Програма навчальної дисципліни історія україни окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки



Скачати 352.99 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації09.03.2018
Розмір352.99 Kb.
ТипПрограма
  1   2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Кафедра історії

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор із науково-педагогічної роботи____________ Н. І. Василькова

28 серпня 2017 р.


ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
ОКР «бакалавр»

Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки

Напрям підготовки: 6.020302 Історія*

Навчально-науковий інститут історії, політології та права

2017-2018 навчальний рік

Програму розроблено та внесено: Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського
РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ Ніколаєв Ігор Євгенович, професор кафедри історії, доктор історичних наук ___________ (Ніколаєв І.Є.)
Програму схвалено на засіданні кафедри історії

Протокол від « » серпня 2017 року № 1


Завідувач кафедри історії ___________ (Ніколаєа І.Є.)
Програму погоджено навчально-методичною комісією Інституту історії, політології та права
Протокол від « » серпня 2017 року № 1

Голова навчально-методичної комісії ____________ (Шитюк М.М.)


Програму погоджено навчально-методичною комісією університету
Протокол від «28 » серпня 2017 року № 1

Голова навчально-методичної комісії університету_______(Василькова Н. І.)




Мета та завдання навчальної дисципліни

На сучасному етапі розвитку незалежної України особливе значення має вивчення новітньої історії України. Курс «Історії України» охоплює 1917-2017 рр., коли головною, центральною та найболючішою проблемою стає боротьба українського народу, його політичних сил за власну державу. Метою вивчення курсу є глибоке засвоєння та розуміння студентами історії українського народу та української державності в період між світовими війнами, утвердження національної самобутності, висвітлення політичної діяльності різних соціальних груп в Україні у вказаний період.

Викладання курсу сприятиме формуванню у студентів вміння співвідносити історичні події, процеси з даним періодом історії України і всесвітньої історії, аналізувати, узагальнювати, оцінювати історичні факти, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між історичними явищами; визначати фактори історичного розвитку суспільства, висловлювати та обґрунтовувати власні думки.

Навчальна програма дисципліни «Історія України» націлює студентів на глибоке вивчення політичного, соціально-економічного, культурного та духовного розвитку України в 1917-2017 рр.



Міждисциплінарні зв'язки.

Вивчення дисципліни базується на загальних знаннях курсів: Нова історія України, Історія країн Європи і Америки в новітні часи.



Основна мета курсу полягає в тому, щоб розкрити закономірності та особливості розвитку історичного процесу в українських землях в період новітньої історії, особливості політико-адміністративного статусу українських земель у складі різних держав, суперечливість економічного, політичного та культурного життя українського народу в період з 1917 р. по 1938 р., історіографічну традицію розгляду ключових проблем курсу.

Завдання курсу. В результаті засвоєння матеріалу курсу студент повинен:

  • знати важливі вузлові проблеми усіх тем програми, загальні закономірності історичного розвитку; складні та суперечливі явища, процеси в історії суспільно-політичного та культурного життя України в період 1917-2017 рр.; орієнтуватись в історичних джерелах і новітній науковій літературі; мати уяву про особливості становища України на міжнародній арені в період між світовими вінами; розуміти особливості історичного розвитку України на даному етапі.

  • вміти синтезувати набуті знання у відповідне світосприйняття та високу політичну культуру; творчо застосовувати набуті знання з новітньої історії України у професійній та повсякденній діяльності; аналізувати події новітньої історії 1917-1938 рр. з позиції національних інтересів і завдань України; формувати власну наукову позицію щодо актуальних політичних проблем новітньої історії; самостійно осмислювати закономірності історичного розвитку.

У результаті вивчення курсу студент оволодіває такими компетентностями:

І. Інтегральна компетентність

І. Загальнопредметні:

ІІ. Фахові:


Програмні компетентності

Інтегральна компетентність

Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій.

Критичне осмислення проблем у навчанні та/або професійній діяльності та на межі предметних галузей

Розв’язання складних задач і проблем, що потребує оновлення та інтеграції знань, часто в умовах неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог.

Зрозуміле і недвозначне донесення власних висновків, а також знань та пояснень, що їх обґрунтовують, до фахівців і нефахівців, зокрема до осіб, які навчаються

Прийняття рішень у складних і непередбачуваних умовах, що потребує застосування нових підходів та прогнозування 

Відповідальність за розвиток професійного знання і практик, оцінку стратегічного розвитку команди

Загальні компетентності (ЗК)

Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. Вміння формулювати задачу, для її вирішення використовувати потрібну інформацію та методологію для досягнення обґрунтованого висновку.

Здатність проведення досліджень на відповідному рівні. Знання стандартів, необхідних для наукового дослідження та публікування, зокрема критична обізнаність та інтелектуальна чесність.

Здатність працювати в команді, виконуючи провідну роль, в міжнародній та мультикультурній групі.

Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово, вміння правильно розмовляти та писати різними комунікативними стилями, а саме неофіційним, офіційним та науковим.

Здатність працювати автономно, скеровувати зусилля, поєднуючи результати різних досліджень та аналізу, та представляти результат вчасно.

Уміння діяти в межах етики професійних взаємин, навички міжособистісної взаємодії.

Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності, навички історіографічного й джерелознавчого аналізу, володіння методами пошуку нових форм дослідження, вміння будувати логічно завершений педагогічний процес у навчальних закладах різного типу і рівня акредитації.

Гнучкість мислення. Набуття гнучкого образу мислення, який дозволяє зрозуміти та розв’язати проблеми та задачі, зберігаючи при цьому критичне ставлення до сталих наукових компетенцій.

Популяризаційні навички. Здатність провести усну презентацію та написати зрозумілу статтю за результатами проведених досліджень, а також щодо сучасних наукових концепцій в історії для загальної публіки (не фахівців).

Базові знання основ філософії, психології, педагогіки, що сприяють розвитку загальної культури й соціалізації особистості, схильності до етичних цінностей, знання вітчизняної історії, економіки й права, розуміння причинно-наслідкових зв'язків розвитку суспільства й уміння їх використовувати в професійній і соціальній діяльності.

Фахові компетентності спеціальності

Знання вітчизняної та світової історії. Знання основних історичних процесів та подій усіх континентів від давнини до сьогодення, їх взаємозв’язок, сучасні дискусії на цю тему та напрями дослідження.

Вміння аналізувати джерела. Пошук, розуміння та використання архівних, музейних джерел з історії.

Здатність застосовувати знання про сучасні досягнення з історичної науки.

Здатність використовувати навички роботи з комп'ютером та знання й уміння в галузі сучасних інформаційних технологій для рішення практичних завдань в галузі історії та освіти.

Здатність застосовувати знання законодавства та державних стандартів України в освітній сфері.

підвищувати професійний рівень і кваліфікацію;



Здатність забезпечувати високий науково-теоретичний і методичний рівень викладання дисциплін у повному обсязі освітньої програми відповідної спеціальності.

Здатність володіти навичками історіографічного й джерелознавчого аналізу та методами пошуку нових форм дослідження.

Здатність будувати логічно завершений педагогічний процес у навчальних закладах різного типу і рівня акредитації.

Здатність застосовувати набуті знання для вирішення конкретних педагогічних, методичних, науково-практичних, інформаційно-пошукових завдань у своїй професійній діяльності.

Здатність планувати, організовувати і вести навчально-виховну роботу.

Здатність володіти передовими методами управління педагогічними, учнівськими (студентськими) й трудовими колективами.

Здатність на практиці застосовувати принципи наукової організації праці.

Здатність вести пошукову краєзнавчу роботу, виявляти, досліджувати та сприяти збереженню історико-культурних пам’яток.

Здатність використовувати набуті психолого-педагогічні і методичні прийоми для викладання історичних дисциплін в середніх навчальних закладах, робота в органах юриспруденції.

Здатність формувати стійкий інтерес до професійної діяльності і наукових знань.


Програма навчальної дисципліни
Кредит 1. Українська революція 1917-1921 рр.
Тема 1. Українська національно-демократична революція (березень 1917 - квітень 1918 рр.). Вступ до курсу. Українська революція 1917-1921 рр.: історіографія проблеми. Ідеологічна платформа української революції. Актуальні питання революційних подій 1917-1921 рр. в Україні. Періодизація Української революції, проблема визначення її хронологічних рамок. Лідери революції. Перша світова війна та її вплив на становище в Російській імперії. Причини та передумови Лютневої революції у Петрограді. Події Лютневої революції в Росії і Україна. Активізація українського національного руху та діяльності політичних організацій і партій. Утворення Центральної Ради. Дискусії щодо її статусу та завдань. Керівний склад УЦР. М.Грушевський. Діяльність українських політичних партій. Процеси українізації армії. Утворення Вільного козацтва. Роль та значення постаті М. Міхновського. Українські та російські політичні партії у боротьбі за вплив на населення. Всеукраїнський національний конгрес та його значення. Другий Всеукраїнський військовий з’їзд. Проголошення Першого Універсалу Центральної ради. Утворення та діяльність Генерального Секретаріату. В.Винниченко. Наростання політичного протистояння (липень-жовтень 1917 р.). Другий Універсал ЦР. Збройний виступ самостійників. Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріату від Тимчасового Уряду. Корніловський заколот і його вплив на події в Україні. Загострення конфлікту Центральної Ради з Тимчасовим урядом. З’їзд народів Росії у Києві. Проголошення Третього Універсалу ЦР, його зміст та значення. Внутрішня та зовнішня політика Центральної Ради.

Жовтневий переворот в Петербурзі. Прихід до влади більшовиків. Ультиматум РНК УНР та початок війни. Проголошення у Харкові радянської влади. Наступ більшовицьких військ на Київ. Бій під Крутами. Повстання на заводі «Арсенал». Четвертий Універсал ЦР, проголошення незалежності України. Ультиматум Раднаркому Росії Генеральному Секретаріатові УНР. Позиція та відповідь керівництва УНР. Київський та харківський з’їзди Рад більшовиків. Проголошення України Республікою Рад та обрання ВУЦВК. Наступ більшовиків на Україну. Захоплення влади в Києві. Перша спроба радянізації України.


Тема 2. Падіння Центральної Ради. Українська гетьманська держава (квітень – грудень 1918 р.) Відновлення УНР. Директорія.

Початок переговорів у Брест-Литовську. Позиція делегації УНР: мета та завдання. Позиція російської сторони та ставлення до української сторони. Підписання Брестського мирного договору. Його умови та характер. Стосунки з австро-угорською стороною. Таємна угода між УНР та Австро-Угорщиною. Наслідки та значення підписаного мирного договору для УНР. Її становище на міжнародній арені. Ставлення країн Антанти до Брестського мирного договору. Ліквідація більшовицького режиму в Україні. Утворення «регіональних республік». Питання приналежності Чорноморського флоту. Вступ німецько-австрійських військ в Україну. Окупаційних режим. Виконання умов мирного договору. Внутрішня політика Центральної Ради. Загальна ситуація в УНР. Наростання опозиції. Втручання німецької адміністрації у внутрішні справи країни. Прийняття Конституції УНР та її головні положення. Конфлікт між УНР та німецькою адміністрацією. Пошук кандидатур на заміну ЦР.

Гетьманський переворот. Всеукраїнський хліборобський конгрес. Постать П.Скоропадського. Встановлення нової форми влади. Перші законодавчі акти. Причини падіння Центральної Ради, здобутки і прорахунки. Історичне значення її діяльності. Подальша доля лідерів Української революції.

Діяльність уряду Української держави. Внутрішня та зовнішня політика. Ставлення політичних партій та населення до гетьманату. Створення нової опозиції. Діяльність В.Винниченка та С.Петлюри. Утворення УНС. Масові селянські та робітничі виступи. Революційні події в Німеччині. Анулювання Брестського миру РСФРР та наслідки для України.

Утворення Директорії та відновлення УНР. Бій під Мотовилівкою. Відречення П.Скоропадського від влади. Досягнення та прорахунки гетьманського режиму. Оцінка постаті П.Скоропадського у вітчизняній та зарубіжній історичні науці. Політичний курс Директорії. Вирішення аграрного питання. Проведення Трудового конгресу. С.Петлюра. Діяльність отаманів. Н. Махно. Зовнішньополітичні орієнтири лідерів директорії. Пошук союзників. Наступ більшовиків на Україну та поновлення військових дій. Створення Тимчасового робітничо-селянського уряду України. Проголошення УСРР. Вступ більшовиків до Києва 5 лютого 1919 р. Початок переговорів з Антантою. Відставка В.Винниченка та П.Чехівського. Причини поразки військ Директорії. Антанти на Півдні України (листопад 1918 – квітень 1919 р.). Реорганізація військ Директорії. Отаманщина. Єврейські погороми. Військові дії на Правобережжі, Волині Поділлі навесні 1919 р. Боротьба С.Петлюри з неконтрольованою отаманщиною. Спроба здійснення перевороту генерал-хоружним В.Оскілко. Боротьба за вплив на населення. Процеси «більшовизації» українського війська. Військові дії армії УНР влітку 1919 р. Західноукраїнська Народна Республіка. Історичні передумови проголошення ЗУНР. Протистояння поляків і українців у Галичині. Створення органів державної влади в Східній Галичині. Утворення УГА. Є.Петрушевич, К.Левицький, Д.Вітовський. «Листопадовий зрив». Підготовка та проголошення Акут Злуки УНР і ЗУНР. Розгортання україно-польського протистояння в краї. Успішні військові операції УГА: «Вовчухівська операція» та «Чортківська офензива». Спроби вирішення військового конфлікту за сприяння послів Антанти. Загострення ситуації навесні 1919 р. Армія Ю.Галлера. Контранступ польських військ. Перехід залишків армії УГА за р.Збруч. Причини поразки та історичне значення ЗУНР. Подальша доля уряду та армії. Рішення країн Антанти про 25-річний мандат на управління Східної Галичини Польщі. Особливості національного руху на Буковині та Закарпатті. Приєднання цих територій до Румунії та Чехословаччини.
Кредит 2. Встановлення більшовицького режиму в Україні.
Тема 3. Боротьба за владу в Україні в другій половині 1919 - 1921 рр.

Встановлення більшовицького режиму в Україні в першій половині 1919 р. Утворення Тимчасового робітничо-селянського уряду, проголошення першої Конституції УСРР. Х. Раковський. Особливості політики «воєнного комунізму» в Україні. Утворення військово-політичного союзу радянських республік. Процеси націоналізації промисловості, вирішення селянського питання. Введення продовольчої диктатури («продрозкладка»). Антибільшовицький рух, селянські повстання. М.Григор’єв, Н.Махно. Д.Терпило.

Становище українських політичних партій. Націонал-комунізм.

Наступ Добровольчої армії на територію України. Контрнаступ українських сил. Вступ до Києва білогвардійців та УГА. Наступ на Одесу. «Трикутник смерті». Перший похід армії УНР. Причини поразки національних сил. Особливості денікінського режиму в Україні. Білий терор. Боротьба у білогвардійському підпіллі. Наступ радянських військ восени 1919 р.

Відновлення радянської влади на початку 1920 р. в Україні. Утворення ВУЦВК Г.Петровський. Відновлення політики «воєнного комунізму». Українські комуністичні партії: КП(б)У, УКП (б), УКП.

С.Петлюра та пошук нових союзників. Початок переговорів з Польщею. Умови Варшавського договору. Початок спільних військових дій армії Ю.Пілсудського та УНР. Повалення влади більшовиків у травні 1920 р. Польський режим та ставлення населення до нових союзників. Контрнаступ Червоної армії у червні 1920 р. Успішні військові дії більшовиків. Мирні переговори між Польщею та Росією. Ризький мирний договір та його значення для України. Доля армії УНР. Еміграція С.Петлюри.

Встановлення радянської влади на Півдні України. Перегрупування політичних сил та укладення союзу між махновцями та більшовиками. Розгром військ армії барона Врангеля в Криму. Штурм Перекопу. Червоний терор в Криму. Припинення регулярний військових дій армії УНР. Другий Зимовий похід його мета та наслідки. Розгром махновського руху. Причини поразки та історичне значення Української революції.

Тема 4. Культурне та релігійне життя (1917–1921 рр.)

Умови розвитку освіти, науки культури в 1917-1921 рр. Негативні та позитивні чинники, що впливали на стан української культури. Активізація культурно-освітнього будівництва. Законодавча діяльність Центральної Ради з цього питання. Відкритті українських шкіл та гімназій, видання українських підручників, відновлення діяльності осередків «Просвіт». Діяльність Генерального секретарства освіти. Процеси українізації вищої школи. Відкриття Педагогічної академії в Києві 7 листопада 1917 р. Активізація мистецького життя. Стосунки УЦР та української церкви. Ідеї автокефальної церкви. Особливості культурного будівництва в період гетьманату. Поглиблення процесів українізації освіти. Відкриття нових університетів. Створення Української Академії Наук. Піднесення мистецького життя в Українській державі. Боротьба за автокефалію Української православної церкви.

Українська наука, освіта, культура за Директорії. Політика більшовиків у галузі культури та їх ставлення до вирішення національного питання в Україні.
Кредит 3. Україна в 1920-х рр.
Тема 5. Українська СРР в період нової економічної політики (1921-1928 рр.).

Особливості внутрішнього становища УСРР. Міжнародне становище нової держави та успіхи української дипломатії. Економічна, політична та соціально-політична криза в Україні в 1921 р. Посилення антибільшовицьких виступів. Активізація суспільно-політичного життя в УСРР. Початок формування однопартійної системи. Ідеологічна боротьба в партії.

Причини, характер та наслідки голоду 1921-1923 рр. в Україні. Ставлення влади. Причини переходу до непу. Основні заходи непу та його реалізація в Україні. Заміна продрозкладки продподатком. Розвиток кооперативного руху. Створення системи колективних господарств. Поява «непманів». Проведення грошової реформи 1922 р. Госпрозрахунок на підприємствах. Об’єднання підприємств у трести, утворення синдикатів. Пожвавлення торгівлі, створення нових дрібних та середніх підприємств. Реалізація плану ГОЕРЛО. Спорудження нових електростанцій. Наслідки нової економічної політики для України.

Особливості державного статусу України на початку 1920-х рр. Воєнний та господарський договори між РСФРР та УСРР. Договірна федерація. Утворення СРСР. Обговорення проектів щодо створення нової держави. План «автономізації» Й.Сталіна, ленінський план, позиція Х.Раковського. І Всесоюзний з’їзд Рад СРСР. Союзний договір 30 грудня 1920 р., головні положення. Другий з’їзд Рад СРСР та прийняття Конституції (1924 р.) Статус та повноваження УСРР в новому державному утворенні. Територіально-адміністративний устрій УСРР. Створення Кримської АСРР. Невдоволення централізаторською політикою РКП(б) в Україні. Наслідки утворення СРСР для українського народу.


Тема 6. Політичний курс більшовиків у національному питанні. Розбудова широкої мережі культурно-освітніх закладів. Коренізація. Українізація: напрямки, головні здобутки та прорахунки. Створення умов розвитку національних меншин. Політика ліквідації неписемності, розбудова державної системи освіти. Діяльність ВУАН. Основні тенденції розвитку науки.

Утворення літературно-художніх об’єднань: «Плуг», «Гарт», ВАПЛІТЕ. Літературна дискусія 1920-х рр. М.Хвильовий. Розвиток театру та кіномистецтва, музики, образотворчого мистецтва. «Хвильовизм», «шумськізм», «волобуєвщина». Особливості релігійного життя в Україні в 20-х рр. ХХ ст. УАПЦ. В.Липківський.


Кредит 4. Україна в 1930-х роках.

Тема 7. Радянська модернізація України (1928-1938 рр.)

Зміна політичного керівництва СРСР та утвердження тоталітаризму в Україні. Встановлення режиму особистої влади Й.Сталіна. Протиріччя непу. Хлібозаготівельна криза 1928-1929 рр. «Сибірський рейд» Й.Сталіна. Боротьба в партії навколо питань про темпи та характер індустріалізації. Перехід до форсованої індустріалізації. Пошук шляхів інтенсифікації виробництва. Розвиток промисловості в УСРР в перші п’ятирічки. Новобудови та реконструкція старих заводів галузей важкої промисловості. Соціалістичні змагання. Стаханівський рух. Промисловість України напередодні Другої світової війни. Колективізація сільського господарства: завдання та методи. Етапи аграрних перетворень більшовиків. Розкуркулення та переселення українців на Далекий Схід, до Сибіру. Експропріація майна заможних та середніх селянських господарств. Розкуркулення. Головні етапи політики суцільної колективізації в Україні. Хлібозаготівлі. Причини, масштаби та наслідки Голодомору 1932-1933 рр. в Україні. Ставлення радянської влади до трагедії. Історіографія питання. Наукові дискусії навколо проблеми. Історико-політичний вимір трагедії.

Особливості громадсько-політичного життя в УРСР в 30-х рр. ХХ ст. Зміни у складі населення. Конституція УРСР 1937 р. Політика масових репресій: цілі, методи, етапи. Найбільші судові процеси в Україні. Розвиток культури в 1930-х рр. Політика влади щодо релігії.
Тема 8. Західноукраїнські землі в 20-30-х рр. ХХ ст.

Особливості політичного, соціально-економічного та культурного становища українських земель у складі Польщі. Польща «А» і Польща «Б». Політика осадництва. «Пацифікація». Політичні партії та організації : УНДО, УКПЗУ, УВО, ОУН. Є.Коновалець. Д.Донцов, С.Бандера.

Приєднання Північної Буковини та Бессарабії до Румунії. Особливості соціально-економічного розвитку цих земель. Причини, хід та наслідки Татрбунарського повстання. Діяльність політичних партій: КПБ, УНП, «Визволення», націоналістичний рух.

Юридичне закріплення Закарпаття за Чехословаччиною. Особливості економічного становища краю. Українофільство (Українське національне об’єднання, ХНП), русинство, русофільство (общество им.О.Духновича), комуністи. Українські громадські організації. Український вільний університет. Українська господарська академія.

Політичні передумови створення та проголошення Карпатської України. А.Волошин. Утворення нового уряду. Проголошення самостійності Карпатської України. Окупація території Закарпаття угорськими військами.
Кредит 5. Україна в роки Другої світової війни (1939 1945 рр.).



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2

Схожі:

Програма навчальної дисципліни історія україни окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки iconРобоча програма навчальної дисципліни історія україни окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки
Робоча програма навчальної дисципліни «Історія України» для студентів окр «бакалавр» за напрямом підготовки 020302 Історія
Програма навчальної дисципліни історія україни окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки iconРобоча програма навчальної дисципліни історіографія всесвітньої історії окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки
Робоча програма навчальної дисципліни «Історіографія всесвітньої історії» для студентів окр «бакалавр» за напрямом підготовки 020302...
Програма навчальної дисципліни історія україни окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки iconРобоча програма навчальної дисципліни історіографія історії України окр «бакалавр» Галузь знань: 03 Гуманітарні науки
Робоча програма навчальної дисципліни «Історіографія історії України» для студентів окр «бакалавр» за напрямом підготовки 032 Історія...
Програма навчальної дисципліни історія україни окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки iconПрограма навчальної дисципліни основи релігійного вчення: історія зарубіжної релігійної філософії галузь знань 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки 020301 Філософія
Мета нормативної навчальної дисципліни «Релігійна філософія І теологія: Історія зарубіжної релігійної філософії» передбачає вивчення...
Програма навчальної дисципліни історія україни окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки iconПрограма навчальної дисципліни теорія літератури: основи компаративістики галузь знань 0203 Гуманітарні науки Спеціальність 02030301 Українська мова І література
...
Програма навчальної дисципліни історія україни окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки iconПрограма навчальної дисципліни історія України кінця XVIII початку ХХ століття
Варіативної частини освітньо-професійної програми сво львівського національного університету імені Івана Франка галузі знань 0203...
Програма навчальної дисципліни історія україни окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки iconПрограма навчальної дисципліни українська історія в історичній науці урср сер. 1950 сер. 1980-их рр. Галузь знань 0203 Гуманітарні науки Спеціальність 02030201 Історія
Лекційний курс побудований за проблемним І історико-хронологічним принципами. На практичні заняття виносяться теми, що, як правило,...
Програма навчальної дисципліни історія україни окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки iconПрограма навчальної дисципліни історія України другої половиниxх- початку ХХІ століття напряму підготовки
Варіативної частини освітньо-професійної програми свольвівського національного університету імені Івана Франка галузі знань 0203...
Програма навчальної дисципліни історія україни окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки iconПрограма навчальної дисципліни усна історія: теорія І методика дослідження напряму підготовки 020302 Історія
Варіативної частини освітньо-професійної програми сво львівського національного університету імені Івана Франка галузі знань 0203...
Програма навчальної дисципліни історія україни окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки iconПрограма навчальної дисципліни сучасна телогія. Протестантська теологія галузь знань 0203 Гуманітарні науки Спеціальність 02030103 Богослов’я
Метою нормативної дисципліни «Сучасна теологія ІІ модуль: Протестантська теологія ХХ ст.» є вивчення протестантської релігійної філософії...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка