureşti, 1977.

  13. Mariana Adrian. Opera lui Alexandru Macedonski, Iaşi, 1988.

  14. Pompiliu Mircea. Ioan Slavici, Timişoara, 1978.

  15. Scriitori români. Dicţionar. Coord. M.Zaciu ş.a., Bucureşti, 1995-2002, în 3 vol.

  16. Б.М.Путилов. Методология сравнительно-исторического изучения фоль­клору, М., 1975.

  17. В.М.Гацак. Фольклор и молдавско-румынско-украинские исторические связи. – М., 1976.

  18. Gr.C.Bostan. Poezia popularǎ româneascǎ în spaţiul carpato-nistrean, Iaşi, 1998.

  19. Rosetti Al. Întroducere în fonetică, Bucureşti, 1992.

  20. Ivanescu G. Istoria limbii române, Iaşi, 1990.

  21. Curs de gramatică istorică a limbii române, Chişinău, 1991.

  22. Berejan S., Dumeniuc I., Matcaş N. Lingvistica generală, Chişinău, 1985.

  23. Dumitru Ieremia. Cromatica limbii române, Iaşi, 1997.

  24. Anatol Ciobanu. Punctuaţia limbii române, Chişinău, 2000.

  25. Ion Melniciuc. Practicum la lexicologie, Chişinău, 1991.

  26. Nicolae Corlăteanu, Ion Melniciuc. Lexicologia, Chişinău, 1992.

  27. Scurt dicţionar etimologic al limbii moldoveneşti, Chişinău, 1978.

  28. Ilie Popescu. Cuvinte înaripate, Chişinău, 1991.


Додаткова література

1.Ilie Popescu, Brânduşa Grigorco. Tipuri de exerciţii la frazeologia limbii române. Ruta, Cernăuţi, 2002.

2.Dicţionarul explicativ al limbii române, Bucureşti, 1998.

3. Norme ortografice, ortoepice şi de punctuaţie ale limbii române, Chişinău, 1990.

4. Сучасна українська мова. Підручник, київ, 1991.

5. Семчинський С.В. Семантична інтерференція мов. Видав. Вища школа, Київ, 1974.

6.Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис, Київ, 1993.

7. Кулик Б.Н. Курс сучасної літературної мови, Ч.ІІ, Київ, 1965.

8.Загнітко Г. Українська мова. Синтаксис, Донецьк, 2001 р.

Програма розглянута і затверджена на засіданні кафедри румунської та класичної філології (протокол № 6 від 12 лютого 2014 р.)


В.о. завідувача кафедри доц. Загайська Г.М.
Розглянуто на засіданні методради факультету

(протокол № 5 від 4 лютого 2014 р.)


Голова методради доц. Гуцуляк І.Г.

Декан філологічного факультету проф. Бунчук Б.І.
Каталог: res -> chnu.edu.ua -> gradinf -> 2014 -> programa vstupnyh vyprobuvan -> 5-mag
5-mag -> Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ магістр
5-mag -> Програма вступного іспиту з німецької мови як другої іноземної мови для студентів факультету іноземних мов
5-mag -> Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень " магістр"
5-mag -> Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ Магістр
5-mag -> Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ Магістр


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ магістр iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень " магістр"
Магістр за професійним спрямуванням “Філологія” (“Зарубіжна література та теорія літератури”) повинен мати професійні знання, бути...
Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ магістр iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ Магістр
Відповідно до статті 30 Закону України «Про освіту» підготовка фахівців з вищою освітою: бакалаврів, спеціалістів та магістрів здійснюється...
Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ магістр iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень,, магістр
Об'єкт І предмет економічної І соціальної географії. Місце економічної І соціальної географії в системі географічних наук. Структурна...
Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ магістр icon"Міжнародна економіка" на освітньо-кваліфікаційний рівень – "магістр" Київ 2005
Концепцію програми вступного іспиту в кнеу на освітньо-кваліфікаційний рівень "магістр" розроблено творчою групою у складі
Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ магістр iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень " спеціаліст"
Спеціаліст за професійним спрямуванням “Філологія” (“Зарубіжна література та теорія літератури”) повинен мати професійні знання,...
Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ магістр iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ Спеціаліст
Особливості історичного розвитку соціологічного знання, зв’язок його еволюції з історією суспіль­ства та культурними традиціями....
Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ магістр iconПрограма фахового іспиту (творчий конкурс зі спеціальності) для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень
На музичному інструменті ( фортепіано, скрипка, баян, акордеон, бандура, гітара, цимбали) виконати два твори поліфонічний твір та...
Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ магістр iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ спеціаліст
Українська мова – державна мова України. Українська мова серед інших мов світу. Українська мова як національна мова українського...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка