Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"



Сторінка1/5
Дата конвертації09.04.2017
Розмір1.31 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

ФАКУЛЬТЕТ КІНО І ТЕЛЕБАЧЕННЯ

ПРОГРАМА

КОМПЛЕКСНОГО ФАХОВОГО ВИПРОБУВАННЯ

при вступі на навчання

за програмами освітнього ступеня

"МАГІСТР"

за спеціальністю

021 «Аудіовізуальне мистецтво та виробництво»

Спеціалізацією "Фотомистецтво"

Затверджено

на засіданні ради

факультету кіно і телебачення

протокол № 6

від 29лютого 2016 р.

декан ФКіТБ __________

Котляр С.В.

Київ 2016



ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

На даний освітній рівень приймаються особи, які мають базову вищу освіту за спеціальністю 6.020210 “Фотомистецтво”, кваліфікація “Бакалавр фотомистецтва”та особи, що мають повну вищу освіту за спеціальністю 7.02021001 «Фотомистецтво».

Комплексний іспит з фаху проводяться у формі тестування, що спрямоване на виявлення рівня теоретичних знань з професійно-орієнтовних дисциплін, необхідних для виконання виробничих функцій, а саме:


  1. Історія кіно і телебачення.

  2. Історія театру.

  3. Історія літератури.

  4. Історія образотворчого мистецтва.

  5. Історія фотомистецтва:

  6. Фотокомпозиція.

  7. Майстерність фотохудожника

ІСТОРІЯ КІНО І ТЕЛЕБАЧЕННЯ


Що таке кіно. Шляхи до винаходу.
Технічні та соціокультурні передумови винаходу кіно. Науково-технічна революція ХІХ сторіччя. Від театру тіней до «живої» фотографії. «Чарівний ліхтар» А.Кірхера. Камера-обскура – предтеча фотографічного апарату. Винахід фотографії та її розповсюдження у Європі. Фонограф Т.-А. Едісона та перші спроби запису звуку. Винахід кінематографу. Патенти на знімальну та проекційну техніку в Америці, Франції, Німеччині, Україні та інших країнах.

Періодизація розвитку кіно. Принципи створення документального, анімаційного та ігрового фільмів. Жанрово-тематичний розподіл. Кіно як вид мистецтва та суспільної інформації. Синтетична природа кіно. Поняття «екранності». Розвиток кіно в Україні як частина загальносвітового процесу. Кіно, телебачення, відео як форми сучасної екранної культури. Поняття «інтерактивності» та «віртуальної реальності» екранного «тексту», пов’язанного з комп’ютерними технологіями. Дигітальний екран як новий естетичний феномен .


Перші кроки кіно в Європі та Америці. Європейське кіно 1909-1918рр.
28 грудня 1895 року – перший публічний кіносеанс. Особливості кінотеатрального показу. Перші фільми братів Люм’єрів. Початок кінодокументалістики. Жорж Мельєс: мистецтво перетворення. 1902-1906 роки – найуспішніший період творчої діяльності Мельєса («Подорож на Місяць», «Фауст»). Французька комічна школа. Макс Ліндер – перша світова зірка комедії. Кінокомпанії конкуренти «Пате» та «Гомон». Перші французькі кіносеріали та їх творці (Луї Фейад, Вікторен Жассе та інші). Екранізації компанії «Фільм д’ар».

Брайтонська школа: пошуки кіномови. Фільми Д.А.Сміта, С.Хепуорта та Д.Уільямсона. Італійське кіно в пошуках форми видовища: від «Камо Грядеші?» до «Кабірії».

Кіно США на шляху до мистецтва. Поява кіно в Америці та Т. Едісон. «Патентна війна». Створення Голівуду. Перші американські кінематографісти. Е.Портер та народження вестерна.
Кіно Німеччини та Центральної Європи. Феномен датського кіно
(У.Гад, А.Нільсен). Піднесення шведського кіно. Творчість В.Шестрема та М.Стіллера.

Соціокультурні передумови появи кіномистецтва в Україні та Росії. Перші хронікальні зйомки. Творчість А.Федецького. Розвиток кінопромисловості. Перші кінопідприємці (А.Дранков, О. Ханжонков, Д. Харітонов та інші). Фільми, зроблені на українському національному матеріалі («Сватання на Гончарівці» та інші). Творчість режисерів Є.Бауера, В.Гардіна, Я.Протазанова, П.Чардиніна. «Розумний» кінематограф та перші кроки просвітницького кіно. Кіно та література. Ранні екранізації класики. Микола ІІ та кінематограф. «Королі» та «королеви» екрана. Таємниця Віри Холодної.

Анімаційне кіно: роки становлення. Творчість Дейва і Макса Флейшера. Лялькова анімація. Творчість В.Старевича та інших.
Американське кіно початку ХХ сторіччя.
Кіно як фольклорна свідомість американської нації. Д.-У. Гріффіт: шлях до режисури. Ранні фільми. «Народження нації» і «Нетерпимість» - народження кінематографічної естетики, особливості стилю та світогляду, вплив на подальший розвиток кіномистецтва. Пізня творчість режисера.

Американське кіно «епохи джазу». Становлення і розквіт Голівуду. Формування «системи зірок» у Голівуді та їх роль в американському кіно (Т.Бара, П.Негрі, Р.Валентіно, Д.Фербенкс та інші). Феномен Мері Пікфорд.

Основні етапи життя і творчості видатного актора і режисера Е. фон Штрогейма. Початок професійної діяльності. «Дурнуваті дружини», «Карусель» – романне кіно. «Жадібність» – особливості побудови образної структури. «Весільний марш», «Королева Келлі». Акторські роботи Штрогейма.

Основні етапи життя і творчості Р. Флаерті. Новаторство режисера: тривале кіноспостереження реального життя. «Нанук з Півночі» як прообраз майбутнього науково-пізнавального фільму. «Індустріальна Британія», «Людина з Арану», «Табу», «Луізіанська історія» та інші фільми. Вплив Р.Флаерті на світове кіномистецтво. Паралелі з британською школою документального кіно. Документалістика Джона Грірсона.


Американська комічна та її вплив на подальший розвиток жанру комедії.
Жанр комедії як найбільше досягнення американського кінематографу 1920-х років. Зв’язок кінокомедії з «низькими» формами народної культури. «Американська комічна» як синтез прийомів цирку, балагану, мюзик-холу. Мак Сеннет - родоначальник американської комедії. Життєвий та творчій шлях М.Сеннета. Студія «Кістоун» та її зірки. Традиції італійської комедії дель арте в фільмах Мака Сеннета. Що таке «слепстік» та «гег». Мак Сеннет як кінопідприємець та режисер.

Чарлі Чаплін та його фільми. Життєвий шлях Ч.Чапліна. Приїзд В США. Дебют на студії «Кістоун». Створення «класичної» маски Чапліна-актора. Творчість Ч. Чапліна 1920-х років. Картини «Малюк», «Золота лихоманка» та інші. Поява звуку в кіно та фільми Чапліна «Вогні великого міста» та «Нові часи». «Великий диктатор» - перша звукова картина Ч.Чапліна. Останні роботи режисера.

Життя і творчість Гарольда Ллойда. Характеристика маски Г.Ллойда. Вплив звуку на розвиток кар’єри Г.Ллойда.

Бастер Кітон – «людина з кам’яним обличчям». Характеристика творчості Б.Кітона. Періодизація творчості актора.

Порівняльна характеристика творчості класиків американської комедії Ч. Чапліна, Г.Ллойда та Б.Кітона. Вплив американської комедії на розвиток жанру.
Експерименти в кіно Європи. Французький авангард.
«Авангард» - художній напрямок європейського кіно 1920-х років. Пошук формальних засобів кіновиразності. «Перший авангард» - французький імпресіонізм. Теорія кіно Луї Деллюка. Фотогенія як лозунг боротьби за оновлення кіно. Вплив інших видів мистецтва.

Творчість Абеля Ганса. Експерименти з оптикою. Картина «Наполеон» - найбільше досягнення А. Ганса. Ообливості режисерської манери А. Ганса. Фільми Жана Епштейна та Жермен Дюлак. Експерименти Фернана Леже. Рання творчість Рене Клера. Вплив дадаїзму на фільми Р.Клера 1920-х років.

Елитарний характер французького кіноавангарду другої половини 20-х років ХХ сторіччя. Вплив сюреалізму на французький кіноавангард. Загальна характеристика творчості Л.Бунюеля. Особливості поетики фільмів Л.Бунюеля. Робота К.Т.Дрейера у Франції. Особливості поетики фільму «Страсті Жанни Д’Арк». Вплив французького кіноавангарду на подальший розвиток кіно.

Німецький кіноекспресіонізм.
Створення кінофірми УФА. Повоєнна криза німецької нації, потреба у міфології. Виробництво монументальних історичних епопей. Фільми Ернста Любича. Творчість В. Пабста. Жанрово-стильові особливості німецького кіно 20-х рр. ХХ сторіччя.

Експресіонізм як творча та ідеологічна альтернатива імпресіонізму. Фільм «Кабінет доктора Калігарі» та його роль в становленні нового напрямку. Творчість Р.Віне. Вплив нових теоретичних праць у філософії та психології на фільми експресіоністів. Творчість Ф.Ланга. Неоромантичні тенденції та експресіоністська стилістика. Фільми «Нібелунги», «Доктор Мабузе», «Метрополіс» як феномен європейської культури.

Жанрово – стильові особливості каммершпілє. Основні етапи творчості Ф.Мурнау. «Носферату – симфонія жаху»: перемога любові над тиранією. «Остання людина»: культ «маленької людини», гуманістичний пафос і відкриття стилістики «тихого» реалістичного кінописьма. «Фауст»: глобальність концепції, традиції німецької культури. Від’їзд Мурнау з Німеччини. Робота в США.
Становлення української національної кіноіндустрії. Творчій шлях О.Довженка.
Документальне кіно в Україні: пропагандистські функції та хроніка подій. Заснування ВУФКУ (1922р.), розвиток кінопромисловості. Установка на масову аудиторію. Творчість П.Чардиніна, Г.Стабового, Г.Тасіна. Робота в кіно Леся Курбаса. Прихід в кіно О.Довженка.

Загальна характеристика українського кіно другої половини 1920-х рр. Ствердження національного матеріалу, розробка та модернізація української міфології. Формування системи екранної культури: кінопромисловість, кінопрокат, кіноосвіта, кінопреса. «Два дні» Г.Стабового та «Нічний візник» Г.Тасіна в контексті загальноєвропейського кіно. Інонаціональний матеріал в фільмах України («Беня Крик» та ін.). Акторські роботи А.Бучми, Ю.Шумського та І.Замичковського.

Іван Кавалерідзе – скульптор. Перші кроки в кіно. Прихід в режисуру. Домінанта пластики. «Злива», «Перекоп», «Штурмові ночі», «Коліївщина»: пластичний епос. Цензурні тиски. Постановка фільмів-опер «Наталка - Полтавка» та «Запорожець за Дунаєм». Пізні стрічки Івана Кавалерідзе.

О.Довженко в контексті української культури кінця ХІХ- поч. ХХ століття. «Звенигора» як синтезований кіноміф. «Арсенал» і поетика німецького експресіонізму. «Земля» – поетика ліричного епосу. «Іван», «Аероград», «Щорс» – державницька ідеологія засобами модерного кінописьма. Робота Довженка в документальному кіно: «Битва за нашу радянську Україну» та «Перемога на Правобережній Україні...». «Україна в огні»: трагедія митця. Фільм «Мічурін» – драма перетворювача природи. Літературна творчість Довженка: «Зачарована Десна», та інші кіноповісті. Незавершена стрічка «Прощавай, Америко!». «Поема про море» – остання робота майстра.


Основні досягнення радянського німого кіно.
Революція і кінематограф. Творчість та ідеологія. Нова тематика на екрані. Організаційне будівництво. Від хроніки до образної публіцистики. Характеристика агітфільмів. Загальна характеристика радянського кіно 1920-х рр. Формування жанрово-тематичних та стильових напрямків в радянському кіно. Радянський авангард – пошуки та відкриття. Лев Кулешов та його майстерня. Стилі і жанри, особливості пошуків кіномови. Творчість В. Пудовкіна. Фільм «Мати» як вершина реалістичного стилю. Б. Барнет: поєднання жанру та реалістично проробленого матеріалу. Творчість Б.Барнета. Основні етапи творчого шляху. Комедії 1920-х рр. «Дівчина з коробкою» та «Дім на Трубній»: поєднання ексцентрики та психологізму. «Окраїна»: масштаб історії і лірика приватного життя. Робота в Україні. Фільми «Подвиг розвідника», «Щедре літо». Пізня творчість Барнета: «Борець і клоун», «Ляна», «Оленка». Вплив творчості режисера на сучасний кінематограф.

ФЕКСи: західний вектор та традиції народної культури. Школа «Ленфільму»: традиції високої культури і прийоми «низьких» жанрів.

Загальна характеристика неігрового кіно СРСР 1920-рр. Загальна характеристика творчості Е.Шуб. Дзиґа Вертов та його пошуки універсальної кіномови. Заснування групи «кіноків». «Світ без маски» - як мета. «Крокуй, Радо!», «Шоста частина світу»: пошуки образної мови публіцистичного кіно. Випуски «Кіноправди». Співпраця з оператором М.Кауфманом. Фільми Дзиги Вертова, зроблені в Україні – «Одинадцятий», «Людина з кіноапаратом», «Симфонія Донбасу». Особливості стилю, розвиток кіномови. Символічність побудов, алегорії та метафори в документальній оповіді. Пізня творчість Вертова: драма новатора.

С.Ейзенштейн і розвиток загальноєвропейської культури ХХ сторіччя. Навчання у В. Мейєрхольда. Прихід в кіно. Перші експерименти. «Монтаж атракціонів» раннього Ейзенштейна. Фільм «Страйк». «Броненосець «Потьомкін» як новаторський кінематографічний текст. Фільми «Жовтень» та «Старе і нове» - «інтелектуальне кіно». Подорож в Європу та США. Драми 1930-х років. Фільми «Олександр Невський» та «Іван Грозний». Теоретичні труди режисера. Вплив С.Ейзенштейна на світове кіномистецтво.

Формування кінорепертуару в картинах Ф.Ермлера, А.Роома, Г.Козинцева та Л.Трауберга.
Поява звуку в кіно. Реформування системи виражальних засобів.
Суперечки щодо функції звуку в кінематографі. Роль звуку та слова у зміні екранного образу героя. Магія слова як збудника дії. Звільнення персонажу з монтажного «кадра-клітини». Подовження тривалості кадру, зміни в його компонуванні: внутрікадровий рух, багатоплановість, взаємодія планів. Набуття глядачем більшої свободи в оцінці фільму. Перші звукові радянські фільми. «Путівка в життя» М.Екка, «Гармошка» І.Савченка, «Коліївщина» І.Кавалерідзе та ін. Екранне слово і зміни екранного образу героя. Демократизація кіномови в ранніх звукових фільмах. Пафос становлення нової людини, що долає історичні перешкоди і власну недосконалість. «Чапаєв» братів Васильєвих – новий реалістичний епос. Становлення нового героя: через тернії недосконалості до майбутньої гармонії. Об’ємність та реалістична багатогранність характерів.

Кіноміфи 1930-х років. Нормативність тематики та естетичних рішень. Перший з'їзд радянських письменників (1934). Метод соціалістичного реалізму. Принципи радянського історичного фільму: «Петро Перший», «Олександр Невський», «Мінін і Пожарський», «Богдан Хмельницький». Історико-революційна тематика у творчості Г.Козінцева та Л.Трауберга (трилогія про Максима), Е.Дзигана («Ми із Кронштадта») та інших. Сучасність, суспільні та особистістні конфлікти в картинах Ф.Ермлера, І.Хейфіца та А.Зархі. Антифашистська тематика на екрані. Музичні комедії як синтез реальності та кінематографічної вигадки. Фільми Г.Александрова та І.Пир’єва. Вплив західних музичних картин. Зірки довоєного кіно - М.Ладиніна, Л.Орлова, В.Серова, М.Крючков, П.Алейніков, Б.Андреєв та ін.

Творчість Ігоря Савченка. Робота в театрі, досвід театральної режисури. «Гармошка»: мюзикл про красу і гармонійність світу. Епос і лірика у фільмах «Вершники» та «Богдан Хмельницький». Державницький епос: «Третій удар». Поєдинок влади і поета у фільмі «Тарас Шевченко». Педагогічна діяльність І.Савченка.

Характеристика етапів творчої біографії Марка Донського. Трилогія за повістями М.Горького: «Дитинство», «Серед людей», «Мої університети» – прообраз неореалістичної поетики. «Райдуга»: трагедія і краса нескореного духу. Повоєнна творчість. Фільм «Дорогою ціною». Вплив Донського на світове кіномистецтво.


Голівуд 1930-х років. Еволюція системи жанрів.
Загальна характеристика економічної, політичної та соціокультурної ситуації в країні та її вплив на кінематограф. Поява звукового кіно. Ствердження системи кінозірок. Європейські зірки на американському екрані (М.Дітрих, Г.Гарбо, В.Лі). Еволюція системи жанрів. Вестерн, пригодницькі фільми і трилери. Мелодрама в епічному форматі – «Віднесені вітром». Компенсаторні функції жанрового кіно в епоху історичних та соціальних потрясінь. Поява «виробничого кодексу». Жанр мюзиклу в американському кіно. Вклад в становлення жанру Б.Берклі, Д.Дурбін, Ф.Астера, Дж.Гарленд, М.Руні та інших. Брати Маркс та жанр комедії.

Основні етапи творчості Д.Форда. Збагачення палітри жанрового кіно психологізмом. Об’ємність соціального фону та стереоскопічність персонажів. Критичний пафос. Поетика кращих фільмів режисера.

У.Дісней - дебют в анімації. Серіал про Мікі Мауса. Початок роботи над повнометражними фільмами: «Білосніжка і семеро гномів». Новаторство У.Діснея, його вплив на розвиток світової анімації.
Творчій шлях О.Уеллса.
Основні етапи творчого шляху О.Уеллса. Дитинство режисера. Театральний досвід О.Уеллса. Робота на радіо. Запрошення до Голівуду. Робота над фільмом «Громадянин Кейн». Співпраця з сценаристом Германом Манкевичем та оператором Греггом Толандом. Новаторство режисера у фільмі «Громадянин Кейн». Європейський період творчості О.Уеллса. Шекспірівські екранізації: масштаб історичної драми. «Процес» та інші стрічки. «Ф. як фальшивка» - остання робота Уеллса – режисера. Незавершенні проекти О.Уеллса. Робота О.Уеллса на телебаченні. Уеллс – актор. Робота в картинах інших режисерів (К.Ріда, Д.Хьюстона, А.Ганса, Р.Клемана, Т.Річардсона, С.Бондарчука, П.П.Пазоліні, К.Шаброля та інших). О.Уеллс – сценаріст. Сучасність стилістики фільмів режисера.
Основні характеристики британського і французького кіно 1920-30-х рр.
Загальна характеристика британського кіно 1920-х рр.: домінування комерційного кіно, залежність від американського кінематографу. Біль про квоту. Розквіт британського кіно 1930-х років. Фільми А.Хічкока. Вплив німецького експресіонізму на творчість А.Хічкока. Саспенс та «класичні» принципи побудови трилера в картинах А.Хічкока. Американський період творчості режисера.

Творчість О.Корди: «Приватне життя Генріха VIII», «Рембрандт», «Леді Гамільтон» та ін. Корда – продюсер.

Загальна характеристика французького кіно 1920-30-х рр. Творчість Ж.Віго «Аталанта» і «Нуль за поведінку». Вплив Ж.Віго на формування у французькому кіно стилю «поетичного реалізму». Художньо-стильові особливості «поетичного реалізму». Фільми М.Карне «Набережна туманів» і «День починається»: романтичний песимізм. Творчість Ж.Ренуара, фільми «Велика ілюзія» та «Правила гри»: образ європейської цивалазації на краю безодні. Мистецтво мізансценування: глибокофокусна оптика, довгі плани, стереоскопічна драматургія. Р.Клер: класика французької витонченості. Творчість Жана Габена.
Кіномистецтво Другої світової війни.
Світовий кінематограф під час Другої світової війни. Здобутки кінодокументалістики. Кінооператор на фронті. Фільм про першу велику перемогу радянської зброї «Розгром німецько-фашистських військ під Москвою» (1942р.). Робота в документальному кіно О.Довженка, Ю.Райзмана, Р.Кармена, С.Юткевича, С.Герасімова. Картина «День війни» М.Слуцького. Фільми «Берлін» та «Суд народів.» Кіно та воєнна пропаганда. Акцент на роботу з хронікальним матеріалом. Радянське кіно про народний подвиг – «Секретар парткому» І.Пир'єва, «Вона захищала Батьківщину» Ф.Ермлера, «Райдуга» М.Донського, «Людина №217» М.Ромма, «Навала» А.Роома. Бойові кінозбірки. Антифашистська тематика в кіномистецтві США та Великої Британії. Кіноекран фішистської Германії та Італії. Зірки ІІІ Рейха – М.Рьокк, Ц.Леандер, О.Чехова. Британське неігрове кіно. Документалістика в США. Серіал Ф.Капри «Чому ми воюємо». Фільми «Прелюдія війни», «Нацисти наступають», «Битва за Британію» та інші. У.Уайлер та фільми його групи. Картина «Красотка з Мемфісу» та інші. Кіножурнал «Марш часу». Французьке кіно часів окупації. Картина Марселя Карне та Жака Превера «Вечірні відвідувачі».
Світове кіно повоєнного періоду.
Кіномистецтво післявоєнних років. Посилення демократичних тенденцій в світовому кінематографі.

«Полювання на відьом» та криза в кіно США. Конкуренція кіно та телебачення. Соціальна тематика. Фільми «Бумеранг», «Пінг», «Втрачений уик-енд» та інші. Стилістика «фільм нуар» в картинах Д.Хьюстона, Б.Уайлдера, Е.Дмитрика, О.Уеллса та інших. Широкоекранні епопеї «Війна та мир», «Бен Гур», «Клеопатра». Стереокіно. Боротьба за глядача. Новий етап в акторському мистецтві. Фільми за участю Марлона Брандо, Джеймса Діна, Мерелін Монро, Грегорі Пека, Елізабет Тейлор та інших.

Французький екран 1950-х років. Видовищность і якість. Комедії Жака Таті. «Красуня та чудовисько» та «Орфей» Жана Кокто. Мелодрами Макса Офюльса. Фільми Робера Брессона.

Продовження воєнної теми в радянському кіно. Фільми «Молода гвардія» С.Герасімова, «Подвиг розвідника» Б.Барнета, «Повість про справжню» людину А.Столпера. Ідеологія холодної війни та рішення цієї теми в картинах «Російське питання», «Секретна місія», «Зустріч на Ельбі» та інших. Фільми з послабленим драматичним сюжетом: «Сільська вчителька» М.Донського, «Сільскій лікар» С.Герасимова, «Кавалер Золотої Зірки» Ю.Райзмана, «Кубанські казаки» І.Пир'єва. Акторські образи М.Ладиніної, В.Марецької, Т.Макарової. Ідеологія російської державності: «Кутузов», «Адмірал Нахімов» та ін. Батальні фільми: «Падіння Берліна», «Третій удар». 1950-ті роки: пошук нового матеріалу і нових форм. Поява інтересу до подробиць реального життя. Покоління фронтовиків. Виникнення діалогу поколінь: нове дихання старших. «Летять журавлі» як синтез традиції та нової поетики. Робота оператора С.Урусевського.


Італійський неореалізм.
Художньо-стильові особливості італійського неореалізму. Повоєнна дійсність Італії: країна потребує нового морального кодексу. Від мелодраматичних конструкцій до реальних драм життя. Фільм Р.Росселіні «Рим – відкрите місто» як маніфест неореалізму. Поезія і драма у фільмі В. Де Сіки «Викрадачі велосипедів». Цензурні бар’єри другої половини 1940-х рр., еволюція неореалізму упродовж 1950-х рр. Творчість Р. Росселіні, В. Де Сіки, Дж. Де Сантіса. Дебют в кіно Ф.Фелліні, М.Антоніоні, Л.Вісконті. Творчість Ч.Дзаваттіні. Фільми за участю Анни Маньяні. Прототип та типаж очами італійських неореалістів. Неореалізм та «політичне кіно» Італії. Неореалістичні тенденції в сучасному кінопроцесі.
Кінематограф Азії.
Загальна характеристика розвитку кіно в країнах Азії. Народження індійського кіно. Проблема національних традицій в індійському кіно. Бенгальський та бомбейський кінематограф. Розвиток кіно після отримання Індією незалежності. Творчість С.Рея: індійський неореалізм. Трилогія про Апу. Дінастія Капурів. Нові зірки в індійському кіно 1970-80-х років.

Зміна ставлення до японського кіно після світового тріумфу фільму А.Куросави «Расьомон». Реальність як фальш. Традиції східної філософії та стрічки Куросави. «Сім самураїв», «Трон в крові», «Ран», «Під стук трамвайних коліс» та інші фільми режисера. Особливості поетики та світогляду. Вплив на світове кіномистецтво.

Творчість Я.Одзу. Канони класичної японської естетики та кінематограф Я.Одзу. Жанрово-стильові особливості його творчості.

Життєвий та творчій шлях К.Мідзогуті. Тематика його фільмів. Особливості зображальної культури фільмів К.Мідзогуті. Вплив традицій японського класичного теару та живопису на його творчість. Вплив режисера на подальший розвиток західного кіно. Сучасний кінематограф Японії. Такеши Кітано та його фільми.

Традиції та новаторство на екрані. «Нова хвиля» французького кіно. «Вільне кіно» Великої Британії.

«Нова хвиля» французького кіно. Загальна характеристика французького кіно кінця 1950-х початку 1960-х років. Андре Базен та його погляди. Архівне походження нової режисури: народження модерної поетики як переосмислення «старого» кіно. Ідея кіноавтора: кінокамера як авторучка. Нова реальність і нова персоніфікація особистісних установок. Фільми «400 ударів» та «На останньому подиху» як маніфест «нової хвилі». Подальша кінокар’єра Ф.Трюффо та Ж.-Л.Годара. Фільми К.Шаброля, Е. Ромера, А.Рене. Документальне кіно Франції. «Сінема-веріте» та Дзіга Вертов. «Нова хвиля» в загальноєвропейському кінопроцесі. ЇЇ вплив на подальший розвиток кіномови.

«Вільне кіно» Великої Британії та англійська школа документального кіно. Англійська побутова п’єса та кінематограф «розлючених». Екранізація творів Джона Осборна. Творчість Л.Андерсона, Т.Річардсона, К.Рейса. Картини «Комедіант», «Самотність бігуна довгу дистанцію», «Том Джонс» та інші. Девід Лін та його фільми в контексті англійського кіно 1950-60-х років. Фільми «Міст через річку Квай», «Лоуренс Аравійський», «Доктор Живаго». «Англійський соціальний реалізм» та подальший розвиток кіно Великої Британії. Фільми С.Фрірза, М.Фіггіса, Д.Бойла та інших.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5

Схожі:

Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"
Комплексний іспит з фаху проводяться у формі тестування, що спрямоване на виявлення рівня теоретичних знань з професійно-орієнтовних...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"
Комплексний іспит з фаху проводяться у формі тестування, що спрямоване на виявлення рівня теоретичних знань з професійно-орієнтовних...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"
На даний освітній рівень приймаються особи, які мають базову вищу освіту за спеціальністю 020203 “Кіно, телемистецтво”, кваліфікація...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітньо-кваліфікаційного рівня
На даний освітньо-кваліфікаційний рівень приймаються особи, які мають базову вищу освіту за спеціальністю 020210 «Фотомистецтво»
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст"
«Кіно, телемистецтво», кваліфікація «Бакалавр кіно, -телемистецтва» і вступають на спеціалізації: «Режисура кіно і телебачення»,...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма вступного фахового випробування
України, іноземних громадян та осіб без громадянства, при вступі на навчання для здобуття ступеня
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма вступного фахового випробування (співбесіди)
України, іноземних громадян та осіб без громадянства, при вступі на навчання для здобуття ступеня магістра
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма фахового вступного випробування при вступі на ІІІ курс для здобуття освітнього ступеня бакалавр
«Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» для здобуття ос бакалавра та здобули освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма фахового вступного випробування при вступі на ІІ курс для здобуття освітнього ступеня бакалавр
«Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» спеціалізації «Режисура кіно І телебачення», «Майстерність оператора кіно І телебачення»,...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма фахового вступного випробування при вступі на ІІ курс для здобуття освітнього ступеня бакалавр
«Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» спеціалізації «Режисура кіно І телебачення», «Майстерність оператора кіно І телебачення»,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка