Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"



Сторінка7/10
Дата конвертації09.04.2017
Розмір1.42 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

ІСТОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ

Загальна характеристика літературного процесу кінця ХІХ – поч. ХХ ст.
Ставлення романтизму до духовного досвіду і здобутків літератури XVIII ст., його філософський фундамент. Художня система романтизму. Типологія романтичних героїв і конфліктів. Періодизація та національна специфіка романтизму в Європі, США, Росії.

Історико-культурні передумови розвитку реалістичного напряму в літературному процесі XIX ст., вплив природничих наук на засоби художнього зображення дійсності. Осмислення реалістичною літературою соціальної детермінованості людини, прагнення до розкриття психологічної та моральної динаміки, увага оточуючого її світу і закономірностей суспільного життя. Своєрідність реалізму в літературі країн Європи, США, Росії.

Соціокультурні й філософські засади натуралізму, етапи його розвитку в XIX ст. Зміст та роль «реалістичної битви», заслуги і недоліки «реалістичної школи» Шанфлері й Дюранті. Поєднання реалістичних і натуралістичних тенденцій у літературній практиці бр. Гонкурів. Роль літературно-критичної та художньої діяльності Е. Золя у формуванні натуралістичної течії. Основні засоби натуралістичної доктрини. Художні відкриття натуралізму, вразливість натуралістичних концепцій світу, людини, творчого процесу.
Модернізм як мистецьке явища

кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Модернізм як філософсько-естетична і художня система. Криза гуманістичного просвітницького світогляду і позитивістських форм його втілення у філософії і реалістичному художньому мисленні другої половини XIX ст. Переоцінка гуманістичних духовних і соціальних ідеалів, суті мистецької творчості: утвердження свободи художньої творчості як можливості самовираження митця. Нова філософська (Ф. Ніцше, А. Шопенгауер, С. Кіркегор) і мистецька (Ф. Достоєвський, Г. Ібсен, Ш. Бодлер, О. Кобилянська, Леся Українка, В. Винниченко) концепція людини і світу: дегероїзація особистості, акцент на трагічності її існувавання в абсурдному світі, утвердження неповторності її індивідуально-особистісного начала. Особливості жанрово-стильової системи: суб’єктивізація оповідання, новий тип психологічного аналізу, руйнування чіткої структури твору, залучення складних форм художньої умовності (міф, притча, парабола). Художня «теоретична неоднозначність» українського модернізму початку XX ст. як мистецького явища. Полеміка молодого покоління літераторів з народництвом, з його орієнтацією на «просвітянство», з її громадянським утилітаризмом.

Відозва М. Вороного до українських поетів як своєрідний маніфест україн-ського модернізму. Літературні альманахи: «З-над хмар і з долин 2 (1903), «Молода муза» (1906–1909), «Українська хата» (1909–1914), «Дзвін» (1913–1914). Творчість поетів-молодомузівців: Богдана Лепкого, М. Яцківа, В. Пачовського, П. Карманського: творчість поетів-символістів «Української хати»: М. Вороного, О. Олеся. С. Черкасенка, Д. Загула, Я. Савченка, О. Слісаренка, М. Сріблянського. П. Тичини, М. Рильського.



Тенденції розвитку та пошук героя в літературі початку ХХ ст
Криза гуманістичної системи цінностей на рубежі ХІХ–ХХ ст. Вплив філософських концепцій на літературний процес. Фундаментальна роль ідей Ф. Ніцше у формуванні засад нової культурної парадигми. Літературний «резонанс» здобутків психоаналізу, різноманітних культурологічних теорій.

Розвиток традиційних літературних напрямків. Посилення неоромантичних тенденцій на початку ХХ ст. (творчість Дж. Лондона, Р. Кіплінга, Р. Ролана, визначальні риси реалізму.

Загальна характеристика авангардистських течій в європейському літетатурному процесі. Футуризм. Експресіонізм. Дадаїзм і сюрреалізм. Імажинізм.

Сутність і значення поетичної реформи Гійома Аполліонера: антисимволістська спрямованість його творчості, повернення від «поезії» до «прози» життя, відродження традицій національної французької лірики. Політематичність поезій Аполлінера, самобутність ліричного суб’єкта (збірки «Рейнські вірші», «Алкоголі 1898–1913»).

Самобутній шлях російського футуризму. Основні групи футуристів: «Гілея» (кубофутуристи). «Асоціація егофутуристів», «Мезонін поезії», «Центрифуга».

Маніфести футуризму. Заперечення традицій класичної культури, епатаж як засіб утвердження нової естетики, пафос перетворення світу і людини, утопізм мислення. Естетика урбаністичної цивілізації, гіпертрофія егоцентричного начала, пошуки нових засобів виразності, словотворчість. Руйнування усталеної системи жанрів, повернення до фольклорно-міфологічних першооснов. Міфопоетика Веліміра Хлебнікова, її слов’янське коріння. Бунтівний пафос ранньої творчості В. Маяковського.

Естетична програма імажинізму. Досягнення імажиністів у царині форми, метафоризації поетичного слова, засвоєння традицій фольклору. Пошуки образу в творчості С. Єсеніна, основне коло тем. Своєрідність поетичного світу М. Цвєтаєвої.
Новаторство художнього образу в літературі

20 – 40-х років ХХ ст.
Літературне життя: модерністські тенденції у літературі революційних та пореволюційних років – утворення символістської «Білої студії» (19І8), пізніше – «Музагет». Видання альманахів символістів: «Літературно-критичного альманаху» (1918), «Музагет» (1919). «Гроно» (1920). Культурно-мистецьке відродження в Україні 1917–1918 рр.: заснування Української Академії наук, Української державної академії мистецтв, Національної бібліотеки, Державного архіву. Розвиток преси і книгодрукування. Культурологічні та літературно-мистецькі видання: «Книгар», «Шлях», «Наше минуле», «Шляхи мистецтва».

«Майстер і Маргарита» М. О. Булгакова – російський модерністський роман про митця. Основні плани сюжету: московський, фантастичний, єршалаїмський. Сатиричне зображення бездуховної атмосфери суспільства 30-х років. Переосмислення сюжетів сакральної євангельської історії, своєрідність образів Ієшуа, Іуди, Пілата. Трактування конфлікту добра і зла, теми кохання, функцій і прав мистецтва. Втілення справжніх духовних цінностей і шляхів стичного спасіння в образах Майстра і Маргарити. Просторово-часова організація твору, поліфонія, система двійників, прийоми дзеркального відображення і ефекту «роману в романі», форми авторської присутності, наскрізні мотиви твору.

Соціокультурні причини поширення жанру антиутопії ХХ ст., його характерні ознаки. Проблема переродження ідеального суспільного ладу в тоталітарну систему, художнє дослідження свідомості, що перебуває в умовах ідеологічного тиску («Ми» С. Замятіна, «Котлован» А. Платонова, «1984» Дж. Оруелла). Шляхи оновлення європейської драматургії в першій половині ХХ ст. Маніфестація нових поглядів на драму в «Квінтесенції ібсенізму» Бернарда Шоу.
Література періоду Другої світової війни
Участь українських письменників у подіях Великої Вітчизняної війни. О. Довженко, М. Бажан, О. Малишко, Л. Первомайський, О. Корнійчук – військові та спеціальні кореспонденти армійських, центральних газет. Провідні жанри в літературі цих років: поетичні – вірші-гасла, заклики, пісні, поеми-ораторії; прозові – фронтові нотатки, нариси, новели, оповідання, публіцистика. Агітаційний характер поетичного слова. Вивільнення суб’єктивного начала в поезіях та поемах П. Тичини («Похорон друга»), М. Рильського («Жага». «Слово про рідну матір», «Україні»), В. Сосюри («Любіть Україну»), М. Бажана («Клятва»).

Творчість О. Довженка: оповідання («Ніч перед боєм», «Мати», «На колючому дроті» та ін.) і кіноповість «Україна в огні» як провіщення нового мистецького осмислення подій війни і трагедії народу в ній. Художнє відтворення ролі і значення моральних, духовних, національних цінностей в долі народу і окремої людини.


Література першого повоєнного десятиліття
Повоєннє десятиліття – період серйозних суспільних деформацій, що позначилися і на розвитку літератури: партійні постанови «Про журнал «Вітчизна», «Про репертуар драматичних і оперних театрів УРСР...», про оперу К. Данькевича «Богдан Хмельницький». Безпідставна критика творів М. Рильського («Слово про рідну матір», «Я – син країни Рад»), В. Сосюри («Любіть Україну»), О.Довженка («Україна у вогні»), Ю. Яновського («Жива вода»), І. Сенченка («Його покоління»).

Негативний вплив жорсткої суб’єктивно-ідеологічної заангажованості митця на мистецьку творчість: зниження аналітичного начала, описовість та ілюстративність, надуманість художніх характерів і конфліктів (так звана «теорія безконфліктності»).

Поверхова ілюстративність колгоспного («Хазяїн» С. Скляренка, «Лейтенанти» О. Копиленка, «Золототисячник» І. Рябокляча, «Нові потоки» В. Казаченка та ін.) та виробничого («Плем’я дужих» Д. Ткача, «Звичайне життя» В. Собка) романів.

Декларативність і риторика, збідненість ліризму в поезії, описовість та ілюстративність епічних поем; у критиці – вульгарно-соціологічне трактування художніх творів і специфічно естетичних проблем, підтримка і схвалення кон’юктурних творів, недооцінка художньої специфіки літератури, ідеологічний характер дискусії (про ідеального героя літератури, 1947).

Офіційний оптимізм епічних полотен про події Великої вітчизняної війни («Прапороносці» О. Гончара, повісті О. Десняка, Ю. Збанацького, В. Козаченка та ін.).

Література: 39, 44 .


Тенденції літературного процесу

50 – 60-х років
Демократизація суспільного життя після розвінчання культу особи Сталіна. Відродження аналітичного, дослідницького начала у прозі О. Довженка («Повість полум’яних літ», «Зачарована Десна», «Поема про море»); О. Ільченка («Козацькому роду нема переводу, або Мамай і чужа молодиця»); М. Стельмаха («Хліб і сіль», «Велика рідня», «Кров людська не водиця»); Петра Козланюка («Юрій Крук»); Ю. Яновського («Жива вода» – «Мир», «Київські оповідання»): Остапа Вишні («Усмішки»). Творче піднесення, «пора третього цвітіння» поетів найстаршого покоління – П. Тичини («Чуття єдиної родини», поема «Сковорода»); М. Рильського («Троянди й виноград», «Далекі небосхили», «Зимові краєвиди»); Миколи Бажана (поема «Політ крізь бурю»).

Західна література кінця XX ст.
Культурно-історичні й філософські підвалини постмодерністського напряму. Характер зв’язків постмодернізму з модерністською і масовою літературою. Розробка теоретичних засад постмодерністського напряму в працях культурологів і літературознавців (Р. Барта, М. Фуко, Ж. Дерріда, І. Хассан, Х. Блум). Складові постмодерністської картини світу, особливості постмодерністського стилю. Постмодерністська тематика і структура роману «Ім’я троянди» Умберто Еко. Жанрова синтетичність твору: поєднання детективної, історичної та пригодницької сюжетних схем, принцип «рецитації» у створенні атмосфери середньовічної доби. Концептуальний стрижень конфлікту між Вільгельмом і Хорхе.

Постмодерністський семантичний план сюжету пошуків зниклої книги і пафосу ствердження сміхового начала людської культури. Трактування «апокаліпсисного» фіналу. Доля Овідія Назона та його книги в романі «Останній світ» Крістофера Рансмайра. Засоби постмодерністської дискредитації ідеї прогресу, існування історії та руху часу. Переосмислення античних метаморфоз, їх переорієнтація на утвердження ідеї трагічного редукування людського в людині. Постмодерністська матеріалізація овідієвих «Метаморфоз» у просторі міста і Томи. Марність пошуків і закономірність життєвого краху Котти.

Роман «Парфумер» Патрика Зюскінда – взірець постмодерністської критики модерністської концепції мистецтва. Постмодерністське зближення протилежностей у характері головного героя: поєднання в особистості Жан-Батиста Гренуя генія та людини без моральних властивостей, митця, що досяг досконалості, і вбивці краси. Трагііронія загибелі головного героя. Функції антиподів Гренуя в романі.

Постмодерністська деконструкція традиційно-гуманістичних уявлень про історію та культуру в романі американського письменника Дж. Хеллера «Уяви собі картину». Засоби організації художньої реальності твору, функція картини Рембрандта «Аристотель, який розмірковує над бюстом Гомера» у художній структурі роману; іронія як домінуючий ракурс бачення світу. Найновіші течії сучасної літератури. Мультикультуралізм. Необароко.


Українська сучасна література
Кризові явища в суспільній свідомості 80-х років. Роль літератури 80-х років у розвитку державотворчих процесів. Актуалізація в літературному процесі творчості поетів-дисидентів (І. Калинця, В. Стуса, І. Світличного, М. Петренка та ін.), письменників розстріляного відродження та українського зарубіжжя (діаспори), а також творчості поетів-постшістдесятників»: В. Кордуна, М. Воробйова та ін. поступове долання соціальної заангажованості літератури у творчості митців 80-х років.

Утворення нових літературних об’єднань і угруповань «БуБаБу», асоціація «500», «Нова література», «Нова дегенерація» та ін. Нове видавничо-корпоративне об’єднання «Смолоскип», «Гранослов». Проза Ю. Андруховича, О. Забужко, Є. Пашковського, В. Медвідя, О. Шелеги, Б. Жолдака, Н. Околітенко та ін. в контексті сучасних стильових новозмін.


ЛІТЕРАТУРА
1.Алексєєв М. П. Російська культура і романський світ / М. П. Алексєєв. – Л., 1985.

2.Анастасьєв Н. А. Творчість Е. Хемінгуея / Н. А. Анастасьєв. – М., 1981.

3.Березіна А. Г. Поезія і проза молодого Рільке / А. Г. Березіна. – Л., 1985.

4.Буачидзе Т. С. Аполлінер і шляхи розвитку французької поезії / Т. С. Буачидзе. – Тбілісі, 1989.

5.Галинська І. Л. Філософські та естетичні основи поетики Дж. Селинджера / І. Л. Галинська. – М., 1975.

6.Герві А. Едгар По / А. Герві. – М., 1987.

7.Горський І. К. Історичний роман Сенкевича / І. К. Горський. – М., 1966.

8.Грибанов Б. Хемінгуей: герой і час / Б. Грибанов. – М., 1980.

9.Давид К. Франц Кафка / К. Давид. – Харков, 1998.

10.Даррел Д. М. Перевантажений ковчег / Д. М. Даррел. – М., 1992.

11.Д’яконова Н. Я. Лірична поезія Байрона / Н. Я. Д’яконова. – М., 1975.

12.Зверев А. М. Джек Лондон / А. М. Зверев. – М., 1975.

13.Зінгерман К. І. Нариси історії драми ХХ ст. Чехов, Стріндберг, Ібсен, Метерлінк,

Піранделло, Брехт, Гауптман, Лорка, Ануй / К. І. Зінгерман. – М., 1979.

14.Історія Всесвітньої літератури: в 9 т. – М., 1994.

15.Карельський А. В. Від героя до людини: два століття західноєвропейської

літератури / А. В. Карельський. – М., 1990.

16.Косиков Г. К. Два шляхи французького постромантизму: символісти і Лотреамон / / Поезія французького символізму. – М., 1993.

17.Левідова І. М. О. Генрі і його новели / І. М. Левідова. – М., 1973.

18.Німецька література після 1945 року / Під ред. В. М. Толмачева // Зарубіжна література ХХ ст. . – М., 2003.

19.Оповідання про тварин. – М., 1966.

20.Ортега-і-Гассет Х. Естетика. Філософія культури / Х. Ортега-і-Гассет. – М., 1991.

21.Покатилова О. О. Культурно-синкретичний аналіз художнього тексту // Всесвітня література в навчальних закладах України. – 1999. – № 2. – С. 39 – 41.

22.Реізов Б. Г. Стендаль: рови вчення / Б. Г. Реізов. – Л., 1988.

23.Соколянський М. Г. Оскар Уайльд. Нарис творчості / М. Г. Соколянський. – К., 1990.

24.Стадніков Г. В. Генріх Гейне / Г. В. Стадніков. – М., 1984.

25.Стоун І. Моряк у сідлі / І. Стоун. – М., 1944.

26.Таємниця Чарлза Діккенса. – М., 1990.

27.Урнов Д. М. Дж. Джойс і сучасний модернізм / Д. Урнов. – М., 1984.

28.Брюховецький В. С. Ліна Костенко: нарис творчості / В. С. Брюховецький. – К., 1990.

29.Брюховецький В. С. Микола Зеров: літ. крит. нариси / В. С. Брюховецький. – К., 1990.

30.Весни розспіваної князь: слово про Антоновича. – Львів, 1989.

31.Жулинський М. Із забуття – в безсмертя / М. Жулинський. – К., 1990.

32.Жулинський М. Микола Хвильовий / М. Жулинський. – К., 1991.

33.Жулинський М. Г. У праці каторжній, в трагічній самоті / М. Г. Жулинський // Куліш П. Твори: у 2 т. – К., 1989. 34. Зуб І. Остап Вишня / І. Зуб. – К., 1989. 35. Івакін Ю. Нотатки шевченкознавця / Ю. Івакін. – К., 1986.

36.Ільницький М. Дмитро Павличко: нарис творчості / М. Ільницький. – К., 1985.

37.Ільницький М. Західноукраїнська і еміграційна поезія 20–30-х років / М. Ільницький. – К., 1992.

38.Ільницький М. Людина в історії: сучасний український історичний роман / М. Ільницький. – К., 1989.

39. сторія української літератури XX ст.: навч. пос.: у 2 т. / За ред. В. Г. Дончика. – К., 1993.

40.Лавріненко Ю. Розстріляне відродження / Ю. Лавріненко. – Париж., 1954.

41.Мельник В. Суворий аналітик доби. Валер’ян Підмогильний в ідейно-естетичному контексті української прози першої пол. XX ст. / В. Мельник. – К., 1994.

42.Мороз Л. Про символізм в українській драматургії / Л. Мороз // Сучасність. – 1993. – № 4.

43.Наєнко М. Григорій Косинка / М. Наєнко. – К., 1989.

44.Новиченко Л. Поетичний світ Максима Рильського / Л. Новиченко. – К., 1993.

45.Павличко С. Дискурс українського модернізму / С. Павличко. – К., 1997.
ІСТОРІЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
Образотворче мистецтво та його мова
Предмет курсу. Понятійний апарат дисципліни. Образотворче мистецтво як вид художньо-естетичної діяльності, етапи його становлення. Види образотворчого мистецтва: графіка, живопис, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво. Мова образотворчого мистецтва. Види і жанри образотворчого мистецтва.
Мистецтво Стародавнього Світу
Мистецтво Стародавнього Сходу. Стародавній Єгипет. Витоки давньоєгипетського мистецтва, його функціональне призначення, стилістична своєрідність. Синтез давньоєгипетської архітектури, живопису і скульптури. Скульптурний портрет у мистецтві стародавнього Єгипту, його іконографічні та образно-пластичні особливості. Мистецтво стародавніх народів на території Месопотамії (Шумер, Асірія, Вавилон).

Античне образотворче мистецтво. Логіка античної гармонії. Грецьке мистецтво: архітектура, скульптура, кераміка. Періодизація, її історична обумовленість. Художні особливості Кріто-Мікенського (егейського) мистецтва. Скульптурні ідоли та провідні майстри стародавньої Греції (всі періоди). Античний живопис. Стилі грецького розпису. Принципи ордерної системи в мистецтві стародавньої Греції і Риму. Дослід співставлення. Мистецтво стародавнього Риму: монументальний живопис та скульптура. Фаюмський портрет.

Мистецтво античних міст Північного Причорномор’я (скульптура та живопис).
Мистецтво доби Середньовіччя
Мистецтво Візантії. Періодизація розвитку мистецтва. Християнський ідеал та його втілення в образотворчому мистецтві. Античний і середньовічний храми. Дослід співставлення. Уніки архітектури Середньовіччя. Архітектурно-живописний ансамбль храму Св. Софії у Константинополі.

Мистецтво Київської Русі (IX – початок XIV ст.). Хрещення Русі і Київська Русь. Історія. Версії. Сучасний погляд. Витоки давньоруської ікони та складання місцевих іконописних осередків. Основні іконографічні типи. Ікона «Трійця» Андрія Рубльова. Монументальний живопис: мозаїки і фрески Софіївського та Михайлівського Золотоверхих соборів у Києві. Фрески Кирилівської церкви. Мистецтво книжкової мініатюри.

Мистецтво Західної Європи романо-готичної доби (XІІ–XIV ст.) мистецтва (скульптура, живопис). Монументально-декоративне оздоблення сакрального інтер’єру періоду готики.

Мистецтво доби відродження
Західноєвропейське мистецтво XIV–XVI ст. Витоки, періодизація та провідні центри італійського ренесансного мистецтва. Втілення ідей гуманізму в образотворчому мистецтві. Діалог середньовічних майстрів і ренесансних художників про сенс творчості. Просторова концепція в творчості художників епохи Відродження (П’єро делла Франческа, Паоло Учело, Рафаель Санті, Якопо Тінторетто, Анібалле Карраччі). Ренесансна і барочна концепції простору церковних інтер’єрів. Ансамбль собору св. Петра в Римі. Скульптура, її місце і роль у художній культурі Ренесансу. Творчість Донателло, Веррокіо, Мікеланджело Буанаротті. Живопис: творчість Джотто, Мазаччо, Белінні, Ботічеллі, Леонардо да Вінчі, Тіціана. Художні особливості ренесансного мистецтва Північної Європи (Нідерланди, Німеччина). Творчість Яна Ван Ейка, Ієроніма Босха, Пітера Брейгеля (старшого), Альбрехта Дюрера, Г. Гольбейна, Л. Кранаха.

Ренесанс на Україні. Історико-культурні умови формування і розвитку мистецтва українського Відродження. Ренесансний стиль в українському стінописі. Зв’язок сакрального живопису з традиціями народного мистецтва (розписи церкви Воздвиження у Дрогобичі, Спаса на Берестові у Києві та інших). Нові риси в українській іконі. Конструктивні та художні особливості українського іконостасу ренесансної доби (іконостас П’ятницької церкви у Львові). Становлення портретного малярства, його стильові особливості. Монументально-декоративна скульптура. Пластичне оздоблення каплиць Боїмів і Кампіанів у Львові. Мініатюра і графіка.



Мистецтво доби бароко і рококо
Мистецтво Західної Європи. Італія: Караваджо і караваджизм. Іспанія: творчість Ель Греко, Франциско Сурбарана, Хусепе де Рібера, Дієго Веласкеса. Голландія: творчість Франса Хальса, Рембрандта. Фландрія (сучасна Бельгія): творчість Рубенса і Ван Дейка. Франція: Ніколя Пуссен.

Українське образотворче мистецтво другої половини XVII–XVІІІ ст. Ікони барокового стилю. Відображення в іконописі історичних подій XVII–XVІІІ ст. Ікони «Козацькі покрови». Настінні розписи у дерев’яних церквах: розписи церкви св. Юрія у Дрогобичі, св. Миколая в с. Середньому-Водному та ін.

Романський храм: вирішення проблеми синтезу архітектури та образотворчого мистецтва.

Настінні розписи в мурованих спорудах: пам’ятки Києва; Лівобережної, Правобережної і Західної України. Портретне малярство, жанри портрета. Мистецтво барокової графіки. Скульптура бароко. Творчість Й. Пінзеля. Твори М. Філевича, П. Полейовського, декоративне різьблення іконостасів.


Мистецтво другої половини XVIII – першої половини XIX ст
Мистецтво західної Європи. Франція: творчість Жака Луї Давіда, Жана Огюста Енгра. Іспанія: портретний живопис Франсіско Гойї. Англія: Джон Констебл, Уільм Тернер. Романтизм 20–30-х років XIX століття. Творчість Ежена. Делакруа і Т. Жеріоко. Творчість Г. Курбе, К. Коро, О. Дом’є, Ж. Міллсе (реалізм середини ХІХ ст.).

Мистецтво України (кінець XVIII – перша пол. XIX ст.) Церковний монументальний живопис. Станковий живопис. Творчість Д. Левицького, В. Боровиковського і В. Тропініна. Живописна та графічна спадщина Т. Г. Шевченка. Українська народна картина, жанри та живописні особливості


Мистецтво другої половини XIX – початку ХХ ст
Мистецтво Західної Європи. Імпресіонізм. Творчість Едуарда Мане, Клода Моне, К. Пісарро, А. Сіслея, О. Ренуара, А. Тулуз-Лотрека, Едгара Дега. Творчість О. Родена. Постімпресіонізм. Нові живописні проблеми та їх вирішення у творчості Поля Сезана, П. Гогена, Я. Ван-Гога.

Мистецтво Росії. Художники-передвижники. Творчість В. Крамського, І. Рєпіна, В. Ге, В. Сурікова, К. М’ясоєдова та ін. Пейзаж в російському мистецтві.

Образотворче мистецтво України. Продовжувачі традицій Т. Шевченка – Л. Жемчужников, І. Соколов, К. Трутовський. Творчість живописців – С. Васильківського, М. Констанді, М. Пимоненка, Г. Світлицького, П. Мартиновича. Портрет у творчості О. Мурашка і М. Жука. Живопис на західноукраїнських землях. Творчість К. Устиновича, О. Новаківського, І. Труша, А. Монастирського. Декоративний живопис. Розписи Володимирського собору та Кирилівської церкви у Києві. Монументально-декоративна скульптура. Творчість Л. Позена.

Західноєвропейське образотворче мистецтво Хх – початку Ххі ст
Історичні та соціальні передумови виникнення мистецтва модернізму. Основні напрямки – фовізм, експресіонізм, абстракціонізм, футуризм, дадаїзм, сюрреалізм, кубізм, поп-арт та їх представники. Творчість Анрі Матісса, Казимира Малевича, Василя Кандинського, У. Боччоні, Сальвадора Далі, Пабло Пікассо та ін.
Образотворче мистецтво радянської доби
Особливості розвитку образотворчого мистецтва радянської доби. Вплив плану монументальної пропаганди на розвиток скульптури. Мистецтво В. Мухіної, В. Вучетича. Графіка В. Фаворського. Живопис К. Петрова-Водкіна, О. Дейнеки. Становлення соцреалізму як мистецького напрямку.
Українське образотворче мистецтво
Специфічні риси української графіки. Творчість Георгія Нарбута. Формування української школи монументального живопису. Творчість Михайла Бойчука. Станковий живопис. Творчість О. Мурашка, Ф. Кричевського, А. Петрицького, М. Самокиша та ін. Скульптура. Творчість українських скульпторів І. Кавалерідзе, Б. Кратка, І. Рашевського. Мистецтво української діаспори. Новітні явища вітчизняного образотворчого мистецтва. Г. Яблонська, В. Чепелик, А. Чебикін, М. Стороженко.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"
Комплексний іспит з фаху проводяться у формі тестування, що спрямоване на виявлення рівня теоретичних знань з професійно-орієнтовних...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"
Комплексний іспит з фаху проводяться у формі тестування, що спрямоване на виявлення рівня теоретичних знань з професійно-орієнтовних...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"
На даний освітній рівень приймаються особи, які мають базову вищу освіту за спеціальністю 020210 “Фотомистецтво”, кваліфікація “Бакалавр...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітньо-кваліфікаційного рівня
На даний освітньо-кваліфікаційний рівень приймаються особи, які мають базову вищу освіту за спеціальністю 020210 «Фотомистецтво»
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст"
«Кіно, телемистецтво», кваліфікація «Бакалавр кіно, -телемистецтва» і вступають на спеціалізації: «Режисура кіно і телебачення»,...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма вступного фахового випробування
України, іноземних громадян та осіб без громадянства, при вступі на навчання для здобуття ступеня
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма вступного фахового випробування (співбесіди)
України, іноземних громадян та осіб без громадянства, при вступі на навчання для здобуття ступеня магістра
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма фахового вступного випробування при вступі на ІІІ курс для здобуття освітнього ступеня бакалавр
«Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» для здобуття ос бакалавра та здобули освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма фахового вступного випробування при вступі на ІІ курс для здобуття освітнього ступеня бакалавр
«Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» спеціалізації «Режисура кіно І телебачення», «Майстерність оператора кіно І телебачення»,...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма фахового вступного випробування при вступі на ІІ курс для здобуття освітнього ступеня бакалавр
«Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» спеціалізації «Режисура кіно І телебачення», «Майстерність оператора кіно І телебачення»,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка