Програма складена викладачами кафедри медичної та загальної хімії нму імені О. О. Богомольця: професор калібабчук в. О



Сторінка1/5
Дата конвертації17.04.2017
Розмір0.69 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5



Автори програми :

Програма складена викладачами кафедри медичної та загальної хімії НМУ

імені О.О. Богомольця:

1. професор КАЛІБАБЧУК В.О.

2. доцент ГАЛІНСЬКА В.І.

3. доцент СЛІПЧУК В.Л.

4. ст.викладач ГРИЩЕНКО Л.І.

Рецензенти:


  1. Член-кореспондент НАН України,

професор СЛОБОДЯНИК М.С.

  1. Член-кореспондент НАН України,

професор ВОЛОВЕНКО Ю.М.


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Викладання хімії у медичному ліцеї має на меті формування стійкого інтересу у ліцеїстів до вивчення при­родничих наук і перш за все - медицини. У зв’язку з цим у ліцеї хімія вивчається поглиблено, для чого відводиться 4 години на тиждень.

Основним результатом опанування курсу хімії ліцеїстом повинна бути його впевненість у справедливості та мудрості думки М.В. Ломоносова в тому, що “медик без довольного познания химии совершенен быть не может”. Хімія вивчається поглиблено з орієнтацією на підготовку ліцеїстів до набуття вищої медичної освіти.

В основі курсу лежать певні теоретичні концепції. Так, розділ органічної хімії базується на теорії будови органічних речовин, розділ хімії елементів об’єднується в єдине ціле періодичною системою Д.І. Менделєєва, а все вивчене ос­мислюється з єдиних теоретичних позицій. Кожна з названих концепцій являє собою певну грань, проходячи крізь яку хімічні поняття у свідомості ліцеїстів зазнають якісних змін, розвиваються і вдосконалюються.

Щодо змісту розділів органічної і неорганічної хімії та загальнотеоретичних основ хімії, то він побудований з врахуванням таких провідних ідей, як:

- матеріальна єдність хімічних елементів та речовин, їх генетичний зв’язок і розвиток;

- закономірності перебігу хімічних процесів;

- причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, влас­тивостями і застосуванням речовин;

- взаємозв’язок теорії і практики.

Особливість даної програми з хімії полягає в тому, що органічна хімія повністю вивчається в 11 класі, оскільки знань, набутих учнями у 8 і 9 класах загальноосвітніх шкіл, достатньо для засвоєння органічної хімії. Крім цього береться до уваги необхідність послідовного викладання курсу, не роблячи перерви на літні канікули. З врахуванням того, що медичні ліцеї - це заклади хіміко-біологічного профілю, із поглибленим вивченням хімії та біології, вважаємо за доцільне не вилучати і не скорочувати, а детально вивчати основні закономірності хімічних реакцій, склад та властивості нітрогенвмісних гетероциклічних сполук і нуклеїнових кислот, будову та властивості біологічно активних речовин, біополімерів.

Приділяється увага використанню органічних сполук у народному господарстві, медицині.

Вивчення органічної хімії починається з теми “Теоретичні основи будови та реакційної здатності органічних сполук”. Мета - сформувати системні знання про елект­ронну будову атома вуглецю та його хімічних зв’язків, взаємний вплив атомів в органічних сполуках, електронні ефекти замісників, супряження та ароматичність. Крім цього розглядаються механізми основних типів хімічних реакцій у залежності від електронної будови і типу хімічних зв’язків атома Карбону для прогнозування реакційної здатності окремих класів органічних сполук при їх наступному вивченні.

Потім розглядаються теми: “Насичені вуглеводні”, “Ненасичені вуглеводні”, “Ароматичні вуглеводні”.

Послідовність розгляду питань у темах витримана тра­диційно: склад - будова - властивість - застосування - добу­вання.

Підкреслюються генетичні зв’язки між окремими класами органічних сполук шляхом складання ланцюжків їхніх перетворень.

Далі учні знайомляться з оксигеновмісними та нітрогеновмісними органічними сполуками. Цей розділ представлений темами “Спирти і феноли”, “Альдегіди і кетони”, “Карбонові кислоти”, “Естери, жири”, “Вуглеводи”, “Аміни”, “Амінокислоти, пептиди, білки”, “Нітрогеновмісні гетероцик­лічні сполуки”, “Нуклеїнові кислоти”.

Обрана послідовність вивчення органічних речовин дає змогу розкривати принцип ускладнення їхньої будови і генетичного розвитку від вуглеводнів до білків та нуклеїнових кислот - біополімерів.

Оволодіння темою “Нітрогеновмісні гетероциклічні сполуки” сприятиме ознайомленню з будовою та властивостями речовин, що лежать в основі біологічно важливих похідних (метаболітів, вітамінів, лікарських сполук тощо).

Вивченню біополімерів ( вуглеводів, білків, нуклеїнових кислот) слід приділити особливу увагу з урахуванням їхнього значення для процесів життєдіяльності рослинних та тваринних організмів, що має суттєве значення для профілізації навчання в медичних ліцеях. Метою вивчення цих тем є формування системних знань про принципи структурної будови біополімерів, хімічні перетворення цих сполук у живих організмах у взаємозв’язку з біологічними функціями, вміння проводити реакції виявлення їх структурних одиниць (глюкози, амінокислот, азотистих ос­нов, пентоз).

В 11 класі вивчення хімії починається з узагальнення та поглиблення знань із теоретичних основ хімії, набутих у молодших класах загальноосвітньої школи. Курс 11 класу починається з повторення основних понять та величин атомно-молекулярного вчення, основних законів хімії. Усі типи взаємодій, що відбуваються в живому організмі на молекулярному рівні, можна звести до трьох: кислотно-основна взаємодія, окисно-відновна взаємодія та комплексоутворення. Тому таке велике значення надається поглибленню та узагальненню знань класів неорганічних сполук як основи для розуміння кислотно-основної взаємодії та комплексоутворення. Далі узагальнюються та поглиблюються знання з тем: “Будова атома. Періодична система елементів як природна класифікація елементів за електронною структурою атомів”, “Хімічний зв’язок. Будова молекул”, “Основні закономірності перебігу хімічних реакцій”, “Розчини”, “Окисно-відновна взаємодія”. При цьому розв’язуються такі конкретні завдання:


  1. роз’яснення на молекулярному рівні фізико-хімічної сутності тих явищ, зустрічі, з якими відбуваються в повсякденному житті та медичній практиці;

  2. використання квантово-механічних уявлень про будову атомів та хімічний зв’язок для викладання будь-якої теми даного курсу;

  3. узагальнення деяких закономірностей перебігу хімічних процесів як базових знань для подальшого поглибленого вивчення біоенергетики та фармако­кінетики;

  4. прогнозування характеру властивостей речовин, виходячи з положення відповідних елементів у Періо­дичній системі Д.І.Менделєєва;

  5. формування на основі Періодичного закону Д.І.Менделєєва, як одного з фундаментальних законів природи, матеріалістичного світогляду;

  6. поглиблення основ сучасних уявлень про роз­чини, процеси розчинення, що відіграють важливу роль у життєдіяльності живих організмів;

  7. прогнозування напрямку окисно-відновних про­цесів.

Особливістю програми з неорганічної хімії є вивчення хімії елементів із точки зору їхньої належності до одного з блоків s- , р- , d- елементів, а не традиційно - як металів та неметалів. Ті поняття, що набули учні 9-х класів загаль­ноосвітньої школи з теми “Метали”, значно поповнюються і поглиблюються. Такий підхід дозволяє розширювати світогляд, розвивати здібності, формувати елементи науко­вого підходу, сприяти інтелектуальному розвиткові.

Метою вивчення теми “Біогенні елементи” є посилення уваги до екологічного компоненту хімічних знань, їх практичне спрямування до оволодіння майбутньою професією лікаря, що має призвести до набуття вміння обґрунтовувати на основі знань типових властивостей хімічних елементів та їх сполук сутність процесів, які відбуваються в організмі.

Закінчується курс 11 класу темою: “Порівняльна характеристика знань про неорганічні та органічні речовини”. Мета цієї теми - подолати роз'єднаність набутих знань із неорганічної та органічної хімії шляхом їх інтеграції.

Вивчаючи курс хімії в 10 та 11 класах, ліцеїсти знайомляться з діяльністю вчених, які створили хімічну науку і продовжують розвивати її. Зміст програми дозволяє розв’язувати й освітньо культурні завдання:

- розкривати високу гуманну мету, творчу функцію хімічної науки, її роль у розв’язанні таких глобальних проблем людства як сировинна, енергетична, продовольча, екологічна, фармакологічна, охорона здоров’я;

- формувати переконання в необхідності компетентного екологічного захисту навколишнього середовища, екологіч­но-грамотну поведінку, дбайливе ставлення до природи та здоров’я;

- розвивати самостійну пізнавальну діяльність учнів;

- формувати інтелектуальні, спеціальні, організаційно-пізнавальні вміння.

Усі заняття є семінарськими, практичними або залікови­ми - колоквіум, контрольна робота. Така спеціалізація занять досягається наявністю методичних вказівок для самостійної роботи над курсом та підручників.

У програмі визначено теми за роками навчання, хімічний експеримент, який виконується на заняттях, демонстрації, типи розрахункових задач. Для кожного року навчання сформульовані вимоги до знань та вмінь ліцеїстів. Надається список літератури для викладачів та ліцеїстів. На відміну від програми для загальноосвітньої школи години, відведені на вивчення окремих питань теми, вказані у тематичних планах занять, що додаються.

Розподіл часу за темами орієнтовний. Можлива також зміна деяких демонстрацій та лабораторних дослідів.

До програми додаються також орієнтовні білети для проведння диференційованого заліку та випускних екзаменів і критерії оцінки знань ліцеїстів на екзамені.



10 клас

(4 години на тиждень, всього 140 годин)

РОЗДІЛ І. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ЗНАНЬ З ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ ХІМІЇ

(102 години)
Тема І. Основні поняття та величини атомно-молекулярної теорії. Основні закони хімії (4 год.).

Атомно-молекулярне вчення в хімії. Атом. Хімічний елемент. Молекула. Відносні атомна та молекулярна маси. Моль. Молекулярна маса. Молярний об’єм. Хімічний еквівалент. Основні закони хімії: закон збереження маси, закон сталості складу, закон еквівалентів, закон об’ємних співвідношень, закон Авогадро, Періодичний закон Д.І. Менделєєва.



Розрахункові задачі. Знаходження формул сполук за даними хімічного аналізу. Обчислення за хімічними рівняннями.
Тема 2. Узагальнення та поглиблення знань про основні класи неорганічних сполук як основи розуміння кислотно-основної взаємодії та комплексоутворення (26 год.).

Загальні положення хімічної номенклатури. Прості речовини. Складні речовини. Бінарні сполуки. Оксиди - класифікація, номенклатура, добування, властивості.

Багатоелементні сполуки. Кислоти - класифікація, номенклатура, добування, властивості. Основи - класифікація, номенклатура, добування, властивості. Кислотно-основна взаємодія та її значення в біології та медицині. Амфотерні гідроксиди - номенклатура, добування, властивості. Солі - класифікація, номенклатура, добування, властивості. Медико-біологічна роль неорганічних сполук, їх токсична дія та застосування в медицині. Поняття про комплексні сполуки, реакції комплексоутворення та їх значення в біології і медицині.

Комплексні сполуки: поняття про комплексний іон, комплексоутворювач, ліганд, координаційне число комплек-соутворювачів, елементарний заряд комплексного іону, ступінь окиснення комплексоутворювачів. Гідроксо-комплекси, реакції їх утворення з амфотерних гідроксидів. Властивості гідроксокомплексів: дія сильних кислот на гідроксокомплекси, дія нагрівання. Значення комплексних сполук у біології та медицині. Уявлення про будову хлорофілу, гемоглобіну, окси- та карбооксигемоглобіну, вітаміну В12, інсуліну. Генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук.



Лабораторні роботи.

  1. Одержання та властивості оксидів.

  2. Одержання та властивості основ.

  3. Одержання та властивості кислот.

  4. Амфотерні гідроксиди - одержання та властивості.

  5. Одержання та властивості солей,

  6. Одержання та властивості комплексних сполук.

Розрахункові задачі. Обчислення на основі хімічних рівнянь - різні типи задач.

Вправи. Складання рівнянь реакцій, що характеризують хімічні властивості основних класів неорганічних сполук. Написання рівнянь хімічних перетворень за поданою схемою.
Тема 3. Будова атома. Періодична система елементів як природна класифікація елементів за електронною структурою атомів. (6 год.)

Квантово-механічна модель атома. Електронна хмара, електронна орбіталь. Характеристика стану електрона в атомі системою квантових чисел. Принцип Паулі. Принцип мінімуму енергії. Правило Клєчковського. Правило Хунда. Електронна конфігурація атома. Енергетична діаграма атома.

Електронні конфігурації та енергетичні діаграми іонів. Сумарний спін електронів в атомах та іонах, його обчислення.

Періодичний закон та Періодична система Д.І. Менделєєва у світлі квантової теорії будови атомів. s-, р-, d- і f-елементи. Потенціал іонізації як характеристика металічних властивостей елементів. Енергія спорідненості до електрону, як характеристика неметалічних властивостей елемента. Електронегативність як сума енергій іонізації та спорідненості до електрона. Шкала електронегативності. Періодичність зміни радіусів атомів та іонів, енергій іонізації та спорідненості до електрона, електронегативностей. Природознавче та філософське значення Періодичного закону Д.І. Менделєєва.



Розрахункові задачі. Характеристика стану електронів в атомі та іоні за допомогою квантових чисел. Розрахунок сумарного спіну.
Тема 4. Хімічний зв’язок. Будова молекул (10 год.).

Квантово-механічні уявлення про хімічний зв’язок. Типи хімічного зв’язку. Ковалентний зв’язок як збільшення електронної густини у просторі між ядрами. Механізм утворення ковалентного зв’язку. Донорно-акцепторний механізм утворення ковалентного зв’язку. Характеристики ковалентного зв’язку: енергія, довжина, насиченість, напрямленість, кратність. Гібридизація атомних орбіталей -типи гібридизації s-, р- і d - орбіталей.

Геометрія молекул. Поняття про делокалізований ковалентний зв’язок. Полярність зв’язку, здатність його до поляризації. Ефективні заряди атомів. Дипольний момент зв’язку. Іонний зв’язок. Ступінь окиснення атомів. Гемолітичний та гетеролітичний розрив ковалентного зв’язку. Типи ковалентних молекул. Фактори, що визначають полярність молекул. Дипольний момент молекули. Металічний зв’язок. Міжмолекулярна взаємодія: орієнтаційна, індукційна та дисперсійна. Водневий зв’язок: внутрішньо- та міжмолекулярний. Роль водневого зв’язку в біологічних процесах.

Кристал - система впорядкованих частинок. Атомні, молекулярні, іонні та металічні кристалічні ґратки. Залежність фізичних властивостей речовин від кристалічної будови.



Демонстрація: моделі кристалічних ґраток.

Вправи. Визначення ковалентності, координаційного числа та ступеню окиснення атомів у сполуках.

Тема 5. Основні закономірності перебігу хімічних реакцій (14 год.)

Перетворення енергії під час хімічних реакцій. Внутрішня енергія, ентальпія і тепловий ефект реакції: екзо- та ендотермічні реакції. Термохімічні рівняння, їх відмінність від хімічних рівнянь. Закон Гесса та наслідки із закону. Теплоти утворення та згоряння хімічних речовин. Термохімічні розрахунки продуктів харчування. Ентропія. Вільна енергія системи. Самодовільні та несамодовільні процеси. Критерії направленості самодовільних процесів. Поняття про біоенергетику

Швидкість хімічних реакцій. Реакції одностадійні (прості) та багатостадійні (складні), гомогенні та гетерогенні. Залежність швидкості хімічної реакції від природи реагуючих речовин, концентрації, температури та каталізатора. Уявлення про фармакокінетику. Особливості швидкості біохімічних реакцій.

Каталіз та каталізатори. Гомогенний та гетерогенний каталіз. Поняття про інгібітори. Поняття про ферменти (ензими), їх роль у біохімічних реакціях.

Оборотні та необоротні хімічні реакції. Хімічна рівновага. Константа хімічної рівноваги. Вплив зовнішніх умов на стан хімічної рівноваги. Принцип Ле Шательє.

Лабораторні роботи.


  1. Визначення теплоти нейтралізації.

  2. Вплив концентрації реагуючих речовин та температури на швидкість хімічної реакції.

Розрахункові задачі. Розрахунки калорійності харчового раціону. Розрахунки з використанням термохімічних рівнянь.
Тема 6. Розчини (30 год.).

Гомогенні та гетерогенні суміші. Дисперсні системи як гетерогенні суміші. Дисперсна фаза і дисперсійне середовище. Класифікація дисперсних систем за розміром часточок дисперсної фази, агрегатним станом дисперсної фази та дисперсійного середовища. Грубодисперсні системи: суспензії та емульсії. Колоїдні розчини як колоїдно-дисперсні системи. Розчини як гомогенні суміші. Загальні уявлення про розчини - класифікація за агрегатним станом компонентів, за природою розчиненої речовини і розчинника, загальна характеристика розчинів. Розчинність газів у воді як модель насиченості крові газами. Способи вираження кількісного складу розчинів: масова частка речовини, масова та молярна концентрація. Розрахунки, пов’язані з різними способами вираження кількісного складу.

Електролітична дисоціація. Кількісні характеристики електролітичної дисоціації: ступінь та константа дисоціації. Уявлення про проолітичну теорію кислот та основ.

Іонні процеси, їх особливості.

Дисоціація води. Іонний добуток води. Водневий показник. Уявлення про водневий показник біологічних рідин. Поняття про кислотно-основні індикатори.

Гідроліз солей як обмінна реакція речовини з водою. Іонні та молекулярні рівняння гідролізу солей.

Поняття про титриметричний аналіз, його цілі та методи. Мірний посуд.

Значення розчинів для життєдіяльності організму.



Демонстрації: проходження променя світла крізь істинні та колоїдні розчини. Мірний посуд різного призначення.
Лабораторні роботи.

  1. Приготування розчинів.

  2. Визначення рН розчинів.

  3. Гідроліз солей.

Розрахункові задачі. Обчислення величин, що характеризують кількісний склад розчинів. Знаходження маси речовини для приготування розчину з даним кількісним складом.

Вправи. Складання молекулярних та іонних рівнянь гідролізу солей. Якісна характеристика середовища за допомогою рН.

Тема 7. Окисно-відновна взаємодія (12 год.)

Окисно-відновні реакції та їх класифікація: міжмолекулярні, внутрішньомолекулярні та реакції диспропорціювання. Окисники і відновники. Вплив рН середовища та інших факторів на перебіг окисно-відновних реакцій. Складання молекулярних та іонних рівнянь окисно-відновних реакцій.

Поняття про електрод та електродний потенціал. Нормальний (стандартний) електродний потенціал. Електрохімічний ряд напруг. Хімічна та електрохімічна корозія металів. Методи боротьби з корозією металів.

Роль окисно-відновної взаємодії у процесах, що відбуваються в організмі.



Демонстрації: витіснення брому і йоду з розчинів бромідів та йодидів хлором.
Лабораторна робота. Окисно-відновні властивості калій перманганату.

Вправи. Складання молекулярних та іонних рівнянь окисно-відновних реакцій. Написання рівнянь хімічних перетворень за поданою схемою.
РОЗДІЛ ІІ. ХІМІЯ ЕЛЕМЕНТІВ

(34 ГОДИНИ).
Тема 1. s-елементи (6 годин).

Загальна характеристика s-елементів. Гідроген. Ізотопи Гідрогену та їх застосування в медичних дослідженнях. Вода, фізичні та хімічні властивості. Вода як розчинник.

Гідрогенперексид. Кислотно-основні та окисно-відновні властивості. Бактерицидні властивості Гідрогенперексид.

Порівняльна характеристика лужних металів. Найважливіші сполуки: гідриди, оксиди, пероксиди, супероксиди, гідроксиди, солі, їх властивості.

Застосування пероксидів і супероксидів для регенерації кисню в закритих приміщеннях.

Лужноземельні метали, їхні найважливіші сполуки та їх властивості. Цезій-137, йoго дія на організм.

Сполуки кальцію в кістковій тканині.

Стронцій-90, йoгo дія на організм. Чорнобильська катастрофа як джерело радіоактивного забруднення довкілля.

Твердість води: тимчасова та постійна. Негативні наслідки використання твердої води в техніці та побуті. Усунення твердості. Перетворення карбонатів кальцію у природі.

Біологічна роль s-елементів та їх сполук.



Вправи. Складання рівнянь реакцій, що характеризують хімічні властивості елементів та їх сполук. Написання рівнянь хімічних перетворень за поданою схемою.
Тема 2. р-елементи (14 годин).

Загальна характеристика р-елементів. Неметали. Загальна характеристика елементів VII-А групи. Галогени. Галогеніди - закономірності зміни фізико-хімічних властивостей у відповідності з Періодичною системою Д.I.Менделєєва.

Галогеногідрогенні кислоти, зміна кислотно-основних та окисно-відновних властивостей у групі. Оксигеновмісні кислоти хлору. Хлорна та жавелева вода. Хлорне вапно. Біологічна роль галогенів та їх сполук.

Застосування в медицині хлору (хлорування води), соляної (хлоридної) кислоти, хлорного вапна, фторидів, хлоридів, бромідів, йодидів.

Загальна характеристика елементів VІ-А групи. Халькогени. Кисень. Озон. Оксиди, оксигеновмісні кислоти, основи, закономірності зміни їх фізико-хімічних властивостей у відповідності з Періодичною системою Д.І. Менделєєва.

Типові властивості найважливіших сполук сульфуру. Сірководень. Сульфіди. Сульфур (IV) оксид. Сірчиста (сульфітна) кислота та її солі. Сульфур (VI) оксид. Сірчана (сульфатна) кислота та її солі. Окислювальні властивості концентрованої сульфатної кислоти. Натрій тіосульфат.

Біологічна роль Оксигену та його сполук. Застосування кисню та озону в медицині. Озонування води.

Біологічна роль Сульфуру та його сполук. Сульфгідрильні групи білку та їх властивості як похідних сірководню. Застосування в медицині сірки, полісульфідів, сульфітів, сульфатів і тіосульфатів.

Загальна характеристика елементів V-А групи. Типові властивості Нітрогену та його найважливіших сполук. Амоніак. Промисловий синтез амоніаку як приклад оборотної екзотермічної гетерогенно-каталітичної реакції, керування нею. Солі амонію. Властивості амінокислот як похідних аміаку. Оксиди Нітрогену, їхня токсична дія. Азотиста (нітритна) та особливості взаємодії з елементами азотної (нітратної) кислоти. Нітрити та Нітрати. Розклад Нітратів. Азотфіксація. Позитивна та негативна роль Нітратів у життєдіяльності.

Типові властивості фосфору та його найважливіших сполук. Оксиди Фосфору. Фосфориста (фосфітна) і Фосфорна (ортофосфатна) кислоти та їх солі, стереохімія їх молекул. Орто-, мета-, пірофосфати. Властивості АДФ і АТФ як похідних ди- і трифосфатної кислоти.

Нітроген, Фосфор, Арсен в організмі, їх біологічна роль та токсична дія.

Загальна характеристика елементів ІV-А групи. Типові властивості Карбону та його найважливіших сполук. Карбон (II) оксид та Карбон (ІV) оксид. Їх біологічна активність та токсична дія. Вугільна (карбонатна) кислота та її солі.

Силіцій. Силіцій (IV) оксид. Силіцієві кислоти та силікати. Залежність фізико-хімічних властивостей силікатного скла від його складу та його використання в медицині.

Загальна характеристика елементів ІІІ-А групи. Типові властивості бору та його сполук. Борна (боратна) кислота. Тетраборат натрію. Алюміній, його природні сполуки. Амфотерність оксиду та гідроксиду алюмінію. Біологічна роль, токсична дія та застосування в медицині сполук елементів ІІІ-А групи.



Демонстрації: зразки неметалів.

Лабораторні роботи.

  1. Окисно-відновні реакції пероксиду водню.

  2. Характерні реакції на аніони.

Вправи. Складання рівнянь реакцій, що характеризують хімічні властивості елементів та їх сполук. Написання рівнянь хімічних перетворень за поданою схемою.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5

Схожі:

Програма складена викладачами кафедри медичної та загальної хімії нму імені О. О. Богомольця: професор калібабчук в. О iconПояснювальна записка Додаткові інтегровані питання до робочої навчальної програми з дисципліни "Світова література"
Світова література” (для учнів 10-го та 11-го класів) розроблені викладачами Українського медичного ліцею Національного медичного...
Програма складена викладачами кафедри медичної та загальної хімії нму імені О. О. Богомольця: професор калібабчук в. О iconЛитвинова Тетяна Федорівна доктор історичних наук, професор кафедри історії України. Навчальна програма
Розроблено та внесено: Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара
Програма складена викладачами кафедри медичної та загальної хімії нму імені О. О. Богомольця: професор калібабчук в. О iconПрограма вступних випробувань з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою
Програма вступного екзамену з хімії на навчання для одержання освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності "Хімія". –...
Програма складена викладачами кафедри медичної та загальної хімії нму імені О. О. Богомольця: професор калібабчук в. О iconПрограма навчальної дисципліни
Навчальна програма складена на основі: навчального плану, затвердженого Ректором Львівського національного університету імені Івана...
Програма складена викладачами кафедри медичної та загальної хімії нму імені О. О. Богомольця: професор калібабчук в. О iconПрограма вступного випробування з української мови та літератури для вступників на навчання
Тестові завдання та програму вступного випробування розроблено викладачами кафедри філології Закарпатського угорського інституту...
Програма складена викладачами кафедри медичної та загальної хімії нму імені О. О. Богомольця: професор калібабчук в. О iconПрограма вступного фахового випробування (співбесіди) з хімії д
Землі І проблеми екології, хімії навколишнього середовища, основ хімічної безпеки, інформаційних технологій в хімії, техніки демонстраційного...
Програма складена викладачами кафедри медичної та загальної хімії нму імені О. О. Богомольця: професор калібабчук в. О iconМас-медіа в процесах демократичних трансформацій українського суспільства
Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри міжнародної журналістики
Програма складена викладачами кафедри медичної та загальної хімії нму імені О. О. Богомольця: професор калібабчук в. О iconКараман Ольга Володимирівна, професор кафедри української мови, кандидат педагогічних наук; Удовиченко Лариса Миколаївна, доцент кафедри української літератури І компаративістики, кандидат педагогічних наук робоча програма
Робоча програма з «Методики профільного навчання української мови І літератури» для студентів за освітньою програмою: Українська...
Програма складена викладачами кафедри медичної та загальної хімії нму імені О. О. Богомольця: професор калібабчук в. О iconІноземних мов для спеціальних цілей
Мачинська Н.І., доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри початкової та дошкільної освіти Львівського національного університету...
Програма складена викладачами кафедри медичної та загальної хімії нму імені О. О. Богомольця: професор калібабчук в. О iconНавчальний посібник Тернопіль Видавництво «Підручники І посібники»
Рецензенти: В. В. Ільїн, доктор філософських наук, професор кафедри економічної теорії Київського національного університету імені...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка