Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"



Сторінка5/5
Дата конвертації09.04.2017
Розмір1.31 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5

Література:
1. Алексеева В.В. Что такое искусство ?- М.: Советский художник.,1991.

2. Алпатов М. Н. Композиция в живописи.-М. Искусство., 1940.

3. Босин Е.Я. Семантическая философия искусства.- М.:Мысль,1973.

4. Васютинокий Н.А. Золотая пропорция.- М.: Молодая гвардия,1990.

5. Гомбрих Э. История искусства.- М. Искусство., 1998.

6. Гордийчук И.Б., Ногин П.Р. Фотокинооптика.- М.: ВГИК, 1977.

7. Дыко Л.П. Основы фотокомпозиции в фотографии.-М.: Высшая школа,1998.

8. Дыко Л.П., Иофис Е. Б, Фотография, ее техника и искусство. -М.: Искусство, 1978.

9. ДЫКО Л.П. Беседы о фотомастерстве. - М.: Искусство, 1

10. Зернов В.С. Цветоведение.- М.: Искусство, 1972.

11. Килпатрик Д. Свет и освещение.- М.: Мир, 1988.
МАЙСТЕРНІСТЬ ФОТОХУДОЖНИКА
Основні вузли та механізми фотоапаратів.
Світлонепропускаючий корпус. Об’єктив. Фотографічний затвор, центральний та шторнощільовий. Пристрій для точного наведення камери на об’єкт та компоновки кадру з можливістю точної фокусировки – видошукач. Типи видошукачів. Механізм для утримання та перемотки плівки (у плівкових апаратах). Світлочутливий елемент. Додаткові пристрої ( експонометр, лампа-бліц).
Класифікація сучасних фотокамер.
Плівкові фотокамери. Крупноформатні камери – стаціонарні та пересувні. Середньоформатні камери. Малоформатні камери. Дальномірні та дзеркальні камери. Двохоб`єктивні камери. Цифрові камери. Метод збереження зображення на цифрових носіях. Переваги та недоліки цифрової фотографії. Кількість пікселів та розмір відбитка. Збереження цифрових знімків. Дешеві камери. Дорогі камери. Цифрові задники.
Електрична природа світла. Біле світло. П’ять законів Ньютона у геометричній оптиці.
Світло – як форма променевої енергії, що здатна викликати зорове чуття. Дві гіпотези розповсюдження світла. Електромагнітна теорія світла. Око – як реєстратор електромагнітних коливань, що викликають зорові чуття.
Прості та складні оптичні системи.
Лінза. Отримання оптичного зображення.Недоліки простих лінз. Складні оптичні системи. Аберації оптичних систем. Фокусна відстань та масштаб зображення. Кут та поле зображення. Перспектива. Освітленість оптичного зображення. Глибина різко зображувадьгого простору.
Основи загальної фотометрії .
Експонометрія як наукова дисципліна і практична методика. Предмет теорії експонометрії кіно-, фотозйомок.

Роль і місце експонометрії у практичній роботі кіно-, телеоператора, фотохудожника.

Питання практичної експонометрії у літературних працях провідних вітчизняних кінооператорів і в загальній теорії фотографії.

Сучасний рівень фотографічної якості вихідних матеріалів кінофільмів за даними аналізу копіювальних паспортів еталонних фільмокопій.

Сучасні вимоги до фотографічної однорідності кінонегативів. Технічні можливості і теоретичні обмеження сучасної експонометрії кінофільму.

Творче експонометричне мислення та експозиційна автоматика.

Сила світла і світловий потік як основа побудови системи фотометричних величин. Закон квадратів відстаней у практичному розумінні. Освітленість і яскравість, їх взаємозв’язок через відбивальну властивість тіл. Освітленість натурних об’єктів в люксах та їх яскравість в канделах на квадратний метр і в апостільбах («люксах по білому»). Нормування спектрального складу світла при зйомках. Формула експозиції.

Відбиття і пропускання світла: спрямоване, дифузне, дифузно-спрямоване та змішане. Коефіцієнти відбиття типових фактур об’єктів зйомки.

Яскравість енергетична і візуальна.

Спектральна відбивальна властивість тіл.

Спектральна чутливість чорно-білих і кольорових плівок.

Фотографічний ефект почорніння, його оптична густина. Густина і коефіцієнт пропускання.


Відтворення тонів об'єкту в кіно-, відео- та фотозображенні
Шкала абсолютних освітленостей і абсолютних яскравостей у природі. Загальний контраст (інтервал) і локальний контраст освітленостей і яскравостей у практиці відео-, фото-, кінозйомок.

Поняття про зорову адаптацію. Позасвідомий механізм загальної адаптації. Поняття про «внутрішню шкалу світлот» у свідомості людини.

Фотометричний аспект поняття «повна шкала відносних візуальних яскравостей». Константність зорового сприйняття світлот поля зору. Психологічна точність відображення об’єктів на фотоплівці (за Нюбергом).

Поняття про фотографічний тон. Числове значення тону і кількісна шкала тонів сукупного об’єкта зйомки. Контрольна сіра шкала як неповна схема сукупного об’єкта зйомки.

Середній об’єкт зйомки, його опорні точки, його місце у повній шкалі тонів сукупного об’єкта зйомки. Сірі карти «Кодака» і середнє обличчя актора у повній шкалі тонів. Обмеженість методу інтегральної яскравості.

Спектрозональний зв’язок полів сірої шкали з кольорами об’єкта зйомки. Контрольна зйомка сірої шкали.

Оптичне зображення об’єкта в площині плівки кінокамери і в фотоапараті. Світлорозсіяння в сучасному кіно- і фотооб’єктиві, його вплив на правильність знімальної експозиції на практиці.

Формула освітленості плівки об’єктом зйомки.

Фотографічна і корисна широта плівки в теорії і в сучасній практиці. Помилкові висновки про причини експозиційного браку у відтворенні тонів об’єкта. Широта і світлорозсіювання.

Відтворюваний інтервал яскравостей кіно-, фотопроцесу 1 : 1000. Оптимальний зв’язок об’єктів зйомки з характеристичною кривою негативної плівки. Числове значення тону. Основна формула тональної експозиції. Похідні формули тональної експозиції.

Поняття про еталонну характеристичну криву негативної плівки. Сім’я еталонних характеристичних кривих за значеннями гами. Оптимальний зв’язок шкали тонів об’єктів з еталонними кривими негативної плівки. Номограма оптимальних густин негатива.

Графік відтворення тонів об’єкта в кінопозитиві. Оптимальний друк з оптимального негативу. Параметри LAD-методу «Кодака» для кінооператора. Відхилення знімальної експозиції, їх компенсація номерами копіювального світла. Висновки з графіка відтворення тонів.


Принципи і методи визначення зйомочної експозиції.
Поняття про однорідну копіювальну густину фотонегативів. Рівноцінна реєстрація різних ефектів освітлення: натура (день, режим, вечір, ніч, день «під ніч»); iнтep’єp, павільйон (день, вечір, ніч). Джерело світла в кадрі, силует, напівсилует.

Micцe типових елементів тональної композиції на характеристичній кривій фотонегатива.

Обличчя актора – головний елемент тональної композиції. Piзнi персонажі – різна світлота гриму. Piзнi ефекти освітлення – різний тон обличчя одного й того ж персонажа в еталонному фотопозитиві всіх сцен.

Два методи визначення експозиції – метод падаючого світла, метод відбитого світла (особливості, переваги, недоліки). Поєднання обох методів при зйомках.

Поєднання інструментального i візуального методу контролю освітлення та експозиції в роботі над фотокомпозицією.

Елементи шкали тонів на калькуляторах експонометрів різних фірм. Середній об’єкт зйомки на калькуляторі експонометра фірми «Acaxi». Тональний зміст головного відлікового індексу на калькуляторі експозиції.

Поняття про ключову освітленість i ключову яскравість об’єкта, кадру, епізоду фільму. Номограма експозиції.

Експонометри падаючого i відбитого світла (люксметри – яскравоміри). Світлоприймальна головка приладу. Кути сприймання світла.

Світлочутливі елементи – фотоприймачі. Селеновий фотоелемент, сірчисто-кадмієвий фоторезистор, кремнієвий фотодіод. Спектральна чутливість. Інерційність. Загальна чутливість. Лінійність вихідного електросигналу. Відтворюваність показників. Температурна залежність. Довговічність. Переваги i недоліки фотоприймачів різних типів. Особливості кремнієвих фотодіодів. Цифрова технологія у конструктивному piшеннi найсучасніших фотодіодів.

Стрілковий індикатор (гальванометр). Закон шкали гальванометра її градуювання. Добротність гальванометра. Фіксатор стрілки гальванометра. Розширення діапазону показань гальванометра слайдами: переваги i недоліки.

Калькулятор експозиції. Градуювання шкал калькуляторів. Шкала світла і експозиційне число. Вікна відліку і встановлення значень експозиційних параметрів. Змінні калькулятори.

Цифрова технологія в індикації на шкалах сучасних експонометрів.

Точковий експонометр-яскравомір – спотметр. Конструктивні особливості та принцип дії. Калькуляція експозиції по елементу кадру. Урахування тонального місця вимірюваного елемента. Три точки середнього об’єкта на калькуляторі експозиції і в мікрокомп’ютері експонометра, переваги і недоліки.

Місце точкового експонометра в експонометрії. Порівняльний огляд сучасних і класичних конструкцій експонометрів. Експонометри з поворотним світлоприймачем. Експонометри типу «Ленінград». Експонометри фірми «Госсен». Експонометри «Секонік» різних моделей. Нове покоління експонометрів фірм «Мінольта», «Секонік», «Асахі» і «Госсен».

Колориметри: прилад «Спектра Триколор Метр» фірми «Фото Рісеч Корпорейшн», прилади «Колорметр-ІІ» і «Колорметр-ІІІF» фірми «Мінольта», «Кенко». Спектральна чутливість фотоприймачів фотоколориметра і кольорової кіноплівки. СЧ і ЗЧ відношення світла і принцип роботи фотоколориметра. Світлофільтри LB і СС. Форма виконання і оптимальне місце світлофільтра на об’єктиві.
Поточний контроль експозиції при зйомках .
Технічна і психологічна необхідність експозиційної проби плівки для фотографа.

Типовий тест-об’єкт для проби кіноплівки – крупний план актора з сірою шкалою. Коефіцієнти відбиття полів сірої шкали.

Додаткове поле – сіра карта Кодака. Характер освітлення. Вибір величини ключової освітленості. Експозиційний клин діафрагмою або обтюратором. Розмір ступенів експозиційного клину. Довжина дублів. Позначення в кадрі.

Особливості проби кольорової плівки – додержання номінального значення колірної температури освітлення тест-об’єкта.

Кольорокорегувальні світлофільтри для освітлювальної апаратури ДС-ЛН і ЛН-ДС.

Режим проявлення матеріалу експозиційної проби плівки. Друк позитива у двох режимах. Оцінка результатів проби на денситометрі і на екрані. Висновок про практичну чутливість плівки. Прив’язка показань експонометра до плівки.

Експозиційні особливості зйомок портрета.

Експозиційні особливості зйомок літніх пейзажів.

Експозиційні особливості зйомок зимових пейзажів.

Експозиційні особливості зйомок групових сцен.

Експозиційні особливості зйомок в інтер’єрі.

Експозиційні особливості зйомок великих водних просторів.

Експозиційні особливості зйомок в сутінках.

Експозиційні особливості зйомок об’єктів, що рухаються.


Схема фотографічного процесу. Три етапи фотографічного процессу. Фотохімічні основи фотографії.
Фотографічний процес. Фотохімічний процес у кристалах лугово-галоїдних солей. Промениста енергія. Випромінювання та поглинання променистої енергії. Фотохімічні закони. Дія світла на галоїдне срібло та утворення прихованого зображення. Природа солей срібла, що знаходяться в емульсії плівки. Процеси, що відбуваються в мікрокристалах срібла до експонування фотоматеріалу. Темнова проводимість солей срібла. Дефекти мікрокристалів галогенідів срібла. Графічне відображення на малюнку дії квантів світлової енергії на мікрокристал галогениду срібла. Дія електрону, що відірвався від іона галогенида.Утворення атомів срібла та галогену. Приховане зображення. Необхідна кількість квантів світлової енергії для утворення прихованого зображення.

Проявлення - як посилення прихованого зображення. Проявляюча речовина у хімічному відношенні. Відновлююча дія проявляючої речовини. Хімічна реакція взаємодії проявляючої речовини та галогеніду срібла. Центри проявлення. Фактори, від яких залежить швидкість проявлення. Структура проявленого зображення. Фізичне та хімічне проявлення.


Фотографічна емульсія. Сенсибілізація фотографічних матеріалів.
Оптична сенсибілізація фотографічних шарів. Гіперсенсибілізація. Десенсибілізація. Спектральна чутливість солей галоїдного срібла та ока людини. Передача кольору, яка обумовлена власною спектральною чутливістю солей галоїдного срібла. Оптична та хімічна сенсибілізація солей галоїдного срібла. Гіперсенсибілізація фотоматеріалів. Десенсибілізація.

Виготовлення світлочутливих фотоматеріалів. Загальні відомості. Основні стадії синтезу фотографічної емульсії. Желатин. Підготовка речовин. Емульсифікація. Перше дозрівання. Друге дозрівання. Підготовка емульсії до поливу. Основа фотоматеріалів. Полив емульсії на підложку. Фотографічна емульсія. Мікрокристали солей срібла. Однорідні та неоднорідні емульсії. Поняття про світлочутливість та контрастність. Залежність основних характеристик фотоматеріалів - світлочутливості та контрасту - від типу емульсії. Загальні поняття про утворення фотографічної емульсії. Реакція емульсифікації. Утворення галогенідів срібла. Перше фізичне дозрівання емульсії. Зростання мікрокристалів та перерозподіл їх за розмірами. Друге хімічне дозрівання емульсії. Фізико-хімічні процеси, які відбуваються в мікрокристалах. Утворення центрів світлочутливості та центрів вуалювання. Поняття вуалі.


Розчини. Короткі відомості з органічної хімії. Сутність процесу перетворення прихованого зображення у видиме.
Засоби вираження концентрації розчинів. Деякі відомості про концентрацію розчинів та теорію електролітичної дисоціації. Розчинність. Дисоціація води. Водневий показник рН. Хімічні реакції у водних розчинах. Стан речовин у водному розчині. Короткі відомості з органічної хімії.

Ступені хіміко-фотографічної обробки чорно-білих фотоматеріалів. Хімічна реакція, що лежить в основі проявного процесу. Вибірковість хімічного процесу. Динаміка проявного процесу. Кінцевий результат проявного процесу.


Речовини, що входять до складу проявників.Фізико-хімічні процеси при проявленні
Загальні відомості. Вода. Порядок складання проявників. Проявні речовини. Зберігаючі речовини, прискорюючі та противуалюючі речовини. Деякі інші речовини, що застосовуються у проявниках.

Роль дифузії при проявленні. Збереженість проявника. Роль сульфату натрію. Хімічна реакція при проявленні. Роль проявної речовини, сульфіту, лугу. Роль бромистого калію. Виснаження та відновлення проявників. Мікроскопічна картина процесу проявлення.


Класифікація проявників. Характеристика проявників
Ознаки, за якими характеризуються проявники. Вибіркова та вуалююча здатність. Швидкість роботи. Максимальний контраст. Індукційний період. Вплив на світлочутливість. Вплив на зернистість та розподільну здатність. Збереженість та виснажливість проявника. Вплив на колір проявленого зображення.

Класифікація проявників за швидкістю роботи. Класифікація проявників за якістю зображення. Хімічні та фізичні проявники.

Проявники нормального типу. Швидкі проявники. Повільно працюючі, вирівнювальні та дрібнозернисті проявники. Двічі розчинні проявники.
Склад та будова світлочутливого матеріалу.
Проявники для підвищеної та пониженої температури. Проявлення з оберненням негативного зображення в позитивне.

За допомогою малюнків-схем розглядається склад та будова сучасних чорно-білих негативних та позитивних фотоматеріалів. Детально представлені емульсійний шар, основа, захисний та протиореольні шари. Функція та призначення цих шарів.

Фотографічна емульсія. Мікрокристали солей срібла. Однорідні та неоднорідні емульсії. Поняття про світлочутливість та контрастність. Залежність основних характеристик фотоматеріалів - світлочутливості та контрасту - від типу емульсії. Загальні поняття про утворення фотографічної емульсії.
Фізико-хімічні процеси при фіксуванні.Промивка та сушка негативів та позитивів.
Мета фіксування. Речовини,що використовуються при фіксуванні. Сутність процесу фіксування з хімічного боку. Швидкість фіксування. Виснажливість фіксуючих розчинів. Деякі практичні висновки. Рецепти фіксуючих розчинів. Хімія витягування срібла з фіксуючих розчинів. Стабілізація проявлених фотографічних зображень.

Промивка. Руйнівники тіосульфату. Випробування на повноту промивки. Сушка. Стабільність фотографічних зображень.


Фізико-хімічні основи кольорової фотографії. Побудова кольорових світлочутливих матеріалів. Хімічна природа компонентів кольорового проявлення. Хімія кольорового проявлення.
Основні та додаткові кольори. Засоби змішування кольорів. Засоби отримання кольорів. Поглинання кольорів. Забарвленість як фізичне явище. Забарвленість як хімічне явище.

Розподіл кольорових фотоматеріалів за призначенням. Кількість шарів кольорових фотоматеріалів. Світлочутливість окремих шарів. Спектральна чутливість окремих шарів.

Загальні умови, яким мають відповідати хімічні компоненти кольорового проявлення. Дифузостійкість компонентів кольорового проявлення.

Речовини, що застосовуються при обробці багатошарових матеріалів з проявленням. Рецептура та режим обробки кольорових фотоматеріалів.

Склад кольорового негативного проявника. Швидкість проявлення. Поява вуалі. Вплив часу проявлення на вуалездатність кольорового фотоматеріалу. Роль кожної складової частини кольорового проявника у хімічному процесі утворення кольорового негативного зображення. Вицвітання барвників.
Предмет фотографічної сенситометрії
Сенситометрія як наука про вимірювання фотографічних властивостей світлочутливих матеріалів.

Головне завдання сенситометрії – встановлення залежності фотографічного ефекту від кількості випромінювання при заданих умовах хімічної обробки фотоемульсії світлочутливого матеріалу.

Основні властивості фотоплівки – чутливість, спектральна чутливість, роздільна здатність, зернистість.

Сенситометрична метрологія. Загальна сенситометрія. Колірна сенситометрія. Резольвометрія. Структурометрія.

Порівняння принципів сенситометрії із звичайною фото-кінозйомкою. Два визначення фотографічних понять одним терміном “експозиція” – експозиція сенситометрична і експозиція знімальна. Одиниця вимірювання сенситометричної експозиції.

Поняття про логарифм експозиції та оптичну густину.

Діапазон оптичних густин фотографічного зображення і тональна палітра цього зображення.
Фотометричні властивості тіл та середовищ
Вимірювання методами фотометрії складових фотографічної сенситометрії – кількості оптичного випромінювання і величин фотографічного дефекту.

Енергетичні фотометричні і ефективні фотометричні величини.

Діапазон оптичних випромінювань: від ультрафіолетових, видимих до інфрачервоних.

Одиниці фотометричних величин: світловий потік, сила світла, освітленість та яскравість. Експозиція.

Пропускання, відбиття та поглинання світла. Коефіцієнти пропускання та відбиття світла і густина середовища.

Основи кольорознавства. Спектральний склад денного світла і світла ламп розжарювання. Ступінь розжарення лампи і синьо-червоне відношення. Поняття про абсолютно чорне тіло і про колірну температуру. Поняття про рівноенергетичний спектр.

Поняття про Kельвiни і зворотні мікрокельвіни, про їх візуальну ефективність. Колірна адаптація ока і кольорокорекція об’єкту світлофільтрами під час зйомки.

Лінійний і логарифмічний закони кількості світла при зоровому сприйнятті світла. Порівняння світлових контрастів за лінійним і за логарифмічним принципом. Шкала діафрагм знімального об’єктива і шкала витримок фотоапарата. Арифметична і логарифмічна шкали чутливості фотоплівки.

Арифметична і візуально рівноступінчата шкала коефіціентів відбиття світла. Контрольна сіра шкала в фотографії.

Побудова характеристичної кривої в координатах сенситометричного графіка. Точка відліку характеристичної кривої. Сім’я характеристичних кривих однієї плівки за часом проявлення.

Сім’я характеристичних кривих кольорової плівки (тріада).

Складові сенситометричного експонування
Сенситометрична експозиція та її десятковий логарифм. Оптична густина, кратність світлофільтра і коефіціент пропускання (відбиття). Оптична густина чорно-білих і кольорових кінофотоматеріалів.

Координати сенситометричного графіка: шкала абсцис і шкала ординат (шкала густин і шкала логарифмів сенситометричної експозиції). Комбінована розбивка шкал графіка. Шкала чутливості плівки.

Сенситограми кольорових негативних та позитивних кіноплівок. Проявлення сенситограм.

Джерела світла для сенситометрів і основні вимоги до їх фотометричних параметрів: світловий потік, рівномірність освітлення, спектральний склад та форма тіла випромінювача.

Сенситометричні світлофільтри для корекції колірної температури та світлофільтри-маски, які відтворюють копіювальні характеристики фонів маскованих фотоматеріалів, для викопіювання в окремі шари кольорофотографічних матеріалів.

Модулятори, що працюють за шкалою освітленостей та модуляція за шкалою часу. Певні технічні переваги модуляторів часу.

Основні вимоги до модуляторів експозицій: точність і відтворюваність модуляції, спектральна невибірковість, достатній інтервал і закономірність зміни експозиції всередині нього, точність калібрування, простота конструкції. Сенситометричні затвори. Головні вимоги до затворів сенситометрів – точність і відтворюваність заданої витримки, рівномірність її по всій освітлюваній поверхні, зручність в роботі.
Сенситометри
Сенситометр ЦС-2М (ЦС-3), устрій і принцип роботи. Модулятор експозиції сенситометра – ступінчатий сірий клин. Константа модулятора експозиції. Інтервал експозицій. Джерело світла і світлофільтри колірної температури. Техніка засвічування сенситограм.

Сенситометр SO-2, устрій і принцип роботи. Модулятор експозиції сенситометра. Константа модулятора експозиції. Інтервал експозицій. Джерело світла і світлофільтри колірної температури. Технологія експонування сенситограм.

Сенситометр HFC, устрій і принцип роботи. Модулятор експозиції сенситометра. Константа модулятора експозиції. Інтервал експозицій. Джерело світла і світлофільтри колірної температури.

Сенситометр ФСР-41, устрій і принцип роботи. Комплектація приладу: сенситометр і пульт ЕПС-123 для стабільного живлення джерела світла змінним струмом. Призначення приладу – для сенситометричного експонування чорно-білих фотоматеріалів на прозорій основі по шкалі освітленості за допомогою ступінчатого оптичного клину, що має 21 поле з константою 0,15. До складу приладу може входити пристрій для сенситометричного експонування фотопаперів ПС-24.

Універсальний контактно-експозиційний прилад УКЕП-1.

Використання приладу, як сенситометра для чорно-білих і кольорових фотопаперів, що має в свєму комплекті і інші тести для визначення величини ореолів відбиття фотопластинок, різкості краю зображення, ореолів розсіювання і використання для інших випробовувань.



Класифікація, основні параметри та схеми денситометрів
Класифікація денситометрів за ознаками: по способу порівняння світлових потоків, по типу приймача випромінювання, по розміру вимірюваної ділянки, по рівню автоматизації. Оптичні відмінності денситометрів прохідного та відбитого світла.

По способу порівняння світлових потоків – денситометри прямого відліку та диференціальні.

Схема денситометра прямого відліку. Порівняння світлових потоків до зразка і після нього шляхом вимірювання фотоструму фотоприймача без зразка та зі зразком. Відношення виміряних фотострумів зі зразком і без зразка та його коефіцієнт пропускання.

Логарифмічне перетворення первинного сигналу, пропорційного світловому потоку в реальних денситометрах та забезпечення лінійної залежності між оптичною густиною зразка та показами відлікового пристрою. Точність вимірювання.

Мікроденситометри та їх використання в фотографічній структурометрії, для фотографічних методів спектрального аналізу, спектральної сенситометрії та в інших цілях.

Класифікація по рівню автоматизації: денситометри з ручним виконанням операцій контролю і автоматизовані з виводом інформації на індикатор, реєстратор, обчислювальний пристрій або комп’ютер, що забезпечує статистичну обробку великих масивів густин і аналіз данних по різних групах фото-кіноматеріалів.

Вимірювання кольорових густин. Поняття про візуальну і копіювальну густину фотографічного зображення. Режими вимірювання кольорових густин у денситометрах: “Статус А” і “Статус М”.

Денситометр “Макбет” ТД-504. Устрій і принцип дії денситометра. Техніка вимірювання оптичних густин на сенситограмах.

Денситометр X-Rite 310T/R. Устрій і принцип дії денситометра. Техніка вимірювання оптичних густин на сенситограмах.

Денситометр X-Rite 361T. Устрій і принцип дії денситометра. Техніка вимірювання оптичних густин на сенситограмах.

Портативний денситометр X-Rite 341С. Устрій і принцип дії денситометра. Техніка вимірювання оптичних густин на сенситограмах.

Денситометри X-Rite DensiEye 700, DensiEye 100 . Устрій і принцип дії денситометра. Техніка вимірювання оптичних густин в режимі відбитого світла.

Денситометр ДП-1М, його устрій, робота і характеристики.
Аналіз результатів сенситометричних випробувань
Характеристична крива фотоматеріалу і обумовлені нею сенситометричні властивості. Елементи характеристичної кривої. Прямолінійний відрізок кривої (область нормальних експозицій). Область вуалі і поріг чутливості. Початковий і кінцевий відрізки (область недодержок і область передержок).

Поняття про градієнти характеристичної кривої. Мінімальний корисний градієнт. Фотографічна широта. Корисна широта.

Визначення контрастності проявлення. Кут і тангенс кута нахилу прямолінійного відрізку кривої. Гама негативу і середній градієнт; взаємозв’язок між ними.

Залежність сенситометричних властивостей від часу проявки. Графік кінетики проявлення негативу. Типові приклади кінетики проявлення. Проявлення негативу до заданої контрастності. Значення графіка кінетики проявлення для творчої роботи фотографа-художника і кінотелеоператора.

Структурометричні випробовування в сенситометрії. Сенситометрична і практична світлочутливість та нормальний кольоровий негатив. Визначення чутливості негативної плівки за методом ISO.
Синтез кольорових зображень
Основні і додаткові кольори. Світлота, насиченість та колірний тон. Адитивний і субтрактивний синтез кольору. Колірне коло і його суть.

Будова кольорової кінофотоплівки. Зони спектральної чутливості шарів кольорової плівки і колір барвників. Поняття про принцип маскування кольорових плівок.

Два типи балансу чутливості кольорових плівок. Два стандартні типи джерел світла в сенситометрах і при фотокінозйомках.

Сім’я характеристичних кривих одного часу проявлення однієї плівки – негативної, позитивної. Три значення вуалі сучасної кольорової плівки. Кольоропередача маскованої і немаскованої кольорових плівок.

Світлочутливість сучасних кольорових кіноплівок. Поняття про номінальний і реальний баланс чутливості кольорової плівки.
Експонування та наскрізний контроль фото процесів
Експонування та світло-контрастне регулювання в негативно-позитивному процесі. Використання нижніх криволінійних відрізків характеристичних кривих негативних і позитивних плівок. Зйомка на негативну плівку та зниження контрастності в „тінях” після обробки. Зниження в позитиві контрастності висвітлених деталей. Отримання на негативній кіноплівці кольорових негативів після зйомки та після хіміко-фотографічної обробки наближених до нормально експонованих. Трьохзональна корекція кожного відзнятого плану при друкуванні кольорового позитивного зображення. Сучасний кінокопіювальний апарат і його система номерів копіювального світла. Константа шкали номерів світла. Основне копіювальне світло. Адитивний і субтрактивний принцип друку.

Вибір експозиційних умов для друкування кольорового позитиву. Орієнтовно нормальне значення оптичної густини зображення 18% -го сірого еталону в позитиві.

Поняття про вхідний контроль і нормування плівок. Вітчизняна контрольна шкала для забезпечення стабільності фотопроцесів. LAD – метод Кодака і його особливість.

Графік відтворення тонів об’єкта і знімальна експозиція. Оптимальний по експозиції негатив і зв’язок між кривими негатива і позитива. Підсумкова крива тоновідтворення.


Висновки з графіку тоновідтворення.
Контроль параметрів зображення в цифрових технологіях. Технологія X-Rite ColorChecker Camera Calibration забезпечення отримання необхідної якості зображення при використанні невеликої тестової шкали на 24 поля ColorChecker Classic. Портативний спектрофотометр SpectroEye та його робота в автономному режимі. Колориметричні функції SpectroEye для точного контролю і виміру кольорів. Багатофукціональне апаратно-програмне технологічне рішення ColorMunki Photo компанії X-Rite для забезпечення повноцінної роботи з кольорами і палітрами. Технологічні рішення на базі спектрофотометрів X-Rite i1 Display Prо та X-Rite i1 Pro 2.
Природа кольору.
Фізична природа світла. Оптичний діапазон випромінювання. Види випромінювання: монохроматичне, спектральне, змішане, хроматичне. Спектри випромінювання.

Кольоровість світлового потоку. Теплове випромінювання. Абсолютно чорне тіло (АЧТ). Спектральний склад випромінювання – одна з головних характеристик кольору. Колірна температура. Одиниці колірної температури.

Колір як характеристика глядацького сприйняття матеріального світу, що дозволяє відрізняти пряме і відбите випромінювання за спектральним змістом і величиною.

Трьохзональна система кольору – як система, що дозволяє разом з числовим і графічним вираженням кольору вирішувати завдання кольорознавства і кольоровідтворення. Числове і графічне вираження кольору.


Відчуття та сприйняття кольору оком людини.
Будова і фізіологія людського ока. Око – оптичний пристрій. Функція і будова сітчатки ока. Колбочки і палички. Чутливість ока до випромінювання з різною довжиною хвилі. Ефект Пуркін’є. Графіки чутливості людського ока до кольорів. Теорія триколірного бачення.

Фактори, що впливають на сприйняття кольорового зображення:

- емоційні переживання при спостереженні кольорового кадру;

- послідовність кольорів, діючих на око людини;

- довготривалість дії кольорового збудження на око;

- стан ока людини при спостереженні за кольорами.

Комплекс відчуттів (психологічних) як результат спостерігання конкретного кольору в оточенні інших предметів і кольорів на основі життєвого досвіду. Закон Вебера-Фехнера. Кольоровий контраст. Зміна кольорового тону і насиченості одного кольору, накладеного на фон іншого, як результат одночасного хроматичного контрасту кольорів. Поява в оці (через деякий час після спостереження) кольору залишкового відчуття – послідовного кольорового образу, який вносить зміни в інші кольори – результат послідовного кольорового контрасту. Теплі і холодні кольори.

Дефекти зору людини та їх вплив на відчуття і сприйняття кольору.


Основні та додаткові кольори
Синій, зелений і червоний – основні кольори. Відчуття білого кольору як результат одночасної, рівнозначної і максимальної дії кольорів на око. Неможливість одержання одного з основних кольорів шляхом змішування інших основних кольорів.

Додаткові кольори. Ахроматичний колір як результат змішування основного і додаткового кольорів. Кольорове коло Ньютона.

Фізіологічне, психологічне і психофізичне сприйняття кольору. Два змісти поняття «колір»: колір пофарбованості предмета і колір випромінювання. Головні характеристики кольору пофарбованості предмета: кольоровий тон, світлота і насиченість.
Головні характеристики кольору
Кольоровий тон – головна характеристика кольору, який прирівнюється до одного із спектральних чи пурпурових кольорів. Чисельне визначення кольорового тону. Графік міжнародної комісії по освітленню МКО-31. Чисельне вираження кольорового тону пурпурових кольорів. Поріг кольоророзрізнення.

Насиченість – ступінь вираження кольорового тону, що відрізняє його від ахроматичного кольору тієї ж яскравості. Насиченість як ознака ахроматичності. Насичені і розбілені кольори. Зелена область спектру – зона найбільшої здатності людського ока розрізняти рівні насиченості кольору.

Світлота – відносна безрозмірна величина, яка дозволяє кількісно розрізняти глядацькі відчуття, що викликаються різними по яскравості суміжними поверхнями при однаковій освітленості. Чисельне вираження світлоти. Константність світлоти зафарбованої поверхні відносно білого кольору.
Синтез кольорів.
Можливість зміни кольору шляхом додавання або усунення кольорових променів. Адитивний і субтрактивний способи синтезу кольору. Формування світлових потоків при адитивному синтезі. Формування, виділення і дозування світлових потоків основних кольорів при субтрактивному синтезі.

Здатність людського ока сприймати кольори інтегрально. Явище метамеризму.

Адитивний синтез – змішування променевих потоків трьох основних кольорів: синього, зеленого і червоного. Чотири способи адитивного синтезу:

- змішування кольорових потоків на білому екрані поза оком спостерігача;

- просторове (одночасне) змішування кольорових потоків променів в оці спостерігача;

- послідовне змішування потоків в оці;

- послідовна проекція кольорових потоків на білий екран.

Два методи адитивного синтезу кольорів.

Три закони адитивного синтезу кольорів.

Перший закон Грасмана: до всякого хроматичного кольору можна підібрати другий хроматичний колір, який дає в суміші ахроматичний колір (білий, сірий, темно-сірий).

Другий закон Грасмана: два хроматичних кольори, що не доповнюють один одного, дають в результаті новий хроматичний колір.

Третій закон Грасмана: результат адитивного синтезу не залежить від спектрального змісту кольорових потоків.

Субтрактивний синтез як усунення з променевого потоку білого світла синього, зеленого або червоного кольору завдяки світлофільтрам або фарбам, які доповнюють кольори – жовтої, пурпурової і блакитної.

Субтрактивний синтез – метод змішування фарб і фарбників. Керування субтрактивним синтезом за допомогою зміни товщини і насиченості фарби (поліграфія) чи фарбника світлофільтра (фотографія).

Приклади застосування адитивного і субтрактивного синтезу кольорів.
Кольорові вимірювання.
Оцінка кількісних і якісних характеристик кольорів відносно галузей застосування. Методи вимірювання кольорів: суб’єктивний і об’єктивний. Міжнародна кольорова система МКО.

Колориметрія як методика оцінки кількісної характеристики кольору. Спектрофотометрія – галузь світлотехніки, що визначає спектральний зміст і фізичну структуру кольору.

Прилади для вимірювання кольору: спектрофотометри і колориметри, принципи їх дії та приклади застосування.

Візуальні та фотоелектричні колориметри.

Спектрофотометри – візуальні і фотоелектричні прилади, що вимірюють коефіцієнти пропускання і відбиття світла кольорових тіл і надають уявлення про кольоровість і яскравість.
Системи класифікації та кодування кольорів.
Обґрунтування необхідності створення систем класифікації кольорів. Системи RGB, XYZ, UYV та MКO-31.

Стандартний графік МКО – як лінія спектральних кольорів і лінія пурпурових кольорів, побудованих за системою XYZ в прямокутній системі координат. Площа реальних кольорів. Поняття «стандартний спостерігач». Визначення і назви кольорів за графіком МКО. Визначення параметрів кольору, кольорового тону і насиченості за графіком МКО. Джерела світла в системі МКО-31. Кольорофотографічна температура на графіку МКО.

Застосування графіка МКО в каталогах світлофільтрів. Координати кольоровості деяких джерел світла. Координати кольоровості випромінювання абсолютно чорного тіла.

Кодування кольорів в цифровому зображенні в різних структурах дискретизації: 4:4:4, 4:2:2, 4:1:1, 4:2:0.



Колір об'єкта зйомки.
Залежність кольору поверхні предмета від кольоровості освітлення і властивостей самої поверхні. Колір забарвлення, обумовлений фізичною структурою кольору предмета, освітленого з різних сторін білим світлом.

Колір відбиття предмета – колір, залежний від кольору забарвлення і кольоровості освітлення. Колір кольорових поверхонь при кольоровому освітленні. Кольорові тіні при кольоровому освітленні. Дія кольорових ефектів.

Кольорова характеристика предмета. Фарбники і пігменти.

Фарбники – розчинні в рідині речовини, які створюють прозорі забарвлені розчини. Пігменти – нерозчинні в рідинах речовини, які подрібнюються і змішуються з наповнювачами (олією, крейдою).

Спектральні характеристики фарбників. Головні типи спектральних кривих фарбників:

- криві жовтих, оранжових і червоних фарбників, які мають високий максимум кривої і різкий спад до синьої області спектра та використовуються для світлофільтрів;

- спектральні криві зелених фарбників, які характерні підйомом в зеленій зоні і пологим спадом в кінцях спектра;

- криві блакитних і синіх фарбників, які мають пологу характеристику в синій зоні спектра;

- криві пурпурових фарбників, які відрізняються двома помітними підйомами в синій і червоній зонах спектра;

- горизонтальні криві сірих фарбників.

Кольори типових об’єктів зйомки. Блакитне небо. Колір обличчя людини. Колір природної зелені.
Kолорит зображення в живописі, кіно та на телебаченні.
Поняття колориту як певного сполучення кольорових елементів, що підсвідомо діють на спостерігача. Домінуючий кольоровий тон – стрижень колориту. Суб’єктивне відчуття кольорів.

Гармонія кольорів як умова найкращого емоційного сприйняття кіно або телезображення. Закономірності використання колориту як результат практичного досвіду людини.

Використання традицій живопису, кольорової фотографії, кінематографа в роботі сучасних телевізійних операторів при створенні колориту телевізійного зображення.

Умови правильного відтворення кольорів при телевізійній зйомці:

- чіткість роботи усіх систем телевізійної зйомочної камери;

- приведення кольорової чутливості до відповідної кольорової температури джерел освітлення (балансування);

- відповідність спектрального змісту випромінювання джерел телеосвітлення стандартам кольорової температури;

- встановлення необхідного рівня «чорного» і «білого»;

- встановлення оптимальної експозиції при телевізійній зйомці.


Естетика кольорового живописного кіно- та телевізійного зображення
Художність телезображення і творча інтерпретація відтворення кольорів. Зв’язок ефектів освітлення з кольоровими ефектами. Вживання кольорових ефектів у різних жанрах телевізійного мовлення (реклама, музичний кліп, розважальна програма, концерт тощо).

Технічні засоби створення кольорових ефектів на телебаченні:

- використання ефектних освітлювальних світлофільтрів;

- застосування «небалансного» освітлення;

- застосування спеціальних зйомочних світлофільтрів;

- використання функції «спецефектів» на передавальній телевізійній камері;

- одержання різноманітних кольорових ефектів шляхом заміни фонів по системі «Хромакей»;

- створення кольорових ефектів за допомогою комп’ютерних програм спецефектів при обробці відеозображення.

Приклади роботи з кольоровими ефектами в кіно та на телебаченні.
Символіка кольору в житті та мистецтві.
Кольоровий зображувальний знак як кольорове документальне зображення, в якому колір виявляється його суттєвою невід’ємною прикметою. Умовність чорно-білого зображення. Відсутність зображувальної чи асоціативної схожості в кодовому кольоровому символі. Роль знака як способу зосередження почуттів на конкретному явищі. Мова кольорів. Художня метафоричність кольорів-знаків.

Значення кольору як розрізнення, виділення та об’єднання об’єкта. Розрізнювальна функція як первинна функція кольору. Відокремлювальна функція кольору – засіб, який дозволяє конкретизувати характер співвідношення предмета з оточуючими його предметами і кольоровим середовищем.

Символічне значення кольору як ряд пізнавальних функцій, що безпосередньо вказують на об’єкт і надають додаткові відомості про його сутність.

Символічне значення кольору в різні історичні епохи:

- вузелкове письмо інків «кіпу»;

- індійське знакове письмо;

- колір у стародавньому Єгипті;

- колір у стародавньому Китаї, Тибеті, Індії, Західній Європі, Японії.

Символіка кольору і гармонія. Аристотель про кольорову гармонію.

Кольорогармонійні ряди нової епохи:

- кольорогармонійна система Гете.
Сучасна періодика та характер її ілюстрування. Фотоінформація та її характерні риси.
Види ілюстративних видань. Стереотипне і нове в ілюструванні періодичних видань.Сучасна техніка і технологія відтворення фотоілюстрацій. Творча взаємодія фоторепортерів, журналістів та редакторів.Поєднання фотознімків та інших зображувальних матеріалів на сторінках сучасної преси.Фотопублікація в газеті та журналі.

Поняття фотоілюстрації. Фотознімок в композиційно-графічній моделі видання. Функції фотознімку на шпальтах періодики. Фотопублікація як візуальна інформація та елемент художньо-технічного оформлення періодичних видань. Фотознімок і текст. Природня різниця фотозображення і слова.

Фотознімок як засіб акцентування уваги читачів, як засіб художнього оформлення видання.

Особливості фотоінформації. Джерела фотоінформації. Проблематика фото журналістських публікацій. Оперативно-інформаційні та дослідницькі напрямки у відображенні сучасної дійсності, їх поєднання в творчості фотожурналістів. Особливості фотоінформації в періодичних виданнях різного типу.



Особливості цифрової фотографії
Нові носії інформації в цифровому столітті. Аналог та цифра. Можливості цифрових технологій. Загальні принципи роботи цифрової фотокамери. Світлочуттєві елементи, принципи перетворення оптичної інформації в цифровий сигнал.Аналогово-цифровий перетворювач.Регістрація кольорового зображення. Система енергопостачання цифрової фотокамери. Кольоровий рідкокристалічний дисплей. Формати запису зображення. Прилади зберігання запису. Система запису цифрової інформації на карти флеш-пам’яті(Compact Flash, Smart Flash, Memory Stick, Multy Media Card, Secure Digital).Жорсткі диски IBM Microdrive и Iomega Click.Система редагування (використання функцій видалення окремих зображень, декількох кадрів тощо).
Фотозйомка цифровою камерою
Основні параметри цифрових фотокамер: глибина кольору, оптичнерозширення, формат зображення, чутливість, динамичний діапазон. Конструктивніособливостіта правила експлуатації цифрових фотокамер. Швидкість роботи цифрових камер. Особливості об’єктивів. Вибір цифрового апарату. Технологія зйомки цифровоюкамерою. Підготовка до фотозйомки та попередній перегляд на дисплеї. Оптичний та цифровий стабілізатори зображення. Цифровазмінамасштабузйомки. Особливості установки кольорового балансу (схема балансубілого). Збільшення розширеннязнімків. Специфіка експлуатаціїджерел живлення. Графічна обробка тадрук зображень. Лазернітастрійні принтери.
Спеціальні види фотозйомки
Панорамна фотозйомка. Макрозйомка. Репродукційна фотозйомка. Мікрозйомка.

Стереозйомка. Багатократне експонування. Зйомка при недостатньому освітленні.

Зйомка з великої відстані. Зйомка ввечері та вночі. Зйомка у горах. Зйомка під водою.

Зйомка у інфракрасних променях. Зйомка у ультрафіолетових променях.



Зйомка у поляризованому світлі. Зйомка у суворих кліматичних умовах.
Основи фотокорекції
Програми Adobe Photoshop і Adobe ImageReady передбачають різноманітні інструменти і команди, покликані поліпшити якість фотографічних зображень. Процеси одержання, зміні розмірів і ретушування фотографії, призначеної для створення друкованої макета. Стратегія ретушування. Розділення та розмір зображення. Типи розділень. Поворот та обрізка фотографії. Використання автоматичних настроєк. Настройка тонового діапазону. Видалення кольрового відтінку. Заміна кольорів в зображенні. Порівняння результатів ручної і автоматичної обробки. Збереження зображення для повнокольорового друку.
Робота з виділеннями
Про виділення і інструменти виділення. Виділення інструментом Magic Wand(Чарівна паличка). Комбінування інструменту Magic Wand (Чарівна паличка) з іншими інструментами виділення. Робота з овальними та круглими виділеннями. Виділення інструментом Lasso (Ласо). Виділення інструментом Magnetic Lasso(Магнітне ласо). Обрізка зображення та витирання всередині виділення.

Маски і канали
Маски в програмі Adobe Photoshop. Створення швидкої маски. Редагування швидкої маски. Збереження виділення як маски. Редагування маски. Витягання зображення. Пристосування ефекту фільтру до маскованого виділення. Створення градієнтної маски. Використання ефектів за допомогою градієнтної маски.
Ретушування і відновлення фото
Photoshop та набір інструментів клонування. Відновлення областей інструментом Clone Stamp (Клоновий штамп). Використання інструменту Pattern Stamp (Штамп візерунків). Використання інструментів Healing Brush (Лікувальний пензль) та Patch (Заплатка). Використання інструменту Healing Brush (Лікувальний пензль) для видалення похибок. Про створення знімків екрану за допомогою палітри History (Передісторія). Використання інструменту Patch (Заплатка). Використання інструменту History Brush (Історичний пензль) для вибіркової повторної редакції. Ретушування в окремому шарі.
Малювання і редагування
Засоби малювання у програмі Adobe Photoshop CS. Набудування робочої області. Змішування зображення з фоном. Зміна зображень за допомогою інструментів поверненя. Ефективне використання інструменту Brush(Пензль). Використання фільтру Pattern Maker (Створювач візерунків) для створення рамки картини.
Векторні маски, шляхи і фігури
Малюваннє векторних фігур, і додаваннє векторних масок у Photoshop. Додаткоі способи застосування векторних фігур і векторних масок. Загальні відомості про крапкові зображення та векторну графіку. Створення фону об`яви. Робота з текстом. Стилізація і деформація тексту. Додавання нового текстового шару. Робота з заданими користовачом фігурами.
Спеціальні ефекти та двокольоровий друк.
Набір фільтрів у програмі Adobe Photoshop. Фільтри, які імітують традиційні художні засоби - акварель, пастель або ефект ескізу. Фільтри, які розмивають, згинають, спотворюють, загострюють або фрагментируют зображення. Фільтри шарів настроювання і режимів малювання. Автоматизація виконування багатокрокового завдання. Встановленя монтажу з чотирьох зображень. Ручна розмальовка виділень в шарі. Зміна кольорового балансу.

Двоколірний друк, у якому використовуються напівтонове зображення і плашечный колір. Використання програми Adobe Photoshop для підготовки зображень до двокольорового друку. Використання каналів для заміни кольору на напівтон. Завдання значень чорних та білих крапок. Установка та додавання плашечного кольору.

ЛІТЕРАТУРА
1. Алексеева В.В. Что такое искусство ?- М.: Советский художник.,1991.

2. Волков-Ланнит Л.Ф Искусство фотопортрета.- М.:Искусство,1987.

3. Гомбрих Э. История искусства.- М. Искусство., 1998.

4. Морозов С. Творческая фотография.- М.: Планета, 1985.

5. Морозов С. Искусство видеть. Очерки из истории фотографи стран мира. –М,1987.

6. МорозовС. Фотография среди искусств. - М.: Планета, 1971.

7. Арнхейм Р. Что такое фотография. //Диалог – США, 1977. - №1.

8. Вартанов А. Фотография: документ и образ. - М.: Планета, 1983.

9. Волков-Ланнит Л. История пишется объективом. - М.: Планета, 1980.

10. Поллак П. Из истории фотографии. - М.: Планета, 1983.

11. Ли Фрост. Современная фотография. – М, 1985.

12. Хеджкоу Д. Искусство цветной фотографии. – М, 1988.

13. Искусство и научно-технический прогресс //Сб. статей. - М.: Искусство, 1973.

14. Художественные приемы работы в Photoshop CS.- М., СПб., К., 2005.

15. Горицын. В. Ф. Фотографические светофильтры.- К.Техника., 1986.

16. Гурлев Д.С. Справочник по фотографии.- К.: Техника,1986 –1989.

17. Дмитриева Н. А. Краткая история искусств.- М.,Искусство.,2Т.,1989.

18. Дыко Л.П. Основы фотокомпозиции в фотографии.-М.: Высшая школа,1998.

19. Дыко Л.П., Иофис Е. Б, Фотография, ее техника и искусство. -М.: Искусство, 1978.

20. ДЫКО Л.П. Беседы о фотомастерстве. - М.: Искусство, 1

21. Зернов В.С. Фотографичеокая сенситометрия.- М.: Искусство, 1980.

22. Килпатрик Д. Свет и освещение.- М.: Мир, 1988.

23. Курский Л.Д., Федьдман Я.Д. Иллюстрированное пособие по обучению фотосъемке.- М.: Высшая школа, 1991.

24. Леонардо да Винчи. Суждения.- М.: Искусство, 1999.

25. Михалкович В.И., СтигнеевВ.Г. Поетика фотографии.- М.:Искусство, 1990.

26. Морозов С.Т. Творческая фотография.- М.: Искусство, 1975.

27. Ногин П.И. Фотографический объектив.- М., Искусство.,1975.
Критерії оцінки комплексного фахового випробування
У відповідності до правил прийому до Київського національного університету культури і мистецтв у 2016 році комплексне фахове вступне випробування проводиться у формі тестування з фундаментальних та професійних дисциплінза програмою підготовки бакалавра.

Для проведення випробування підготовлені варіанти тестових завдань закритого типу, що передбачають одну вірну відповідь з чотирьох запропонованих. Абітурієнт має обрати одну, правильну на його думку, відповідь та позначити її у бланку відповідей. Кожний варіант включає 50 завдань. Кожне завдання оцінюється наступним чином:

2 бали виставляються, якщо дано одну правильну відповідь;

0 балів виставляється, якщо абітурієнт обрав не правильну відповідь, якщо абітурієнт вибрав більше однієї відповіді, якщо абітурієнт не надав відповіді взагалі.



Тестове завдання оцінюється за наступною шкалою:

Оцінка за національною

шкалою

Шкала оцінювання

100-200 балів

Критерії оцінювання

Відмінно

182-200

Абітурієнт надав від 41 до 50 правильних відповідей, що свідчить про високий рівень фахової підготовки, необхідний до засвоєння дисциплін магістерської програми.

Добре

162-180

Абітурієнт надав від 31 до 40 правильних відповідей, що свідчить про достатньо високий рівень фахової підготовки, необхідний до засвоєння дисциплін магістерської програми.

Задовільно

124-160

Абітурієнт надав від 12 до 30 правильних відповідей, що свідчить про задовільний рівень фахової підготовки, достатній для засвоєння дисциплін магістерської програми.

Незадовільно

100-122

Абітурієнт надав мінімальну кількість (від 0 до 11) правильних відповідей, що свідчить про низький рівень фахової підготовки, не достатній для засвоєння дисциплін магістерської програми.


Тестове випробування та консультація проводиться за розкладом. Абітурієнт приходить за 30 хвилин до початку екзамену і отримує екзаменаційний лист. Кожен абітурієнт отримує індивідуальне завдання. Під час проведення вступних екзаменів дозволяється використовувати пастові ручки тільки синього кольору. Категорично забороняється користуватися мобільним телефоном, підручниками, конспектами та іншими матеріалами, не передбаченими рішенням приймальної комісії. В разі користування сторонніми джерелами інформації (в тому числі і підказуванням) вступник відсторонюється від участі у випробуваннях. На його екзаменаційній роботі викладач вказує причину відсторонення та час. При перевірці така робота дешифрується і за неї виставляється незадовільна оцінка незалежного від обсягу і змісту написаного. Після закінчення екзамену всі екзаменаційні роботи передаються голові приймальної комісії.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"
Комплексний іспит з фаху проводяться у формі тестування, що спрямоване на виявлення рівня теоретичних знань з професійно-орієнтовних...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"
Комплексний іспит з фаху проводяться у формі тестування, що спрямоване на виявлення рівня теоретичних знань з професійно-орієнтовних...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"
На даний освітній рівень приймаються особи, які мають базову вищу освіту за спеціальністю 020203 “Кіно, телемистецтво”, кваліфікація...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітньо-кваліфікаційного рівня
На даний освітньо-кваліфікаційний рівень приймаються особи, які мають базову вищу освіту за спеціальністю 020210 «Фотомистецтво»
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст"
«Кіно, телемистецтво», кваліфікація «Бакалавр кіно, -телемистецтва» і вступають на спеціалізації: «Режисура кіно і телебачення»,...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма вступного фахового випробування
України, іноземних громадян та осіб без громадянства, при вступі на навчання для здобуття ступеня
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма вступного фахового випробування (співбесіди)
України, іноземних громадян та осіб без громадянства, при вступі на навчання для здобуття ступеня магістра
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма фахового вступного випробування при вступі на ІІІ курс для здобуття освітнього ступеня бакалавр
«Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» для здобуття ос бакалавра та здобули освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма фахового вступного випробування при вступі на ІІ курс для здобуття освітнього ступеня бакалавр
«Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» спеціалізації «Режисура кіно І телебачення», «Майстерність оператора кіно І телебачення»,...
Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня \"магістр\" iconПрограма фахового вступного випробування при вступі на ІІ курс для здобуття освітнього ступеня бакалавр
«Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» спеціалізації «Режисура кіно І телебачення», «Майстерність оператора кіно І телебачення»,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка