Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"



Сторінка3/5
Дата конвертації09.04.2017
Розмір1.31 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5

ЛІТЕРАТУРА
1. Абуш А. Шиллер / А. Абуш. – М., 1964.

2. Адмони В. Генрик Ибсен / В. Адмони. – М., 1956.

3. Акимова А. Дидро / А. Акимова. – М., 1963.

4. Андреев М. Средневековая европейская драма. Происхождение и становление (X–ХІІІ вв.) / М. Андреев. – М., 1989.

5. Аникст А. Театр эпохи Шекспира / А. Аникст. – М., 1965.

6. Аникст А. Теория драмы на Западе в первой половине XIX в. Эпоха романтизма / А. Аникст. – М., 1980.

7. Аникст А. Теория драмы от Гегеля до Маркса / А. Аникст. – М., 1983.

8. Аникст А. Шекспир / А. Аникст. – М., 1964.

9. Аникст А. Шекспир. Ремесло драматурга / А. Аникст. – М., 1974.

10. Аникст А. А. Теория драмы от Аристотеля до Лессинга / А. А. Аникст. – М., 1967.

11. Антична литература / За ред. О. О. Тахо-Годи. – К., 1976.

12. Античная литература. Греция. Антология. – Ч. І, II. – М., 1989.

13. Антонович Д. Триста років українського театру. 1619–1919 / Д. Антонович. – Л., 2001.

14. Антонович Д. Триста років українського театру. 1619–1919 / Д. Антонович. – Прага, Український видавничий фонд, 1925.

15. Балашов Н. Испанская классическая драма / Н. Балашов. – М., 1975.

16. Бальзак О. Предисловие к «Человеческой комедии» (будь-яке видання).

17. Барг М. Шекспир и история / М. Барг. – М., 1979.

18. Бартошевич А. Комическое у Шекспира / А. Бартошевич. – М., 1975.

19. Баткин Л. Итальянские гуманисты. Стиль жизни. Стиль мышления / Л. Баткин. – М., 1978.

20. Бачелис Т. Шекспир и Крег / Т. Бачелис. – М., 1983.

21. Белецкая Л. К. Украинский советский драматический театр / Л. К. Белецкая. – К., 1984.

22. Берковский Н. Романтизм в Германии / Н. Берковский. – Ленинград, 1973.

23. Біленький О. Античні літератури // Антична література. Хрестоматія / О. Біленький. – К., 1968.

24. Бобошко Ю. М. Режисер Лесь Курбас / Ю. М. Бобошко. – К.: Мистецтво, 1987.

25. Бояджиев Г. Вечно прекрасный театр эпохи Возрождения. Италия, Германия, Англия / Г. Бояджиев. – Ленинград, 1973.

26. Бояджиев Г. Мольер. Исторические пути формирования жанра высокой комедии / Г. Бояджев. – М., 1967.

27. Бояджиев Г. От Софокла до Брехта за сорок театральных вечеров / Г. Бояджиев. – М., 1981.

28. Бояджиева Л. В. Рейнхардт / Л. В. Бояджиева. – Ленинград, 1987.

29. Ванслов В. Эстетика романтизма / В. Ванслов. – М., 1966.

30. Гарин Э. С Мейерхольдом. Воспоминания / Э. Гарин. – М.: Искусство, 1974.

31. Гете И. Об искусстве / И. Гете. – М., 1975.

32. Гюго В. Предисловие к драме «Кромвель» (Будь-яке видання).

33. Данилов С. С. Русский драматический театр ХІХ века. – Т. 1. Первая половина ХІХ века / С. С. Данилов. – Л. – М., 1957.

34. Данилов С. С. Русский драматический театр ХІХ века. – Т. 2. Вторая половина ХІХ века / С. С. Данилов, М. Г. Португалова. – Ленинград, 1974.

35. Дейч А. Ф.-Ж. Тальма / А. Ф.-Ж. Дейч. – Л., 1973.

36. Дидро Д. Беседы о «Побочном сыне». Парадокс об актёре // Эстетическая и литературная критика / Д. Дидро. – М., 1980.

37. Дмитриев Ю. А. История русского и советского драматического театра: от истоков до современности / Ю. А. Дмитриев, Г. А. Хайченко. – М.: Просвещение, 1986. – 158 с.

38. Дятчук В. В. Український тлумачний словник театральної лексики / Всеукраїнське тов.-во «Просвіта ім. Тараса Шевченка; Ін-т ім. І. Мови НАН України / В. В. Дятчук, Л. І. Барабанов. – К.: Просвіта, 2002.

39. Жирмунский В. История легенды о Фаусте / Легенда о докторе Фаусте / В. Жирмунский. – М., 1978.

40. Захава Б. Е. Современники / Б. Е. Захава. – М.: Искусство,1969.

41. Зингерман Б. Парижская школа / Б. Зингерман. – М., 1993.

42. Зингерман Б. Пикассо, Чаплин, Брехт, Хемингуэй. Образ человека и индивидуальность художника в западном искусстве XX века / Б. Зингерман. – М., 1984.

43. Иллюстрированная история мирового театра / Под ред. Джона Рассела Брауна. – М., 1999.

44. Ильинский И. В. Сам о себе / И. В. Ильинский. – М.: Искусство, 1973.

45. История западноевропейского театра / Под ред. С. С. Мокульского. – Т.2. – М., 1957.

46. История западноевропейского театра / Под редакцией С. С. Мокульского, Г. Н. Бояджиева, Е. Л. Финкельштейн. – Т. 3–4. – М., 1963–1964.

47. История западноевропейского театра. – Т. 7–8 / Под ред. Г. Н. Бояджиева, А. Образцовой и В. А. Смирнова. – М., 1985, 1987.

48. История западноевропейского театра. – Т. 5 / Под ред. Г. Н. Бояджиева, Е. Л. Финкельштейн. – М., 1970.

49. История западноевропейского театра / Под ред. С. С. Мокульского. – Т. 2 – М., 1956–1957.

50. История зарубежного театра / Под ред. Г. Н. Бояджиева. – М.: Просвещение, 1984. – Т. 2: Театр Западной Европы ХІХ – начала ХХ века: 1789–1917.

51. История зарубежного театра / Под ред. Г. Н. Бояджиева. – М., 1972.

52. История зарубежного театра. – Ч. 3 / Под ред. Г. Н. Бояджиева, А. Г. Образцовой, Е. В. Кочетовой. – М., 1986.

53. История зарубежного театра: в 4 т.: учебн. пособие для культ.-просвет. и театр училищ и инст. культуры / Е. В. Азерникова, А. В. Бартошевич, Н. З. Башинджагян. – М., 1987. – Т. 4: Театр Западной Европы и США новейшего времени: 1945–1985.

54. История зарубежного театра: в 4 ч.: учебн. пособие для культ.-просвет. и театр училищ и инст. культуры / Под ред. Г. Н. Бояджиева, А. Г. Образцовой, Е. Кочетовой. – М.: Просвещение, 1986. – Ч. 3: Театр Западной Европы и США: 1917–1945.

55. История зарубежного театра: учебн. пособие для культ.-просвет. и театр училищ и инст. культуры / Под ред. Г. Н. Бояджиева, А. Г. Образцовой. – М., 1981. – Ч. 1: Театр западной Европы от античности до Просвещения.

56. История русского советского драматического театра / Под ред. Ю. А. Дмитриева и К. Л. Рудницкого. – М., 1984.

57. История русского советского драматического театра / Под ред. Ю. А. Дмитриева: в 2 кн. – М., 1987. – Кн. 2: 1945–1980.

58. Кагарлицкий Ю. Шекспир и Вольтер / Ю. Кагарлицкий. – М., 1980.

59. Кагарлицкий Ю. Западноевропейский театр эпохи Просвещения в оценке русской и советской критики / Ю. Кагарлицкий. – М., 1976.

60. Кадышев В. Рассин / В. Кадышев. – М., 1990.

61. Каллистов Д. Античный театр / Д. Каллистов. – Ленинград, 1970.

62. Клековкін О. Містерія у ґенезі театральних форм і сценічних жанрів / О. Клековкін. – К., 2001.

63. Клековкін О. Сакральний театр: генеза. Форми. Поетика / О. Клековкін. – К., 2002.

64. Клековкін О. Ю. Античний театр / О. Ю. Клековкін. – К., 2004.

65. Клюев В. Театрально-эстетические взгляды Брехта / В. Клюев. – М., 1966.

66. Коваленко Н. М. Лесь Курбас / Н. М. Коваленко. – К.: Факт, 1998. – 469 с.

67. Красильникова О. В. Історія українського театру ХХ ст.: монографія / О. В. Красильникова. – К., 1999.

68. Крег Е.-Г. Воспоминания, статьи, письма / Е.-Г. Крег. – М., 1988.

69. Крег Е.-Г. Про мистецтво театру / Е.-Г. Крег. – К., 1974.

70. Кузьменко Є. М. Розвиток українського театрального руху у 20–30-х рр. ХХ ст.: на прикладі творчості Л. Курбаса / Є. М. Кузьменко. – К.: Знання, 1999. – 325 с.

71. Кузьменко Є. М. Розвиток українського театрального руху у 20–30-х рр. ХХст.: на прикладі творчості Л. Курбаса / Є. М. Кузьменко. – К.: Знання, 1999. – 325 с.

72. Курбас О. С. Березіль: із творчої спадщини / О. С. Курбас. – К., 1988.

73. Литературные манифесты западноевропейских романтиков. – М., 1980.

74. Лосев А. Эстетика Возрождения / А. Лосев. – М., 1978.

75. Минц Н. Девид Гаррик и театр его времени / Н. Минц. – М., 1977.

76. Минц Н. Театральные коллекции Франции / Н. Минц. – М., 1989.

77. Минц Н. Эдмунд Кин / Н. Минц. – М., 1957.

78. Мокульский С. Гольдони, Гоцци, Альфьери / С. Мокульский // Итальянская литература. – М., 1966.

79. Молодцова М. М. Актеры комедии дель арте о своем творчестве (XVI–XVII в.) / М. М. Молодцова // Эстетические идеи в истории зарубежного театра. – Ленинград, 1991.

80. Образцова А. Бернард Шоу и европейская театральная культура на рубеже XIX–XX веков / А. Образцова. – М., 1974.

81. Пави П. Словарь театра / П. Пави. – М., 1991.

82. Попов А. Художественная целостность спектакля / А. Попов. – М.: ВТО, 1959.

83. Роллан Р. Народный театр ( у будь-якому виданні).

84. Ромм А. С. Американская драматургия первой половины XX века / А. С. Ромм. – М., 1978.

85. Рудницький К. Л. Мейєрхольд / К. Л. Рудницький. – М.: Искусство, 1987.

86. Русский драматический театр / Под ред. Б. Н. Алексеева, А. Г. Образцовой. – М., 1976.

87. Сальвини Ч. Томмазо Сальвини / Ч. Сальвини. – М., 1971.

88. Сидорченко Л. Теория драматического искусства Джона Драйдена / Л. Сидорченко // Эстетические идеи в истории зарубежного театра. – Ленинград, 1991.

89. Силюнас В. Испанский театр ХVІ–ХVІІ веков. От истоков до вершин / В. Силюнас. – М., 1995.

90. Синьорелли О. Элеонора Дузе / О. Синьорелли. – М., 1975.

91. Смолина К. Сто великих театров мира / К. Смолина. – М., 2001.

92. Современный зарубежный театр. Борьба идей и направлений. – М., 1969.

93. Стайн Дж. Сучасна драматургія в теорії та театральній практиці. У 3-х кн. / Дж. Стайн. – Львів, 2003.

94. Ступников И. Девид Гаррик / И. Ступников. – Ленинград, 1969.

95. Театр в национальной культуре стран центральной и Юго-Восточной Европы ХVIII–ХІХ вв. – Сб.-М., 1976.

96. Український драматичний театр: нариси історії: в 2 т. // Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського. – К., 1967. – Т. 1: Дожовтневий період.

97. Український драматичний театр: нариси історії: в 2 т. // Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського. – К., 1959. – Т. 2: Радянський період.

98. Финкельштейн Е. Бомарше. – Ленинград / Е. Финкельштейн. – М., 1957.

99. Фрадкин И. Бертольд Брехт. Путь и метод / И. Фрадкин. – М., 1965.

100. Хейберг X. Генрик Ибсен / Х. Хейберг. – М., 1975.

101. Хрестоматия по истории западноевропейского театра / Под ред. С. С. Мокульского. – М., 1955. – Т. 2.

102. Хрестоматия по истории западноевропейского театра / Под ред. С. О. Мокульского. – М., 1953. – Т. 1

103. Шах-Азизова Т. Чехов и западноевропейская драма его времени / А. Шах-Азизова. – М., 1966.

104. Шведов Ю. Вильям Шекспир. Исследования / Ю. Шведов. – М., 1977.

105. Шведов Ю. Эволюция шекспировской трагедии / Ю. Шведов. – М., 1975.

106. Шенбаум С. Шекспир. Краткая документальная биография / С. Шенбаум. – М., 1985.

107. Шервин О. Шеридан / О. Шервин. – М., 1978.

108. Шкунаева И. Бельгийская драма от Метерлинка до наших дней / И. Шкунаева. – М., 1973.

109. Шоу Б. О драме и театре / Б. Шоу. – М., 1963.

110. Шумахер Эрнст. Жизнь Брехта / Эрнст Шумахер. – М., 1988.

111. Щукин Б. В. Статьи. Воспоминания. Материалы / Б. В. Щукин. – М.: Искусство, 1965.

112. Эстетика немецких романтиков: философско-эстетические произведения немецких романтических мыслителей нач. XIX в. – М., 1986.

113. Якимович Т. Драматургия и театр современной Франции / Т. Якимович. – К., 1968.

114. Якимович Т. Французская драматургия на рубеже 1960–1970-х годов / Т. Якимович. – К., 1970.


ІСТОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ
Загальна характеристика літературного процесу кінця ХІХ – поч. ХХ ст.
Ставлення романтизму до духовного досвіду і здобутків літератури XVIII ст., його філософський фундамент. Художня система романтизму. Типологія романтичних героїв і конфліктів. Періодизація та національна специфіка романтизму в Європі, США, Росії.

Історико-культурні передумови розвитку реалістичного напряму в літературному процесі XIX ст., вплив природничих наук на засоби художнього зображення дійсності. Осмислення реалістичною літературою соціальної детермінованості людини, прагнення до розкриття психологічної та моральної динаміки, увага оточуючого її світу і закономірностей суспільного життя. Своєрідність реалізму в літературі країн Європи, США, Росії.

Соціокультурні й філософські засади натуралізму, етапи його розвитку в XIX ст. Зміст та роль «реалістичної битви», заслуги і недоліки «реалістичної школи» Шанфлері й Дюранті. Поєднання реалістичних і натуралістичних тенденцій у літературній практиці бр. Гонкурів. Роль літературно-критичної та художньої діяльності Е. Золя у формуванні натуралістичної течії. Основні засоби натуралістичної доктрини. Художні відкриття натуралізму, вразливість натуралістичних концепцій світу, людини, творчого процесу.
Модернізм як мистецьке явища кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Модернізм як філософсько-естетична і художня система. Криза гуманістичного просвітницького світогляду і позитивістських форм його втілення у філософії і реалістичному художньому мисленні другої половини XIX ст. Переоцінка гуманістичних духовних і соціальних ідеалів, суті мистецької творчості: утвердження свободи художньої творчості як можливості самовираження митця. Нова філософська (Ф. Ніцше, А. Шопенгауер, С. Кіркегор) і мистецька (Ф. Достоєвський, Г. Ібсен, Ш. Бодлер, О. Кобилянська, Леся Українка, В. Винниченко) концепція людини і світу: дегероїзація особистості, акцент на трагічності її існувавання в абсурдному світі, утвердження неповторності її індивідуально-особистісного начала. Особливості жанрово-стильової системи: суб’єктивізація оповідання, новий тип психологічного аналізу, руйнування чіткої структури твору, залучення складних форм художньої умовності (міф, притча, парабола). Художня «теоретична неоднозначність» українського модернізму початку XX ст. як мистецького явища. Полеміка молодого покоління літераторів з народництвом, з його орієнтацією на «просвітянство», з її громадянським утилітаризмом.

Відозва М. Вороного до українських поетів як своєрідний маніфест україн-ського модернізму. Літературні альманахи: «З-над хмар і з долин 2 (1903), «Молода муза» (1906–1909), «Українська хата» (1909–1914), «Дзвін» (1913–1914). Творчість поетів-молодомузівців: Богдана Лепкого, М. Яцківа, В. Пачовського, П. Карманського: творчість поетів-символістів «Української хати»: М. Вороного, О. Олеся. С. Черкасенка, Д. Загула, Я. Савченка, О. Слісаренка, М. Сріблянського. П. Тичини, М. Рильського.


Тенденції розвитку та пошук героя в літературі початку ХХ ст.
Криза гуманістичної системи цінностей на рубежі ХІХ–ХХ ст. Вплив філософських концепцій на літературний процес. Фундаментальна роль ідей Ф. Ніцше у формуванні засад нової культурної парадигми. Літературний «резонанс» здобутків психоаналізу, різноманітних культурологічних теорій.

Розвиток традиційних літературних напрямків. Посилення неоромантичних тенденцій на початку ХХ ст. (творчість Дж. Лондона, Р. Кіплінга, Р. Ролана, визначальні риси реалізму.

Загальна характеристика авангардистських течій в європейському літетатурному процесі. Футуризм. Експресіонізм. Дадаїзм і сюрреалізм. Імажинізм.

Сутність і значення поетичної реформи Гійома Аполліонера: антисимволістська спрямованість його творчості, повернення від «поезії» до «прози» життя, відродження традицій національної французької лірики. Політематичність поезій Аполлінера, самобутність ліричного суб’єкта (збірки «Рейнські вірші», «Алкоголі 1898–1913»).

Самобутній шлях російського футуризму. Основні групи футуристів: «Гілея» (кубофутуристи). «Асоціація егофутуристів», «Мезонін поезії», «Центрифуга».

Маніфести футуризму. Заперечення традицій класичної культури, епатаж як засіб утвердження нової естетики, пафос перетворення світу і людини, утопізм мислення. Естетика урбаністичної цивілізації, гіпертрофія егоцентричного начала, пошуки нових засобів виразності, словотворчість. Руйнування усталеної системи жанрів, повернення до фольклорно-міфологічних першооснов. Міфопоетика Веліміра Хлебнікова, її слов’янське коріння. Бунтівний пафос ранньої творчості В. Маяковського.

Естетична програма імажинізму. Досягнення імажиністів у царині форми, метафоризації поетичного слова, засвоєння традицій фольклору. Пошуки образу в творчості С. Єсеніна, основне коло тем. Своєрідність поетичного світу М. Цвєтаєвої.

Новаторство художнього образу в літературі20 – 40-х років ХХ ст.
Літературне життя: модерністські тенденції у літературі революційних та пореволюційних років – утворення символістської «Білої студії» (19І8), пізніше – «Музагет». Видання альманахів символістів: «Літературно-критичного альманаху» (1918), «Музагет» (1919). «Гроно» (1920). Культурно-мистецьке відродження в Україні 1917–1918 рр.: заснування Української Академії наук, Української державної академії мистецтв, Національної бібліотеки, Державного архіву. Розвиток преси і книгодрукування. Культурологічні та літературно-мистецькі видання: «Книгар», «Шлях», «Наше минуле», «Шляхи мистецтва».

«Майстер і Маргарита» М. О. Булгакова – російський модерністський роман про митця. Основні плани сюжету: московський, фантастичний, єршалаїмський. Сатиричне зображення бездуховної атмосфери суспільства 30-х років. Переосмислення сюжетів сакральної євангельської історії, своєрідність образів Ієшуа, Іуди, Пілата. Трактування конфлікту добра і зла, теми кохання, функцій і прав мистецтва. Втілення справжніх духовних цінностей і шляхів стичного спасіння в образах Майстра і Маргарити. Просторово-часова організація твору, поліфонія, система двійників, прийоми дзеркального відображення і ефекту «роману в романі», форми авторської присутності, наскрізні мотиви твору.

Соціокультурні причини поширення жанру антиутопії ХХ ст., його характерні ознаки. Проблема переродження ідеального суспільного ладу в тоталітарну систему, художнє дослідження свідомості, що перебуває в умовах ідеологічного тиску («Ми» С. Замятіна, «Котлован» А. Платонова, «1984» Дж. Оруелла). Шляхи оновлення європейської драматургії в першій половині ХХ ст. Маніфестація нових поглядів на драму в «Квінтесенції ібсенізму» Бернарда Шоу.
Література періоду Другої світової війни
Участь українських письменників у подіях Великої Вітчизняної війни. О. Довженко, М. Бажан, О. Малишко, Л. Первомайський, О. Корнійчук – військові та спеціальні кореспонденти армійських, центральних газет. Провідні жанри в літературі цих років: поетичні – вірші-гасла, заклики, пісні, поеми-ораторії; прозові – фронтові нотатки, нариси, новели, оповідання, публіцистика. Агітаційний характер поетичного слова. Вивільнення суб’єктивного начала в поезіях та поемах П. Тичини («Похорон друга»), М. Рильського («Жага». «Слово про рідну матір», «Україні»), В. Сосюри («Любіть Україну»), М. Бажана («Клятва»).

Творчість О. Довженка: оповідання («Ніч перед боєм», «Мати», «На колючому дроті» та ін.) і кіноповість «Україна в огні» як провіщення нового мистецького осмислення подій війни і трагедії народу в ній. Художнє відтворення ролі і значення моральних, духовних, національних цінностей в долі народу і окремої людини.


Література першого повоєнного десятиліття
Повоєннє десятиліття – період серйозних суспільних деформацій, що позначилися і на розвитку літератури: партійні постанови «Про журнал «Вітчизна», «Про репертуар драматичних і оперних театрів УРСР...», про оперу К. Данькевича «Богдан Хмельницький». Безпідставна критика творів М. Рильського («Слово про рідну матір», «Я – син країни Рад»), В. Сосюри («Любіть Україну»), О.Довженка («Україна у вогні»), Ю. Яновського («Жива вода»), І. Сенченка («Його покоління»).

Негативний вплив жорсткої суб’єктивно-ідеологічної заангажованості митця на мистецьку творчість: зниження аналітичного начала, описовість та ілюстративність, надуманість художніх характерів і конфліктів (так звана «теорія безконфліктності»).

Поверхова ілюстративність колгоспного («Хазяїн» С. Скляренка, «Лейтенанти» О. Копиленка, «Золототисячник» І. Рябокляча, «Нові потоки» В. Казаченка та ін.) та виробничого («Плем’я дужих» Д. Ткача, «Звичайне життя» В. Собка) романів.

Декларативність і риторика, збідненість ліризму в поезії, описовість та ілюстративність епічних поем; у критиці – вульгарно-соціологічне трактування художніх творів і специфічно естетичних проблем, підтримка і схвалення кон’юктурних творів, недооцінка художньої специфіки літератури, ідеологічний характер дискусії (про ідеального героя літератури, 1947).

Офіційний оптимізм епічних полотен про події Великої вітчизняної війни («Прапороносці» О. Гончара, повісті О. Десняка, Ю. Збанацького, В. Козаченка та ін.).
Тенденції літературного процесу 50 – 60-х років
Демократизація суспільного життя після розвінчання культу особи Сталіна. Відродження аналітичного, дослідницького начала у прозі О. Довженка («Повість полум’яних літ», «Зачарована Десна», «Поема про море»); О. Ільченка («Козацькому роду нема переводу, або Мамай і чужа молодиця»); М. Стельмаха («Хліб і сіль», «Велика рідня», «Кров людська не водиця»); Петра Козланюка («Юрій Крук»); Ю. Яновського («Жива вода» – «Мир», «Київські оповідання»): Остапа Вишні («Усмішки»). Творче піднесення, «пора третього цвітіння» поетів найстаршого покоління – П. Тичини («Чуття єдиної родини», поема «Сковорода»); М. Рильського («Троянди й виноград», «Далекі небосхили», «Зимові краєвиди»); Миколи Бажана (поема «Політ крізь бурю»).
Західна література кінця XX ст.
Культурно-історичні й філософські підвалини постмодерністського напряму. Характер зв’язків постмодернізму з модерністською і масовою літературою. Розробка теоретичних засад постмодерністського напряму в працях культурологів і літературознавців (Р. Барта, М. Фуко, Ж. Дерріда, І. Хассан, Х. Блум). Складові постмодерністської картини світу, особливості постмодерністського стилю. Постмодерністська тематика і структура роману «Ім’я троянди» Умберто Еко. Жанрова синтетичність твору: поєднання детективної, історичної та пригодницької сюжетних схем, принцип «рецитації» у створенні атмосфери середньовічної доби. Концептуальний стрижень конфлікту між Вільгельмом і Хорхе.

Постмодерністський семантичний план сюжету пошуків зниклої книги і пафосу ствердження сміхового начала людської культури. Трактування «апокаліпсисного» фіналу. Доля Овідія Назона та його книги в романі «Останній світ» Крістофера Рансмайра. Засоби постмодерністської дискредитації ідеї прогресу, існування історії та руху часу. Переосмислення античних метаморфоз, їх переорієнтація на утвердження ідеї трагічного редукування людського в людині. Постмодерністська матеріалізація овідієвих «Метаморфоз» у просторі міста і Томи. Марність пошуків і закономірність життєвого краху Котти.

Роман «Парфумер» Патрика Зюскінда – взірець постмодерністської критики модерністської концепції мистецтва. Постмодерністське зближення протилежностей у характері головного героя: поєднання в особистості Жан-Батиста Гренуя генія та людини без моральних властивостей, митця, що досяг досконалості, і вбивці краси. Трагііронія загибелі головного героя. Функції антиподів Гренуя в романі.

Постмодерністська деконструкція традиційно-гуманістичних уявлень про історію та культуру в романі американського письменника Дж. Хеллера «Уяви собі картину». Засоби організації художньої реальності твору, функція картини Рембрандта «Аристотель, який розмірковує над бюстом Гомера» у художній структурі роману; іронія як домінуючий ракурс бачення світу. Найновіші течії сучасної літератури. Мультикультуралізм. Необароко.

Українська сучасна література

Кризові явища в суспільній свідомості 80-х років. Роль літератури 80-х років у розвитку державотворчих процесів. Актуалізація в літературному процесі творчості поетів-дисидентів (І. Калинця, В. Стуса, І. Світличного, М. Петренка та ін.), письменників розстріляного відродження та українського зарубіжжя (діаспори), а також творчості поетів-постшістдесятників»: В. Кордуна, М. Воробйова та ін. поступове долання соціальної заангажованості літератури у творчості митців 80-х років.



Утворення нових літературних об’єднань і угруповань «БуБаБу», асоціація «500», «Нова література», «Нова дегенерація» та ін. Нове видавничо-корпоративне об’єднання «Смолоскип», «Гранослов». Проза Ю. Андруховича, О. Забужко, Є. Пашковського, В. Медвідя, О. Шелеги, Б. Жолдака, Н. Околітенко та ін. в контексті сучасних стильових новозмін.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"
Комплексний іспит з фаху проводяться у формі тестування, що спрямоване на виявлення рівня теоретичних знань з професійно-орієнтовних...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"
Комплексний іспит з фаху проводяться у формі тестування, що спрямоване на виявлення рівня теоретичних знань з професійно-орієнтовних...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"
На даний освітній рівень приймаються особи, які мають базову вищу освіту за спеціальністю 020203 “Кіно, телемистецтво”, кваліфікація...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітньо-кваліфікаційного рівня
На даний освітньо-кваліфікаційний рівень приймаються особи, які мають базову вищу освіту за спеціальністю 020210 «Фотомистецтво»
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст"
«Кіно, телемистецтво», кваліфікація «Бакалавр кіно, -телемистецтва» і вступають на спеціалізації: «Режисура кіно і телебачення»,...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма вступного фахового випробування
України, іноземних громадян та осіб без громадянства, при вступі на навчання для здобуття ступеня
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма вступного фахового випробування (співбесіди)
України, іноземних громадян та осіб без громадянства, при вступі на навчання для здобуття ступеня магістра
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма фахового вступного випробування при вступі на ІІІ курс для здобуття освітнього ступеня бакалавр
«Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» для здобуття ос бакалавра та здобули освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма фахового вступного випробування при вступі на ІІ курс для здобуття освітнього ступеня бакалавр
«Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» спеціалізації «Режисура кіно І телебачення», «Майстерність оператора кіно І телебачення»,...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма фахового вступного випробування при вступі на ІІ курс для здобуття освітнього ступеня бакалавр
«Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» спеціалізації «Режисура кіно І телебачення», «Майстерність оператора кіно І телебачення»,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка