Програма фахового вступного випробування



Сторінка2/7
Дата конвертації11.04.2017
Розмір1.32 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7

Архітектура. Містобудування України другої половини XVI – перешої половини XVII ст. Державні та магнатські міста. Розпланування середмість. «Ідеальні міста» Відродження та забудова Жовкви та Бродів. Німецька, староіталійська, новоіталійська і староголандська фортифікаційна системи в оборонній архітектурі України. Бастіонні замки у Збаражі, Золочеві, Ужгороді, Підгірцях. Сакральна архітектура України другої половини XVI – перешої половини XVII ст.: типологія та художньо-стилістичні особливості. Ренесансний ідеал гармонійної єдності мистецтв – ансамбль Успенського братства у Львові. Взаємодія архітектури та скульптури у вирішенні ренесансних житлових споруд Львова. Площа Ринок у Львові – унікальний високохудожній ансамбль ренесансної цивільної архітектури. “Біблійна” декорація каплиці Боїмів та каплиці Кампіанів. Творчість П.Римлянина та П.Барбона.

Скульптура. Львівська скульптура другої половини XVI – першої половини XVII ст. Джерела ренесансної меморіальної пластики України. Зв’язок скульптури Відродження з культовою архітектурою (костели і церкви Львова, Жовкви, Бережан, інших міст Галичини й Поділля). Пам'ятки надгробкового характеру (скульптор С.Чешек) та епітафії. Ренесансні вівтарі. Твори Я.Пфістера і Г.Ван Гутте.

Живопис. Монументальний живопис: розписи Святодухівської церкви в Потеличі. Станковий живопис. Портрет, прагнення відображення реального світу і реальної людини. Історичний жанр. Твори батального, історико-алегоричного та хронікально-панегіричного характеру. Іконостасні цикли першої половини XVII ст. П’ятницької церкви та Успенської церкви у Львові, Святодухівської церкви в Рогатині. Творчість Ф.Сеньковича та М.Петрахновича-Мороховського. Художньо-стилістичні особливості українського іконопису.

Гравюра. Українська гравюра другої половини XVI – першої половини XVII ст.: концепція світу та людини. І.Федоров та його роль у розвитку мистецтва гравюри в Україні. Діяльність П. Беринди. Світські гравюри-ілюстрації та графічні портрети. Соціальні мотиви в книжковій ілюстрації. Гравер Ілля.

Мистецтво України другої половини XVII – XVIII ст.

Історичні та культурні умови розвитку українського мистецтва. Меценатство гетьман І.Мазепи й українська культура. Специфічні риси барокового мистецтва в Україні.



Архітектура. Архітектура бароко в України: основні етапи розвитку та художньо-стилістичні особливості. Цивільна архітектура: будинки Якова Лизогуба в Чернігові та Седневі, навчальні заклади: Київська академія, колегіуми в Чернігові та Новгород-Сіверському, митрополичий будинок у Києві, Ковнірівський корпус у Києво-Печерській Лаврі. Київський будівничий С.Ковнір. Типологія мурованого культового будівництва й пріоритетний розвиток п'ятиверхого храму на хрещатій основі, п'яти- або дев'ятидільного (у Василькові, Козельці, Києві, Великих Сорочинцях). Андріївська церква (Київ). Тип багатоярусної дзвіниці — завершення архітектурних ансамблів міст і монастирів. Покровський собор у Харкові. Споруди Я.Заора (Й.-Б.Зауера). Творчість І.Григоровича-Барського. Андріївська церква архітектора В.Растреллі. Дзвіниця Г.Шеделя у Києво-Печерській лаврі, церква Всіх святих над Економічною брамою Києво-Печерської лаври. Барокова архітектура на західноукраїнських землях. Діяльність архітектора Б.Меретина. Костел Домініканів у Львові. Успенська церква Почаївської лаври. Типологія та регіональні особливості дерев’яної церковної архітектури України XVII – XVIII ст. Окремі пам'ятки дерев'яної архітектури Придніпров'я, Слобожанщини, Галичини. Храми Поділля, Чернігівщини, північної Полтавщини.

Скульптура. Стилістичні особливості української барокової пластики. Скульптурне оздоблення башти Київської ратуші. Львівська рококова скульптура XVIII ст.: проблема школи. Експресія руху фігур святих в скульптурі українського рококо; драперії як усамостійнений пластичний чинник; умовність та геометризація пластичних форм (різьба «бозетто»). Вівтарні рококові композиції: скульптурні техніки — рельєф, горельєф, кругла пластика. Зарубіжні скульптори у Галичині: Т.Гуттер і К.Кученрайтер (Німеччина), Й.Леблан (Франція). Львівська рококова пластика (С.Фесінгер, А.Осинський). Творчість Й.Пінзеля: статуї на фасаді собору св. Юра (Львів) та ратуші у м. Бучачі (Тернопільська обл.), вівтарні статуї (костел у Городенці, Івано-Франківської обл.), вівтарні композиції та фігури інтер'єру костелів (с. Наварія, Годовиця, Львівщина) та ін. Учні та послідовники Й.Пінзеля.

Живопис. Монументальний живопис: розписи Успенського собору та Троїцької надбрамної церкви, костелів бернардинів,кармелітів та кларисок у Львові. Майстри жовківського малярського осередку. Творча діяльність у Жовкві та Львові Ю.Шимоновича (живописні панегірики, парадні портрети) та М.Альтомонте (батальні композиції). Нові художні ідеї; розширення жанрового діапазону малярства; створення іконостасів на основі ренесансної конструктивної системи. Творчість Й.Кондзелевича та І.Рутковича. Живопис сорочинського, ніжинського і березнянського іконостасів. Ікони "Покров Богородиці" та ідеї, закладені в них. Типологія українського портретного живопису. Своєрідність образних характеристик ктиторських портретів. Портрети Є.Жоравко (І.Паєвський), В.Дуніна-Борковського, Д.Єфремовича, Миклашевського, князя Долгорукого (Самуїл), братів Шиянів. Особливості родинно-меморіального портрету (портрети Забіли, Гамалії, Дараганів). Народна картина. Образ козака-бандуриста (Мамая) – особливості трактування традиційного сюжету.

Гравюра. Розквіт української гравюри в кінці XVII – XVIII ст. Творчість найвидатніших граверів О.Тарасевича, І.Щирського, Н.Зубрицького, Г.Левицького.

Українське мистецтво XIX ст.

Історико-культурні умови розвитку українського мистецтва кінця XVIII – початку XIX ст. Роль літератури у формуванні національної самосвідомості українського народу. Проблеми мистецької освіти в Україні. Українські художники – вихованці Петербурзької, Віденської, Римської академій мистецтва. Стилі в українському мистецтві ХІХ ст.



Архітектура. Утвердження стилю класицизму в українській архітектурі: періодизація та джерела. Нові планувальні ідеї та їх втілення у регулярній забудові міст: Одеси, Севастополя, Полтави, Катеринослава, Львова. Діяльність київських архітекторів А.Меленського (упорядкування вулиць, проект та забудова Контрактової площі на Подолі, церква-ротонда на Аскольдовій могилі); В.Беретті (будинок університету). Особливості розвитку архітектури класицизму в Галичині: світські споруди Львова (Оссолінеум, палац Дідушицьких, міська ратуша, будинок Кредитного товариства). Будівництво поміщицьких маєтків (П.Румянцева-Задунайського в Качанівці, арх. М.Мосципанов, К.Розумовського в Батурині, арх. Ч.Камерон, П.Галагана в Сокиринцях, арх. П.Дубровський) та садибно-паркових комплексів („Софіївка” в Умані та „Олександрія” в Білій Церкві).

Риси романтизму в українській архітектурі: звернення до форм середньовічного будівництва (садиба Лопухіних в Корсунь-Шевченківському, арх. Ліндсей, Преображенська церква в селі Мошни, арх. Торічеллі, палаци Воронова в Алупці, арх. Блер, Голіциних в Гаспрі, арх. Ґонт).



Скульптура. Класицизм в українській скульптурі. Види скульптури: міський монумент, меморіальна, садово-паркова, портретна. Твори І.Мартоса: пам’ятник Ришельє в Одесі, надгробки К.Розумовському в Батурині та П.Румянцеву-Задунайському в Успенській церкві Києво-Печерської лаври. Особливості формування класицизму в скульптурі Львова – впливи Б.Торвальдсена та А.Канови: роботи цих майстрів у Львові. Твори Г.Вітвера, А.Шімзера, П.Евтельє, Г.Красуцького: рельєфи на фасадах будинків, скульптурні надгробки на Личаківському цвинтарі.

Живопис. Стилістичні особливості та основні етапи розвитку монументального живопису. Розписи плафонів у палацах та панських маєтках (садиба П. Завадовського в Ляличах, Воронцовський палац в Одесі); релігійний живопис (Благовіщенський собор у Ніжині).

Формування в українському живописі нових жанрів – історичного, побутового, пейзажного. Парадний та інтимний портрет. Класицизм в творах українських живописців кінця XVIII – початку XIX ст., які працювали в Петербурзі: А.Лосенко, Г.Левицький; поєднання рис класицизму і сентименталізму в портретах В.Боровиковського.

Стилістична своєрідність живопису львівських художників кінця XVIII – початку XIX ст. Портрети О.Білявського. Творчість Л.Долинського: традиції і впливи західноєвропейського живопису (портрети митрополита Л.Шептицького, єпископа П.Білянського, розписи та ікони для іконостасів церков св. Юра, св. Духа, св. Онуфрія у Львові, Успенської церкви Почаївської Лаври).

Романтизм в українському живописі: соціально-історичний та культурний ґрунт його зародження та розвитку. Тематично-жанровий діапазон, засоби художньої виразності. Втілення національних рис в портреті, пейзажі, побутовій картині. Український період в творчості В.Тропініна. Образи дітей у творах К.Павлова. Поетичність, романтична схвильованість у портретах А.Мокрицького (автопортрет, портрети дружини, Є.Гребінки). Своєрідність засобів образно-художньої виразності полотен І.Зайцева (автопортрет, портрет дружини) та Г.Васька (портрети юнаків з родини Томари).

Романтизм в творчості Тараса Шевченка. Провідна роль народної теми в його мистецтві, протест проти соціальної несправедливості, розкриття дійсності та глибокий історизм творів. Ранній період творчості (1840-1847 рр.) – „Автопортрет”, „Катерина”, „На пасіці”, „Селянська родина”, портрети Г.Закревської, Є.Кейкуатової: висока майстерність виконання, колоризм, емоційно-образна виразність характеристик. Відображення казахської природи в акварелях періоду заслання (1847-1857 рр.) – реалізм та настроєвість, багатство колориту („Пожежа в степу”, „Місячна ніч на Кос-Аралі”). Портрети останнього періоду творчості (1857-1861 рр.) – портрет генерального судді В.Кочубея, автопортрети. Графіка раннього періоду. Ілюстрації до літературних творів. Серія офортів „Живописна Україна” – новаторство змісту і художньої мови. Замальовки пам’яток української старовини. Твори періоду заслання: образи казахів, автопортрети. Серія "Притча про блудного сина" – відображення історичного буття народу, трагедія одинокої людини і пробудження людської гідності Роботи останнього періоду творчості: портрети М.Щепкіна, А.Олдріджа, Ф.Толстого, „Притча про робітників на винограднику”, „Приятелі”.

Краєвид та побутовий жанр в творчості М.Сажина та В.Штеренберга. Львівські художники-романтики: К.Швейкарт, Р.Гадзевич, Я.Машковський, М. Яблонський, А.Рейхан. Пейзажі А.Ланге. Українська тематика у творах А.Гроттгера.

Розвиток графіки на західноукраїнських землях. Роль літографічних майстерень, відкритих у Львові в першій половині XIX ст. Літографії А.Ланге, К.Ауера, дереворити Й.Кобринського до українського „Букваря”.

Народна картина. Своєрідність художньої мови, безпосередність трактування теми. Еволюція образу козака-бандуриста. Образ жінки в народній картині. Сцени з життя селян і міщан.



Українське мистецтво другої половини XIX ст.

Історико-культурні та соціальні умови розвитку українського мистецтва. Змістова наповненість і пошуки нових формально-художніх рішень в образотворчому мистецтві. Мистецька освіта в Україні: відкриття навчальних закладів в Одесі (1865 р.), Харкові (1869 р.), Києві (1875 р.), Львові (1876 р.). Участь українських художників в діяльності Товариства пересувних художніх виставок. Утворення перших мистецьких об’єднань – Товариства південноросійських художників в Одесі (1890 – 1893 рр.), Товариства художніх виставок у Києві (1893 р.). Посилення зв’язків українських митців з західноєвропейською художньою культурою, їх участь у мистецькому житті Європи.



Архітектура. Вплив технічного прогресу на впровадження в будівництві нових матеріалів та конструкцій. Складна стилістика архітектури: ренесансні стильові форми, класика, бароко, готика, модерн, тенденції еклектики. Процеси урбанізації: забудова Києва, Одеси, Харкова, Львова: планувальна структура та нові типи споруд. Містобудівельний розвиток Києва. Функціональна роль Хрещатика, об'єднання історичних частин міста та околиць. Забудова центра Києва (архітектори А.Андрєєв, Л.Бенуа, В.Городецький, О.Кобелєв, Ф.Лідваль, В.Ніколаєв, О.Шілле, В.Шретер) і вулиці Володимирівської. Софійсько-Михайлівський майдан. Адміністративні споруди губернських міст. Залізничні станції (особливість львівського вокзалу, спорудженого за прикладом Відня). Парки і сади. Музеї. Споруди Києва (Оперний театр, арх. В.Шретер, Музей, арх. Г. Бойцов і В. Городецький), Одеси (Оперний театр, арх. Г.Ґельмер і Ф.Фельнер), Львова (Політехнічний інститут, арх. Ю.Захаревич, Крайовий сейм, арх. Ю.Гохберґер, Оперний театр, арх. Ж.Горголевський).

Скульптура. Поєднання тенденцій класицизму з ремінісценціями елементів періоду Київської Русі у першому скульптурному монументі в Києві, спорудженому на честь князя Володимира Великого. Скульптори Наддніпрянщини: П.Забіла, Л.Позен, В.Беклемішев, Б.Едуардс. Скульптори Галичини й Волині, які працювали в руслі академізму: Т.Сосновський, В.Бродський, К.Островський, Л.Марконі, А.Попель, Т.Риґер, П.Війтович, С.-Р.Ле-вандовський, Г.Кузневич, М.Бринський та ін. Пам’ятники Б.Хмельницькому (ск. М.Микешин) у Києві, В.Каразину (ск. І.Андреолетті) у Харкові, І. Котляревському (ск. Л.Позен) в Полтаві, А. Міцкевичу (ск. М.Паращук і А.Попель) у Львові. Синтез архітектури і скульптури в оздобленні громадських споруд Львова. Композиційно-просторова і пластична виразність алегоричних образів пластики на фасадах Ощадної каси, готелю „Жорж” (Л.Марконі), Крайового сейму (Т.Рігер, С.Трембецький, І.Мікульський), Оперного театру (П.Війтович, Т.Баронч, А.Попель, Ю.Марковський, Ю.Белтовський). Розвиток скульптурного портрету та тематичної станкової композиції. Твори Л.Позена – реалістична переконливість образно-пластичної мови в портретах М.Ярошенка, Г.Мясоєдова, жанрових роботах „Лірник”, ”Жебрак”, „Оранка на Україні”, „Скіф”. Монументальна виразність, образна змістовність творів В. Беклемішева („Селянська любов”, портрет Т. Шевченка).

Живопис. Монументальний живопис: тяжіння до історичних стилів. Оформлення Одеського оперного театру (Лефлер) в стилі рококо, Одеської біржі (М. Каразін) в стилі італійського Відродження. Звернення до традицій візантійського і давньоруського мистецтва в розписах інтер’єру Володимирського собору в Києві. Малярське оздоблення російськими (В.Васнецов, М.Нестеров, М.Врубель) та українськими художниками (В.Котарбінський, П.Свєдомський, М.Пимоненко).. Цикл розписів М.Врубеля в Кирилівській церкві в Києві („Надгробний плач”, „Зішестя святого духа”, „Ангели з лабарами”): психологізм образів, драматичне співзвуччя кольорів, виразність композиційної побудови.

Розвиток станкового живопису. Рисувальна школа М.Мурашка у Києві. Широке відображення життя народу у творах побутового жару. Безпосередні продовжувачі традицій Т.Шевченка – Л.Жемчужников, І.Соколов, К.Трутовський. Козацька тематика і шевченківські мотиви у творах Л.Жемчужникова. Образи українського села в картинах К.Трутовського та І.Соколова. Критичний реалізм творів П.Мартиновича і М.Кузнєцова. Своєрідність творчості М.Башкирцевої, вплив французького живопису на формування творчої манери художниці. Зародження в кінці XIX ст. нової концепції побутового жанру в творах К.Костанді: визначальна роль кольору, емоційно-змістовна характеристика образів. Виражальні засоби розкриття соціально-психологічних характеристик у портретному жанрі: портрети М.Кузнецова, П.Мартиновича, К.Костанді. Львівська живописна школа. Портрет в творчості львівського художника Т.Копистинського. Творчість К.Устияновича: історичні полотна („Т.Г.Шевченко на засланні”, „Козацька битва”); втілення духовної величі і трагічної самотності у творі „Мойсей”; поетичні образи народу в полотнах „Бойківська пара”, „Гуцул”, „Гуцулка біля джерела”.

Багатство емоційно-образного змісту, пленерність і колоризм пейзажного живопису. Майстер сонячного пейзажу В.Орловський. Лірико-епічний образ української природи у творчості С.Васильківського. Життя і природа українського села в пейзажах С.Світославського. Тема української природи в творах І.Айвазовського, А.Куїнджі, Л.Вичулковського, Я.Станіславського.

Тема української історії в творах І.Рєпіна („Запорожці пишуть листа турецькому султану”), О.Сластіона („Проводи на Січ”), Ф.Красицького („Гість із Запоріжжя”).



Графіка. Образи українських селян в малюнках і офортах І.Соколова, К.Трутовського. Робота Л.Жемчужникова над створенням альбому офортів „Живописна Україна”. Реалізм образів в графічних портретах П.Мартиновича („Портрет Ф.Мигаля”) та О.Сластіона („ Портрет П.Мартиновича”).

Мистецтво України кінця ХІХ – першої третини ХХ ст.

Українське мистецтво у колі течій і напрямків європейського мистецтва. Мистецькі об'єднання на Україні. Виникнення і діяльність художніх навчальних закладів. Піднесення в розвитку культури та мистецтва в першій половині 1920-х рр. Українське національне відродження, його діячі. Роль літератури (М.Зеров, В.Підмогильний, М.Хвильовий, В.Могилянський) у розвитку ідейних настанов українського мистецтва. Українське мистецтво в умовах репресивної ідеології кінця 1920-30-х рр. Соціальна дійсність і "соціалістичний" реалізм. Мистецькі об'єднання 20-х рр.: АХЧУ, АРМУ, ОММУ. Авангардистське товариство "Artes" та ін.



Архітектура. Розвиток міст на початку ХХ ст. Поява споруд нового типу. Нові будівельні матеріали та конструкції. Характерні риси української архітектури на прикладі аналізу споруд Києва, Одеси, Харкова, Полтави. Активізація будівельної справи в Одесі і Харкові. Формування нового центру Львова: проспекти Свободи, Тараса Шевченка, площа Адама Міцкевича. Стильове розмаїття львівської архітектури; стильовий монізм споруд Ю.Захаревича. Стиль модерн в архітектурі XX ст. (Київ, Харків). Раціоналістичний модерн (Київ). Український національний модерн (Харків, Полтава, Чернігів та ін.). Модерна архітектура Західної України (орієнтація на народне мистецтво гуцулів і бойків). Модерн у Львові (віденське забарвлення так званої сецесії). Неокласицизм.

Конструктивізм в українській архітектурі 20-х рр. Споруди Харкова і Києва цього періоду, забудова Одеси і Донецька. Ар-деко в архітектурі Львова. Спорудження адміністративних будинків у Києві. Житлове будівництво.



Скульптура. Монументально-декоративна скульптура. Конкурс на пам'ятник Т.Г.Шевченку в Києві. Творчість Л.Позена. Своєрідні риси західноукраїнської скульптури. Аналіз творів П.Війтовича, Г.Кузневича, М.Паращука, М.Бринського. Творчість О.Архипенка. Робота українських скульпторів (І.Кавалерідзе, Б.Кратко, Г.Рашевський) над образом Т.Г.Шевченка. Творчість Г. Кавалерідзе.

Живопис. Монументально-декоративний живопис. Розписи Володимирського собору та Кирилівськоі церкви у Києві. Монументальні твори С.Васильківського та його роль в історії українського мистецтва. Творчість Ф.Кричевського, М.Самокиша. Розписи М. Сосенка. Живописне оформлення театру опери та балету у Львові. Монументальні розписи Й.Бокшая в Ужгороді. Перші виставки українських митців у 1903 році ( Полтава), 1906 рік (Харків,), 1908 р. (Київ).

Станковий живопис: жанрова специфіка, художньо-стилістичні особливості та творчість провідних майстрів. Розвиток історичного жанру, його тематика, провідні майстри. Продовжувачі традицій Т.Г.Шевченка – Л.Жемчужников, I.Соколов, К.Трутовський. Тема запорізького козацтва в творчості українських живописців: творчість С.Васильківського. Творчість К.Костанді. Українське село в творах М.Пимоненка, Г.Світлицького, П.Мартиновича. Народні мотиви в творах П.Холодного і Ф.Кричевського. Портрет у творчості О.Мурашка і М.Жука. Традиції і пошуки нових образно-виражальних засобів у пейзажному живопису. Живопис на західних землях України. Творчість К.Устияновича. Творчість О.Новаківського. Творчість І.Труша. Твори А.Манастирського, Й.Куриласа, Я.Пстрака, О.Кульчицької, М.Івасюка.

Український авангард в руслі розвитку нових течій та напрямків у європейському мистецтві. Угрупування та виставки авангардного мистецтва: Київ, Харків, Одеса. Українська культура і мистецтво в нових історичних умовах. Відкриття 1919 р. Української державної Академія мистецтв – визначне явище в історії національної культури.

Малярство XX ст.: О.Мурашко (видатний колорист), Ф.Кричевський (народна тема). М.Жук (мотиви модерну). П.Холодний. Ф.Красицький (жанрові картини). М.Бурачек (художник пленеру). А.Маневич (мотиви імпресіонізму). Колористи П.Волокидін, О.Шовкуненко. А.Петрицький (монументаліст, станковіст, театральний художник). Специфічні риси української графіки. Творчість Г.Нарбута.

Модерне малярство. Художні напрями та угруповання в Україні. М.Бойчук і художня течія "бойчукізм". Формування української школи монументального живопису. Теоретичні і творчі установки М.Бойчука, його роль в процесі становлення українського малярства нового часу. Розписи Луцьких казарм в Києві, селянського санаторію в Одесі, Червонозаводського театру в Харкові. Станковий живопис. Твори Т.Бойчука, О.Павленко, Г.Падалки, В.Седляра. Пролеткульт. Художні пошуки в малярстві (кубізм, кубофутуризм, супрематизм, конструктивізм та ін.). Художники-авангардисти: К.Малевич, О.Екстер, О.Богомазов. В.Єрмилов (досягнення українського кубізму), В.Пальмов (художник вільної форми), Д.Бурлюк (пріоритет народного мистецтва).

ЛІТЕРАТУРА:


  1. Бергер Джон. Искусство видеть. (Перевод с анг.).- Клаудберри. – 2012.- 184 с.

  2. Бірюллов Ю. Мистецтво львівської сецесії. – Львів: «Центр Європи», 2005. – 184 с., іл.

  3. Гомбрих Э. История искусства. (Перевод с анг. ) – М.: Искусство –ХХІ век, 2013. – 688с.

  4. Дмитриева Н. Краткая история искусств. – М.: АСТ-ПРЕСС, Галарт, 2009. - 624с.

  5. Енциклопедія художньої культури. Мистецька освіта: бібліографія, документи, теорія : [4000 джерел бібліогр., 300 фотодок., 1000 термінів] / Ростислав Шмагало. - Л. : ЛНАМ, 2013. - 518 с. : іл.

  6. Ильина Т. В. История искусств: Западноевропейское искусство. – М.: Высшая школа. – 2002. – 367 с.

  7. Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова С.О. Українське мистецтво: Навч. посібник: У 3 ч. - Львів: світ, 2003. - Ч.1. - 256 с.; 2004. - Ч.2. - 268 с.; 2005. - Ч.3. - С.268 с.

  8. Нариси з історії українського мистецтва. – Київ: Мистецтво, 1966. – 669 с.

  9. Уманцев Ф.С. Мистецтво давньої України: історичний нарис. -К.: Либідь, 2002.–324 с.

  10. Щербаківський В. Українське мистецтво. - К.: Либідь, 1995. - 288 с.

  11. Янсон Х.В., Янсон Э.Ф. Основы истории искусств. (Перевод с анг.) – С-Пб: «Азбука – классика», 2002. – 537 с.

  12. Яковлєв С.Г. Мистецтво і світові релігії. - К.: Вища шк., 1989. - 223 с.



ІСТОРІЯ КІНО І ТЕЛЕБАЧЕННЯ

Що таке кіно. Шляхи до винаходу.

Технічні та соціокультурні передумови винаходу кіно. Науково-технічна революція ХІХ сторіччя. Від театру тіней до «живої» фотографії. «Чарівний ліхтар» А.Кірхера. Камера-обскура – предтеча фотографічного апарату. Винахід фотографії та її розповсюдження у Європі. Фонограф Т.-А. Едісона та перші спроби запису звуку. Винахід кінематографу. Патенти на знімальну та проекційну техніку в Америці, Франції, Німеччині, Україні та інших країнах.

Переодизація розвитку кіно. Принципи створення документального, анімаційного та ігрового фільмів. Жанрово-тематичний розподіл. Кіно як вид мистецтва та суспільної інформації. Синтетична природа кіно. Поняття «екраннності». Розвиток кіно в Україні як частина загальносвітового процесу. Кіно, телебачення, відео як форми сучасної екраннної культури. Поняття «інтерактивності» та «віртуальної реальності» екраннного «тексту», пов’язанного з комп’ютерними технологіями. Дигітальний екран як новий естетичний феномен .

Перші кроки кіно в Європі та Америці.Європейське кіно 1909-1918рр.

28 грудня 1895 року – перший публічний кіносеанс. Особливості кінотеатрального показу. Перші фільми братів Люм’єрів. Початок кінодокументалістики. Жорж Мельєс: мистецтво перетворення. 1902-1906 роки – найуспішніший період творчої діяльності Мельєса («Подорож на Місяць», «Фауст»). Французька комічна школа. Макс Ліндер – перша світова зірка комедії. Кінокомпанії конкуренти «Пате» та «Гомон». Перші французькі кіносеріали та їх творці (Луї Фейад, Вікторен Жассе та інші). Екранізації компанії «Фільм д’ар».

Брайтонська школа: пошуки кіномови. Фільми Д.А.Сміта, С.Хепуорта та Д.Уільямсона. Італійське кіно в пошуках форми видовища: від «Камо Грядеші?» до «Кабірії».

Кіно США на шляху до мистецтва. Поява кіно в Америці та Т. Едісон. «Патентна війна». Створення Голівуду. Перші американські кінематографісти. Е.Портер та народження вестерна.

Кіно Німеччини та Центральної Європи. Феномен датського кіно

(У.Гад, А.Нільсен). Піднесення шведського кіно. Творчість В.Шестрема та М.Стіллера.

Соціокультурні передумови появи кіномистецтва в Україні та Росії. Перші хронікальні зйомки. Творчість А.Федецького. Розвиток кінопромисловості. Перші кінопідприємці (А.Дранков, О. Ханжонков, Д. Харітонов та інші). Фільми, зроблені на українському національному матеріалі («Сватання на Гончарівці» та інші). Творчість режисерів Є.Бауера, В.Гардіна, Я.Протазанова, П.Чардиніна. «Розумний» кінематограф та перші кроки просвітницького кіно. Кіно та література. Ранні екранізації класики. Микола ІІ та кінематограф. «Королі» та «королеви» екрана. Таємниця Віри Холодної.

Анімаційне кіно: роки становлення. Творчість Дейва і Макса Флейшера. Лялькова анімація. Творчість В.Старевича та інших.



Становлення української національної кіноіндустрії. Творчій шлях О.Довженка.

Документальне кіно в Україні: пропагандистські функції та хроніка подій. Заснування ВУФКУ (1922р.), розвиток кінопромисловості. Установка на масову аудиторію. Творчість П.Чардиніна, Г.Стабового, Г.Тасіна. Робота в кіно Леся Курбаса. Прихід в кіно О.Довженка.

Загальна характеристика українського кіно другої половини 1920-х рр. Ствердження національного матеріалу, розробка та модернізація української міфології. Формування системи екранної культури: кінопромисловість, кінопрокат, кіноосвіта, кінопреса. «Два дні» Г.Стабового та «Нічний візник» Г.Тасіна в контексті загальноєвропейського кіно. Інонаціональний матеріал в фільмах України («Беня Крик» та ін.). Акторські роботи А.Бучми, Ю.Шумського та І.Замичковського.

Іван Кавалерідзе – скульптор. Перші кроки в кіно. Прихід в режисуру. Домінанта пластики. «Злива», «Перекоп», «Штурмові ночі», «Коліївщина»: пластичний епос. Цензурні тиски. Постановка фільмів-опер «Наталка - Полтавка» та «Запорожець за Дунаєм». Пізні стрічки Івана Кавалерідзе.

О.Довженко в контексті української культури кінця ХІХ- поч. ХХ століття. «Звенигора» як синтезований кіноміф. «Арсенал» і поетика німецького експресіонізму. «Земля» – поетика ліричного епосу. «Іван», «Аероград», «Щорс» – державницька ідеологія засобами модерного кінописьма. Робота Довженка в документальному кіно: «Битва за нашу радянську Україну» та «Перемога на Правобережній Україні...». «Україна в огні»: трагедія митця. Фільм «Мічурін» – драма перетворювача природи. Літературна творчість Довженка: «Зачарована Десна», та інші кіноповісті. Незавершена стрічка «Прощавай, Америко!». «Поема про море» – остання робота майстра.

Поява звуку в кіно. Реформування системи виражальних засобів.
Суперечки щодо функції звуку в кінематографі. Роль звуку та слова у зміні екранного образу героя. Магія слова як збудника дії. Звільнення персонажу з монтажного «кадра-клітини». Подовження тривалості кадру, зміни в його компонуванні: внутрікадровий рух, багатоплановість, взаємодія планів. Набуття глядачем більшої свободи в оцінці фільму. Перші звукові радянські фільми. «Путівка в життя» М.Екка, «Гармошка» І.Савченка, «Коліївщина» І.Кавалерідзе та ін. Екранне слово і зміни екранного образу героя. Демократизація кіномови в ранніх звукових фільмах. Пафос становлення нової людини, що долає історичні перешкоди і власну недосконалість. «Чапаєв» братів Васильєвих – новий реалістичний епос. Становлення нового героя: через тернії недосконалості до майбутньої гармонії. Об’ємність та реалістична багатогранність характерів.

Кіноміфи 1930-х років. Нормативність тематики та естетичних рішень. Перший з'їзд радянських письменників (1934). Метод соціалістичного реалізму. Принципи радянського історичного фільму: «Петро Перший», «Олександр Невський», «Мінін і Пожарський», «Богдан Хмельницький». Історико-революційна тематика у творчості Г.Козінцева та Л.Трауберга (трилогія про Максима), Е.Дзигана («Ми із Кронштадта») та інших. Сучасність, суспільні та особистістні конфлікти в картинах Ф.Ермлера, І.Хейфіца та А.Зархі. Антифашистська тематика на екрані. Музичні комедії як синтез реальності та кінематографічної вигадки. Фільми Г.Александрова та І.Пир’єва. Вплив західних музичних картин. Зірки довоєного кіно - М.Ладиніна, Л.Орлова, В.Серова, М.Крючков, П.Алейніков, Б.Андреєв та ін.

Творчість Ігоря Савченка. Робота в театрі, досвід театральної режисури. «Гармошка»: мюзикл про красу і гармонійність світу. Епос і лірика у фільмах «Вершники» та «Богдан Хмельницький». Державницький епос: «Третій удар». Поєдинок влади і поета у фільмі «Тарас Шевченко». Педагогічна діяльність І.Савченка.

Характеристика етапів творчої біографії Марка Донського. Трилогія за повістями М.Горького: «Дитинство», «Серед людей», «Мої університети» – прообраз неореалістичної поетики. «Райдуга»: трагедія і краса нескореного духу. Повоєнна творчість. Фільм «Дорогою ціною». Вплив Донського на світове кіномистецтво.



Українське кіно 1956-85 років.

Українське кіно 1950-1980-х років – загальна характеристика. Творчість В.Івченка, О.Алова і В.Наумова, Ю.Лисенко та інших. Прихід в українське кіно творчої молоді. Віктор Івченко: традиції реалістичного театру. Фільми «Доля Марини», «НП», «Лісова пісня». Неоромантичний кінематограф Алова і Наумова: «Павка Корчагін». Жанрове кіно в творчості Ю.Лисенка. Комедії за участю Ю.Тимошенка та Ю.Березіна. Фільми В.Денисенка: «Роман і Франческа», «Сон» та інші. Поновлення жанрового спектру.

Комедійний талант Віктора Іванова. Ранні комедії. Робота у пригодницькому жанрі: «Олекса Довбуш». Генеалогія матеріалу, покладеного в основу фільму «За двома зайцями». Національні стереотипи та їх сучасна обробка. Сміхове і драматичне. Особливості роботи з акторами. Микола Яковченко: театр одного актора. Інші фільми В.Іванова: «Ключі від неба», «Веселі Жабокричі» та ін. Жанр комедії в українському кіно.

Творчість Кіри Муратової. Навчання у ВДІКу та дебют у великому кіно: «Наш чесний хліб». «Міщанський реалізм» - приватне життя у стрічках «Короткі зустрічі» і «Довгі проводи». Ідеологічні та цензурні тиски. Фільми Муратової часів перебудови: «Зміна долі», «Астенічний синдром». Перегляд традицій гуманістичної оцінки людини у фільмі «Три історії». Інші фільми режисера.

Приватне життя в українському радянському ігровому кіно. Фільми Р.Балаяна, В.Криштофовіча, М.Белікова, К.Єршова. Кінець ілюзій колективізму. Герой у безповітряному просторі. Фільм Р.Балаяна «Польоти у сні і наяву» як відображення драми зайвого героя. Акторські та режисерські роботи Л.Бикова. Творчій доробок Т.Левчука, Г.Кохана, М.Мащенка.

Українське поетичне кіно.

Українське поетичне кіно 1960-70-х років. Оновлення поетики в середині 1960-х років. Пошуки духовних цінностей і народне світосприйняття. Фільми О.Довженка – друге народження. Торжество поезії – українські поети – шістдесятники. Етичні ідеали. Поєднання достовірності з поетичною умовністю. Природа і язичницькі міфи. Диктатура зображальності. Творчість С.Параджанова. Навчання у І.Савченка. Дебют у великому кіно: «Андрієш». Пошуки власної поетики. Інтерес до етнографічного матеріалу. «Тіні забутих предків»: ренесанс поетичного стилю. Доля фільму. Знімальна группа. Колір і звукове тло. «Київські фрески»: нереалізований проект. Фільми Параджанова, поставлені за межами України. Творчість Ю. Іллєнка, Л.Осики, І.Миколайчука, А.Войтецького. «Криниця для спраглих» Ю.Іллєнка: поетичний експресіонізм. «Вечір на Івана Купала» та «Білий птах з чорною ознакою» - симфонія пластики. Соціальний досвід у формі притчі. Творчий почерк Іллєнка – режисера. Стилістика «Комісарів» М.Мащенка. «З нудьги» А.Войтецького: побутова драма в глобальному вимірі. «Камінний хрест» Л. Осики: фреска про смерть і віру. «Захар Беркут». Магія «карпатської теми». Кіновідкриття творчості Василя Стефаника. Особливості режисерського почерку Л. Осики. «Вавілон - ХХ» - спроба реабілітації. Новий спалах поезії в кіно 1970-х років. Дебют Миколайчука – режисера. У пошуках утраченої індивідуальності.



Українська школа неігрового кіно. Відкриття Ф.Соболєва.

Українська школа науково-популярного кіно. Загальна характеристика. Українська студія «Київнаукфільм» та її майстри. Світове лідерство у 1960-70-ті роки. Відкриття Ф.Соболєва. Науковий експеримент як видовище. Фільми «Сім кроків за горизонт», «Чи думають тварини», «Я та інші». Перегляд картин та обговорення режисерських прийомів Ф.Соболєва.

Реформування мови науково - популярного фільму в творчості Ф.Соболєва. Розвиток поетики Соболєва в роботах інших режисерів. Творчість А. Серебренікова, В.Олендера, Е. Загданського, О. Роднянського та інших. Сучасний стан неігрового кіно в Україні.

Українська школа анімації.

Українська школа анімації. Становлення української анімаційної школи. 1920-30-ті роки – В.Левандовський та техніка плоскої маріонетки. Мальована анімація Є.Горбача та С. Гуєцького в середені 1930-х років. Роботи І.Лазарчука. Виникнення творчого об’єднання анімації на «Київнаукфільмі» на початку 1960-х років. Фільм «Пригоди Перця». Традиції української живописної культури та народного гумора в работах українських аніматорів. Творчість В.Дахна. Серіал В.Дахна про пригоди козаків. Фільми І.Гурвіч на матеріалі народної творчості. Картина «Як дружини чоловіків продавали». Анімаційні серіали Д.Черкаського. «Пригоди капітана Врунгеля», «Острів скарбів», «Доктор Айболіт» - традиції та новаторство.

Творчість А.Грачової – поєднання лірізму, лаконічності та ніжності. Фільми «Ведмедик та той, що живе в річці», «Як їжачок та ведмедик зустрічали Новий рік», «Тігрьонок у чайнику». Фільми Е.Сивоконя «Обережно - нерви», «Людина та слово», «Усе засипав сніг». Українська анімація сьогодні.

Сучасний кінопроцес.

Характеристика виробничої, прокатної, творчої інфраструктури. Динаміка розвитку кінотеатрів нового типу, зміна форм видовища, рекламування, стан кінопреси та інформаційної бази.

Протиріччя розвитку сучасної екранної культури. Нові імена в пострадянському кіно. Криміналізація тематики, нові етичні орієнтири.

Сучасний стан екранної культури в Україні. Пошук національної ідентичності в кіно. Фільми на національному матеріалі. «Молитва за гетьмана Мазепу» Ю.Іллєнка, «Мамай» О.Саніна, «Богдан Хмельницький» М.Мащенка.

Основні тенденції еволюції жанрів, стилів, світоглядних систем сучасного кіно. Місце кінематографа в сучасній аудіовізуальній культурі.

Телебачення.

Історія винаходу. Перші кроки телебачення. Стосунки з кінематографом. Перші десятиліття існування: усвідомлення специфіки. Телебачення і радіо. Формування телевізійних жанрів у 1950-ті роки. Система жанрів: власне і запозичене. Розвиток телебачення у 1960-ті роки. Осмислення специфіки нового засобу комунікації. Телебачення як мистецтво. Перші радянські серіали: «Викликаємо вогонь на себе», «Операція «Трест», «Вічний поклик» та інші.

Розвиток телебачення у 1970-ті роки. Поява нових стилів і жанрів. Техніка і поетика. Мистецтво і спорт на екрані. Модернізація та розширення мережі телемовлення. Інформаційні програми: витіснення радіо. Радянське телебачення: збільшення спектру програм. Спортивні програми як телешоу і ідеологія. Мистецькі передачі. Кіно на телеекрані.

Телебачення часів Перебудови. Розширення сектору свободи на телебаченні, відновлення прямого ефіру. Поява нових програм, орієнтованих на відкриту дискусію з існуючими цінностями і стереотипами.

Сучасне телебачення України. Поява в 1990-ті роки незалежних телекомпаній. Установка на масову аудиторію і розважальні жанри. Вплив західних телевізійних технологій. Політичний контроль інформаційних програм. Кіно і телебачення.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Програма фахового вступного випробування iconПрограма фахового вступного випробування для вступників на навчання за ор

Програма фахового вступного випробування iconПрограма фахового вступного випробування для вступників на навчання за окр

Програма фахового вступного випробування iconПрограма фахового вступного випробування з психології покликана перевірити знання абітурієнтів з основних психологічних курсів: «Загальна психологія»
Фахове вступне випробування з психології є важливим етапом перевірки та оцінки ступеня підготовки абітурієнта та становить особливу...
Програма фахового вступного випробування iconПрограма вступного фахового випробування
України, іноземних громадян та осіб без громадянства, при вступі на навчання для здобуття ступеня
Програма фахового вступного випробування iconПрограма вступного фахового випробування (співбесіди)
України, іноземних громадян та осіб без громадянства, при вступі на навчання для здобуття ступеня магістра
Програма фахового вступного випробування iconПрограма вступного випробування з української мови та літератури для вступників на навчання
Тестові завдання та програму вступного випробування розроблено викладачами кафедри філології Закарпатського угорського інституту...
Програма фахового вступного випробування iconПрограма фахового вступного випробування
...
Програма фахового вступного випробування iconПрограма фахового вступного випробування
...
Програма фахового вступного випробування iconПрограма фахового вступного випробування
...
Програма фахового вступного випробування iconПрограма фахового вступного випробування
«Художнє фотографування», «Виробництво кінофотоматеріалів І магнітних носіїв», І вступають на другий курс напряму підготовки 020203...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка