Програма «Психодіагностика»



Скачати 254,87 Kb.
Дата конвертації04.05.2017
Розмір254,87 Kb.
ТипПрограма


(Ф 03.02 – 91)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Навчально-науковий Гуманітарний інститут

Кафедра педагогіки та психології професійної освіти

ЗАТВЕРДЖУЮ

в.о. проректора з науково-педагогічної роботи

________ Т. Іванова

«___»__________2015р.

.

Система менеджменту якості



НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


«Психодіагностика»

Галузь знань: 0301 «Соціально-політичні науки»

Напрям підготовки: 6.030103 «Практична психологія»

Курс – 2 Семестр – 3


Аудиторні заняття - 68 Екзамен - 3 семестр

Самостійна робота - 76

Усього (годин/кредитів ECTS) - 144/4

Індекс Н8-6.030103/14-3.1.10



СМЯ НАУ НП 12.01.07-01-2015

Навчальну програму дисципліни «Психодіагностика» розроблено на основі освітньо-професійної програми та навчального плану №НБ-8-6.030103/14 підготовки фахівців освітнього ступеня «Бакалавр» за напрямом 6.030103 «Практична психологія» та відповідних нормативних документів та наказу № 119/од від 30.04.15 р.


Навчальну програму розробили:
доцент кафедри педагогіки та

психології професійної освіти ________________________О.Алпатова


старший викладач кафедри педагогіки та

психології професійної освіти ________________________Т. Лаврухіна


Навчальну програму обговорено та схвалено на засіданні випускової кафедри напряму 6.030103 «Практична психологія» (спеціальність 7/8. 03010301 «Практична психологія») – кафедри педагогіки та психології професійної освіти, протокол № 12 від 25.08.2015 р.
Завідувач кафедри _____________________ Е. Лузік

Навчальну програму обговорено та схвалено на засіданні науково-методично-редакційної ради Навчально-наукового Гуманітарного інституту, протокол №___ від «___» __________ 2015 р.


Голова НМРР _____________________ С.Ягодзінський


УЗГОДЖЕНО


Директор ННГМІ

_______________ А.Гудманян


«___» __________2015 р.

Рівень документа – 3б

Плановий термін між ревізіями – 1 рік

Контрольний примірник

ЗМІСТ

стор.


1. Пояснювальна записка …....................................................................... 4

1.1. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця…………………………………………………………………… 4

1.2. Мета викладання навчальної дисципліни …......................................... 4

1.3. Завдання вивчення навчальної дисципліни …....................................... 4

1.4. Інтегровані вимоги до знань та вмінь з навчальної дисципліни…… 4

1.5. Інтегровані вимоги до знань та вмінь з навчальних модулів…............. 5

1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни………………….. 7

2. Зміст навчальної дисципліни ….......................................................... 7

2.1. Модуль №1 «Введення в психодіагностику»…………………..…….. 7

2.2. Модуль №2 «Практична психодіагностика»………………...….……. 8

3. Список рекомендованих джерел …………………............................. 11




1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
1.1. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця

Дана навчальна дисципліна розроблена з урахуванням вимог щодо удосконалення підготовки практичних психологів, які мають вміти здійснювати психодіагностичну роботу у всіх сферах їх практичної діяльності.



1.2. Мета викладання навчальної дисципліни

Метою викладання дисципліни є забезпечення теоретичними знаннями та практичними уміннями практичних психологів з основ психодіагностики та здатність застосовувати на практиці психодіагностичний інструментарій, використовуючи



1.3. Завдання вивчення навчальної дисципліни

Завданнями вивчення навчальної дисципліни є:



  • ознайомити слухачів з класифікацією методів та психометричними основами психодіагностики;

  • проаналізувати специфіку використання тестів, стандартизованих самозвітів та проективних методик;

  • розкрити особливості організації та проведення психодіагностичного обстеження, а також наукового експериментального психологічного дослідження;

  • виробити у слухачів ряд практичних умінь т навичок; сприяти становленню професійного мислення психолога; активізувати особистістний та творчий потенціал майбутнього фахівця.

1.4. Інтегровані вимоги до знань та вмінь з навчальної дисципліни

У результаті вивчення даної навчальної дисципліни студент повинен:



Знати:

  • методи та технології проведення психологічних досліджень та інтерпретації отриманих даних;

  • категоріальний апарат психодіагностики;

  • методологію головних шкіл та методологічні засади на яких вони базується;

  • історію виникнення та розвитку психодіагностики;

  • головні напрямки досліджень у психодіагностиці;

  • основні вимоги до проведення експерименту, стандартизації, побудови тестових батарей.

Вміти:

  • застосовувати на практиці психофізіологічні та психологічні методи дослідження індивідуально-типологічних та статево-вікових особливостей;

  • з’ясовувати базові профілі індивіда та вміти використовувати ці дані у практичній роботі;

  • на основі отриманих даних формулювати об’єктивні висновки та практичні рекомендації;

  • самостійно планувати та проводити дослідження з використанням програмних моделей на ПЕОМ за запланованою програмою.

1.5. Інтегровані вимоги до знань та вмінь з навчальних модулів

Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з двох навчальних модулів, кожен з яких є логічно завершеною, відносно самостійною, цілісною частиною навчальної дисципліни, засвоєння якої передбачає проведення модульної контрольної та аналіз результатів її виконання.



1.5.1. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №1 «Введення в психодіагностику» студент повинен:

Знати:

- принципи класифікації психодіагностичних методик;

– галузі використання психодіагностики;

– вимоги до психометричної підготовки психологів;

– основні способи встановлення валідності та надійності методик;

– поняття ієрархічного багатовимірного визначення рис.



Вміти:

– аналізувати теорії особистості як основу діагностування;



встановлювати надійність та валідність психологічних тестів;

– діагностувати конституційні диспозиції за допомогою наступних методик: тест – опитувальник Я.Стреляу; тест – опитувальник Г.Айзенка; тест – опитувальник Л. Терстоуна; тест – опитувальник К.Леонгарда; тести – опитувальники Р.Кетела 16 PF та MMPI;

– діагностувати інтелектуальні здібності за допомогою тестів інтелекту.

1.5.2. У результаті засвоєння матеріалу навчального модуля №2 „Практична психодіагностика” студент повинен:

Знати:

– фундаментальні проблеми в галузі психології мотивації;

– психологічну сутність, джерела та природу мотиву;

– поняття емоційної стійкості та методики її вимірювання;

–особливості використання поліграфів в профвідборі та профорієнтаційній роботі в ергатичних авіаційних системах;

– особливості психодіагностики пізнавальних процесів;

–основні теоретичні засади діагностування сенсомоторики та індивідуально-типологічних особливостей особистості;

–психологічні та психофізіологічні механізми формування образу виконання руху, дії, діяльності;

–теоретичні аспекти діагностики особистості в системі суспільних відносин.

Вміти:

–використовувати тести, що вимірюють мотивацію до діяльності;

–проводити експериментальне дослідження з використанням тестів, що характеризують емоційну стійкість респондента;

–виявляти індивідуальні особливості у розвитку пізнавальних процесів;

–організовувати корекційну роботу практичного психолога по удосконаленню пізнавальних процесів;

–діагностувати сенсомоторику особистості;

–діагностувати взаємовідносини між членами групи;

–організовувати діагностику групової оцінки особистості методом попарного порівняння, визначати ефект спілкування, самооцінку взаємовідносин між членами групи.


1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни

















2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
2.1. Модуль №1 «Введення в психодіагностику»

Тема 2.1.1. Історія становлення психодіагностики. Предмет і завдання психодіагностики. Методи психодіагностики та їх класифікації.

Предмет психодіагностики як наукового знання. Структура, завдання та стан сучасної психодіагностики. Елементи поняття "психодіагностика": суб’єкт, методики, взаємодія діагноста і досліджуваного, діагноз. Задачі психодіагностики.

Практична психодіагностика. Зв'язок психодіагностики з іншими науками.

Виникнення і етапи розвитку психодіагностики. Тенденції становлення сучасних напрямів у психодіагностиці. Критика тестів. Область практичного використання результатів психодіагностики. Історія розвитку психодіагностики. Внесок у становлення психодіагностики як науки Дж. Кеттела, А. Біне, Ф. Гальтона. Розвиток психодіагностики у радянські часи і в сучасній Україні (В. М. Блейхер, Л. Ф. Бурлачук).

Професійні та популярні методики психодіагностики.

Поняття методу і методики психодіагностиці. Основні підходи до класифікації психодіагностичних методів і методик. Індивідуальна і групова психодіагностика. Спостереження. Види, переваги і недоліки методу спостереження. Опитувальні методи. Бесіда, інтерв’ю та анкетування. Методи експерименту. Тестування. Види тестів. Особливості тестування дорослих і дітей. Класифікації методів за Й.Шванцара (за матеріалом, що використовується; за кількістю показників; тести з "правильним рішенням" і тести з можливістю різних відповідей; за психічною активністю досліджуваних). Кількісні і якісні методи діагностики. Стандартизовані та не стандартизовані методи. Методи теоретичні й емпіричні. Методи T-, L-, Q-даних. Методи аналізу й інтерпретації даних психодіагностики.

Класифікації психодіагностичних методів за В.К.Гайде, В.П.Захаровим (за якістю; за призначенням; за матеріалом, яким оперує досліджуваний; за кількостю обстежуваних; за формою відповіді; за провідною орієнтацією; за ступенем однорідності задач; за комплексністю; за характером відповідей на задачі; за сферою прояву психічного; за характером розумових дій).

Класифікації психодіагностичних методів за О.О.Бодальовим, В.В.Століним (за характеристикою того методичного принципу, який встановлений в основу даного прийому: об'єктивні тести, стандартизовані самозвіти, проективні техніки, діалогічні техніки; за мірою включеності в діагностичну процедуру самого психодіагноста: обєктивні і діалогічні).



Тема 2.1.2. Вимоги до професійних методів психодіагностики: надійність, валідність, об’єктивність, репрезентативність.

Показники професійних психодіагностичних методик. Допсихологічні тести. Визначення поняття психологічного тесту. Переваги та проблеми використання тестового методу в психодіагностиці.

Види тестів в психодіагностиці. Теорія розвитку тестів.

Психологічний тест як об'єктивне вимірювання. Умови об’єктивності. Етапи стандартизації. Норми виконання тесту.

Психометричні вимоги до методики: репрезентативність, надійність, валідність, достовірність.

Репрезентативність. Необхідність статистичного відношення репрезентативності в практичній психодіагностиці. Репрезентативність тестових норм. Тематична репрезентативність.

Надійність. Фактори надійності. Методи оцінки надійності
(ретестова надійність, еквівалентна надійність, "розщіплення" тесту).

Валідність. Типи валідності. Первинна валідність: зовнішня і внутрішня.

Вторинна валідність: практична (прогностична і співпадаюча); теоретико-емпірична (валідність за об’ємом; оцінна; конструктивна).

Достовірність. Прийоми забезпечення достовірності тесту.

Основні типи даних в психодіагностиці (L-дані, Q-дані, Т-дані).
Рівні і шкали вимірів. Види вимірів.

Тема 2.1.3. Стандартизовані самозвіти. Проективні методи психодіагностики.

Типи стандартизованих самозвітів.

Методичний принцип стандартизованих самозвітів.

Характеристика тестів-опитувальників (одновимірні та багатовимірні опитувальники, опитувальники рис особистості (конституційних, індивідуальних, особистісних), типологічні опитувальники, опитувальники мотивів, інтересів, цінностей, установок особистості.

Характеристика відкритих опитувальників.

Особливості шкальних технік.

Характеристика ідеографічних технік.

Чинники, від яких залежить достовірність самозвіту.

Причини невірогідності самозвітів: відсутність чіткого уявлення про те, про що його запитують; на респондента впливає чинник соціальної бажаності; респондент не здатний оцінити ті риси, про які його запитують; позиційний стиль відповідей; респондент відповідає випадковим чином.

Способи "захисту" від фальсифікації даних: питання, які дублюють один одного (дуже близькі синоніми); прямі і зворотні питання; шкали неправди.



Тема 2.1.4. Організація і проведення психодіагностичного обстеження

Ситуативна змінна психодіагностичного обстеження.

Емоційні і поведінкові бар'єри в ситуації психодіагностичного обстеження.

Умови попередження негативного впливу ситуативної змінної на результати психодіагностичного обстеження: комфортні фізичні і соціально-психологічні параметри обстеження; попередження чуток і загальних уявлень про суть, процедури і наслідки психодіагностики; конфіденційність обстеження.

Змінна мети обстеження: наукове дослідження, інформування,
психологічна корекція.

Зміст інструкції.

Змінна тестового психодіагностичного завдання. Діагностичний
експеримент в психології: орієнтуючий ("пілотажний"), критичний, методичний.

Змінна особистості досліджуваного. Типи досліджуваних.

Змінна особистості психолога в дослідженні. Особисті і професійні якості психолога.

Етапи психодіагностичного процесу.

Загальна характеристика психодіагностичного процесу. Діагностичні ознаки. Діагностичні категорії.

Основні етапи психодіагностичного процесу: емпіричний, етап


переробки і інтерпретації, етап прийняття рішення (постановка діагнозу).

Помилки психодіагноста на емпіричному етапі (помилка


спостереження, реєстрації, інструментальні помилки).

Способи переробки даних: клінічний, статистичний. Інтеграція отриманих даних: емпірична, теоретична. Помилки на етапі інтерпретації даних.

Психологічний діагноз. Предмет психодіагностичного діагнозу. Рівні психологічного діагнозу: симптоматичний діагноз, етіологічний діагноз, типологічний діагноз.

Специфіка формулювання та оформлення психологічного заключення.

Прогноз та розробка програми дій. Дотримання етичних норм психодіагностики.

2. 2Модуль № 2 «Практична психодіагностика»

Тема 2.2.1. Типологічна діагностика та діагностика рис особистості

Феноменологія, структура та динаміка особистості.

Види описів особистості: теорії рис, теорії типів, теорії інстанцій.

Психодіагностика особистості в системі диференціації. Складові структури особистості (мотиваційно-смислова, емоційно-вольова, конституційна, актуалізаційно-діяльнісна, когнітивна), їх взаємодія. Карта особистості.

Групи методів вивчення особистості: спостереження, вивчення біографії, бесіда, інтерв’ю, експериментальні методи, проективні методи.

Хараткеристика теорії особистісних рис.

Діагностика рис особистості. Конституційні, індивідуальні, особистісні риси. Опитувальник рис особистості.

Характеристика теорії кліничних типів особистості.

Типологічна діагностика. Типологічні питальники (питальник Айзенка, Питальник Шмишека).

Проблема індивідуально-типологічних відмінностей особистості.



Тема 2.2.2. Діагностика інтелектуально-пізнавальної сфери особистості

Поняття « інтелект». Інтелект, спадковість, соціальне середовище.

Функції інтелекту. Особистість і інтелект.

Теорії структури інтелекту. Структура інтелекту за Дж. Гільфордом. Роботи Айзенка.

Позиція визначення інтелекту Ч.Спірмена.

Позиція Л.Терстоуна.

Інтелект людини за Р.Мейлі (логічно-формальний, наочно-конкретний, аналітично-рецептивний, комбінаторно-творчий, сприйнятливо-тонкий, загострено-спрямований).

Найбільш відомі методики діагностики інтелекту. Тести інтелекту Векслера.

Психометричні методи виміру інтелекту, їх діагностичне значення.

Оцінка інтелекту. Коефіцієнт інтелекту.

Психодіагностика здібностей. Об’єкт і методи. Тест Амтхауера. Тест «Штур». Сфери застосування тестів здібностей.

Параметри творчої обдарованості.

Діагностика креативності.

Діагностика пізнавальної сфери особистості (індивідуальні якості, перцептивні, мнемічні, імаженативні, атенційні здібності, розумовий розвиток).



Тема 2.2.3. Діагностика мотиваційної сфери та спрямованості особистості

Концептуальний опис мотиваційної сфери особистості. Різні схеми аналізу мотивації.

Мотив і мотивація. Моделі мотивації: змістовні та процесуальні.

Мотиви і потреби.

Індикатори мотивації. Операційні індикатори, що
опосередковують процеси, та критерії мотивації.

Основні підходи до класифікації мотивів діяльності.

Прямі методи психодіагностики мотиваційної сфери особистості.

Проективні методи діагностики потреб та мотивів. Малюнковий тест фрустрації Розенцвейга. Методика мотиваційної індукції Ж.Ньютена.

Тест гумористичних фраз.

Вимірювання мотивації досягнення. Опитувальник для вимірювання потреби в досягненні. Тест-питальник А. Мехрабіана для вимірювання мотивації досягнення: мотив прагнення до успіху і мотив уникнення невдачі (запропонована М.Ш. Магомед-Бміновим).

Шкала оцінки мотивації схвалення (Д.Крауна, Д.Маслоу).

Визначення рівня домагань ."Моторна проба Шварцландера".



Тема 2.2.4. Діагностика емоційно-вольової сфери особистості

Емоційна індивідуальність особистості: динамічні особливості


почуттів, емоційні риси характеру, загальна емоційна прямованість
особистості.

Діагностика емоційних властивостей особистості. Темперамент та емоційні прояви особистості. Діагностика темпераменту.

Емоційні риси характеру. Діагностика емпатійності.

Діагностика емоційних станів особистості. Методика Спілбергера (діагностика ситуативної та особистісної тривожності). Методика Філліпса. Опитувальник САН.

Діагностика емоційної спрямованості особистості. Типи загальної емоційної спрямованості (альтруїстичний, комунікативний, праксичний, гностичний, романтичний, пугнічний, естетичний,глоричний, акізитивний, гедонічний).

Стрес, види стресів, динаміка стресового стану, індивідуальний


сценарій стресової поведінки.

Діагностика вольової сфери особистості.



Тема 2.2.5. Діагностика індивідуальної свідомості та самосвідомості.

Психодіагностика індивідуальної свідомості. Методики, спрямовані на виявлення якісних особливостей індивідуальної свідомості, системи смислових параметрів, що лежать в основі сприйманням людиною себе і інших людей, об’єктів і ставлень. Репертуарні особистісні тести. Тест Келлі.

Особливості ставлення особистості до інших. Типи ставлень до оточуючих. Методика діагностики міжособистісних відносин Т.Лірі. Діагностика індивідуально-особистісних властивостей особистості, що впливають на її ставлення до інших людей. Діагностика спрямованості особистості (ОА).

Самосвідомість як об’єкт психодіагностики. Поведінковий, афективний, когнітивний компоненти самосвідомості. Я-концепція особистості. Динаміка самосвідомості.

Діагностика самоставлення особистості. Основні класи методик психодіагностики самосвідомості: стандартизовані самозвіти в формі описів і самоописів, вільні самоописи з наступною обробкою за допомогою контекст-аналізу, ідеографічні методики типу репертуарних матриць, проективні методики.

Шкала «Я-концепції» Теннессі, шкала дитячої «Я-концепції» Пірса-Харріса, шкала самоповаги Розенберга, опитувальнику самоставлення (Столін В.В.). Методика Q-сортування. Методи вимірювання локусу контролю. Проективна методика «Намалюй людину». Методика керованої проекції.


3. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

3.1. Основні рекомендовані джерела

3.1.1Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. 7-е изд. – СПб.: Питер, 2003.

3.1.2. Общая психодиагностика / [А.А. Бодалев, В.В. Столин, В.С. Аванесов и др.]. – СПб.: Речь, 2004.

3.1.3. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика. Учебник. – СПб.: Питер, 2002.

3.1.4. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. – СПб., Питер, 2000.

3.1.5 Клайн. П. Справочное руководство по конструированию тестов. – Киев, 1994.

3.1.6. Лактионов А.Н., Луценко Е.Л. Основы психодиагностики, психометрии и тестологии. – Х.: ХНУ им. Каразина, 2009.

3.1.7. Луценко О.Л. Практичні роботи з психодіагностики. – Х.: ХНУ ім. Каразіна, 2009.

3.1.8. Основы психодиагностики (учебное пособие для студентов пед. вузов) / Под. Ред. А.Г. Шмелева. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2007.

3.1.9. Психологическая диагностика: Учебник для вузов / Под. ред. М.К. Акимовой, К.М. Гуревича. – СПб.: Питер, 2008.



3.2. Додаткові рекомендовані джерела

3.2.1. Барабанщиков Т.А., Рыжкова А.Н. Психологические методики изучения личности: Практикум / Под ред. проф. А.Ф.Ануфриева. – М.: Ось-89, 2007.

3.2.2. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии / В.Д.Балин, В.К.Гайда, В.К.Гербачевский и др. Под общей ред. А.А.Крылова, С.А.Маничева. – СПб.: Питер, 2006.

3.2.3. Практикум по психодиагностике: основы дифференциальной психометрии / Сост. А.Н. Большакова. – Х.: ХГАК, 2003.

3.2.4. Психодиагностика и психокоррекция / Под ред. А.А.Александрова. – СПб.: Питер, 2008.

3.2.5. Собчик Л.Н. Психология индивидуальности. Теория и практика психодиагностики / Л.Н. Собчик. – СПб.: Речь, 2003. – 622 с.

3.2.6. Шмелев А.Г. Психодиагностика личностных черт. – СПб.: Речь, 2002.

(Ф 03.02 – 01)



АРКУШ ПОШИРЕННЯ ДОКУМЕНТА

прим.


Куди передано (підрозділ)

Дата

видачі


П.І.Б. отримувача

Підпис отримувача

Примітки





























































































































































































































































(Ф 03.02 – 02)

АРКУШ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ДОКУМЕНТОМ

№ пор.

Прізвище ім'я по-батькові

Підпис ознайомленої особи

Дата ознайом-лення

Примітки




































































































































































































(Ф 03.02 – 04)

АРКУШ РЕЄСТРАЦІЇ РЕВІЗІЇ

№ пор.

Прізвище ім'я по-батькові

Дата ревізії

Підпис

Висновок щодо адекватності























































































































































(Ф 03.02 – 03)

АРКУШ ОБЛІКУ ЗМІН

№ змі-ни

№ листа (сторінки)

Підпис особи, яка

внесла зміну



Дата внесен-ня зміни

Дата введен-ня зміни

Зміненого

Заміненого

Нового

Анульо-

ваного


































































































































































































(Ф 03.02 – 32)

УЗГОДЖЕННЯ ЗМІН




Підпис

Ініціали, прізвище

Посада

Дата

Розробник













Узгоджено













Узгоджено













Узгоджено















Каталог: bitstream -> NAU -> 20454
NAU -> Конспект лекцій з дисципліни «Соціологія еліт»
NAU -> Тема № Місце І значення конфліктології в системі юридичних наук- 2 год
NAU -> Методичні рекомендації до семінарських занять, тематику домашніх завдань та понятійний апарат
NAU -> Система менеджменту якості робоча навчальна програма
NAU -> А. А. Заслужена, викладач актуальність формування компетентного філолога у системі вищої освіти швейцарської конфедерації
NAU -> Система менеджменту якості навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни
NAU -> Методичні рекомендації до виконання контрольних робіт студентів усіх галузей знань І напрямів підготовки заочної форми навчання
NAU -> Теоретико-методологічні засади роботи 7
NAU -> Методичні рекомендації до проходження психолого-педагогічної практики Київ 2016 (076. 5)


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Програма «Психодіагностика» iconМетодичні рекомендації до самостійної роботи з курсу «Психодіагностика»
...
Програма «Психодіагностика» iconПрограма навчальної дисципліни психодіагностика галузь знань 0301 Соціально-політичні науки Напрям підготовки 030102 Психологія
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної І індивідуальної роботи становить
Програма «Психодіагностика» iconПрограма навчальної дисципліни «психодіагностика» «назва начальної дисципліни»
Методики психодіагностики широко використовуються для добору та розтановки кадрів на підприємствах та організаціях, для контролю...
Програма «Психодіагностика» iconПсиходіагностика готовності до профільного навчання
Психодіагностичне дослідження готов­ності учнів 9-х класів до профільного нав­чання з урахуванням провідних здібностей відбувається...
Програма «Психодіагностика» iconКомунальна установа
Програма гуртка «Вокальний спів» програма гуртка віа програма гуртка «Духових інструментів»
Програма «Психодіагностика» iconПрограма навчальної дисципліни
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн
Програма «Психодіагностика» iconПрограма та робоча програма освітній ступінь
Мета, завдання та результати вивчення дисципліни(компетенції), її місце у навчальному процесі
Програма «Психодіагностика» iconПрограма творчого розвитку особистості Мета програми
Програма включає сім стежин – основних напрямків ціннісного ставлення до себе та навколишнього світу


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка