Програма факультативного курсу «письменники красноградщини»


Тема: Вступ. Письменники Красноградщини. Їх роль у літературних угрупованнях, тематика творів, літературні жанри Мета



Сторінка2/5
Дата конвертації07.05.2017
Розмір0,91 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5
Тема: Вступ. Письменники Красноградщини.

Їх роль у літературних угрупованнях, тематика творів,

літературні жанри

Мета: Поглибити знання дев'ятикласників про письменників рідного краю, їхні твори, роль у літературному процесі, участь у літе ратурних угрупуваннях; розвивати уміння обирати головне, аналізувати явища і факти; виховувати шанобливе ставлення до митців — земляків.

Міжпредметні зв'язки: Український літературний рух 20-30 років початку XX століття.

Обладнання: Портрети письменників Красноградщини, виставка творів.

Зміст і структура заняття.

I. Повідомлення теми, мети. Мотивація навчальної діяльності.

1. Вступне слово учителя про гурток, його призначення, мету та актуальність.



ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда.

- Назвіть відомих вам письменників-земляків.

- Які твори своїх земляків ви читали?

- Що запам'яталось найбільш з прочитаного?

- Який відомий письменник родом із нашого села?

- Що ви знаєте про нього?



ІІІ. Лекція вчителя.

Щедра наша Красноградщина на таланти. Може, тому, що має чудову природу, а може, тому, що родюча й прекрасна. Багатьом дала вона перепустку в життя, багатьох зробила видатними й значними в світі.

На жаль, відтворити повну історію нашого краю сьогодні майже неможливо. Дуже довго її ніхто не записував. Лише у 1961 році наш земляк, нині доктор історичних наук, П. Т. Рущенко написав історико-краєзнавчий нарис “Красноград”

Тому й на наших заняттях ми зможемо дослідити життя і творчість письменників Леонід Первомайський був членом літературного об'єднання “Молодняк”.

Дуже приємно визнавати, що наші земляки були активними учасниками літературного процесу XX століття, обирали актуальні теми, виступали у різних літературних жанрах.

Так, дуже високу оцінку творчості Сенченка дав П. Загребельний, Первомайського — Н. Забіла, Копиленка — К. Паустовський.

На жаль, письменники Красноградщини, які творили і творять у XX столітті не стали такими видатними. Але їх добре всі знають у Краснограді і цінують їхню творчість. Ми познайомимося з вами із творчістю Красюка В. І., Касілова Ю. І., Муца В. М., Анголенка В. М. Та зрозуміємо, як багато вони зробили для розвитку культури рідного краю.

IV. Підсумки. Міні-дискусія на тему “Чи є необхідність вивчати творчість письменників-земляків?”

Заняття №2
Тема: Олександр Іванович Копиленко. Цікаві епізоди з життя

письменника Натхненний співець природи



Мета: ознайомити учнів з життєвим шляхом О.І.Копиленка;

розвивати допитливість, інтерес до додаткового читання; виховувати любов до рідного краю, літературні смаки.


Між предметні зв'язки: художнє мистецтво, природознавство,

краєзнавство.



Обладнання: портрет письменника, збірки його творів,

фотографії родини, літературно-мистецька карта краю.


Хід і структура заняття

I МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ

Оголошення теми, мети, завдань заняття.

II ОСНОВНИЙ ЗМІСТ УРОКУ

1. Вступне слово вчителя.
Немає на землі куточків незнаменитих. І, перш за все, незнаменитих своїми людьми. На нашій рідній Красноградщині жило, працювало, творило багато письменників - відомих і менш відомих. Вони уславили чудову природу нашого краю. Один із них - Копиленко Олександр Іванович.


  1. Огляд карти літературно-мистецького краю.

  2. Учнівські повідомлення про письменника.


1-й учень.

Народився письменник в Костянтинограді у родині залізничника, в будинку, який зберігся до нашого часу і розташований по вулиці ім. Лермонтова.

У нашому місті пройшло босоноге Сашкове дитинство, тут закінчив він школу та учительську семінарію. Наша красноградська земля налила його наснагою та творчим горінням, любов'ю до природи, до людей, до життя.

Людиною життєрадісної вдачі прийшов Копиленко у літературу в 20-і роки. Прийшов, щоб оспівати у своїх книгах багатство душі людської, тайну природи, яку він спостерігав та дуже любив, героїзм трудового народу в боротьбі за здобуття людських прав. Раз у раз виступав з книжками сучасної теми, відгукуючись на проблеми, котрі найбільше хвилювали громадськість.


Перші книги Копиленка "Кара-Круча", "Буйний хміль", "Іменем українського народу" висували письменника в перші ряди молодої української літератури. Ці книги за короткий час кілька разів перевидавались.

Був Копиленко членом літературних об'єднань "Плуг", потім «Гарт", ВАПЛІТЕ, "Пролітфронту", виконував обов'язки редактора журналу "Всесвіт", входив до складу редколегії журналу "Соціалістична борозна", співробітничав у товаристві кінорежисерів, літераторів та сценаристів, яке скорочено називалось "Кореліс".

2-й учень
Жадібний до всього нового, закоханий у киплячу сучасність, Копиленко не любив засиджуватись на місці. Він здійснює дві подорожі - до Середньої Азіі та по Європі (Чехословаччина, Польща, Німеччина). їздив на відкриття Турксибу, оглядав будівництво Біломорсько-Балтійського каналу, об'їздив всю Україну, бував у Грузії.
Подорожі збагачували його новими враженнями, давали невичерпний матеріал для роздумів.

Натхненний співець сучасності, він жив трудовим світоденням свого народу. Його твори - це мистецький літопис майже 35- літньої історії нашої Батьківщини.

У 1930 році вийшов у світ роман Копиленка "Визволення". Вийшов він тількя один раз тому, що критика відкрила по романові нищівний вогонь.

Тільки у 1990 році на книжкових полицях читач знову побачив цю цікаву книгу. Читаєш зараз цей роман і вражаєшся його актуальності, вражаєшся прикро, бо ось стільки років минуло, а ми весь час "боремося" за те, за що боролись герої Копиленка. У 1932 році Копиленко пише роман про будівництво Харківського тракторного заводу — "Народжується місто"

Цей твір здобув неабияку популярність. Недарма тільки за перші чотири роки після написання він витримав сім видань.

3-й учень

Перша його книжка для юних читачів "Сенчини пригоди" вийшла в 1928 році. Відтоді письменник до кінця своїх днів багато і натхненно писав для дітей і юнацтва, виявляючи у своїх творах неабиякий хист педагога.

"Причин того, чому я почав писати для дітей, немало. Ще в дитинстві я багато читав про цікаві пригоди, про нашу природу. Читав я Марка Вовчка, І. Франка. Велике враження справили твори Аксакова, Тургенева. Як вони уміли писати про природу! А я любив ще з дитинства. Любив бігати по берегах річки Берестової, по яругах і перелісках. Ловив рибу, ганяв за вужами, бив гадюк. Якось, мабугь, у 1921 чи 1922 році мені потрапили до рук два невеличкі томики творів Дніпрової Чайки. Доти я не знав цієї письменниці. Та, почитавши ті оповідання і вірші, я побачив, як вона уміла говорити про цікаві речі дітям. Мені самому захотілося так написати. Та не було ні вміння, ні сили примусити себе сісти писати. Коли ж я надрукував кілька оповідань про громадянську війну, то в мені ожила думка про дитячі оповідання. До цього мене підштовхнули оповідання моїх колег і старших товаришів-письменників, твори яких подобались дітям.


4-й учень

У 1936 році вийшов роман "Дуже добре". Автор згадує: « ..."Дуже добре" я написав для дорослих читачів, зокрема, для батьків. Коли працював над цією книгою, багато розмовляв з А. С. Макаренком, з яким знайомий ще з Харкова, коли він був начальником комуни ім. Дзержинського. Антон Семенович дуже радив мені не загладжувати кутів, щоб книжка була правдивою і гострою.

І ось, коли вийшло "Дуже добре", книжкою відразу заволоділи юні читачі, молодь".

Популярність роману "Дуже добре" спонукала написати продовження його - роман "Десятикласник" (1938 p.).


5-й учень
Наприкінці квітня 1945 року, як спеціальний кореспондент газети "Радянська Україна", Олександр Іванович вилітав до Берліна і опублікував в останні дні війни про небачений героїзм радянських воїнів-визволителів кілька нарисів.

У перші післявоєнні роки О. Копиленко пише історичну драму "Чому не гаснугь зорі", популярну на сценах театрів та роман «Лейтенанти», в якому він одним із перших радянських письменників звертається до найпекучішої проблеми часу - повернення фронтовиків до мирної праці, якнайшвидшого відродження зруйнованого народного господарства.


6-й учень
Талант Копиленка проявлявся в усіх його захопленнях. Він любив книги і мав прекрасну бібліотеку, він дивував істориків та ботаніків тим, як добре він орієнтується в їхніх науках. Він тонко розумів образотворче мистецтво, і його думку, його рецензіі високо цінували художники.

А ще він був одним із перших у Києві автомобілістів-аматорів і вже до війни досяг у цій премудрості високопрофесійного рівня. Проте, жодне з цих захоплень не було самоціллю, всі вони служили одній меті - літературі, збагачуючи творчість письменника відчуттям повноти і змістовності життя, яким завжди відзначалися його книги. А книги нашого земляка користуються великою популярністю не лише в нашій країні, а й далеко за її межами. Вони вчать нас любити й шанувати природу, палко любити рідну землю і свій народ.




7-й учень

Можливо, саме любов до природи і єднала письменника з дітьми. А в природу в усіх її проявах Копиленко був закоханий. Пташине щебетання й шум лісу - то була для Олександра Івановича найкраща музика; ліс, степ, луки - байдуже - найкращий пейзаж; аромат квітів — чи польових, чи садових - найліпші пахощі; край неба на світанку, або під захід сонця - найбагатша гамма барв; літо, зима, весна чи осінь - однаково - найкраща пора року.


4. Заключне слово вчителя
Передчасно пішов від нас наш улюблений письменник, та ім'я його завжди серед нас. Його ім'ям названі вулиці, школи, бібліотеки у багатьох містах. На Дніпрі плаває пароплав з іменем О.Копиленка. Існує премія імені нашого земляка, яку вручають письменникам та художникам за кращі твори, присвячені дітям.

У Києві на Байковому кладовищі височить пам'ятник, оспіваний поетами.



III. БЕСІДА З УЧНЯМИ

1). Яким ви уявляєте собі О.І.Копиленка?

2).Що саме надихало письменника новими враженнями?

3).Що стало причиною написання творів для дітей?

4). Де друкувалися твори Копиленка?

5).Членом яких літературних об'єднань був Олександр Іванович?

6).Як вшановано ім'я Копиленка на Україні?

IV. ПІДСУМОК УРОКУ



Кросворд

  1. Одна із перших книг О.І.Копиленка.(«Кара-Круча»).

  1. На якій вулиці у Краснограді розташований будинок письменника? (ім.Лермонтова).

  1. Членом якого літературного об'єднання був О.І.Копиленко? («Плуг»).

  2. Ім'я сина Олександра Івановича. (Любомир).

  3. Роман Копиленка про Велику Вітчизняну війну. («Лейтенанти»).

  4. Продовження «Дуже добре».(«Десятикласники»).

  5. Де працював батько Олександра?( На залізниці).

  6. У якому місті поховано письменника?(Київ)

  7. Місто народження Олександра Івановича.(Костянтиноград).

Заняття №3
Тема: Копиленко О.І. – натхненний співець природи. Зображення

світу природи у збірці «Як вони поживають»


Мета: ознайомити учнів із творами збірки О.І.Копиленка «Як

вони поживають»; через виразне читання навчити дітей

сприймати картини природи; розвивати навички

спостереження над текстом; виховувати в учнів естетичні

почуття, любов до слова та рідної природи.
Між предметні зв’язки: теорія літератури, природознавство, біологія.
Обладнання: репродукції картини, на яких зображено тварин, птахів, репродукція картини Шишкіна «Ранок у лісі», аудіо запис «голоси співочих птахів».
Хід і структура заняття
І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ


  1. Бесіда з учнями за біографією О.І.Копиленка.

  2. З яких компонентів може складатися твір?

  3. Що треба зробити, аби правильно передати внутрішній стан оповідача?


ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ

Оголошення теми, мети, завдань уроку.


ІІІ. ОСНОВНИЙ ЗМІСТЬ ЗАНЯТТЯ


  1. Вступне слово вчителя з елементами бесіди

У передмовi до збірки оповідань «Як вони поживаютъ» Олександр Копиленко писав: «Всюди i майже щодня ми зустрiчаємося з ними, з нашими друзями - з тваринами й птахами. Зустрiчаємося й дома, а частiше в полi, в лiсi, в степу. Ми їх дуже любимо.
Саме про те, як вони поживають - деякi з наших друзiв, я й намагаюсь розповiсти в цiй киижці»..
Тож оповiдь письменник веде вiд першої особи — бувалого мисливця, якому добре вiдоме життя птахiв та звiрiв і який умiє цiкаво та образно про все оповiдати.
Для поповнення своїх спостережень письменник часто вибирався з мiської квартири, з міського гамору на лоно природи - в лiс, на рiчку, в поле.
Та й міську квартиру, робочий кабiнет Олександра Івановича з повним правом можна було назвати живим куточком природи. Тут завжди спiвали різноголосi птахи, тихим скiмленням або гучним гавканням вiтав гостей улюблений собака.
З приємністю навiдував цю квартиру великого природолюба видатний поет Максим Рильський, який згадував: «Він усе своє життя цiкавився птахами, звiрятами, розводив у себе на квартирi якiсь рiдкiсні рослини, про якi вмiв розповiдати дивовижні історії».
В оповiданнях книжки «Як вони поживають» Олександр Копиленко зумiв поєднати свої бiологiчнi знання й щоденні спостереження з високою художньою майстерністю.


  1. Бесіда з учнями




  • Хто з вас бував у лісі?

  • Яких птахів, звірів ви там зустрічали? ( учні діляться враженнями)

А тепер подумки перенесемося до лісу і спробуємо уявити картину природи, птахів, звірів, що змалював О.Копиленко у своїй збірці




  1. Виразне читання оповідань: «Перша наука», «Кріт-неборака», «Сон-квітка», «Скоро весна».



  2. Словникова робота

- стовпіє -

-найбільша шахта

- хапуга
4. Усне малювання» картин природи, що постали у появі з твору письменника.
ІV. Літературний бій. (Підсумок уроку)

Створюється дві команди. Одна команда ставить питання за змістом оповідання другій, потім навпаки.


Заняття №4

Тема: Іван Юхимович Сенченко.

Розповідь про письменника. Участь у ВАПЛІТЕ. Тематика творів

Оцінка творчості іншими письменниками.

Мета: Поглибити знання дев'ятикласників про життя і творчість Івана Юхимовича Сенченка, його роль у літературному процесі XX століття; розвивати дитячу ерудицію, інтерес до літератури рідного краю; виховувати повагу до духовних скарбів рідного краю.

Межпредметні зв'язки: Зарубіжна література.

Обладнання: Портрет письменника, виставка творів.

Зміст і структура

заняття

І. Актуалізація опорних знань Метод “Мікрофон”

Запитання для обговорення.

- Що ви знаєте про письменників Красноградщини, які творили у XX столітті?

- Які твори письменників-земляків ви читали?

- Що вам відомо про І. Ю. Сенченка.

ІІ. Повідомлення теми, мети. Мотивація навчальної діяльності.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

“Іван Сенченко — це вже історія літератури. І не тому, що сьогодні письменника немає серед живих, а щонайперше тому, що його твори належать до справді найавторитетніших здобутків української прози. Понадпівстоліття тривало його літературна творчість. Одна за одною виходили нові й нові книги Івана Сенченка , письменника надзвичайно працездатного, видданого раз і назавжди обраній справі. Література стала його життям, а його життя літературою. “Це було справді дивовижно гармонічне поєднання,” - такі слова про нашого земляка сказав Михайло Слабанпинський.

2. Повідомлення учнів на теми:

2.1. Біографія І. Ю. Сенченка

2.2. Літературна діяльність.

2.3. Тематика творів.

2.4. Оцінка творчості письменника-земляка іншими письменниками.

(Матеріали додаються)

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Вікторина

1. Друга назва села, у якому народився І. Ю. Сенченко? (Шахівка)

2. Скільки коштувало навчання в гімназії? (80 карбованців)

3. З яким видатним письменником товаришував в учительський семінарії? (З О. Копиленко)

4. До яких літературних організацій належав? (“Плуг”, “Гарт”, “ВАПЛІТЕ”)

5. Розшифруйте назву ВАПЛІТЕ. (Вільна академія пролетарської літератури)

6. Як називається повість, присвячена мандрівці Сенченка до Краснограда? (“Подорож до Червонограда”)

7. Які твори присвятив землякам? (“Подорож до Червонограда”, “Червоноградські портрети”)

8. Хто дав високу оцінку творчості Сенченка? (Юрій Смолич, Павло Загребельний)

V. Підсумок

Виготовляємо стіннівку, використовуючи повідомлення учнів про Івана Сенченка.


Заняття №5

Тема: І. Ю. Сенченко Автобіографічне оповідання “Кінчався вересень 1941 року”

Мета: Дати уявлення школярам про поняття “автобіографічне оповідання”, ознайомити із змістом оповідання “Кінчався вересень 1941 року”, розвивати вміння аналізувати художні твори, висловлювати власну думку щодо прочитаного, коментувати найвагоміші епізоди, визначати виражальні засоби; виховувати повагу до історичного минулого нашої країни

Межпредметні зв'язки: Історія України

Обладнання: Малюнки М. Ткаченка та В. Кишка “Туман над Берестовою”

Зміст і структура

заняття

І. Актуалізація опорних знань

1. Гра “Ланцюжок”

Учні діляться на 2-3 групи. По черзі команди ставлять одна одній запитання про біографію і творчість І. Ю. Сенченка (питання не можуть повторюватися)

ІІ. Повідомлення теми, мети. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Автобіографічне оповідання — це невеличкий за розміром розповідний прозовий твір автора про самого себе.

2. Бесіда

- Що вам відомо з історії про Другу світову війну? Про воєнні дії на Красноградщині?

3. Слово вчителя

Оповідання “Кінчався вересень 1941 року” - автобіографічне оповідання письменника. “...це одна з перлин української малої прози,” - так охарактеризував Павло Загребельний дане оповідання. І у нас з вами є змога в цьому пересвідчитися.

4. Виразне читання учителем І частини “Кінчався вересень 1941 року”

5. Робота в групах (дослідницько-пошукова робота)

Перша група опрацьовує 7, 8, 9, про дитинство письменника, визначає тему, художні засоби, за допомогою яких автор розділи зображує.

Друга група — 16, 18, 24, про війну, визначає тему, художні засоби, за допомогою яких автор засуджує війну.

6. Виступ груп. Виразне читання уривків. Коментар.

7. Висновок учителя

У своїй творчості письменник неодноразово повертався до свого дитинства. Навіть своїх героїв він називав справжніми іменами. Кожен його твір розповідає про соціальні процеси на батьківщині. У найскрутніші моменти свого життя він згадував власне дитинство, захоплювався своїми маленькими друзями. “Як я люблю цих маленьких погончиків. В них наша молодість, облита чистим промінням праці! Це моя Батьківщина. Такою я її люблю до без тями. Віддати її на поталу ворогові — це живцем лягти в труну, - в цих словах І. Сенченка висловлено головну думку оповідання.

ІV. Підсумок

Метод “Мікрофон” Яке враження справило оповідання на вас?
Заняття №6

Тема: І. Ю. Сенченко “Червоноградські портрети” - взірець літературної майстерності письменника

Мета: Ознайомити школярів із взірцем літературної майстерності письменника - “Червоноградськими портретами”, поглибити знання про літературний портрет, розвивати вміння виділяти у текстах портрети, аналізувати їх, визначати художні засоби, за допомогою яких зображено героїв, виховувати естетичні смаки.

Міжпредметні зв'язки: Зарубіжна література

Обладнання: Книги письменника

Зміст і структура

заняття

І. Актуалізація опорних знань.

Гра “Вірю. Не вірю”

1. с. Наталине — це Шахівка? (Вірю)

2. Батька Сенченка звали Юхим? (Так)

3. “Лихі люди” - повість Сенченка? (Ні)

4. І. Ю. Сенченко був перекладачем? (Так)

5. Він працював на заводі? (Так)

6. Писав дитячі творі? (Так)

7. Учителював у Наталиному? (Так)

8. Знайомий із Шевченко Т.Г?. (Ні)

9. Згадує в оповіданні “Кінчався вересень 1941 року” про те, як крав кавуни в дитинстві? (Так)

10. Захоплюється війною? (Ні)

11. Автобіографічний твір — це твір про епізоди із життя? (Так)

ІІ. Повідомлення теми, мети. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Бесіда

- Що вам відомо про літературний портрет?

- Чиї літературні портрети вам запам'ятались найбільше?

2. Літературний портрет — це словесний опис зовнішності персонажа.

Новела — невеликий за обсягом твір про певну незвичайну подію з життя героя з несподіваним фіналом.

3. Слово учителя

І. Ю. Сенченко за своє життя видав понад п'ятдесят книжок. Він писав оповідання, повісті, романи, статті, перекладав з російської. Але з часом усі визнали, що найсильніша сторона Сенченкового обдаровання — новелістика. Серед багаточисельних творів письменника особливою довершеністю та простотою визначають “Червоноградські портрети”. Сенченкові вдалося змалювати ще ніким не розробленими в український літератури образи пронирливих, новонароджених ділків, охоплених гарячковим нарощенням капіталу. Але нас цікавлять особливості літературного портрета, створеного письменником.

4. Зачитуємо портрет Михайла Кішки з новели “Михайло Кішка”

5. Обговорення портрету

- З чим порівнює автор Михайла? Про що це свідчить?

- Як автор ставиться до героя?

- Які засоби комічного використовує?

6. Усне малювання

Намалюйте портрет Михайла.

7. Зачитуємо портрет Марти Хомівни — дружини Михайло Кішки

8. Обговорення

- Знайдіть засоби комічного у портреті Марти Хомівни.

- Випишіть порівняння, епітети.

- Які враження складається у вас про Марту Хомівну?

Висновки. На жаль, “Червоноградські портрети” Сенченка було піддано несправедливій критиці. Сенченкові приписували ідеалізацію куркулів. Але насправді, коли тільки ознайомишся із портретом героя, розумієш, що автор зі сміхом ставиться до своїх персонажів, тому й використовує такі яскраві художні засоби.

Створить літературний портрет когось із знайомих.



IV. Підсумки

Діти зачитують портрети.



Заняття №7

Тема: Іван Юхимович Сенченко.

Дитяча література. Безпосереднє і натуральне зображення дітей, їх світосприйняття, проблем і турбот у повісті “Діамантовий берег” (уривки)



Мета: Ознайомити школярів із дитячою літературою письменника-земляка, на прикладі повісті “Діамантовий берег”, продемонструвати ставлення автора до дітей, до їхнього світосприйняття, проблем і турбот; поглибити знання про повість; розвивати вміння характеризувати героїв, висловлювати власну думку щодо прочитаного, коментувати найвагоміші епізоди, визначати виражальні засоби; виховувати любов до рідного краю.

Міжпредметні зв'язки: Образотворче мистецтво.

Обладнання: Повість “Діамантовий берег”, фотографії Красноградщини.

Зміст і структура

заняття

І. Повідомлення теми, мети. Мотивація навчальної діяльності.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Вступне слово учителя.

Літературна творчість письменника, як ви вже зрозуміли з попередніх занять, нерозривно пов'язана з дітьми. І.Ю. Сенченко написав багато творів на дитячу тематику, а саме: повісті “Паровий млин” “Безпритульні”, “Скарб”, оповідання “Миколка”, “Де вона?”

В одній статті І. Сенченко так висловився про дітей: “Мені хотілось заперечити тим авторам, котрі замість постатей живих дітей подають фарбовані статуетки, а також і тим, хто протягом усього літературного життя сюсюкає з героями своїх писань...”

2. Повість — це епічний твір оповідного характеру, значний за обсягом, у якому докладно розповідається про події, що відбувалися з героями протягом довгого часу.

До головних проблем твору належать такі:

1. Проблема дорослих, взаєморозуміння дорослих і дітей.

2. Проблема першого кохання.

3. Проблема народної моралі та авторитету у суспільстві.

4. Проблема дружби, взаємовиручки.

5. Проблема сприйняття світу дітьми.
3. Читання уривків повісті з коментуванням.

Розділ І


- Якими перед нами постають хлопці у першому розділі?

- Про що мріє Пилип?

- Як хлопців характеризує епізод із поїданням жаб? Обґрунтуйте відповідь.

Розділ ІІ

- Чому, на вашу думку, автор дав ім'я учителеві Григорій Савич?

- Як учитель ставився до дітей?

- Якою він був людиною?

- Чому він вирішив подорожувати з дітьми?

Розділ ІІІ

- Розкажіть коли Пилип закохався в Люсю?

- Який вчинок Люсі так вразив Пилипа?

- Якими зображує автор стосунки між дітьми і дорослими?

Розділ IV

- Яка мета подорожі? Чи знайшли хлопці діаманти?

- Як ви думаєте, чому навчила їх ця подорож?

- Доведіть, що це повість.

- Які проблеми порушені у ній?

ІІІ Підсумки

Метод “Мікрофон” Питання для обговорення:

- Чи вдалося авторові у повісті “Діамантовий берег” розкрити проблеми й турботи дітей?

- В чому полягає особливість світосприйняття дітьми?



IV. Домашнє завдання.

Підготувати повідомлення за біографією Леоніда Соломоновича Первомайського.



Заняття №8



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Програма факультативного курсу «письменники красноградщини» iconПрограма факультативного курсу «Літературна мозаїка»
Програма факультативного курсу «Світова дитяча література» базується на результатах сучасних психолого-педагогічних та методичних...
Програма факультативного курсу «письменники красноградщини» iconПрограма факультативного курсу Літературне краєзнавство (Зарубіжні письменники І Україна) Пояснювальна записка
Заняття допоможуть глибше простежити взаємозв’язки та взаємовпливи, зробити зрозумілішими витоки запозичень у різних національних...
Програма факультативного курсу «письменники красноградщини» iconПрограма факультативного курсу
«Феномен Тараса Шевченка у культ урному і гуманітарному просторі України і світу»
Програма факультативного курсу «письменники красноградщини» iconПрограма факультативного курсу «Сучасне франкознавство»
Франкознавство – самостійна дисципліна гуманітарної науки, галузь українського літературознавства
Програма факультативного курсу «письменники красноградщини» iconПрограма факультативного курсу для 10-11 класів філологічного, суспільно-гуманітарного та художньо-естетичного профілів
Укладач: Володимир Терехов, заступник директора з навчально-виховної роботи Державного ліцею м. Білої Церкви, учитель-методист
Програма факультативного курсу «письменники красноградщини» iconПрограма факультативного курсу «Пізнаємо Україну»
Зростаючі потреби у спілкуванні та співпраці між країнами І людьми з різними мовами та культурними традиціями, процес оновлення освітньої...
Програма факультативного курсу «письменники красноградщини» iconПрограма факультативного курсу для учнів 9 класу
Дев’ятикласники зараз знаходяться перед вибором майбутньої професії, саме тепер їм стануть у пригоді позитивні приклади життя І наукової...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка