Програма фахового вступного випробування для вступників на навчання за окр



Сторінка1/4
Дата конвертації08.05.2017
Розмір0.69 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4

Львівський національний університет імені Івана Франка

Філологічний факультет

Кафедра російської філології

ПРОГРАМА ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ НА НАВЧАННЯ ЗА ОКР «МАГІСТР»

За спеціальністю «Мова і література (російська)»

Програму затверджено рішенням Вченої ради філологічного факультету 17 лютого 2016 року, протокол № 7.

Голова Вченої ради філологічного факультету – декан філологічного факультету д.ф.н., доц. Пилипчук С.М.



Львів – 2016
Сучасна російська літературна мова
ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ. ЛЕКСИКОГРАФІЯ

Поняття сучасної російської літературної мови (СРЛМ). Функції російської мови в сучасному світі.

Предмет, зміст, розділи курсу СРЛМ (сучасна російська літературна мова).

Вузьке і широке поняття терміна “сучасна”. Літературна мова – нормована форма загальнонародної мови. Види норм. Історичний характер мовної норми. Кодифікація норми. Вплив позамовних факторів на літературну норму (1985-2010).

Генеалогічна характеристика російської мови. Типологічна характеристика російської мови.

Соціальні функції російської мови (російська мова як засіб національного, світового спілкування). Поняття штучної мови. Сучасна мовна ситуація в Україні, юридичний статус російської та інших національних мов в Україні. Діяльність “МАПРЯЛ”.

Лексичне значення слова.

Семасіологічний та ономасіологічний аспекти вивчення мовних одиниць. Слово як одиниця лексичного рівня мови, зіставлення його з одиницями інших лінгвістичних рівнів. Значення слова і поняття, їх зіставлення. Значення термінів лексема, семема, архисема, диференційна сема (диференціатор), ЛСВ (лексико-семантичний варіант). Структура лексичного значення слова: ядро значення і додаткові компоненти, їх види. Потенційні семи та їх актуалізація. Значення терміна “коннотація”. Поняття картини світу. Роль коннотованої лексики у відображенні національної картини світу. Аспекти (види) ЛЗС (лексичного значення слова). Структура багатозначного слова (полісеманта). Слово й концепт. Концептуальна система або структура.



Багатозначність слів у сучасній російській мові.

Багатозначність слова як мікросистема (взаємозв’язок ЛСВ). Критерій розмежування омонімії й полісемії. Пряме й переносне значення: а) види мовних переносів; б) регулярні типи багатозначності. Оказіональне й узуальне значення. Поняття потенційного слова. Способи тлумачення ЛЗС, трансформація полісемії й типів ЛЗС у тлумачних словниках сучасної російської мови. Найважливіші тлумачні словники ХУШ-ХХ століть, їх характеристика.



Омонімія. Види омонімів.

Сутність явища омонімії. Омоніми. Шляхи виникнення омонімів у мові: а) розклад полісемії до омонімії; б) омоніми як результат історичних процесів у слові; в) омоніми як результат запозичення; г) словотвірні омоніми. Види омонімів: омофони, омографи, омоформи, повні лексичні омоніми. Критерії розмежування омонімії й полісемії. Стилістичне використання омонімів у мовленні. Характеристика словників омонімів російської мови.

Визначення паронімов. Паронімія й парономазія. Розмежування паронімів і омонімів, синонімів, варіантів слів. Використання паронімії й парономазії в мові художньої літератури.

Системна організація лексики російської мови.

Прояв системності лексичного складу мови: парадигматика, синтагматика, епідигматика. Види словесних опозицій. Парадигматична організація російської лексики: синоніми, антоніми, пароніми. Вільна і зв’язана сполучуваність слів. Закон семантичного узгодження слів у мові. Входження ЛСВ багатозначного слова в синонімні ряди і антонімні пари, паронімні ряди і пари. Парадигматика, синтагматика та ієрархічність як системотвірна властивість мови. Ідеографічна організація лексики.



Лексична парадигматика. Синонімія. Антонімія.

Питання про синоніми і синонімію в російському мовознавстві. Визначення синоніма, синонімного ряду. Типи синонімних рядів. Домінанта синонімного ряду. Поняття “синонімного гнізда”.

Синоніми і варіанти слова. Функції синонімів у мовленні. Лексикографічний опис синонімів російської мови.

Типи відношень протилежності. Лексична антонімія. Типи антонімів. Функції антонімів у мовленні. Лексикографічний опис антонімів російської мови.



Класифікація російської лексики. Генетична типологія.

Місце російської мови серед інших слов’янських мов. Основні шляхи формування російської лексики. Пласти російської лексики з огляду на її походження. Критерії віднесення слова до запозиченої або власне російської лексики. Лексичні запозичення у російській мові: з слов’янських мов; з неслов’янських мов. Причини запозичень. Зовнішні ознаки запозичених слів. Фонетичні, граматичні та лексичні закономірності, що супроводжують засвоєння запозичених слів. Семантичні явща, які пов’язані з запозиченням слів. Фонетичні, граматичні, семантичні, стилістичні особливості старослов’янізмів. Екзотизми і варваризми. Мовна інтернаціоналізація. Принцип функціональної доцільності при використанні запозиченої лексики. Російські слова у мовах світу. Словники етимологічні, історичні, іншомовних слів, варваризмів.



Лексика загальнонародна і обмеженого вжитку.

Структура національної мови. Лексика обмеженого вжитку. Групи діалектів російської мови. Види діалектизмів. Функції діалектизмів у тексті. Жаргон і арго. Поняття професіоналізма і професійного жаргонізма. Семантична специфіка терміна. Поняття термінологізації загальнонародної лексики й детермінологізація терміна. Функції соціально обмеженої лексики у художньому тексті. Словники лінгвістичних термінів, лінгвістичні й філологічні енциклопедії.



Активна і пасивна лексика російської мови.

Застаріла лексика: архаїзми та історизми. Поняття неологізма. Шляхи виникнення нових слів у мові. Оказіональні та потенційні слова. Словотвір і словотворчість. Види номінації: пряма та непряма. Види нових номінацій: нормальні номінації, мутації, штучні номінації, “паталогічні” номінації. Словники етимологічні, історичні, нових слів і значень.



Стилістична диференціація російської лексики.

Стилістичні пласти лексики. Принципи їх виділення. Стилістично нейтральна (міжстильова) лексика російської мови. Розмовний стиль, його особливості. Писемні стилі російської мови, їх особливості. Система стилістичних позначок у тлумачних словниках російської мови.



Російська лексикографія.

Два типи словників: лінгвістичні і довідкові (енциклопедичні), їх відмінність.

Типологія лінгвістичних словників: а) за їх відповідністю до розділів мовознавства та інших мовних явищ: словники тлумачні, ідеографічні, антонімів, синонімів, паронімів, омонімів, ономастичні, іншомовних слів, перекладні, етимологічні, історичні, діалектні, термінологічні, неологізмів, частотні, фразеологічні, правильностей, орфоепічні, труднощів, морфологічні, словотвірні, зворотні, синтаксичні; б) наукова, педагогічна і шкільна лексикографія: словники-посібники для вчителів, шкільна філологічна енциклопедія, шкільні словники синонімів, антонімів, омонімів, фразеологічний словник для школярів; в) лексикографія для школи з рідною мовою навчання й для національної школи (навчальний словник фразеологізмів російської мови та інші); г) словники для носіїв мови та іноземців (навчальний словник сполучуваності в російській мові, словник “Лексическая основа русского языка”, тлумачні словники російської мови в малюнках).

Основні тлумачні словники російської мови. Характеристика “Лингвистического энциклопедического словаря” (Гол.ред. В.М.Ярцева, 1990): принципи будови, аналіз словникової статті. Характеристика словника “Русский язык: Энциклопедия” (Гол. ред.П.П.Філін,1979): принципи будови, аналіз словникової статті. Характеристика “Энциклопедического словаря юного филолога (языкознание)” (Уклад. М.В.Панов, 1984): принципи будови, аналіз словникової статті.



Основні поняття сучасної термінології.

Предмет і завдання термінології. Поняття про термін. Специфіка термінного значення. Структурні типи термінів. Системні відносини в сфері термінології. Лексико-генетична і лексико-граматична характеристика російської термінології. Особливості розвитку російської термінології в радянську епоху. Особливості сучасного розвитку термінології. Характеристика словників лінгвістичних термінів і лінгвістичних енциклопедій.



Ономастика як розділ лексикології.

Предмет и завдання ономастики. Власне ім’я, його статус. Індивідуалізуюча та узагальнююча функція власного імені. Класифікація власних імен (види онімів). Розділи ономастики. Специфіка власного імені. Системні відношення у сфері ономастики. Власне ім’я і суспільство. Соціальний характер власного імені (на матеріалі антропонімів). Система російських власних назв, її склад і розвиток у радянську епоху. Сучасні тенденції розвитку системи російських власних назв. Антропонім у художньому тексті.



Російська фразеологія. Фразеологічні словники.

Поняття фразеологічної одиниці. Подібність фразеологічних зворотів з іншими лінгвістичними одиницями та їх відмінності. Семантична класифікація фразеологізмів. Граматична класифікація фразеологізмів. Фразеологічні класифікації. Фразеологія російської мови з огляду на її походження. Системна організація фразеології. Фразеологічна парадигматика: фразеологічні синоніми, антоніми. Асистемні явища у фразеології: фразеологічна багатозначність, фразеологічні омоніми. Фразеологічна синтагматика. Фразеологія загальнонародна і обмеженого вжитку. Фразеологія активного і пасивного складу. Стилістична диференціація фразеологізмів. Схема формування фразеологічного значення. Вузьке і широке розуміння фразеології в російській лінгвістиці. Фразеологічні словники.



Сучасні тенденції розвитку лексики і фразеології СРЛМ.

Соціальні умови функціонування російської мови в радянську епоху. Зміни лексико-фразеологічного складу російської мови радянського періоду. Найчисленніші групи інновацій радянського часу. Словотвірна характеристика неологізмів російської мови радянської епохи. Перебудова і мова. Семантичні, структурні і прагматичні закономірності розвитку сучасної російської мови кінця ХХ століття. Статус і умови функціонування російської мови в Росії, на світовій арені.

Основні закономірності номінативного процесу СРЛМ: 1) тенденції до диференціації і генералізації номінацій, до економності найменувань в мовленнєвій практиці; ідіоматизація й ідеологізація як відображення сучасного інформаційного процесу; проблеми моделювання найменувань; 2) аксіологічні процеси в лексико-фразеологічній системі СРЛМ; ідеологізація, деідеологізація та переідеологізація лексики, детермінологізація термінів, стилістична дифузність СРЛМ; людський фактор в СРЛМ; аксіологічні процеси і збільшення ономасіологічних засобів мови; 3) інтернаціоналізація структури найменувань (мовний пуризм сучасних української, чеської, польської мов); 4) основні номінативні моделі СРЛМ.

ФОНЕТИКА. ФОНОЛОГІЯ. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ
Предмет і завдання фонетики. Аспекти вивчення звуків мови. Фонетичне членування потоку мовлення. Сегментні і суперсегментні одиниці.Артикуляційна фонетика. Будова артикуляційного апарату. Активні та пасивні органи мовлення. Підсистема вокалізму. Класифікація артикуляційних характеристик голосних російської мови в ізольованому положенні. Мовленнєві реалізації голосних російської мови. Фонетичні закони. Типи редукції. Кількісна редукція голосних. Якісна редукція голосних.

Підсистема консонантизму. Склад і класифікації приголосних звуків в ізольованому положенні. Приголосні російської мови у мовленнєвому потоці. Фонетичні закони.

Принципи та правила російської фонетичної транскрипції.

Акустична фонетика. Експериментальне дослідження фізичних параметрів звуків. Класифікація звуків російської мови за акустичними ознаками.

Фонетика суперсегментних одиниць. Склад як мінімальна суперсегментна одиниця. Теорії складу. Типи складів. Закони російського складоподілу.

Характер російського наголосу. Фонетичне слово. Формула О.О.Потебні. Енклітики та проклітики.

Мовленнєвий такт. Фраза, її інтонаційне вираження. Компоненти і функції інтонації. Основні типи інтонаційних конструкцій російської мови.

Предмет фонології. Сутність функціонального аспекту вивчення звукових одиниць. Поняття про фонему. Конститутивні і диференціальні ознаки фонем. Фонема і позиційні чергування звуків. Паралельні й перехресні чергування.

Відмінність позиційних чергувань від традиційних, історичних.

Позиційні чергування голосних та приголосних фонем російської мови. Поняття нейтралізації фонем. Гіперфонема. Варіанти і варіації фонем.

Сигніфікативно сильні і слабкі позиції фонем, перцептивно сильні й слабкі позиції фонем.

Фонологічна система російської мови. Склад голосних та приголосних фонем.

Історія розробки фонології у російському мовознавстві. І.О.Бодуен де Куртене як засновник фонології. «Основы фонологии» М.С.Трубецького. Поняття фонеми відповідно до концепцій Московської та Петербурзької фонологічних шкіл .

Принципи фонематичної транскрипції. Процедура фонемного транскрибування.

Фонетико-фонологічний розбір слова.

Предмет та завдання перцептивної фонетики. Методи дослідження перцептивних одиниць. Перцептивні одиниці та система фонем.

Російська орфоепія. Поняття орфоепічної норми. Історичний характер норми. Тенденції розвитку орфоепічних норм російської мови. Орфоепічні словники російської мови.

Причини порушення орфоепічних норм. Урахування явища інтерференції при вивченні орфоепії. Попередження акценту

Стилі та типи вимови. Старша орфоепічна норма російської мови. Молодша орфоепічна норма російської мови.

Основні закономірності вимови голосних звуків. Редукція ненаголошених голосних. Орфоепічні правила.

Особливості вимови приголосних звуків та їх поєднань. Асиміляція приголосних за глухістю/дзвінкістю, за артикуляцією. Вимова звукосполучень. Орфоепічні правила. Асимілятивна м’якість приголосних російської мови.

Вимова окремих граматичних форм. Вимова запозичених слів. Сучасні акцентологічні норми.

Предмет і завдання графіки. Походження російської графіки. Графічні засоби.

Види відповідностей між звуком і літерою. Порівняння графіки російської й української мов.

Основні принципи російської графіки. Буквені позначення голосних фонем російської мови. Однозначні та двозначні букви.

Буквені позначення приголосних фонем російської мови. Позначення м'якості приголосних на письмі. Позначення фонеми /j/. Функції букв Ь, Ъ.

Реформи й удосконалення російської графіки і орфографії у ХУІІІ – ХІХ ст. Російське письмо у ХІ – ХУІІ ст. Петровська графічна реформа. Питання орфографії у працях вчених ХУІІІ – ХІХ ст. Гротівська орфографія.

Зміни у російській графіці та орфографії у ХХ ст. Реформа російського письма 1917-1918 рр. Впорядкування правопису у 1956 р. Пропозиції щодо удосконалення письма у 60-ті рр. Дискусія щодо доцільності нової реформи російського письма.

Предмет і завдання російської орфографії. Поняття орфограми. Орфографічні словники російської мови.

Принципи російської орфографії у порівнянні з українською. Морфофонематичний, фонетичний, традиційний принципи. Диференційні написання. Основний принцип російської орфографії з позицій МФШ та ЛФШ.

Правила російської орфографії, підпорядковані морфофонематичному принципу. Правила російської орфографії, що регулюються фонетичним принципом.

Традиційні написання у російській мові. Диференційні написання.

Основні правила російської орфографії у порівнянні з правилами письма української мови.

Орфографічний розбір слова.


СЛОВОТВІР

Словотвір як вчення про структуру слів і закони їх творення.

Основні одиниці словотвору як особливої підсистеми мови. Зв’язок словотвору з іншими розділами науки про мову. Зв’язок словотвору з номінацією. Словотвір у плані діахронії та в плані синхронії. Відмінність словотвору від інших рівнів мови в плані синхронії.



Морфема і слово. Морфема як двостороння одиниця мови. Поняття морфеми і морфа. Варіанти і аломорфи морфем. Суплетивні морфи. Поняття нульової морфеми (нульовой суфікс, нульове закінчення). Поняття субморфа. Багатозначність, омонімія й синонімія морфем.

Класифікація морфем за різними ознаками: а) за значенням; б) за позицією у слові; в) за функцією; г) за ступенем регулярності; д) за ступенем продуктивності. Кореневі й афіксальні морфеми. Особливості афіксів у порівнянні з коренем слова. Суфікс. Постфікс. Біморфема (циркумфікс, конфікс). Питання про інтерфікс. Афіксоїди. Закінчення слова (флексія). Про кількість флексій у словоформі. Регулярні і нерегулярні морфеми. Продуктивні і непродуктивні морфеми. Подібні й диференційні ознаки морфем.

Основа слова. Основа слова й слово. Типи основ слова. Граматична основа слова, її різновиди. Ознаки граматичної основи.

Поняття членування і похідності (мотивованості). Різні ступені членування слів. Уніфікси. Співвідношення понять членування і похідності. Види формально-смислових відношень між твірною і похідною основами. Явище множинної мотивації й омонімія словоотвірної форми. Співвідношення формальної і смислової мотивованості. Ознаки похідних слів. Словотвірний формант.

Словотвірний і морфемний аналізи, завдання кожного з цих видів аналіза.

Зміни морфемної структури слова і його етимологічний аналіз. Спрощення, перерозподіл, ускладнення й декореляція як історичні процеси змін у структурі слова. Причини і характер цих процесів.



Валентність словотвірних морфем. Основні обмеження, що діють при об’єднанні словотвірних морфем у слові.

Поняття про морфонологію. Синтагматика морфем. Явище морфемного шва: чергування фонем, інтерфіксація, скорочення твірної основи, накладання морфів. Поняття морфонеми.

Основні типи російського словотворення. Способи творення слів у діахронії. Синхронні способи словотворення: афіксальні, безафіксні, субстантивація, творення складних слів, скорочення твірної основи за абревіатурним способом. Словники складних і складноскорочених слів.

Словотвірні типи, їх класифікація. Словотвірна модель, варіанти типу. Синтаксична і лексична деривації. Транспозиційні, нетранспозиційні, модифікаційні й мутаційні словотвірні типи.

Ступеневий характер російського словотворення. Словотвірне гніздо. Компоненти гнізда: вершина, словотвірний ланцюжок, словотвірна парадигма. Будова словотвірних парадигм.

Поняття продуктивності. Продуктивність системна й емпірична. Три класи похідних слів: слова узуальні, потенційні й оказіональні. Словотвірне значення. Внутрішня форма слова. Зміст похідного слова. Фразеологічність семантики похідного слова. Семантичні й формальні особливості потенційних й оказіональних слів.

Словотворення основних частин мови. Словотвірні значення. Продуктивні способи творення іменників, прикметників, дієслів і прислівників.

Словотвірні словники: словники морфем, гніздові словники. Зворотні словники. Етимологічні словники.

Активні процеси, що характеризують словотвір сучасної російської мови.

МОРФОЛОГІЯ
Вступ до морфологїі. Морфологія як граматична наука про слово

Обсяг і завдання курсу. Системно-структурний та функціональний аспекти вивчення слова в морфології. Місце морфології серед інших лінгвістичних дисциплін та зв’язок з ними. Слово як словоформа і як лексема. Поняття парадигми. Типи парадигм. Граматичні значення та головні засоби їх відтворення. Взаємодія граматичного значення лексеми з лексичним значенням. Типи граматичних значень: номінативні і синтаксичні; регулярні і нерегулярні; обов’язкові і необов’язкові. Поняття граматичної категорії; їх типи: словозмінні та класифікуючи; бінарні та багаточленні. Типи опозицій в структурі граматичних категорій. Загальна характеристика “Грамматического словаря русского языка” А.А. Залізняка (М., 1977). Академічні граматики сучасної російської літературної мови.



Проблема частин мови як проблема класифікації лексем і словоформ. Самостійні та службові частини мови. Головні принципи виділення частин мови: семантичний, морфологічний, синтаксичний. Система ЧМ у роботах Л.В. Щерби та В.В. Виноградова. ЧМ в “Русской грамматике” (М., 1980). Питання про ЧМ у шкільних підручниках.

Іменні частини мови. Іменник як частина мови: категоріальне значення, морфологічні та синтаксичні ознаки. Лексико-граматичні розряди іменника. Відношення до категорії числа іменників власних, загальних, збірних, речовинних, одиничних, конкретних і абстрактних. Відношення до категорії відмінка істот і неістот іменника.

Рід іменника як обов’язковий синтаксичний і необов’язковий номінативний елемент значення. Основні засоби вираження категорії роду. Класи іменників за родами: чоловічий, жіночий, середній. Слова спільного роду. Питання про парний рід. Коливання у роді окремих іменників. Сім узгоджувальних класів російських іменників як узагальнення традиційно виділених категорій роду і розрядів істот і неістот.

Число як номінативний і синтаксичний елемент значення іменника. Співвідношення між реальним і граматичним значенням однини і множини. Норми вираження числового протиставлення. Групи корелятивних та не корелятивних іменників щодо категорії числа.

Визначення категорії відмінка, її характер. Головні типи відношень, що вираженні за допомогою відмінкових форм: суб’єктні, об’єктні, означальні та обставинні відношення Система головних відмінків (6-тичленна система); питання про існування інших відмінків (у концепції В.В. Виноградова, А.А. Залізняка).

Парадигма іменника. Основні типи парадигм іменника (повна – часткова; повноцінна – недостатня – надлишкова). Різні класифікації типів відмін іменника. Сучасні тенденції при відмінюванні іменника.

Прикметник як частина мови: обсяг, категоріальне значення, морфологічні та синтаксичні ознаки. Розряди прикметника за значенням: якісні, відносні, присвійні.

Категорія короткості та повноти у прикметника. Короткі форми прикметника, їх семантичні, морфологічні та синтаксичні особливості.

Питання про ступені порівняння прикметника. Шкільна традиція у трактовці ступеня порівняння. Компаративні форми прикметника. Характер категорії роду, числа та відмінка прикметника.

Словозміна прикметників. Питання про кількість словоформ у парадигмі прикметника. Різні класифікації типів словозмін прикметника.

Числівник як частина мови: обсяг, значення, морфологічні та синтаксичні ознаки. Розряди числівників за значенням: кількісні, збірні, дробові. Питання про порядкові числівники.

Синтагматичні особливості числівників різних розрядів. Особливості словозміни кількісних числівників; сучасні тенденції у їх відмінюванні.

Займенник як група слів, яка виділяється до окремої частини мови за традицією. Семантична класифікація займенника. Формально-граматична класифікація займенника.

Граматичні особливості займенникового іменника. Парадигма тика займенника. Типи відмінювання.

Дієслово як частина мови. Семантика дієслова, головні граматичні категорії та синтаксична функція. Питання про обсяг дієслівної парадигми. Дієвідмінювані та не дієвідмінювані форми дієслова. Питання про вид та стан як універсальних категоріях дієслова. Неозначена форма дієслова, її значення і утворення. Питання про дві формотворчі та словотворчі основи дієслова. Творення дієслівних форм від цих основ.

Традиційне вчення про класи російського дієслова. Класи дієслів та типи дієвідмін. Категорія стану у особових формах дієслова та у інфінітива. Традиційне вчення про стан (концепція В. Виноградова).

Стан як категорія, що охоплює усі дієслова російської мови. Роботи Л. Булані на про стан російського дієслова. Дійсний і пасивний стани. Перехідні дієслова та їх форми щодо категорії стану. Станова парадигма дієслів доконаного і недоконаного виду. Двостанові та одностанові дієслова.

Категорія виду. Питання про семантичний зміст категорії виду. Основні засоби видоутворення у російській мові. Перфективація та імперфективація. Питання про існування чисто видових префіксів у російській мові. Корелятивні, одновидові та двовидові дієслова. Сильний і слабкий член видової опозиції. Розбіжності у обсязі дієслівної парадигми у дієслів доконаного та недоконаного виду. Відсутність зовнішнього вираження видового протиставлення у двовидових дієслів. Розвиток системи двовидових дієслів. Одновидові дієслова. Категорія виду у дієслів руху.

Категорія часу дієслова. Час як номінативний, обов’язковий та регулярний елемент значення. Зв’язок між категоріями виду та часу. Граматичний час так як філософська категорія. Утворення форм часу. Значення форм теперішнього, минулого, майбутнього часів. Абсолютне та відносне вживання часів. Переносне вживання часів.

Категорія способу дієслова. Зміст категорії способу. Спосіб і час. Утворення форм різних способів. Багатозначність форм способів. Непряме вживання значень дієслів у системі способів.

Категорія особи дієслова. Особа і категорія способу. Особа і час. Значення та формальне вираження форм особи. Безособові дієслова.

Категорія роду і числа дієслова; їх зв’язок із категоріями часу і способу. Синтаксичний паралелізм у змісті категорій роду і числа у дієслова та прикметника.

Дієприкметник та дієприслівник як дієслівні форми змішаного типу. Способи творення цих форм.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4

Схожі:

Програма фахового вступного випробування для вступників на навчання за окр iconПрограма фахового вступного випробування для вступників на навчання за ор

Програма фахового вступного випробування для вступників на навчання за окр iconТема Вступ
Програма фахового вступного випробування за тестовими технологіями з основ хірургії при вступі на навчання до хнму у 015 році на...
Програма фахового вступного випробування для вступників на навчання за окр iconПрограма вступного випробування з української мови та літератури для вступників на навчання
Тестові завдання та програму вступного випробування розроблено викладачами кафедри філології Закарпатського угорського інституту...
Програма фахового вступного випробування для вступників на навчання за окр iconПрограма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, магістра
Фахові вступні випробовування перевіряють рівень фундаментальної та професійної підготовки вступників на окр «Магістр»/ «Спеціаліст»,...
Програма фахового вступного випробування для вступників на навчання за окр iconПрограма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, магістра
Фахові вступні випробовування перевіряють рівень фундаментальної та професійної підготовки вступників на окр «Магістр»/ «Спеціаліст»,...
Програма фахового вступного випробування для вступників на навчання за окр iconПрограма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030301 «Українська мова І дітература»
Українська літературна мова як унормована форма загальнонародної мови. Функціональні стилі української літературної мови
Програма фахового вступного випробування для вступників на навчання за окр iconПрограма вступного фахового випробування
України, іноземних громадян та осіб без громадянства, при вступі на навчання для здобуття ступеня
Програма фахового вступного випробування для вступників на навчання за окр iconПрограма вступного фахового випробування (співбесіди)
України, іноземних громадян та осіб без громадянства, при вступі на навчання для здобуття ступеня магістра
Програма фахового вступного випробування для вступників на навчання за окр iconПрограма вступного випробування з української мови та літератури для вступників на ІІ курс навчання
У програмі подано тематичні розділи, які повинен освоїти абітурієнт, а також три зразки вступних тестових завдань
Програма фахового вступного випробування для вступників на навчання за окр iconПрограма вступних випробувань з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою
Програма вступного екзамену з хімії на навчання для одержання освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності "Хімія". –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка