Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"



Сторінка4/5
Дата конвертації09.04.2017
Розмір1.31 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5

ЛІТЕРАТУРА

  1. Алексєєв М. П. Російська культура і романський світ / М. П. Алексєєв. – Л., 1985.

  2. Анастасьєв Н. А. Творчість Е. Хемінгуея / Н. А. Анастасьєв. – М., 1981.

  3. Березіна А. Г. Поезія і проза молодого Рільке / А. Г. Березіна. – Л., 1985.

  4. Буачидзе Т. С. Аполлінер і шляхи розвитку французької поезії / Т. С. Буачидзе. – Тбілісі, 1989.

  5. Галинська І. Л. Філософські та естетичні основи поетики Дж. Селинджера / І. Л. Галинська. – М., 1975.

  6. Герві А. Едгар По / А. Герві. – М., 1987.

  7. Горський І. К. Історичний роман Сенкевича / І. К. Горський. – М., 1966.

  8. Грибанов Б. Хемінгуей: герой і час / Б. Грибанов. – М., 1980.

  9. Давид К. Франц Кафка / К. Давид. – Харков, 1998.

  10. Даррел Д. М. Перевантажений ковчег / Д. М. Даррел. – М., 1992.

  11. Д’яконова Н. Я. Лірична поезія Байрона / Н. Я. Д’яконова. – М., 1975.

  12. Зверев А. М. Джек Лондон / А. М. Зверев. – М., 1975.

  13. Зінгерман К. І. Нариси історії драми ХХ ст. Чехов, Стріндберг, Ібсен, Метерлінк, Піранделло, Брехт, Гауптман, Лорка, Ануй / К. І. Зінгерман. – М., 1979.

  14. Історія Всесвітньої літератури: в 9 т. – М., 1994.

  15. Карельський А. В. Від героя до людини: два століття західноєвропейської літератури / А. В. Карельський. – М., 1990.

  16. Косиков Г. К. Два шляхи французького постромантизму: символісти і Лотреамон / Поезія французького символізму. – М., 1993.

  17. Левідова І. М. О. Генрі і його новели / І. М. Левідова. – М., 1973.

  18. Німецька література після 1945 року / Під ред. В. М. Толмачева // Зарубіжна література ХХ ст. . – М., 2003.

  19. Оповідання про тварин. – М., 1966.

  20. Ортега-і-Гассет Х. Естетика. Філософія культури / Х. Ортега-і-Гассет. – М., 1991.

  21. Покатилова О. О. Культурно-синкретичний аналіз художнього тексту // Всесвітня література в навчальних закладах України. – 1999. – № 2. – С. 39 – 41.

  22. Реізов Б. Г. Стендаль: рови вчення / Б. Г. Реізов. – Л., 1988.

  23. Соколянський М. Г. Оскар Уайльд. Нарис творчості / М. Г. Соколянський. – К., 1990.

  24. Стадніков Г. В. Генріх Гейне / Г. В. Стадніков. – М., 1984.

  25. Стоун І. Моряк у сідлі / І. Стоун. – М., 1944.

  26. Таємниця Чарлза Діккенса. – М., 1990.

  27. Урнов Д. М. Дж. Джойс і сучасний модернізм / Д. Урнов. – М., 1984.

  28. Брюховецький В. С. Ліна Костенко: нарис творчості / В. С. Брюховецький. – К., 1990.

  29. Брюховецький В. С. Микола Зеров: літ. крит. нариси / В. С. Брюховецький. – К., 1990.

30. Весни розспіваної князь: слово про Антоновича. – Львів, 1989.

31. Жулинський М. Із забуття – в безсмертя / М. Жулинський. – К., 1990.

32. Жулинський М. Микола Хвильовий / М. Жулинський. – К., 1991.

33. Жулинський М. Г. У праці каторжній, в трагічній самоті / М. Г. Жулинський // Куліш П. Твори: у 2 т. – К., 1989. 34. Зуб І. Остап Вишня / І. Зуб. – К., 1989. 35. Івакін Ю. Нотатки шевченкознавця / Ю. Івакін. – К., 1986.

36. Ільницький М. Дмитро Павличко: нарис творчості / М. Ільницький. – К., 1985.

37. Ільницький М. Західноукраїнська і еміграційна поезія 20–30-х років / М. Ільницький. – К., 1992.

38. Ільницький М. Людина в історії: сучасний український історичний роман / М. Ільницький. – К., 1989.

39. Історія української літератури XX ст.: навч. пос.: у 2 т. / За ред. В. Г. Дончика. – К., 1993.

40. Лавріненко Ю. Розстріляне відродження / Ю. Лавріненко. – Париж., 1954.

41. Мельник В. Суворий аналітик доби. Валер’ян Підмогильний в ідейно-естетичному контексті української прози першої пол. XX ст. / В. Мельник. – К., 1994.

42. Мороз Л. Про символізм в українській драматургії / Л. Мороз // Сучасність. – 1993. – № 4.

43. Наєнко М. Григорій Косинка / М. Наєнко. – К., 1989.

44. Новиченко Л. Поетичний світ Максима Рильського / Л. Новиченко. – К., 1993.

45. Павличко С. Дискурс українського модернізму / С. Павличко. – К., 1997.




ІСТОРІЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Образотворче мистецтво та його мова
Предмет курсу. Понятійний апарат дисципліни. Образотворче мистецтво як вид художньо-естетичної діяльності, етапи його становлення. Види образотворчого мистецтва: графіка, живопис, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво. Мова образотворчого мистецтва. Види і жанри образотворчого мистецтва.
Мистецтво Стародавнього Світу
Мистецтво Стародавнього Сходу. Стародавній Єгипет. Витоки давньоєгипетського мистецтва, його функціональне призначення, стилістична своєрідність. Синтез давньоєгипетської архітектури, живопису і скульптури. Скульптурний портрет у мистецтві стародавнього Єгипту, його іконографічні та образно-пластичні особливості. Мистецтво стародавніх народів на території Месопотамії (Шумер, Асірія, Вавилон).

Античне образотворче мистецтво. Логіка античної гармонії. Грецьке мистецтво: архітектура, скульптура, кераміка. Періодизація, її історична обумовленість. Художні особливості Кріто-Мікенського (егейського) мистецтва. Скульптурні ідоли та провідні майстри стародавньої Греції (всі періоди). Античний живопис. Стилі грецького розпису. Принципи ордерної системи в мистецтві стародавньої Греції і Риму. Дослід співставлення. Мистецтво стародавнього Риму: монументальний живопис та скульптура. Фаюмський портрет.


Мистецтво античних міст Північного Причорномор’я (скульптура та живопис).

Мистецтво доби Середньовіччя
Мистецтво Візантії. Періодизація розвитку мистецтва. Християнський ідеал та його втілення в образотворчому мистецтві. Античний і середньовічний храми. Дослід співставлення. Уніки архітектури Середньовіччя. Архітектурно-живописний ансамбль храму Св. Софії у Константинополі.

Мистецтво Київської Русі (IX – початок XIV ст.). Хрещення Русі і Київська Русь. Історія. Версії. Сучасний погляд. Витоки давньоруської ікони та складання місцевих іконописних осередків. Основні іконографічні типи. Ікона «Трійця» Андрія Рубльова. Монументальний живопис: мозаїки і фрески Софіївського та Михайлівського Золотоверхих соборів у Києві. Фрески Кирилівської церкви. Мистецтво книжкової мініатюри.

Мистецтво Західної Європи романо-готичної доби (XІІ–XIV ст.) мистецтва (скульптура, живопис). Монументально-декоративне оздоблення сакрального інтер’єру періоду готики.
Мистецтво доби Відродження
Західноєвропейське мистецтво XIV–XVI ст. Витоки, періодизація та провідні центри італійського ренесансного мистецтва. Втілення ідей гуманізму в образотворчому мистецтві. Діалог середньовічних майстрів і ренесансних художників про сенс творчості. Просторова концепція в творчості художників епохи Відродження (П’єро делла Франческа, Паоло Учело, Рафаель Санті, Якопо Тінторетто, Анібалле Карраччі). Ренесансна і барочна концепції простору церковних інтер’єрів. Ансамбль собору св. Петра в Римі. Скульптура, її місце і роль у художній культурі Ренесансу. Творчість Донателло, Веррокіо, Мікеланджело Буанаротті. Живопис: творчість Джотто, Мазаччо, Белінні, Ботічеллі, Леонардо да Вінчі, Тіціана. Художні особливості ренесансного мистецтва Північної Європи (Нідерланди, Німеччина). Творчість Яна Ван Ейка, Ієроніма Босха, Пітера Брейгеля (старшого), Альбрехта Дюрера, Г. Гольбейна, Л. Кранаха.

Ренесанс на Україні. Історико-культурні умови формування і розвитку мистецтва українського Відродження. Ренесансний стиль в українському стінописі. Зв’язок сакрального живопису з традиціями народного мистецтва (розписи церкви Воздвиження у Дрогобичі, Спаса на Берестові у Києві та інших). Нові риси в українській іконі. Конструктивні та художні особливості українського іконостасу ренесансної доби (іконостас П’ятницької церкви у Львові). Становлення портретного малярства, його стильові особливості. Монументально-декоративна скульптура. Пластичне оздоблення каплиць Боїмів і Кампіанів у Львові. Мініатюра і графіка.


Мистецтво доби бароко і рококо
Мистецтво Західної Європи. Італія: Караваджо і караваджизм. Іспанія: творчість Ель Греко, Франциско Сурбарана, Хусепе де Рібера, Дієго Веласкеса. Голландія: творчість Франса Хальса, Рембрандта. Фландрія (сучасна Бельгія): творчість Рубенса і Ван Дейка. Франція: Ніколя Пуссен.

Українське образотворче мистецтво другої половини XVII–XVІІІ ст. Ікони барокового стилю. Відображення в іконописі історичних подій XVII–XVІІІ ст. Ікони «Козацькі покрови». Настінні розписи у дерев’яних церквах: розписи церкви св. Юрія у Дрогобичі, св. Миколая в с. Середньому-Водному та ін.

Романський храм: вирішення проблеми синтезу архітектури та образотворчого мистецтва.

Настінні розписи в мурованих спорудах: пам’ятки Києва; Лівобережної, Правобережної і Західної України. Портретне малярство, жанри портрета. Мистецтво барокової графіки. Скульптура бароко. Творчість Й. Пінзеля. Твори М. Філевича, П. Полейовського, декоративне різьблення іконостасів.


Мистецтво другої половини XVIII – першої половини XIX ст.
Мистецтво західної Європи. Франція: творчість Жака Луї Давіда, Жана Огюста Енгра. Іспанія: портретний живопис Франсіско Гойї. Англія: Джон Констебл, Уільм Тернер. Романтизм 20–30-х років XIX століття. Творчість Ежена. Делакруа і Т. Жеріоко. Творчість Г. Курбе, К. Коро, О. Дом’є, Ж. Міллсе (реалізм середини ХІХ ст.).

Мистецтво України (кінець XVIII – перша пол. XIX ст.) Церковний монументальний живопис. Станковий живопис. Творчість Д. Левицького, В. Боровиковського і В. Тропініна. Живописна та графічна спадщина Т. Г. Шевченка. Українська народна картина, жанри та живописні особливості.


Мистецтво другої половини XIX – початку ХХ ст.
Мистецтво Західної Європи. Імпресіонізм. Творчість Едуарда Мане, Клода Моне, К. Пісарро, А. Сіслея, О. Ренуара, А. Тулуз-Лотрека, Едгара Дега. Творчість О. Родена. Постімпресіонізм. Нові живописні проблеми та їх вирішення у творчості Поля Сезана, П. Гогена, Я. Ван-Гога.

Мистецтво Росії. Художники-передвижники. Творчість В. Крамського, І. Рєпіна, В. Ге, В. Сурікова, К. М’ясоєдова та ін. Пейзаж в російському мистецтві.

Образотворче мистецтво України. Продовжувачі традицій Т. Шевченка – Л. Жемчужников, І. Соколов, К. Трутовський. Творчість живописців – С. Васильківського, М. Констанді, М. Пимоненка, Г. Світлицького, П. Мартиновича. Портрет у творчості О. Мурашка і М. Жука. Живопис на західноукраїнських землях. Творчість К. Устиновича, О. Новаківського, І. Труша, А. Монастирського. Декоративний живопис. Розписи Володимирського собору та Кирилівської церкви у Києві. Монументально-декоративна скульптура. Творчість Л. Позена.
Західноєвропейське образотворче мистецтво Хх – початку Ххі ст.
Історичні та соціальні передумови виникнення мистецтва модернізму. Основні напрямки – фовізм, експресіонізм, абстракціонізм, футуризм, дадаїзм, сюрреалізм, кубізм, поп-арт та їх представники. Творчість Анрі Матісса, Казимира Малевича, Василя Кандинського, У. Боччоні, Сальвадора Далі, Пабло Пікассо та ін.
Образотворче мистецтво радянської доби
Особливості розвитку образотворчого мистецтва радянської доби. Вплив плану монументальної пропаганди на розвиток скульптури. Мистецтво В. Мухіної, В. Вучетича. Графіка В. Фаворського. Живопис К. Петрова-Водкіна, О. Дейнеки. Становлення соцреалізму як мистецького напрямку.
Українське образотворче мистецтво
Специфічні риси української графіки. Творчість Георгія Нарбута. Формування української школи монументального живопису. Творчість Михайла Бойчука. Станковий живопис. Творчість О. Мурашка, Ф. Кричевського, А. Петрицького, М. Самокиша та ін. Скульптура. Творчість українських скульпторів І. Кавалерідзе, Б. Кратка, І. Рашевського. Мистецтво української діаспори. Новітні явища вітчизняного образотворчого мистецтва. Г. Яблонська, В. Чепелик, А. Чебикін, М. Стороженко.
ЛІТЕРАТУРА
1. Базен Ж. Барокко и рококо / Ж. Базен. – М.: Слово, 2001. – 286 с.

2. Білецький П. О. Українське мистецтво XII–XVIII ст. / П. О. Білецький.–К., 1963.– 96 с.

3. Вазари Дж. Жизнеописание наиболее знаменитых живописцев, ваятелей и зодчих / Дж. Вазари. – М.: Изобразительное искусство, 1995. – 448 с.

4. Великие художники XX века / Под ред. П. С. Богданов, Г. Б. Богданова. – М.: Мартин, 2001. – 479 с.

5. Верман К. История искусства всех времен и народов / К. Верман. – М.: АСТ, 2001.

6. Всеобщая история искусства. – М.: Искусство, 1956. – 446 с.

7. Гнедич П. П. Всемирная история искусств / П. П. Гнедич. – М.: Современник, 1999. – 494 с.

8. Гомбрих З. История искусства / З. Гомбрих. – М.: АСТ, 1998. – 688 с.

9. Дмитриева Н. А. Краткая история искусства: от древних времен до XVI века / Н. А. Дмитриева. – М.: Искусство, 1986. – 319 с.

10. Долгополов И. В. Мастера и шедевры / И. В. Долгополов. – М.: Изобразительное искусство, 1986.

11. Ильина Т. В. История искусств: Западноевропейское искусство / Т. В. Ильина. – М.: Высшая школа, 2002. – 367 с.

12. Искусство средних веков и Возрождения / Под ред. О. Б. Краснова. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002. – 318 с.

13. История искусства зарубежных стран: первобытное общество, древний Восток, античность / Под ред. В. Доброклопского, А. И. Чубовой. – М.: Изобразительное искусство, 1981. – 407 с.

14. История искусства / Под ред. Л. И. Якимова, И. Бусева-Давидова, Н. А. Виноградова. – М., 2003. – 670 с.

15. Історія українського мистецтва / Под ред. М. П. Бажан. – К., 1966.

16. Комарова И. И. Художники: краткий биографический словарь / И. И. Комарова. – М.: РЕГИОЛ КЛАССИК, 2003. – 510 с.

17. Легенький Ю. Г. Український модерн / Ю. Г. Легенький. – К., 2004. – 303 с.

18. Лобачевський Б. Б. Українське мистецтво ХІХ – поч. ХХ ст. / Б. Б. Лобачевський. – К.: Мистецтво, 1989. – 204 с.

19. Нариси з історії українського мистецтва. – К.: Мистецтво, 1966. – 669 с.

20. Овсійчук В. А. Класицизм і романтизм в українському мистецтві / В. А. Овсійчук. – К.: Дніпро, 2001. – 444 с.

21. Очерки истории искусства / Под ред. Е. Григорович, С. С. Поспелов. – М.: Советский художник, 1987. – 464 с.

22. Памятники Древнего Египта / Под ред. А. В. Гиесгерова. – М.: Вече, 2003. – 208 с.

23. Райс Д. Т. Искусство Византии / Д. Т. Райс. – М.: Слово, 2002. – 253 с.

24. Сарабьянов Д. В. Модерн: история стиля / Д. В. Сарабьянов. – М.: Галарт, 2001. – 343 с.

25. Скляренко В. М. 100 знаменитых художников ХІХ–XX вв. / В. М. Скляренко. – X.: Фодио, 2004. – 509 с.

26. Українське мистецтво / За ред. Ю. І. Недьговський, Д. В. Степовик, Л. Г. Членова. – К.: Мистецтво, 1976. – 134 с.

27. Уманцев Ф. С. Мистецтво давньої України: історичний нарис / Ф. С. Уманцев. – К.: Либідь, 2002. – 324 с.

28. Членова А. Українське мистецтво від найдавніших часів до XX ст. / А. Членова. – К., 1976.


ІСТОРІЯ ФОТОМИСТЕЦТВА
Технічні передумови виникнення фотографії.
Геліографія Н. Ньєпса. Співпраця Ньєпса та Дагера. Винахід Г. Ф. Тальбота. Калотип і дагеротип 1839-1851рр. Виникнення фотографії. Н’єпс, Тальбот, Дагер. Роки дагеротипії. Дагеротип у США: умови, за яких фотографія перетворилася на величезну отрасль промисловості. Завоювання дагеротипом всіх континентів. Розвиток та удосконалення фотографічного процесу. Стан калотипічного процесу у порівнянні з дагеротипом. Калотип в Англії та Шотландії. Д. О. Хілл та Д. Адамсон. Калотип у Франції. Гюстав Ле Гре, Шарль Негр, Анрі Ле Сек та їх внесок у ставлення художньої фотографії. Фотографiя та науково-технiчний прогрес.
Фотографія як документ.
Винахід С. Арчера. Діздері і «картоманія». Надар та його оточення. Вплив живопису на становлення фотографiї як мистецтва. Історія розвитку фотографії в Росії. Перші російські фотографи.А. Греков, С. Левицький, А. Ден'єр та їх визначна роль в історії фотографії. Перша міжнародна виставка фотографії 1851р. Френсіс Скот Арчер та його винахід - мокрий коллодійний процес. Амбротип. Магія стереоскопії. Епоха А. Діздері, "картоманія". Розвиток фотоательє у порівнянні з попереднім десятиріччам. Роджер Фентон та його робота у Кримській війні 1853-1855 років. Брати Біссони та їх відважне відрядження. Епоха тиражування. Роль фотографії в соціальних сферах. Навколо світу з фотоапаратом. Метью Брейді та його фотоімперія. Громадянська війна в США. О. Гарднер, Т. О'Саліван та інші фотографи-документалісти.
На шляху до художньої фотографії.
Англійські художники-фотографи 60-70рр. XIX ст. Винахід Р. Л. Медокса. Миттєва фотографія. Удосконалення сухих бромжелатинових емульсій протягом 70-80 років XIX ст. Науково-технічні розробки І. Болдирєва та С. Юрковського. Хронофотографія Е.-Ж. Марея. Внесок Е. Мейбріджа в історію фотографії. Винахід Герца та О. Аншютса. Роботи Е. Мейбріджа. Надар та його вплив на розвиток суспільства. Новітні технології, що заподіяли велику якість зображення у 60-70 роках XIX ст. Архітектура та промисловість у фотографії. Генрі Піч Робінсон та Оскар Гюстав Рейландер. Художні та комерційні шляхи існування. Дж. М. Камерон та прерафаеліти. Фотомонтаж, подвійні експозиції та інші засоби утворення зображення. Фотоальбоми і книговидання. Творчий шлях А. Кареліна.
Шлях до кольорового зображення.
Тонування та розфарбування чорно-білих відбитків. Наукові дослідження Д. Максвела та Дюко дю Орона у 60-х роках XIX ст. Відкриття Г. Фогелєм оптичної сенсібілізації у 1873 році. Автохроми С. Прокудіна-Горського. Творчий шлях С. Прокудіна-Горського. Адитивний і субтрактивний методи отримання кольорового зображення. Автохромний метод та його прихильники в Європі наприкінці XIX - початку XX ст.
Фотографія кінця XIX, початку ХХ ст. Епоха І. Кодака.
Стан культури та мистецтва у світі наприкінці XIXст. Творчий шлях А. Стігліца та його вплив на розвиток американського мистецтва. Піктореалізм, його ознаки та хіміко-технологічні особливості друку. Фотографічні виставки кінця XIX - початку XXст. Внесок М. Петрова у розвиток російської та європейської фотографії. Фотографічні видання початку XXст.А. Стігліц та його оточення. Творчий шлях К. Булли та його синів. Російська фотографія кінця XIX ст. Епоха І. Кодака.Соціальний стан суспільства у роботах М. Дмітрієва, С. Лобовікова, Д. Рііса, Ф. Саткліфа та ін. Творчий шлях К. Булли і трагічна доля його синів. Епоха Істмена Кодака. Фотографи-піктореалісти 10-х років XXст. Фотографічне об'єднання "Трилистник" та його вплив на розвиток фотографії. Технологічні досягнення в галузі фотопромисловості.

К. Малевич, його постать у світовій культурі. Маніфест супрематизму. Формалізм - досліди для майбутнього. Фотографи Першої світової війни. Дадаізм та його форма існування в фотографії. Фотомонтаж - як виразна мова авангарду. Фотографи революційних подій в Росії та Україні 1917-1919 років.

Видатні радянські конструктивісти. Історія видань журналів "Советское фото", "Новий ЛЄФ", "Life", "Vanity Fair", "Vogue". Становлення fashion foto. Йозеф Судек та чеська фотографія. Ман Рей, Моголі Надь, Ф. Дртикол та інші фотографи-сюрреалісти. Стан культури та мистецтва в світі в середині 30-х років XX ст. "Лєйка", кольорова плівка, та інші технологічні новації тих часів.

Авангардне мистецтво і фотографія. О. Родченко та конструктивізм. Фотомонтаж. Становлення fashion foto.


Друга світова війна. Фотографи. Світлини.
Радянська репортажна фотографія кінця 30-х років XX ст. Європейські фотографи на початку Другої світової війни. Р. Капа та інші фоторепортери на фронтах війни.

Кольорове зображення Третього рейху. Перші фоторепортажі з фронту – історичні документальні свідоцтва злочинів фашизму. Інформаційні властивості фотографії у відображенні історичних подій Другої світової війни. Радянська школа фоторепортажу у Великій Вітчизняній війні

Війна очима Б. Ігнатовича, Є. Халдєя, А. Шайхета, Р. Капи, Ю. Сміта та ін. Мистецтво антивоєнного плакату. Технічне обладнання та фотоматеріали того часу. Фотографи Другої світової війни.

Післявоєнний період у фотографії. Фотографічне об'єднання "Магнум". Загальне становище світової фотографії наприкінці 40-х років XX ст

Післявоєнний період у фотографії. Фотографічне об'єднання "Магнум".Загальне становище світової фотографії наприкінці 40-х років XX ст. Р. Капа та А. Картьє- Брессон, біографії та етапи творчості. Історія виникнення фотоагенства "Магнум". Маніфест об'єднання, умови всупу та принципи, за якими агенство існує до наших часів.Американська фотографія у світовій культурі. Епоха Е. Стейхена. Експозиція «The Family of Man» 1955 р., її вплив на суспільство. Художня документалістіка. Розквіт кольорової фотографії. Преса та папарацци. Мода, стиль, художній образ у роботах Р. Аведона, А. Ньюмана, Б. Брандта, Г. Виногранда. Стан радянського суспільства у післявоєнні роки очима фотографів.

Ознаки поп-культури, роль фотографії у формуванні нових течій в мистецтві. Поняття "вулична" фотографія. Дюссельдорфська школа. Чеська школа. Видатні фотографи соціалістичних країн. Мистецтво рекламної фотографії.

Проблеми в суспільстві і ставлення до подій засобів масової інформації. Видатна роль документальної фотографії. Міжнародна ассоціація " World Press Photo". Фотографічна техніка і матеріали. Новітні технології. "Kodak" на пострадянському просторі.

Сучасна фотографія – напрями розвитку. Виникнення цифрових технологій. Пошук нових форм у фотомистецтві.

Стримкий розвиток цифрових технологій. Стан цифрової та аналогової фотографії на цей час. Public Relations, проблеми співвідносень, вплив брутального PR на культуру та мистецтво взагалі. Проблеми формування нової свідомості людини під натиском hi-Tech. Пошуки нових форм виразності в мистецтві. Визначні події, що сприяють нормальному розвитку в усіх напрямках мистецтва, тобто - виставки, конкурси, фестивалі і таке інше, і в фотографії зокрема.

Фотографія і культура 70-80-х років XX ст. Видатні фотографи соціалістичних країн. Новітні технології кінця XX – початку XXI ст. Пошук нових форм у фотомистецтві.

Література

1. Арнхейм Р. О природе фотографии. Психология художественного творчества.-Минск, 1999.

2. Божович В. Традиции и взаимодействие искусств.-М., 1987.

3. Вартанов А. Фотография. Документ и образ.-М., 1983.

4. Волков-Ланнит Л. Александр Родченко.-М., 1968.

5. Волков-Ланнит Л. Искусство фотопортрета.- М.:Искусство,1987.

6. Выготский Л. Психология искусства.-М., 1968.

7. Демидов В. Пойманное пространство.-М.,1982.

8. Морозов С. Творческая фотография.-М., 1986.

9. Михалкович В., Стигнеев В. Поэтика фотографии.-М., 1989.


ФОТОКОМПОЗИЦІЯ
Фрагмент як частина цілого. Сутність „Золотого розтину”.
Символіка , функціональне навантаження, психологія крапки та лінії. Горизонтальні, вертикальні, діагональні, криволінійні та ламані лінії, площини, тональність, колір.

Чому „Золотий розтин” називається золотим? Композиція – це незалежне від зображуваного життя зображення. Феномен картини. Площина та простір. Кадрування як практика композиції. Визначення межи кадру. Змістовний та зображувальний центр кадру. Рівновага. Глядацька рівновага. Необхідність рівноваги. Симетрія. Симетрія повна та часткова. Проблема лівого та правого. Проблема діагоналі. Принцип рівноваги при заповненні картинної площини. Ієрархія елементів композиції: головне та другорядне. Цілісність. Пропорційність. Аналогія та контраст. Виразність. Точність та лаконічність композиції. Унікальність композиції. Достовірність. Закрита та відкрита композиція.

Ритміка.

Ритмічний малюнок кадру. Ритм як повтор якого-небудь мотиву через певний інтервал. Симетрія – частковий випадок ритму. Ритм у фотографії або в картині – закономірно повторюваний зображувальний мотив.

Принцип ритмічної побудови кадру. Різновиди ритмів.Мелодія,що народжується ритмом. Від мелодії до настрою. Від настрою до роздумів, від роздумів до змісту.

Зміст і форма фотографічного знімку.

Побудова знімку за принципом гармонії та дисгармонії. Зображальні складові гармонії. Складові композиції: крапкова, лінійна, площинна,тональна , колористична. Лінія та тон – основні елементи, з яких складається зображення, як фотографія, так і картина. Лінія як межа предмета. Лінія як інформація про предмет.

Тональність. Тональна пляма – область певного освітлення. Співвідношення тональних плям як певна інформація. Тональність – певний домінуючий тон, визначаючий ціле. Тональність як співвідношення світлих та темних частин фотографії. «Важка» та «легка» тональність, «високий» та «низький» ключ.

Контраст тонових плям. Оптимальний візуальний контраст.

Динаміка та статика. Рух та стійкість. Об’єм. Фактура. Простір. Перспектива. Види перспектив.

Точка зйомки. Визначення направлення зйомки, відстані від точки зйомки до об’єкта зйомки, крупності плану, висоти точки зйомки, ракурс, визначення межі кадру. Колористичне рішення кадру.

Особливості композиції пейзажних знімків

Види пейзажів: сільські, міські,лісові, польові, морські, гірські, індустріальні тощо.

Пейзаж у живописі. Особливості композиції пейзажних знімків. Точка зйомки та ракурс. Тональне і світлове рішення пейзажних композицій. Джерела світла у пейзажній фотографії. Особливості зйомки пейзажів. Використання світлофільтрів. Пейзаж і образ людини. Художній образ у пейзажній фотографії.

Пейзаж у фотомистецтві як самостійний жанр, в якому основним предметом є природа: ліс, сад, поле, ріка, гори, море. Міський пейзаж - це архітектурний простір: будинки, тротуари, мости, транспорт. До індустріальних пейзажів відносять знімки, зміст яких складають промислові підприємства або будівництва. До розряду пейзажів належать також і етюди, зняті на натурі. Вони представляють собою знімки, на яких можуть бути зафіксовані фрагменти пейзажу, які мають інтерес як самостійні фототвори.

Основний зображальний засіб при зйомці пейзажу – освітлення. Світло як одне з найбільш обумовлених джерел наших відчуттів, головний засіб створення художнього фотографічного твору. Краса пейзажу залежить головним чином від єдності і цілісності, які надає натурі вдало вибраний ефект освітлення.

Творчі та технічні засоби при зйомці пейзажів.

Найважливіша зображальна задача при роботі над пейзажним знімком є зображення простору. Для цієї мети фотограф використовує закони лінійної та тональної перспективи.Своє кінцеве зображальне завершення фотографічний пейзаж отримує при виразній передачі на знімку простору, рельєфів, об’ємів, фактур, кольорів об’єкта зйомки, ефекту освітлення.

Вибір, компоновка та зображення пейзажу вимагають від фотографа майстерного володіння зображально-виразними засобами і фотографічною технікою. Лінійна та тональна перспективи. Вплив оптики на тональну та лінійну перспективу. Лінія в композиції, як елемент зображення. Тональність зображення. Тональна перспектива. Лінійні та тональні ритми відтворення простору у двомірній площині. Дія ширококутньої та телеоптики на лінійну та тональну перспективи.

Фактори тонального вирішення фотозображення:

- характер освітлення;

- оптичний малюнок об’єктива.


Типи світлофільтрів та їх застосування у пейзажі для трансформації зображення.

Кольорові світлофільтри, градієнтні, дифузійні, туманні, ультрафіалетові, компенсаційні, поліризаційні. Оптичні насадки, сітки, дзеркала звичайні та напівпрозорі, призми тощо.

фотоматеріалів;

- особливості експонометрії у процесі фотографування;

- умови хіміко-фотографічної обробки негатива та позитива.

Ахроматичний тон у чорно-білій фотографії. “Тональне рішення кадру” в чорно-білій фотографії як синонім поняття “колорит”.

Тональне, світлове та кольорове вирішення пейзажних знімків.

Поняття “тон” в зображальній системі фотографії. Розмаїття світлових тонів та ліній. Головні елементи фотографічного зображення.

Лінія в композиції як елемент зображення.

Тональність зображення. Тональна перспектива. Фактори тонального вирішення фотозображення :

- задум і творче вирішення знімка;

- характер освітлення;

- оптичний малюнок об’єктива;

- розподіл фігур та предметів у кадрі за яскравістю;

- характеристики негативних і позитивних світлочутливих матеріалів.
Драматургія пейзажу. Аналіз основного лейтмотиву пейзажу.

Домінанта настрою. Зайві елементи. Акцентування основних драматургічних складових пейзажу. Художній образ в пейзажній фотографії. Фотопейзаж – образ простору. Простір – головне джерело виразних елементів композиції.

Лінійні та тональні ритми простору. Значення формату зображення та лінії обрію для композиції пейзажного знімка. Обрій як „камертон композиції”.Тональна домінуюча – засіб передачі настрою. Виразні можливості кольору.Особливості зйомки пейзажів у різні пори року та доби.

Розподіл світла в предметному просторі в залежності від висоти сонця та стану атмосфери : пряме сонячне світло , розсіяне світло від неба , змішане освітлення. Напрямок світлових потоків: лобовий, боковий, зустрічний (контражур). Техніка знімання при зустрічному сонячному освітленні: захист об єктива , перекриття сонячного диска елементами композиції.Залежність тональної перспективи від стану атмосфери . Вид небосхилу як елемент композиції пейзажного знімка. Особливість експозиції під час фотографування взимку. Фотографування в „режимі” та при місячному світлі .



Антропологія і типізація образу.

П’ять фаз повороту голови. Залежність повороту голови від форми голови та форми обличчя. Чотири форми обличчя по фасу. Міміко - емоційна будова обличчя. Емоційні типи людей - спокійний , похмурий , веселий. Нахил голови ( вперед, назад, ліворуч, праворуч ). Складні нахили голови. Асиметрія обличчя. Зв’язок асиметрії та міміки. Біологічна та фізіологічна асиметрія.



Композиція фотопортрета.

Симетрична композиція. Ритми лінійних величин обличчя та фігури. Асиметрія ритмів. Центральне положення фігури в кадрі. Зміщення фігури. Композиційна задача освітлення. Композиційні особливості при зйомці портретів різної крупності: фрагментний, бюстовий, поясний, поколінний, в повний зріст. Фігура людини. Складки в одежі. Різноманітність проекцій елементів фігури та голови. Манери людини при постановці фігури. Поза і "позування". Чотири пози людини що стоїть.


Технічні характеристики освітлювальних приладів.

Типи освітлювальних приладів, принцип дії, потужність, регулювання потужністю та напрямком світлових потоків. Застосування допоміжних технічних засобів: відтінювачів, відбивачів, фільтрів, фонів, засобів кріплення, стійок та штативів.


Схеми та характери освітлювання.

Попередні відомості про освітлення. Виявлення форм та об’ємів. Метод освітлення моделі. Тон та тонові співвідношення. Проявлення фактури. Малювальне світло, заповнювальне світло, контрове світло, фонове світло, моделювальне світло. Світло - тіньовий характер освітлення. Безтіньовий характер освітлення. Ефектний характер освітлення. Освітлення моделі в темній тональності. Освітлення моделі в світлій тональності. Особливості розміщення освітлювальних приладів.


Три ефекта освітлення. Портрет в темній тональності.

Створення світло-тонального та світло-тіньового характеру освітлення. Співвідношення світлових потоків. Денна світло-тінь, вечірня світло-тінь. Створення ефектного характеру освітлення без та з джерелом світла в кадрі. Приклади живопису світлотіньового характеру освітлення. Рембрант – класик світлотіньового освітлення. Розподіл світового малюнку: світло, тінь, напівтінь, блік, рефлекс. Тінь-як результат дії направленого світла. Співвідношення світла і тіні, світловий баланс. «Низький ключ».Експозиція та експонометричне рішення при відтворенні світлотіньового характеру освітлення. Роль та місце світла і тіні у композиційній побудові кадру. Світлова єдність


Портрет в світлій тональності.

Схеми освітлення, розташування освітлюваних приладів, співвідношення світлових потоків. Приклади живопису світлотонального характеру освітлення. М’які тональні переходи – основа побудови світлотонального характеру зображення. Розсіяне освітлення об’єкту головний принцип відтворення світлотонального характеру зображення. Тональна єдність та співвідношення гіпсової фігури та фону. «Високий ключ». Особливості експозиційного режиму при побудові світлотонального характеру зображення.


Парний портрет. Груповий портрет.

Композиційні схеми, крупності, положення рук, ніг тощо.

Композиційне розташування людей у залежності від зросту, вагомості персон, кольору одягу та інше.
Поставлений натюрморт.

Натюрморт з одного, двох та декількох предметів. Організація простору в кадрі, особливості композиції. Співвідношення, масштабність предметів в кадрі. Зйомка натюрморту з різними ефектами освітлення (безтіньовий , світло-тіньовий , з джерелом світла в кадрі ). Особливості зйомки світловим пензлем. Організація фону,співвідношення предметів, масштабність при зйомці натюрморту. Використання технічних засобів.


Підвиди натюрмортів.

Формальний натюрморт. Натюрморт створений в якомусь стилі. Натюрморт - алегорія. Натюрморт кредо. Рекламний натюрморт. Особливості зйомки кожного з видів натюрморту. Знімаючи натюрморт з різних речей фотограф повинен знати до якої епохи вони належать , в якому стилі вони зроблені , з якої країни вони походять .


Документальний натюрморт.
В документальному натюрморті реальність пропонує композиції з предметів випадкових , але не менш винахідливі та виразні ніж ті, що придумані автором. Перевагами '' знайденого '' натюрморту'' є те , що речі , з яких він складається , виявляються відображенням людей та їх доль в більшій мірі ніж предмети у '' поставленому'' натюрморті. Ступінь режисури в цьому виді натюрморта , якщо вона можлива.

Образ людини через натюрморт.
Речі , що оточують нас мають певні характеристикі . Крім форми, матеріалу з яких зроблені , вони також виконують якись утилітарні функції , прислуговують , так би мовити , якомусь роду діяльності людини . Ми можемо уявити людину , яка ними користується : стать , вік , соціальне положення , професію , риси характеру (акуратність чи неохайність , витонченість чи простоту) . Речі мають своє життя і вони взаімодіють між собою . Правдивість взаімодії предметів в кадрі залежить від знань автора про матеріальну культуру. Розкрити образ людини через натюрморт , це складна але цікава робота .
Відображення простору при фотографуванні інтер єру.Технічні засоби.
Використання карданної камери, шіфт-об’єктива, короткофокусної оптики. Створення фотопанорам. Методика виконання панорам. Технічне обладнання. Використання лампи-спалаху.
Освітлення інтер’єру.
Використання природнього світла та стаціонарного освітлення, що існує в інтер’єрі. Застосування допоміжного фото світла, лампи-спалаху, світлового пензлю, відбивачів. Корекція кольорової температури світлофільтрами.
Художній образ в фотографії інтер’єру.
Кожний інтер'єр - чи то помешкання , чи то виробничі цехи , суспільні або культові приміщення вбирають в себе образи людей які в них живуть або працюють , або жили чи працювали раніше . Тому мета фотохудожника полягає в тому , щоб засобами фотографії розкрити ці сюжети .
Настрій інтер'єру.
Вигляд інтер'єру завжди має емоційне забарвлення . Він може нести в собі радість ,смуток . Простір інтер'єру може стати фоном для портрету , жанрової сцени , натюрморту . Все це залежить від погляду художника і його майстерності .

Образність жанрової фотографії.
Побутовий жанр – це істотна область фотографії, яка фіксує звичайне життя сучасників фотографа у самих різноманітних проявленнях. У цьому жанрі більш чим у інших фотографу потрібна вдача. Елемент випадковості – необхідний компонент при зйомці жанрових фотографій. Побачити у звичайній ситуації якийсь сенс та донести його до глядача – дар фотографа, працюючого у цьому жанрі. Жанровий портрет, жанрова сцена.
Техніка для зйомки жанру.
Вибір камери та оптики для репортажної зйомки. Метод «прихованої» камери та метод «звичної» камери. Техніка безпеки при роботі над фоторепортажем. Етичні норми поведінки фоторепортера. Тактика зйомки частіше співпадає з тактикою зйомки документального портрету. Інколи є сенс скористуватися довгофокусною оптикою, щоб наблюдати за людьми без перешкоджень, піддивлятися за ними. Частіше більш плідною є інша тактика – впровадитися у групу героїв зйомки, бути звичним для них і тоді вони перестануть замічати камеру. Іноді є сенс налагоджувати психологічний контакт, поступово наближуючись і роблячи більш крупніші знімки.
Фоторепортаж.
Фоторепортаж як фоторозповідь про подію, нерідко унікальну або помітну.

Фоторепортаж – основний метод роботи сучасних фоторепортерів.

Принцип фоторепортажу полягає у тому, що фотограф фіксує реальне життя, не втручаючись у нього, намагаючись передати на знімку її первинну сутність. Основополягаюча риса фоторепортажу – сувора документальність. Досвід показує, що фоторепортаж буває вдалим тоді, коли автор має свою особисту точку зору на подію, яку він показує глядачу. Залишаючись віч на віч з дійсністю, миттєво переробляючи інформацію, аналізуя її, фотограф не може розібратися у складних зв’язках та взаємодіях явищ, якщо він не визначив для себе напрямок творчого пошуку.

Особливості спортивного та екстремального фоторепортажу.


Техніка та методи зйомки фоторепортажу.
Фоторепортаж з місця події. Прихована камера. Непомітна камера. Делікатна камера. Відновлення факту. Застосування довгофокусної оптики. Зйомка в середині події. Інші технічні можливості.
Поняття фотонарису. Методи роботи над фотонарисом.
Фотонарис - жанр фотожурналістики, відмінний пильною увагою до людини, "обкреслюючий" основні етапи його долі, круг проблем, що встають перед ним. Нарис може створюватися протой або інший колектив, спільність людей, про проблеми перед ними що встають і ними що дозволяються, про подорожі, ними скоюваних. Звідси і різновиди фотонарису як жанру: портретний, проблемний і шляховий. Як правило, фотонарис складається з декілька знімків, об'єднаних однією темою, одним сюжетом. Такі знімки даються або з розширеними підписами, які розповідають про хід події, або поряд з короткими підписами можуть супроводжуватись літературним нарисовим текстом. Як художній твір, фотонарис в багатьох моментах подібний до літературного нарису. Обидва відображають подію, яка дійсно існувала й вже пройшла. Показують конкретних героїв та співучасників цих подій.
Структура фотонарису.
Знайомство з місцем події. Герої фотонарису. Паралельна інформація, котра підсилює головну інформацію та ідею фотонарису. Вступ, зав’язка, головна частина і т.д.

Послідовність фотографій у нарису, монтаж фотографій – це основа його змісту. Найбільш виразну та ємку фотографію, фотографію –кульмінацію завжди розміщують на розвороті журналу. Інші – монтують по дві, три, чотирі на полосі або розвороті. Перший знімок у ряду – це входження в нарис, від нього залежить дуже багато. Він заявляє тему. Найти останній знімок, знімок-вихід також важко. Він має бути дуже точним. Не менш важливо знімок-кульмінація. Це має бути самий виразний та самий змістовний кадр.


Образна мова фотонарису.
Сюжет, композиція нарису. Образна мова фотонарису.Документальний образ. Деталь – як образ у фотонарисі. Створення атмосфери фону. Авторське узагальнення. Дуже велике значення має послідовність розташування фотографій у нарисі – це основа його змістовності Побутовий фотонарис. Суспільно- політичний, географічний, мандрівний, природоохоронний та ін..
Специфіка тематичної складової при реалізацію фотонарису.
Види та жанри фотонарису. Побутовий фотонарис. Суспільно-політичний фотонарис. Геграфічний фотонарис. Мандрівний фотонарис. Природоохоронний фотонарис та ін.. Специфіка та відмінності при роботі над ними.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"
Комплексний іспит з фаху проводяться у формі тестування, що спрямоване на виявлення рівня теоретичних знань з професійно-орієнтовних...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"
Комплексний іспит з фаху проводяться у формі тестування, що спрямоване на виявлення рівня теоретичних знань з професійно-орієнтовних...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"
На даний освітній рівень приймаються особи, які мають базову вищу освіту за спеціальністю 020203 “Кіно, телемистецтво”, кваліфікація...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітньо-кваліфікаційного рівня
На даний освітньо-кваліфікаційний рівень приймаються особи, які мають базову вищу освіту за спеціальністю 020210 «Фотомистецтво»
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст"
«Кіно, телемистецтво», кваліфікація «Бакалавр кіно, -телемистецтва» і вступають на спеціалізації: «Режисура кіно і телебачення»,...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма вступного фахового випробування
України, іноземних громадян та осіб без громадянства, при вступі на навчання для здобуття ступеня
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма вступного фахового випробування (співбесіди)
України, іноземних громадян та осіб без громадянства, при вступі на навчання для здобуття ступеня магістра
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма фахового вступного випробування при вступі на ІІІ курс для здобуття освітнього ступеня бакалавр
«Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» для здобуття ос бакалавра та здобули освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма фахового вступного випробування при вступі на ІІ курс для здобуття освітнього ступеня бакалавр
«Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» спеціалізації «Режисура кіно І телебачення», «Майстерність оператора кіно І телебачення»,...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма фахового вступного випробування при вступі на ІІ курс для здобуття освітнього ступеня бакалавр
«Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» спеціалізації «Режисура кіно І телебачення», «Майстерність оператора кіно І телебачення»,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка