Програма навчальної дисципліни



Сторінка5/5
Дата конвертації13.02.2018
Розмір0.65 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5



Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
При оцінюванні навчальних досягнень враховується:

  • рівень оволодіння історичними знаннями; знання хронологічних меж періодів, найважливіших історичних подій і процесів; визначення характерних суттєвих рис історичних явищ і подій;

  • рівень умінь групування (класифікації) фактів за вказаною ознакою, розкриття причинно-наслідкових зв’язків між подіями;

  • рівень оволодіння практичними уміннями та навичками роботи з науковою літературою та історичними джерелами; обґрунтування власного ставлення студента щодо історичної події, явища, діяча.

Всі види оцінювання навчальних досягнень студентів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.


Рівні навчальних досягнень

Оцінка

Критерії навчальних досягнень студентів

І. Незадовільний

2

Студент (студентка) називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об’єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так – ні»; може кількома реченнями розповісти про історичну подію чи постать; впізнати її за описом; має загальне уявлення про історичну карту

ІІ. Задовільний

3

Студент (студентка) самостійно відтворює фактичний матеріал курсу; визначає окремі ознаки історичних понять; стисло характеристизує історичні постаті; встановлює послідовність подій; показує на історичній карті основні місця подій; користується за допомогою викладача наочними та текстовими джерелами історичної інформації

ІІІ. Добрий

4

Студент (студентка) послідовно і логічно відтворює навчальний матеріал теми; використовує набуті знання за аналогією; дає правильне визначення історичних понять; аналізує описані історичні факти; порівнює однорідні історичні явища; визначає причинно-наслідкові зв’язки між ними; узагальнює окремі факти і формулює висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; дає порівняльну характеристику історичних явищ; синхронізує події у межах курсу; називає дві-три позиції наукової літератури по темі; використовує історичні документи як джерело знань; аналізує зміст історичної карти

ІV. Відмінний

5

Студент (студентка) використовує набуті знання для вирішення нової навчальної проблеми; може вільно та аргументовано висловлювати власні судження; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на широку історіографічну та джерельну базу; порівнює і систематизує дані історичних карт; синхронізує події вітчизняної та всесвітньої історії, уміє виокремити проблему і визначити шляхи її розв’язання


5. ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ УСПІШНОСТІ НАВЧАННЯ

До засобів діагностики успішності студентів належать:



1. Контрольні питання (додаток 1).

2. Тестові завдання (додаток 2).
Автор _____________________ (Мудрий М. М.)

Додаток 1
Контрольні питання

з історії України кінця XVIII — початку ХХ ст.
1. Поняття «новітньої історії України» та «українського ХІХ століття». Періодизація історії України ХІХ ст.

2. Адміністративно-територіальний устрій України у складі Російської імперії.

3. Ліквідація Гетьманщини. Включення Правобережної України, Південної України та Криму до Російської імперії.

4. Кримська війна та Великі реформи 1860—1870-х років. Особливості реформаторської політики російської імперської влади на території України.

5. Модернізація політичної влади на початку ХХ ст.: приклад підросійської України.

6. Адміністративно-територіальний устрій та організація австрійської державної влади в українських регіонах у складі монархії Габсбургів.

7. Реформи «освіченого абсолютизму» в Габсбурзькій монархії. Українське австрофільство.

8. Вплив конституційних і децентралізаторських реформ 1860-х років у Габсбурзькій монархії на становище українців.

9. Українське представництво в австрійських державних (Державна рада) і крайових (Галицький і Буковинський сейми) парламентських установах.

10. Соціальні стани у Наддніпрянській Україні до 1860-х років. Аграрна реформа 1861 р. Столипінська аграрна реформа. Ментальність і соціальна поведінка українських селян.

11. Індустріалізація в підросійській Україні: економічний і соціальний аспекти.

12. Соціальні верстви в Галичині, на Буковині й Закарпатті. Економічне становище українських регіонів у складі Габсбурзької монархії (до 1848 р.).

13. Аграрне законодавство Марії Терезії та Йосифа ІІ. Аграрна реформа 1848 р.

14. Етнічний склад населення Наддніпрянської України в ХІХ ст.

15. Росіяни на Україні: військові, дворяни, чиновники. Старообрядці (старовіри). Російська інтелігенція на Україні.

16. Російська колонізація України у зв’язку з індустріалізацією Донецько-Придніпровського регіону.

17. Опозиційна та революційна діяльність росіян на Україні: декабристи й народники. «Малоросійський патріотизм» росіян Наддніпрянщини.

18. «Українське питання» у політиці російського царизму та російській громадській думці.

19. Чисельність і розселення поляків у підросійській Україні. Польська земельна власність.

20. Поляки в соціо-етнічних конфліктах на Україні: російсько-польський і польсько-український антагонізми в земельному питанні. Листопадове (1830 р.) і Січневе (1863 р.) повстання.

21. Польська культурно-інтелектуальна присутність на Правобережній Україні. Образ України («Руси») й українця («русина») у польській громадсько-політичній думці ХІХ ст.

22. Польське населення Галичини й Буковини: соціально-демографічна характеристика. Польський шляхетський маєток. Аристократичні роди.

23. Галичина в контексті загальнопольського національного питання. Спроби польсько-українського порозуміння.

24. Культурно-інтелектуальне життя поляків у Галичині й на Буковині.

25. Розселення євреїв у Російській імперії. Правове становище і демографічні процеси. Структура зайнятості єврейського населення.

26. Громадсько-політичне та культурне життя єврейського населення у підросійській Україні. Антисемітизм.

27. Правове та економічне становище євреїв у монархії Габсбургів. Українсько-єврейські відносини.

28. Німецькі колонії на Україні. Меноніти. Внесок німецьких колоністів у розвиток сільського господарства України.

29. Румунське населення Буковини, угорське населення Закарпаття: демографічна характеристика та національно-правовий статус.

30. Кримські татари. Кримськотатарське відродження ХІХ ст.

31. Вплив ідей Французької революції та німецького Романтизму на розвиток українського національного руху.

32. Тяглість козацького (малоросійського) патріотизму. Українські автономісти під час російсько-французької війни 1812 р. Українське масонство.

33. Харківські романтики. «Ідеологічна» функція літературної творчості І. Котляревського і Т. Шевченка.

34. Ідея слов’янської взаємності та «український месіанізм». «Руська трійця». Кирило-Мефодіївське товариство.

35. Інтелектуальні співтовариства як засіб інституціоналізації українського руху в Російській імперії: Громадівські гуртки 1860-х років. Хлопомани.

36. Реакція російської громадськості й імперської влади на розвиток українського руху.

37. Формування інституційної інфраструктури українського руху в Австрійській (Австро-Угорській) монархії в середині та другій половині ХІХ ст.

38. Утворення українських політичних партій у Галичині й на Наддніпрянщині: порівняльна характеристика.

39. «Українське питання» в політиці австрійської влади. Вплив зовнішніх чинників на формування політики Відня щодо українців.

40. Народництво («народолюбство») як світоглядна основа українського руху в Російській імперії. Концептуалізація національної історії.

41. Політичні ідеї М. Драгоманова. «Культурницька» і «політична» течії в українському русі. Ідея національної єдності українців.

42. Національно-політичні орієнтації в українському суспільстві Галичини, Буковини й Закарпаття в середині й другій половині ХІХ ст.

43. Політизація українського руху на Наддніпрянській Україні на початку ХХ століття. Українська політична думка: між федеративністю і самостійністю.

44. Вплив революції 1905—1907 рр. на український рух. Українська громада в Державній думі.

45. Розгортання масового українського національного руху в Галичині на початку ХХ ст. Утвердження ідеї національної єдності та державного суверенітету України.

46. Українсько-польський конфлікт у Галичині на зламі ХІХ—ХХ ст. Боротьба за український університет у Львові та реформу виборчого права.

47. Університети на Україні (Харківський, Київський, Одеський, Львівський, Чернівецький): освітнє, наукове та соціальне призначення.

48. Світоглядні та культурно-мистецькі течії ХІХ ст. (Класицизм, Романтизм, Реалізм). Традиція й «модерн».

49. Роль Церкви у формуванні основ новочасного українського суспільства.

50. Історія України ХІХ ст. у світлі європейського досвіду націотворення та сучасних концепцій «нації» і «націоналізму».



Додаток 2
Зразки тестових завдань

з історії України кінця XVIII — початку ХХ ст.



Варіант 1



Прізвище та ім’я студента (-ки)

Академічна група

Дата


1. Позначте історичні події, з якими прийнято пов’язувати політичні та ідейні початки «українського ХІХ століття»:

А  ліквідація Запорізької Січі, запровадження конституційно-парламентського устрою в Російській імперії, виникнення українських політичних партій.

Б  поділи Речі Посполитої, декабристський рух, утворення Кирило-Мефодіївського товариства.

В  включення до складу Російської імперії Кримського ханства та Північного Причорномор’я, Велика Французька революція, скасування панщини в Австрійській імперії.

Г  поділи Речі Посполитої, включення до складу Російської імперії Кримського ханства та Північного Причорномор’я, Велика Французька революція.

Д  ліквідація гетьманства, російсько-французька війна 1812 р., діяльність «Руської трійці».
2. Позначте пропущені в тексті слово і дату: «Унаслідок (…) реформи (…) р., яка сповна поширювалася на лівобережні та південні українські губернії, створювалися місцеві органи самоврядування, які наділялися окресленими владними повноваженнями в галузі місцевого господарства, зокрема, утримання шляхів, організації освітньої мережі, продовольчої справи, охорони здоров’я, страхування та ветеринарної допомоги, а також у сприянні розвиткові торгівлі та промислам, сільським кооперативам. В основу їхньої діяльності покладався принцип всестановості та виборності».

А  аграрної; 1861.

Б  судової; 1864.

В  міської; 1870.

Г  земської; 1864.

Д  земської; 1911.
3. Позначте правовий термін, який використовувався австрійською владою для обґрунтування територіальних набутків у Галичині:

А  приєднання.

Б  окупація.

В  індемнізація.

Г  ревіндикація.

Д  возз’єднання.
4. Позначте твердження, яке розкриває зміст поняття «модернізація»:

А  оновлення в культурній сфері, які полягали у поверненні до національних традицій і форм в освіті, церковному житті, мистецтві.

Б  зміни в економіці, сутність яких полягала в переході від ручної праці до машинної, зокрема в запровадженні техніки в сільському господарстві.

В  удосконалення транспортної мережі, сутність якого полягала в переході від колісного та водяного транспорту до залізничного.

Г  складна низка перетворень, яких зазнає спільнота на шляху розвитку від урбанізованого та індустріального суспільства до традиційного аграрного.

Д  складна низка перетворень, яких зазнає спільнота на шляху розвитку від традиційного аграрного суспільства до урбанізованого та індустріального.
5. Позначте представників російської творчої інтелігенції й учених, які відіграли значну роль в інтелектуально-культурному житті України ХІХ ст.:

А  І. Гаспринський, В. Іконников, М. Бердяєв, І. Рєпін.

Б  І. Срезневський, В. Іконников, М. Бердяєв, Ю. Словацький.

В  М. Бердяєв, Шолом-Алейхем, В. Іконников, І. Рєпін.

Г  І. Срезневський, В. Іконников, М. Бердяєв, І. Рєпін.

Д  Ю. Б. Залеський, В. Іконников, М. Бердяєв, І. Рєпін.
6. Позначте навчальний заклад, який у першій третині ХІХ ст. був важливим центром польської культури на українських землях, а самі поляки називали його «волинськими Атенами»:

А  Харківський університет.

Б  Київський університет.

В  Ніжинський ліцей.

Г  Кременецький ліцей.

Д  Рішельєвський ліцей.
7. Позначте єврейську релігійну течію, що виникла в XVIII ст. в Україні й проповідувала любов до простої людини, незалежно від її достоїнств і якостей, робила наголос на почуттях і емоціях віруючих замість інтелекту й розуму:

А  автономізм.

Б  декабризм.

В  хасидизм.

Г  мізрахі.

Д  сіонізм.
8. Позначте твір, в якому говорилося про історичне покликання України: підняти інших слов’ян на боротьбу за національне відродження в усіх сферах економічного, соціального і духовного життя:

А  «Історія Русів».

Б  «Енеїда».

В  «Руська правда».

Г  «Книги буття українського народу».

Д  «Конституція».
9. Прочитайте уривок із біографії українського громадсько-політичного і культурного діяча та позначте його прізвище:

«Він здобув освіту в Харківському університеті і після недовгого вчителювання на Волині одержав у 1845 р. призначення до Київського університету. У своїх лекціях з історії, книгах він показував не лише подібність, але й відмінність «двох народностей» (російської та української), дві засади історичного розвитку: демократичну, козацьку в Україні і самодержавну, притаманну Росії».

А  Т. Шевченко.

Б  П. Куліш.

В  М. Костомаров.

Г  М. Шашкевич.

Д  Я. Головацький.
10. Позначте назву напівлегальних об’єднань української інтелігенції в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст., діяльність яких мала культурницьке і суспільно-політичне спрямування:

А  братства.

Б  гуртки.

В  товариства.

Г  партії.

Д  громади.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Програма навчальної дисципліни iconРобоча програма навчальної дисципліни всмпп 16 психологіяіміджу
Робоча програма навчальної дисципліни «Психологія іміджу» для студентів спеціальності 03050501 «Управління персоналом та економіка...
Програма навчальної дисципліни iconПрограма нормативної навчальної дисципліни підготовки бакалаврів
Навчальна програма навчальної дисципліни «Зарубіжна історіографія» для студентів за напрямом підготовки
Програма навчальної дисципліни iconПояснювальна записка до навчальної дисципліни нормативна програма навчальної дисципліни тематичний план на поточний навчальний рік

Програма навчальної дисципліни iconПояснювальна записка до навчальної дисципліни нормативна програма навчальної дисципліни тематичний план на поточний навчальний рік

Програма навчальної дисципліни iconРобоча програма навчальної дисципліни історія філософії 19-20 ст
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів 4 курсу філософського факультету, які навчаються за напрямом підготовки 020301...
Програма навчальної дисципліни iconРобоча програма навчальної дисципліни вв. 03 – Біогеографія
Робоча програма навчальної дисципліни «Біогеографія» для студентів за напрямом підготовки 040106 «Екологія, охорона навколишнього...
Програма навчальної дисципліни iconРобоча програма навчальної дисципліни паблік рілейшнз (назва навчальної дисципліни) напрям підготовки 030507
Розробники: Буряк Р.І. д е н., доцент, професор кафедри маркетингу та міжнародної торгівлі
Програма навчальної дисципліни iconРобоча програма навчальної дисципліни фпн. 09 Філософія психології
Філософія психології. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 0301 – соціально-політичні науки,...
Програма навчальної дисципліни iconРобоча програма навчальної дисципліни «Історія української культури»
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 040301 «Прикладна математика», спеціальністю 60403 «Прикладна...
Програма навчальної дисципліни iconПрограма вибіркової навчальної дисципліни підготовки бакалавра
Предметом вивчення навчальної дисципліни є сфера феноменів релігійного життя, її диференціація, різноманітні класифікації релігійних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка