Програма фахового вступного випробування



Сторінка7/7
Дата конвертації11.04.2017
Розмір1.32 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7

Розвиток кінотехніки


Стандарт Едісона. Брати Люм’єри та світовий кінематограф. Вплив розвитку кінотехніки на кіноестетику.

Звукове кіно – наступний етап розвитку світового кінематографу. Образотворчі зміни в результаті переходу на звук та виникнення кольору.

Операція кінозйомки: кадрування, фокусування, освітлення, експонування, кінетичний режим. «Нiма» та «синхронна» зйомка.

Об'єктив як технічний засіб. Творче використання оптичної системи.

Образотворчі можливості кінокамери: прийоми зйомки і кінообразотворча форма кадру на плівці і екрані.

Кінетичні прийоми зйомки: нормальна, покадрова, уповільнена, прискорена, зворотна – образотворчий ефект, техніка виконання, область вживання в кінематографі.

Панорамна зйомка: види панорамних зйомок, образотворчий ефект, техніка виконання, область вживання в кіновідеофільмах.

Динамічні прийоми кіновідеозйомки: з операторського транспорту, з наземних, повітряних, водних видів транспорту; зйомки камерою з рук – образотворчий ефект, техніка виконання, область вживання.

Експозиційні прийоми зйомки : світлофільтри, знімальна експозиція, образотворчий ефект, техніка виконання, область вживання.

Комбіновані прийоми зйомки: образотворчий ефект, техніка виконання, область вживання в кінофільмах. Комбіновані зйомки як самостійна область кінооператорського мистецтва.

Спеціальні види кінозйомок: образотворчий ефект, техніка виконання, область вживання в різних видах кінематографа.

Комп'ютерна графіка: сучасні можливості, кінообразотворчий задум, техніка виконання, задачі кінооператора.


Образотворчі засоби кінооператорського мистецтва

Документальна естетика в професії кінооператора. Репортажна камера як основний засіб документального зображення. Дзиґа Вертов. Документальне кіно Німеччини (німецький експресіонізм). Роман Кармен. Події Другої Світової війни, що відображені кінооператорами. Вплив документальної естетики на образну мову в ігровому кіно.

Еволюція виразних засобів кіномистецтва у зв'язку із приходом
звуку в кіно. Освоєння творчих можливостей звучного екрану. Особливості­
композиційних рішень фільму й нові риси у творчості кінооператорів: робота над звуковим кінопортретом і середовищем дії, натурою, над образом актора у фільмі. Творчість кінооператорів А. Головні, Е. Тиссе, А. Москвина в 30-ті роки. Роботи Л. Косматова, А. Гальперина, В. Нильсена, Б. Волчека, та ін. Пошуки стилістики зображення звукових художніх фільмів. Синхронні зйомки в документальній кінематографії.

Етап 60-х років і нові тенденції розвитку кіномистецтва: освоєння можливостей документалізму в ігровому й документальному кінематографі – робота над природними фактурами, природним середовищем дії, натурою.

Пошуки нової образотворчої стилістики в роботах кінооператорів: А. Москвина, Ю. Екельчика, В. Рапопорта, Е. Андрінканіса, В. Юсова, М. Піліхіної. Новаторство й творчі пошуки кінооператорів у різних кінематографічних жанрах: роботи С. Урусевського, В. Монахова, А. Темерина, Н. Олоновського, Ю. Іллєнка, Л. Пааташвілі, В. Железнякова, Л. Калашникова, Е. Розовського та ін.

Сучасні тенденції розвитку операторського мистецтва. Роботи кінооператорів над епічною тематикою, над фільмами про Велику Вітчизняну війну, над видовищними кінофільмами великої постановочної складності та ін.

Розвиток телевізійної кінематографії. Багатосерійні кінофільми різних жанрів, різних рубрик і циклів телебачення. Телевізійна кіножурналістика та її основні риси: актуальність, оперативність, репортажність. Роботи кінооператорів над матеріалами закордонної й внутрішньосоюзної тематики для телеінформації й публіцистики.

Перспективи розвитку української школи кінооператорського мистецтва, її традиції й основні характерні риси: висока творча насиченість, пластична культура, пошуки нових стилістичних рішень і прийомів зйомки, освоєння нової кінематографічної й телевізійної техніки, відкриття нових кіножанрів, постійне відновлення й удосконалювання художницької палітри.

Сучасні технології зйомки кіно та відеофільмів в роботі оператора.

Кіноосвітлювальна техніка та кінозображувальні засоби


Світло як носій інформації та основа зображення. Способи фіксації зображення на різних носіях. Роль і місце освітлення в діяльності оператора.

Перші павільйонні зйомки німого кіно. Перші освітлювальні прилади. Брати Kliegl як винахідники революційного освітлювального приладу в кіновиробництві (ДІГ). Застосування оптичних систем в освітлювальних приладах (лінза Френеля). Прибори розсіяного світла. Прибори направленого світла. Сучасні освітлювальні прилади.

Два види освітлення: природне та штучне. Особливості та принципи роботи. Два характери освітлення: світлотіньове та світлотональне. Їх місце в світловій організації кадру.

Виникнення кінозйомочних павільйонів як новий технологічний етап в кіновиробництві.

Розвиток мистецтва і техніки «операторського» освітлення. Роботи операторів в чорнобілих фільмах. Кіноосвітлення як «кіноживописне» мистецтво.

Техніка кінооператорського освітлення. Кіноосвітлювальні прилади як знаряддя кіноживописної роботи оператора.


Схема фотографічного процесу. три етапи фотографічного процесу


Фотографічний процес. Коротка історія розвитку. Фотохімічні основи фотографії. Промениста енергія. Фотохімічний процес у кристалах лугово-галоїдних солей. Дія світла на галоїдне срібло та виникнення прихованого зображення.

Три етапи фотографічного процесу. Перший етап – фотозйомка. Загальні поняття про експонування, витримку, глибину різкості. Їх взаємодія. Негативне зображення. Виготовлення негативу. Проявлення. Фіксування фотоматеріалу. Промивання та висушування фотоплівки. Залежність експонованих ділянок фотоплівки від кількості освітлення. Проявлення - як посилення прихованого зображення. Дія проявника. Фіксування фотоматеріалу. Дія фіксуючого розчину. Промивання та висушування фотоплівки. Подальше зберігання фотонегативу.

Третій етап - виготовлення позитивного матеріалу. Поняття про позитивне зображення. Подібність та різниця між виготовленням позитивного та негативного матеріалів.
Фотографія як вид образотворчого мистецтва.

Фотографія як явище культури. Взаємозв’язок фотографії і традицій образотвор­чого мистецтва. Вплив багатовікового досвіду образотворчого мистецтва на розвиток фотографічної творчості. Різновиди сучасної фотографії:

- художня фотографія (як прояв індивідуальності художника);

- технічна фотографія (як метод фіксації реальності);

- інформативна та рекламна фотографія (як засіб отримання й поширення інформації).

Проблема співвідношення “точного відтворення натури” та образного відображення. Першоджерела художньої фотографії.

Творчість Д. О. ХІлла, Надара, Д. М. Камерон тощо. Творчість російських фотографів – С.Левицького та А.Деньєра. Реалізм і виразність перших фотопортретів. Поширення в ху­дожній фотографії пейзажного та побутового жанрів. Творчість А. Кареліна, М. Дмітрієва, Е. Стейхена , А.Стігліца та ін.

Майстри сучасної художньої фотографії: М.Напельбаум, Н.СвІщов-Паола, Х.Ньютон, Картьє-Брессон, Д.Бальтерманц, Й.Судек, Р.Аведон, А.Уотсон, М.Козловський, В.Плотніков, К. Лагерфельд, Я.Судек, В. Маєвський, В.Клафихо, М. Корольов, В. Локтєв та ін..



Фототехніка

Будова фотокамери: корпус, об’єктив, затвор, механізм транс­портування плівки, видошукач. Класифікація та правила користування фотографічними камерами.

Експонометр - пристрій для виміру світла. Основні відомості з експонометрії. Світлочутливі фотографічні матеріали. Будова чорно-білих фото­графічних плівок. Сенсибілізація світлочутливих чорно-білих матеріалів.

Елементи сенситометрії: світлочутливість, густина вуалі, коефіцієнт контрастності.

Елементи чорно-білого хіміко-фотографічного процесу:

- утворення невидимого та видимого зображень;

- склад, хімічна дія і особливості розчинів для проявлення;

- процес фіксування проявленого зображення;

- кінцева обробка чорно-білих фотоматеріалів, збереження негативів;

- правила користування фотолабораторією, техніка безпеки;

- процес друку фотовідбитків.

Умови для одержання дрібнозернистих чорно-білих негативів:

- вживання негативної фотоплівки з невисокою світлочутливістю;

- вживання спеціальних розчинів для проявлення;

- одержання негативів оптимальної густини;

- проявлення фотоплівок до оптимального коефіцієнту контрастності.



Зміст і форма фотографічного знімку

Поняття художньої фотографії. Сучасна фотографія. Характерні риси та особливості.

Основні елементи фотографічної культури: фотографічне бачення, фотографічна мова, художній образ.

Шляхи розвитку фотографії як виду образної творчості:

- розвиток виразних засобів документальної фотографії (реалізм);

- експерименти фотографічної форми (формалізм).

Документальність і художність знімка. Єдність та суперечність форми І змісту фотографічного знімка.

Етапи створення художньої фотографії:

- вибір жанру, теми та смислового рішення;

- визначення формату кадру І фотовідбитка;

- вибір масштабу зйомки об’єкта;

- вибір точки зйомки та ракурсу;

- композиційне тональне і світлове рішення кадру;

- колористичне рішення фотокадру



Композиція фотознімка

Фотознімок як фотографічна картина. Поняття “картинна площина”. Компонування матеріалу як засіб розкриття задуму автора.

Композиція кадру - побудова зображення. Пошук співвідношень частин кадру, розміщення фігур та предметів на “картинній площині”. Спрямованість руху в кадрі, динаміка головних ліній оптичного малюнка. Перерозподіл світлотональних мас. Лінійна та тональна перспективи. Зображувальне рішення теми. Зображувальний центр знімка. Центр “картинної площини”. Виділення смислового центру знімка та його співвідношення з центром зображувального матеріалу.

Фронтальна та глибинна композиції. Вплив фокусної відстані знімального об’єктива і оптичного малюнка на композицію кадру.

Зображувальний простір композиційної побудови. Роль переднього плану.

Застосування геометричних фігур як композиційна побудова знімка: трикутник, коло, еліпс, діагональ, спіраль тощо.

Ритмічна побудова знімка. Горизонтальний та вертикальний ритми. Ритм та перспектива у зображенні.

Рівновага композиції. Симетрія та асиметрія. Врівноважені і “неврівноважені” композиції в художній фотографії. Рівновага у “неврівноважених” композиціях. Твори образотворчого мистецтва з “неврівноваженими” композиціями: японські мініатюри ХІХ-ХХ сторіч; живопис імпресіоністів та постімпресіоністів.



Принципи заповнення картинної площини.

Що таке «кадр»? В перекладі з французьської – рамка, в більш поширенному понятті – кордони, обмеження. Простір, відокремлений прямокутною рамкою матового скла або відео шукачем фотоапарата, часто називають кадром…

Поняття «крупність плану». Вибір крупності плану. Точка зйомки – початковий крок у вирішенні композиційної побудови. Висота точки зйомки і поняття «ракурс». Направлення основних композиційних ліній та лінійна структура кадру. Визначення межи кадру. Змістовний та зображувальний центр кадру. Принцип рівноваги при заповненні картинної площини. Ритмічний малюнок кадру.

Жанри фотографії. особливості композиції пейзажного знімка.

Основні жанри художньої фотографії : пейзаж, портрет, натюрморт, и фоторепортаж, фотонарис, зйомка архітектури та інтер’ єру.

“Пейзаж” (ландшафт) як художнє відтворення відкритого простору. Види пейзажів: міські, сільські, лісові, польові, морські, гірські, індустріальні тощо.

Пейзаж у живописі. Особливості композиції пейзажних знімків. Точка знімання та ракурс. Тональне і світлове рішення пейзажних композицій. Джерела світла в пейзажній фотографії. Особливості знімання пейзажів. Використання світлофільтрів. Пейзаж і образ людини. Гори. Особливості зйомки пейзажів у гірській місцевості. Кліматичні умови, які треба враховувати при зйомці. Особливості освітлення. Передній план, його вагомість при зйомці гірських ландшафтів. Масштабні орієнтири у просторі. Використання світлофільтрів.



Види пейзажу.

Узбережжя та морські пейзажі. Захист апаратури від води та піску. Вагомість переднього плану та освітлення при зйомці морських пейзажів. Особливості експозиційного режиму.

Архитектура та міський пейзаж. Міські будівлі та архитектурні

деталі при зйомці – характерна особливість міських пейзажів. Змістовний та інформаційний центр фотокадру. Важливість перспективної побудови. Освітлення при зйомці архітектури. Ритмічні композиції. Змінна оптика, виключення помилок при її використанні.

Ландшафти, зняті з повітря. Експозиційні особливості Розподіл світла в предметному просторі в залежності від висоти сонця та стану атмосфери : пряме сонячне світло , розсіяне світло від неба , змішане освітлення. Напрямок світлових потоків: лобовий, боковий, зустрічний (контражур). Техніка знімання при зустрічному сонячному освітленні: захист об єктива , перекриття сонячного диска елементами композиції.Залежність тональної перспективи від стану атмосфери . Вид небосхилу як елемент композиції пейзажного знімка. Особливість експозиції під час фотографування взимку. Фотографування в „режимі” та при місячному світлі . Використання світлофільтрів як технічних і творчих засобів побудови пейзажної композиції. Фотопейзаж – образ простору. Простір – головне джерело виразних елементів композиції. Лінійні та тональні ритми простору. Значення формату зображення та лінії обрію для композиції пейзажного знімка. Обрій як „камертон композиції”.Тональна домінуюча – засіб передачі настрою. Виразні можливості кольору.

Фотопортрет

Фотопортрет як явище культури. Взаємозв’язок фотографії і традиційного портрету. ­ Вплив багатовікового досвіду образотворчого мистецтва на розвиток фотографічної творчості. Дагеротипоманія- перший бум фотопортрета.

Фотопортрети в вигляді візитних карток від Діздері (1858 р.).

Портретні дагеротипи Надара (Гаспара Фелікса Турнашона ) , А. Джента та Самюеля Морзе.

Перші майстри художнього фотопортрету: Девід Октавіус Хілл, Джулія Камерон, Адам - Саломон, Беллок, Ліберт, С. Л. Левіцький.

Вплив книги Генрі Робінсона "Pictorial effects photographi" на творчість фотохудожників початку 20 століття.

Реалізм і виразність перших фотопортретів. Творчість А. Кареліна, М. Дмітрієва, Е. Стейхена , А.Стігліца та ін.

Натуралістична схожість та психологізм в портреті. Роль очей та губ на схожість людини. Максимальна схожість в період стійких емоцій. Перехідні емоційні фази. Внутрішня динаміка - виразник мислення. Поняття фотогенічності. Виразність рис обличчя. Типажність та індивідуальність. Внутрішній інтелектуальний світ людини. Оцінка емоційних фаз та фізиогномічних данних. Гармонійне співпадання внутрішньої та зовнішньої характеристик людини.



Натюрморт

Вплив жанру фотонатюрморту в образотворчому мистецтві на художню фотографію. Можливість показати через фотонатюрморт красу оточуючого нас світу речей, а через них індивідуальність. характер і , врешті решт, життя самої людини. Світ людини через світ речей. Натюрморт і still life - " мертва природа " чи " тихе життя " . Фотонатюрморт в рекламі, науці, техніці.



Фоторепортаж як синтез документального та художнього.

Фоторепортаж ніби з’єднує жанри фотографії : портрет, пейзаж, натюрморт інтерпретуючи їх у відповідності до головної мети – повного розкриття теми репортажу. Будучи документальним свідоцтвом , репортажний знімок може стати естетично значним в тій мірі , в якій він творчо вирішен і тим самим піднявся до рівня художнього твору. Ступінь документальності і узагальнення в фоторепортажі. Конкретність героїв та узагальненість образів.



Жанрова фотографія – основа фоторепортажу.

Жанрова фотографія, як і жанровий живопис, це дзеркало дивлячись в яке ми розуміемо які ми є в житті. Виникнення жанрової фотографії в 19 сторіччі у европейському фотографічному мистецтві як нова форма погляду на життя і поведінку людини. Поняття жанрового знімку треба розуміти не як віднесення його до певного жанру в мистецтві фотографії , а перш за все як створення картин побуту, різноманітних епізодів життєвих ситуацій. В наш час жанрова фотографія ,в першу чергу, є одним із найскладніших видів репортажної зьомки. Жанровий епізод це фрагмент дійсності. Його не видумують, а видобувають із самої дійсності. Оригінальна жанрова ситуація зустрічається не часто, тому фотохудожник має бути завжди у постійній готовності зафіксувати момент.

ЛІТЕРАТУРА:


  1. Безклубенко С. Українське кіно. Начерк історії / Безклубенко С. – К., 2001.

  2. Безклубенко С. Відеологія / Безклубенко С. – К., 2004.

  3. Волынец М.М. «Профессия-оператор. Учебное пособие для студентов ВУЗов." Аспект Пресс, 2008.

  4. Гаскель Эд. «Снимаем цифровое кино или Голливуд на дому» изд-во Питер, 2004.

  5. Головня А.Д. Мастерство кинооператора. М., Искусство, 1995.

  6. Грант Т. «Запись на видеокамеру» изд-во ГИТР, 2006

  7. Довженко О.П. Твори : в 5-ти т. / Довженко О.П. – К., 1983.

  8. Дыко Л. - Основы композиции в фотографии. 2-е изд. М., Высшая школа, 1988.

  9. Емблан Д. «Цифровая съёмка и режиссура» изд-во Вильямс-2007

  10. Зубавіна, І. Б. Час і простір у кінематографі. — К. : Щек, 2008.

  11. Іллєнко М. Кіно. Шпори для вступників. – Вінниця, 2006.

  12. Лоусон Н. Работа оператора над фильмом. Глава из книги / Н. Лоусон. – М., 2007.

  13. Митта А. Кино : между адом и раем / Митта А. – М., 2000.

  14. Нариси з історії кіномистецтва України — К. : Інтертехнологія, 2006.

  15. Пантелеева И.А. и др. Всеобщая история искусств. Курс лекцій. – Красноярск ИПК СФУ, 2008

  16. Собрание Дома Джорджа Истмена. История фотографии.-Taschen/Арт-Родник, 2010.

  17. Хэкинг Д. Фотография. Всемирная история.-М.ОООМагма,2014.

  18. Уорд П. «Работа с цифровой видеокамерой» изд-во «Мир» 2006 .

  19. Ширман Р. Телевізійна режисура / Ширман Р. – К., 2004.

  20. Шкляревський Г. Вікно у реальність. Режисура аудіовізуальних мистецтв. – К.: Видавець Карпенко В. М., 2014.



СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ «ЗВУКОРЕЖИСЕР ТЕЛЕБАЧЕННЯ»
Теоретична частина включає базові знання з дисциплін: «Звукорежисура», «Теорія музики», «Основи електроніки».

Звукорежисура як вид сучасного мистецтва

Звукорежисура як вид сучасного мистецтва відображає дійсність у звукових художніх образах. Звукорежисура та паралельні їй галузі мистецтва – кіно, радіо, телебачення, театр, звукозапис, концерт, мультимедіа. Поняття аудіо-матеріалу у мистецтві. Мова, музика, шуми, тиша як матеріал звукорежисури. Художні зображально-виражальні властивості звукового матеріалу: семантика, звуковий план, звукова перспектива, тембр, динаміка, ритм, темп.

Технічні засоби художньої обробки звукового матеріалу: мікрофони, тракти звукопередачі, пристрої обробки звуку, акустичні системи, звукові та концертні студії, звукові процесори, апаратура запису звуку. Функції звукорежисера. Відбір та організація звукового матеріалу. Керування звуковими сигналами під час їх фіксації та передачі. Об’єктивна оцінка якості звуку. Поняття зв’язку між звуковими і зоровими складовими телепередачі. Звукове рішення фільму та режисерський сценарій. Звукова експлікація.

Зображально-виражальні властивості звукового матеріалу фільму

Тембр, динамічні нюанси, темп як зображально-виражальні можливості звукового матеріалу. Звукова перспектива та звукові плани: крупний, середній, загальний. Співвідношення прямих та відбитих звукових хвиль. “Звукова перспектива ”. Зміна гучності та тембру звуку для створення ілюзії руху джерела звуку. Отримання різноманітних звукових планів: розташуванням мікрофона на різних відстанях від джерела звуку; використовуванням декількох мікрофонів; використовуванням мікрофонів з різними характеристиками спрямованості та їх орієнтацією відносного джерела звуку; використовуванням частотної корекції та регулюванням рівня гучності звуку.


Види звуку, його характеристики

Види звуків, що використовуються звукорежисером.

Мова: джерело – мовний апарат людини. Шуми: джерело – природа та предмети, що оточують нас. Музика: джерело – музичні інструменти (акустичні та електронні). Тиша: відсутність будь-якого звуку.

Характеристики звукових сигналів: акустичний рівень; динамічний діапазон; спектр; частотний діапазон; форматні частоти; тривалість; напрям приходу.

Мова як найбільш поширений вид звуку в житті і звукорежисурі. Характеристики мови: фонетичні; акустичні; інформаційні.

Мовний апарат людини.

Інформаційні характеристики мови: сигнальна інформація як можливість впізнання джерела звуку та напрямку на нього; семантична передача змісту мови; естетична складова мови як відображення емоційного стану людини, що говорить.

Струнно-смичкові інструменти.

Загальна характеристика групи. Звуковий обсяг, склад, спосіб звуковидобування.

Індивідуальна характеристика інструментів: скрипка, альт, віолончель, контрабас. Зовнішній вигляд і складові частини інструментів, їх призначення.

Стрій, діапазон, теситура, регістри, характеристика звучання в різних регістрах. Технічні можливості. Основні штрихові позначення: tire, pousse, detache, lеgato, matele, staccato, spiccato, sautille, saltando, tremolo, a punta d’ arco, attaco. Позначення для отримання звуків особливого тембру: pizzicato, col legno, con sordino, sul tasto, sul ponticello, sul G, sul D, sul А. Флажолетні звуки.

Динамічні можливості. Кількість виконавців в різних складах. Струнні як група симфонічного оркестру. Самостійний оркестр струнних інструментів.
Духові інструменти.

Загальна характеристика групи. Звуковий обсяг, склад, спосіб звуковидобування.

Сімейство флейт: велика флейта, мала флейта, альтова флейта. Сімейство гобоїв: гобой та англійський ріжок. Сімейство кларнетів: сопранові кларнети in B, in A, бас кларнет in B, малі кларнеты in Es, in D. Сімейство фаготів: фагот, контрафагот. Саксофон.

Способи звуковидобування. Стрій, діапазон, теситура, регістри, характеристика звучання в різних регістрах. Технічні та виразні засоби кожного инструменту з урахуванням регістрових особливостей та динамічного діапазону.

Основні штрихові позначення; кількість виконавців в парному, потрійному та четверному складі. Нотування дерев’янних духових инструментів в партитурі.

Використання в оркестрі.

Мідні духові інструменти як самостійна група в оркестрі.

Загальна характеристика групи. Звуковий обсяг, склад.

Індивідуальна характеристика інструментів (сучасні валторни in F; труби in B; in F-alto; тромбони; труба, туба).

Будова інструментів. Способи звуковидобування. Стрій, діапазон, теситура, регістри, характеристика звучання в різних регістрах. Технічна рухливість.

Штрихові позначення. Клькість виконавців в парному, потрійному та четверному складі. Нотування мідних духових инструментів в партитурі.

Ударні інструменти.

Склад та загальна характеристика групи. Індивідуальна характеристика інструментів:

- інструменти без певної висоти звуку: трикутник, кастаньєти, бубон (tambourino), малий барабан (tamburo), тарілки (piatti), великий барабан (grand cassa), тамтам;

- інструменти з визначеною висотою: литаври (timpani), ксилофон, дзвіночки (campanelli), колокола (campane).

Зовнішній вигляд та складові частини інструментів, їх призначення. Способи звуковидобування; звуковий обсяг та теситура; характеристика звучності; технічна рухливість та динамічні можливості; використання в оркестрі; нотування ударних іеструментів в партитурі. Кількість виконавців.

Клавішні інструменти. епізодичні інструменти

Поява та розвиток клавішних інструментів. Клавікорд, клавесин, спінет, верджинал, мюзелар. Народження фортепіано.

Різновиди клавішних інструментів: самозвучні клавішно-ударні (челеста), струнні ударно-клавішні (фортепіано, старовинний клавікорд), струнні щипкові (клавесин), клавішно-духові (орган), язичкові (баян, акордеон, мелодика), електронні (синтезатор).

Склад та загальна характеристика групи. Індивідуальна характеристика інструментів.

Типи клавіатур: статична й динамічна, мануали, педальна клавіатура.

Зовнішній вигляд та складові частини інструментів, їх призначення. Способи звуковидобування; звуковий обсяг та теситура; характеристика звучності; технічна рухливість та динамічні можливості; використання в оркестрі. Техніка виконавства.

Епізодичні інструменти в оркестрі. Арфа.

Оркестри народних інструментів

Історія розвитку української оркестрової музики. Бандуристи, торбаністи і лірники ХVІ – ХІХ століття. Троїсті музики.

Сучасний оркестр українських народних інструментів.

Духові інструменти – свистуни, окарина, сопілка, денцівка, півтора денцівка, дводенцівка, жоломіга, флояра, теленка, скісна дудка, свиріль, козацька труба, трембіта, сурма, ріжок, дримба.

Струнні інструменти – скрипка, альт, басоля, контрабас, ліра колісна, козобас, бугай, бандура (прима, альт, бас, контрабас), латкова кобза, мала кобза, кобза-бас, середня та велика кобза, кобза альт, тенор), торбан, цимбали, гуслі.

Ударні інструменти – бубон, великий барабан, тарілки, тулумбаси.

Варіанти складу оркестрів та варіанти розташування інструментів в них.

Технічні та художні можливості російських народних інструментів стосовно до використання їх звучання в оркестрах та ансамблях. Регістри та діапазони, прийоми гри, способи їх запису. Позначення в партитурі: легато, тенуто, стаккато, піцикато, подвійні ноти і акорди, флажолети, гліссандо, бряцання, дріботіння, арпеджиато, тремоло, вібрато.

Використання баянів.

Характерні національні інструменти країн світу (оглядово).



Хор

Значення хорового виконавства у розвитку музичної культури. Історія хорового виконавства.

Хор як «живий» музичний інструмент, ансамбль унісонів. Специфіка вокальних голосів у хорі.

Різновиди хорів: академічні, народні, оперні, дитячі, церковні, ансамблі пісні і танцю.

Класифікація співочих голосів.

Типи, види, склади хорів. Вокально-технічні можливості. Хорові партії. Солісти. Розташування хорового колективу.

Стрій хору – елемент хорової звучності. Стрій мелодичний та гармонічний.

Ансамбль хору: частковий та загально-хоровий. Види хорового ансамблю: темпо-ритмічний, динамічний, тембровий. Єдність прийомів звуковидобування та звуковедення.



Сучасні виконавські колективи. електроінструменти

Основні тенденції розвитку музичного виконавства у ХХ-ХХІ ст. Історичні витоки популярної музики. Напрями та стильові течії сучасного музичного мистецтва. Естрадні оркестри, джазово-симфонічні ансамблі, рок-групи та інші сучасні колективи.

Електроінструменти. Зовнішній вигляд та складові частини інструментів, їх призначення. Способи звуковидобування; звуковий обсяг та теситура; характеристика звучності; технічна рухливість та динамічні можливості.

Електричні величини

Поняття електричного поля та його силова характеристика - напруга, її визначення та одиниці вимірювання. Електричний потенціал, напруга, струм -означення, властивості, одиниці вимірювання. Провідність, опір. Закон Ома для ділянки провідника. Залежність електричного опору від температури. Потужність. Розподіл елементів за потужністю на активні й пасивні. Електричний ланцюг. Класифікація ланцюгів (за типом перетворення сигналів -лінійні та нелінійні, за часом появи реакції - інерційні та безінерційні).



Джерела електричної енергії

Визначення джерел електричної енергії (активних елементів схем). Внутрішній опір генератора. Джерело напруги та струму. Характерні режими роботи - режим холостого ходу, короткого замикання, номінальний режим, узгоджений режим. Засоби захисту ланцюгів від режиму короткого замикання.



Магнітні величини

Поняття магнітного поля. Взаємодія двох провідників зі струмом.

Магнітна індукція. Магнітний потік. Індуктивність. Намагнічування речовин. Класифікація речовин за характером намагнічування - діамагнітні, парамагнітні, феромагнітні. Напруга магнітного поля. Магнітна проникність

речовини (абсолютна і відносна). Фізичний зміст відносної магнітної проникненості.


Музика як вид мистецтва. Інтонаційно-часова природа музики. Елементи музичної мови

Мистецтво як естетичне освоєння людиною навколишнього світу. Зображальні та виражальні, динамічні та статичні, часові та просторові, слухові та зорові види мистецтв. Специфіка му­зичного мистецтва — інтонаційно-часова природа. Музична інтонація як засіб відтворення змісту музичного твору.

Мелодія, гармонія, лад, ритм, темп, динаміка — найваж­ливіші складові елементи музичної мови, її основні засоби ви­разності.

Реалізація образного змісту, жанрових та стильових сторін цілого через взаємодію засобів музичної виразності – мелодії, гармонії, метро-ритму, ладу, фактури та інших елементів музичної мови.



Звук як фізичне явище. Категорії музичного звуку. Нотопис. Історія його розвитку. Сучасне нотне письмо

Звук як фізичне явище. Музичний звук. Фізичні власти­вості звуку — висота (частота коливань), сила (амплітуда коливань), тривалість (тривалість коливань), тембр (забарв­лення звуку) — та їх виражальне значення.

Натуральний звукоряд, обертони. Несфокусовані звуки (дзвони), неінтоновані звуки (шуми). Резонанс як фізичне явище, яке виникає при коливаннях будь-якого походження, коли опір коливання стає мінімальним, а амплітуда їх, відповідно, максимальною.

Відомості про виникнення нотопису. Літерна система за­пису музичних звуків у античній Греції. Особливості ното­пису в середньовіччі в Західній Європі та Київській Русі (невми, крюки, знамени). Гвідо із Ареццо — засновник сучасно­го нотопису. Удосконалення нотопису в епоху Відродження, класицизму, романтизму. Сучасна нотація, її особливості в академічній та популярній музиці. Клавіатура фортепіано.



Музичний стиль. Музичний жанр

Музичний стиль як найвищий вид художньої єдності, своєрідність музики певної епохи, країни, композиторської школи. Стиль історичний, національний, стильові напрями, школи; індивідуальний творчий стиль композитора як синтез зазначених вище категорій.

Стильові течії в сучасній музиці.

Стилізація – відтворення іншого стилю в рамках власного. Полі стилістика, еклектика. Художні можливості різних прийомів.

Жанр як художня модель, що знаходиться в колективній пам’яті композиторів, виконавців. слухачів і має характерні для кожної епохи особливості змісту і форми. Принципи класифікації жанрової системи.

Система музичних виражальних засобів в аспекті їх історичного розвитку

Система засобів музичної виразності. Музична мова твору. Реалізація образного змісту, жанрових та стильових сторін цілого через взаємодію засобів музичної виразності – мелодії, гармонії, метро-ритму, ладу, фактури та інших елементів музичної мови.

Мелодія, її роль в системі засобів музичної виразності. Категорії мелодії.

Категорії метру та ритму. Їх співвідношення. Роль метро-ритму у створенні жанрової основи музики.

Формоутворююча роль гармонії як функціональної основи форми.

Фактура як принцип викладу музичної тканини. Різновиди фактури. Типи фактури. Компоненти фактури. Формоутворююча роль фактури. Еволюція багатоголосної фактури. Художні можливості фактури в цілому.

Засоби музичної виразності як невід’ємна частина методики цілісного аналізу музичного твору.



Музична мова і ритм

Ритм і метр як виявлення часової організації твору. Співвідношення ритму і метру.

Метр та його елементи. Розмір і такт. Класифікація розмірів (прості, складні, змішані, перемінні). Інструменталь­не і вокальне групування тривалостей. Взаємодія ритму та метру. Виражальні можливості ритму. Ритмічні малюнки як ти­пові ознаки жанрів.
Ритм як організована послідовність звуків різної чи однакової тривалості. Позначення нотних тривалостей та їх ділення. Музична пауза – ритм в статиці.

Темп. Основні темпові позначення (повільні, помірні, швидкі). Метроном.

Агогіка як особливість виконавської інтерпретації темпо-ритму для створення певного художнього образу. Позначен­ня агогічних змін у музиці (rubato та ін.).

Динаміка як один з важливих засобів музичної виразності. Італійські терміни для позначення основних моментів дина­міки. Музичні терміни, що вказують на характер виконання музичного твору.



Монодійні, поліфонічні, гармонічні склади. Фактура

Фактура як побудова музичної "тканини" з урахуванням характеру та співвідношення голосів, з яких вона складається.

Види класифікації музичних фактур: одноголосна — ба­гатоголосна;

гомофонна — поліфонічна, проста - складна, насичена— прозора та ін.

Типи музичних фактур. Монодія: давнє одноголосся: гри­горіанський хорал, знаменний розспів. Багатоголосся: народ­на поліфонія, гетерофонія, підголосковість. Поліфонія: органум, імітаційна, контрастна, мішана. Гомофонія: гомофон­но-гармонічна, акордова, арпеджіована та ін.

Фактура в сучасній музиці (поліфонія пластів, пуан­тилізм).

Параметри та елементи фактури (висотно-регістровий, часовий та глибинний).

Історичний зв'язок музичних стилів і типів фактур.



Звуковий світ телебачення

Музика в кіно і на телебаченні. Концепція Б.Асаф’єва: «соціум – інтонація – стиль – форма». Вплив аудіо-музичної інформації на споживача. Відповідальність режисера за вибір типу інтонації. Позитивний і негативний вплив музики. Духовне та естетичне виховання споживачів, слухачів, глядачів.

Художній задум як вихідний поштовх музичної драматургії. Образ – початкова інтонація як поштовх для процесу природної організації форми драматургічної побудови у просторі й часі. Основні поняття драматургії твору: зав’язка, розвиток і кульмінація, розв’язка. Співвідношення музичної і драматургічної форм.

Історичні та соціокультурологічні передумови виникнення мистецтва кіно, музики в кіно. Ранні форми кіномузики. Прикладний, зображальний, ілюстративний характер музики в ранньому кіно. Інтонації епохи та їхні жанрово-стильові різновиди. Від тапера до симфонічного оркестру. Відбір жанрів для музичного супроводу. Варіаційність та імпровізаційність в музичному супроводі. Професійні композитори як творці музики для кіно.

«Історичний оптимізм» як провідний характер музики 1930-х років. Героїчне та ліричне у музиці Великої Вітчизняної війни 1941-45 рр.

ЛІТЕРАТУРА:



  1. Безклубенко С. Українське кіно. Начерк історії / Безклубенко С. – К., 2001.

  2. Безклубенко С. Відеологія / Безклубенко С. – К., 2004.

  3. Бьюик Питер - Живой звук. Шоу-Мастер, 1998

  4. В. Вахромєєв. Элементарная теория музики. – М., 1966.

  5. Загуменнов. Запись и редактирование звука.  М., "НТ Пресс", 2005

  6. Зубавіна, І. Б. Час і простір у кінематографі. — К. : Щек, 2008.

  7. Іллєнко М.Кіно.Шпори для вступників. – Вінниця, 2006.

  8. Нариси з історії кіномистецтва України — К. : Інтертехнологія, 2006.

  9. Митта А. Кино : между адом и раем / Митта А. – М., 2000.

  10. Ньюэлл Филип. Звукозапись акустика помещений. М. Шоу, 2004

  11. Овсински Боб. Настольная книга звукорежиссера М.: 2007.

  12. Рязанцев Л.В. «Звукорежисура » навч. посіб. .-К..,2011.

  13. Севашко А.В. Звукорежиссура и запись фонограмм. Профессиональное руководство . М., "Альтекс-А", 2004

  14. Г.Смаглій, Л. Маловик. Основи теорії музики. – Харків., 2001.

  15. Уайт Пол. - Творческая звукозапись.  СПб., 2001.

  16. Ширман Р. Телевізійна режисура / Ширман Р. – К., 2004.

  17. Шкляревський Г. Вікно у реальність. Режисура аудіовізуальних мистецтв. – К.: Видавець Карпенко В. М., 2014.


Критерії оцінювання знань абітурієнтів


Оцінка за національною

шкалою

Шкала оцінювання

100-200 балів

Критерії оцінювання навчальних досягнень

Відмінно

181-200

Абітурієнт представив відповіді на всі питання. У відповідях абітурієнта простежується високий рівень творчого, самостійного та критичного мислення, глибина та міцність знань нормативного матеріалу, вміння вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатність узагальнювати та інтерпретувати відповідь.

Добре

160-180

Абітурієнт представив відповіді на всі питання. Проте допустився певних неточностей. У відповідях абітурієнта простежується достатній рівень самостійного та критичного мислення, достатній рівень знань нормативного матеріалу, вміння вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатність узагальнювати та інтерпретувати відповідь.

Задовільно

124-159

Абітурієнт представив відповідь не на всі питання. Відповідь відрізняється недостатнім рівнем самостійного критичного мислення, знання нормативного матеріалу на низькому рівні, невміння вільно, логічно, послідовно викладати матеріал та узагальнено інтерпретувати відповідь.

Незадовільно

100-123

У відповідях абітурієнта відсутні: знання нормативного матеріалу, також відсутній рівень самостійного та критичного мислення, низький рівень здатності узагальнювати та інтерпретувати відповідь, не розвинуті до належного рівня морально-вольові якості.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Програма фахового вступного випробування iconПрограма фахового вступного випробування для вступників на навчання за ор

Програма фахового вступного випробування iconПрограма фахового вступного випробування для вступників на навчання за окр

Програма фахового вступного випробування iconПрограма фахового вступного випробування з психології покликана перевірити знання абітурієнтів з основних психологічних курсів: «Загальна психологія»
Фахове вступне випробування з психології є важливим етапом перевірки та оцінки ступеня підготовки абітурієнта та становить особливу...
Програма фахового вступного випробування iconПрограма вступного фахового випробування
України, іноземних громадян та осіб без громадянства, при вступі на навчання для здобуття ступеня
Програма фахового вступного випробування iconПрограма вступного фахового випробування (співбесіди)
України, іноземних громадян та осіб без громадянства, при вступі на навчання для здобуття ступеня магістра
Програма фахового вступного випробування iconПрограма вступного випробування з української мови та літератури для вступників на навчання
Тестові завдання та програму вступного випробування розроблено викладачами кафедри філології Закарпатського угорського інституту...
Програма фахового вступного випробування iconПрограма фахового вступного випробування
...
Програма фахового вступного випробування iconПрограма фахового вступного випробування
...
Програма фахового вступного випробування iconПрограма фахового вступного випробування
...
Програма фахового вступного випробування iconПрограма фахового вступного випробування
«Художнє фотографування», «Виробництво кінофотоматеріалів І магнітних носіїв», І вступають на другий курс напряму підготовки 020203...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка