Програма «Історіографія всесвітньої історії»



Сторінка4/5
Дата конвертації14.04.2017
Розмір0.87 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5

9. Методи навчання

Методи навчання: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, метод проблемного викладу, частково-пошуковий або евристичний метод, дослідницький метод.
10. Методи контролю

Контроль знань здійснюється з метою встановлення рівня засвоєння студентами теоретичного матеріалу та практичних навичок, що передбачені навчальною програмою дисципліни і включає такі форми:

- поточний контроль;

- модульний контроль;

- підсумковий контроль;

- ректорський контроль.



Поточний контроль передбачає перевірку знань на семінарах (обговорення, повідомлення, реферати, тести тощо). Модульний контроль передбачає проведення контрольної роботи (у формі тестування) за наслідками вивченого матеріалу навчальних тем.

Підсумковий контроль передбачає залік за результатами роботи студентів протягом семестру. Для студентів також передбачається виконання контрольної роботи і реферату. Залікова оцінка виставляється на основі сумарної рейтингової оцінки за аудиторну і самостійну роботу протягом семестру.
СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
У процесі оцінювання навчальних досягнень бакалаврів застосовуються такі критерії:

  1. 9-10 балів, якщо студент виявив повні і глибокі знання матеріалу, обґрунтував творче завдання, критично проаналізував усі аспекти історичного розвитку держав в період середньовіччя та самостійно осмислив і сформував власні уявлення про етапи їх формування; розуміє чіткі визначення понять; вміє сформулювати висновки і узагальнення, що спираються на теоретичні знання та достатньо аргументовані; дотримані норми літературної мови;

  2. 7-8 бали, якщо студент виявив недостатньо повні і глибокі знання матеріалу, не обґрунтував творче завдання, критично проаналізував лише окремі аспекти історичного розвитку держав в період середньовіччя; розуміє визначення понять; вміє сформулювати висновки і узагальнення, що спираються на теоретичні знання та достатньо аргументовані; дотримані норми літературної мови;

  3. 4-6 бали, якщо студент виявив достатні знання матеріалу, не обґрунтував творче завдання, критично проаналізував лише окремі аспекти історичного розвитку держав в період середньовіччя; розуміє визначення деяких понять; вміє сформулювати загальні висновки, що спираються на теоретичні знання та достатньо аргументовані; дотримані норми літературної мови;

  4. 1-3 бали, якщо студент не виявив достатнього рівня знання матеріалу, більшість теоретичних питань не розкриті, абсолютно не розуміє визначення необхідних понять; у відповідях допущені грубі помилки; відсутність навіть орієнтації у предметі вивченої дисципліни.


Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно

зараховано



82-89

В

добре

75-81

С

68-74

D

задовільно

60-67

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

1-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни



МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУРСУ


        • Ілюстративні матеріали:

    • Досягнення цивілізацій у культурі та науці;

  • Портрети відомих історіографів і мислителів від давнини до сучасності.

  • Зображення основних праць історіографів.

  • Типові форми організації наукового простору (меблів, зразків побутових предметів, зразків одягу представників різних соціальних верств), що використовувалися на різних етапах розвитку цивілізацій

  • Набір схем та таблиць, що відображають еволюцію методик історіописання.

  • Набір мап, що відображають розширення кордонів історіописання у всесвітньому вимірі.


ПИТАННЯ ДО ПРОМІЖНОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ


  1. Предмет і завдання історіографічного дослідження.

  2. Основні категорії історіографічного аналізу (історична концепція, історіографічний факт, історіографічний джерело, парадигма, наукова школа).

  3. Типи, структура і функції історичного знання.

  4. Ранні форми фіксації історичної інформації в Стародавній Греції. Логографи.

  5. Життя і творчість Геродота.

  6. Історичні погляди Фукідіда.

  7. Історична думка епохи еллінізму. Полібій.

  8. Особливості римської історичної думки республіканського періоду.

  9. «Історія Риму від заснування міста» Тита Лівія.

  10. Життя і творчість Тацита.

  11. Історична думка імператорського Риму. Светоній.

  12. Образ історії в ранньохристиянської літературі.

  13. Філософія історії Августина Аврелія.

  14. Рання церковна християнська історіографія. Євсевій Кесарійський.

  15. Німецькі історії раннього середньовіччя. Йордан. Григорій Турський.

  16. Західноєвропейські середньовічні хроніки.

  17. Історична думка італійського Відродження. Риторична і ерудитська школи.

  18. Політична школа гуманістичної історіографії. Н. Макіавеллі.

  19. Західноєвропейська історична думка XVII в. Ерудити. «Соціальна фізика».

  20. Основні риси історичної думки французького Просвітництва.

  21. Вольтер як історик.

  22. Просвітництво в Німеччині та історична думка.

  23. Історічені погляди І.Г. Гердера.

  24. Історична думка англійського Просвітництва. Е. Гіббон. Болінгброк.

  25. Романтизм і історична думка. Філософія історії Г.В. Ф. Гегеля.

  26. Французька ліберальна школа істориків першої половини XIX ст.

  27. Історичні погляди Ж. Мішле.

  28. Історична концепція А. Токвіля.

  29. Історичні погляди Л. фон Ранке.

  30. Історична наука в Англії першої половини XIX ст. Т. Карлейль.

  31. Позитивізм та історична наука XIX ст.

  32. Марксистська концепція історичного процесу.

  33. Історичні погляди Я. Буркхардта.

  34. Проблема кризи історичної науки кінця XIX - початку XX ст. у сучасній літературі: основні підходи.

  35. Неокантіанская теорія історичного пізнання.

  36. Філософія історії А. Тойнбі.

  37. Французька історична наука першої половини XX ст.

  38. Формування історичної школи «Анналів». М. Блок і Л. Февр.

  39. Історична наука Великобританії першої половини XX ст.

  40. Історична наука Німеччини 1920-1940-х рр. Історична наука і нацизм.

  41. Основні тенденції розвитку англійської історичної думки в другій половині XX ст. «Соціальна історія».

  42. Історична концепція Ф. Броделя.

  43. Теоретичні погляди провідних представників школи «Анналів» у 1970-1980-е рр. Історична антропологія та історія ментальності.

  44. Постмодерністський виклик історичному пізнанню.

  45. Концепція історичного пізнання X. Уайта.

  46. Основні напрямки сучасної зарубіжної історичної думки.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна:

Підручники і посібники
Барг М.А. Эпохи и идеи: Становление историзма. М., 1987.

Гринин Л.Е. Философия, социология и теория истории: опыт философско-социологического анализа некоторых общественных законов и построения теории всемирно-исторического процесса. − М., 2007.

Историческая наука в XX веке. Историография истории нового и новейшего времени стран Европы и Америки / Под ред. И.П. Дементьева, А.И. Патрушева. − М., 2007.

Исторические исследования в России. Тенденции последних лет / под ред. Г.А. Бордюгова. М., 1996. – 464 с.

Исторические исследования в России – II. Семь лет спустя / под ред. Г. А. Бордюгова. − М., 2003. – 560 с .

Историческая наука сегодня; Теории, методы, перспективы/ Под ред. Л. П. Репиной. − М., 2012.

Историческое знание в современной России: дискуссии и поиски новых подходов: сб. ст. / Отв. ред. И. Эрманн, Г. Зверева, И. Чечель. − М., 2005.

Новый образ исторической науки в век глобализации и информатизации: сб. ст. /Под ред. Л.П. Репиной. − М., 2005. – 288 с.

Кроче Б. Теория и история историографии. − М., 1998.

Междисциплинарный синтез в истории и социальные теории: теория, историография и практика конкретных исследований / под ред. Б.Г. Могильницкого, И.Ю. Николаевой, Л. П. Репиной. − М., 2004.

Могильницкий Б.Г. История исторической мысли XX века: Курс лекций. Вып. III.: Историографическая революция. − Томск, 2000.

Могильницкий Б.Г. История исторической мысли ХХ века: Курс лекций. Вып. 1.: Кризис историзма / Б. Могильницький . – Томск, 2001.

Могильницкий Б.Г. О новом учебном пособии по теории и методологии истории // Новая и новейшая история. − 2008. − №1. – с. 215.

Образы историографии; Историки в поиске новых смыслов: сб. науч. ст. − Казань, 2003.

Очерки истории отечественной исторической науки XX века / под ред. В.П. Корзун. − Омск, 2005.

Репина Л. П. Историческая наука на рубеже ХХ – ХХІ вв.: социальные теории и историографическая практика. – М., 2011.

Репина Л.П. «Новая историческая наука» и социальная история. − М., 2009.

Розов Н.С. Философия и теория истории. Кн.1. Пролегомены. − М., 2002.

Рохас К.А. Историография в XX веке. История и историки между 1848 и 2025 годами / Перев. с исп. − М., 2008.

Русакова О.Ф. Философия и методология истории в XX веке: школы, проблемы, идеи. − Екатеринбург, 2000.

Тартаковский М.С. Историософия. Мировая история как эксперимент и загадка. − М., 1993.

Теории и методы исторической науки: шаг в XXI век. Материалы международной научной конференции / Отв. ред. Л.П. Репина. − М., 2008.

Яковенко Н. Вступ до історії / Яковенко Н. – К., 2007. – 376.

Зверева Г.И. Реальность и исторический нарратив: проблемы самоидентификации интеллектуальной истории // Одиссей. Человек в истории. − 1996. − М., 1996. − С. 11-21.

К новому пониманию человека в истории. Очерки развития современной западной исторической мысли. − Томск, 1994.

Могильницкий Б.Г., Мучник В.М., Николаева И.Ю. Возрождение нарратива // Новая и новейшая история. − 1993. − № 5. − С. 3-17.

Тош Д. Стремление к истине. − М., 2000.

Уайт X. Метаистория. Историческое воображение в Европе в XIX в. − Екатеринбург, 2002.

Шартье Р. История сегодня: сомнения, вызовы, перспективы // Одиссей. Человек в истории. − М., 1995. − С.193-205.

Яковенко Н. Вступ до історії. – К.: Критика, 2007.


Джерела
Аврелий Августин. О граде божьем. Минск, М., 2000.

Аммиан Марцеллин. Разн. изд.

Анна Комнина. Алексиада. М., 1965.

Бейль П. Исторический и критический словарь. В 2-х т. М., 1978.

Беовульф. Старшая Эдда. Песнь о Нибелунгах. М., 1975.

Берк Э. Размышления о революции во Франции. М., 1993.



Блок М. Апология истории. М., 1972.

Боден Ж. Метод легкого познания истории. М., 2000.

Болингброк Г. Письма об изучении и пользе истории. М., 1978.

Бродель Ф. Динамика капитализма. Смоленск, 1993.

Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм (XV-XVIII вв.). М., 1990-1992. Т. 1-3.

Бродель Ф. Что такое Франция? Пространство и история. М., 1994-1995. Т.1,2.

Бэкон Ф. История правления короля Генриха VII. М.. 1990.

Вазари Дж. Жизнеописания наиболее знаменитых живописцев, ваятелей и зодчих. В 2-х т. М.–Л., 1933.

Валла Л. Избранное. М., 1990.

Видукинд Корвейский. Деяния саксов. М., 1975.



Вико Д. Основание новой науки об общей природе наций. Л., 1940.

Вико, Джамбаттиста. Основания новой науки об общей природе наций. М., 1994.

Виллани Дж. Новая хроника, или История Флоренции. М., 1997.

Виллардуэн Ж. де. Завоевание Константинополя. М., 1993.

Вольтер Ф. История Карла XII, короля шведского. СПб., 1909.

Вольтер. Философские сочинения. М., 1988.

Галл Аноним. Хроника и деяния князей и правителей польских. М., 1961.

Гердер И.Г. Идеи к философии истории человечества. М., 1977. 
Гегель Г.В.Ф. Лекции по философии истории. СПб., 1993.

Геродиан. История императорской власти после Марка. М., 1996.

Геродот. История. Разн. изд.

Гесиод. Работы и дни. М., 1927.

Гиббон Э. История упадка и разрушения Римской империи. Т. 1–7. М., 1883–1886.

Гизо Ф. История Английской революции. Т. 1–3. СПб., 1868.

Гизо Ф. История цивилизации в Европе. М., 1996.

Гизо Ф. История цивилизации во Франции. В 4-х т. СПб.,1877–1881.

Гоббс Т. Левиафан. М., 1937.

Гомер. Илиада. Одиссея. Разн. изд.

Грановский Т.Н. и его переписка. Т. I. М., 1897.

Грановский Т.Н. Лекции по истории средневековья. М., 1987.

Григорий Турский. История франков. М., 1987.

Грин Дж.Р. Краткая история английского народа. Т. 1–3. М., 1897–1900.



Гуревич А.Я. Исторический синтез и школа «Анналов». М., 1993. 

Данилевский Н.Я. Россия и Европа. Взгляд на культурные и политические отношения Славянского мира к Германо-Романскому. СПб., 1871.

Данилевский Н.Я. Россия и Европа. СПб., 1995.

Евсевий Памфил. Церковная история. М., 1993.

Зибель Г. О законах исторического знания. СПб., 1866.

Иордан. О происхождении и деяниях гетов. Getica / Пер. и комм. Е.Ч. Скржинской. 1–е изд.: М. 1960. 2–е изд.: СПб., 1996.

Ипатьевская летопись. М., 1998. (ПСРЛ. Т. 2).

Исландские саги. Ирландский эпос. М., 1973.

Историки эпохи Каролингов. М., 1999.

Карамзин Н.М. История Государства Российского. В 3-х кн. М., 1988–1989.

Кареев Н. Теория исторического знания. СПб., 1871.

Кареев Н.И. Историология (Теория исторического процесса). Пг., 1915.

Кареев Н.И. Историки французской революции. Л., 1925. Т. 3.

Кареев Н.И. Прожитое и пережитое. Л., 1990.

Кропоткин П.А. Великая французская революция 1789-1793. М., 1979.

Монтескье Ш. Персидские письма. М., 1956. 

Кареев Н.И. Крестьяне и крестьянский вопрос во Франции в последней четверти XVIII века. М., 1879.

Кареев Н.И. Основные вопросы философии истории. М., 1883.

Карлейль Т. Герои и почитание героев в истории. М., 1898.

Карлейль Т. Теперь и прежде. М., 1994.

Карлейль Т. Французская революция. История. М., 1991.

Ключевский В.О. Курс русской истории // Ключевский В.О. Сочинения. Т. I–V. М., 1956–1958.

Коллингвуд Р.Дж. Идея истории: Автобиография. 1980.

Коммин Ф. де. Мемуары. / Пер., ст. и прим. Ю.П.

Кондорсе М.А. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума. М., 1936.

Константин Багрянородный. Об управлении империей. Текст, Лаврентьевская летопись. М., 1997. (ПСРЛ. Т. 1).

Лев Диакон. История. М., 1988.

Ленин В.И. К.Маркс // Ленин В.И. Полн. собр. соч. Т.26.

Лукиан. Как следует писать историю // Избранное. М., 1962.

Макиавелли Н. История Флоренции. Л., 1973.

Макиавелли Н. Рассуждения на первые три книги Тита Ливия. Разн. изд.



Макьявелли Н. История Флоренции. Л., 1973. 

Макьявелли Н. Избранные произведения. М., 1982. 

Малые римские историки. М., 1996.



Маркс К. Гизо Ф. Почему удалась английская революция? Рассуждение об истории английской революции // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.19.

Маркс К., Энгельс Ф. Манифест Коммунистической партии // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.4.

Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.З.

Маркс-историк: Сб. статей. М., 1968.

Михаил Пселл. Хронография. М., 1987.



Мишле Ж. Народ. М, 1965. 

Моммзен В. Макс Вебер и историческая наука // Новая и новейшая история. 1990. № 4.

Монтескье Ш.Л. О духе законов // Монтескье Ш.Л. Избранные произведения. М., 1955.

Новгородская первая летопись старшего и младшего

Памятники литературы Древней Руси: XIII в. М., 1981.

Памятники литературы Древней Руси: XIV – середина XV в. М., 1981.

пер., комм. / Под ред. Г.Г. Литаврина и А.П. Новосельцева. М., 1989.

Питти Бонакорсо. Хроника. Л., 1972.

Плутарх. Сравнительные жизнеописания. Разн. изд.

Повесть временных лет / Подгот. текста, пер., ст. и комм. Д.С. Лихачева. 2–е изд. СПб., 1996.

Полибий. Всеобщая история. Разн. изд.

Прокопий Кесарийский. Война с готами. Т.1–2. М., 1996.

Прокопий Кесарийский. Война с персами. Война с вандалами. Тайная история. / Пер., вст. ст. и комм. А.А. Чекаловой. СПб., 1998.



Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре. М., 1998.

Рихер Реймский. История / Пер., ст. и комм. А.В. Тарасовой. М., 1997.

Робер де Клари. Завоевание Константинополя. / Пер., ст.

Робертсон У. История государствования императора Карла V. Т. 1–3. М., 1859.

Рогожский летописец. Тверской сборник. М., 2000 (ПСРЛ. Т. 15).

Руссо Ж.-Ж. Трактаты. М., 1969.
Карлейль Т. Французская революция: История. М., 1991.

Саллюстий. Разн. изд.

Светоний Транквилл. Жизнеописание двенадцати цезарей. Разн. изд.

Сказания и повести о Куликовской битве. М.–Л., 1982.

Снорри Стурлуссон. Круг земной. М., 1980.

Софийская первая летопись старшего извода. М., 2000. (ПСРЛ. Т. 6. Вып. 1).

Татищев В.Н. История Российская. В 7 т. М.–Л., 1962–1968.

Татищев В.Н. Собр. Соч. В 8 т. М., 1994–1996.

Тацит, Корнелий. Сочинения. В 2-х т. Л., 1969.

Тойнби А. Дж. Постижение истории. — М.: Прогресс, 1991.



Тойнби А. Постижение истории. М., 1991.

Токвиль А. Демократия в Америке. М., 1992. 

Тьерри О. Избранные произведения. М., 1937.

Тюрго А.Р.Ж. Рассуждения о всеобщей истории / А.Р.Ж. Тюрго Избранные философские произведения. − М.: Соцэкгиз, 1937. – 291 с.

Февр Л. Бои за историю. — М.: Наука, 1991.

Философия и методология истории: Сб. статей. М., 1977.

Фукидид. История. Разн. изд.



Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории / Пер. К.А. Свасьяна. М., 1993-1998. Т. 1-2.

Юм Д. Англия под властью Стюартов. Т.1–2. СПб., 2001–2002.



Ясперс К. Смысл и назначение истории. Изд. второе. — М.: Республика, 1994.

Ясперс К. Смысл и назначение истории. М., 1991.
Додаткова література


  1. Азаркин Н.М. Монтескье / Н. Азаркин. − М., 1988. – 128с.

  2. Алпатов М.А. Политические идеи французской буржуазной историографии XIX в. / М. Алтапов. − М.; Л., 1949. – 406 с.

  3. Алпатов М.А. Русская историческая мысль и Западная Европа ХII-XVII вв. / М. Алтапов − М., 1973. – 476 с.

  4. Алпровитц Г.Г. Атомная дипломатия: Хиросима и Потсдам / Г. Алпровитц. − М., 1986.

  5. Американская историография внешней политики США 1945–1970. − М., 1970.

  6. Арон Р. Этапы развития социологической мысли / Арон Р. − М., 1992. – 608 с.

  7. Арьес Ф. Ребенок и семейная жизнь при Старом порядке / Пер. с фран. Я.Ю. Старцева. – Екатеринбург, 1999. – 416 с.

  8. Афанасьев Ю.Н. Историзм против эклектики: Французская историческая «школа Анналов» в современной буржуазной историографии / Ю. Афанасьев. − М., 1980. – 177 с.

  9. Байбакова Л.В. Становление научных традиций в освещении политических партий последней трети XIX века: от «прогрессистской» парадигмы до современных концепций «организующего синтеза» // США: становление и развитие национальной традиции и национального характера. Материалы VI научной конференции ассоциации изучения США. − М., 1999. 

  10. Баткин Л.М. Итальянские гуманисты: Стиль жизни, стиль мышления / Л. Баткин. − М., 1978.

  11. Болховитинов Н.Н. Изучение американской историографии в России // Американское общество на пороге XXI века. Материалы научной конференции. − М., 1996. 

  12. Болховитинов Н.Н. Основные этапы и направления развития американской историографии внешней политики США // Вопросы истории. − 1986. − № 9. 

  13. Болховитинов Н.Н. США: Проблемы истории и современная историография / Н. болховитинов. − М., 1980.

  14. Борисов В.Н. Марксизм как наука и утопия / Борисов В. − Самара, 1996. – 202 с.

  15. Буржуазная историография второй мировой войны. − М., 1985.

  16. Буржуазные и реформистские концепции фашизма: Сборник. − М., 1973.

  17. Бурлацкий Ф. Загадка и урок Никколо Макьявелли / Ф. Бурлацкий. − М., 1977. – 255 с.

  18. Вайнштейн О.Л. Очерки развития буржуазной философии и методологии истории в XIX–XX вв / О. Ванштейн О. − Л., 1979. – 270 с.

  19. Вебер Б.Г. К.Маркс, Ф.Энгельс и немецкая историография ко времени формирования марксизма // Вебер Б.Г. Историографические проблемы. − М., 1974. 

  20. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма / М. Вебер. − М., 1990. – 808 с.

  21. Вильямс В.Э. Трагедия американской дипломатии / В. Вильямс. − М., 1960. – 210 с.

  22. Волгин В.П. Развитие общественной мысли во Франции в XVIII в. − М., 1958 – 415 с.

  23. Волгин В.П. Сен-Симон и сен-симонизм / В. Волгин. − М., 1961.  – 158 с.

  24. Гаджиев К.С., Сивачев Н.В. Проблемы междисциплинарного подхода к «новой научной» истории в современной американской историографии // Вопросы методологии и истории исторической науки. − М., 1978. − Вып. 2.

  25. Гольман Л.И. Энгельс – историк / Л. Гольман. − М., 1984. – 418 с.

  26. Грабски А. Бродель Ф.: Вопросы методологии // Новая и новейшая история. − 1990. − № 5. – с. 196.

  27. Губман Б.Л. Смысл истории: Очерки современных западных концепций. − М., 1991. – 192 с.

  28. Далин В.М. Историки Франции XIX–XX вв. / В. Далин. − М., 1981. – 328 с. 

  29. Дементьев И.П. Американская историография гражданской войны в США (1861 –1865) / И. Дементьев. − М., 1963. – 350 с.

  30. Дементьев И.П. Об исторических взглядах Чарльза Бирда // Вопросы истории. − 1957. − № 6.

  31. Дементьев И.П. Чарльз О. Бирд // Новая и новейшая история. − 1995. − № 3.

  32. Державин К.П. Вольтер / К. Державин. − М., 1946. – 570 с.

  33. Дюби Ж. Развитие исторических исследований во Франции // Одиссей. Человек в истории. – М., – 1991.

  34. Ефимов А.В. США: Пути развития капитализма (доимпериалистическая эпоха). − М, 1969.

  35. Жук С.И. Современная историография ранней Америки: Путь к историческому синтезу // Вопросы истории. − 1994. − № 2. 

  36. Зверева Г.И. Интеллектуальная история сегодня // Новая и новейшая история. − 2000. − № 5. 

  37. Иванов Г.М. Кризис позитивистской концепции исторического источника и Б.Кроче // Вопросы истории. − 1974. − № 1.

  38. История и историки в пространстве национальной и мировой культуры XVIII–ХХІ вв.: сборник статей / под ред. Н.Н. Алеврас. – Челябинск: Энциклопедия, 2011. – 512 с.

  39. К новому пониманию человека в истории: очерки развития современной западной исторической мысли / отв. ред. Б.Г. Могильницкий. − Томск, 1994. 

  40. Кантор Р.Е. «Новые левые» в американской исторической ассоциации // Вопросы истории. − 1971. − № 9.

  41. Количественные методы советской и американской историографии. − М., 1983.

  42. Кон И.С. Философский идеализм и кризис буржуазной исторической мысли: Критические очерки философии истории эпохи империализма / И. Кон. − М., 1959.

  43. Кунина А.Е. США: Методологические проблемы историографии / А. Кунина. − М., 1988.

  44. Левчик Д.А. Р.А. Фогел и «новая экономическая история» // Новая и новейшая история. − 1989. − № 6.

  45. Лернер М. Развитие цивилизации в Америке / М. Лернер. − М., 1992.

  46. Мальков В.Л. Джон Коммонс и висконсинская школа // История и историки. − М., 1966.

  47. Мерцалов А.Н. Западногерманская буржуазная историография второй мировой войны / А. Мерцалов. − М., 1978.

  48. Момджян Х.Н. Французское Просвещение / Х. Момджян − М., 1983. – 447 с.

  49. Мосс М. Общество. Обмен. Личность / М. Мосс. – М., 1996.

  50. Национальные исторические организации в странах Западной Европы и США. − М., 1982.

  51. Организация изучения новейшей истории в ФРГ: Справочник. − М., 1985.

  52. Основные проблемы истории США в американской историографии 1861–1918 гг. − М., 1974.

  53. Основные проблемы истории США в американской историографии. − М., 1971. – 376 с.

  54. Паррингтон В.Л. Основные течения американской мысли. − М., 1963. Т. 1–3.

  55. Патрушев А.И. Взлет и низвержение К. Лампрехта // Новая и новейшая история. − 1995. − № 4.

  56. Патрушев А.И. Неолиберальная историография ФРГ / А. Патрушев. − М., 1981. – 149 с.

  57. Патрушев А.И. Проблемы и значение творческого наследия Макса Вебера // Новая и новейшая история. − 2000. − №6.

  58. Патрушев А.И. Ренессанс Макса Вебера // Новая и новейшая история. − 1993. − № 1.

  59. Патрушев А.И. Х.У. Велер и немецкая социально-научная история // Новая и новейшая история. − 2004. − №3.

  60. Перельман З. История тред–юнионистского движения в Соединенных Штатах. − М.; Л., 1927.

  61. Политическая история на пороге XXI в.: традиции и новации / Отв. ред. Л.П. Репина. − М., 1995. -

  62. Ратман А.Б. Новая социальная история в США // Новая и новейшая история. − 1990. − № 4.

  63. Ревуненков В.Г. Марксизм и проблема якобинской диктатуры / В. Ревуненков. − Л., 1966. – 176 с.

  64. Реизов Б.Г. Французская романтическая историография (1815–1830). − Л., 1956. – 536 с.

  65. Репина Л.П. «Новая историческая наука» и социальная история. − М., 1998. – 282 с.

  66. Репина Л.П. Вызов постмодернизма и перспективы новой культурной и интеллектуальной истории // Одиссей. – М., 1996. 

  67. Садовая Г.М., Нейфельд Е.Я. Концепция происхождения первой мировой войны в трудах Ф.Фишера // Историография всеобщей истории: Межвузовский сб. − Куйбышев, 1976.

  68. Салов В.И. Историзм и современная буржуазная историография / В. Салов. − М., 1977.

  69. Салов В.И. Современная западногерманская историография: Некоторые проблемы новейшей истории / В. Салов. − М., 1968,

  70. Согрин В.В. Критические направления немарксистской историографии США XX века / В. Согрин. − М., 1987.

  71. Согрин В.В. Мифы и реальности американской истории / В. Согрин. − М., 1986.

  72. Споры о главном. Дискуссии о настоящем и будущем исторической науки вокруг школы «Анналов». − М., 1993.

  73. Сухоруков С.Р. Западногерманская буржуазная историография советско-германских отношений / С. Сухоруков. − М., 1976.

  74. Тишков В.А. История и историки в США / В. Тишков. − М., 1985.

  75. Трельч Э. Историзм и его проблемы / Э Трельч. − М., 1994. 

  76. Фридланд Дж. Типы тела / Дж. Фридланд. – М., 1995.

  77. Фуко М. История сексуальности III. Забота о себе / М. Фуко. − М., Киев, 1998.

  78. Хаас Г. (ФРГ). Германская оккупационная политика в Ленинградской области (1941 – 1944 гг.) // Новая и новейшая история. − 2003. − №6. 

  79. Хайдеггер М. Время и бытие: Статьи и выступления / М. Хайдеггер. − М., 1993.

  80. Харц Л. Либеральная традиция в Америке / Л. Харц. − М., 1993.

  81. Хут Л.Р. Теоретико-методологические проблемы изучения истории Нового времени в отечественной историографии рубежа XX-XXI вв.: монография / Л.Р. Хут; Московский педагогический государственный университет; Адыгейский государственный университет. – М.: Прометей, 2010. – 704 с.

  82. Шлезингер А.М. Циклы американской истории / А. Шлезингер. − М., 1992.

  83. Щюц А. Структуры повседневного мышления / А. Щюц. – М., 1988.

  84. Эриксен Т.Х. Тирания момента: Время в эпоху информации / Т. Эриксен. – М., 2003.

  85. Эриксон. Э. Детство и общество / Э Эриксон. – СПб, 1996.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Програма «Історіографія всесвітньої історії» iconРобоча програма навчальної дисципліни історіографія всесвітньої історії окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки
Робоча програма навчальної дисципліни «Історіографія всесвітньої історії» для студентів окр «бакалавр» за напрямом підготовки 020302...
Програма «Історіографія всесвітньої історії» iconРобоча програма навчальної дисципліни історіографія історії України окр «бакалавр» Галузь знань: 03 Гуманітарні науки
Робоча програма навчальної дисципліни «Історіографія історії України» для студентів окр «бакалавр» за напрямом підготовки 032 Історія...
Програма «Історіографія всесвітньої історії» iconЗарубіжна історіографія
Зарубіжна історіографія” для студентів ІV року навчання напряму «Історія», освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» 020302
Програма «Історіографія всесвітньої історії» iconКафедра всесвітньої історії та методики викладання історії

Програма «Історіографія всесвітньої історії» iconВеб портал органів виконавчої влади України
Табачник спростував інформацію про об'єднання Історії України та Всесвітньої історії
Програма «Історіографія всесвітньої історії» iconПрограма нормативної навчальної дисципліни підготовки бакалаврів
Навчальна програма навчальної дисципліни «Зарубіжна історіографія» для студентів за напрямом підготовки
Програма «Історіографія всесвітньої історії» iconНаказ №61 Про підсумки міських історичних читань «Шляхами українського державотворення» та конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт з історії України, історичного краєзнавства, всесвітньої історії, етнології та археології
Про підсумки міських історичних читань «Шляхами українського державотворення» та конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт з історії...
Програма «Історіографія всесвітньої історії» iconУроки узагальнення для класу відповіді (уроки узагальнення для кл.)
...
Програма «Історіографія всесвітньої історії» iconУроку з всесвітньої історії «Новий курс»
Ф. Рузвельта; розкрити зміст політики «нового курсу», її наслідки І значення для сша; показати роль держави в збереженні основ демократії...
Програма «Історіографія всесвітньої історії» iconЗасобами наочності на уроках всесвітньої історії у 7 класі
На основі безпосереднього сприйняття предметів чи за допомогою зображень (наочності) у процесі навчання в учнів формуються образні...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка