Програма навчальної дисципліни



Скачати 387.7 Kb.
Сторінка2/2
Дата конвертації13.04.2017
Розмір387.7 Kb.
ТипПрограма
1   2



3. Рекомендована література

3.1. Базова література:

  1. Балух В.О. Макара І.М. Історія стародавньої Греції. Курс лекцій. – Чернівці, 2003.

  2. Балух В.О.Коцур В.П. Історія стародавнього Риму. – Чернівці 2005.

  3. Боги и люди древнего мира: Краткий словарь. – М.,1993.

  4. Брей У., Трамп Д. Археологический словарь. – М.,1990.

  5. Бурчанський Г.Є., Фурдуй Р.С. Загадки давнини. – К.,1988.

  6. В помощь студенту-заочнику в изучении курса “История мировых цивилизаций”. – Магнитогорск, 1997.

  7. Гребенюк А.В. Цивилизации античного мира и средневековой Европы: Методологические очерки. 2 изд. – М.,1997.

  8. Гусаров Б.П. Формы землевладения в зарубежных странах: Рабовладельчемкий и феодальный периоды. – М.,1995.

  9. Забусов В.Н. Культура древнего мира и раннего средневековья средствами наглядности: Учебное пособие по спецкурсу. – М.,1989.

  10. Избранные лекции по истории мировой культуры: Учебное пособие/ М.Ю Шмелева, Л.А.Кренделева, Л.Д.Райгородский и др. – С-Пб, 1995.

  11. Из истории древнего мира и средневековья. Сборник статей под ред. Ю.М. Сапрыкина. – М.,1987.

  12. История древнего мира: Учебно-методическое пособие для студентов-заочников I курса исторического факультета пед. институтов. – М.,1986.

  13. Каширская Л.А., Ушаков П.А. История древнего мира. Методические рекомендации. – Ростов-на-Дону, 1995.

  14. Кузищин В.И. История древнего Рима. Изд-ие 3-е. – М.,1993.

  15. Кутергин В.Ф. Женщины древнего мира на троне и в семье. Учебное пособие. – Саранск, 1994.

  16. Летяев В. А. Методические материалы для изучения росийского дореволюционного антиковедения. – Волгоград, 1990.

  17. Лисовый И.А., Ревяко К.А. Античный мир в терминах, именах и названиях: Словарь-справочник по истории и культуре древней Греции и Рима. 2 изд. – Минск, 1997.

  18. Методика обучения истории древнего мира и средних веков: V-VI классы. – М.,1970.

  19. Пролитика и идеология в древнем мире. Межвузовский сборник научных трудов. – М.,1993.

  20. Практикум по истории древнего мира: Пособие для студентов-заочников I курса исторического факультета пед. институтов. –Вып.1 Древний Восток. – М.,1989.

  21. Практикум по истории древнего мира: Пособие для студентов-заочников I курса исторического факультета пед. институтов. –Вып.2 Древняя Греция. – М.,1988.

  22. Словарь античности. Пер. с нем. В.И. Горбушин и др. – М.,1989.

  23. Тесты по истории древнего мира: Первобытное общество. Древний Восток. Древняя Греция. Древний Рим. – М.,1996.

  24. Шилюк Н.Ф. История древнего мира: Древний Восток. – Свердловск, 1991. – Ч.1.

  25. Шофман А.С. Древний мир в лицах и образах: Книга для чтения. – Казань, 1990.

  26. Adkins L. Life in Ancient Greece.— Oxford University Press, 1997.

  27. Adkins L. Life in Ancient Rome.— Oxford University Press, 1994.

  28. Appleby John, Hunt Lynn, Margaret Jacob. Telling the Truth about History.— New Your-London: W.W. Norton and Company, 1995.

  29. Chambers Mortimer, Grew Raymond et al., The Western Experiance. 4th Edition.— New Yourk: Alfred A.Knopf, 1987.

  30. Kagan Donald et al., The Western Heritage. 5th Edition.— New Jersey: Prentice Hall, 1991.


3.2. Допоміжна:

3.2.1. Історія Стародавньої Греції


  1. Александрийская поэзия. М., 1972.

  2. Андреев  Ю. В. К проблеме «Ликургова законодательства» // Проблемы античной государственности. Л., 1982.

  3. Андреев Ю.В. Раннегреческий полис. Гомеровский период. Л.,1976.

  4. Андреев  Ю. В. Спарта как тип полиса // Вестник ЛГУ. 1973. № 8.

  5. Андреев Ю.В. Островные поселения Эгейского мира в эпоху бронзы. Л., 1989.

  6. Античная Греция / Под ред. Е.С. Голубцовой, Л.П. Маринович, А.И. Павловской, Э.Д. Фролова. Москва, 1983. Т. I-II.

  7. Античная цивилизация / Под ред. В.Д. Блаватского. Москва, 1973.

  8. Античный роман. М., 1969.

  9. Аристотель. Афинская полития // Античная демократия в свидетельствах современников. М., 1996.

  10. Арский  Ф. Н. Перикл. М., 1971.

  11. Балух В.О., Макар Ю.І. Історія стародавньої Греції. Курс лекцій для студентів історичних спеціальностей вищих закладів освіти. Чернівці, 2001.

  12. Бартонек А. Златообильные Микены. М., 1991.

  13. Белох Ю. История Греции. Москва, 1897-1899. Т. I-II.

  14. Блаватский В.Д. Природа и античное общество. Москва, 1976.

  15. Блаватская Т. В. Ахейская Греция во втором тысячелетии до н. э. М., 1966.

  16. Блаватская Т. В. Греческое общество второго тысячелетия до новой эры и его культура. М., 1976.

  17. Блаватская  Т. В. Из истории греческой интеллигенции эллинистического времени. М., 1983.

  18. Боннар А. Греческая цивилизация. 3-е изд. Москва, 1995. Т. I-IІІ.

  19. Бузескул  В. П. История афинской демократии. СПб.,1909.

  20. Виппер Р.Ю. История Греции в классическую эпоху (IX-IV вв. до Р.Х.). Москва, 1916.

  21. Виппер  В. Р. Искусство Древней Греции. М., 1972.

  22. Гесиод. Труды и дни // Эллинские поэты. М.,1963.

  23. Гиндин Л.А. Население Гомеровской Трои. Историко-филологические исследования по этнологии древней Анатолии. М., 1993.

  24. Геродот Історії : в 9-ти книгах / переклад, передмова та примітки А.О. Білецького; Інститут археології, Інститут української археографії. Київ, 1993.

  25. Гомер. Ілліада.— Київ,1978.

  26. Гордезиани Р. В. Проблемы гомеровского эпоса. Тбилиси, 1978.

  27. Гроссман Ю.М., Лісовий І.А. Історія стародавнього світу: Практикум. Львів, 1985.

  28. Дельбрюк Г. История военного искусства в рамках политической истории. Т. I. Античный мир. 2-е изд. Санкт-Петербург, 1994.

  29. Доватур А.И. Феогнид и его время. Л., 1989.

  30. Доватур  А. И. Рабство в Аттике VI-V вв. до н. э. Л., 1980.

  31. Доватур  А. И. Повествовательный и научный стиль Геродота. М., 1957.

  32. Древние цивилизации / Под ред. Г.М. Бонгард-Левина. Москва, 1989.

  33. Древняя Греция / Под ред. В.В. Струве, Д.П. Каллистова. Москва, 1956.

  34. Зайцев А. И. Культурный переворот в Древней Греции VIII-V вв. до н. э. Л., 1985.

  35. Зельин К. К. Борьба политических группировок в Аттике в VI веке до н. э. М., 1964.

  36. Історія світової культури.— Київ, 1999.

  37. Ильинская Л. С. Легенды и археология. Древнейшее Средиземноморье. М., 1988.

  38. История Древней Греции: Учеб. для студ. вузов, обучающихся по спец. «История» / Ю.В. Андреев, Г.А. Кошеленко, В.И. Кузищин, Л.П. Маринович; Под ред. В.И. Кузищина. Москва, 1986.

  39. История Европы. Т. I. Древняя Европа / Под ред. Е.С. Голубцовой. Москва, 1988.

  40. Карпюк  С. Г. Клисфеновские реформы и их роль в социально-полити-ческой борьбе в позднеархаических Афинах // Вестник древней истории. 1986. № 1.

  41. Кобылина  М. М. Милет. М.,1965.

  42. Колобова  К. М. Из истории раннегреческого общества. Л.,1951.

  43. Колобова  К. М. Древний город Афины и его памятники. Л.,1961.

  44. Колобова  К. М. К вопросу о возникновении афинского государства // Вестник древней истории. 1968. № 4.

  45. Крип’якевич І. Всесвітня історія. Київ, 1995. – Т.1.

  46. Ксенофонт. Греческая история. СПб., 1993.

  47. Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. Москва, 1990.

  48. Курбатов  А. А. Роль аристократии в экономическом развитии греческого полиса VIII-VI вв. до н. э. // Античная гражданская община. М., 1986.

  49. Ліндсей Дж. Коротка історія культури від доісторичних часів до доби Відродження. — Київ: Мистецтво, 1995.

  50. Лісовий І.А. Античний світ у термінах, іменах і назвах: довідник з історії та культури Стародавньої Греції і Риму. Львів, 1988.

  51. Лосев А.Ф. История античной эстетики. Москва, 1963-1994. Т. I-VIII.

  52. Лурье  С. Я. Демокрит. Тексты. Переводы. Исследования. Л., 1970.

  53. Лурье  С. Я. Геродот. М.-Л., 1947.

  54. Лурье С.Я. Язык и культура микенской Греции / Академия наук СССР, Институт истории. Москва; Ленинград, 1957.

  55. Молчанов А.А., Нерознак В.П., Шарыпкин С.Я. Памятники древнейшей греческой письменности. Введение в микенологию. М., 1988.

  56. Молчанов А.А. Социальные структуры и общественные отношения в Греции II тысячелетия до н.э. (проблемы источниковедения миноистики и микенологии) / Российская академия наук, Институт всеобщей истории; ответственный редактор Л.П. Маринович. Москва, 2000.

  57. Откупщиков Ю.В. Догреческий субстрат. Л., 1988.

  58. Павленко Ю. Історія світової цивілізацію— Київ: Либідь, 1966.

  59. Павловская  А. И. Эллинистическая цивилизация // Древние цивилизации. М., 1989.

  60. Пельман Р. Очерк греческой истории и источниковедения. Санкт-Петербург, 1910.

  61. Пенделбери Дж. Археология Крита- М., 1950.

  62. Полибий. Всеобщая история. Т.1-3. СПб., 1994-1995.

  63. Полякова Г. Ф. Социально-политическая структура пилосского общества (по данным линейного письма В). М., 1978.

  64. Разин Е.А. История военного искусства. 3-е изд. Т. I. Mосква 1994.

  65. Рассел Б. Історія західної філософії.— Київ: Основи, 1995.

  66. Рожанский  И. Д. История естествознания в эпоху эллинизма и Римской империи. М., 1988.

  67. Соболевский  С. И. Аристофан и его время. М., 1957.

  68. Софокл. Драмы. Пер. Ф. Ф. Зелинского. М., 1990.

  69. Томпсон Дж. Исследования по истории древнегреческого общества. Доисторический эгейский мир. М., 1958.

  70. Фукидид. История. Москва, 1999.

  71. Фролов Э.Д. Рождение греческого полиса. Л., 1988.

  72. Шахермайр  Ф. Александр Македонский. М., 1986.

  73. Шишова И.А. Раннее законодательство и становление рабства в Античной Греции. Л., 1991.

  74. Шофман  А. С. Восточная политика Александра Македонского. Казань, 1976.

  75. Шуллер  В. Афинская демократия и Афинский морской союз // Вестник древней истории. 1984. № 3.

  76. Яйленко В.П. Архаическая Греция и Ближний Восток. М., 1990.

  77. Яйленко В.П. Греческая колонизация VII—III вв. до н. э. М., 1982.

  78. Ярхо  В. Н. У истоков европейской комедии. М., 1979.

  79. Ярхо  В. Н. Драматургия Эсхила и некоторые проблемы древнегречес-кой трагедии. М., 1978.

  80. Adkins L. Life in Ancient Greece.— Oxford University Press, 1997. Hammond N.G.L. Dzieje Grecji / przełożyła Annа Świderkównа. Warszawa, 1994.

  81. Vademecum historyka Starożytnej Grecji I Rzymu: źródłoznawstwo starożytności klasycznej / praca zbiorowa pod redakcją E. Wipszyckiej. - 2 wydanie, zmenione. - Tom I/II. Warszawa, 2001.


3.2.2 Історія Стародавнього Риму

  1. Августин. Исповедь. М., 1991.

  2. Аверинцев  С. С. Плутарх и античная биография. М., 1973.

  3. Аммиан Марцеллин. История. Т.1-2. СПб., 1996.

  4. Апокрифы древних христиан. М., 1989.

  5. Аппиан. Римские войны. СПб.,1994.

  6. Апулей. Апология. Метаморфозы. Флориды. М., 1960.

  7. Белова  Н. Н., Сюзюмов  М. Я. К вопросу о кризисе в Римской империи в III в. // Античная древность и средние века. Вып.15. Свердловск, 1978.

  8. Бокщанин  А. Г. Источниковедение Древнего Рима. М., 1981.

  9. Бокщанин  А. Г. Парфия и Рим. Т.1. М., 1960.

  10. Бокщанин  А. Г. Социальный кризис Римской империи в I в. н. э. М.,1954.

  11. Вергилий. Буколики. Георгики. Энеида. М., 1979.

  12. Вергилий. Энеида. М., 1979.

  13. Гаврилов  В. Г. Сельское хозяйство Италии IV в. // Вестник древней истории. 1979. № 4.

  14. Гай Саллюстий Крисп. Сочинения. М., 1981.

  15. Геродиан. История императорской власти после Марка. М., 1996.

  16. Гольденберг  В. А. Очерки по истории Римской империи в I в. н. э. Харь-ков, 1958.

  17. Гораций. Собрание сочинений. СПб., 1993.

  18. Деяния божественного Августа // Хрестоматия по истории Древнего Рима. М., 1987.

  19. Дилигенский  Г. Г. Северная Африка в IV-V вв. М., 1961.

  20. Донини  А. У истоков христианства. М., 1989.

  21. Дуров  В. С. Нерон. СПб., 1994.

  22. Дуров  В. С. Юлий Цезарь: человек и писатель. Л.,1991.

  23. Егоров  А. Б. Рим на грани эпох. Л.,1985.

  24. Ельницкий  Л.А. Возникновение и развитие рабства в Риме в VIII-III вв. до н. э. М., 1964.

  25. Заборовский  Я. Ю. Некоторые стороны политической борьбы в римском сенате // Вестник древней истории. 1977. № 3.

  26. Залесский  Н.Н. К истории этрусской колонизации Италии VII-IV вв. до н. э. Л., 1965.

  27. Ильинская  Л. С. Легенды и археология: древнейшее Средиземноморье. М., 1988.

  28. Иордан. О происхождении и деяниях готов. М., 1960.

  29. Каждан  А. П. От Христа к Константину. М., 1965.

  30. Каллистов  Д. П. Античный театр. Л., 1970. С. 158-175.

  31. Канонические евангелия. М., 1993.

  32. Катулл. Книга стихотворений. М., 1986.

  33. Кнабе  Г. С. Материалы к лекциям по общей теории культуры и культуре античного Рима. М., 1993.

  34. Ковалев  С. И. К вопросу о характере социального переворота III-V вв. н. э. в Западной Римской империи // Вестник древней истории. 1954. № 3.

  35. Кораблев  И. Ш. Ганнибал. М., 1976.

  36. Корнелий Тацит. Сочинения. Т. 1-2. М., 1993.

  37. Корсунский  А. Р., Гюнтер  Р. Упадок и гибель Западной Римской империи и возникновение германских королевств. М., 1984.

  38. Кубланов  М. М. Возникновение христианства. М., 1974.

  39. Кудрявцев  О. В. Эллинистические провинции Балканского полуострова во II в. н. э. М., 1961.

  40. Кузищин  В. И. Генезис рабовладельческих латифундий в Италии. М.,1976.

  41. Кузищин  В. И. Античное классическое рабство как экономическая система. М., 1990.

  42. Кузищин  В. И. Римское рабовладельческое поместье. М., 1973.

  43. Культура Древнего Рима. Т.1-2. М., 1983.

  44. Кнабе  Г. С. Корнелий Тацит. М., 1981.

  45. Колпинский  Ю. Д., Бритова  Н. Н. Искусство этрусков и Древнего Рима. М., 1983.

  46. Курбатов  Г. Л. Ранневизантийские портреты. Л., 1991.

  47. Лезов  С. В. История и герменевтика в изучении Нового Завета. М., 1996.

  48. Лившиц  Г. М. Происхождение христианства в свете рукописей Мерт-вого моря. Минск, 1967.

  49. Лившиц  Г. М. Социально-политическая борьба в Риме в 60-х гг. I в. до н. э. и заговор Катилины. Минск, 1960.

  50. Лукиан. Избранная проза. М., 1991.

  51. Лукреций. О природе вещей. М., 1983.

  52. Марк Аврелий. Размышления. Л., 1985.

  53. Марциал. Эпиграммы. М., 1968.

  54. Машкин  Н. А. Принципат Августа. М.-Л.,1949.

  55. Маяк  И. Л. Взаимоотношения Рима и италийцев в III-II вв. до н. э. М.,1971.

  56. Маяк  И. Л. Римляне эпохи Республики. М., 1993.

  57. Маяк  И. Л. Рим первых царей. М., 1983.

  58. Мишулин  А. В. Спартаковское восстание. М., 1936.

  59. Мень  А. Сын человеческий. М., 1991.

  60. Немировский  А.И. История раннего Рима и Италии. Воронеж, 1962.

  61. Немировский  А.И. Этруски: от мифа к истории. М., 1989.

  62. Немировский  А. И. Нить Ариадны (из истории классической археологии). Воронеж, 1989.

  63. Нечай  Ф. М. Образование римского государства. Минск, 1972.

  64. Новицкая  К. И. Некоторые вопросы аграрной политики в начале доми-ната // Вестник древней истории. 1961. № 4.

  65. Овидий. Собрание сочинений. Т.1-2. СПб., 1994.

  66. Павлов  В. В. Египетский портрет I-IV вв. М., 1967.

  67. Перетерский  И. С. Дигесты Юстиниана. М., 1956.

  68. Письма Плиния Младшего. М., 1983.

  69. Плавт. Комедии. Т.1-2. М., 1987.

  70. Полибий. Всеобщая история. Т. 1-3. СПб., 1994-1995.

  71. Плутарх. Сравнительные жизнеописания. Т. 1-2. М., 1994.

  72. Ранович  А. В. Восточные провинции Римской империи в I-III вв. н. э. М.-Л.,1949.

  73. Ревяко  К. А. Пунические войны. Минск, 1988.

  74. Ренан  Э. Жизнь Иисуса. М., 1991 /и другие книги этого автора/.

  75. Ренан  Э. Марк Аврелий и конец античного мира. М., 1991.

  76. Рожанский  И. Д. История естествознания в эпоху эллинизма и Римской империи. М., 1988.

  77. Свенцицкая  И. С. Раннее христианство: страницы истории. М., 1988.

  78. Светоний. Жизнь двенадцати Цезарей. М., 1991.

  79. Сергеенко  М. Е. Жизнь Древнего Рима. М.-Л.,1964.

  80. Сенека. Нравственные письма к Луцилию. Трагедии. М.,1986.

  81. Сергеенко  М. Е. Земельная реформа Тиберия Гракха и рассказ Аппиана // Вестник древней истории. 1958. № 2.

  82. Сергеенко  М. Е. Очерки по сельскому хозяйству древней Италии. М.-Л., 1958.

  83. Смирин  В. М. О политической позиции Цицерона в годы сулланской диктатуры // Вестник древней истории. 1955. № 4.

  84. Смышляев  А. Л. Септимий Север и римская юриспруденция // Правоведение. 1975. № 5.

  85. Теренций. Комедии. М.,1985.

  86. Тит Ливий. История Рима от основания города. Т.1. М., 1989. Книга 1.

  87. Топоров  В.Н. Эней – человек судьбы. Ч.1. М., 1993.

  88. Трухина  Н. Н. Политика и политики «золотого века» Римской республики. М., 1984.

  89. Трухина  Н. Н. Политика Рима в Восточном Средиземноморье во вто-рой половине III в. до н. э. // Вестник МГУ. Сер.9. 1975. № 2.

  90. Турский Григорий. История франков. М., 1987.

  91. Удальцова  З. В. Италия и Византия в VI в. М., 1959.

  92. Уколова  В. И. Античное наследие и культура раннего средневековья. М., 1989.

  93. Утченко  С. Л. Древний Рим: События, люди, идеи. М., 1969.

  94. Утченко  С. Л. Кризис и падение Римской республики. М., 1965.

  95. Утченко  С. Л. Цицерон и его время. М., 1986.

  96. Утченко  С. Л. Идейно-политическая борьба в Риме накануне падения республики. М., 1952.

  97. Утченко  С. Л. Политические учения Древнего Рима. М., 1977.

  98. Утченко  С. Л. Юлий Цезарь. М., 1976.

  99. Утченко  С. Л. Происхождение плебейской организации // Вестник древней истории. 1947. № 1.

  100. Федели  П. Человек и природная среда в римском мире // Вестник древней истории. 1995. № 3.

  101. Федорова  Е. В. Введение в латинскую эпиграфику. М., 1982.

  102. Федорова  Е. В. Люди императорского Рима. М., 1990.

  103. Циркин  Ю. Б. Карфаген и его культура. М., 1987.

  104. Цицерон. Диалоги: О государстве. О законах. М., 1994.

  105. Цицерон. Письма. Т. 1-3. М., 1949-1951.

  106. Цицерон. Речи. Т. 1-2. М., 1962.

  107. Цицерон. Три трактата об ораторском искусстве. М., 1972.

  108. Цицерон. Философские трактаты. М., 1985.

  109. Шифман  И. Ш. Возникновение Карфагенской державы. Л.,1963.

  110. Штаерман  Е. М. Древний Рим: Проблемы экономического развития. М.,1978.

  111. Штаерман  Е. М. История крестьянства в Древнем Риме. М., 1996.

  112. Штаерман  Е. М. Расцвет рабовладельческих отношений в Римской республике. М., 1964.

  113. Штаерман  Е. М. Социальные основы религии Древнего Рима. М., 1987.

  114. Штаерман  Е. М., Трофимова  М. К. Рабовладельческие отношения в ранней Римской империи. М., 1971.

  115. Штаерман  Е. М. Африканские восстания III в. н. э. // Вестник древней истории. 1948. № 2.

  116. Штаерман  Е. М. Кризис рабовладельческих отношений в западных провинциях Римской империи в III в. н. э. М., 1957.

  117. Штаерман  Е. М. Религия и мораль угнетенных классов Римской империи. М., 1961.

  118. Штаерман  Е. М. Кризис античной культуры. М., 1975.

  119. Юлий Цезарь. Записки о Галльской войне. М.-Л.,1948.

4. Форма підсумкового контролю успішності навчання
Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою. Максимальна кількість балів при оцінюванні знань за поточну успішність становить 50 балів, на екзамені – 50 балів.

Сумарна оцінка (сума поточних і екзаменаційних балів) виставляється за 100 бальною шкалою (університету, національною та ECTS):




Оцінка в балах

Оцінка ECTS

Визначення

За національною шкалою

90-100

А

Відмінно

Відмінно


81-89

В

Дуже добре

Добре

71-80

С

Добре

61-70

D

Задовільно

Задовільно

51-60

Е

Достатньо

0-50

FX

Не достатньо

Незадовільно

Підсумковий контроль проходитиме у формі письмового екзамену.

Таким чином підсумкова (семестрова) оцінка визначається за результатами кількох перевірок знань і вмінь, а саме:


  • Результатів роботи під час семінарських занять; передбачається, що студент протягом семестру принаймні двічі виступить з основним повідомленням по одному з питань семінару, а також регулярно доповнюватиме і рецензуватиме відповіді колег, братиме участь у дискусіях (35 балів).

  • Написання проміжної контрольної роботи (5 балів).

  • Написання есе, за підсумками самостійної роботи (10 балів).

  • Підсумкового контролю (письмовий екзамен).

Таблиця нарахування балів за 100-бальною шкалою


Компонент оцінювання

Максимальна кількість балів

Семінарські заняття

50

Тестування

20

Описові питання екзамену

30

Всього

100

При оцінюванні навчальних досягнень враховується:



  • рівень оволодіння історичними знаннями; знання хронологічних меж періодів, найважливіших історичних подій і процесів; визначення характерних суттєвих рис історичних явищ і подій;

  • рівень умінь групування (класифікації) фактів за вказаною ознакою, розкриття причинно-наслідкових зв’язків між подіями;

  • рівень оволодіння практичними уміннями та навичками роботи з науковою літературою та історичними джерелами; обґрунтування власного ставлення студента щодо історичної події, явища, діяча.

Всі види оцінювання навчальних досягнень студентів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.




Рівні навчальних досягнень

Оцінка

Критерії навчальних досягнень студентів

І. Незадовільний

2

Студент (студентка) називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об’єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так – ні»; може кількома реченнями розповісти про історичну подію чи постать; впізнати її за описом; має загальне уявлення про історичну карту

ІІ. Задовільний

3

Студент (студентка) самостійно відтворює фактичний матеріал курсу; визначає окремі ознаки історичних понять; стисло характеристизує історичні постаті; встановлює послідовність подій; показує на історичній карті основні місця подій; користується за допомогою викладача наочними та текстовими джерелами історичної інформації

ІІІ. Добрий

4

Студент (студентка) послідовно і логічно відтворює навчальний матеріал теми; використовує набуті знання за аналогією; дає правильне визначення історичних понять; аналізує описані історичні факти; порівнює однорідні історичні явища; визначає причинно-наслідкові зв’язки між ними; узагальнює окремі факти і формулює висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; дає порівняльну характеристику історичних явищ; синхронізує події у межах курсу; називає дві-три позиції наукової літератури по темі; використовує історичні документи як джерело знань; аналізує зміст історичної карти

ІV. Відмінний

5

Студент (студентка) використовує набуті знання для вирішення нової навчальної проблеми; може вільно та аргументовано висловлювати власні судження; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на широку історіографічну та джерельну базу; порівнює і систематизує дані історичних карт; синхронізує події всесвітньої історії, уміє виокремити проблему і визначити шляхи її розв’язання



5. Засоби діагностики успішності навчання

До засобів діагностики успішності навчання та засвоєння отриманих знань студентами використовуються тестові завдання, перелік питань, винесених на езамен, завдання модульного контролю, які наведено у додатках.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2

Схожі:

Програма навчальної дисципліни iconРобоча програма навчальної дисципліни всмпп 16 психологіяіміджу
Робоча програма навчальної дисципліни «Психологія іміджу» для студентів спеціальності 03050501 «Управління персоналом та економіка...
Програма навчальної дисципліни iconПрограма нормативної навчальної дисципліни підготовки бакалаврів
Навчальна програма навчальної дисципліни «Зарубіжна історіографія» для студентів за напрямом підготовки
Програма навчальної дисципліни iconПояснювальна записка до навчальної дисципліни нормативна програма навчальної дисципліни тематичний план на поточний навчальний рік

Програма навчальної дисципліни iconПояснювальна записка до навчальної дисципліни нормативна програма навчальної дисципліни тематичний план на поточний навчальний рік

Програма навчальної дисципліни iconРобоча програма навчальної дисципліни історія філософії 19-20 ст
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів 4 курсу філософського факультету, які навчаються за напрямом підготовки 020301...
Програма навчальної дисципліни iconРобоча програма навчальної дисципліни вв. 03 – Біогеографія
Робоча програма навчальної дисципліни «Біогеографія» для студентів за напрямом підготовки 040106 «Екологія, охорона навколишнього...
Програма навчальної дисципліни iconРобоча програма навчальної дисципліни паблік рілейшнз (назва навчальної дисципліни) напрям підготовки 030507
Розробники: Буряк Р.І. д е н., доцент, професор кафедри маркетингу та міжнародної торгівлі
Програма навчальної дисципліни iconРобоча програма навчальної дисципліни фпн. 09 Філософія психології
Філософія психології. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 0301 – соціально-політичні науки,...
Програма навчальної дисципліни iconРобоча програма навчальної дисципліни «Історія української культури»
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 040301 «Прикладна математика», спеціальністю 60403 «Прикладна...
Програма навчальної дисципліни iconПрограма вибіркової навчальної дисципліни підготовки бакалавра
Предметом вивчення навчальної дисципліни є сфера феноменів релігійного життя, її диференціація, різноманітні класифікації релігійних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка