Програма «Історіографія всесвітньої історії»



Сторінка2/5
Дата конвертації14.04.2017
Розмір0.87 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5
Тема 2.2. Криза історичної думки кінця XIX – початку XX ст.

Криза позитивізму; філософський ірраціоналізм та історіографія. Криза суспільної думки, релятивізм в історіографії. Некласична парадигма та її особливості. Основні етапи розвитку західної історіографії у ХХ ст. Організація і форми історичного знання у ХХ ст.Німецька історіографія на початку - середині ХХ ст. В. Дільтей: пізнання як переживання. Неокантіанство в німецькій історіографії: Г. Ріккерт і «теорія приватних причин»; М. Вебер - теорія «ідеальних типів», капіталізм і протестантська етика. Локальні культури як одиниця історії в концепції О. Шпенглера. К. Ясперс і теорія «осьового часу».

Французька історіографія у ХХ ст. Протистояння позитивістського сцієнтизму і ірраціоналізму у французькій науці початку ХХ ст. Е. Лабрусс: вивчення економічної історії. Історія і соціологія у французькій історіографії; Е. Дюркгейм. Теорія «історичного синтезу» А. Берра. Історичний релятивізм у французькій науці; Р. Арон. А. Марру. Становлення французької історичної школи «Анналів» (М. Блок і Л. Февр): концептуальні основи напрямки, предмет і методологія першого покоління «Анналів».

Англійська історіографія у ХХ ст. Видатні представники британської археології (Л. Вуллі, Г. Картер). Р.Дж. Коллінгвуд і його методологія. Л. Немір. Цивілізаційна теорія А.Дж. Тойнбі та її значення. Д.М. Тревельян і його дослідження. Основні напрямки в післявоєнній британській історіографії; релятивістська історіографія (І. Берлін, Х. Тревор-Роупер, Дж. Кітсон-Кларк, Дж. Елтон, А. Тейлор).

Американська історична наука в ХХ ст. і її особливості; роль наукової еміграції з Росії та Німеччини. Ф. Тернер: кордон в американській історії. Історична концепція Ч.О. Бірда: спроба економічної інтерпретації американській історії. А. Шлезінгер-ст: компаративне осмисленні історії США і Старого світу. В. Паррингтон. «Афроамериканська історіографія» Громадянської війни і У. Дюбуа. Г. Аптекер.

Тема 2.3. Зарубіжна історіографія другої половини ХХ ст.

«Франкфуртська школа» (Г. Маркузе). Історична концепція Ф. Мейнеке. Історична «наука» у нацистській Німеччині. Основні напрямок повоєнній німецькій історіографії. «Германська катастрофа» Ф. Мейнеке. Концепція німецької історії Г. Ріттера. Німецька історіографія німецького нацизму; Ф. Фішер, І. Фест. Розвиток і криза «франкфуртської школи»; Ю. Хабермас. Соціологічні концепції в післявоєнній німецькій історіографії. К. Бослен.

Концепція «глобальної історії» Ф. Броделя і її значення. Третє покоління школи «Анналів», критика концепції Ф. Броделя; «Серійна історія» П. Шоню і її значення; Ж. Дюби: менталітет як об'єкт історіографії; концепція європейського середньовіччя в працях Ж. Ле Гоффа; Ф. Ар’єс; Е. Ле Руа Ладюрі. Школа «Анналів» і сучасна російська історіографія; концепція А.Я. Гуревича; школа А.Я. Гуревича в російській науці. Марксистська історіографія у Франції (А. Матьез, Ж. Лефевр, А. Собуль, П. Ренувен).

Неопозитивізм в британській історіографії. Е. Карр. Особливості марксистської історіографії у Великобританії (К. Хілл, Е. Хобсбоум); Д. Рюде: «народні низи» як об'єкт історіографії. «Соціологія і історія» в інтерпретації П. Берка. Італійська історіографія у ХХ ст. Філософія історії Б. Кроче: історія як філософія і мистецтво. Історіографія італійського фашизму (Р. Ромео, Р. Де Феліче)

Америка як самобутня цивілізація; М. Лернер. А. Шлезінгер-мол. і його «Цикли американської історії». Д. Бурстин. Американська історіографія II Світової війни. Становлення американської клиометрии (А. Конрад, Д. Мейер), її основні напрямки та особливості (Д. Мерфі, Д. Норт, Р.У. Фогел). «Історія ідей» А.О. Лавджоя.
Тема 2.4.

Становлення постнекласичної наукової парадигми та її вплив на історіографію. Постмодернізм: основні контури нового етапу історії історіографії. Синергетика і історія. «Лінгвістичний поворот» в історіографії, роль мови в історичному мисленні, проблема «історик і текст». Проблема історичної реальності в ситуації постмодерну. Тропологічна теорія Х. Уайта. «Слова і речі» М. Фуко. Історія та семіотика. Д. Тош про специфіку історичного пізнання. Основні напрямки постмодерністської історіографії на Заході. Культурна / соціальна пам'ять і головні напрямки її дослідження; М. Хальбвакс, Я. Ассман, П. Нора, А. Варбург, П. Хаттон. «Нова соціальна історія»: концепція та основні напрямки; Л.П. Рєпіна. Історія повсякденності. Мікроісторія і «нова локальна історія»; Ж.-Ж. Ліотар, Е. Ле Руа Ладюрі. «Нова історична біографія». Гендерна історія; Дж. Скотт. Нові методи джерелознавчого аналізу (генетична критика і її результати). Інтелектуальна історія і її представники. Соціальна історія як напрям в історіографії та основні етапи її розвитку. Основні перспективи розвитку історії історіографії в XXI ст.


4.Структура навчальної дисципліни





Назви

теоретичних розділів




Кількість годин

Р

А

Л

СЗ

ПЗ

ІР

СР

ПК







Змістовий модуль І

Розвиток історичної думки до ХІХ ст.

1.

Вступ. Розвиток історичних поглядів і уявлень у добу античності і середньовіччя


9

4

2

2




-

5







2.

Розвиток історичних поглядів доби Нового часу (XV-XVIII ст.)


9

4

2

2







5










Разом

19

8

4

4







10

1







Змістовий модуль ІІ

Історіографія всесвітньої історії ХІХ- початку ХХІ ст.

1.

Тип історичного мислення ХІХ ст. Класичний історизм.

9

3

2

1







6







2.

Криза історичної думки кінця XIX – початку XX ст.

9

3

2

1







6







3.

Зарубіжна історіографія другої половини ХХ ст.

10

4

2

2







6







4.

Новітня зарубіжна історіографія кінець ХХ  – початок ХХІ.

5

2

2










3










Разом

35

12

8

4







21

2







Разом за навчальним планом

54

20

12

8







31

3





5. ТЕМАТИКА І ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І
Теми лекцій

Л е к ц і я 1



Тема 1: Вступ. Розвиток історичних поглядів і уявлень у добу античності і середньовіччя

(2 год.)


Логіка викладу:

  1. Предмет, методи, завдання та особливості курсу «Історіографія всесвітньої історії» у вищих навчальних закладах України.

  2. Історичні уявлення доби античності.

  3. Християнська концепція історії. Провіденціалізм.

  4. Середньовічний погляд на суспільство та його історію.

  5. Ідея універсалізму історії.


Основні поняття теми:

  • Ідея «Града Божого»;

  • Провіденціалізм;

  • Християнська концепція історії.


Рекомендована література*:

Основна: 1, 2, 3, 17, 33. Додаткова: 10, 13, 15.

*тут і надалі вказано номери джерел у прикінцевому загальному списку рекомендованої літератури.
Л е к ц і я 2

Тема 2: Розвиток історичних поглядів доби Нового часу (XV-XVIII ст.)

(2 год.)


Логіка викладу:

        1. Початок секуляризації історичної думки. Гуманізм і раціоналізм у поясненні історичних подій.

        2. Історичний оптимізм та теорія прогресу в працях представників просвітництва.

        3. Французькі енциклопедисти і їх тлумачення поступу історії.

        4. Розвиток джерелознавчих процедур історичних досліджень.

Основні поняття теми:

  • Антиквари;

  • Гуманізм;

  • Енциклопедисти;

  • Ерудити;

  • Просвітництво;

  • Раціоналізм;

  • Секулярізація.



Рекомендована література*:

Основна: 1, 2, 3, 17, 33. Додаткова: 10, 13, 15.

*тут і надалі вказано номери джерел у прикінцевому загальному списку рекомендованої літератури.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

Історіографія всесвітньої історії ХІХ ─ початку ХХІ ст.

Л е к ц і я 3



Тема 3: Тип історичного мислення ХІХ ст. Класичний історизм.

(2 год.)


Логіка викладу:

1. Романтизм першої половини ХІХ ст. і історична наука.

2. Ідея єдності історії за Г. Гегелем.

3. Становлення історичної науки і професії історика. Л. фон Ранке.



4. Класичний історизм як пануюча в XIX ст. парадигма історії.

5. Матеріалістичне розуміння історії. Марксистська історіографія.

6. Позитивізм. Течії і школи позитивістської історіографії. Сцієнтизм.

Основні поняття теми:


  • Економічно детермінована історія;

  • Класичний історизм;

  • Наукова методологія історії;

  • Позитивізм;

  • Розмантизм;

  • Сцієнтизм;

  • Формаційний підхід


Рекомендована література*:

Основна: 1, 2, 3, 17, 33. Додаткова: 10, 13, 15.

*тут і надалі вказано номери джерел у прикінцевому загальному списку рекомендованої літератури.

Л е к ц і я 4



Тема 4: Криза історичної думки кінця XIX – початку XX ст.. (2 год.)

Логіка викладу:

1.Криза теоретичних основ пануючого в XIX ст. типу історизму. «Присмерк Європи» О. Шпенглера.

2. Цивілізаційний підхід і роль «людського фактору». Концепції О. Шпенглера, А. Тойнбі.

3. Теорія пасіонарності Л.М. Гумільова.

4. «Нова історична наука» у Франції. Школа «Аналів». Творчість М. Блока, Л. Февра.

Основні поняття тем:


  • «Нова історична наука»;

  • «Присмерк Європи»;

  • Анналісти;

  • Теорія пасіонарності;

  • Цивілізаційний підхід;

  • Школа «Аналів».


Рекомендована література*:

Основна: 1, 2, 3, 17, 33. Додаткова: 10, 13, 15.

*тут і надалі вказано номери джерел у прикінцевому загальному списку рекомендованої літератури.

Л е к ц і я 5



Тема 5: Зарубіжна історіографія другої половини ХХ ст. (2 год.)

Логіка викладу:

1. Історія ментальності й історична антропологія як нова парадигма історії.

2. «Нова соціальна історія» у Великобританії.

3. Американська кількісна історія.

4. Психоісторія як один з напрямів «нової наукової історії».

Основні поняття тем:


  • Історична антропологія;

  • Історія ментальності;

  • «Нова соціальна історія»;

  • «Постіндустріальне»;

  • «Постмодерністська ера»;

  • «Постцивілізоване»;

  • «Постекономічне суспільство»;

  • Постбуржуазне суспільство»;

  • «Суспільство знання»;

  • «Суспільство класу службовців»;

  • Теорія «осьового часу»;

  • «Технотронна ера».

Рекомендована література*:

Основна: 1, 2, 3, 17, 33. Додаткова: 10, 13, 15.

*тут і надалі вказано номери джерел у прикінцевому загальному списку рекомендованої літератури.

Л е к ц і я 6



Тема 6: Новітня зарубіжна історіографія кінець ХХ  - початок ХХІ. (2 год.)

Логіка викладу:

1. Мікроісторія. Оновлення проблематики й методології біографічних досліджень.

2. Історія повсякденності. Повсякденна історія в Німеччині.

3. Жіноча історія та гендерні студії.

4. Плюралізм методологій історичних досліджень.

5. Відродження історичного нарративу.



Основні поняття тем:

  • Гендерні студії;

  • Жіноча історія;

  • Ідея «кінця історії»;

  • Історичний нарратив;

  • Інтелектуальна історія;

  • Мікроісторія:

  • Тропи;

  • Школа історичної пам'яті.


Рекомендована література*:

Основна: 1, 2, 3, 17, 33. Додаткова: 10, 13, 15.

*тут і надалі вказано номери джерел у прикінцевому загальному списку рекомендованої літератури.

6. ТЕМАТИКА ТА ЗМІСТ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Змістовий модуль І.

Розвиток історичної думки до ХІХ ст.

Семінар № 1

Тема 1. Вступ. Розвиток історичних поглядів і уявлень у добу античності і середньовіччя (2 год.)

Питання до обговорення:

1. Предмет, зміст і метод історіографії як історії історичної думки.

2. «Історія» Геродота і її значення. Фукідід: «критична історія»; проблема «правдивості» історіописання, ставлення до джерел («достовірні свідчення»). Ксенофонт: від опису подій

до опису людини. Полібій ─ перший античний історик-теоретик; концепція всесвітньої історії Полібія і її значення.

Лукіан: розробка методів опису минулого. Моралізаторська біографія Плутарха. Діон Кассій. Аппіан і його етніко-географічний принцип історіописання. Павсаній Перієгет.

3.Основні напрями та фактори еволюції римської історіографії. Функції історії в Римі, поєднання грецьких традицій і романоцентрізма. Анналістіка. «Старші анналісти». К. Фабій Піктор. «Origines» М. Порція Катона ─ початок латинської історіографії. «Молодша анналістіка» (Л. Целий Антипатр, Семпроний Азелліон, Валерій Антій).

4. Історичні погляди М. Тулія Цицерона. Г. Саллюстій Крісп: дихотомія «доля і людина» і концепція історії Риму; Саллюстій про фактори, спрямованості і особливостях римської історії; жанр історичної монографії у творчості Саллюстія. К. Непот. Тит Лівій: художня історіографія Риму «від заснування міста» та її особливості. К. Тацит і його концепція римської історії. Іудейська історія в контексті історії античності: Йосип Флавій і його внесок у історіографію; проблема достовірності Testimonium Flavianum.

5.Основні риси і особливості періодизацій античності (Гесіод, Овідій, Платон, Лукрецій Кар).

6. Ідеї єдності історії в працях християнських письменників (Св. Ієронім, Св. Августин). Єдність людської історії як єдність Божественної волі.

7. Історичні праці доби середньовіччя: їх жанри, автори, релігійний і світський зміст. Людина в історії.
Рекомендована література:

Барг М.А. Эпохи и идеи: Становление историзма. − М., 1987.

Историческая наука сегодня; Теории, методы, перспективы/ Под ред. Л. П. Репиной. − М., 2012.

История и память: историческая культура Европы до начала Нового времени / под редакцией Л. П. Репиной. − М., 2006.

Кроче Б. Теория и история историографии. − М., 1998.

Образы историографии; Историки в поиске новых смыслов: сб. науч. ст. − Казань, 2003.

Репина Л.П. История исторического знания: учебное пособие для студентов вузов. − М., 2004.

Тартаковский М.С. Историософия. Мировая история как эксперимент и загадка. − М., 1993.

Яковенко Н. Вступ до історії. – К., 2007.

(Також зі списку джерел та додаткової літератури)

Завдання для обов’язкового виконання

Домашні завдання: опрацювання рекомендованої літератури, підготовка до виступу, письмової роботи, участі у дискусії

Аудиторні завдання: виступ, участь у дискусії

С е м і н а р 2

Тема 2. Розвиток історичних поглядів доби Нового часу (XV-XVIII ст.) (2 год.)

Питання до обговорення:

1. Гуманістичний світогляд і раціоналістичне пояснення історії. Нова періодизація.

2. Політична й риторична школи (Л. Бруні). Н. Макіавеллі і його «Історія Флоренції». Л. Валлаодин з засновників історичної критики.

3.Внесок мислителів просвітництва (Вольтер, Руссо, Монтеск'є, Кондорсе та ін.) в осмислення історичного процесу.

4. Ідея прогресу. Раціоналістичне пояснення єдності історії.


Рекомендована література:

Барг М.А. Эпохи и идеи: Становление историзма. − М., 1987.

Историческая наука сегодня; Теории, методы, перспективы/ Под ред. Л. П. Репиной. − М., 2012.

История и память: историческая культура Европы до начала Нового времени / под редакцией Л. П. Репиной. − М., 2006.

Кроче Б. Теория и история историографии. − М., 1998.

Образы историографии; Историки в поиске новых смыслов: сб. науч. ст. − Казань, 2003.

Репина Л.П. История исторического знания: учебное пособие для студентов вузов. − М., 2004.

Тартаковский М.С. Историософия. Мировая история как эксперимент и загадка. − М., 1993.

Яковенко Н. Вступ до історії. – К., 2007.

(Також зі списку джерел та додаткової літератури)
Змістовий модуль ІІ

Історіографія всесвітньої історії ХІХ ─ початку ХХІ ст.
С е м і н а р 3

Тема 3. Тип історичного мислення ХІХ ст. Криза історичної думки кінця XIX – початку XX ст.. (2 год.)

Питання до обговорення:

1.Романтизм як напрям суспільної й історичної думки початку ХІХ ст. Християнство та Просвітництво в концепції Ф.Р. де Шатобріана - зоря історичного романтизму. Феномен демократичної революції в Америці і Франції у творчості А. де Токвіля. Розвиток «теорії завоювань»: від ідеї всесвітньої історії до ідеї національного розвитку; народи і нації як суб'єкти історії у творчості О. Тьєррі; наративний метод О. Тьєррі. Історична концепція Ф. Гізо - вершина французької романтичної історіографії; вчення Ф. Гізо про історичних епохах. Ж.Л. Сісмонді, А. Вільмен, П. де Барант. Історична концепція Ж. Мішле. Витоки англійського романтизму. А. Алісон. Т.Б. Маколей: роздуми про способи пізнання історії. Історична теорія Т. Карлейля.

2.Джерелознавство та історико-філологічна критика в німецькій науці: діяльність Я. і В. Грімм; Ф.-А. Вольф і початок полеміки по «гомеровскому питання»; А. Хеерен; Ф.-А. Бек - засновник грецької епіграфіки; Г.Ф. Гротефенд. Основи наукового джерелознавства та концепція римської історії у творчості Б.-Г. Нібура. Гейдельбергська історична школа: «історія народу і історія для народу» (Ф.-К. Шлоссер, В. Циммерман). Німецька «історична школа права»: загальна характеристика концепції, історичні роботи Ф. Савіньї і К. Ейхгорна. Історична концепція Л. Ранке; історія «як це було насправді». Утвердження принципу історизму й об'єктивності в історичній науці.

3. Матеріалістичне розуміння історії. Теорія формацій. Погляди К.Маркса й Ф. Енгельса на історію. Марксистська історіографія в Європі й Російській імперії (К. Каутский, Ж. Жорес, М. Хилквіт, А. Лабріола, Г. Плеханов і ін.)

4. Позитивізм як найбільш впливовий напрям в історіографії другої половини XIX в. Характерні риси позитивізму. Вдосконалення техніки й організації історичних досліджень.



5. Ідея циклічності історичного процесу і його варіанти. Концепції О. Шпенглера, А. Тойнбі. Теорія пасіонарності Л. Гумільова.

6. Пошуки нової методології історії. Ідеї й праці Б. Кроче та їх значення. Становлення «школи Аналів» (А. Берр, М. Блок, Л. Февр).
Рекомендована література:

Гринин Л.Е. Философия, социология и теория истории: опыт философско-социологического анализа некоторых общественных законов и построения теории всемирно-исторического процесса. − М., 2007.

Историческая наука в XX веке. Историография истории нового и новейшего времени стран Европы и Америки / Под ред. И.П. Дементьева, А.И. Патрушева. − М., 2007.

Исторические исследования в России. Тенденции последних лет / под ред. Г.А. Бордюгова. М., 1996. – 464 с.

Исторические исследования в России – II. Семь лет спустя / под ред. Г. А. Бордюгова. − М., 2003. – 560 с .

Историческая наука сегодня; Теории, методы, перспективы/ Под ред. Л. П. Репиной. − М., 2012.

Историческое знание в современной России: дискуссии и поиски новых подходов: сб. ст. / Отв. ред. И. Эрманн, Г. Зверева, И. Чечель. − М., 2005.

Новый образ исторической науки в век глобализации и информатизации: сб. ст. /Под ред. Л.П. Репиной. − М., 2005. – 288 с.

Кроче Б. Теория и история историографии. − М., 1998.

Междисциплинарный синтез в истории и социальные теории: теория, историография и практика конкретных исследований / под ред. Б.Г. Могильницкого, И.Ю. Николаевой, Л. П. Репиной. − М., 2004.

Могильницкий Б.Г. История исторической мысли XX века: Курс лекций. Вып. III.: Историографическая революция. − Томск, 2000.

Могильницкий Б.Г. История исторической мысли ХХ века: Курс лекций. Вып. 1.: Кризис историзма / Б. Могильницький . – Томск, 2001.

Могильницкий Б.Г. О новом учебном пособии по теории и методологии истории // Новая и новейшая история. − 2008. − №1. – с. 215.

Образы историографии; Историки в поиске новых смыслов: сб. науч. ст. − Казань, 2003.

Очерки истории отечественной исторической науки XX века / под ред. В.П. Корзун. − Омск, 2005.

Репина Л. П. Историческая наука на рубеже ХХ – ХХІ вв.: социальные теории и историографическая практика. – М., 2011.

Репина Л.П. «Новая историческая наука» и социальная история. − М., 2009.

Розов Н.С. Философия и теория истории. Кн.1. Пролегомены. − М., 2002.

Рохас К.А. Историография в XX веке. История и историки между 1848 и 2025 годами / Перев. с исп. − М., 2008.

Русакова О.Ф. Философия и методология истории в XX веке: школы, проблемы, идеи. − Екатеринбург, 2000.

Тартаковский М.С. Историософия. Мировая история как эксперимент и загадка. − М., 1993.

Теории и методы исторической науки: шаг в XXI век. Материалы международной научной конференции / Отв. ред. Л.П. Репина. − М., 2008.

Яковенко Н. Вступ до історії / Яковенко Н. – К., 2007.
(Також зі списку джерел та додаткової літератури)
Завдання для обов’язкового виконання

Домашні завдання: опрацювання рекомендованої літератури, підготовка до виступу, письмової роботи, участі у дискусії

Аудиторні завдання: виступ, участь у дискусії

С е м і н а р 4

Тема 5. Зарубіжна історіографія другої половини ХХ ст. (2 год.)

Питання до обговорення:

1. Ідеологізація й політизація історіографії після Другої світової війни.

2.Розквіт «школи Аналів». Концепція й праці Ф. Броделя.

3. «Нові наукові історії» на Заході. Кліометрія. Структуралізм.

4. Антропологічно орієнтовані дослідження. Теорія ментальностей. Мікроісторія.

5. Локальна соціальна історія. Потестарна імагологія. Ментальна географія.
Рекомендована література:

Барг М.А. Эпохи и идеи: Становление историзма. М., 1987.
Кроче Б. Теория и история историографии. М., 1998.

Репина Л.П. История исторического знания: учебное пособие для студентов вузов. М., 2004.

Яковенко Н. Вступ до історії. – К.: Критика, 2007.

Україна, Росія, Європа: ментальні мапи // Ейдос. Альманах теорії та історії історичної науки / Головний редактор В. Смолій; відповідальний редактор І. Колесник. – Вип. 7. – К.: Інститут історії України НАН України, 2013. – С. 7-92.

Географічні образи, територіальні ідентичності// Ейдос. Альманах теорії та історії історичної науки / Головний редактор В. Смолій; відповідальний редактор І. Колесник. – Вип. 7. – К.: Інститут історії України НАН України, 2013. – С. 93-158.

Ментальне картографування знання, особистості, простору// Ейдос. Альманах теорії та історії історичної науки / Головний редактор В. Смолій; відповідальний редактор І. Колесник. – Вип. 7. – К.: Інститут історії України НАН України, 2013. – С. 159-232.



(Також зі списку джерел та додаткової літератури)

Завдання для обов’язкового виконання

Домашні завдання: опрацювання рекомендованої літератури, підготовка до виступу, письмової роботи, участі у дискусії

Аудиторні завдання: виступ, участь у дискусії

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Програма «Історіографія всесвітньої історії» iconРобоча програма навчальної дисципліни історіографія всесвітньої історії окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки
Робоча програма навчальної дисципліни «Історіографія всесвітньої історії» для студентів окр «бакалавр» за напрямом підготовки 020302...
Програма «Історіографія всесвітньої історії» iconРобоча програма навчальної дисципліни історіографія історії України окр «бакалавр» Галузь знань: 03 Гуманітарні науки
Робоча програма навчальної дисципліни «Історіографія історії України» для студентів окр «бакалавр» за напрямом підготовки 032 Історія...
Програма «Історіографія всесвітньої історії» iconЗарубіжна історіографія
Зарубіжна історіографія” для студентів ІV року навчання напряму «Історія», освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» 020302
Програма «Історіографія всесвітньої історії» iconКафедра всесвітньої історії та методики викладання історії

Програма «Історіографія всесвітньої історії» iconВеб портал органів виконавчої влади України
Табачник спростував інформацію про об'єднання Історії України та Всесвітньої історії
Програма «Історіографія всесвітньої історії» iconПрограма нормативної навчальної дисципліни підготовки бакалаврів
Навчальна програма навчальної дисципліни «Зарубіжна історіографія» для студентів за напрямом підготовки
Програма «Історіографія всесвітньої історії» iconНаказ №61 Про підсумки міських історичних читань «Шляхами українського державотворення» та конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт з історії України, історичного краєзнавства, всесвітньої історії, етнології та археології
Про підсумки міських історичних читань «Шляхами українського державотворення» та конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт з історії...
Програма «Історіографія всесвітньої історії» iconУроки узагальнення для класу відповіді (уроки узагальнення для кл.)
...
Програма «Історіографія всесвітньої історії» iconУроку з всесвітньої історії «Новий курс»
Ф. Рузвельта; розкрити зміст політики «нового курсу», її наслідки І значення для сша; показати роль держави в збереженні основ демократії...
Програма «Історіографія всесвітньої історії» iconЗасобами наочності на уроках всесвітньої історії у 7 класі
На основі безпосереднього сприйняття предметів чи за допомогою зображень (наочності) у процесі навчання в учнів формуються образні...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка