Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"



Сторінка10/10
Дата конвертації09.04.2017
Розмір1.42 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Іван Кавалерідзе – скульптор, кінорежисер, драматург
Навчання у Київському художньому училищі та у Петербурзькій Академії мистецтв.

Перший прихід у кінематограф. Робота гримером і скульптором на московській кінофабриці П. Тімана та Ф. Рейнгардта.

Створення пам’ятників Т. Шевченку і Героям революції в Ромнах, Григорію Сковороді в Лохвиці, Артему в Бахмуті і Слов’яногірську, Т. Шевченку в Полтаві та Сумах та ін.

Другий прихід у кіно. У 1928–1933 роках працює режисером на Одеській кінофабриці, у 1934–1941 роках – на Київській кіностудії «Українфільм».

Пошуки нової кіномови в історичних фільмах «Злива» (1929), «Перекоп» (1930), «Коліївщина» (1933), «Прометей» (1936). Перші українські кіноопери «Наталка Полтавка» (1936) та «Запорожець за Дунаєм» (1937).

Третій прихід у кіно. У 1957–1962 роках Кавалерідзе – режисер Київської кіностудії ім. О. Довженка.

Лінійно-ритмічна експресія і монолітність узагальнених об’ємів у фільмі «Григорій Сковорода» (1958).

Останній фільм – «Повія» (1961) за однойменним романом Панаса Мирного (із Людмилою Гурченко в головній ролі).


Кіномистецтво Японії. Творчість Акіро Куросави
Загальна характеристика розвитку кіно в країнах Азії.

Народження незалежного кіно в післявоєнній Японії. Фільм «Голий острів» Кането Сіндо.

Дебют в кіно в ролі асистента режисера Кадзіро Ямамото в 1936 році. «Сугата Сансіро» (1943) – перший фільм Куросави, присвячений історії дзюдо.

Зміна ставлення до японського кіно після світового тріумфу фільму Куросави «Расьомон». Реальність як фальш. Відмова визнати будь яке свідоцтво за істинне, відносність і суб’єктивність правди.

Традиції східної філософії та стрічки Куросави.

Еволюція традиційних японських жанрів у фільмах Куросави: зміна стандартного зіставлення любові і боргу в самурайських фільмах («кенгекі») на реалістичну боротьбу за виживання та владу («Сім самураїв» (1954).

Тема руху людини до духовного вдосконалення. Еволюція цієї теми в картинах – «Червона борода» (складні взаємостосунки вчителя і учня); «Бездомний пес» (боротьба одинака проти ворожого оточення під керівництвом мудрого наставника); «Жити» (самостійні пошуки істини).

Популярність фільму «П’яний янгол» (1948). Еволюцію поглядів на світ головного героя про необхідність творити добро і жити для інших, не розраховуючи на нагороди. Зіркова роль Тосіро Міфуне (улюбленого актора режисера).

Радикальна зміна уявлення про екранного самурая: новий ідеал мужності.

Значення природи в картинах Куросави.

Куросава і синтез в японському кінематографі різних мистецтв національного і західного театру, літератури, живопису. Шекспірівські екранізації. Присутність в зоровому ряді техніки класичного японського театру і збереження типово західної логіки конфліктів. Фільми за Шекспіром («Трон в крові», 1957; «Ран», 1985), екранізації Горького («На дні», 1957), Достоєвського («Ідіот», 1951), В. Арсеньєва («Дерсу Узала», 1976), Е. МакБейна («Рай і пекло», 1963). Обов’язковий перенос дії до Японії.

Складний період в творчості Куросави у 70–80-ті роки ХХ століття (не більше одного фільму в п’ять років).

Погляд на світ очима навченого досвідом старика у трьох останніх роботах – «Сни», «Серпнева рапсодія» і «Ще рано».

Поєднання стародавньої традиції з новими сучасними віяннями, сплав великих образотворчих традицій німого кіно, знахідок кращих сучасних фільмів, прийомів, характерних для Золотого століття Голлівуду.

Вплив японського кіно на світове кіномистецтво.
Голлівудська естетика 50 - 60 -х років ХХ століття: особливості еволюції
Кінець 40-х років ХХ століття – криза у Голлівуді. Антитрестовий закон 1948 року. Заборона об’єднання кіновиробництва і прокату в одних руках та обмеження влади кіномонополій.

«Криза» американського кіно. Зміна глядацьких уподобань, наступ телебачення.

Голлівудське «полювання на відьом». Сенатські комісії 1947 та 1952 років, що розслідують антиамериканську діяльність у Голлівуді. Чорні списки комісії (324 кінематографісти) та тюремні ув’язнення (10 режисерів та сценаристів, що відмовились давати свідчення). Психологічна та творча криза в кінематографічних колах. Процес над голлівудською «десяткою» прогресивних кінематографістів.

Ідеалізація американських цінностей та прийоми італійського неореалізму в картинах соціальної тематики: «Втрачений уїк-енд», «Пінг», «Бумеранг».

«Чорний» фільм як варіація кримінального жанру. Стильові особливості «чорного» фільму: ретроспекція, закадровий коментар, світлотіньові контрасти, незвичні ракурси. «Мальтійський сокіл» Джона Хьюстона як еталон жанру.

Ліквідація системи «блок-букінга» (нав’язування кінотеатрам обов’язкової програми другосортної продукції) та звільнення незалежних прокатників від диктату студій.

Виникнення «Нового американського кіно», його антиголлівудське спрямування.

Відміна в 1968 «Кодексу Хейса». Звернення до соціальних проблем і демонстрації еротичних епізодів та сцен насильства.

Спроби протистояти наступу телебачення. Широкоекранні епопеї («Бен Гур», «Клеопатра», «Тога») як спосіб боротьби за глядача.

Вплив «нової хвилі» та фільмів Альфреда Хічкока («Психо», «Запаморочення», «Птахи») на американський кінематограф 50-60-х років.

Судова драма «Дванадцять розсерджених чоловіків» Сіднея Люмета.

Відродження кінокомпанії «Юнайтед Артисті». Фільм Стенлі Креймера «Не схиливши голову», про сумісну втечу з табору ув’язнених білого (Тоні Кертіс) і чорного (Сідней Пуатьє), як балада про людяність і солідарність – утікачі скуті одним ланцюгом.

Незалежна фірма «Міріш». Мюзикл «Вестсайдська історія» Б. Уайлдера, в якій любов сучасних Ромео і Джульєтти випробовувала трагічні перешкоди із-за расової ворожнечі білих і пуерторіканців.

Незалежний режисер Стенлі Кубрік.


Кіномистецтво Швеції. Лідер «авторського» напряму в світовому кіномистецтві Інгмар Бергман
Шведське післявоєнне кіно. Економічні труднощі кіновиробництва.

Початок творчої діяльності. Режисура в міських театрах Хельсингборга, Гетеборга, Мальме та стокгольмського Королівського театру «Драматен».

Дебют в кіно.

Рання кінотворчість Бергмана як представника шведського літературного авангарду 40-х років (так званих «фюртиоталістів»). Безкомпромісна критика соціальної несправедливості, лицемірства буржуазної моралі і культурно-політичного ізоляціонізму Швеції.

Прагнення до поглибленого психологічного аналізу поєднується з постановкою філософських питань про природу буття і місце людини в ньому у фільмі «В’язниця» (1949).

Вершина етико-художнього максималізму «Сунична галявина, що проходить під кінець людського шляху» (1957).

Пошук витоків самоти, некомунікабельності, генезис відчуження в фільмах 60–80-х років ХХ століття.

Творча спадщина Бергмана.


Прогресивні тенденції та пошуки нових виражальних засобів у французькому кіно
Загальна характеристика французького кіно кінця 1950-х початку 1960-х років. Андре Базен та його погляди. Архівне походження нової режисури: народження модерної поетики як переосмислення «старого» кіно. Ідея кіноавтора: кінокамера як авторучка. Нова реальність і нова персоніфікація особистісних установок.

Фільми Жана Ренуара, Жана Віго, Джона Форда, Альфреда Хічкока як приклад режисера – автора на думку представників «нової хвилі». Відмова від орієнтації на дорогі комерційні фільми, імпровізаційний метод зйомки, головним чином на натурі і в природних декораціях, нетрадиційна організація матеріалу, незавершеність епізодів, неспівпадіння зображення та звуку, скептичне відношення до соціальних цінностей буржуазного суспільства, інтерес до життя молодих людей.

Фільми «400 ударів» та «На останньому подиху» як маніфест «нової хвилі». Фрагментарний монтаж, документальність зйомок на натурі, використання ручної камери, неформальна (іноді ненормативна) лексика. Антуан Дуанель – Франсуа Трюффо ( «400 ударів», «Любов протягом 20 років», «Вкрадені поцілунки», «Родинне вогнище», «Любов на бігу»). Подальша кінокар’єра Ф.Трюффо та Ж.-Л. Годара. Фільми Трюффо «Жюль і Джим», «451 за Фаренгейтом», «Останнє метро» – історії про самотність та силу духа. Картини Годара «Маленький солдат», «Альфавіль», «Китаянка», «Ім’я: Кармен». Фільми К. Шаброля («Кузени», «Красунчик Серж»), А. Рене («Хіросіма, любов моя»).

Документальне кіно Франції. «Сінема-веріте» та Дзіга Вертов. «Нова хвиля» в загальноєвропейському кінопроцесі. Її вплив на подальший розвиток кіномови.


Жанри в радянському кіно 60-80-х років Хх століття
Характеристика суспільно – політичної ситуації. Взаємовплив кінематографа та інших видів мистецтв. Становлення двох напрямів кіно – «документального» та «живописного». Нові риси біографічного фільму.

Жанр комедії в радянському російському кіно. 70-ті: необхідність відвойовувати масового глядача.

Тема сучасності в комедійних фільмах. Комедії Е. Рязанова («Карнавальна ніч», «Бережись автомобіля»), Л. Гайдая («Операція «И» та інші пригоди Шурика», «Діамантова рука»), Г. Данелії («Не журись!», «Міміно»). Традиції жанрового кіно в радянському кінематографі.

Трагедійний пафос фільму Л. Шепітько «Сходження».

«Історія Асі Клячиної» А. Кончаловського та його наступні стрічки: епос про втрату колективних цінностей.

О. Герман – яскравий представник «пітерської кіношколи». Фільми «Перевірка на дорогах», «Мій друг Іван Лапшин», «Хрустальов, машину».

Творчість М. Михалкова. Акторська творчість Михалкова. Перші режисерські роботи: колективістські цінності з аристократичного минулого.

Мистецькі особливості фільмів А. Тарковського «Іванове дитинство», «Андрій Рубльов», «Сталкер». Поетичний реалізм «запечатленного времени». Проблема: художник і мистецтво в кінематографі. Пізні фільми Тарковського, його вплив на радянське та пострадянське кіно.

Становлення національного кінематографа. Творчість видатних режисерів та акторів грузинського кінематографа. Успіхи майстрів ігрового короткометражного фільму. Широта тематичного і жанрового діапазону в фільмах грузинських кінематографістів. Вплив грузинського кінематографа на розвиток кіномистецтва.
Українське поетичне кіно
Українське поетичне кіно 60–70- х років ХХ століття.

Творчість С. Параджанова. Навчання у І. Савченка. Дебют у великому кіно: «Андрієш». Пошуки власної поетики. Інтерес до етнографічного матеріалу. «Тіні забутих предків»: ренесанс поетичного стилю. «Київські фрески»: нереалізований проект. Фільми Параджанова, поставлені за межами України.

«Тіні забутих предків» як мистецький маніфест. Загальне пластичне рішення фільму. Фільм як яскравий приклад консолідації творчих зусиль однодумців (С. Параджанов, І. Чендей, Ю. Іллєнко, Г. Якутович, М. Скорик, І. Миколайчук, Л. Кадочникова та інші). Фільм як талановите прочитання першоджерела. Доля фільму та його творців.

Доля поетичного кіно у 70–80-ті. Творчість Леоніда Осики, Юрія Іллєнка та Івана Миколайчука.

«Криниця для спраглих» Ю. Іллєнка: поетичний експресіонізм. «Камінний хрест» Л. Осики: фреска про смерть і віру.

«Вечір на Івана Купала» та «Білий птах з чорною ознакою» Юрія Іллєнка – симфонія пластики.

«Вавилон ХХ» Івана Миколайчука.

«Міська проза» в українському кіно. Творчість К. Єршова Р. Балаяна, В. Криштофовича, М. Бєлікова та інших.

Жанр комедії в українському кіно. Комедійний талант Віктора Іванова. Робота у пригодницькому жанрі: «Олекса Довбуш». Генеалогія матеріалу, покладеного в основу фільму «За двома зайцями». Національні стереотипи та їх сучасна обробка. Сміхове і драматичне. Особливості роботи з акторами.

Микола Яковченко: театр одного актора.

Комедії за участю Ю. Тимошенка та Ю. Березіна «Ми їхали, їхали…», «Штепсель одружує Тарапуньку».
Режисура ігрового кінематографа кінця ХХ - початку ХХІ ст.
Демократичні перебудови в Європі. Вплив документального кіно на ігровий кінематограф.

Американський кінематограф кінця ХХ століття.

Умови виникнення постмодернізму. Філософська концепція та центральна ідея постмодернізму.

Творчість Жана-Люка Годара, Девіда Лінча, Пітера Грінуея, Квентіна Тарантіно.

Характерні ознаки постмодернізму. Рафіновано-зображальний постмодернізм Пітера Грінуея.

Фільми Ларса фон Трієра і Райнера Фасбіндера.

Характеристика суспільно-політичної ситуації початку ХХІ століття. Морально-етична проблематика. Тенденції та пошуки нових виражальних засобів. Традиційні жанри американського кіно.

Розвиток жанрового і розважального кіно. Народження і розвиток нових видовищних форм орієнтованих на масового глядача.

Голлівудський стандарт «низьких» жанрів: вестерн, мелодрама, мюзикл, комедія, детектив. Фільми-катастрофи, бойовики, тріллери, космічні пригоди тощо. «Щелепи», «Титанік», «Міцний горішок», «Годзіла».

Фільми режисерів С. Креймера, С. Кубріка, А. Пена, С. Спілберга, Дж. Лукаса, М. Формана та ін.


Палітра художніх напрямів і стилів в режисурі документального кіно. Науково-популярний кінематограф
Публіцистичне вирішення важливих процесів дійсності. Використання методів: прихована камера, спостереження, інтерв’ю – для вирішення нових художніх завдань.

Творчий розвиток традицій документального кіно на телебаченні. Проблеми монтажного фільму. Жанри документального кіно. Особливості зображення людини в хроніці і документальному фільмі.

Відображення сучасності у фільмах С. Буковського, М. Мамедова,

В. Шкуріна, М. Лактіонова-Стезенка, Ю. Терещенка, Г. Шкляревського,

В. Шевченка та ін.

Тенденції розвитку документального кінематографа і його зв’язок з телебаченням і відеокультурою.

Перший радянський науково-популярний фільм. Особливості зйомки науково-популярного кіно.

Творчість режисерів науково-популярної студії: А. Борсюка, А. Загданського, В. Олендера, О. Роднянського, Р. Ширмана, В. Хмельницького, І. Негреску та інших.

Використання в науково-популярних фільмах принципів ігрового, мультиплікаційного та документального кіно. Публіцистичне вирішення важливих процесів дійсності. Використання методів прихована камера, спостереження, інтерв’ю – для вирішення нових художніх завдань в науково-популярному кінематографі.

Тематика науково-популярного кіно. Фільми про тварин.

Специфічні можливості пропаганди наукових знань засобами кіно.

Вплив науково-популярного кіно на телебачення.


ЛІТЕРАТУРА
1.Алпатов М. В. Этюды по всеобщей теории искусства / М. В. Алпатов. – М.: Сов. художник, 1979.

2.Алпатов М. М. Композиция в живописи / М. М. Алпатов. – М.; Л., 1940.

3.Арнхейм Рудольф. Искусство и визуальное восприятие / Рудольф Арнхейм. – М.: Прогресс, 1974.

4.Васютинский Н. Д. Золотая пропорция / Н. Д. Васютинский. – М.: Наука, 1990.

5.Волков-Ланит А. Искусство фотопортрета / А. Волков-Ланит. – М.: Искусство, 1970.

6.Головня А. Д. Майстерність кінооператора / А. Д. Головня. – М.: Искусство, 1965.

7.Головня А. Д. Об операторском искусстве / А. Д. Головня. – М., ВГИК, 1970.

8.Горданов В. Н. Записки кінооператора / В. Н. Горданов. – М.: Искусство, 1973.

9.Долинин Д. А. Киноизображение для «чайников» / Д. А. Долинин. – СПб., 2009.

10.Дыко Л. П. Беседы о фотомастерстве / Л. П. Дыко. – М.: Искусство, 1977.

11.Дыко Л. П. Основы композиции в фотографии /Л. П. Дыко. – М.: Выс. шк., 1988.

12.Дыко Л. П. Фотокомпозиция / Л. П. Дыко, А. Д. Головня. – М.: Искусство, 1962.

13.Дыко Л. Фотография, техника и искусство / Л. Дыко, Е. Иофис. – М.: Искусство, 1960.

14.Железняков В. Н. Цвет и контраст / В. Н. Железняков. – М., ВГИК, 2001.

15.Килпатрик Д. Свет и освещение / Д. Килпатрик. – М.: Мир, 1988.

16.Ландо С. Фотокомпозиция для киношколы / С. Ландо. – СПб.: Политехника-Сервис, 2009.

17.Лапин А. И. Фотография как… / А. И. Лапин. – М., 2004.

18.Леонардо да Винчи. Суждения / Леонардо да Винчи. – М., Искусство, 1999.

19.Михалкович В. И. Поэтика фотографии / В. И. Михалкович, В. Г. Стигнеев. – М.: Искусство, 1990.

20.Морозов С. Т. Творческая фотография / С. Т. Морозов. – М.: Искусство, 1961.

21.Поллак Питер. Из истории фотографи / Питер Поллак. – М.: Планета, 1983.

22.Пятницкий Ф. С. Цветоведение и цветовоспроизведение / Ф. С. Пятницкий. – М.: ВГИК, 1970.

23.Раушенбах Б. В. Пространственное построение в живописи / Б. В. Раушенбах. – М.: Наука, 1980.

24.Розовский Э. А. Свет, цвет и колориметрия / Э. А. Розовский. – СПб., ГУКиТ, 2003.

25.Уорд Питер. Композиция кадра в кино и на телевидении / Питер Уорд. – М., ГИТР, 2004.
Критерії оцінки комплексного фахового випробування
У відповідності до правил прийому до Київського національного університету культури і мистецтв у 2016 році комплексне фахове вступне випробування проводиться у формі тестування з фундаментальних та професійних дисциплін за програмою підготовки бакалавра.

Для проведення випробування підготовлені варіанти тестових завдань закритого типу, що передбачають одну вірну відповідь з чотирьох запропонованих. Абітурієнт має обрати одну, правильну на його думку, відповідь та позначити її у бланку відповідей. Кожний варіант включає 50 завдань. Кожне завдання оцінюється наступним чином:

- 2 бали виставляються, якщо дано одну правильну відповідь;

- 0 балів виставляється, якщо абітурієнт обрав не правильну відповідь, якщо абітурієнт вибрав більше однієї відповіді, якщо абітурієнт не надав відповіді взагалі.



Тестове завдання оцінюється за наступною шкалою:


Оцінка за національною

шкалою

Шкала

оцінюв ння

100-200 балів

Критерії оцінювання

Відм нно

182-200

Абітурієнт надав від 41 до 50 правильних відповідей, що свідчить про високий рівень фахової підготовки, необхідний до засвоєння дисциплін магістерської програми.

Добре

162-180

Абітурієнт надав від 31 до 40 правильних відповідей, що свідчить про достатньо високий рівень фахової підготовки, необхідний до засвоєння дисциплін магістерської програми.

Задовльно

124-160

Абітурієнт надав від 12 до 30 правильних відповідей, що свідчить про задовільний рівень фахової підготовки, достатній для засвоєння дисциплін магістерської програми.

Незадовільно

100-122

Абітурієнт надав мінімальну кількість (від 0 до 11) правильних відповідей, що свідчить про низький рівень фахової підготовки, не достатній для засвоєння дисциплін магістерської програми.


Тестове випробування та консультація проводиться за розкладом. Абітурієнт приходить за 30 хвилин до початку екзамену і отримує екзаменаційний лист. Кожен абітурієнт отримує індивідуальне завдання. Під час проведення вступних екзаменів дозволяється використовувати пастові ручки тільки синього кольору. Категорично забороняється користуватися мобільним телефоном, підручниками, конспектами та іншими матеріалами, не передбаченими рішенням приймальної комісії. В разі користування сторонніми джерелами інформації (в тому числі і підказуванням) вступник відсторонюється від участі у випробуваннях. На його екзаменаційній роботі викладач вказує причину відсторонення та час. При перевірці така робота дешифрується і за неї виставляється незадовільна оцінка незалежного від обсягу і змісту написаного. Після закінчення екзамену всі екзаменаційні роботи передаються голові приймальної комісії.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"
Комплексний іспит з фаху проводяться у формі тестування, що спрямоване на виявлення рівня теоретичних знань з професійно-орієнтовних...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"
Комплексний іспит з фаху проводяться у формі тестування, що спрямоване на виявлення рівня теоретичних знань з професійно-орієнтовних...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"
На даний освітній рівень приймаються особи, які мають базову вищу освіту за спеціальністю 020210 “Фотомистецтво”, кваліфікація “Бакалавр...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітньо-кваліфікаційного рівня
На даний освітньо-кваліфікаційний рівень приймаються особи, які мають базову вищу освіту за спеціальністю 020210 «Фотомистецтво»
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст"
«Кіно, телемистецтво», кваліфікація «Бакалавр кіно, -телемистецтва» і вступають на спеціалізації: «Режисура кіно і телебачення»,...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма вступного фахового випробування
України, іноземних громадян та осіб без громадянства, при вступі на навчання для здобуття ступеня
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма вступного фахового випробування (співбесіди)
України, іноземних громадян та осіб без громадянства, при вступі на навчання для здобуття ступеня магістра
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма фахового вступного випробування при вступі на ІІІ курс для здобуття освітнього ступеня бакалавр
«Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» для здобуття ос бакалавра та здобули освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма фахового вступного випробування при вступі на ІІ курс для здобуття освітнього ступеня бакалавр
«Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» спеціалізації «Режисура кіно І телебачення», «Майстерність оператора кіно І телебачення»,...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма фахового вступного випробування при вступі на ІІ курс для здобуття освітнього ступеня бакалавр
«Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» спеціалізації «Режисура кіно І телебачення», «Майстерність оператора кіно І телебачення»,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка