Програма «Освіта (Україна ХХІ століття)»



Скачати 120.42 Kb.
Дата конвертації15.03.2018
Розмір120.42 Kb.
ТипПрограма

В.В. Юрчук

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПОЗАУРОЧНИХ ПРЕДМЕТНИХ ЗАХОДІВ
Державна національна програма «Освіта (Україна ХХІ століття)» визначила основний напрям, зміст і методи виховання підростаючого покоління в сучасних умовах. Це, насамперед: формування світогляду молодих поколінь; виховання переконливості, вірності бойовим і трудовим традиціям українського народу; потреби наслідувати їх, розвивати та примножувати; виховання високих почуттів патріотизму та громадянського служіння своїй Батьківщині; вміння протистояти чужому впливові; формувати загальнолюдські цінності особистості.

Сучасна педагогіка враховує потреби нашого суспільства і перспективи будівництва незалежної України. Чим глибше ми будемо оволодівати здобутками нашої країни, її історії, повніше та всебічніше досліджувати народну виховну мудрість і наукову спадщину, тим глибше й чіткіше будемо усвідомлювати провідні традиції, ідеї закономірності розвитку нашої держави.

В центрі навчально-виховного процесу перебуває учень, тому є необхідність використання всіх доступних сучасних засобів розвитку його особистості.

Актуальність запропонованого дослідження полягає в тому, що на сучасному етапі розвитку освіти ставляться особливі вимоги до отриманих учнями знань, забезпечення їх узагальненості та системності. Важливо домогтися не стільки запам’ятовування конкретних відомостей, скільки досягти усвідомлення загальних закономірностей, виробити в учнів здатність вводити нові знання в систему раніше засвоєного, формувати уміння пізнавальної діяльності на рівні їхнього вільного практичного застосування, чому сприяє широке використання різноманітних методик позаурочної та позакласної предметної роботи.

Реалізація названих завдань вимагає значного розширення сфери урізноманітнення видів та зміни характеру навчальної діяльності учнів ПТНЗ, яка має стати більш творчою, самостійною, позбавленої опіки з боку викладача та майстра виробничого навчання.

Важлива роль у вихованні учнів, розширенні та поглибленні знань, розвиткові творчих здібностей належить спеціально організованій виховній роботі у позанавчальний час.

Мета позакласної та позаурочної роботи – закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці; розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і розвиток індивідуальних здібностей і нахилів; організація дозвілля учнів, культурного відпочинку та розумових розваг; поширення виховного впливу на учнів у різних напрямках виховання [1, ст. 89].

Для позакласної та позаурочної діяльності надзвичайно важливим є розвиток ініціативи і самодіяльності учнів з обов’язковим урахуванням їх бажання та пропозицій, щоб кожен з них виконував цікаву для себе роботу.

Під час підготовки до загальноучилищного заходу перед учнями слід ставити завдання пошукового характеру, приділяти особливу увагу творчому підходу до справи тощо.

В процесі підготовки позаурочних заходів особлива вага надається зв’язку з навчальною роботою. Позаурочна робота повинна бути логічним продовженням навчально-виховної роботи, яка здійснюється на уроках. Так, знання з фізики можуть бути поглибленні й розширені на тематичному вечорі, а з літератури – під час обговорення кінофільму чи спектаклю за літературним твором.

Під час проведення позаурочної роботи необхідне широке застосування ігрових форм з використанням пізнавальних ігор, демонстрацією цікавих дослідів тощо.

Передусім зміст позаурочних занять має орієнтуватися на тих підлітків, які мають різнобічні інтереси, але ще не визначились з головним, а, отже, повинен охоплювати різноманітність проблем, висвітлювати різні сторони навколишнього світу, показувати учням, чим потрібно цікаватися і що робити, задовольняти принцип науковості. Інформація має бути досить глибокою й вірогідною, відповідати сучасному науковому розумінню предмета розгляду, а обсяг і зміст знань такими, щоб з одного боку, відобразити інформацію, достатню для розуміння сутності наукової картини світу, а з іншого – забезпечити доступність навчання, орієнтуючись на зону найближчого розвитку. Водночас зміст позаурочної роботи повинен бути систематизованим відповідно до основних сфер довкілля, щоб учням легше було сприймати великий обсяг інформації, систематизувати її [2, ст. 24].

У навколишньому світі виділяють три тісно взаємопов’язані сфери: природу, суспільство та культуру. Позаурочні заходи мають масову форму виховної роботи. До них відносять конференції, тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, тижні з різних предметів, зустрічі з видатними людьми, огляди, конкурси, олімпіади, виставки стінної преси тощо.

Тематичні вечори, вечори запитань і відповідей присвячують різноманітним аспектам внутрішнього і міжнародного політичного життя, науки, техніки, культури, спорту, явищ природи тощо. На таких вечорах виступають запрошені гості, демонструють кінофільми. У підготовці та проведенні таких заходів беруть участь безпосередньо самі учні [3, ст. 64].

Першою школою сучасного учня стали мережа Інтернет, телеекран і кіно. Дані соціологічних досліджень свідчать, що дві третини вільного часу він віддає кінематографу, Інтернету, проводячи протягом року перед екраном стільки ж часу, скільки й у стінах училища. Тому викладачі, майстри виробничого навчання повинні обов’язково допомогти учням навчитися глибоко і критично сприймати побачене на екрані, правильно оцінювати події, явища, героїв, допомогти правильно зорієнтуватися в пошуці наукових фільмів, розвивати інтерес до наукової літератури.

Прикладом позаурочної роботи, яка проводиться в вищому професійному училищі № 11 м. Вінниці, є вечір, присвячений авіації та космонавтиці, який проводився для навчальних груп в межах вивчення загальноосвітніх предметів точного циклу. Крім викладачів, активну роботу в підготовці цього вечора брали учні третього курсу, які готували тематичну презентацію.

На вечір були запрошені гості – пілоти Гавришівської авіачастини, які розповідали про історію розвитку української авіації, теперішнє сьогодення галузі. Учні з захопленням слухали доповідачів, задавали багато запитань і ще довго після проведеного заходу ділились враженнями, відшукували в Інтернеті новини про українську авіацію, новітні розробки в літакобудуванні. Багато хто з учнів зацівився астрономією, приносили наукові фільми про нашу сонячну систему, галактику та інші.

Пропонуємо увазі широкого кола читачів методичну розробку позаурочного тематичного заходу.

Тема. 12 квітня - День авіації та космонавтики

Мета: познайомити з історією святкування Всесвітнього дня авіації і космонавтики ,ознайомити з біографією першого космонавта України Леоніда Каденюка; поглиблювати знання про космос, фізичні основи польоту;

розвивати творчі здібності, мислення, прививати цікавість до пізнання космічних просторів.

Обладнання: виставка газет, висотно-компенсуючий костюм пілотів – випробувачів, малюнки учнів, портрети Ю. Гагаріна, Л. Каденюка, В.Терешкової та інших космонавтів.



Хід заходу

І. Організаційний момент

ІІ. Проведення виховної години


    1. Викладач оголошує тему заходу, на святково прибраній сцені з’являються учні-ведучі, які виступають на фоні презентації, що демонструється на екрані.

Ведучий 1. 12 квітня все людство відмічає Всесвітній день авіації та космонавтики. Це свято з’явилось на честь першого польоту у космос людини, воно підкреслює нестримну жагу людського роду до пізнання оточуючого світу. Бажаю і вам у цей день замислитись над своїм існуванням і захотіти поглибити свої знання про навколишній світ ще більше!

Ведучий 2. Ера польотів людини, спочатку на літаку, а потім і у космічному кораблі, відкрила для людства принципово нові можливості у подоланні відстані та швидкості руху. У цей знаменний день варто пам’ятати, що можливості нашого пізнання не обмежені, і за наявності наполегливої праці та терпіння ми можемо здолати будь-які перешкоди.

Учень 1.

До космічних ви висот

Прагнете щодня,

Поважає вас народ

Тішиться рідня,

Бо найближче до зірок

Ви з усіх із нас.

Вас вітаємо тепер

В цей зірковий час.

Учнівський ансамбль виконує «Пісню про пілотів».

Виступи запрошених гостей.

Ведучий 1. 12 квітня 1961 року! Звичайний і незвичайний день...

Ведучий 2. Саме в цей історичний день відомий усьому світу Юрій Гагарін здійснив перший у світі пілотований космічний політ на кораблі - супутнику «Восток» та пробув 108 хвилин у космічному просторі!

Ведучий 1. З цього часу навіки поріднилися Земля і Космос. А цей день навіки ввійшов в історію світовою космонавтики. Земляни раділи цьому досягненню.

Учень.

Літають в небі літаки,

Наш курс — на Місяць, на Венеру.

Людина в космос піднялась,

Ми підкорили стратосферу.

Ми живемо в космічний час,

В нас мрії і серця крилаті.

І в небі прославляють нас

Колумби космосу завзяті.

Учнівський ансамбль виконує пісню «Земля в ілюмінаторі»

Ведучий 2. Але до цього науковці йшли дуже довгим і кропітким шляхом. Давайте ж і ми з вами, друзі, подумки пройдемо сходинками славетної історії. Отже...

Ведучий 1. Людина спокон віків мріяла піднятись в небо. Першим проектом пілотованої ракети став у далекому 1881 році проект ракети з пороховим двигуном Миколи Кибальчича.

Ведучий 2. Вже в 1903 році Костянтин Ціолковський вперше в історії запропонував конструкцію космічної ракети на рідкому пальному.

Ведучий 1. Через тридцять років ще маловідомий на той час Сергій Корольов, до речі, наш земляк із Житомирщини, спільно з іншими вченими здійснив запуск першої ракети. Пізніше Сергій Корольов став Головним конструктором ракетно-космічних комплексів.

Ведучий 2. В 1957 році у колишньому Радянському Союзі було здійснено перший у світі політ міжконтинентальної ракети, яка в цьому ж році, 4 жовтня, вивела на орбіту перший супутник Землі. А потім другий і третій супутники...

Для людей звичними словами стали неологізми ракета, космос, Байконур...



Учень.

Ударила в твій дзвін нова доба...

У Сонця блиску, в спалахах ракети

Планета Марс у гості вигляда.

Як гордо над нескореним простором

Звелись у Всесвіт траси від Землі.

Одвічну мрію пошуків вам, зорі,

Несуть космічні кораблі!



Ведучий 1. Перший супутник Землі на борту з першою живою істотою, симпатичною собакою-лайкою, був початком величезної космічної програми.

Часто з захопленням розповідають про свої враження від польотів першовідкривачі космосу, особливо жінки-космонавти – Валентина Терешкова та Світлана Савицька. На сьогодні вже сотні людей з багатьох держав світу підкорили Космос...



Ведучий 2. Серед космонавтів багато і синів України, наших гордих соколів. Це Попович і Береговий, Кизим і Філіпченко, Добровольський і Горбатко, Романенко і Савіних, Леонід Каденюк, який 19 листопада 1997 року з мису Канаверал штату Флорида на кораблі багаторазового використання «Колумбія» вирушив у космос. Нині Леонід Костянтинович Каденюк – генерал-майор Збройних Сил України, нагороджений відзнакою «Герой України», іншими орденами та медалями

Ведучий 1. Космічні ракети доставили на Землю зразки грунту Місяця, вивели на орбіту автоматичні станції та забезпечили їх посадку на поверхні Місяця, Венери, Марса.

Лише космічні ракети змогли вивести на орбіту всім відомі станції «Салют» і «Мир». Саме з них почалася епопея міжнародних польотів, а в космосі зазвучали російська, англійська, українська мови.



Ведучий 2. Перша ракета на Місяць була запущена з космодрому Бойконур 12 січня 1959 року. А третя автоматична станція, відправлена в бік Місяця, облетіла природний супутник і сфотографувала його зворотній бік. Всього на Місяці за 4 роки побувало 12 людей.

Учнівський ансамбль виконує пісню « Місяць по небу ходить».

Ведучий 2. Але в цей святковий день ми з Вами не можемо не згадати тих, хто віддав своє життя під час випробувань нової авіаційної та космічної техніки. Так під час тренувальних випробувань сталась пожежа у барокамері. Вона стала фатальною для першого стажера – космонавта Валентина Бондаренка. Під час випробувань нового літака загинув і перший космонавт Юрій Гагарін.

Ведучий 1.

У краю важких дощів,

У краю шумних вітрів

Народилася вона, чиста і ясна.

Їй сказали: «Зірка, ти! Піднімайся і світи,

І приходь у кожний дім

Світлом неземним.»

Зірка створена, горить,

Спалахнула лиш на мить…

І скотилася без сил

В придорожній пил,

І, затоптана в багні,

Просто так скінчила дні:

Бо у цім краю чудес –

Не було небес…

Учнівський ансамбль виконує пісню «Огромное небо».

Ведучий 2. Результати космічних польотів систематично використовуються як для наукових досліджень, так і для розв’язання важливих народно-господарських завдань. Космос потрібен людям! Це, насамперед, невичерпні запаси енергії, що збираються безпосередньо від Сонця. Маючи таке джерело, можна не турбуватися про обмеженість земних енергоресурсів.

Ведучий 1. Космічне випромінювання впливає на врожаї на Землі і здоров’я людей. Вогненне дихання Сонця визначає погоду на Землі – виникнення повітряних вихорів, снігу і дощу, посух і повені. Обсяг вилову риби, стійкість радіозв’язку, грізна сила цунамі і тайфунів також визначаються Сонцем. Але глибоко вивчати Сонце, не закрите товщею атмосфери, можна лише з космосу.

Ведучий 2. А чи знаєте ви, що щоденний телевізійний і телефонний зв’язок на великих територіях забезпечує станція «Орбіта»? Метеосупутники збирають у космічному просторі інформацію про процеси, які відбуваються в атмосфері.

Це дає можливість прогнозувати погоду та стихійні явища. За допомогою супутників морські кораблі та літаки визначають координати місцезнаходження та прискорюють пошук потерпілих у випадку аварії.



Ведучий 1. Також під час польотів на станціях космонавти уточнюють наявність природних ресурсів в різних районах Землі, забруднення навколишнього середовища, стан посівів та лісів.

Ведучий 2. А чи знаєте ви про те, що невагомість є корисною у лікуванні деяких захворювань? Дослідження у космосі дають змогу вивчати досі невідомі причини, що викликають вулкани і землетруси, причини створення у земній корі величезних гірських систем.

Ведучий 1. Час проходить дуже швидко. І ніщо так швидко не старіє, як космічна техніка. Пройде ще небагато часу, і сьогоднішні орбітальні станції поступляться місцем новим, більш удосконаленим, які повинні побудувати ми, нове молоде покоління учених.

Ведучий 2. Попереду у космосі багато роботи, зустрічей з людьми. Великі відкриття ще чекають землян!

Учень 1.

Небо зорями рясніє

Небо зорями рясніє,

Таємниче і глибоке,

Всесвіт нам бентежить мрії,

Спонукаючи до дії,

Розум радує і око.

Оксамитова безодня

Так притягує до себе!

Учень 2.

Пригадали ми сьогодні

Тих, кому скорилось небо.

Романтичних, геніальних

Винахідників сміливих,

Завдяки яким реально

В кожній хаті маєм диво.

Про супутники космічні

Ми говоримо буденно.

Допомогою їх звично

Користуємось щоденно.

Інтернет, зв'язок мобільний,

Телебачення, прогноз,

Спілкування з світом вільне -

Змінює життя всерйоз!

Учень 3.

Пригадали відчайдуха,

Хлопця першого з Землі,

Всесвіт мовчазний він слухав,

Всміхнено епоху рухав

На космічнім кораблі.

Щира шана тим землянам,

Що на Місяці колись,

Прапори Землі на славу

Встановити спромоглись!

Демонструється відеоролик про перший політ Ю.Гагаріна, виконується пісня О.Пахмутової «Знаете, каким он парнем был?», учасники та глядачі заходу дякують гостям.

Висновки. Позаурочна робота – органічна частина всієї навчально-виховної діяльності ПТНЗ. Вона є продовженням, органічним розвитком процесу, здійснюваного на уроках і підлягає загальним навчально-виховним задачам. Позаурочна робота відкриває додаткові можливості для реалізації міжпредметних зв’язків, у першу чергу, з фізикою, астрономією, математикою, хімією, біологією тощо.

Методично доцільно спланована позаурочна робота сприяє підвищенню якості знань учнів, допомагає закріпити, розширити й поглибити ці знання, сприяє подальшому удосконаленню їх мовленнєвих навичок і вмінь, створює умови для здійснення комплексного підходу до всього. Учні тільки тоді будуть самостійно засвоювати додаткові знання, вміння і навички, коли вони активно діють [4, ст. 115].



Використана література та джерела

  1. Полякова П. П. Педагогіка. Посібник. –К.: Вид. Центр «Академія», 2001 -576 с.

  2. Кизенко В. І. Педагогічні функції і зміст факультативного навчання в основній школі// Педагогіка і психологія- 1997. - № 2.-с. 24.

  3. Зайченко І. В. Педагогіка: Навч. Посібник. – Чернігів, 2003. - 528 с.

  4. Талізина Н. Ф. «Формирование познавательной деятельности учеников». М.: Просвещение, 1983 с.26.

Відомості про автора

ПІП

Юрчук Валентина Василівна

Посада

викладач математики, фізики та астрономії

Категорія

спеціаліст вищої категорії

Звання




Місце роботи

вище професійне училище № 11 м. Вінниці

Адреса місця роботи

м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 78

Контактний телефон

098 050 27 38


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Програма «Освіта (Україна ХХІ століття)» icon«Використання інтерактивних методів навчання на уроках хімії в 7- 11 класах.»
В державній національній програмі «Україна ХХІ століття» відзначається: «Загальна середня освіта повинна забезпечувати продовження...
Програма «Освіта (Україна ХХІ століття)» icon«Використання інтерактивних методів навчання на уроках хімії в 7- 11 класах.»
В державній національній програмі «Україна ХХІ століття» відзначається: «Загальна середня освіта повинна забезпечувати продовження...
Програма «Освіта (Україна ХХІ століття)» iconФормування навичок ХХІ століття у процесі навчання світової літератури розділ І значення навичок ХХІ століття у розбудові шкільної освіти
Загадка успіху чи невдачі у тому, щоб знати, яких пріоритетів притримуватись, а які відкинути чи замінити, коли змінюються часи
Програма «Освіта (Україна ХХІ століття)» iconСловник фіксує новостворені І запозичені слова, що з’явилися в періодичних, літературно-критичних, науково-популярних виданнях, художніх творах, засобах масової інформації, усному мовленні кінця ХХ початку ХХІ ст
Словник новотворів української мови початку ХХІ століття / Упорядники. – Кривий Ріг, 2005. – 158 с
Програма «Освіта (Україна ХХІ століття)» iconПрограма навчальної дисципліни історія України другої половиниxх- початку ХХІ століття напряму підготовки
Варіативної частини освітньо-професійної програми свольвівського національного університету імені Івана Франка галузі знань 0203...
Програма «Освіта (Україна ХХІ століття)» iconОфіційне привітання Шановні учасники круглого столу «Західна та східна столиці України: у пошуках української ідентичності ХХІ століття»
Шановні учасники круглого столу «Західна та східна столиці України: у пошуках української ідентичності ХХІ століття», що його проводить...
Програма «Освіта (Україна ХХІ століття)» iconХхі століття, Рада молодих науковців Інституту

Програма «Освіта (Україна ХХІ століття)» iconЗакон України "Про загальну середню освіту" стверджує: "Завдання загальної середньої освіти є формування особистості учня, розвиток його здібностей І обдарувань". Освіта ХХІ ст освіта для людини
Одним з найважливіших чинників формування життєво творчих компетенцій є вивчення історії в школі
Програма «Освіта (Україна ХХІ століття)» iconПрограма вступного випробування з української мови І літератури для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня
Офіційного проекту Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті // Освіта України. – №29. – 8 липня 2001 р.; Чинних...
Програма «Освіта (Україна ХХІ століття)» iconПоетична творчість емми андієвської ХХІ століття: метатекст, жанрові моделі, ідіостильові стратегії



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка